Програми для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Всесвітня історія. 6—11 класи
Пояснювальна записка
Всесвітня історія
Всесвітня історія
Всесвітня історія
Всесвітня історія
Всесвітня історія
Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
Вступ до історії україни
Речові історичні джерела
Писемні та усні історичні джерела
Монети як важливі джерела історії
Герби та печатки в історичній науці
Тематичне оцінювання
Розквіт Київської Русі
Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі
Культурне життя Русі-України
Литовсько-руська держава
Тематичне оцінювання
Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Навчально-практичне видання

Міністерство освіти і науки України

Головне управління змісту освіти

Академія педагогічних наук України

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

5—11

класи

____________

ВСЕСВІТНЯ

ІСТОРІЯ

6—11

класи


Затверджено

Міністерством освіти і науки України


(Лист Міністерства освіти і науки України

№1/11-3580 від 22.08.2001 р.)

Програми підготували:

Історія України. 5—11 класи: В.Власов, Я.Грицак, І.Гирич, Р.Євтушенко, К. Крилач, С.Кульчицький, Р.Лях, Ю.Мицик, П.Панченко, І. Підкова, Н.Теплоухова, Ф.Турченко, О.Удод, Р.Шуст, Г.Швидько

Всесвітня історія. 6—11 класи: О.Бандровський, К.Баханов, Я.Бердичевський, Ю.Бураков, О.Галегова, Р.Євтушенко, О.Карліна, Г.Кипаренко, Ю.Комаров, О.Крижанівський, Т.Ладиченко, Ю.Лебедєва, О. Малій, О.Мартинюк, С.Мовчан, С.Осмоловський, І.Підкова, П.Полянський, М.Рожик, М.Савченко, І.Щупак

© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Академія педагогічних наук ISBN 966-03-1563-5 України, 2001

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Головною метою сучасного загальноосвітнього навчаль­ного закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Виходя­чи з цього,

головними цілями навчання історії є:

• формування історичних знань, розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історич­ного процесу в його різноманітності й суперечливості, здатність застосовувати історичні знання і набуті уміння;

• виховання в учнів особистісних рис громадянина Украї­ни, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприй­няття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму і взаємо­розуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії;

• підготовка учнів до свідомої активної участі в суспіль­ному житті української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі й світі, формування в них співвідповідальності за долю України, Європи та світу.

Навчання історії в школі має сприяти:

• розвитку історичної свідомості, розумінню завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією, критичному осмисленню минулого, прогнозуванню майбутнього;

• осмисленню ролі людини (включаючи і себе) в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомленню уч­нями права на вибір моделі поведінки з урахуванням і дотри­манням правових гуманістичних засад;

• вихованню громадянської свідомості, гідності та честі в
гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських
цінностей, утвердженню ідеалів гуманізму, демократії, добра
і справедливості;

• формуванню толерантного, неупередженого ставлення до інших народів, груп та особистостей;

• розвитку творчого мислення, формуванню власного по­гляду та критичного ставлення до інформації;

• розкриттю і розвитку здібностей учнів;

• розвитку в учнів інтересу і поваги до історії й культури свого та інших народів; прагненню зберегти, примножити культурну спадщину своєї країни й усього людства.

Ці цілі реалізуються в процесі паралельного і синхронного вивчення історії України та всесвітньої історії.

5 клас


Вступ до історії України


34 год на рік


6 клас


Всесвітня історія


68 год на рік


7 клас


Історія України


34 год на рік


Всесвітня історія


34 год на рік


8 клас


Історія України


34 год на рік


Всесвітня історія


34 год на рік


9 клас


Історія України


68 год на рік


Всесвітня історія


34 год на рік


10 клас


Історія України


68 год на рік


Всесвітня історія


51 год на рік


11 клас


Історія України


51 год нарік


Всесвітня історія


51 год на рік


У програмі закладено такі пріоритети: 1) вивчення історії України; 2) вивчення історії XX століття; 3) вивчення історії сусідніх країн, що мали історично зумовлені зв'язки з Украї­ною.

Матеріал у ній згруповано відповідно до віку учнів (тобто по класах) так як він викладається в загальноосвітніх навчаль­них закладах. Його не зведено в один потік окремими курсами всесвітньої історії та історії України. Це значно спрощує ко­ристування програмою, дає можливість краще простежувати внутрішньопредметні зв'язки, відповідає історичній логіці.

Програму приведено у відповідність до її назви та суті. Вона позбавлена жорсткого поурочного поділу і не є поуроч­ним плануванням, а лише окреслює необхідний навчальний

матеріал, на основі якого відбувається розвиток історичного мислення учнів. Такий підхід надає більшу свободу вчителю: дозволяє гнучкіше розподіляти навчальний матеріал, вибира­ти оптимальні форми і методи навчання. В програмі наво­дяться рекомендації щодо оцінювання досягнень навчальної діяльності учнів.

Для спрощення поурочного планування в програмі відпо­відним шрифтом виділено ключові аспекти тем, котрі, на розсуд учителя, можуть бути взяті як теми уроків. Програма передбачає уроки для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів.

Програму значно розвантажено від надмірної деталізації. Залишено основні матеріали і усунуто докладні формулюван­ня, виклад основних ідей, а також другорядний фактичний матеріал.

Оскільки розвиток історичного мислення проходить шлях від виокремлення факту, визначення певного явища через узагальнення фактів у поняттях до опису й оцінки фактів, у програмі уточнено поняття, які формуються в учнів у процесі вивчення історії.

Визначено уміння та навички, над виробленням яких учні працюють під керівництвом учителя, та орієнтовні рівні їхньо­го розвитку, обумовлені можливостями школярів певного віку. Рівень розвитку цих умінь є одним із головних показників розвиненості історичного мислення учнів. Під час навчання вчитель визначає рівень розвитку учнів і спрямовує свої зу­силля на його підвищення.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти

2

Учень називає кілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; обирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше-пізніше»)

3

Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про історичну карту

II. Середній

4

Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох - шести простих речень) частину навчального матеріалу теми; дати визначення історичних термінів, наведених у тексті підручника або названих учителем;

назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об'єкт

5

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначити окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій

6

Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом), встановити послідовність подій; загалом правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам'ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику)

III. Достатній

7

Учень загалом послідовно і логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виділяє окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені у підручнику документи як джерело знань

8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об'єктів їх словесним описом






9

Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичним явищам, визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання




IV. Високий

10

Учень упевнено оперує набутими знаннями і застосовує їх для розв'язання нових навчальних проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії







11

Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має досить міцні навички роботи з історичною картою







12

Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ




Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов'язкового врахування вікових особливостей учнів та специфіки навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів і, наприклад, одинадцятикласників. Так, має певні особливості пропедевтичний курс «Вступ до історії України. 5 клас». Без їх урахування застосування критеріїв неминуче призведе до перевантаження учнів.

5 КЛАС

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПОЧАТКОВИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

(34 год)

Курс «Вступ до історії України. 5 клас» є пропедев­тичним, що визначає його місце в системі шкільних історичних курсів, його початковість, елементарність змістової частини і тих вимог, які висуваються до знань та умінь учнів. Історичній пропедевтиці властиві своє­рідна мета й засоби її втілення, не тотожні систематич­ним курсам історії в загальноосвітніх навчальних зак­ладах. Головне завдання курсу «Вступ до історії Украї­ни. 5 клас» — підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову, викликати захоплення мину­лим України, прищепити інтерес до його вивчення.

Курс має:

— забезпечити формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших власним пред­метом дослідження, понятійним апаратом та методо­логією;

— ґрунтуватися виключно на матеріалах історії Ук­раїни;

— зберігати хронологічну послідовність викладу як передумову засвоєння на емпіричному рівні логіки істо­ричного процесу;

— знайомити з найяскравішими сторінками вітчиз­няної історії та її найвизначнішими діячами;

— послідовно пропагувати загальнолюдські цінності;

— враховувати вікові особливості учнів.

З огляду на вищевикладені засади, пропедевтич­ний курс «Вступ до історії України. 5 клас» структур­но складається з шести тем, що передбачають:

— ознайомлення з поняттями історичного часу та одиницями його виміру (хронологія, рік, століття, ти­сячоліття), формування початкових уявлень про хро­нологічну послідовність та тривалість подій у часі (ра­ніше, пізніше лінія часу), про співвідношення року зі століттям;

— формування початкових уявлень про історичні

джерела та спеціальні історичні дисципліни, про архе­ологію та значення археологічних знахідок для відтво­рення життя давніх народів; про важливість усних і писемних джерел історії, про палеографію та давні книги; про опрацювання документів ученими-істори-ками й збереження їх в архівах, про уснопоетичні тво­ри як важливе джерело історичної інформації;

— ознайомлення з історією головного елемента ук­раїнського герба — тризуба;

— формування уявлень про герб як символ влади за давніх часів та про сучасні герби — символи дер­жав, міст, організацій тощо;

— ознайомлення з історичною картою та форму­вання елементарних практичних навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення географіч­них назв та імен людей в історичній науці;

— ознайомлення з найважливішими подіями історії України та найвидатнішими історичними особистос­тями, у тому числі й ученими-істориками;

— формування початкових уявлень про розвиток культури та про найвизначніші культурні надбання українського народу.

Задля збереження хронологічної послідовності по­будови курсу перша тема «Знайомство з історією» пе­редбачає ознайомлення учнів з основними поняттями історії як науки на прикладі давньої історії України (початкові уявлення про археологію та археологічні знахідки — на прикладі діяльності видатного україн­ського археолога та історика В.Хвойки і відкриття ним трипільської культури тощо).

Програма курсу передбачає уроки тематичного оці­нювання навчальних досягнень учнів. Якщо для сис­тематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів, то історична пропе­девтика націлена передусім на початкові уявлення, тобто на формування образів предметів і подій, що виникають внаслідок їх пригадування або продуктив­ної уяви. Історичні знання п'ятикласників можна сха­рактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповід­но, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов'язані в основному з умінням читати й розуміти адаптований

історичний текст. Отже, навчальні досягнення учнів оцінюються з урахуванням таких вимог:

— уміти свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його основний зміст; вичленовувати істо­ричну інформацію з історичного оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому йдеться); знаходити в ньому відповіді на поставлені запитання або самостійно формулювати запитання до тексту; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті нові слова та витлумачувати їх на основі тексту;

— уміти за текстом підручника стисло розповісти про історичну постать, скласти простий план перебігу історичної події та кількома реченнями розповісти про неї на основі тексту;

— уміти позначати на лінії часу запропоновані вчи­телем дати подій, співвідносити роки зі століттями або їх частинами при необов'язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій;

— орієнтуватися в історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне місто (село), знаходити з допомогою учителя місця найваж­ливіших подій.

Організовуючи роботу на уроках, учитель має відда­вати перевагу ігровим, розвивальним прийомам, уни­кати лекцій, конспектувань, зрізів знань та конт­рольних. При оцінюванні навчальних досягнень п'я­тикласників ширше застосовувати високі бали, адже елементарний рівень курсу передбачає можливість його успішного засвоєння кожним учнем.

Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ

Історія як наука

Історія — наука про минуле людства. Історичні джерела. Вчені-історики. Михайло Грушевський. Відлік часу в історії. Хронологія.

Речові історичні джерела

Початкові уявлення про археологію. Відтворення життя давніх народів за археологічними знахідками. Вікентій Хвойка. Речові пам'ятки трипільців.

Писемні та усні історичні джерела

Відтворення минулого за писемними історичними

джерелами. Початкові уявлення про палеографію. Давні книги. Що таке архіви. Усні історичні джерела. Міфо­логія. Усна народна творчість як джерело історії.

Монети як важливі джерела історії

Початкові уявлення про нумізматику. Скарби мо­нет та коштовностей. Найвидатніші скіфські знахід­ки. Найдавніші українські гроші.

Герби та печатки в історичній науці

Початкові уявлення про геральдику та сфрагі­стику. Герби як символи влади. Головний елемент сучасного Герба України — тризуб. Походження тризуба. Найдавніші печатки. Символи давніх сло­в'ян.