Europeon Community Course Credit Trausfer Sistems І додатків до диплом
| Вид материала | Диплом |
- Получив диплом математика в Швейцарском Технологическом Институте, г-н Френер в 1985, 13.41kb.
- Community Connections Program „ Вплив діалогу місцевого самоврядування з центральною, 67.63kb.
- План нмв 2004 р. Укладачі, 744.7kb.
- Лекція 5 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Операційна система microsoft windows, 51.8kb.
- Европейского Союза Nomenclature of Activities European Community (nace, Rev L, mod., 115.66kb.
- Роботу з об'єктами, до яких відносяться таблиці бази даних, запити, а також об'єкти, 623.25kb.
- Диплом "Россия" Диплом, 66.88kb.
- Реферат текстова частина дипломного проекту: с., рис., табл., додатків, 7 джерел, 853.77kb.
- Диплом «Над Бугом-рекою» Диплом учрежден редакцией газеты "Радиоинформ", 87.2kb.
- Automatic water and foam fire fighting sistems. Sprinklers, spray nozzles and water, 1307.42kb.
На підставі рейтингової оцінки успішності навчання студента з дисципліни визначається його семестровий рейтинг RS(t), що відображає успішність навчання з усіх дисциплін семестрового навчального плану у певному t-семестрі із доданням заохочувальних балів міждисциплінарного рівня (наприклад, отримання патенту на винахід, наявність наукових публікацій, успішна участь у конференції тощо):
RS(t) = RDі + Rs .
Таким же чином визначається інтегральний рейтинг студента за будь який період (Т) навчання RI(T).
При цьому слід зробити зауваження щодо обмеження загальної кількості заохочувальних балів на всіх рівнях (rs та Rs), призначення яких не повинно призводити до перевищення рейтингових балів студента від максимально можливих значень відповідно RD чи RS(t).
Впровадження модульно-рейтингової системи оцінювання супроводжується відповідним Положенням СумДУ, що розробляється науково-методичним відділом, розглядається на засіданні науково-методичної ради університету і затверджується ректором. Воно є обов'язковим для виконання усіма кафедрами унівеситету.
Певні особливості (деталізації, уточнення, методика застосування), що стосуються кожної навчальної дисципліни, визначаються Регламентом модульно-рейтингової системи оцінювання, який розробляється кафедрою викладання дисципліни і затверджується деканом. Регламент доводиться до студентів на початку навчального семестру і протягом вивчення дисципліни залишається незмінним.
2.5 Удосконалення організаційної системи управління навчальним процесом
Управління навчальним процесом базується на науково-методичній системі, що визначає зміст освітньої діяльності, форми і методи організації навчального процесу та засоби його регулювання, а також на організаційній системі, основним завданням якої є ефективне впровадження визначених технологій навчання із відповідним залученням кадрового потенціалу, матеріальних ресурсів та забезпеченням раціонального планування.
Докорінні зміни у науково-методичній системі, пов’язані із запровадженням кредитно- модульної системи організації навчального процесу, безпосередньо відображаються в організаційній системі у наступних аспектах:
- Модульна побудова навчального процесу потребує зміни всіх складових навчальних планів і, відповідно, їх переробки, із чого випливає необхідність удосконалення системи укладання розкладу навчальних занять та планування контрольних заходів. Безпосередньо з цим пов’язані також зміст та форма робочих програм навчальних дисциплін.
- Використання кредиту як основної облікової одиниці навчальної роботи студента та впровадження модульно-рейтингової системи оцінювання потребує перегляду та уточнення організаційно-облікової документації деканатів, адаптації певних нормативно-правових документів до умов кредитно-модульної системи.
- Визнання пріоритетів за планомірною самостійною роботою студента, зміна структури та методики навчальної роботи і контрольних заходів, надання викладачеві переважної ролі організатора навчального процесу вимагають принципово нових підходів до нормування та обліку педагогічного навантаження викладачів.
Зупинимось дещо детальніше на сутності майбутніх змін в організаційній системі.
2.5.1 Навчальні плани, робочі програми дисциплін. Розклад занять, поточний контроль (атестація) та екзаменаційна сесія
Загальна характеристика, зміст та структура навчальних планів були надані у попередніх розділах. Загальний навчальний план є документом, який надає інформацію про зміст навчального процесу зі спеціальності і послідовність та обсягу вивчення дисциплін за семестрами викладання. основним документом для планування навчального процесу є семестровий навчальни план, за яким повинні розраховуватись обсяги навчальних доручень та укладатись розклади занять.
Як видно, зміст та структура нових навчальних планів суттєво відрізняється від раніше застосовуваних перш за все модульною побудовою. Відповідно, першочерговим завданням організаційного характеру постає задача розробки нової підсистеми АСУ “Навчальний процес" та пов’язанної з нею підсистеми "Деканат” (або “Студент”).
Підсистема “Навчальний процес” повинна виконувати наступні основні функції:
- формування загального навчального плану на базі освітньо-професійних програм, відслідковування дотримання нормативних вимог. Укладання уніфікованих блоків змістовних модулів та впровадження їх у різні навчальні плани;
- формування семестрових навчальних планів на базі загального із розподілом навчальних дисциплін по модульним циклам, визначенням обсягів аудиторної роботи та індивідуальних завдань;
- надання вихідної інформації для укладання робочих навчальних програм дисциплін, розрахунку обсягів навчальних доручень кафедр, укладання розкладу занять за модульними циклами;
- надання вихідної інформації до підсистеми “Деканат” (“Студент”) для ведення навчальних карток студентів та формування додатків до дипломів;
- надання вихідної інформації до баз даних “Науково-методичне забезпечення” та “Робочі програми”;
- укладання індивідуальних навчальних планів студентів та магістрантів.
Таким чином, підсистема “Навчальний процес” є комп’терною системою спільного користування науково-методичного, навчально-організаційного відділів та деканатів. В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу доцільно зберегти провідну функцію науково-методичного відділу щодо формування навчальних планів. Це перш за все визначається необхідністю уніфікації навчальних планів, системним формуванням змістовних модулів та їх блоків і підтверджується негативним досвідом ВНЗ, де формування навчальних планів доручено деканатам, через що була втрачена їх уніфікація та системність і мають місце випадки невиконання нормативних вимог. Що стосується індивідуальних планів, то їх укладання можуть здійснювати деканати на підставі загального плану зі спеціальності.
Укладання розкладу навчальних занять, що покладається на навчально-організаційний відділ, доведеться здійснювати за модульними циклами, тобто тричі за навчальний семестр. У зв’язку з тим , що інтенсивність викладання дисциплін передбачається збільшити, забезпечивши не менше 4 аудиторних годин на тиждень протягом модульного циклу з дисципліни, а також враховуючи, що для дисциплін, які викладаються протягом декількох модульних циклів, можна в них передбачити різну кількість годин на тиждень лекційних і практичних чи лабораторних занять, доцільно ліквідувати так званий “тиждень начитки”. Обсяг роботи щодо укладання розкладу занять за модульними циклами збільшується, але зменшення кількості дисциплін, що одночасно вивчаються, дозволить його планувати більш раціонально.
Плануванню підлягають також атестаційні тижні шляхом виділення одного дня на контрольні заходи з однієї навчальної дисципліни. Екзаменаційна сесія також буде плануватись протягом одного тижня (один екзамен на день) без виділення будь-якого часу на підготовку до іспиту, що витікає із сутності модульно-рейтингової системи навчання.
2.5.2 Документація деканатів щодо обліку навчальної діяльності студента
Кредитно-модульна система організації навчального процесу ставить на меті, як провідну, задачу підвищення академічної мобільності студента, а його навчальний процес будується як процес накопичення залікових кредитів. При цьому не байдуже, якій стратегічній меті підпорядковане це накопичення кредитів. Тому навчальна картка студента, як основний документ, що відображає його навчальну діяльність, повинна містити перед усім навчальний план (додаток Б), або індивідуальний навчальний план, укладений так само, а потім дані щодо його виконання. Приклад фрагменту цих даних у табличній формі наведений нижче:
Семестр 1
| № п/п | Назва дисципліни | Обсяг за навчальним планом | Відмітка про зарахування за семестр | ||||
| годин | кредитів | зараховано кредитів | рейтинговий бал | оцінка за читирьохбальною шкалою | оцінка за шкалою ECTS | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | Історія України | 90 | 2,5 | 2,5 | 45 | відмінно | А |
| 2 | Українська мова (за проф. спрямуванням) | 54 | 1,5 | 1,5 | 24 | добре | ВС |
| 3 | Іноземна мова | 324 | 9,0 | 1,5 | 24 | добре | ВС |
| 4 | Фізичне виховання | 216 | 6,0 | 1,5 | 18 | задовільно | ДЕ |
| 5 | Математичний аналіз | 540 | 15,0 | 6,5 | 97,5 | добре | ВС |
| 6 | Алгебра та геометрія | 378 | 10,5 | 10,5 | 199,5 | відмінно | А |
| 7 | Дискретна математика | 162 | 4,5 | 4,5 | 67,5 | добре | ВС |
| 7.1 | КР-Дискретна математика | 54 | 1,5 | 1,5 | 24 | добре | ВС |
| | ВСЬОГО за семестр | | | 30 | 499,5 балів із 600 (83,25 %) | ||
Таке подання інформації дає повне уявлення про те, яку частину програмного матеріалу засвоїв студент протягом навчального семестру і з якою якістю. Оцінка успішності у відсотках до максимально можливої кількості RI(t) дозволяє ранжувати студентів на всіх рівнях (у групі, за спеціальністю, на факультеті, в цілому в університеті).
Якщо після закінчення 1 семестру студент буде переведений до іншого навчального закладу, то інформація про загальний навчальний план та про його виконання допоможуть визначити подальші раціональні шляхи навчальної діяльності студента.
Укладання такої форми навчальної картки може бути повністю автоматизоване:
- колонки 2 - 4 заповнюються за даними навчального плану;
- колонки 5, 6, 7 – із семестрової відомості;
- колонка 8 та підсумки обчислюються за відповідними формулами.
- Засади нормування та обліку педагогічного навантаження і штату кафедр
Існуюча система нормування та обліку педагогічної роботи викладачів зорієнтована переважно на аудиторну роботу і практично залишає поза увагою методичне забезпечення навчального процесу, організацію самостійної роботи студентів, здійснення контрольних заходів, які при застосуванні кредитно-модульної системи отримують першорядне значення.
Беззаперечно, нинішня система нормування педагогічного навантаження викладачів потребує реформування. Але яким шляхом це реформування потрібно здійснювати?
По-перше, можна йти шляхом модернізації існуючої системи за рахунок введення нових показників, що мають приоритетне значення: нормувати розробку методичних вказівок, укладання тестових завдань, проведення модульних контролів тощо. Але як би ми не намагалися удосконалити систему нормування, сама її сутність – диференціації видів навчальної роботи – буде накладати відбиток на визначення кафедрою структури навчальної дисципліни з позиції вигідно, чи не вигідно. А критерій повинен бути зовсім інший – забезпечення ефективної роботи студента з вивчення дисципліни. При цьому слід усвідомлювати, що немає і не може бути оптимальної за видами навчальної роботи структури для всіх дисциплін. Вона визначається змістом навчального матеріалу, методикою викладання, наявним науково-методичним забезпеченням і врешті особистістю викладача.
Тому, на нашу думку, доцільно випробувати шлях інтегрованої оцінки педагогічної роботи з навчальної дисципліни при розрахунку обсягів навчальних доручень кафедри і визначенні її штату, тобто за критеріями кількості кредитів навчальної роботи і кількості студентів, що навчаються. При цьому кафедри будуть прагнути до укрупнення навчальних потоків і до зменшення обсягів аудиторної роботи, що є загальносвітовою тенденцією організації навчального процесу. Викладач матиме більше змоги якісно організувати самостійну роботу студента, більше займатись методичною і науковою роботою. Окреме нормування індивідуальної роботи зі студентом (виконання курсових робіт і проектів, дипломних робіт, практичної підготовки), що знаходяться поза структурою навчальної дисципліни, потрібно залишити.
Розподіл навчальних доручень між викладачами всередині кафедри може здійснюватись за ознаками закріплення навчальних дисциплін і середнього тижневого завантаження.
При обрахунку штату викладачів для заочної форми навчання обсяг навчальної роботи, що забезпечується кафедрою, необхідно враховувати із поправочним коефіцієнтом, орієнтовно, 0,2 К (де К – обсяг навчальної роботи у кредитах). Це випливає із співвідношення обсягів аудиторної роботи на денному та заочному відділеннях із поправкою на збільшення кількості індивідуальних завдань.
Це загальна концепція, яку ще потрібно уточнювати в плані вироблення методики розрахунку та урахування численності потоків для окремих груп кафедр чи певних курсів навчання. Але вона має сенс також у тому плані, що Міністерство освіти і науки також розраховує штати навчальних закладів за інтегрованими показниками численності студентів і трудомісткості навчальних програм, тобто для певних груп спеціальностей, а здійснювати диференціацію на рівні університету, як ми це робили раніше, недоцільно – потрібно її опустити на рівень кафедри. Впровадити "вигідну", а не раціональну структуру певної навчальної дисципліни за рахунок інших колег-викладачів у межах кафедри буде значно складніше.
Все це не стосується погодинної оплати праці викладачів (на заочному факультеті, ФПС та за дистанційною формою навчання), коли повинен здійснюватись облік фактично виконаної роботи.