Положення законопроекту, запропонованого го "Всеукраїнське об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця", для розгляду на засіданні робочої групи з підготовки проекту Закону України щодо реформування спрощеної системи оподаткування та обліку суб’єктів малого підприємництва
| Вид материала | Закон |
СодержаниеПункт 8.4. пропонується доповнити абзацом четвертим |
- Прийняття Верховною Радою України 4 листопада 2011 року закон, 170.02kb.
- Прийняття Верховною Радою України 4 листопада 2011 року закон, 177.83kb.
- Оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, 667.63kb.
- Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Податкового кодекс, 174.81kb.
- Заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, 30.23kb.
- Указу Президента України від 03. 07. 1998 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування,, 407.42kb.
- Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, 74.06kb.
- Указу Президента України №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, 74.27kb.
- Про затвердження форми Книги обліку доходів І витрат суб'єкта малого підприємництва, 54.7kb.
- Суттєві зміни у сфері спрощеної системи оподаткування, 99.6kb.
| | | |
| 8.1. Суб’єкти малого підприємництва за власним бажанням обирають спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування. | | |
| 8.2. Рішення про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування може бути прийняте суб’єктом малого підприємництва один раз протягом календарного року шляхом подання відповідної заяви. | | |
| 8.3. Перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмова від її застосування, а також перехід до сплати податку за іншою ставкою можуть бути здійснені суб’єктами малого підприємництва, які відповідають вимогам статті 1 цієї Глави, з початку нового податкового (звітного) періоду (кварталу) за умови подання відповідної письмової заяви органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації такого суб’єкта до початку наступного податкового (звітного) періоду (кварталу). В заяві фізичними особами зазначаються обраний вид єдиного податку та види діяльності, юридичними особами - обрана ними ставка податку. | | |
| У такому самому порядку здійснюється зміна (доповнення або виключення) у свідоцтві виду діяльності фізичної особи, що сплачує єдиний податок. | | |
| 8.4. Орган державної податкової служби зобов’язаний видати протягом 10 робочих днів з дня подання суб’єктом малого підприємництва заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб’єктом у судовому порядку. | | Пункт 8.4. пропонується доповнити абзацом четвертим: У разі невідповідності платника єдиного податку вимогам, що визначені для категорії платників, в межах якої він здійснює підприємницьку діяльність, орган державної податкової служби припиняє дію свідоцтва такого платника єдиного податку. |
| Свідоцтво видається безкоштовно та безстроково. | З метою уникнення зловживань при застосуванні ССО слід передбачити умови анулювання органами ДПС свідоцтва платника єдиного податку, зокрема, у випадках подання платником податку заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування; припинення підприємницької діяльності; виникнення податкової заборгованості із сплати податку; провадження господарської діяльності, на яку не поширюється дія ССО; перевищення граничної чисельності найманих осіб; перевищення граничного обсягу доходу. | |
| У разі втрати або зіпсування свідоцтва за його письмовою заявою видається дублікат свідоцтва в порядку, установленому цією Главою для видачі свідоцтва. | | |
| 8.5. Суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг (недоїмку), які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку за умови погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу (недоїмки). | | |
| 8.6. Новоутворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування до органу державної податкової служби за місцем їх реєстрації, вважаються платниками податку з дати видачі свідоцтва. | | |
| При цьому під час розгляду органом державної податкової служби заяви про видачу свідоцтва, поданої новоутвореною фізичною особою, яка раніше була в установленому законом порядку зареєстрована як платник єдиного податку і самостійно прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, враховується обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отриманий такою особою в результаті провадження підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (але не більш як за річний період до дати подання такої заяви). | | |
| 8.7. Форма свідоцтва визначається центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. | | |
| 8.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати податку нараховуються такому платникові на останній день (включно) календарного місяця, в якому було подано заяву про відмову у сплаті єдиного податку. | Положення слід узгодити із пунктом 8.3 цієї статті яка передбачає, що відмова від застосування ССО може бути здійснена з початку нового податкового (звітного) періоду (кварталу). | |
| 8.9. Якщо платник єдиного податку — фізична особа провадить підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, для кожної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, орган державної податкової служби видає такому платникові податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі — довідка). Довідка видається на безоплатній основі. | | |
| Копія свідоцтва та довідка повинні зберігатися на робочому місці найманого працівника, свідоцтво — на робочому місці платника податку, а оригінал пред’являтися працівникам контролюючих органів за наявності законних підстав для перевірки. | | |
| Свідоцтво та довідка, видані платникові податку, не можуть бути передані іншим особам, крім тих, що зазначені у свідоцтві та довідці. | | |
| Форма та порядок видачі довідки встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. | | |
| 8.10. Порядок переходу платника податків на спрощену або загальну систему оподаткування, а також порядок оподаткування у разі такого переходу, визначаються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної фінансової політики та з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. | | |
| Стаття 9. Ведення обліку і складення звітності платниками податку | | |
| 9.1. Фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку для мікробізнесу та фіксованого єдиного податку для фізичних осіб-підприємців ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного відображення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі здійснення фінансових операцій, не застосовують реєстраторів розрахункового обліку. | Ведення книги обліку доходів без визначення витрат та хронологічної послідовності здійснених господарських операцій унеможливить прозоре відображення в обліку господарської діяльності, зокрема, щодо визначення фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, легальність походження товарів, що реалізуються, а також нівелюватиме контроль по взаємовідносинах з іншими суб’єктами господарювання. | |
| 9.2. Форма книги обліку доходів встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. | | |
| 9.3. Юридичні особи ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність у встановленому законодавством порядку за спрощеною формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної фінансової політики. | | |
| 9.4. Платник єдиного податку не звільняється від ведення податкового обліку, складання і подання звітності, пов’язаної із сплатою інших податків і зборів (обов’язкових платежів), платником яких він є згідно із законодавством. | | |
| 9.5. Юридичні та фізичні особи-підприємці, крім фізичних осіб, які провадять господарську діяльність з продажу товарів та/або надання супутніх послуг (виконання робіт) на ринках, за результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва — платника єдиного податку до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. | Положення слід узгодити із нормами розділу ІІ ПК, якими встановлені терміни подання звітності, виходячи із встановлених звітних періодів. | |
| Фізичні особи, які провадять господарську діяльність з продажу товарів та/або надання супутніх послуг (виконання робіт) на ринках, за результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва — платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду. | | |
| 9.6. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. | | |
| Стаття 10. Відповідальність платників єдиного податку | З метою упередження проведення розрахунків з платниками єдиного податку на суму, що перевищує допустимий граничний річний обсяг доходу, є необхідним встановлення норми щодо надання права банківським установам блокувати проведення таких операцій. | РОЗТЛУМАЧИТИ! ТУТ , ВИЩЕ і НИЖЧЕ!! |
| 10.1. Платник єдиного податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до законів. | | |
| 10.2. У разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у статті 1 цієї Глави, або провадження діяльності, зазначеної у статті 1 цієї Глави, дохід, отриманий платником єдиного податку в результаті провадження такої діяльності, оподатковується за загальною системою оподаткування без анулювання свідоцтва платника єдиного податку. | | |
| 10.3. У разі коли фізична особа провадить діяльність, не зазначену у свідоцтві, і при цьому ставка єдиного податку, зазначена у свідоцтві, є меншою, ніж ставка, що встановлена на не зазначений у свідоцтві вид діяльності, доходи, отримані від провадження такої діяльності, оподатковуються за загальною системою оподаткування. | | |
| При цьому така особа зобов’язана внести відповідні зміни до свідоцтва або перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного кварталу. | | |
| 10.4. У разі коли у податковому (звітному) періоді (кварталі) обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отриманий фізичною особою, перевищує обсяг, зазначений для цього виду діяльності у статті 1 цієї Глави, сума такого перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 15 відсотків суми такого перевищення без анулювання свідоцтва. | | |
| 10.5. Донарахована сума коштів спрямовується до доходів місцевих бюджетів і використовується для фінансування власних повноважень відповідної територіальної громади та не враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. | | |
| При цьому сплата зазначених коштів надає право фізичній або юридичній особі залишатися на спрощеній системі оподаткування. | | |
| Стаття 11. Прикінцеві положення. | | |
| 1. Ця Глава набирає чинності з 01 січня 2012 року. | | |
| 2. У зв’язку з набранням чинності цією Главою припиняється відповідно до пункту 4 розділу ХV “Перехідні положення” Конституції України дія Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” та Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746 “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”. | | |
| Суб’єкти спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не мають перед Пенсійним фондом України інших зобов’язань, ніж ті, що були встановлені Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”. | Запропонованою нормою фактично списується заборгованість суб’єктів ССО, які мають зобов’язання сплатити внески до Пенсійного фонду України відповідно до пенсійного законодавства, що ставить їх у нерівне положення із платниками єдиного податку, які вже сплатили вказані внески в повному обсязі. Крім того, цим законом не може регулюватися питання заборгованості перед Пенсійним фондом, оскільки у 2010 році були прийняті відповідні зміни у пенсійному законодавстві щодо правил сплати пенсійних внесків платниками єдиного податку. | Пропозиція: абзац другий п. 2. ст. 11 проекту залишити без змін. (Обґрунтування: ЗУ № 1058 в частині обов’язку сплати пенсійних внесків платниками єдиного податку суперечить нормі (див. п. 4 розділу ХV “Перехідні положення” ) Конституції України, щодо дії Указу Президента України № 727/98. Цей факт підтверджений Рішенням Конституційного Суду України та офіційно визнаний головою Комітету ВРУ з питань податкової і митної політики п.С.Терьохіним у виступі у ВРУ 11.02.2010 р. (див. стенограму засідання ВРУ, 16:52:12 год. Норма, запропонована у абзаці другому п. 2. ст. 11 лише констатує цей факт. Будь-які зміни до правил сплати пенсійних внесків платниками єдиного податку, в т.ч. „прийняті у 2010 р.”, є нікчемними. Тому заборгованості платників єдиного податку перед ПФУ у зв’язку з такими змінами не існує. ) |
| 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України: | | |
| 1) у Законі України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2—3, ст. 35, № 32, ст. 271; 2008 р., № 5—8, ст. 78): доповнити статтю 19 частиною такого змісту: “Фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю і є платниками єдиного податку, звільняються від обов’язку встановлення нормативу робочих місць та реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів.”; у статті 20: доповнити частину першу реченням такого змісту: “Юридичні особи та фізичні особи — підприємці, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, звільняються від обов’язку сплати адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів.”; | | |
| 2) абзаци шостий — двадцять восьмий пункту 1 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13—92 “Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1998 р., № 30—31, ст. 195; 2001 р., № 10, ст. 44; 2003 р., № 23, ст. 149) виключити; | | |
| 3) пункт 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 30—31, ст. 195) виключити; | | |
| 4) у статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315; 2001 р., № 7, ст. 34; 2002 р., № 5, ст. 32; 2005 р., № 1, ст. 23): пункт 5 виключити; пункти 6 і 9 викласти у такій редакції: “6) під час продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємницями, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книги обліку доходів;”; “9) при здійсненні фізичними особами та фізичними особами — підприємницями, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;”; | Враховуючи запропоноване підвищення граничного обсягу доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку, з метою забезпечення належного контролю за рухом готівкових коштів та недопущення приховування платниками єдиного податку реального обсягу виручки від реалізації продукції є доцільним запровадити застосування РРО. | |
| 5) доповнити розділ XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49—51, ст. 376) пунктом 91 такого змісту: “91) платник єдиного податку — фізична особа здійснює сплату страхових внесків до Пенсійного фонду з урахуванням особливостей Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” та є застрахованою особою у разі забезпечення сплати мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду України.”; | Відповідно до норм ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" який набрав чинності з 01.01.2011 єдиний внесок не входить до системи оподаткування, податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. | |
| 6) пункт 3 частини першої статті 23 Закону України “Про захист прав споживачів” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84) викласти у такій редакції: “3) реалізацію продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність (якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції), — у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менш як десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі, коли відповідно до законодавства суб’єкт господарської діяльності обрав спосіб оподаткування доходів за спрощеною системою оподаткування шляхом сплати єдиного податку, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;”. | | |
Об’єктом оподаткування єдиним податком є :
- для самозайнятих осіб та фізичних осіб-підприємців платників фіксованого єдиного податку – заробітна плата;
- для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку та юридичних осіб-платників єдиного податку – дохід від реалізації товарів (робіт, послуг).
Базою оподаткування для платників єдиного податку є:
- для самозайнятих осіб та фізичних осіб-підприємців платників фіксованого єдиного податку – законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати;
- для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку та юридичних осіб-платників єдиного податку – дохід від реалізації товарів (робіт, послуг).
Ставкою оподаткування для платників єдиного податку є:
- для самозайнятих осіб – половина законодавчо встановленого розміру податку на доходи фізичних осіб, застосованого до мінімального розміру заробітної плати;
- для фізичних осіб-підприємців платників фіксованого єдиного податку – до 3-х законодавчо встановлених розмірів податку на доходи фізичних осіб, застосованого до мінімальної заробітної плати, що встановлюється за рішенням органу місцевого самоврядування на кожен календарний рік;
- для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб – платників єдиного податку від реалізації товарів (робіт, послуг) :
- 1,5% доходу від реалізації товарі (робіт, послуг) у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
- 2.5% доходу від реалізації товарі (робіт, послуг), якщо такий платник єдиного податку не є платником податку на додану вартість..