Geum.ru

О. П. Глазова рідна мова плани-конспект

Вид материалаКонспект

Содержание


Урок № 38 Зв’язне мовлення
Хід уроку
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   43

Урок № 38

Зв’язне мовлення


Особливості будови розповіді про процес праці.

Усний вибірковий переказ тексту, що містить розповідь

про процес праці

Мета: пояснити особливості будови розповіді про трудовий процес; формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння переказувати таку розповідь; виховувати повагу до праці, майстерності, наполегливості, старанності; розвивати спостережливість, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку



І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.


ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


*Пояснення вчителя.


Розповідь про процес праці включає перелік певних трудових операцій у тій послідовності, в якій їх потрібно виконати, щоб одержати продукт праці.

“Відомим” у реченнях такої розповіді є вказівка на особу, яка працює. “Новим” є назви трудових операцій.


Наприклад:

Як виготовляли кислий (квасний) сир


В Н

У гладушці чи макітрі хазяйка підігрівала кисле молоко. Утворену масу,

В Н Н

вона виймала, відтискала у вороку - зшитому трикутному шматку

В Н В

полотна. Потім господиня притискала ворок дошкою. Після цього вона

Н Н Н

солила сир та щільно вкладала у невелику діжку, перекладала його

В Н

шарами масла. Зверху хазяйка накривала сир полотняною шматинкою,

Н

дерев’яним кружком і притискала каменем. Квасний сир міг зберігатися


до двох років.

З довідника.


Розповідь про трудовий процес може бути складена в науковому, діловому або художньому стилях.

У наукових та ділових розповідях про процес праці названі трудові операції стосуються не конкретного їх виконавця, а особи узагальненої – йдеться про те, що саме так потрібно робити всім. Тому назва виконавця в такому тексті може опускатися – найчастіше вживаються дієслова третьої особи множини: так роблять (будують, шиють, вирізьблюють, фарбують).

У наукових та ділових розповідях про рудовий процес часто використовують поєднання слів можна, треба, необхідно, слід з неозначеною формою дієслова: можна викроїти, необхідно прикріпити. Така розповідь має характер інструкції, її мета – передати конкретні узагальнені відомості про те, як це потрібно робити. Розповідь позбавлена емоційності, усі слова вживаються тільки в прямому значенні.

Буває, що назва виконавця опускається і у художніх розповідях про трудовий процес.

Наприклад:


І. Ви знаєте, як робиться свищик? Береться в добрий палець лозина, відрізається від неї цурупалок сантиметрів у десять завдовжки. Потім посередині прорізається навкруг молода кора, обережно обстукується ручкою ножа, доки не здійметься, як рукавичка. Ну, а тоді вже просто: видовбав у оголеному дереві ямку, надрізав кінчик, знову натяг кору - і свищик готовий. Стромляй його, чоловіче, до рота і свищи собі на здоров’я!

А.Дімаров.

ІІ. У цих канавах ловили в’юнів. Канаву перегороджували листовим залізом, у льоду прорубували дучки (важка, пекельна робота, якщо лід уже товстий, міцний), йшли з одного краю, били в воду бурхачками. І що ближче підходили бурхальщики, то дужче закипала чорним живим виром вода в ополонці біля загати. В’юнів вичерпували невеликою підсакою й зсипали просто в мішки, які зав’язували й кидали на лід.

За Ю.Мушкетиком.

Мета художньої розповіді про процес праці – викликати певне ставлення і до самої праці, і до її виконавця. Така розповідь образна й емоційна. В ній вживаються художні засоби: епітети, порівняння, метафори тощо.


ІV. Виконання вправ на закріплення.


* Прочитати (прослухати). Визначити, який тип мовлення покладено в основу уривків. Дати відповіді на запитання:
  • Хто є виконавцем трудового процесу, про який ідеться у першому уривку?
  • Які дії ними викнуються? У якій послідовності?
  • Чому у другому уривку вказівку на особу виконавця опущено?
  • У якому стилі складено висловлювання? Свою думку обгрунтувати.


І. Здоєне молоко важко спочиває в дерев’яному посуді, над ним схилився пастух. Молоко жовкне й гусне. Пастух схилився над ним насуплений і навіть суворий. Розщібає поволі рукава і по лікті занурює в молоко свої голі руки. І так застигає...

Тепер має бути тихо в хаті, двері замкнені, ніхто не сміє кинуть оком на молоко, поки там твориться щось, поки пастух чаклує. Все наче застигло в німому чеканні. Тільки по легкому рухові жил на пастухових руках помітно, що насподі в посуді відбувається щось. Руки оживають потроху, вони то підіймаються вище, то опускаються нижче, закруглюють лікті, щось плещуть, бгають та гладять там всередині, і раптом з дна посуду, з-під молока підіймається кругле тіло сиру. Воно росте, обертає плескаті боки, купається в білій купелі, само біле і ніжне...

Пастух легко зітхнув. Тепер кожен може вже глянуть. Славний вийшов сир, пастухові на втіху і на пожиток людям...

За М.Коцюбинським.

ІІ. Медівники

У ночвах тісто медівниче

Зринало вгору, мов крило,

І на відскоблену стільницю

Пухкою повінню текло.

По ньому бігала спочатку

Качалка, біла від муки,

А потім цинкова зірчатка

Ділила тісто на зірки.

На поді жевріла урочо

Гнучка, терпляча коцюба

І палахкучо била в очі

Жарінь рожево-голуба.

Крізь арку челюстей черлену

На втіху матері з руки

У небо чистої черені

Пливли засвічені зірки.

/П.Перебийніс.