Робоча навчальна програма для студентів геологічного факультету (заочна форма)

Вид материала

Содержание

Лектор: канд.філос.н., доц. Вдовиченко Г.В.Викладач
Види робіт, передбачених планом
Самостійна робота студента під керівництвом викладача
Контроль знань
Культура і мистецтво: історія, теорія та проблеми розвитку.
Комплексний підсумковий модуль – залік 100
За шкалою Університету (100- бальною системою)
Тематичний план лекцій і семінарських занять
Змістовний модуль 1 Культурологія. Історія та теорія культури.
Робоча навчальна програма
Протокол №13
Лектор: канд.філос.н., доц. Вдовиченко Г.В.Викладач
25» червня
Види робіт, передбачених планом
Самостійна робота студента під керівництвом викладача
Контроль знань
Культура і мистецтво. Культура первісності.
Комплексний підсумковий модуль – залік 100
За шкалою Університету (100- бальною системою)
Підсумковий – у формі заліку – мінімум
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра української філософії та культури

Укладач: доц.Вдовиченко Г.В.

Культурологія

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів геологічного факультету

(заочна форма)

Затверджено

на засіданні кафедри української філософії та культури Протокол №13

від «08» червня 2007 р.

Зав.кафедри_________ проф.Русин М.Ю.

Декан філософського факультету

_______________проф.Конверський А.Є.

КИЇВ 2007

Робоча навчальна програма «Культурологія»

Укладач: кандидат філософських наук, доц.Вдовиченко Георгій Валерійович

Лектор: канд.філос.н., доц. Вдовиченко Г.В.

Викладач: канд.філос.н., доц. Вдовиченко Г.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«___» ______________ 2007 р.

_____________доц.Кравчук А.А.

Метою курсу «Культурологія» є ознайомлення студентів із категоріальним апаратом, методами, класичними і сучасними концепціями відповідної дисципліни та інших наук про культуру. В робочій навчальній програмі дисципліни висвітлено найважливіші здобутки як культурології, так і культурної антропології, етнології, психології, філософії, естетики й низки інших гуманітарних дисциплін у дослідженні історії та теорії світової і вітчизняної культури. Основним завданням методичної розробки є системне вивчення процесів формування культурології як науки та актуалізації культурологічної проблематики у різних галузях гуманітарних знань. Окрему увагу присвячено комплексному аналізу малодослідженої проблеми становлення вітчизняної культурологічної думки періоду українського національного відродження пер. трет. ХХ ст.

Методична розробка ґрунтується на результатах новітніх вітчизняних та зарубіжних розвідок, насамперед, у галузі історії й теорії культури.

ВИДИ РОБІТ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ПЛАНОМ

Загальна кількість годин - 36, з них: лекцій – 8 годин.

Самостійна робота студентів під керівництвом викладача (СРС) – 2 години.

Консультації – 20 годин.

Форма підсумкового контролю: І семестр – залік – 6 годин.

Самостійна робота студента під керівництвом викладача:

а) підготовка студентів до лекцій;

b) самостійне вивчення додаткових питань курсу;

c) підготовка до контрольних робіт усіх видів.

Індивідуальна робота викладача зі студентом:

e) співбесіда за результатами самостійного вивчення додаткових питань курсу.

Контроль знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою

Оцінювання за формами контролю

Співвідношення складових у змістовному модулі	Кількість за модуль	Макс. балів за одиницю	Вага модулю
Змістовний модуль І Культура і мистецтво: історія, теорія та проблеми розвитку. 100
Письмова контрольна робота	1	30	40%
Комплексна підсумкова робота	1	70	40%
Комплексний підсумковий модуль – залік 100 60%

Шкала оцінювання

За шкалою Університету (100- бальною системою)	Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету		Оцінка за шкалою ECTS
90-100	Відмінно	5	А Відмінно
85-89	Добре	4	В Добре (дуже добре)
75-84	Добре	4	С Добре
65-74	Задовільно	3	D Задовільно
60-64	Задовільно	3	E Задовільно (достатньо)
35-59	не задовільно	2	FX Незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	не задовільно	2	F Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Підсумкова оцінка з дисципліни у балах (шкала КНУ імені Тараса Шевченка) переводиться в чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS

Підсумковий – у формі заліку – мінімум ____60______ залікових балів

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	лекції	семінари	самост. робота	контр. модульна робота	інші форми контролю
Змістовний модуль 1 Культурологія. Історія та теорія культури.
1	Культурологія як наука	1
2	Культура як об’єкт наукового дослідження	1
3	Мистецтво: історія, теорія і проблеми розвитку	1
4	Класичні та сучасні концепції культури	1
5	Теорія історичного коловороту	1
6	Культурна антропологія	1
7	Психоаналітичні вчення про культуру	1
8	Структуралістські теорії культури	1
	Всього годин - 8	8

Змістовний модуль 1 Культурологія. Історія та теорія культури.

Лекція 1. Культурологія як наука – 1 год.

Поняття «культурологія»: його етимологія, тлумачення обсягу і змісту, історія винайдення та запровадження в науковий обіг. Передісторія і основні етапи розвитку культурологічних знань. Поділ культурології на фундаментальну та прикладну. Провідні парадигми культурологічного пізнання ХІХ – ХХ ст.: еволюційна, психологічна, знаково-символічна, когнітивна. Культурологія в системі гуманітарних знань: історія та сучасність. Культурологічне знання й інші науки про культуру: спільне та відмінне в предметах, напрямках і методології досліджень. Розробка проблематики та настанов культурології у концепціях філософії культури. Місце і роль історії культури у розвитку культурологічних знань. Проблема співвідношення предметів та методів наукового пошуку культурології і культурної антропології. Внесок соціології культури у формування засад культурологічного пізнання. Психологія культури як один з головних складників культурології. Культурологія та інші гуманітарні дисципліни.

Культурологія в інформаційному суспільстві: можливості, цілі та перспективи. Провідні напрями і проблематика сучасних культурологічних досліджень. Основні сучасні науково-дослідницькі підходи до вивчення історії та теорії культури: семіотичний, соціологічний, психоаналітичний, структуралістський. Інституціоналізація культурологічного пізнання і сфери його практичного застосування. Динаміка соціокультурних змін у індустріальному та постіндустріальному суспільствах: виклики модернізації і глобалізації. Феномен масової культури. Тоталітарні культури і масова свідомість. Контр-культури та субкультури. Соціально-економічні, суспільно-психологічні, політичні й інші об’єктивні засади поступу культурологічної думки.

Рекомендована література

Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.
Гончарук Т. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2004.
Крымский С.Б., Мейзерский В.М., Парахонский Б.А. Эпистемология культуры. – К., 1993.
Культурология. ХХ век: Антология. – М., 1995.
Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.
Соколов Э. Культурология. Очерки теории культуры. – М., 1994.

Лекція 2. Культура як об’єкт наукового дослідження – 1 год.

Терміни «культура» та «натура»: їх етимологія, історія виникнення, тлумачення обсягу і змісту. Культурні регіони світу: європейсько-північно-американський, арабо-мусульманський, далекосхідний, індійський, тропічно-африканський, латиноамериканський. Розуміння феномену культури мислителями Давнього Сходу. Міфопоетичне осмислення історико-культурного розвитку людства в античності. Культурологічна проблематика як предмет дослідження християнської, мусульманської та іудейської думок середньовіччя. Осмислення феномену культури ідеологами епох Відродження, Просвітництва і Романтизму. Провідні наукові концепції культури ХХ ст.

Культура як об’єкт дослідження культурології, інших наук про культуру та гуманітарних дисциплін. Провідні теоретико-методологічні підходи до вивчення історичних типів культур. Етнічні або народні, регіональні та континентальні культури. Археологічні культури як головний предмет вивчення історії первісності. Кровноспоріднені громади, родові громади та племена як провідні етнічні одиниці первісного суспільства. Поняття «етнос» і «нація». Феномени етнічних і національних культур. Матеріальний складник народної культури. Традиційні види господарської діяльності, основні галузі господарства і заняття народу. Рибальство, мисливство, бортництво і бджільництво та інші допоміжні види господарської діяльності народу. Система народних хатніх промислів і ремесел. Транспорт та засоби пересування. Зони і типи поселень. Народний одяг. Система народного харчування. Духовний складник народної культури. Громадський побут і звичаєвість. Народні правові звичаї. Сім’я і система родинних обрядів. Родильні, весільні та поховально-поминальні цикли обрядів. Народні знання. Світоглядні уявлення та вірування народу. Первісні релігійні уявлення. Морально-етичні норми і народна педагогіка. Народне образотворче мистецтво: пластичний, живописно-графічний та архітектурний напрями. Усна народна творчість. Календарні світа й обряди. Народна мова.

Рекомендована література

Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.
Гончарук Т. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2004.
Крымский С.Б., Мейзерский В.М., Парахонский Б.А. Эпистемология культуры. – К., 1993.
Культура і побут населення України: Навч. посібник. – К., 1993.
Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.
Маркарян Э. Теория культуры и современная наука. – М., 1983.

Лекція 3. Мистецтво: історія, теорія і проблеми розвитку – 1 год.

Поняття «мистецтво»: його етимологія, історія виникнення, тлумачення обсягу та змісту. Основні етапи еволюції поглядів на феномен мистецтва. Осмислення феномена мистецтва в культурах Давнього Сходу. Розробка мистецтвознавчої проблематики в Давній Греції. Давньоримська естетика: формальні теорії видів мистецтва. Естетична думка Середньовіччя: феномен мистецтва як предмет уваги апологетів, патристики та схоластики. Естетика епохи Відродження. Мистецтвознавча проблематика Нового Часу і епохи Просвітництва. Західноєвропейська естетична думка ХІХ ст.: від романтизму до позитивізму. Провідні естетичні концепції ХХ ст.

Головні естетичні категорії та проблематика мистецтвознавства. Основні види, жанри і стилі мистецтва. Способи наукової класифікації видів мистецтва. Епос, лірика і драма як основні різновиди літератури. Театральне мистецтво: організаційні форми, провідні підходи до видової класифікації. Музичне мистецтво: вокальні та інструментальні жанри. Живопис, графіка і скульптура як види образотворчого мистецтва. Монументально-декоративний та станковий живопис. Оригінальна та друкована графіка або гравюра. Монументальні, станкові і декоративні скульптури. Декоративно-прикладне мистецтво. Мистецтво кіно, телебачення та інші сучасні види мистецтва.

Феномен національного мистецтва. Народне образотворче мистецтво. Основні напрями розвитку народного образотворчого мистецтва: пластичний, живописно-графічний і архітектурний. Пластика народного мистецтва в традиційно-побутових явищах. Семантика художніх образів народного живопису. Декоративні розписи і художнє вишивання. Народна архітектура: житлове, господарське і сакральне будівництво.

Основні етапи історії світового мистецтва. Зародження мистецтва в археологічних культур доби палеоліту та мистецьке життя первісності. Мистецтво Давнього Сходу. Античне мистецтво. Мистецтво культур Мезоамерики. Середньовічне мистецтво. Мистецьке життя Передвідродження та епохи Відродження. Мистецтво Нового Часу і епохи Просвітництва. Мистецтво епохи Романтизму. Мистецьке життя ХХ – поч. ХХІ ст.

Рекомендована література

Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.
Гончарук Т. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2004.
Дмитриева Н. Краткая история искусства. Очерки. – М., 1975.
История зарубежного искусства: Учебник. – М., 1984.
История искусства зарубежных стран: Первобытное общество, Древний Восток, античность: Учебник. – М., 1980.
Культура і побут населення України: Навч. посібник. – К., 1993.

Лекція 4. Класичні та сучасні концепції культури – 1 год.

Первісні міфопоетичні версії історії власних культур цивілізацій Давнього Сходу. Давньоєгипетська міфологія. Передфілософія цивілізацій Передньої Азії. Давньоіранська міфологія і зороастризм. Біблійний та талмудичний етапи розвитку іудаїзму. Передфілософія Давньої Індії. Передфілософія і філософська думка Давнього Китаю. Передфілософія та філософська думка античності. Давньогрецька і давньоримська міфологія. Провідні філософські школи і мислителі Давньої Греції та Давнього Риму про феномен культури. Релігійно-міфологічні уявлення праслов’ян.

Теологічно-філософська розробка культурологічної проблематики у Середньовіччі: християнство, мусульманство, іудаїзм. Проблема співвідношення християнства і античної культури у працях апологетів. Основні етапи формування християнської теології культури. Культурологічна проблематика в творчості середньовічних мислителів Близького і Середнього Сходу. Мусульманські вчені Середньої Азії, Ірана, Арабського Сходу та Північної Африки про культуру. Кабалістичне вчення. Історія та теорія європейської і світової культури у оцінках визначних науковців епох Відродження, Нового часу та Просвітництва. Культурологічна проблематика в творчості ідеологів візантійського гуманізму і флорентійського неоплатонізму. Розробка настанов теорії історичного коловороту в працях італійських гуманістів. Культурологічна проблематика в творчості ідеологів Реформації. Біля витоків сучасних етнології та антропології: цивілізація і «світ дикунів» у розвідках французьких учених ХУІІІ ст. Культурологічна проблематика в творчості французьких енциклопедистів. Розробка питань історії та теорії культури ідеологами Просвітництва.

Історія та теорія європейської і світової культури у оцінках видатних мислителів ХІХ ст. Розробка історіософських та культурфілософських учень ідеологами німецького Романтизму. Філософія історії та філософія культури Г.Гегеля. Культурологічна проблематика в творчості молодогегельянців і засновників марксизму. Концепції теорії історичного коловороту ідеологів російського неослов’янофільства. Культурологічна проблематика в творчості провідних представників українського Романтизму. Культурологічна проблематика позитивізму. Еволюціоністські концепції культури.

Основні напрями розвитку культурологічної думки ХХ ст. Сучасні концепції теорії історичного коловороту. Провідні напрями, галузі й наукові школи культурної антропології. Психоаналітичні вчення про культуру. Соціологічний підхід у вивченні культури. Розробка культурологічної проблематики методами гуманітарного та лінгвістичного структуралізму. Антиколоніалістські національно-визвольні рухи ХХ ст. і новітні концепції культури: пантюркізм, панарабізм, індеанізм, «чорна самосвідомість», негритюд та інш.

Рекомендована література

Берковский Н. Романтизм в Германии. – Л., 1973.
Бычков В. Малая история византийской эстетики. – К., 1991.
Век Просвещения. Сборник. – Москва – Париж, 1970.
Григорян С. Средневековая философия народов Ближнего и Среднего Востока. – М., 1966.
Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.
Чанышев А. Курс лекций по древней философии: Учеб. пособие. – М., 1981.

Лекція 5. Теорія історичного коловороту – 1 год.

Основні історико-культурні етапи становлення і різновиди концептуального оформлення теорії історичного коловороту: від ранньокласових суспільств до сьогодення. Формування засад теорії історичного коловороту в культурах Давнього Єгипту, Давньої Індії та інших цивілізацій Давнього Сходу. Розробка теорії історичного коловороту античними мислителями. Проблематика теорії історичного коловороту в суспільній думці народів Близького і Середнього Сходу, Західної Європи епох Середньовіччя та Відродження. Настанови теорії історичного коловороту в працях мислителів ХУІ – ХУІІІ ст.

Розробка концепцій теорії історичного коловороту ідеологами російського неослов’янофільства. Соціологічна концепція культурно-історичних типів розвитку М.Данилевського. Структура, основний зміст і головні положення праці «Росія та Європа». Природна система історії та десять самобутніх культурно-історичних типів як її позитивні суб’єкти. П’ять основних законів руху і розвитку культурно-історичних типів. Етнографічний, державний та цивілізаційний стани або періоди розвитку культурно-історичних типів. Спадкові та усамітнені культурно-історичні типи. Автохтонні, одноосновні, двоосновний і чотириосновний культурно-історичні типи. Соціологічна концепція К.Леонтьєва. Структура, основний зміст і головні положення праці «Схід, Росія і слов’янство». Вчення про «початкову простоту», «квітнучу складність» та «повторне змішувальне спрощення» як стадії розвитку кожного історичного народу. «Філософія життя» і концепція морфології світової історії О.Шпенглєра. Структура, основний зміст та головні положення праці «Занепад Європи». Протиставлення морфології «світу як історії» морфології природи. «Душа», «світ», «життя» й інші засадничі категорії морфології світової історії. Критика традиційної схеми всесвітньої історії. Феномени пізнання і споглядання як основні форми «світоутворення». Морфологія як усі способи розуміння світу. Систематика та фізіогноміка. Феномен «культури». Вісім великих культур.

Теорія локальних цивілізацій А.Д.Тойнбі. Структура, основний зміст та головні положення праці «Дослідження історії». Феномен цивілізації. Порівняльне дослідження цивілізацій: спадково пов’язані та незалежні, замкнені, другорядні й недорозвинені. Природа і причини генезиса цивілізацій. «Світ франків», «православно-християнське» або візантійське, ісламське, індуїстське та далекосхідне сучасні «живі суспільства». Феномен «Виклику-і-Відповіді». Виникнення, зростання, надлам і розпад як стадії життя цивілізацій. Концепція релігійної еволюції: від анімістичних вірувань крізь універсальні релігії до єдиної синкретичної релігії майбутнього.

Рекомендована література

Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.
Данилевский Н. Россия и Европа. – М., 1991.
Мучник В. В поисках утраченного смысла истории (Генезис и эволюция исторических взглядов А.Дж.Тойнби). – Томск., 1986.
Семенов Ю. Социальная философия А.Тойнби. Критический очерк. – М., 1980.
Тойнби А.Дж. Постижение истории. – М., 1991.
Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Т.1.: Гештальт и действительность. – М., 1993.

Лекція 6. Культурна антропологія – 1 год.

Формування культурної антропології як гуманітарної дисципліни. Питання паралельного використання термінів «культурна антропологія» і «соціальна антропологія» в сучасній науці. Проблема співвідношення предметів дослідження культурології, культурної антропології, етнографії та етнології. Провідні напрями, галузі й наукові школи культурної антропології: класичний еволюціонізм, неоеволюціонізм, теорія культурних ареалів, функціоналізм, психологічна антропологія, герменевтична або інтерпретативна антропологія.

Класичний еволюціонізм: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Теоретичні джерела еволюціонізму. Соціологічна версія еволюціонізму Г.Спенсера. Ранній період формування еволюціонізму. Аналіз історії культури як процесу поступального розвитку в культурологічному вченні Е.Б.Тайлора. Концепція універсальності родової організації та єдиного шляху суспільного поступу Л.Г.Моргана. Пізній період еволюціонізму: Д.Фрезер, Д.Мак-Ленан, А.Бастіан й інш. Неоеволюціонізм: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Розробка теоретичних основ культурології як науки у працях Л.Уайта.

Теорія культурних ареалів: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Антропогеографічні дослідження Ф.Ратцеля. Археологічні й етнографічні дослідження культур народів Африки Л.Фробеніусом: вчення про «телуричні» та «хтонічні» культури. Дослідження культурно-мистецької спадщини народів Австралії й Океанії Ф.Гребнером: теорія вісьмох «культурних кіл» або ареалів.

Функціоналізм: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Антропологічний функціоналізм Б.К.Маліновського. Соціально-антропологічні дослідження А.Редкліф-Брауна. Структурний функціоналізм: дослідження Т.Парсонса. Психологічна антропологія: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Проблематика енкультурації у працях М.Мід. Герменевтична або інтерпретативна антропологія: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Проблематика культурної інтерпретації у працях К.Гірца.

Рекомендована література

Белик А. Культурология // Антропологические теории культуры. – М., 1999.
Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.
Малиновский Б. Теория культуры. – М., 1991.
Орлова Э. Введение в социальную и культурную антропологию. – М., 1994.
Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.
Труды Л. Уайта по культурологии. – М., 1992.

Лекція 7. Психоаналітичні вчення про культуру – 1 год.

Множинність інтерпретацій обсягу і змісту поняття «психоаналіз». Техніка психоаналізу як метод психологічного дослідження безсвідомих психічних процесів. Теорія психоаналізу як сукупність взаємопов’язаних вчень про будову та функції психічного апарату в цілому. Передісторія психоаналізу. Психотерапія як предмет експериментального дослідження під назвою «тваринного магнетизму»: кін.ХУІІІ – сер. ХІХ ст. Еволюція психотерапії від «тваринного магнетизму» до «гіпнотизму» сер. ХІХ - поч. ХХ ст. Класичний психоаналіз: теоретичні принципи і настанови. Психоаналіз З.Фрейда: основні етапи становлення, провідні варіанти та категорії. «Воно», «Я» і «Над-Я» як головні інстанції, структурні рівні людської психіки. Психоаналітичне вчення З.Фрейда про культуру: від терапії неврозів та досліджень безсвідомих психічних процесів до метапсихології. Культурний процес як складник біологічної еволюції. Феномен сублімації потягів як визначальна риса культури. Психологічний арсенал культури: «відмова», «заборона», «позбавлення». Релігія як загальнолюдський невроз нав’язливості. Вчення про «Едипів комплекс» і фрейдистська філософія історії. Психоаналіз і художня творчість.

Посткласичний психоаналіз: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. «Аналітична» або глибинна психологія К.-Г.Юнга. Теорія «архетипів». «Персональне» та «колективне» безсвідоме. Символіка безсвідомого та концепція індивідуації. Вчення про «комплекси». Історія культури та релігії крізь призму «метаморфоз» і «символів» «лібідо». Психологічна та соціологічна теорії В.Райха. «Культуралізм» у посткласичному психоаналізі. «Культурно-філософська психопатологія» К.Хорні. Внутрішньоособистісні конфлікти. Теорія «основного» конфлікту. «Актуальне» або «емпіричне Я», «ідеалізоване Я» і «реальне Я» як основні рівні людської психіки. «Міжособистісна психіатрія» Г.Селлівена. Концепція «динамізму». Метод «психіатричного інтерв’ю». Ілюзія індивідуальності та «система самості». «Гуманістичний» психоаналіз Е.Фромма. «Соціальне безсвідоме». Форми соціальних характерів. «Екзистенційні» й «історичні» дихотомії людського існування. В пошуці нових «психо-духовних орієнтацій». Ідеал «гуманістичного суспільства»

Рекомендована література

Виттельс Ф. Фрейд. Его личность, учение и школа. – Л., 1925.
Клеман К.Б., Брюно П., Сэв Л. Марксистская критика психоанализа. – М., 1976.
Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.
Лейбин В. Психоанализ и философия неофрейдизма. – М., 1977. Психоанализ и культура. – М., 1995.
Шерток Л., Соссюр Р., де. Рождение психоаналитика. От Месмера до Фрейда. – М., 1991.

Лекція 8. Структуралістські теорії культури – 1 год.

Розробка настанов системного підходу і структурного аналізу в гуманітарних та точних дисциплінах протягом ХІХ – поч.ХХ ст. Становлення структуралізму як одного з головних напрямів сучасної наукової методології. Провідні версії, напрями і наукові школи лінгвістичного та гуманітарного структуралізму. Структуралізм як конкретно-науковий напрям у мовознавстві. Структурна лінгвістика Ф. де Соссюра. Комплексне дослідження мови як семіотичної системи. Семіологія як наука про знаки та знакові системи. Коннотативна семіологія Р.Барта. Протиставлення «семіології значення» функціоналістській «семіології комунікації». «Тип письма» як спосіб знакового закріплення соціокультурних уявлень.

Методи системно-семіотичного аналізу в гуманітарних дисциплінах. Етнологічний структуралізм К.Леві-Строса. Етнологічне мислення та структурно-семіотичні моделі функціонування культур. Структури, тотемічні коди і тотемічний оператор. Морфологічні класифікатори. Детоталізація та ретоталізація. Наука конкретного, бріколаж і модель тоталізуючого мислення як способи відтворення моделей мислення в традиційних суспільствах. Синхронні та діахронні суспільства. Семіологічний аналіз культури М.Фуко. Проведення аналогії між функціонуванням культури і функціонуванням знаків як основа семіологічного аналізу культури. Вчення про епістеми. Протиставлення «археології знання» та історичного знання кумулятивістського типу. Принцип співвідношення «слів» і «речей». Феномен дискурсії. Структурний психоаналіз Ж.Лакана. Модифікація класичного психоаналізу: відношення безсвідомого до мови і суб’єкта. Структурованість безсвідомого як мови. «Стадія дзеркала» як початок самоідентифікації особи. «Реальне», «уявлюване» і «символічне» психіки людини як відповідники трьох інстанцій другої топіки З.Фрейда. Концепція «реального». Дослідження культурних та соціальних факторів як одна з функцій психоаналізу.

Рекомендована література

Грецкий М. Французский структурализм. – М., 1971.
Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.
Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.
Сахарова Т. От философии существования к структурализму. – М., 1974.
Структурализм: «за» и «против». – М., 1975.
Фуко М. Слова и вещи. – СПб., 1994.

Контрольні запитання та завдання до змістовного модуля 1.

Становлення культурології як наукової дисципліни.
Головні складники та провідні парадигми культурологічного знання.
Взаємозв’язок культурології з іншими науками про культуру і гуманітарними дисциплінами.
Культурологія в сучасному світі.
Основні сучасні науково-дослідницькі підходи культурології.
Об’єктивні засади поступу культурологічної думки.
Культура як об’єкт дослідження гуманітарних дисциплін.
Осмислення феномену культури: від первісності до інформаційного суспільства.
Провідні підходи до вивчення, методи і багатоваріантність наукової класифікації історичних типів культур.
Феномени етнічної та національної культур.
Матеріальний складник народної культури.
Духовний складник народної культури.
Мистецтво як об’єкт наукового дослідження.
Еволюція поглядів на мистецтво в світовій естетичній думці.
Наукова класифікація видів мистецтва.
Основні види, жанри і стилі мистецтва.
Напрями розвитку народного образотворчого мистецтва.
Основні етапи історії світового мистецтва.
Історія культур первісності в світлі передфілософії та філософської думки народів Давнього Сходу.
Концепції середньовічної християнської теології культури: від апологетики до схоластики.
Культурологічна проблематика в творчості мусульманських мислителів Близького і Середнього Сходу епохи Середньовіччя.
Історія та теорія культури у оцінках науковців епох Відродження, Нового часу і Просвітництва.
Вчення про культуру ХІХ ст.: від романтизму до позитивізму.
Культурологічна думка ХХ ст.: основні напрями, галузі та наукові школи.
Основні етапи становлення і концептуальні різновиди теорії історичного коловороту.
Класичні концепції теорії історичного коловороту.
Концепції теорії історичного коловороту ХІХ – ХХ ст.
Соціологічні вчення М.Данилевського та К.Леонтьєва.
Спроба морфології світової історії О.Шпенглєра.
Теорія локальних цивілізацій А.Д.Тойнбі.
Формування культурної антропології як науки.
Провідні напрями, галузі й наукові школи культурної антропології.
Еволюціонізм та неоеволюціонізм: здобутки і перспективи.
Теорія культурних ареалів: осмислення дифузій культур.
Функціоналізм: інтерпретації феномена «функція».
Психологічний та інтерпретативний напрями культурно- антропологічних досліджень.
Техніка і теорія психоаналізу: множинність інтерпретацій.
Історія релігії, культури, мистецтва як предмет дослідження психоаналітичного вчення З.Фрейда.
Культурологічна проблематика в «аналітичній» психології К.-Г.Юнга.
«Культурно-філософська психопатологія» К.Хорні.
«Міжособистісна психіатрія» Г.Селлівена: людина та проблема її індивідуальності.
«Гуманістичний» психоаналіз Е.Фромма: система гуманістичних цінностей суспільства.
Структуралістські методи аналізу історії та теорії культури.
Структурно-антропологічне вивчення К.Леві-Стросом безписемних форм цивілізації.
Еволюція семіологічного аналізу культури М.Фуко: від структуралістського лінгвоцентризму до сфери немовної реальності.
Синтез методів лінгвістичного структуралізму та посткласичного психоаналізу в дослідженнях Ж.Лакана.
Ідеологія Романтизму: основні ідейні настанови, теоретики та історико-культурне значення.

Рекомендована література

Основна

Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.
Гончарук Т. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2004.
История зарубежного искусства: Учебник. – М., 1984.
История искусства зарубежных стран: Первобытное общество, Древний Восток, античность: Учебник. – М., 1980.
Історія української та зарубіжної культури: Навч. посібник. – К., 1999.
Культура і побут населення України: Навч. посібник. – К., 1993.
Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.

Додаткова

Белик А. Культурология. – М., 1999.
Берковский Н. Романтизм в Германии. – Л., 1973.
Бычков В. Малая история византийской эстетики. – К., 1991.
Василь Еллан (Блакитний). Твори в двох томах. – К., 1958.
Василь Чумак. Червоний заспів. Вибрані твори. – К., 1956.
Век Просвещения. Сборник. – Москва – Париж, 1970.
Виттельс Ф. Фрейд. Его личность, учение и школа. – Л., 1925.
Грецкий М. Французский структурализм. – М., 1971.
Григорян С. Средневековая философия народов Ближнего и Среднего Востока. – М., 1966.
Ільницький О. Український футуризм (1914-1930). – Львів, 2003.
Клеман К.Б., Брюно П., Сэв Л. Марксистская критика психоанализа. – М., 1976.
Крымский С.Б., Мейзерский В.М., Парахонский Б.А. Эпистемология культуры. – К., 1993.
Культурология. ХХ век: Антологія.. – М., 1995.
Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.
Лейбин В. Психоанализ и философия неофрейдизма. – М., 1977. Психоанализ и культура. – М., 1995.
Малиновский Б. Теория культуры. – М., 1991.
Маркарян Э. Теория культуры и современная наука. – М., 1983.
Мучник В. В поисках утраченного смысла истории (Генезис и эволюция исторических взглядов А.Дж.Тойнби). – Томск., 1986.
Орлова Э. Введение в социальную и культурную антропологию. – М., 1994.
Поліщук В. Літературний авангард. Перспективи розвитку української культури, полеміка і теорія поезії. – Х., 1926.
Поліщук В. Пульс епохи. Конструктивний динамізм, чи войовниче назадництво. – Х., 1927.
Сахарова Т. От философии существования к структурализму. – М., 1974.
Семенов Ю. Социальная философия А.Тойнби. Критический очерк. – М., 1980.
Структурализм: «за» и «против». – М., 1975.
Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.
Тойнби А.Дж. Постижение истории. – М., 1991.
Труды Л. Уайта по культурологии. – М., 1992.
Фуко М. Слова и вещи. – СПб., 1994.
Хвильовий М. Твори у 2 т. – К., 1990.

Чанышев А. Курс лекций по древней философии: Учеб. пособие. – М., 1981.
Шерток Л., Соссюр Р., де. Рождение психоаналитика. От Месмера до Фрейда. – М., 1991.
Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Т.1.: Гештальт и действительность. – М., 1993.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра української філософії та культури

Укладач: доц.Вдовиченко Г.В.

Українська та зарубіжна культура

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів фізичного факультету

Затверджено

на засіданні кафедри української філософії та культури Протокол №13

від «08» червня 2007 р.

Зав.кафедри_________ проф.Русин М.Ю.

Декан філософського факультету

_______________проф.Конверський А.Є.

КИЇВ 2007

Робоча навчальна програма «Українська та зарубіжна культура»

Укладач: кандидат філософських наук, доц.Вдовиченко Георгій Валерійович

Лектор: канд.філос.н., доц. Вдовиченко Г.В.

Викладач: канд.філос.н., доц. Вдовиченко Г.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

« 25» червня 2007 р.

_____________доц.Кравчук А.А.

Метою курсу «Українська та зарубіжна культура» є ознайомлення студентів із категоріальним апаратом, методами, класичними і сучасними концепціями відповідної дисципліни та інших наук про культуру. В робочій навчальній програмі висвітлено найважливіші здобутки як історії культури, так і культурології, культурної антропології, етнології, філософії, естетики, мистецтвознавства й низки інших гуманітарних дисциплін у дослідженні історії та теорії вітчизняної і світової культури. Основним завданням методичної розробки є системне вивчення провідних етапів українського і, в цілому, світового історико-культурного процесу від первісності до сучасності. Окрему увагу присвячено комплексному аналізу засадничої проблематики теорії культури, зокрема феноменів культури та мистецтва як таких.

Методична розробка ґрунтується на результатах як класичних, так і новітніх вітчизняних та зарубіжних розвідок з історії і теорії культури.

ВИДИ РОБІТ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ПЛАНОМ

Загальна кількість годин - 247, з них: лекцій - 17 годин, семінарів - 119 годин.

Самостійна робота студентів під керівництвом викладача (СРС) –27 годин.

Контрольні роботи – 40 годин, консультації – 30 годин.

Форма підсумкового контролю: 2 семестр – залік – 14 годин.

Самостійна робота студента під керівництвом викладача:

а) підготовка студентів до лекцій, виконання домашніх завдань, семінарів;

b) самостійне вивчення додаткових питань курсу;

c) виконання самостійної письмової роботи (рефератів);

d) підготовка до контрольних робіт усіх видів.

Індивідуальна робота викладача зі студентом:

e) співбесіда за темою письмової самостійної роботи;

f) співбесіда за результатами самостійного вивчення додаткових питань курсу.

Контроль знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою

Оцінювання за формами контролю

Співвідношення складових у змістовному модулі	Кількість за модуль	Макс. балів за одиницю	Вага модулю
Змістовний модуль І Культура і мистецтво. Культура первісності. 100
Усна відповідь	2	10	30%
Доповнення	2	5
Письмова контрольна робота	1	25
Письмова самостійна робота - реферат	1	20
Комплексна підсумкова робота	1	40
Змістовний модуль 2 Історія культури: від античності до сучасності. 100
Усна відповідь	4	5	30%
Доповнення	1	5
Письмова контрольна робота	1	25
Письмова самостійна робота - реферат	1	10
Комплексна підсумкова робота	1	40
Комплексний підсумковий модуль – залік 100 40%

Шкала оцінювання

За шкалою Університету (100- бальною системою)	Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету		Оцінка за шкалою ECTS
90-100	Відмінно	5	А Відмінно
85-89	Добре	4	В Добре (дуже добре)
75-84	Добре	4	С Добре
65-74	задовільно	3	D Задовільно
60-64	задовільно	3	E Задовільно (достатньо)
35-59	не задовільно	2	FX Незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	не задовільно	2	F Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Blog

Робоча навчальна програма для студентів геологічного факультету (заочна форма)

Содержание