Розгляд Комітетами Верховної Ради України з питань соціальної політики І праці та з питань науки І освіти проекту закон

Вид материала

Закон

Содержание Моніторинг навчального навантаження

Подобный материал:

• Кабінету Міністрів України: 1 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України, 33.8kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр) 1994, n 31, ст. 287 ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є, 12.1kb.
• Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової, 30.88kb.
• Верховною Радою України. Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Комітетом, 73.68kb.
• Водночас Верховною Радою України 25. 06. 2009 прийнято закон, 107.57kb.
• Верховною Радою України, а саме: у закон, 988.63kb.
• Кабінетом Міністрів України та з урахуванням зауважень І пропозицій постійних комісій, 179.09kb.
• Проведення перевірок з питань дотримання нормативних актів з питань охорони праці, 29.43kb.
• Верховної Ради України 2 червня 2009 року, 16: 00 година Веде засідання Голова Верховної, 71.34kb.
• Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.

Засідання Вченої ради 27.10.2010 р.


Сухарніков Юрій Васильович,

кандидат технічних наук, доцент, начальник відділу інтеграції в Європейській освітній і науковий простір

Відділення змісту вищої освіти


ДОПОВІДНА ЗАПИСКА


«Оновлення національного законодавства про вищу освіту в контексті інтеграції вищої школи України в Європейський освітній простір»


Насамперед необхідно підкреслити, що дана доповідь є природним продовженням і розвитком доповіді, зробленої мною на Вченій Раді 24.03.2010 р. А необхідність її обумовлена загостренням ситуації навколо нормативно-правового забезпечення функціонування системи освіти в цілому, і вищої школи зокрема, у рамках Європейського освітнього простору.

Визначається ця ситуація рядом причин.

1. Ставши державою-учасницею Болонського процесу Україна взяла на себе ряд зобов'язань, які необхідно виконати до конкретних строків:
   

• по документах Болонського процесу (травень 2005 року)
  
  • два ключові навчальні цикли: додипломний (бакалавр) і післядипломний (магістр)
    
  • впровадження стандартизованого Додатка до диплома (модель Європейської Комісії, Ради Європи й UNESCO/CEPES)
    
  • Європейська система трансферу й накопичення кредитів (ECTS)
    
  • система контролю якості й акредитації;
    
• відповідно до рішень у Страсбургові (грудень 2006 року)
  
  • до 2010 року розробити Національну рамку кваліфікацій
    
  • реалізація реформи навчальних програм Вуз-ів з урахуванням потреб ринку праці
    
  • підвищення якості освіти
    
    2. Розгляд Комітетами Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці та з питань науки і освіти проекту Закону України «Про національну систему кваліфікацій» (реєстр. № 4843 від 16.07.2009 р.).
       
    3. Внесення на розгляд Верховної Ради України нового проекту Закону України «Про національну систему кваліфікацій» (реєстр. № 7215 від 05.10.2010 р.).
       
    4. Внесення на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Полохалом В.І., Давимукою С.А., Курилом В.С. проекту Закону України ”Про вищу освіту” (реєстрац. № 6194 від 16.03.2010 (відхилено та знято з розгляду)).
       
    5. Проведення круглого столу з питань запровадження ECTS і розроблення Національної рамки кваліфікацій в Україні за ініціативи Міністерства освіти і науки України та за підтримки Інституту вищої освіти НАПН України, Національним Темпус-Офісом в Україні, Національною командою експертів з реформування вищої освіти в Україні, 13 жовтня 2010 р.
       
    6. Проведення Міжнародного семінару з освітньої політики «Нові траєкторії професійно-технічної та вищої освіти», організованого Європейським Фондом Освіти (ETF) 14–15 жовтня 2010 року.
       

Щоб подолати розрив між узятими зобов'язаннями й практикою функціонування вищої школи в Україні найближчим часом необхідно розглянути й урахувати в законодавстві України рекомендації Координаційної групи Ради Європи по Рамці кваліфікацій від 9 березня 2009 р., зокрема:

1. Країни-Учасниці Болонського процесу повинні зв'язати свої кваліфікаційні системи або рамки з Європейською рамкою кваліфікацій для учіння протягом усього життя (EQF-LLL) до 2010р. і гарантувати, що всі нові кваліфікації, присуджувані з 2012р., будуть мати посилання на відповідний рівень EQF-LLL.
   
2. Рівень освіти й підготовки випускника повинен бути погоджений з Національною рамкою кваліфікацій і відповідним рівнем Європейської рамки кваліфікацій, які обов'язково повинні згадуватися в Додатку до диплома.
   
3. Компетентний національний орган/органи підтверджують сумісність Національної рамки кваліфікацій і Європейської рамки кваліфікацій (EQF-LLL).
   
4. Національна рамка кваліфікацій повинна пройти процедуру перевірки сумісності з Європейською рамкою кваліфікацій, яка, зокрема, передбачає, що:
   

• укладена угода з органами по контролю якості;
  
• у процес самооцінки повинні залучатися міжнародні експерти;
  
• самооцінка й підтверджувальні докази повинні бути опубліковані й повинні бути врегульовані окремо за кожним критерієм;
  
• завершення процесу самооцінки повинне бути відзначене в Додатку до видаваного Диплома, шляхом акцентування зв'язку між Національною і Європейською рамками кваліфікацій.
  

5. Мережі ENIC і NARIC будуть забезпечувати публічний лістинг держав, що підтвердили те, що вони завершили процес самооцінки.
   

Координаційна група по Рамці кваліфікацій EHEA при Раді Європи (Страсбург, 9 березня 2009 р.) уважає, що 2010р., як крайній строк, може бути переглянутий, але не просто шляхом збільшення даного строку до 2012 р., а затвердженням конкретного східчастого плану досягнення крайнього строку. На підставі 10 кроків розробки національної рамки кваліфікацій (див. доповідь 24.03.2010 г.), ідентифікованих Групою підтримки Болонського процесу (Bologna Follow-up Group), координаційна група висуває пропозицію, згідно якої до кінця 2010р. усі члени Болонського процесу повинні завершити:

• консультації із зацікавленими сторонами (крок 5),
  
• схвалення (крок 6)
  
• адміністративну установку (крок 7)
  

і повинні відзвітуватися Болонському секретаріату до зазначеного крайнього строку.

У контексті вищевикладеного, існує велика потреба в єдиній термінології на основі загального розуміння серед співробітників, студентів і інших зацікавлених сторін того, що означають ключові поняття європейських документів.

Реалізація моделі навчального процесу,

1. орієнтованої на студента, на основі
   

2. компетентнісного підходу, акцентованого на
   

3. самостійну роботу студента (на заміну процесного підходу), передбачає:
   

• відповідну зміну дидактичної системи із чітким визначенням результатів учіння (learning outcomes) студента, які відображають зміст отриманих студентом компетентностей і які зв’язані з дескрипторами Національної рамки кваліфікацій,
  
• впровадження адекватних методів учіння (асинхронна система навчання, індивідуалізовані навчальні плани),
  
• впровадження об'єктивних методів оцінювання навчальних досягнень студента, а також
  
• розробку процедур гарантування справедливості кваліфікаційного оцінювання «третьою стороною».
  

Для цього на законодавчому рівні необхідно прийняти:

• нове «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», яке має бути погоджене з рекомендаціями Європейського простору вищої освіти, а також, як наслідок,
  

• відповідний наказ МОН «Про затвердження норм часу для планування й обліку навчальної роботи й переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».
  

Для досягнення реалістичного навчального навантаження студента й розподіл кредитів між дисциплінами навчального плану, необхідне залучення студентів до розрахунку й перевірки їхнього навантаження.

Моніторинг навчального навантаження студента рекомендується проводити на регулярній основі в кожному вищому навчальному закладі з наступним аналізом у межах напрямків підготовки й спеціальностей (за основу можна взяти розробки по проекту TUNING).

Для забезпечення придатності до працевлаштування випускників вищих навчальних закладів України необхідно виділити пріоритетні галузі економіки й для них:

• розробити галузеві рамки кваліфікацій (по ВЕД),
  
• відповідні професійні стандарти,
  
• з урахуванням вимог професійних стандартів оптимізувати Перелік напрямків і спеціальностей підготовки фахівців у вищій школі по видах економічної діяльності /ВЕД/ і професійним назвам робіт /ДК 003:2010/,
  
• с наступною розробкою академічних стандартів, з урахуванням вимог професійних стандартів.
  

Висновки

Для системного впровадження перерахованих вище пропозицій необхідно розробити Програму оновлення національного законодавства про освіту й, зокрема, про вищу освіту, для чого необхідні:

• Розробка й впровадження «Національної рамки кваліфікацій» і вимог до компетентності випускника в термінах «результатів учіння» конкретної академічної кваліфікації і її оцінка.
  
• Розробка й затвердження нормативно-правових документів, щодо соціального статусу випускників вищих навчальних закладів.
  
• Розробка об'єктивних критеріїв сертифікації випускників вищих навчальних закладів і створення системи сертифікації «третьою юридичною стороною».
  
• Розробка вимог до психолого-дидактичної компетентності викладацького складу вищих навчальних закладів.
  
• Організація консультаційної та інформаційної підтримки установ із сфери надання освітніх послуг, компаніям та галузям щодо розробки Національної рамки кваліфікацій (академічних) та Галузевих рад з вмінь по видах економічної діяльності:
  

• формування Інтернет - порталу з тематики проекту
  
• консультації з основних завдань проекту
  
• видання і розповсюдження методичних та інших матеріалів і документів
  
• проведення серії семінарів, презентацій, круглих столів, конференцій з основних завдань проекту
  

• Впровадження Європейської Рамки Кваліфікацій можна розуміти як творчу адаптацію міжнародного досвіду функціонування вищої освіти в ринкових умовах
  
• Впровадження Національної Рамки Кваліфікацій благотворно вплине на якість і ефективність навчального процесу у ВНЗ, але неминуче приведе до зміни функцій і структури підрозділів ВНЗ, а також відповідних нормативно-правових актів.
  
• Успіх Болонського процесу неможливий без зміни менталітету співробітників університету й студентів. Завдання полягає в тому, щоб разом з формальними елементами Болонського процесу перенести у вищу школу України дух самостійності й змагальності, характерний для закордонних ВНЗ