Геральдика І символіка Сумщини
| Вид материала | Документы |
- Розділ: Народознавство Народна символіка, 133.9kb.
- Національна, державна та військова символіка України”, 102.71kb.
- Одним з найважливіших елементів процесу становлення державності будь-якої країни, 95.76kb.
- 'Рассказывает геральдика', 508.64kb.
- 16 вересня 2010 року, 221.7kb.
- З. Й. Красовицького 5 листопада 2008 року, м. Суми, 936.73kb.
- Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік / Сумська обл універс наук б-ка ;, 568.57kb.
- Сумські письменники дітям : огляд дитячої літератури письменників Сумщини / Сумська, 168.35kb.
- Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік / Сумська обл універс наук б-ка;, 452.73kb.
- «Геральдика», объём работы 21 страница, 31.82kb.
Геральдика і символіка Сумщини
Передмова
Випуск бібліографічного покажчика “Геральдика і символіка Сумщини” продиктований вимогами часу і призначений надати оперативну допомогу споживачу інформації з цієї актуальної теми.
Покажчик складений на основі краєзнавчого фонду і зведеного краєзнавчого каталогу Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки. Його відкриває вступна стаття загального характеру з історії геральдики і символіки України і нашої області.
Матеріал систематизований згідно адміністративно-територіального поділу області, спочатку подана інформація з книг, потім – з газет і журналів в порядку зворотної хронології.
Для бібліотечних працівників, істориків, краєзнавців і всіх, кого цікавить ця тема.
Вступ
Герб – знак держави, міста чи роду, що зображується на прапорах, монетах, печатках і т. ін.
Герб міста – це офіційна емблема, яка своїми символічними образами відображає основні, найхарактерніші риси міста, його історичне минуле й сучасне трудове життя.
Герб зустрічає гостей при в’їзді у місто, прикрашає архітектурні споруди, предмети святкового оформлення, товари народного споживання, промислові вироби. Не випадково міський герб часто називають “візитною карткою”, “художнім паспортом”, патріотичною емблемою міста. У сучасних міських гербах емблеми сьогодення нерідко переплітаються із символікою старих гербів.
Багато цікавого можуть розповісти старі герби наших міст – справжні історичні реліквії. Емблеми, що їх утворюють, формувалися століттями, в них знайшли яскраве відображення героїчне минуле наших міст, історія, нерідко пов’язана з видатними подіями, а також з легендами.
Перші герби з’явилися в Західній Європі у XI – XII ст.. На українських землях слов’яни з глибокої давнини теж використовували різні символічні знаки – квадрат, ромб, коло, зірки, зображення звірів, птахів і т. п. В епоху Київської Русі поширився знак Рюриковичів – тризуб. Він став державним гербом, зображувався на монетах.
Широке поширення гербів в Україні відбулося в литовсько-польський період. Українські міста одержали герби з введенням у них самоврядування на основі магдебурзького права (XIV – XVIII ст.). Магдебургія передбачала обов’язкову наявність у кожного міста герба – знака його суверенітету і автономії. Тому введення в українських містах норм магдебурзького права стало помітною віхою на шляху повсюдної появи і законодавчого затвердження міських гербів. До цього періоду відноситься затвердження гербів міст Ромен, Глинська, Кролевця, Конотопа.
Після возз’єднання України з Росією в 1654 р. царський уряд підтвердив міські права більшості українських міст. У складі Російської держави українська міська геральдика розвивалася в одному руслі з російською. У роки правління царя Олексія Михайловича в 1672 р. було складено перший російський гербовник, який дістав назву “Царський Титулярник”, до якого увійшли 33 герби міст. Розробка геральдичних емблем як російських, так і українських міст здійснювалась централізовано у спеціально заснованій за наказом Петра І Герольдмейстерській конторі Сенату (1722 р.).
У листопаді 1773 р. у Росії було видано законодавчий акт, який визначав адміністративно - територіальний поділ країни. Відповідно до цього акту, на підставі імператорського наказу 29 вересня 1780 р. було утворено Харківське намісництво, яке складалося з 15 повітів. За наказом кожне з цих міст повинно було мати свій герб. Проекти гербів міст Харківського намісництва були розроблені за розпорядженням Сенату герольдмейстером Волковим. 21 вересня 1781 р. імператриця Катерина II затвердила герб намісницького міста Харкова та герби повітових міст, в т.ч. Охтирки, Білопілля, Миропілля, Недригайлова, Сум, Лебедина.
Харківське намісництво було ліквідоване у грудні 1796 р. Натомість утворена Слобідсько-Українська губернія з центром у Харкові. Однак ніяких змін у зображенні міських гербів не було внесено.
У червні 1782 р. Катерина II видала наказ про надання гербів містам Чернігівського намісництва, в т. ч. Глинську і Ромнам.
У червні того ж 1782 р. були затверджені герби міст Новгород-Сіверського намісництва, в т.ч. Глухова, Кролевця, Конотопа.
Отже, на кінець XVIII ст. переважна більшість міст України мала свої герби.
У 1800 р. Герольдмейстерська контора перетворена на Герольдію на правах колегії, її основним заняттям стало ведення справ про дворянство та розробка дворянських гербів.
Після приходу радянської влади в 20-х роках 20-го століття всі попередні герби і прапори були заборонені. Лише в 60-х роках вони почали відроджуватися.
Після проголошення незалежності України почалося утвердження національної символіки нашої країни, а також Сумщини.
Цікаво, що за основу Державного герба України у 1991 році взято проект Тризуба – розробку нашого земляка, уродженця с. Ворожба на Лебединщині, художника, архітектора, професора Василя Григоровича Кричевського (1872-1952).
У Львові 1990 року відбулися установчі збори Українського геральдичного товариства. Від перших днів існування цієї організації ставилося питання про наукове опрацювання основ сучасної української геральдики. Необхідною була не тільки розробка головних принципів та засад герботворчості, але перш за все – визначення загальної ідеології міської геральдики, а також ролі та сфер функціонування гербів у сучасних умовах, встановлення їх юридичного статусу. Тому від 1990 р. починається якісно новий етап розвитку української муніципальної геральдики. На П’ятій науковій геральдичній конференції (1995р.) було прийнято обов’язкові правила для Українського геральдичного товариства, оскільки потреба в муніципальних гербах диктується розвитком місцевого самоврядування в Україні.
Стаття 7 Конституції України проголошує : “В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування”. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (1997 р.) регулює питання символіки статтею 22 “Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей”. Відповідно до закону про місцеве самоврядування міста і села мають право створювати герби та рішенням своїх рад затверджувати їх.
На 2004 рік у зв’язку з святкуванням 65-річчя заснування Сумської області всі райони нашої області, міста обласного підпорядкування і область мали свої герби і прапори, але нині ще не всі населені пункти Сумщини мають свої символи.
Показовим для нашого часу є вилучення із сумського герба занесених туди за радянської доби геральдично невдалих нашарувань у вигляді колби, шестерні, атомів.
I. Загальні матеріали
В книгах
Герби і прапори населених пунктів Сумщини // Манько М.О., Леонтьева Г.Г., Пушкарьова Т.О. Наша Сумщина: Навчальне видання. – Суми: ТОВ НВП “Росток А.В.Т.”, 2006. – С. 34 – 50.
З історії гербів міст і сіл області. Є чорно - білі зображення історичних та сучасних гербів і прапорів міст, сіл і районів Сумщини.
Хто є хто на Сумщині. Видатні земляки: Довідково-біографічне видання. Вип.1 /Автор-упорядник В.В.Болгов. – К., 2005. – 240 с.
Кольорові зображення і дати затвердження :
прапора і герба Сумської області (є їх описи) – С. 8;
прапорів і гербів всіх районів Сумської області – С.10-27;
прапорів і гербів міст Суми, Глухів, Конотоп,
Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка – С. 28-34.
Герби землі Сумської // Наша доля – рідний край. Перший міжнародний форум земляків: Плакат. – Суми, 2004.
Є фото гербів районів Сумської області.
Старинные гербы земли Курской / Курский краеведческий музей. – Курск, 2002. – 12 с.
Є описи і кольорові зображення гербів міст Миропілля і Путивль – С.10-11.
Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV – I пол. XX ст.). Науково-популярне видання.—К.: “Брама”, 2001. - 400 с.: іл.
Кольорові зображення гербів, їх мовні описи, довідки з історії міст і гербів:
м. Білопілля (1781 р.) – С. 84;
смт. Вороніж, Шосткинський район (XVIII ст.) – С.114 (чорно-біле);
с. Глинськ, Роменський район (XVIII-XX ст.) – С.119;
м. Глухів (1730 р.) – С. 121;
с. Грунь, Лебединський район (XVIII ст.) – С. 128 (чорно-біле);
м. Конотоп (XVIII – XX ст.) – С. 191;
м. Кролевець (XVII – XX.) – С. 202;
с. Куземін, Охтирський район (XVIII ст.) – С. 204 (чорно-біле);
м. Лебедин (1781 р.) – С. 208;
с. Миропілля, Краснопільський район – С.231-232;
смт. Недригайлів (1781р.) – С. 242;
м. Охтирка (1781р.) – С. 272;
м. Путивль (1730 р.) – С. 290;
м. Ромни (XVIII-XX ст.) – С. 302;
м.Суми (1781 р.) – С. 332-333.
Манько М.О. Програма курсу “Українська національна символіка”. Для вищих та середніх навчальних закладів/ СДПУ ім. А.С.Макаренка. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 2000. – 84 с.
Чорно-білі зображення гербів міст Сумської області:
Білопілля – С. 73,
Глинськ – С. 74,
Глухів – С. 74,
Конотоп – С. 76,
Кролевець – С. 76,
Лебедин – С. 77,
Миропілля – С. 78,
Недригайлів – С. 78,
Охтирка – С. 79,
Путивль – С. 80,
Ромни – С. 80,
Суми – С. 81,
Шостка – С. 83.
Емблема свята 350-ліття с. Межиріч Лебедин. р-ну (1992 р.) – С. 60.
Манько М.О. Програма курсу “Українська національна символіка”. Для вищих та середніх навчальних закладів /СДПУ ім. А.С.Макаренка. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1999. – 84 с .
Чорно-білі зображення гербів:
Слобожанщини – С. 72,
Білопілля – С. 73,
Глинськ – С. 74,
Глухів – С. 74,
Конотоп – С. 76,
Кролевець – С. 76,
Лебедин – С. 77,
Миропілля – С. 77,
Недригайлів – С. 78,
Охтирка – С. 79,
Путивль – С. 79,
Ромни - С. 80,
Суми – С. 80,
Шостка – С. 82.
Емблема свята 350-ліття с. Межиріч Лебединського району – С. 60
Гречило А. Українська міська геральдика. – К.- Львів: УГТ, 1998. – 192 с.
Досліджуються основні етапи розвитку української міської геральдики, в т.ч. міст і сіл Сумської області:
Білопілля – С. 70, 95 (чорно-біле зображення герба), 101;
Вороніж – С. 57, 61(зображення печатки);
Глинськ – С. 72;
Глухів – С. 59, 73;
Конотоп – С. 57, 58, 61(зображення печатки міста), 73;
Кролевець – С. 53, 73;
Недригайлів – С. 70, 95(чорно-біле зображення герба), 101;
Охтирка – С. 60, 63, 70;
Путивль – С. 62, 100,136, 141(чорно-біле зображення герба);
Ромни – С. 52, 58. 72;
Суми – С. 60, 63, 70, 140;
Шостка – С. 131 (проект герба міста 1965-1966 рр.).
Зайцев Б., Посохов С. Герби міст Харківського намісництва // Четверта наукова геральдична конференція (Львів, 10-12 листопада 1994 року) : Збірник тез повідомлень та доповідей / Укр. геральдичне т-во та ін. – Львів, 1994. – С.38-39.
Проекти гербів міст Харківського намісництва були розроблені за розпорядженням Сенату герольдмейстером Волковим. 21 вересня 1781р. імператриця Катерина II затвердила герби цих повітових міст (є їх описи і зображення гербів Білопілля і Недригайлова).
Сергійчук В.І. Національна символіка України: Наук.-худож. кн.: Для серед. та ст. шк. віку /Худож. оформл. Л.В.Демчишина. – К.: Веселка, 1992. – 109 с.
Кольорові зображення:
прапора Краснопільсько-Сироватської сотні, XVII ст. - С. 34;
емблеми для прапорів Охтирського полку, 1775р. - С. 43;
прапора з гербом Сумського полку, 1775 р. – С. 45;
герба м. Охтирки – С. 54;
емблеми для прапорів Сумського полку – С. 68;
емблеми для прапорів Охтир. козацького полку 1734 р.– С. 70;
прапора Недригайлівської козацької сотні,
XVII cт. - С. 79.
Є мовні описи гербів міст:
Глухів – С. 51;
Кролевець – С. 52;
Охтирка - С. 53;
Путивль – С. 53;
Конотоп – С. 53;
Недригайлів – С. 56;
Суми – С. 57.
Винклер П.П. Гербы городов, губерний, областей и посадов Российской империи, внесенные в полное собрание законов съ 1649 по 1900 годъ. – М.: Планета, 1991. – 223 с.
(Репринтне видання 1899 року, Спб.).
Досліджуються правила російської геральдики і закони, на основі яких створювалися герби. У зв’язку з цим згадуються герби міст:
Охтирка – С. 7 (чорно-біле зображення герба), 11, 25;
Білопілля – С. 22 (зображення);
Глинськ – С. 17, 31, 40 (зображення);
Глухів – С. 30-31, 36, XII, 40 (зображення);
Конотоп- С. 11, 25, 72 (зображення);
Кролевець – С. 16, 22, 34, 78 (зображення);
Лебедин – С. 21, 82 (зображення);
Миропілля – С. 92 (зображення);
Недригайлів – С. 24, 99 (зображення);
Путивль – С. XIV, 125 (зображення );
Ромни – С. 11, 36, 128 (зображення);
Суми – С. 145 (зображення).
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела /АН УРСР; Археографічна комісія та ін; Упоряд. В.О.Пірко, О.І.Гуржій. – К.: Наук. думка, 1991. - 224 с., іл.
Кольорові зображення гербів міст: Охтирка, Суми, Миропілля, Білопілля, Лебедина, Недригайлова.
Румянцева В.В. Історія, карбована в гербах. – К.: Т-во “Знання” УРСР, 1987. – 48 с. - (Сер. 1 “Історія, теорія і політика КПРС”; № 12).
Висвітлюється історія походження гербів українських міст, зміст їх символіки, в т.ч.:
м. Ромни – С. 11, 17;
Глинськ – С. 11, 17;
Кролевець – С. 12, 17;
Конотоп – С. 12, 17;
Глухів – С. 15, 16, 17;
Охтирка – С. 18;
Миропілля - С. 19;
Білопілля – С. 19;
Лебедин – С. 19, 20;
Недригайлів – С. 19, 20;
Суми – С. 19, 20.
Соболева Н.А. Старинные гербы российских городов /АН СССР. – М.: Наука, 1985. – (Страницы истории нашей Родины).
Історія російських міських гербів, в т. ч.:
Сум – С. 67, 68, 69, 96, 97(зображення герба), 161(опис герба, затв. 21 вересня 1781р.);
Охтирка – С. 67, 96, 137(опис герба, затв. 21вересня 1781 р.);
Путивль – С. 113, 156 (опис герба, затв. 6 жовтня 1854 р.);
Глухів – С. 142 (опис, час затв. 4 червня 1782 р.).