Навчально методичний комплекс з учбової дисципліни для студентів юридичного факультету Київ 2009
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс для студентів 3-го курсу юридичного факультету та факультету, 901.41kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців, 973.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни стратегічний маркетинг для студентів окр, 1249.81kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни основи економічної теорії для студентів, 463.14kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011, 684.23kb.
- Навчально методичний комплекс з курсу: " Актуальні проблеми кримінального права України", 358.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни податкове право для підготовки фахівців, 917.84kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни банківське право для студентів навчально-наукового, 1287.48kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
юридичний факультет
кафедра теорії та історії держави і права
«РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ТА КАНОНІЧНЕ ПРАВО»
НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
з учбової дисципліни
для студентів юридичного факультету
Київ - 2009
НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
з учбової дисципліни
«РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ТА КАНОНІЧНЕ ПРАВО»
Укладачі:
Н. Є. Толкачова, доцент кафедри
теорії та історії держави і права, к. філос. наук
Ю. В. Цвєткова, доцент кафедри
теорії та історії держави і права к.ю.н.
М. В. Левчук, асистент кафедри
теорії та історії держави і права
Рецензент:
Самохвалов В. П., доцент кафедри
теорії та історії держави і права
Затверджено на засіданні кафедри теорії та
історії держави і права юридичного факультету.
Протокол № __ від «__»_____________ 2009 р.
Схвалено методичною комісією юридичного факультету
_______ 2009 р.
ЗМІСТ
вступ 4
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ 6
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ 8
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ 9
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
СТУДЕНТІВ 12
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
(ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ) 14
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 16
ТЕМИ ДЛЯ РЕФЕРАТІВ 22
СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ 25
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ
ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ 33
ВСТУП
В останнє десятиліття еволюції нашого суспільства динамічно розвивається релігійне середовище. Демократичні зміни в усьому світі, науково-технічна революція та створення незалежних держав принципово змінило позиції церкви в соціумі, що вимагає нового підходу, сучасної оцінки розвитку правових засад церкви. Науковий інтерес до феномену церкви зумовлюється, в першу чергу, методологічним переосмисленням розуміння суті церкви як соціальної інституції та її ролі в усіх сферах суспільства під впливом суттєвих світоглядно-ідеологічних змін. В другу чергу, принципи організації та функціонування церкви, а відповідно і правового регулювання, є суспільно – значущим важливим структурним елементом соціалізації людини. По-третє, є загальновідомим, що формування сучасних правових систем проходило під безперечним впливом та з принциповою участю церкви як організації безпосередньо та релігії як елемента формування правосвідомості населення зокрема. Отже, дослідження інститутів, принципів та правових норм канонічного права дає нам можливість краще переосмислити окремі елементи та причинно-наслідкові зв’язки в праві сьогодення.
Вивчення курсу «Канонічне право» зумовлено перш за все необхідністю дослідження права як суспільного явища, його джерел і форм, місця серед них релігійних канонів, а також вивчення витоків формування національної правової системи.
Звернення до вивчення канонічного права пов’язано із сучасним розвитком правової науки, оскільки це потребує не абстрактного нормативного підходу, а широкого дослідження всіх правових явищ, виходячи з пріоритету прав і свобод людини.
Концепція, що покладена в основу вивчення канонічного права, виходить з того, що розвиток суспільства і всіх його інститутів, включаючи державу і право, - це природно-історичний процес, що формується об’єктивними законами.
Учбова дисципліна «Канонічне право» вивчається студентами юридичного факультету другого курсу, що отримують кваліфікаційний рівень бакалавра, та студентами магістратури і передбачає ознайомлення з формуванням канонічного права як правової системи, її структурними елементами, джерелами, особливостями історичного розвитку. Виходячи з вимог свободи віросповідання та принципів релігійної толерантності, учбова дисципліна формується на науковому ґрунті, не несе ідеологічного навантаження та передбачає ознайомлення студентів з основами генезису світових релігій в цілому та порівняльними характеристиками їхніх правових інститутів зокрема.
Методологічну основу «Канонічного права» складають загальні вчення про сутність права, його джерела та форми, напрацювання відомих кантоністів, представників Історичної школи Київського університету та сучасні наукові розробки в цій сфері.
На вивчення даної дисципліни відводиться 18 годин лекційних занять та написання самостійних рефератів, примірна тематика яких додається. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з одного змістовного модуля.
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (ЗМ1- змістовний модуль 1), підсумковий (КПМ – комплексний підсумковий модуль) та семестровий контроль (СК).
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру за змістовний модуль дорівнює 20-ти балам, які додаються до наступних максимально можливих 80 балів, що можуть бути одержані ним за комплексний підсумковий модуль (залік) (КПМ).
Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою
| Параметри | Змістовний модуль 1 (ЗМ1) | Комплексний підсумковий модуль (КПМ) | Разом (підсумкова оцінка (СК)) |
| Оцінка в балах | 0 - 20 | 0 - 80 | 0 - 100 |
і мають такі складові:
- поточний контроль:
- участь у дискусіях протягом лекцій – до 20 балів (до 5 балів на кожному лекційному занятті);
- підготовка доповіді або реферату обсягом до 15 сторінок – до 10 балів (до 10 балів за одну доповідь або реферат);
- виконання домашніх індивідуальних завдань – до 10 балів (до 10 балів за одне домашнє індивідуальне завдання);
- анотація наукової статті, монографії, підручника – до 5 балів;
- рецензія на наукову статтю, монографію, підручник – до 3 балів;
- наукова стаття (з вимогами, що ставляться до написання наукових статей) – до 10 балів.
- тестування – до 3 балів;
- участь у дискусіях протягом лекцій – до 20 балів (до 5 балів на кожному лекційному занятті);
- підсумковий контроль:
- до 80 балів. На залік виносяться ключові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
- до 80 балів. На залік виносяться ключові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
- оцінка семестрового контролю СК (підсумкова оцінка) розраховується за формулою:
СК= ЗМ1(Оцінка в балах) + КПМ(Оцінка в балах)
Приклад розрахунку оцінки знань студента:
12 балів ЗМ1 + 70 балів КПМ = 82 бали – оцінка знань студента за семестр.
За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.
У випадку відсутності студента на лекції він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в позааудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій). За невідпрацьовані заняття оцінка в балах не нараховується.
Таким чином, при вивченні дисципліни студент може отримати максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у систему зараховано / незараховано (національна шкала заліку).
Шкала оцінювання
| За шкалою університету 100-бальн. система | Оцінка за національною шкалою та шкалою університету |
| 60 – 100 | зараховано |
| 0 – 59 | незараховано |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
| № п/п | Тема лекції | Кількість годин |
| | Поняття і види релігій та їх роль у духовному житті суспільства. Структурні елементи релігій | 2 |
| | Політеїстичні та перехідні релігії. Міфологія язичества, зороастризму, індуїзму, сикхі, античних релігій | 2 |
| | Філософські релігії Сходу. Буддизм, конфуціанство | 2 |
| | Монотеїстичні релігії – світові релігії. Іудаїзм, християнство та іслам | 2 |
| | Науково-методологічні засади, історичні умови виникнення і розвитку канонічного права християнської церкви | 2 |
| | Джерела канонічного права. Роль вселенських соборів у формуванні канонічного права християнської церкви | 2 |
| | Устрій християнських церков та їх правове становище. Права та обов’язки служителів церкви | 2 |
| | Правовий статус Української Православної церкви. Статут УПЦ | 2 |
| | Цивільно-канонічні правовідносини. Матримоніальне право церкви | 2 |