Організація методичної роботи у школі
| Вид материала | Документы |
- Організація методичної роботи в початкової школі завдання І значення методичної роботи, 328.56kb.
- Аналіз методичної роботи, 350.47kb.
- Роль методичної роботи, 54.32kb.
- Підсумки методичної роботи в початковій школі за 2010-2011, 172.37kb.
- Аналіз методичної роботи з педагогічними кадрами в Христинівській спеціалізованій школі, 1588.52kb.
- План роботи методичної ради, 26.16kb.
- Організація виховної та позакласної роботи в школі, 117.29kb.
- Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 1205.36kb.
- План роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів, 253.23kb.
- Стер-клас «Організація науково-методичної роботи у формі динамічних творчих груп, 39.18kb.
Організація методичної роботи у школі
О. Солоцька, завідувачка РМК
На сучасному етапі функціонування системи освіти, коли відбувається модернізація сучасної школи від репродуктивної моделі до розвивальної, оновлюється основна функція школи - не лише навчання та виховання, а й соціалізація школяра, формування життєво компетентної особистості, розвиток її соціально значущих якостей. Маштабне завдання реформування освіти обумовлює докорінне оновлення закладів освіти, проектування моделі нової школи та якісно нової особистості педагога. Усвідомлюючи значущість поставлених перед освітою завдань, відділ освіти, РМК працюють над створенням перспективної системи впровадження компетентнісно - орієнтованого підходу в навчально-виховний процес та створення нової моделі сучасної школи – школи життєвої компетентності, яка буде відрізнятись від існуючої моделі традиційної школи.
Методична робота в сучасній школі – це цілісна система взаємопов’язаних заходів, які ґрунтуються на досягненнях психолого-педагогічної науки, ППД і спрямовані на підвищення фахової майстерності педагогів, їхнього творчого потенціалу з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
Організація методичної роботи у школі
Директор
Заступники
Кращі вчителі
психолог
Структура МР (схематично)
Директор
Педрада
МО вчителів
Заступники
Творчі групи
Індивідуальні групи
Завдання методичної роботи
- вивчення і творче використання нормативних, програмно-методичних документів;
- активне впровадження та використання досягнень і рекомендацій психолого-педагогічної науки;
- вивчення і впровадження досягнень педагогів-новаторів у практику роботи педколективу;
- створення згуртованого колективу однодумців, які дбайливо зберігають традиції школи;
- діагностика і прогнозування результатів навчально-виховного процесу;
- стимулювання ініціативи та творчості членів педагогічного колективу й активізація його діяльності у науково-дослідній, пошуковій роботі;
- запровадження у навчально-виховний процес сучасних методик, форм, видів, засобів і нових технологій;
- виявлення і ліквідація недоліків, утруднень роботи педколективу;
- розвиток індивідуально-моральних якостей членів педколективу.
Планування методичної роботи ґрунтується на :
- нормативно-правовому забезпеченні освіти;
- результатах моніторингу роботи навчального закладу за минулий рік;
- діагностичних даних щодо рівня компетентності педагогічних кадрів;
- потребах учнів і батьків.
План методичної роботи має бути:
- раціональний;
- реальний для виконання ;
- оперативний;
- детальний.
Напрямки організаційно-методичної роботи
- робота з наставниками вчительської молоді
- робота з молодими та малодосвідченими вчителями.
Основне завдання методичної служби – підвищення методичної культури вчителя, тобто вищої форми активності педагога, його творчої самостійності, стимулу й умови вдосконалення навчального процесу, передумови виникнення нових ідей.
Поняття „методична культура вчителя” є виявом професійної компетентності педагога.
Структурними елементами професійної компетентності вчителя є
- Спеціальна компетентність у галузі дисципліни, що викладається;
- Методична компетентність у галузі засобів формування знань, умінь, навичок учнів;
- Психолого-педагогічна компетентність у сфері навчання;
- Диференційно-психологічна компетентність у галузі мотивів, здібностей, спрямованості школярів;
- Рефлексія педагогічної діяльності або суто психологічна компетентність;
- Компетентність у сфері особистісно орієнтованої технології навчання;
- Компетентність у сфері інформаційних технологій;
- Загальнокультурна та валеологічна компетентність;
- Такі різновиди компетентностей, які є складовими педагогічних технік, як комунікативна, ситуативна, рефлексивна, діагностична, управлінська, соціальна та особистісна.
Модель педагога розглядається не як сувора схема, а як відкрита система, що постійно доповнюється.
Основні етапи формування професійної компетентності педагогів:
- діагностичний – вивчення початкового рівня сформованості компетентності;
- організаційно-діяльний - забезпечення рівня знань про особливості педагогічної діяльності за сучасних умов;
- оцінно-рефлексивний - об’єктивна оцінка рівня сформованості професійної компетентності педагога.
Основними напрямками науково-методичної роботи є:
- удосконалення педмайстерності;
- підвищення кваліфікації, атестація педагогів;
- робота над проблемною темою (школи та педагога).
Розкриємо зміст роботи по кожному з них
Головною метою напрямку «удосконалення педмайстерності» є забезпечення ліквідації професійних труднощів педагогів, адаптація в школі молодих фахівців.
Ця мета досягається через вирішення завдань:
- виявлення професійних утруднень педагогів (за даними внутрішкільного контролю, анкетування та ін.);
- вивчення професійних запитів учнів;
- вивчення педагогічного стилю молодих вчителів;
- планування методичної роботи відповідно до запитів і утруднень вчителів.
Змістом діяльності за цим напрямком є підвищення рівня педагогічної майстерності через різні форми методичної роботи (на рівні РМК, навчального закладу); семінари, наставництво, „Школа молодого вчителя”, методичні дані, відкриті уроки, взаємне відвідування уроків та ін.; постійно у визначений час при кабінеті для педагогів району проводяться індивідуальні та групові консультації з різних питань. До цієї роботи залучаються методисти, спеціалісти, керівники районних МО, члени ТГ, актив кабінету.
Очікувальний результат – адаптація молодих вчителів, прилучення їх до традицій школи; подолання утруднень педагогів у професійній діяльності.
Головна метою другого напрямку „Підвищення кваліфікації педагогів” – забезпечення умови безперервної освіти педагогів. Підвищення їхньої професійної кваліфікації реалізуються шляхом вирішення завдань:
- вивчення потреб педагогів у підвищенні чи підтвердженні кваліфікаційні категорії;
- вивчення запитів педагогів на навчання в системі підвищення кваліфікації, одержання нової спеціальності, стажування, наукової праці та ін.;
- планування роботи з атестації педкадрів, їх навчання в системі післядипломної освіти, методичної роботи різних видів.
Результати роботи за цим напрямком слід вважати підтвердження чи підвищення кваліфікаційної категорії вчителям, підвищення професійного рівня, одержання нової спеціальності, узагальнення досвіду вчителя, написання наукової праці, в т.ч.формування інституту методистів-кореспондентів.
Важливу роль у формуванні методичної культури педагогів належить роботі педагогічних колективів над науково-методичною проблемою. Організовує і координує таку роботу науково-методична рада.
Змістом цієї діяльності є теоретичне, науково-методичне опанування і впровадження в педагогічну діяльність проблемної теми школи. Основними формами роботи виступають: педагогічна рада, семінари, рольові і ділові ігри, методичні практикуми, роботи творчих груп і ін.
Очікуваний результат: позитивна динаміка якості освіти учнів, цільова і ціннісна єдність педколективу, преведення пед. діяльності на якісно новий рівень відповідно до цілей діяльності школи.
Особливе місце в системі МР посідає робота над власною науково-методичною темою та самоосвіта педагога. Саме в процесі роботи над нею вчитель сам творчо засвоює інформацією і вчить цього учня. Цьому сприятиме створення в усіх навчальних закладах, у РМК вільного доступу педагогів до мережі Іnternet, сучасних медіатек, бібліотек, підписка педагогічної преси.
Як же ж оцінити діяльність вчителя з його професійного розвитку?
Напрямки оцінки професійної діяльності вчителя:
- суб’єктивне джерело (думка адміністрації, методиста, оцінка учнями та батьками, участь у конкурсі);
- відносне джерело визначення успішності (результати контрольних робіт, кількість випускників, що продовжують навчання у ВНЗ, успішно проведені уроки, результати атестації, узагальнення досвіду).
Названі напрямки оцінки професійної діяльності вчителя відображають кінцевий результат. Нас же цікавить процес професійних змін, узагальнені характеристики педагогічної успішності, які випливають із аналізу та якості участі педагога в професійній та громадсько-педагогічній діяльності, як показник результативності самоосвіти.
Вихід із ситуації ми вбачаємо у створенні професійного педагогічного портфоліо як форми оцінки самоосвітньої діяльності вчителя.
У зарубіжній літературі Портфоліо – колекція робіт і результатів особистості, що демонструє її зусилля, прогрес і досягнення в різних сферах.
Мета створення портфоліо:
- визначення динаміки значимих самоосвітніх результатів в цілому;
- забезпечення відслідковування індивідуального прогресу вчителя;
- демонстрація його здібності практично застосовувати освітні надбання.
Портфоліо вирішує ряд завдань методичної роботи;
- розвиває і постійно підтримує мотивацію, готовність педагога до свідомої ефективної цілеспрямованої самоосвіти;
- розвиває рефлексивну і самооцінювальну діяльність, розширює можливості самонавчання;
- прискорює процес оцінювання, визначає діапазон професійних можливостей учителя;
- фіксує зміни й зростання за певний час;
- забезпечує неперервність самоосвіти;
- сприяє активізації післядипломної освіти вчителя у міжкурсовий період, підвищує рівень його методичної культури.
Види портфоліо
- в залежності від мети: портфоліо – власність, портфоліо – звіт;
- за змістом: тематичний портфоліо, портфоліо досягнень, рефлексивний портфоліо, проблемно-орієнтовний портфоліо, портфоліо представницьке
Структура класичного портфоліо:
• «Авторитет»
• «Колектор»
• «Робочі матеріали»
• «Досягнення»
Структура портфоліо педагога
«Інновації у професійній діяльності»
«Творчий саморозвиток»
«Участь у роботі педагогічних об’єднань»
«Пошуково-дослідницька робота»
«Публікації»
«Авторські програми»
«Творчі та навчальні досягнення учнів»
«Узагальнення досвіду»
«Навчально-методичне забезпечення педпроцесу»
«Самоосвіта»
«Позакласна робота»
Портфоліо обов’язково має зміст (перелік матеріалів). Форма надання матеріалів у розділах вільна. Кількість обов’язкових рубрик встановлюється індивідуально для вчителя при умові, що ця кількість має бути достатньою для відображення особливостей портфоліо.
Оцінювання портфоліо:
- оцінка процесу і характеру роботи над ним;
- оцінка окремих розділів, рубрик і презентацій продукту діяльності;
Головне в оцінці – взяти до уваги мету створення портфоліо.
Оцінювання самоосвітньої діяльності вчителя на підставі портфоліо.
Критерії оцінювання:
1.Цільоваустановка, актуальність обраної самоосвітньої проблеми, глибина опрацювання, методологія проблеми.
2. Відповідність змісту портфоліо цільовій установці.
3. Наявність елементів пошукової, дослідницької, проектної діяльності.
4. Використання сучасних освітніх технологій.
5. Використання компетентнісного підходу у роботі з учнями.
6. Професійний досвід як наслідок ефективної самоосвіти:
- рівень участі в педагогічних навчальних заходах;
- рівень участі в педагогічних навчальних заходах;
- розробка програмного, навчально-методичного забезпечення;
- наявність публікацій;
- результативність участі в творчих конкурсах, заходах різного рівня.
7. Результативність педагогічної діяльності через навчальні та творчі досягнення учнів.
8. Результативність виховного аспекту педагогічної діяльності щодо формування життєвих компетентностей учнів.
9. Презентація портфоліо.
(Діапазон оцінки від 1 до 10 балів).
Характеристика ефективного портфоліо:
- відображає прогнозовані результати, вказані вчителем у програмі самоосвіти;
- містить зразки робіт, виконаних протягом певного періоду і в окремі відрізки часу;
- містить роботи, що демонструють технологічну компетентність учителя;
- містить матеріали, що оцінюють роботу вчителя адміністрацією, учнями, батьками, громадськістю.
Технологія роботи з портфоліо є однією з управлінських технологій, що підтримує компетентнісно -орієнтовний підхід у методичній роботі.
Література
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і головний редактор В.Т.Бусел. –К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.
- Гуменюк В.В., Наумчук І.А. Науково-методична робота з педагогічними кадрами. Камянець-Подільський: ПП Машак М.І., 2005. - 160с.
- Гуменюк В.В. Принципова модель управління методичною роботою з педагогічними кадрами.// Майбуття. - №12-14(324). - 2007. - С.4-5.
- Григораш В.В. Управління навчальним закладом. - Харків: Ранок , 2004
- Даниленко Л.І., Островерхова Н.М. Ефективність управління загальноосвітньою школою.-К.: Школяр, 1998 - 120с.
6. Денисюк Л. Проблеми методичного менеджменту та шляхи їх розв’язання // Школа. Інформаційно-методичний журнал. - №12. – 2007. - С. 5-30.
7. Десятов Т.М., Катерник О.М., Тевлін Б.Л., Чепурна Н.М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом. – Харків: Основа, 2004,- 220 с.
8. Єльникова Г. Управлінська компетентність.- К.: Ред.. загальнопед. газ., 2005. – 128 с. – (Б-ка «Шк.. світу»).
9. Жерносєк І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 128 с. – (Б-ка журналу «Управління школою»; Вип..9(45))
10. Жерносєк І.П., Колібабчук В.З. Організація відділом освіти науково-методичної роботи в регіоні. – К., 2001.-104 с.
11. Касьянова О.М. Моніторинг в управліні навчальним закладом. – Харків, 2004. – 69 с.
12. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті// Освіта. – Листопад, 2001.
13. Організація праці керівника школи: Науково-методичний посібник / За заг. ред.. В.В. Гуменюк. - Хмельницький: ПП Дерепа І.Ж., 2007. – 120 с.
14. Палієва С. Моніторинг стану методичної роботи з класними керівниками в школі // Школа. Інформаційно-методичний журнал. - №9 –2007. - С.76-95.
15. Пікельна В.С., Удод О.А. Управління школою. – Науково-методичне обєднання педагогічних інновацій. «Альфа», 1998. – С. 117-153.
16. Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – №2. – 1998. – С. 6-8.
17. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти // // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – №8. – 2002.
18. Решетовська В.М. Реформування освіти: науково-методичне забезпечення // Майбуття. - №9(250). – 2004. – С. 1-3.
19. Робота методичних центрів з педагогічними кадрами / Упорядник М. Голубченко. – К.: Шк.. світ, 2008. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
20. Старченко К.М., Пуцов В.І., Гал узинський Б.В. Технологія діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом. – К., 2001. - 218 с.
21. Управління якістю освіти / Лавренюк А.О., Малинич Л.М., Мельник В.В., Гуменюк В.В. – Хмельницький: ХОІППО; Кам’янець - Подільський: Абетка-Нова. 2003. – 184 с.
22. Хриков С. М. Концептуальні засади внутрішньошкільного управління // Педагогіка і психологія.— 1996.— №2.— С. 9—12.