Geum.ru

Службa Радника Президента України Святослав павлюк, Фундація паусі олександр палій, Інститут зовнішньої політики при диплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Стислий виклад обговорення
Пропозиції громадських організацій до проекту Концепції державної програми
Подобный материал:
Експертний круглий стіл з питань державної інформаційної політики у сфері європейської інтеграції України


Організатор: Міжнародний фонд “Відродження”


Учасники: Ярина БОРЕНЬКО, «Європейський діалог», Львів

Світлана ГРИЦАЙ, відділ міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Державного комітету телебачення і радіомовлення України

Ірина ЛЕОНЕНКО, Представництво Європейської Комісії в Україні

Зоряна МІЩУК, Європейська програма МФВ

Олександр ОМЕЛЬЧУК, Службa Радника Президента України

Святослав ПАВЛЮК, Фундація ПАУСІ

Олександр ПАЛІЙ, Інститут зовнішньої політики при Дипломатичній Академії МЗС

Людмила ПАРАЩЕНКО, Асоціація керівників шкіл м. Києва

Михайло ПАШКОВ, Центр ім. Разумкова

Сергій ТЕРЕШКО, Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО

Богдан ЧЕРВАК, Департамент інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України

Сергій ШТУКАРІН, Громадська коаліція «Донбас Європейський»

Дмитро ШУЛЬГА, Європейська програма МФВ


Стислий виклад обговорення




12 лютого 2007 р. у Міжнародному фонді «Відродження» (Артема 46) відбувся Експертний круглий стіл з питань державної інформаційної політики у сфері європейської інтеграції України за участю експертів неурядових організацій, що діють в сфері інформування громадськості щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України, представників Держкомтелерадіо України і Представництва Європейської Комісії в Україні.


Під час круглого столу розглядалося питання виконання Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки, а також обговорювалися пропозиції до проекту Концепції Державної програми інформування на 2008-2011 роки, розробленого Держкомтелерадіо України.


Керівник Департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо Богдан ЧЕРВАК представив своє бачення стану реалізації європейського курсу України в цілому та політики інформування громадськості з питань європейської інтеграції зокрема. Представники Держкомтелерадіо також відповіли на запитання щодо фінансового забезпечення цього напрямку державної інформаційної політики. Зокрема, з загальної суми 5,2 млн. грн., передбачених у державному бюджеті 2006 року на виконання двох державних програм інформування з питань європейської і з питань євроатлантичної інтеграції, розпорядником коштів по яких є Держкомтелерадіо, левова частка в обсязі 4,414 млн. пішла, згідно з Указом Президента і відповідної постанови Кабінету міністрів, на проведення Першого міжнародного медіафоруму «Україна на інформаційній карті світу». Не виключено, що подібні форуми будуть проводитися надалі щорічно (або раз на два роки – рішення ще тільки розробляється).


Провідний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Держкомтелерадіо Світлана ГРИЦАЙ додала, що решта коштів (майже 800 000 грн.) були витрачені на виконання заходів частково згідно програми інформування про європейську, частково євроатлантичну інтеграцію, зокрема, на проведення двох семінарів Інституту Укртелерадіопреси для обласних державних телерадіоканалів і на проведення соціологічного дослідження – аналізу сприйняття телевізійних продуктів аудиторією.


Керівник Департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо Богдан ЧЕРВАК зазначив, що, згідно з державним бюджетом на 2007 рік, Держкомтедерадіо має у 2007 році у своєму розпорядженні на виконання двох державних програм інформування 5 млн. грн. Разом з іншими міністерствами та відомствами (зокрема Міносвіти) сумарна кількість коштів, що мають у своєму розпорядженні центральні органи виконавчої влади у 2007 році на інформування громадськості про європейську та євроатлантичну інтеграцію, складає близько 20 млн. грн.


Всі учасники круглого столу від громадськості критично оцінили доцільність проведення Першого міжнародного медіафоруму «Україна на інформаційній карті світу», зважаючи на незначну ефективність подібних разових заходів, тим більше таких коштовних. Очевидно також, що у цьому випадку кошти, закладені на реалізацію програми інформування української громадськості, були використані не з призначенням, адже основною цільовою аудиторією медіафоруму були зарубіжні журналісти. Тобто, зміст Медіафоруму відповідав програмі покращення іміджу України за кордоном, а не інформуванню про європейську інтеграцію в Україні. За логікою, в разі, якщо уряд вважає за конче необхідне проводити екстраординарні заходи, то він має передбачати фінансування з резервного бюджету, але жодним чином не з чинної програми інформування української громадськості.


На запитання про ситуацію з участю України до телепроекту “Євроньюз”, п.ЧЕРВАК відповів, що пропозиція колишнього керівника НТРКУ Стецьківа була оцінена минулим керівництвом Держкомтелерадіо як нераціональна, а нове керівництво Держкомтелерадіо ще не сформувало своєї думки з цього приводу.


Всі учасники круглого столу від громадськості зійшлися на думці, що державі бракує усвідомлення важливості запуску української редакції “Євроньюз” і отримання інформації про Європу українськими очима. В нинішніх умовах значної присутності російського телепродукту, громадяни України формують свій погляд на Європу під російським впливом, “дивляться на Європу через російські окуляри”.


Експерт Центру Разумкова Михайло ПАШКОВ зазначив наступні проблеми у досягненні цілей програми: явно недостатні обсяги фінансування, неадекватне кадрове забезпечення реалізації програми, недосконалість самої програми інформування, яка має “глобальний” характер і занадто загальний зміст (що спонукає органи виконавчої влади формально ставитися до покладених на них завдань та ускладнює можливість для ефективного громадського моніторингу виконання), відсутність зв’язку між громадськими організаціями, аналітичними структурами і державою.


На думку М. ПАШКОВА, при доопрацюванні Концепції Державної програми інформування слід врахувати такі моменти:
  • забезпечити орієнтацію на цільові групи, як це робилося в країнах, що недавно приєдналися до Європейського Союзу, наприклад, у Словаччині;
  • збалансувати Програму за часом, тобто передбачити рівномірне проведення заходів протягом року, а не у другому півріччі, як це зазвичай відбувається;
  • передбачити механізм зворотнього зв’язку, що уможливлював би громадський моніторинг за виконанням програми.


Експерт Фундації ПАУСІ Святослав ПАВЛЮК звернув увагу на те, що звіти, які готуються органами влади щодо виконання Державної програми інформування, містять виключно кількісні показники. При цьому поза увагою залишається якісна складова проведених заходів та їхня результативність. Таким чином, розробляючи Концепцію Програми, слід передбачити якісні критерії її виконання. Також були висловлені пропозиції уряду більше уваги приділяти організації туристичних візитів українських студентів до європейських столиць, а також лобіюванню на переговорах з країнами-членами ЄС (зокрема про нову "посилену” угоду) питань посилення міжлюдських контактів та вдосконалення візової політики. Варто також видавати популяризаторсько-просвітницькі листівки “Що таке ЄС”. Було також констатовано відсутність навчання журналістів з питань європейської інтеграції.


Представник львівської ГО “Європейський діалог” Ярина БОРЕНЬКО відзначила потребу встановлення більш цивілізованої взаємодії органів влади з громадськими організаціями, які здійснюють інформаційну роботу в сфері європейської інтеграції. Представники влади часто вказують у своїх звітах про інформаційну діяльність заходи, які проводять громадські організації, часто навіть не згадуючи справжніх виконавців. Належне відзначення заслуг громадських організацій сприяло б налагодженню порозуміння та конструктивної взаємодії між третім сектором та владою.


Голова Асоціації керівників шкіл м. Києва Людмила ПАРАЩЕНКО наголосила на потребі визначення цільових груп і встановлення відповідних орієнтирів інформаційної діяльності. Зокрема, зараз у системі Міносвіти відбувається процес перегляду стандартів освіти, і при цьому враховується і має бути врахована потреба висвітлення питань європейської інтеграції.


Представник Громадської коаліції «Донбас Європейський» Сергій ШТУКАРІН відзначив наступні необхідні елементи діяльності у сфері інформування громадськості: розвиток спроможності цільових аудиторій до самоінформування, сприяння інформаційній діяльності громадських організацій, обов’язкове дотримання прозорості та відкритості органів влади, залучення громадян до формування та реалізації державної політики.


Керівник Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” Дмитро ШУЛЬГА відзначив, що для вироблення нової програми інформування потрібно спочатку провести ґрунтовну оцінку ефективності виконання чинної програми 2004-2007 років. Великою проблемою для діяльності громадськості є закритість інформації – процесу розробки щорічних заходів, звітування органами державної влади про проведені заходи і витрачені кошти (за європейськими стандартами, така інформація має бути доступна просто на сайті Держкомтелерадіо та інших органів влади). Українська проєвропейська громадськість може надати свою експертну допомогу Держкомтелерадіо та іншим зацікавленим державним структурам для виконання завдань державної політики інформування (шляхом організації громадських слухань з цього приводу, надання пропозицій тощо) тільки за умови повної інформаційної відкритості з боку влади.


Менеджер Європейської програми Міжнародного Фонду “Відродження” Зоряна МІЩУК висловила міркування, що однією з основних проблем державної інформаційної політики у сфері європейської інтеграції є несистемність її формування. Як правило, представники різних міністерств і відомств надають свої пропозиції щодо інформаційних заходів до Держкомтелерадіо, який їх зводить у цілісний вигляд. При цьому і в Держкомтелерадіо, і в інших органах виконавчої влади питаннями проєвропейської інформаційної політики займаються службовці, для яких дана діяльність не є основною. Таким чином, для підвищення якості інформаційної роботи необхідною є її професіоналізація, тобто залучення до розробки інформаційних кампаній фахівців, зокрема, у сфері PR-у, а також виділення у відповідних центральних та місцевих органах влади окремих штатних одиниць, відповідальних за інформаційну політику з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.


Значна частина дискусії була присвячена питанням визначення мети державної інформаційної політики у сфері європейської інтеграції, яка має бути прописана у тексті Концепції програми.


На думку експерта Інституту зовнішньої політики Олександра ПАЛІЯ, такою метою є не збільшення кількості прихильників співробітництва з Європейським Союзом (як було записано у проекті, що був наданий для обговорення), а збільшення кількості тих, хто підтримує ідею членства України в ЄС.


Експерт Фундації ПАУСІ зазначив, що, беручи до уваги, що курс України на забезпечення вступу до ЄС закріплений в багатьох нормативно-правових документах, і його незмінність неодноразово підтверджувалась вищим керівництвом країни, викладене в проекті Концепції Державної програми формулювання мети програми як забезпечення «громадської підтримки розвитку взаємовідносин з ЄС» видається надміру обережним і таким, що не відповідає реальним потребам євроінтеграційної політики України.


На думку керівника Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” Дмитра ШУЛЬГИ, питання про збільшення числа прихильників вступу України до ЄС серед українських громадян не є таким критичним, як у випадку з приєднанням до НАТО. Вже зараз біля половини українців готові голосувати “за” ЄС, але проблема у тому, що наразі нема такої перспективи членства і це питання не є на порядку денному європейської інтеграції України. Відповідно, більший сенс мало би інформування про конкретні можливості отримання практичної користі від європейської інтеграції уже сьогодні або ближчому майбутньому (наприклад, вигоди від зони вільної торгівлі; можливості залучення фондів ЄС, відкриття програм ЄС для українців тощо), а також про досвід відповідних реформ у нових країнах-членах ЄС.


Експерт Центру Разумкова Михайло ПАШКОВ зазначив, що, згідно даних моніторингу громадської думки, що його робить Центр Разумкова, на сьогоднішній день частка прихильників вступу до ЄС серед українських громадян коливається на рівні 48-50%, але у періоди активних політичних кампаній знижується рівень євросимпатій громадян.


Представник Громадської коаліції «Донбас Європейський» Сергій ШТУКАРІН висловив думку, що основним повідомленням державної програми має бути "до європейської України – через досягнення європейських стандартів" (а не "переваги та недоліки членства України в Європейському Союзі"), оскільки програма, концепція якої пропонується, розробляється на 2008-2011 роки, коли питання про переваги та недоліки членства України в Європейському Союзі не є адекватним ситуації в Україні та в самому ЄС. Воно постане, але тільки коли відбудеться реальне запровадження високих європейських стандартів в основних суспільно-важливих сферах, а також прогрес у виконанні критеріїв членства.


Представниця Держкомтелерадіо Світлана ГРИЦАЙ висловила переконання, що на нинішньому етапі не варто “перегрівати” суспільство, яке далеке від консолідованого ставлення до європейської інтеграції, розмовами про членство в ЄС, натомість слід інформувати про життя громадян ЄС, європейські цінності тощо.


Керівник Департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо Богдан ЧЕРВАК зазначив, що українське суспільство і представники влади не мають однозначного консенсусу щодо перспективи європейської інтеграції, і на Сході України, наприклад, віддали б перевагу інформуванню про Єдиний Економічний Простір з пострадянськими країнами.


Керівник Європейської програми Дмитро ШУЛЬГА зазначив, що, зважаючи на те, що все пізнається у порівнянні, варто подумати про забезпечення інформування про альтернативні варіанти розвитку країни – про ЄС і про ЄЕП, – що ці варіанти конкретно означатимуть для країни та кожного громадянина. Значну кількість прихильників ідеї ЄЕП в Україні можна пояснити просто неусвідомленням громадянами наслідків реалізації цієї ідеї.


Загалом, учасники круглого столу відзначили необхідність більш глибокого обговорення питання про те, який “меседж” має доносити до населення проєвропейська інформаційна кампанія.


За підсумками експертного круглого столу запропоновано підготувати пропозиції громадськості для врахування при підготовці остаточного варіанту Концепції Державної програми інформування на 2008-2011 роки.




Пропозиції громадських організацій до проекту Концепції державної програми:



1. Пропонований варіант визначення мети програми: “забезпечення свідомої громадської підтримки ідеї вступу України до ЄС, зростання поінформованості громадян щодо європейських цінностей, стандартів, досвіду реформ, а також щодо вже існуючих можливостей співпраці та отримання допомоги від ЄС”.


2. Передбачити у Концепції запуск української редакції телеканалу “Євроньюз” і забезпечення його трансляції в ефірі Першого каналу ТБ.


3. Передбачити у Концепції утворення:
  • окремого підрозділу (Департаменту або відділу європейської та євроатлантичної інтеграції, що б відповідав за розробку, планування, контроль виконання і звітування про виконання програми) у відповідальному за виконання Програми центральному органі виконавчої влади;
  • окремих штатних одиниць у міністерствах і обласних державних адміністраціях, посадові обов’язки яких передбачали б виключно діяльність у сфері інформування про європейську та євроатлантичну інтеграцію.


4. Передбачити у Концепції запровадження системи реального звітування і контролю за виконанням програми як на центральному, так на місцевому рівнях. Це означатиме зокрема розробку та запровадження методології звітування про виконані заходи, яка б передбачала звітування як за кількісними, так і за якісними показниками, а також відрізняла заходи, виконані недержавними організаціями.


5. Передбачити у Концепції принцип публічності інформаційної діяльності держави: публікація на Інтернет-сторінках відповідальних органів влади (як центральних, так і місцевих) повної і актуальної інформації про розробку планів заходів на виконання програми, виконання цих заходів, планування і витрачання державних коштів на ці потреби, звітування про виконання заходів.


6. Передбачити у Концепції механізм зворотнього зв’язку з громадськістю – забезпечення ефективних партнерських відносин в справі інформування громадськості щодо європейської інтеграції України між органами влади та зацікавленими організаціями громадянського суспільства. До розробки проекту Державної програми мають бути залучені всі зацікавлені громадські організації, з організацією громадських слухань проекту програми перед її схваленням. Проекти річних планів заходів (як на загальнодержавному рівні, так і на регіональному/місцевому) і звіти про їх виконання мають затверджуватися громадськими слуханнями за участю всіх зацікавлених громадських організацій.


7. Передбачити у Концепції можливість корегування тексту програми протягом терміну її виконання в разі потреби.


8. Передбачити у Концепції, що у тексті програми будуть визначені чіткі цільові групи, і інформаційна діяльність буде плануватися окремо до кожної з них відповідно до особливостей потреб цих груп.


9. Передбачити у Концепції орієнтацію не на “інтенсивну інформаційну кампанію” мобілізаційного характеру, а в першу чергу на створення “інфраструктури” для подібної ефективної кампанії, коли настане необхідність. Конкретно це означає концентрацію на підготовці максимальної кількості фахових осіб (державних службовців, журналістів, працівників системи освіти, громадських діячів), компетентних у сфері європейської інтеграції, і утворення ефективних державних і недержавних інституцій у сфері європейської інтеграції у центрі і в регіонах.


10. Передбачити у Концепції замість “поширення в суспільстві якомога більше інформації” (просто будь-якої інформації) – поширення інформації як загального (європейські цінності, історія європейської інтеграції), так і конкретного прикладного характеру (про програми обмінів ЄС, візову політику ЄС, можливості транскордонної співпраці, досвід реформ країн-нових членів ЄС у конкретних сферах (суди, податкова реформа, пенсійне забезпечення, ЖКГ тощо)).


11. Передбачити у Концепції програми вимогу висвітлення питань європейської інтеграції у гуманітарних дисциплінах і приведення стандартів освіти у відповідність з європейськими цінностями.


12. Передбачити у Концепції запровадження суспільного (громадського) телебачення на базі нинішньої НТРКУ. Організація в телеефірі загальнонаціональної суспільної дискусії з питань європейської інтеграції є природнім завданням саме суспільного телебачення.


Пропозиції щодо організації процесу розробки майбутньої Державної програми:


1. Перед розробкою програми на 2008-2011 роки провести ґрунтовну комплексну оцінку виконання чинної Державної програми інформування 2004-2007 року. Оцінка має виявити кращі практики організації інформування, проблеми і недоліки, і представити рекомендації щодо покращення ефективності інформаційної діяльності. Нова програма має бути розроблена з враховуванням висновків цієї оцінки.


3. При розробці Державної програми більш широко використовувати досвід інформаційних кампаній нових держав-членів ЄС, залучаючи відповідних фахівців із цих країн.


4. Передбачити залучення до розробки Державної програми фахівців у сфері PR-технологій, психологів, соціологів тощо. Передбачити в Державній програмі підвищення професіоналізації державної інформаційної політики у сфері європейської інтеграції, зокрема, шляхом запровадження у відповідних органах влади посад спеціалістів у сфері інформаційної політики з питань європейської інтеграції та залучення фахівців з належним досвідом роботи.


5. З метою уникнення розпорошення зусиль та більш ефективного використання коштів, ідентифікувати основні цільові групи, на які у першу чергу повинна бути спрямована інформаційна кампанія, та визначити специфіку їхнього сприйняття інформації, основні інтереси в євроінтеграційній сфері, а відтак - оптимальні методи та канали інформації, які варто використовувати в процесі інформування.


8. Розробляючи Державну програму, виходити з принципів системності і комплексності. Нинішня практика розробки стратегічних документів в сфері інформування населення щодо європейської інтеграції шляхом узагальнення Держкомтелерадіо відповідних пропозицій органів виконавчої влади призводить до фрагментарності інформаційної політики, а отже й невисокої результативності.


9. Збалансувати Програму за часом, тобто передбачити рівномірне проведення заходів протягом року, а не у другому півріччі, як це зазвичай відбувається.