Науково-допоміжний бібліографічний покажчик Книги І книжники. Літопис минулого І сьогодення Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки
| Вид материала | Документы |
- Аналіз науково-дослідної роботи Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки, 184.29kb.
- Сумщина за ІV квартал, 333.65kb.
- Освіти педагогічних працівників розвиток професійної орієнтації в Україні науково-допоміжний, 2933.61kb.
- Місцеві періодичні видання у фондах Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки, 411.54kb.
- Дніпропетровська Обласна Універсальна Наукова, 2660.48kb.
- Бібліографознавство україни, 2553.37kb.
- Геральдика І символіка Сумщини, 998.42kb.
- Аналіз науково-дослідної роботи Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки, 216.87kb.
- Про роботу Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської, 2281.25kb.
- Шановні користувачі бібліотеки, 80.46kb.
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
Книги і книжники
Літопис минулого і сьогодення Дніпропетровської
обласної універсальної наукової бібліотеки
1834–2009
Бібліографічний покажчик
Дніпропетровськ ▪ 2009
Від упорядників
Науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Книги і книжники. Літопис минулого і сьогодення Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки. 1834–2009» присвячений діяльності першого закладу культури краю за 175 років, від часу заснування до нинішнього дня. До покажчика увійшли книги, публікації в періодиці, звіти бібліотеки та інші документи ДАДО й архіву ДОУНБ з 1834 по 2009 роки. На сьогодні це вся виявлена інформація, яка, проте, не претендує на абсолютну вичерпність.
Матеріали, що увійшли до покажчика, згруповані в логічній та прямо хронологічній послідовності з метою більш повного розкриття історичного шляху бібліотеки та всіх напрямків її діяльності. З цією ж метою частина видань, зокрема збірки конференцій, подається як у вигляді загальних бібліографічних описів, так і розписаних аналітично. Так само видання бібліотеки, присвячені діяльності окремих структур, дублюються у відповідних розділах. Більшість бібліографічних записів мають анотації. Наприкінці розділів та підрозділів застосована система відсилок «Див. також:». Для більш ефективного користування виданням розроблено іменний покажчик.
Бібліографія доповнена змістовною статтею дослідниці історії розвитку бібліотек Катеринославщини-Дніпропетровщини Людмили Лучки.
Бібліографічний покажчик розрахований на дослідників історії розвитку культурного процесу краю, зокрема, бібліотечної справи, бібліотекарів, журналістів.
Від Публічної до Міської громадської: сторінки історії Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки
Дослідження витоків бібліотечної справи як частини історії української культури потрібне для глибокого розуміння дійсності. Історія бібліотек пов’язана зі станом науки, культури та освіти країни.
Знаменною подією в історії Катеринослава стало урочисте відкриття 9 травня 1834 року в будинку Дворянського зібрання губернської публічної бібліотеки, створеної за ініціативи відомого російського державного діяча, президента „Вольного экономического общества”, адмірала М.С. Мордвинова. Документом, відповідно до якого виникла бібліотека, був циркуляр міністра внутрішніх справ начальникам губерній Російської імперії «О заведении в губерниях публичных библиотек для чтения».
Активну участь у створенні міської бібліотеки брав М.П. Баллін, діяч громадського руху ХІХ століття. Шанування книг та знань, постійне бажання читати, яке прищепили йому батьки, зробили М.П. Балліна людиною освіченою й близькою до бібліотечної справи. Цьому питанню він присвятив низку статей та заміток, які регулярно публікував на сторінках „Екатеринославского юбилейного листка”. Він виступав як організатор і популяризатор бібліотечної справи Харкова та Катеринослава, підкреслюючи важливість заснування бібліотек у губернських містах. Виникнення бібліотеки стало справою і мешканців Катеринослава.
У виступі першого бібліотекаря Г.П. Герценвіца на відкритті бібліотеки зазначено, що час вимагав появи „сословия ученых, публичных, великолепных зданий, в коих будет процветать просвещение”. Урочисте відкриття відбулося, й протягом п’яти років бібліотека у Катеринославі діяла як читальня. У 1839 році бібліотеку спіткала біда. Пожежа, яка знищила будинок Дворянського зібрання, пошкодила і книгозбірню, частина якої тут розташовувалася. Катеринославська бібліотека припинила існування на чотири роки, але життя вимагало відновлення освітньо-культурної установи міста. З повідомлення місцевої газети «Екатеринославские губернские ведомости» дізнаємося, що «8 мая 1843 г. последовало в городе возобновление публичной библиотеки в доме городского головы Артамонова». На її відкриття зібрано 634 крб. 64 коп. сріблом – пожертвування різними особами міста. Бібліотека повністю відновила роботу, її діяльність відповідала потребам та смаку більшості читачів. Але успіх був нетривалим. З 1851 року бібліотека припинила свою діяльність. Напередодні Кримської війни царський уряд Російської імперії добре усвідомлював тогочасну ситуацію: побоювання (острах) поширення антикріпосницьких і визвольних ідей. Так, Катеринославську публічну бібліотеку спіткала доля більшості бібліотек Росії, які закривалися до кращих часів. Царський уряд посилював утиски преси, науки і культури.
Відновлення публічної бібліотеки, за інформацією «Екатеринославского юбилейного листка», відбулося 1 вересня 1859 року. Багато зусиль витрачено, щоб відродити у місті храм книгозібрання. З цього приводу треба визначити роль «Піквікського клубу», або «Товариства самовдосконалення» у розвитку міста 60-х років ХІХ століття. Його учасники звернули увагу на недостатню кількість книжок. Їхні щотижневі зібрання відбувались у формі бесід про прочитане. Особливе місце у своїй діяльності піквіки відводили просвітництву та знанням, за допомогою яких мешканці губернського міста розширювали кругозір.
Саме з ініціативи членів клубу й відкрита нова міська бібліотека. Піквіки мали заснувати громадську бібліотеку, яка б належала передплатникам. М.П. Баллін, як «патріарх» Піквікського клубу, мріяв про заснування бібліотек, незалежних від адміністрації міста. Але його мрія не здійснилася. Міська влада взяла бібліотеку під свій контроль. Вона розміщувалася в читацькому кабінеті книгарні В. Ульмана. Складалася із залишків першої губернської бібліотеки та нових надходжень. Бібліотека своїм існуванням і упорядженням забов’язана пану Ульману, який виконував обов’язки і розпорядника, і господаря. Відкривши міську бібіліотеку, В. Ульман мав забезпечити і її подальший розвиток. Але з часом він втратив інтерес до неї і припинив обслуговування читачів.
Тільки у 1887 році знову постає питання про необхідність міської бібліотеки у Катеринославі. Міська дума ухвалила відкрити 9 травня 1887 року міську бібліотеку «как памятник прожитой сотни лет». Але, за звітами, відомо, що бібліотеку відкрили через два роки, у 1889 році. До бібліотеки висунули вимоги: «устроена прочно и хозяйственно и была способна к широкому развитию на пользу всего населения». На думку М.П. Балліна, майбутня міська бібліотека в Катеринославі повинна належати і до громадської, і до фахової за різними галузями знань. Громадську бібліотеку Баллін називав розумовим центром, гідним уваги в період 100-річного ювілею міста.
У 1889 році відроджена бібліотека одержала офіційний статус міської громадської бібліотеки. Її відкриття пов’язане з ім’ям секретаря Катеринославської міської управи М.М. Владимирова, який у кінці 1887 – на початку 1888 рр. одержав від пана В. Ульмана частину книг колишньої Катеринославської публічної бібліотеки та передав їх для відкриття міської бібліотеки. Передача відбувалася згідно двох каталогів. І тут постає важливе питання: чи всі книги В. Ульмана потрапили до М.М. Владимирова? «Екатеринославский юбилейный листок» свідчить, що не всі примірники книгозбірні В. Ульмана виявлені у фонді бібліотеки 80-х років ХІХ століття. Причина, на наш погляд, – невміла організація та байдужість міської управи.
З 1889 року бібліотека повністю належала Думі. Згідно статуту, визначена її роль як головного книгосховища літератури про край; відновлена колегіальність управління бібліотекою; визначені права та обов’язки бібліотекарів як службовців державної установи. До 1917 року історія Катеринославської міської громадської бібліотеки віддзеркалена у фахових бібліотечних звітах та місцевих виданнях. Міська бібліотека з безкоштовним кабінетом для читання посідала друге місце у бібліотечній мережі Катеринослава другої половини ХІХ століття.
Керувала діяльністю бібліотеки Рада, головою якої був дійсний статський радник Л.К. Реймер. До її першого складу входили Г.А. Залюбовський та М.М. Владимиров. Склад Ради був поважний: директори Вищого Гірничого училища, класичної гімназії, 1-го та 2-го реальних училищ, комерційного училища; ректор Духовної семінарії.
Основним напрямком діяльності міської громадської бібліотеки було обслуговування читачів. Кількість відвідувачів постійно зростала, але невеликі площі бібліотечного приміщення створювали незручності, що не сприяло приходу нових читачів у стіни міської бібліотеки та призводило до їх обмеження. Функція міської бібліотеки визначена як можливість дати численному населенню міста користуватися книгами, журналами та газетами не тільки в бібліотеці, а й брати додому.
Міська газета доводить до відома громадян Катеринослава графік роботи бібліотеки: два дні на тиждень – в понеділок та четвер, з 3-ї години дня до 8-ї години вечора. Читання книг та журналів у бібліотеці – безкоштовне, видання книг додому – платне: 50 коп. сріблом на місяць. Поточні журнали та газети читали у читальні. На початку ХХ століття регламент роботи змінився: у літній час бібліотека відкрита з 10-ї години ранку до 8-ї години вечора. Для зручності відвідувачів читальня працювала у святкові й недільні дні від 5-ї до 7-ї години вечора.
Перші «Правила для посетителей Екатеринославской Городской Общественной библиотеки» надруковані у 1900 році. Дума постійно приділяла увагу доповненням та змінам. Так, 1903 рік став роком прийняття «Положення та правил для відвідувачів». Привертає увагу пункт 6 ІІІ розділу «Основных правил», у якому зазначено про прибуток до казни бібліотеки від продажу каталогів, правил, абонентських книжок. Рада запропонувала введення читацьких квитків для видавання книжок без застави, скарбничі гарантії з метою зростання читацької аудиторії бібліотеки.
Обслуговування читачів пов’язане з кількістю бібліотечних фондів та їх складом. При заснуванні Катеринославської публічної бібліотеки (1834 рік) її фонд налічував 200 примірників. У 1889 році бібліотечний фонд складався з 1500 томів. Перелік перших книг, які потрапили до Публічної бібліотеки, а з часом стали міцним книжковим фондом міста, надрукований на сторінках «Екатеринославского юбилейного листка» з прізвищами авторів та назвами видань кожного дарувальника. Так, один з перших членів Ради Г.А. Залюбовський пожертвував у 1889 році на відкриття бібліотеки 141 том. Фонди бібліотеки розподілялися систематично на 11 відділів: богослов’я та філософія; юридичні науки, суспільні науки, економічні науки, медицина, математика, історія, словесність – 143 книги (найбільше); відділ мистецтв – 5 книг (найменше) та інші.
Нагальним питанням для бібліотеки було її приміщення. Недостатність площ, незручні й навіть небезпечні місця для видань, заставлені книгами вікна – через це бібліотека змушена була час від часу закриватися. І тільки у 1902 році вона переїхала до нового приміщення, яке дозволяло розширити коло її діяльності.
Працівники старанно виконували свої обов’язки: для читачів підготовлена книга скарг, у якій висловлювалися думки про роботу бібліотеки, її регламенту та обслуговування читачів. Важливе місце у бібліотеці мали каталоги, робота з якими постійно велася, щоб якнайширше охопити й розкрити фонди. Бібліотека брала участь у проведенні ювілеїв прогресивних діячів Росії та України. Вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка широко святкувала й бібліотека циклами лекцій й виступами українських письменників.
Дума турбувалася про підвищення професійної підготовки працівників: завідувачка У.І. Дикарєва закінчила курси з бібліотечної справи у Москві, що дозволило їй розробити проект змін у роботі бібліотеки на початку ХХ століття. Штат Катеринославської публічної бібліотеки складався з однієї постаті – Г.П. Герценвіца. У 90-ї роки ХІХ століття роботою бібліотеки керували вже дві жінки: А.Е. Акінфієва та її помічниця Н.А. Шемаєва, яка у 1894 році отримала подяку за сумлінну працю. На її місце влаштувалася В.С. Ващинська, донька колезького асесора, яка добре знала бібліотечну справу.
Перші жінки-бібліотекарі Катеринослава порушували питання праці й відпочинку. З 1900 року кожний службовець бібліотеки мав місячну відпустку. У кінці ХІХ століття міська громадська бібліотека мала посаду „служителя” з окладом 12 крб. на місяць. В останні роки ХІХ століття деякий час посаду завідувачки обіймала В.С. Корсунська. У 1900–1901 рр. тут працювала С.В. Єгорова, талановитий педагог і просвітитель. Її помічниками значилися дві співробітниці: Є.П. Озерова та Е.А. Булах (остання недовго працювала в бібліотеці). На її місце призначили вдову колезького секретаря К.І. Пчолкіну, яка працювала у стінах бібліотеки понад 17 років.
З 1902 року помічницею починає свій бібліотечний шлях Уляна Іванівна Дикарєва. Праця та знання допомогли їй стати завідувачкою бібліотеки з 1908 року. Ця жінка виконувала обов’язки керівника й мешкала у будинку бібліотеки по вулиці Московській, 3. Як активний громадський діяч вона працювала у Раді Сімейно-педагогічного гуртка Катеринослава. У 1903 році у бібліотеці з’являється нова постать – А.П. Мордовська, дружина бухгалтера громадського банку. З її ім’ям пов’язаний цікавий факт: знайдена доповідь-клопотання вдови А.П. Мордовської про призначення їй пенсії за службу померлого чоловіка. Праця у міській громадській бібліотеці забезпечувала їй прибуток 480 крб. на рік, без додаткових коштів. Для утримання сім’ї (доньки й сина) цього виявилося замало. Міська управа задовольнила прохання, призначити бібліотекарю пенсію у розмірі її окладу (480 крб.).
До 1917 року під керівництвом У.І. Дикарєвої постійно працювали п’ятеро жінок: К.І. Пчолкіна, А.П. Мордовська, М.К. Рубаниста, К.С. Голубовська та А.Ф. Крамаренко.
Історична доля Катеринославської губернської бібліотеки віддзеркалювала складні культурно-політичні процеси, які відбувалися у Катеринославі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Незважаючи на перешкоди, бібліотеку з її цінним за змістом книгозібранням засновано. Її різнобічна діяльність допомагала Катеринославу ХІХ – початку ХХ століття підвищувати культурний та економічний рівень мешканців через читання друкованих джерел та періодичних видань Російської імперії.
Людмила Лучка
1. Загальні матеріали про бібліотеку
- Городская общественная библиотека // Екатеринославская губерния: Вып. І. Памятная книжка и адрес-календарь на 1900 г.– Екатеринослав, 1899.– С. 61–62.
- Основные правила Екатеринославской городской общественной библиотеки. Утвержденные Екатеринославской Думою 19–20 марта 1903 г.– Екатеринослав, 1903.– 18 с.
- Городская общественная библиотека // Екатеринославский адресс-календарь 1916 год.– Екатеринослав, 1916.– 232 с.
Перелік працівників та Ради бібліотеки.
- Политпросвет // Вся Екатеринославщина. Адресно-справочная книга на 1926 г.– Екатеринослав, 1926.– 414 с.
Про бібліотеку – С. 240.
- Обласна бібліотека імені Жовтневої революції // Дніпропетровськ: Довідник-путівник.– Вид. 2-е, випр. і доп.– Дніпропетровськ: Кн. вид-во, 1959.– С. 216.
- Областная библиотека им. Октябрьской революции // Днепропетровск: Крат. путеводитель.– Днепропетровск, 1966.– С. 122–123.
- Пам’ятка читача.– Дніпропетровськ: Промінь, 1968.– 24 с.
- Днепропетровская областная библиотека им. Октябрьской революции // Библиотеки СССР общественно-политического, филологического и искусствоведческого профиля: Справочник.– М.: Книга, 1969.– С. 51.
- Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.– К.: УРЕ, 1969.– 958 с.
Про бібліотеку – С. 111.
- Областная библиотека имени Октябрьской революции // Ватченко А.Ф., Шевченко Г.И. Днепропетровск: Путеводитель-справочник.– Днепропетровск: Промінь, 1970.– С. 165–167.
- Областная научная библиотека имени Октябрьской революции // Ватченко А.Ф., Шевченко Г.И. Днепропетровск: Путеводитель-справочник.– Днепропетровск: Промінь, 1974.– С. 190–192.
- Областная научная библиотека имени Октябрьской революции // Ватченко А.Ф., Шевченко Г.И. Днепропетровск: Путеводитель-справочник.– Изд. 2-е, исправл. и дополн.– Днепропетровск: Промінь, 1976.– С. 205–206.
- История городов и сел Украинской ССР: Днепропетровская область.– К., 1977.– 872 с.
Про бібліотеку – С. 95.
- Областная научная библиотека имени Октябрьской революции // Ватченко А.Ф., Шевченко Г.И. Днепропетровск: Путеводитель.– Изд. 3-е, доп.– Днепропетровск: Промінь, 1979.– С. 187–188.
- Днепропетровская государственная научная библиотека им. Октябрьской революции: Памятка читателю.– Днепропетровск: Облполиграфиздат, 1984.
- Правила користування Дніпропетровською державною обласною науковою бібліотекою. Затв. 14.08.96 р.– Дніпропетовськ.– 1996.– 3 с.
- Бібліотеки Дніпропетровської області: Універсальні наукові та масові бібліотеки. Обласна універсальна наукова бібліотека // Бібліотечна Україна: Довідник.– К.: Абрис, 1996.– 384 с.
Про бібліотеку – С. 112.
- Статут Дніпропетровської державної обласної наукової бібліотеки.– Дніпропетровськ.– 1997.– 7 с.
- Дніпропетровська обласна наукова бібліотека: Пам’ятка читачеві / Упоряд. Л.З. Горпиняк.– Дніпропетровськ, 1998.– 16 с.
- Дніпропетровська обласна наукова бібліотека (1834–1999). (До 165-річчя від дня заснування): Листівка-закладка / Укладачі: О.В. Абраїмов, Л.З. Горпиняк.– Дніпропетровськ, 1999.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека // Дніпропетровськ на рубежі тисячоліть / Гл. ред. В. Платонов.– Дніпропетровськ, 2001.– С. 250.
- Культура, музеї, бібліотеки // Дніпропетровщина: Наук.-популяр. вид.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С. 73.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека – 2001: Інформ. листок / Укладач Т.О. Абраїмова.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2001.– 2 с.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека // Бібліотеки Дніпропетровської області системи Міністерства культури і мистецтв України: Довідник / Укладач Т.О. Гуртова.– Дніпропетровськ, 2001.– C. 4.
- Культура, музеи, библиотеки // Земля и люди Приднепровья.– Днепропетровск: ИМА-пресс, 2002.– С. 35–38.
- КЗК “Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека” // Бібліотеки Дніпропетровщини: Довідник. 2-ге вид. / Упоряд. Л.З. Горпиняк.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003.– С. 3.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека: Інформ.-реклам. проспект / Упоряд. Н.М. Тітова.– Дніпропетровськ: Книга, 2004.– 18 c.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека: Сторінки історії / Упоряд. І.С. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2004.– 60 с.
* * *
- Сергеева Н. Вы пришли в библиотеку // Днепров. правда.– 1987.– 30 июля.
Правила користування бібліотекою.
- Мізюк Т. "Багата талантами Дніпропетровщина зберігає і розвиває національну культуру" // Влада.– 2002.– № 3.– С. 24–25.
Про заклади культури області розповідає начальник управління культури облдержадміністрації.
- Тітова Н.М. Регіональні бібліотеки – деякі питання функціонування та подальшого розвитку // Бібліотечна Дніпропетровщина.– 2004.– № 1 (3).– С. 17–21.
З виступу директора бібліотеки на колегії Міністерства культури і мистецтв України 27 лютого 2004 року.
- Бібліотеку вирішено назвати іменем Кирила і Мефодія // Зоря.– 2008.– 27 трав.– (№ 57).– С. 1.
Рішення облради про присвоєння ДОУНБ ім. первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія.
- Как пройти в библиотеку // Афиша Днепропетровска.– 2008.– № 105.– С. 30–42
Є інформація про ДОУНБ
- Кокошко Ю. Областной научной библиотеке присвоено имя Кирилла и Мефодия // Днепр вечерний.– 2008.– 1 жовт.– (№ 148).– С. 2.
* * *
- Правила користування Дніпропетровською обласною універсальною науковою бібліотекою (ДОУНБ). Затв. 02.11.01 р.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2001.– 4 с.
- Структура ДОУНБ. Затв. 14.05.2002 р.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2002.– 2 с.
- Статут комунального закладу культури «Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека» (нова редакція).– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007.– 13 с.
Див. також: 82, 83, 85, 103, 104, 106, 125, 1733, 1852, 1977, 2017, 2062, 2160, 2227–2231.
2. Нагороди та відзнаки уряду
- Про присвоєння працівникам підприємств, установ і організацій міста Верхньодніпровська, Дніпропетровська область, почесних звань Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Відомості Верховної Ради Української радянської соціалістичної республіки.– 1979.– № 27.– Ст. 340.
Звання Заслужений працівник культури України присвоєно директорові Верхньодніпровської ЦБС Л.Ф. Афанасьєвій, нині завідувачці відділу абонементу ДОУНБ.
- Про нагородження Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки імені Жовтневої революції Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 жовтня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1984.– № 45.– С. 1042.
- Про присвоєння директору обласної наукової бібліотеки т. Рижковій З.М. почесного звання Заслуженого працівника культури Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 жовтня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1984.– № 45.– С. 1043.
- Про нагородження бібліотекаря Волковської Л.І. Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 жовтня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1984.– № 45.– С. 968.
- Про відзначення бібліотечних працівників державними нагородами Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 17 квітня 1991 р. № 969-12 // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1991.– № 21.– С. 258.
Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР нагороджено завідувачку відділу патентнно-технічної літератури Т.О. Абраїмову.
- Розпорядження Голови Верховної Ради України від 15 червня 2004 р. № 694 // Інформаційно-пошукова система «Законодавство»: Версія: 2.7.2.– 2009.– 282501 док.
Почесною грамотою Верховної Ради України з врученням пам’ятного знака нагороджено завідувачку відділу патентно-технічної літератури Т.О. Абраїмову.
- Про відзначення нагородами України працівників бібліотек: Указ Президента України від 29 вересня 1999 р № 1232/99 // Інформаційно пошукова система „Законодавство”: Версія: 2.7.2.– 2009.– 282501 док.
Званням Заслужений працівник культури України нагороджено директора ДОУНБ Н.М. Тітову.
- Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.2004 № 802 // Інформаційно пошукова система „Законодавство”: Версія: 2.7.2.– 2009.– 282501 док.
Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака нагороджено директора ДОУНБ Н.М. Тітову та завідувачку відділу періодики І.М. Браславську.
- Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України Указ Президента України від 23 серпня 2005 № 1193/2005 // Інформаційно пошукова система „Законодавство”: Версія: 2.7.2.– 2009.– 282501 док.
Званням Заслужений працівник культури України нагороджено завідувачку відділу краєзнавства І.С. Голуб.
* * *
- Герасименко С. Нагорода бібліотеці // Рад. Україна.– 1984.– 4 листоп.
- Награда вручена // Днепр вечерний.– 1984.– 6 нояб.
- Галенко Р. Высокая награда // Днепр вечерний.– 1987.– 29 мая.
Почесною Грамотою Міністерства культури СРСР нагороджено Народний університет культури при бібліотеці.