Управління науково-методичною роботою в навчальному закладі

Вид материалаДокументы

Содержание


Управління та педагогічна взаємодія
2. Управління соціально-педагогічними системами
Процес управління
Формулювання цілей управління
3. Науково-методична робота як процес
3. Науково-методична робота як процес
3.1. Принципи НМР
3.2. Структура НМР
Етапи роботи 2012 – 2013
Подобный материал:
Управління науково-методичною роботою в навчальному закладі


Кондрашина Галина Віталіївна

старший викладач

кафедри управління якістю освіти


1. Актуальність проблеми

Відродження національної школи та піднесення її статусу потребують підвищення загальної і професійної культури педагогічних кадрів. Розбудова й перехід до нового якісного стану діяльності НЗ системи ЗСО стали можливими завдяки підвищенню рівня та результативності НМР з педагогічними кадрами.

Педагогічне управління системою НМР не може реалізуватися без вирішення теоретичних і практичних закдань, таких, як тенденції, принципи, зміст та інші фундаментальні положення.

Той, хто причетний до управління має переосмислити свої світоглядні засади, на яких грунтується їх практична діяльність. Управління та педагогічна взаємодія повинні стати особистісно орієнтованим, людиноцентристським.

Найновітні нормативні документи наголошують на основній функції сучасної школи, яка полягає у створенні умов для цілеспрямованої соціалізації особистості, уведенні її до світу природних зв’язків і людських і стосунків.

Для сучасної школи потрібні педагоги, які шукають і знаходять найбільш ефективні шляхи і засоби вирішення завдань навчання, виховання і розвитку учнів. Вирішення цих завдань потребує удосконалення всіх ділянок методичної роботи, створення умов для самореалізації та саморозвитку педагогів. Завдання підтримки компетентності педагогічних кадрів вирішується через систему НМР.

Якою ж повинна вона стати?

Насамперед вона має сприяти розвитку сучасного стилю педагогічного мислення, відпрацюванню професійних навичок, формуванню готовності вчителя до професійної самоосвіти, самовдосконалення.

Сьогодні реальний рівень розвитку методичної роботи у школі є одним із найважливіших критеріїв оцінки її діяльності.

Можна окреслити низку проблем організації методичної роботи у навчальному закладі:
  • Загальне формулювання завдань НМР без зазначення конкретних бажаних результатів;
  • Відсутність системи у веденні НМР, випадковість та не обгрунтованість вибору проблеми і теми НМР;
  • Відсутність врахування особливостей педагогічних працівників конкретного закладу при виборі форм організації НМР;
  • Відсутність адресної практичної спрямованості методичної роботи;
  • Відсутність діагностично-прогностичного підходу при організації НМР та надання диференційованої допомоги з метою розв’язання конкретних утруднень і задоволення потреб кожного педагога.


2. Управління соціально-педагогічними системами

1. Процес управління соціально-педагогічними системами є невід’ємною складовою управління соціальними системами. Кожна соціальна система складається з двох самостійних, але взаємопов’язаних підсистем – керованої (об’єкт управління) та керуючої (суб’єкт управління). До керованої підсистеми належать елементи, які забезпечують процес створення матеріальних і духовних благ, до керуючої – елементи, які забезпечують процес управління як цілеспрямований вплив на колектив людей, задіяних у керованій підсистемі. Чим більше соціальна система є розвиненою, тим більше досконалим у ній є механізм зворотного зв’язку.

Процес управління в соціальних системах спрямований на впорядкування керованої підсистеми. Основним його завданням є забезпечення цілеспрямованості, узгодженості функціонування та розвитку керованої підсистеми. Ураховуючи, що функціонування соціальної системи відбувається в умовах постійних змін внутрішнього та зовнішнього середовища, управління повинне реагувати на ці зміни та своєчасно забезпечувати перебудову системи з притаманними їй закономірностями й тенденціями за допомогою механізмів, які існують у самій системі.

Формулювання цілей управління потребує всебічного вивчення ситуації та тенденцій розвитку об’єкта, що виступає предметом управління. Предметом управління в соціальних системах є відношення як комплекс стійких взаємозв’язків та взаємодій людей у процесі управлінського впливу, що забезпечують самоуправління, яке створює дві підсистеми: керуючу й керовану. Відношення управління реалізуються через інформацію, яка відображає форми зв’язків в процесі управління соціальними системами. Результатом управлінської діяльності є рішення, спрямовані на досягнення цілей засобами виконання функцій управління через організацію взаємодії людей, що забезпечує функціонування та розвиток організації.

Успішність управлінської діяльності певною мірою залежить від дотримання системного принципу зворотного зв’язку інформаційних потоків, сутність якого полягає у зв’язку між отриманим ефектом та управлінським впливом. Таким чином, управління – це цілеспрямований вплив керуючої системи на керовану з метою забезпечення її функціонування та розвитку на основі дій механізмів самоуправління, ефективність та результативність якого залежить від інформаційного забезпечення управлінського процесу. Сам управлінський процес характеризується відповідними функціями (від лат. functio - виконання), під якими розуміють відношення двох (групи) об’єктів, де зміни одного супроводжуються змінам іншого.

Існує декілька підходів до визначення управлінських функцій керівника в соціальних системах, зокрема в навчальному закладі.

За Ю.А.Конаржевським: аналіз наявної ситуації та цілепокладання; планування навчального процесу; організація здійснення; контроль якості навчального процесу; регулювання за наслідками контролю.

Н.М.Островерхова та Л.І.Даниленко виділяють такі основні управлінські функції: прийняття управлінського рішення; організація; регулювання; облік і контроль.

Н.В.Кузьміна визначає: гностичну (інформація про стан системи); проектувальну (модернізація старих завдань, формулювання нових, розробка планів та програм); конструктивну (моделювання та планування занять); організаторську (виконання діяльності – процесу навчання); комунікативну (процедури, що забезпечують необхідну взаємодію між учасниками навчального процесу) - функції управління педагогічними системами.

В.А.Якунін виокремлює управлінські функції: формулювання мети; створення інформаційної основи навчання; прогнозування розвитку навчального процесу; процес рішення педагогічних та навчальних завдань; організація навчання; спілкування і комунікація в навчальному процесі; контроль та педагогічна оцінка як форма керівництва навчальною діяльністю; корекція за наслідками контролю.

Л.І.Даниленко поділяє функції управління керівника загальноосвітнього навчального закладу на класичні, діяльнісні та модернізовані. До класичних автор відносить: прийняття управлінського рішення, організацію та планування, координування та регулювання, облік і контроль; до діяльнісних – діагностичну, фінансово-економічну, викладацьку, науково-методичну, науково-дослідну, господарську, аналітичну; до модернізованих (інноваційні) – прогнозування, консультування, менеджмент, представництво, політико-дипломатичну. Зокрема, автор вказує, що сутність управлінської діяльності полягає в сукупності класичних, діяльнісних та модернізованих функцій управління.

Аналізуючи різноманітні визначення та класифікації функцій управління керівника загальноосвітнього навчального закладу В.І.Маслов виділяє три групи класифікацій функцій управління. Зокрема, перша (цільова), як найбільш розповсюджена, розглядається з позицій структури циклу управління і включає всі етапи управлінського циклу: планування, організацію, контроль, аналіз, регулювання. Друга група (організаційно-професійна) виділена на основі аналізу окремих напрямів змістового боку діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу і включає такі функції: керівництво навчально-виховною роботою, підвищення кваліфікації працівників школи, забезпечення зв’язку з оточуючим середовищем й організаційно-господарську та фінансову. Третя група (соціально-психологічна та правова) значне місце відводить аналізу соціально-психологічного аспекту управління. Усі три групи, на думку автора, становлять основу управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Функціональний цикл управлінської діяльності: цілевстановлення, декомпозиція мети та розподіл її реалізації на різних етапах управління, моделювання – створення моделі, що може замірюватися при відстеженні досягнення мети, кооперація, самоспрямування, моніторинг процесу, прогнозування подальшого розвитку.


3. Науково-методична робота як процес


Методична робота – ланка системи безперервного підвищення кваліфікації вчителів. Зростання соціальних вимог до школи вимагає подальшого удосконалення всіх ланок підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, зокрема організації методичної роботи в школі.

Однією з ланок безперервного підвищення кваліфікації вчителів є внутрішкільна методична робота. Дамо визначення сутності науково-методичної роботи.

Науково-методична робота – це цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі вчителів і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, на досягнення оптимальних результатів освіти, виховання й розвитку майбутнього громадянина.


Принципи НМР:
  • Науковість
  • Зв’язок із життям
  • Системність
  • Комплексний характер
  • Систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість
  • Творчий характер
  • Конкретність
  • Спрямованість на виділення головного, істотного в підвищенні кваліфікації
  • Єдність теорії та практики
  • Оперативність, гнучкість, мобільність
  • Колективний характер



Функції НМР:

Функція планування

Функція планування є проекцією в майбутнє науково-методичної діяльності для досягнення уявлюваної мети, перетворення інформації про майбутнє на директиви для цілеспрямованої науково-методичної діяльності.

Планування розвитку системи науково-методичної роботи –це, по суті, прийняття реального управлінського рішення, моделювання оптимального варіанта управління нею.

Організаційна функція

Ця функція пов’язана з удосконаленням її структури та змісту різних рівнів і підрозділів управління і здійснюється через реалізацію планів науково-методичної роботи, підвищення кваліфікації на всіх рівнях і в усіх формах. Особливе значення для функціонування системи науково-методичної роботи має координація роботи з інститутами вдосконалення вчителів і науково-методичними центрами, рай методкабінетами, курсами при навчальних закладах, кафедрами університетів і педагогічних інститутів, районними і шкільними МО і кафедрами тощо.

Діагностична функція

Вивчення реального якісного стану педкадрів – необхідна умова для прогнозованої розробки головних напрямків змісту й методів організації підвищення їхньої кваліфікації на найближчу та далеку перспективи, вдосконалення системи науково-методичної роботи.

Прогностична функція

Прогнозування – наукове дослідження особливого роду, предметом якого є не тільки тенденції, а й перспективи розвитку того чи іншого педагогічного явища.

Педагогічне прогнозування – це інформаційний процес отримання й використання випережувальної інформації про розвиток відповідних педагогічних і пов’язаних з ним об’єктів з метою оптимізації навчально-виховної діяльності.

Моделююча функція

Ця функція полягає в розробленні принципово нових положень навчально-виховної роботи в школі та управлінні закладами освіти, у формуванні та впровадженні насамперед моделей передового досвіду, їхньої експериментальної перевірки, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження.

Компенсаторна функція

Ця функція передбачає забезпечення педагогів інформацією, а також формування вмінь, які не були набуті ними в процесі базової професійної освіти.

Відновлювальна функція

Відновлювальна функція системи науково-методичної роботи педагогічних кадрів полягає у відновленні тих знань і вмінь, які по закінченню педагогічного навчального закладу могли бути частково забуті або втрачені. Вона потребує подальшого розвитку.

Зміст відновлювальної функції в управлінні науково-методичною роботою значно поглиблюється в умовах прийняття Державних стандартів освіти та реалізації шкільних базових програм з основ наук з урахуванням предметних і міжпредметних зв’язків і в перспективі створення інтегрованих курсів, вирішення проблеми початкового формування комп’ютерної грамотності молодших школярів.

Коригуюча функція

Спрямована на виправлення в діяльності педагогічних кадрів недоліків, пов’язаних із використанням застарілих методик, що не містять нових вимог, умов і можливостей суспільства.

Координуюча функція

Спрямована на подолання дублювання, паралелізму змістовного, часового та науково-методичного характеру.

Координуюча функція управління науково-методичною роботою є засобом процесу забезпечення її погоджених функціонуючих компонентів.

Пропагандистська функція

Спрямована на інформування та агітацію працівників навчальних закладів системи загальної середньої освіти за впровадження в практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду, розкриття тих істотних переваг, які вони надають суті й технології успішної роботи, високих кінцевих результатів.

Контрольно-інформаційна функція

Зміст контрольно-інформаційної функції полягає в оцінюванні відповідності результатів науково-методичної діяльності плановим завданням і нормативним вимогам. Реалізацію цієї функції спрямовано на пошук, обробку, аналіз і систематизацію інформації про стан науково-методичної діяльності, здійснення зворотнього зв’язку та контролю.

Управління системою науково-методичної роботи та її компонентами може бути ефективними лише у разі здійснення постійного контролю як спрямовуючого чинника регулювання. Наслідки контролю з одного боку дають змогу з’ясувати причини відхилення у функціонуванні системи науково-методичної роботи, а з іншого – є основною для об’єктивного оцінювання поточних і кінцевих результатів.

Інтегративна функція

Зміст цієї функції може полягати в злитті, об’єднанні, погодженні різноманітних впливів науково-методичної роботи на педагога, на формування його як усебічно розвиненої особистості. Реалізація інтегративної функції має забезпечити цілісний розвиток особистості педагога і передбачає оволодіння традиційними науково-методичними знаннями і вміннями, нормами стосунків як сходинками в духовному зростанні. Звідси випливають такі напрямки всебічної підготовки педагога, як науково-методичний і загальнокультурний. Перший напрямок має інтегрувати знання на раціональному рівні, другий – на емоційно-чуттєвому.

Отже, головним призначенням функцій управління науково-методичною роботою в школі є формування його індивідуальної, авторської високоефективної системи педагогічної діяльності. Усі функції спрямовані на:
  • збагачення знань педагогів;
  • розвиток світогляду, ціннісних орієнтирів;
  • розвиток мотивів творчої діяльності;
  • розвиток стійких моральних якостей особистості;
  • розвиток сучасного стилю педагогічного мислення;
  • розвиток педагогічної техніки;
  • розвиток емоційно-вольової саморегуляції.



Функціональний цикл управлінської діяльності: цілевстановлення, декомпозиція мети та розподіл її реалізації на різних етапах управління, моделювання


3. Науково-методична робота як процес

Науково-методична робота – це цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі вчителів і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, на досягнення оптимальних результатів освіти, виховання й розвитку майбутнього громадянина.

3.1. Принципи НМР:
  • Науковість
  • Зв’язок із життям
  • Системність
  • Комплексний характер
  • Систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість
  • Творчий характер
  • Конкретність
  • Спрямованість на виділення головного, істотного в підвищенні кваліфікації
  • Єдність теорії та практики
  • Оперативність, гнучкість, мобільність
  • Колективний характер

3.2. Структура НМР

Методична рада

Предметні методичні об’єднання

Проблемні ТТК

Соціально-психологічна служба

Методична (проблемна) тема

Учитель

3.3. Формування ОРІЄНТОВНОЇ МЕТОДИЧНОЇ ТЕМИ ШКОЛИ

Приклад

Удосконалення уроку як засобу розвитку творчої особистості вчителя та учня”




Моніторинг в системі

„учитель – учень”

ЕТАПИ РОБОТИ 2012 – 2013

НАД ПРОБЛЕМОЮ

Інтерактивні форми

оганізації і проведення

уроку

2011 – 2012




Технологія проведення

сучасного уроку

2010 – 2011

Нестандартні

уроки

2010 - 2011


Головним при обранні науково-методичної проблеми є :
  • актуальність
  • співзвучність потребам учителів
  • комплексність
  • проблема - результат колегіальної діяльності методичних об’єднань методичної ради, адміністрації;
  • спирання на науково-методичні проблеми, району , міста, області;
  • наскрізність створення системи роботи, спрямованої на вирішення проблеми;


Зміст роботи над проблемою (як правило 3- 5 років) включає:
  • аналіз методичних утруднень;
  • вивчення різноманітних джерел,;
  • вивчення існуючого досвіду роботи;
  • типологізація засобів вирішення;
  • розробку методичної підтримки;
  • створення картотеки з основних питань методики і дидактики стосовно обраної проблеми;
  • побудова моделі нового виду діяльності,
  • введення нової моделі у повсякденну роботу;
  • вироблення методичних рекомендацій.



    1. Методичні об’єднання вчителів

Робота методичних об’єднань школи передбачає :
  • діагностику утруднень учителів і вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб;
  • розробка рекомендацій про зміст, методи і форми організації навчально-виховного процесу з метою підвищення його ефективності;
  • розробку основних напрямів і форм активізації пізнавальної, науково-практичної діяльності учнів;
  • удосконалення змісту освіти, первинну експертизу підручників, навчальних програм, методик тощо;
  • вивчення, узагальнення, пропаганду кращого досвіду вчителів методичного об’єднання;
  • проведення моніторингу ефективності діяльності вчителів методичного об’єднання;
  • удосконалення педагогічної майстерності вчителів;
  • участь в атестації педагогічних працівників тощо.



План методичного об’єднання орієнтовно може складатися з таких частин :

  1. Річна науково-методична тема школи.
  2. Річна тема методичного об’єднання.
  3. Основні завдання методичного об’єднання.
  4. Аналіз роботи МО в минулому навчальному році :

4.1.Порівняльний аналіз рівня навчальних досягнень учнів :

а) визначення успішності учнів в окремих паралелях;

б) організація з учнями, які навчаються на початковому рівні.

4.2.Робота щодо вдосконалення педагогічної майстерності вчителів :

а) вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду;

б) результативність самоосвіти і курсової перепідготовки вчителів.

4.3. Результативність діяльності МО по зміцненню та розвитку обладнання кабінетів.

4.4. Організація позакласної роботи.

5.Завдання МО на поточний навчальний рік :

5.1.Підвищення якості навчання.

5.2. Підвищення якості викладання.

5.3. Удосконалення виховної роботи з предмета.

6. Удосконалення педагогічної майстерності вчителів :

6.1. Самоосвіта вчителів :

6.2. Атестація педагогічних працівників :

6.3. Підвищення кваліфікації вчителів :

6.4. Вивчення нормативних документів :

6.5. Взаємовідвідування уроків :

6.6. Робота з вивчення і розповсюдження передового педагогічного досвіду

7. Відкриті уроки вчителів :

8. Традиційні заходи :

9. Тематика засідань методичного об’єднання

10.Шкільна олімпіада з предмету :

11. Участь у загально шкільних заходах :

12. Наставництво :

13. Випуск методичного бюлетеня : відповідно до річного плану роботи школи у поточному навчальному році.

14. Пропозиції до річного плану роботи на навчальний рік.

    1. Організація роботи з молодими вчителями