Програми для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни
| Вид материала | Документы |
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 1827.3kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 1827.57kb.
- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.13kb.
- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.34kb.
- Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 672.68kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 844.54kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 759.84kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 762.32kb.
Навчально-практичне видання
Міністерство освіти і науки України
Головне управління змісту освіти
Академія педагогічних наук України
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
5—11
класи
____________
ВСЕСВІТНЯ
ІСТОРІЯ
6—11
класи
Затверджено
Міністерством освіти і науки України
(Лист Міністерства освіти і науки України
№1/11-3580 від 22.08.2001 р.)
Програми підготували:
Історія України. 5—11 класи: В.Власов, Я.Грицак, І.Гирич, Р.Євтушенко, К. Крилач, С.Кульчицький, Р.Лях, Ю.Мицик, П.Панченко, І. Підкова, Н.Теплоухова, Ф.Турченко, О.Удод, Р.Шуст, Г.Швидько
Всесвітня історія. 6—11 класи: О.Бандровський, К.Баханов, Я.Бердичевський, Ю.Бураков, О.Галегова, Р.Євтушенко, О.Карліна, Г.Кипаренко, Ю.Комаров, О.Крижанівський, Т.Ладиченко, Ю.Лебедєва, О. Малій, О.Мартинюк, С.Мовчан, С.Осмоловський, І.Підкова, П.Полянський, М.Рожик, М.Савченко, І.Щупак
© Міністерство освіти і науки України, 2001
© Академія педагогічних наук ISBN 966-03-1563-5 України, 2001
Електронна версія
Інститут засобів навчання АПН України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Головною метою сучасного загальноосвітнього навчального закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Виходячи з цього,
головними цілями навчання історії є:
• формування історичних знань, розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечливості, здатність застосовувати історичні знання і набуті уміння;
• виховання в учнів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії;
• підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі й світі, формування в них співвідповідальності за долю України, Європи та світу.
Навчання історії в школі має сприяти:
• розвитку історичної свідомості, розумінню завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією, критичному осмисленню минулого, прогнозуванню майбутнього;
• осмисленню ролі людини (включаючи і себе) в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомленню учнями права на вибір моделі поведінки з урахуванням і дотриманням правових гуманістичних засад;
• вихованню громадянської свідомості, гідності та честі в
гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських
цінностей, утвердженню ідеалів гуманізму, демократії, добра
і справедливості;
• формуванню толерантного, неупередженого ставлення до інших народів, груп та особистостей;
• розвитку творчого мислення, формуванню власного погляду та критичного ставлення до інформації;
• розкриттю і розвитку здібностей учнів;
• розвитку в учнів інтересу і поваги до історії й культури свого та інших народів; прагненню зберегти, примножити культурну спадщину своєї країни й усього людства.
Ці цілі реалізуються в процесі паралельного і синхронного вивчення історії України та всесвітньої історії.
| 5 клас | Вступ до історії України | 34 год на рік |
| 6 клас | Всесвітня історія | 68 год на рік |
| 7 клас | Історія України | 34 год на рік |
| Всесвітня історія | 34 год на рік | |
| 8 клас | Історія України | 34 год на рік |
| Всесвітня історія | 34 год на рік | |
| 9 клас | Історія України | 68 год на рік |
| Всесвітня історія | 34 год на рік | |
| 10 клас | Історія України | 68 год на рік |
| Всесвітня історія | 51 год на рік | |
| 11 клас | Історія України | 51 год нарік |
| Всесвітня історія | 51 год на рік |
У програмі закладено такі пріоритети: 1) вивчення історії України; 2) вивчення історії XX століття; 3) вивчення історії сусідніх країн, що мали історично зумовлені зв'язки з Україною.
Матеріал у ній згруповано відповідно до віку учнів (тобто по класах) так як він викладається в загальноосвітніх навчальних закладах. Його не зведено в один потік окремими курсами всесвітньої історії та історії України. Це значно спрощує користування програмою, дає можливість краще простежувати внутрішньопредметні зв'язки, відповідає історичній логіці.
Програму приведено у відповідність до її назви та суті. Вона позбавлена жорсткого поурочного поділу і не є поурочним плануванням, а лише окреслює необхідний навчальний
матеріал, на основі якого відбувається розвиток історичного мислення учнів. Такий підхід надає більшу свободу вчителю: дозволяє гнучкіше розподіляти навчальний матеріал, вибирати оптимальні форми і методи навчання. В програмі наводяться рекомендації щодо оцінювання досягнень навчальної діяльності учнів.
Для спрощення поурочного планування в програмі відповідним шрифтом виділено ключові аспекти тем, котрі, на розсуд учителя, можуть бути взяті як теми уроків. Програма передбачає уроки для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів.
Програму значно розвантажено від надмірної деталізації. Залишено основні матеріали і усунуто докладні формулювання, виклад основних ідей, а також другорядний фактичний матеріал.
Оскільки розвиток історичного мислення проходить шлях від виокремлення факту, визначення певного явища через узагальнення фактів у поняттях до опису й оцінки фактів, у програмі уточнено поняття, які формуються в учнів у процесі вивчення історії.
Визначено уміння та навички, над виробленням яких учні працюють під керівництвом учителя, та орієнтовні рівні їхнього розвитку, обумовлені можливостями школярів певного віку. Рівень розвитку цих умінь є одним із головних показників розвиненості історичного мислення учнів. Під час навчання вчитель визначає рівень розвитку учнів і спрямовує свої зусилля на його підвищення.
| Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії | ||
| Рівні навчальних досягнень | Бали | Критерії навчальних досягнень учнів |
| І. Початковий | 1 | Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти |
| 2 | Учень називає кілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; обирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше-пізніше») | |
| 3 | Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про історичну карту | |
| II. Середній | 4 | Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох - шести простих речень) частину навчального матеріалу теми; дати визначення історичних термінів, наведених у тексті підручника або названих учителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об'єкт |
| 5 | Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначити окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій | |
| 6 | Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом), встановити послідовність подій; загалом правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам'ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику) | |
| III. Достатній | 7 | Учень загалом послідовно і логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виділяє окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені у підручнику документи як джерело знань |
| 8 | Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об'єктів їх словесним описом | |
| | 9 | Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичним явищам, визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання | |
| IV. Високий | 10 | Учень упевнено оперує набутими знаннями і застосовує їх для розв'язання нових навчальних проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії | |
| | 11 | Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має досить міцні навички роботи з історичною картою | |
| | 12 | Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ | |
Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов'язкового врахування вікових особливостей учнів та специфіки навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів і, наприклад, одинадцятикласників. Так, має певні особливості пропедевтичний курс «Вступ до історії України. 5 клас». Без їх урахування застосування критеріїв неминуче призведе до перевантаження учнів.
5 КЛАС
ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
ПОЧАТКОВИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
(34 год)
Курс «Вступ до історії України. 5 клас» є пропедевтичним, що визначає його місце в системі шкільних історичних курсів, його початковість, елементарність змістової частини і тих вимог, які висуваються до знань та умінь учнів. Історичній пропедевтиці властиві своєрідна мета й засоби її втілення, не тотожні систематичним курсам історії в загальноосвітніх навчальних закладах. Головне завдання курсу «Вступ до історії України. 5 клас» — підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову, викликати захоплення минулим України, прищепити інтерес до його вивчення.
Курс має:
— забезпечити формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших власним предметом дослідження, понятійним апаратом та методологією;
— ґрунтуватися виключно на матеріалах історії України;
— зберігати хронологічну послідовність викладу як передумову засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;
— знайомити з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;
— послідовно пропагувати загальнолюдські цінності;
— враховувати вікові особливості учнів.
З огляду на вищевикладені засади, пропедевтичний курс «Вступ до історії України. 5 клас» структурно складається з шести тем, що передбачають:
— ознайомлення з поняттями історичного часу та одиницями його виміру (хронологія, рік, століття, тисячоліття), формування початкових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій у часі (раніше, пізніше лінія часу), про співвідношення року зі століттям;
— формування початкових уявлень про історичні
джерела та спеціальні історичні дисципліни, про археологію та значення археологічних знахідок для відтворення життя давніх народів; про важливість усних і писемних джерел історії, про палеографію та давні книги; про опрацювання документів ученими-істори-ками й збереження їх в архівах, про уснопоетичні твори як важливе джерело історичної інформації;
— ознайомлення з історією головного елемента українського герба — тризуба;
— формування уявлень про герб як символ влади за давніх часів та про сучасні герби — символи держав, міст, організацій тощо;
— ознайомлення з історичною картою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення географічних назв та імен людей в історичній науці;
— ознайомлення з найважливішими подіями історії України та найвидатнішими історичними особистостями, у тому числі й ученими-істориками;
— формування початкових уявлень про розвиток культури та про найвизначніші культурні надбання українського народу.
Задля збереження хронологічної послідовності побудови курсу перша тема «Знайомство з історією» передбачає ознайомлення учнів з основними поняттями історії як науки на прикладі давньої історії України (початкові уявлення про археологію та археологічні знахідки — на прикладі діяльності видатного українського археолога та історика В.Хвойки і відкриття ним трипільської культури тощо).
Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові уявлення, тобто на формування образів предметів і подій, що виникають внаслідок їх пригадування або продуктивної уяви. Історичні знання п'ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов'язані в основному з умінням читати й розуміти адаптований
історичний текст. Отже, навчальні досягнення учнів оцінюються з урахуванням таких вимог:
— уміти свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його основний зміст; вичленовувати історичну інформацію з історичного оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому йдеться); знаходити в ньому відповіді на поставлені запитання або самостійно формулювати запитання до тексту; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті нові слова та витлумачувати їх на основі тексту;
— уміти за текстом підручника стисло розповісти про історичну постать, скласти простий план перебігу історичної події та кількома реченнями розповісти про неї на основі тексту;
— уміти позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій, співвідносити роки зі століттями або їх частинами при необов'язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій;
— орієнтуватися в історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне місто (село), знаходити з допомогою учителя місця найважливіших подій.
Організовуючи роботу на уроках, учитель має віддавати перевагу ігровим, розвивальним прийомам, уникати лекцій, конспектувань, зрізів знань та контрольних. При оцінюванні навчальних досягнень п'ятикласників ширше застосовувати високі бали, адже елементарний рівень курсу передбачає можливість його успішного засвоєння кожним учнем.
Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ
Історія як наука
Історія — наука про минуле людства. Історичні джерела. Вчені-історики. Михайло Грушевський. Відлік часу в історії. Хронологія.
Речові історичні джерела
Початкові уявлення про археологію. Відтворення життя давніх народів за археологічними знахідками. Вікентій Хвойка. Речові пам'ятки трипільців.
Писемні та усні історичні джерела
Відтворення минулого за писемними історичними
джерелами. Початкові уявлення про палеографію. Давні книги. Що таке архіви. Усні історичні джерела. Міфологія. Усна народна творчість як джерело історії.
Монети як важливі джерела історії
Початкові уявлення про нумізматику. Скарби монет та коштовностей. Найвидатніші скіфські знахідки. Найдавніші українські гроші.
Герби та печатки в історичній науці
Початкові уявлення про геральдику та сфрагістику. Герби як символи влади. Головний елемент сучасного Герба України — тризуб. Походження тризуба. Найдавніші печатки. Символи давніх слов'ян.