Проблема готовності учнів до вивчення нового матеріалу багатоаспектна, тому її дослідженням займались педагоги, психологи, дидакти, методисти
| Вид материала | Документы |
- Соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори, 30.24kb.
- Урок вивчення нового матеріалу, 88.8kb.
- Программа коррекции синдрома профессионального выгорания педагогов «Путь к гармонии», 1182.26kb.
- О корекцією фізичного, психічного та мовленнєвого стану учнів з розладом мовлення (РМ), 92.39kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення навчального предмету «Захист Вітчизни», 41.69kb.
- Закон в сесвітнього тяжіння, 89kb.
- Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії, 98.22kb.
- Рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з іноземних мов, 117.19kb.
- Останніми десятиліттями в усьому світі відбуваються докорінні зміни у розумінні, 2150.69kb.
- Подробная программа к курсам, тренингам и семинарам высылается по Вашему запросу. Участникам, 140.53kb.
Жанна Остренко
(Переяслав-Хмельницький)
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Проблема готовності учнів до вивчення нового матеріалу багатоаспектна, тому її дослідженням займались педагоги, психологи, дидакти, методисти. В педагогічній науці важлива роль відводиться озброєнню учнів систематичними і міцними знаннями. Саме з цієї позицій ведеться розробка проблеми підготовки учні до вивчення нового матеріалу.
Важливою умовою засвоєння знань учнями є систематичне навчання прийомів розумової роботи, оволодіння системою (розумових) мислительних операцій (аналіз, синтез, абстракція, узагальнення). Д.М.Богоявленський і Н.О.Менчинська бачили наступні умови, які впливають на рівень засвоєння матеріалу: 1) запас знань; 2) володіння учнями мислительними прийомами; 3) ступінь складності матеріалу.
Найбільш широко питання підготовки учнів до вивчення нового матеріалу були відображені в працях М.А.Данилова. Значний вклад у розробку проблеми підготовки учнів до вивчення нового матеріалу внесли дослідження з питань удосконалення структури уроку, підвищення його ефективності (І.Т.Огородников, М.І.Махмутов, В.А.Онищук та ін.).
Важливе значення в процесі підготовки учнів до вивчення нового матеріалу має актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, умінь і навичок учнів, розкриття практичного значення питань, які вивчаються, мотивація навчання. При вивченні нового матеріалу вчитель намагається, щоб рівень трудності викладеного ним матеріалу був оптимально зрозумілим для більшості учнів класу. Необхідно також враховувати готовність до засвоєння, що сформувалося в того чи іншого учня до моменту вивчення певного матеріалу.
У дидактичних дослідженнях немає єдиного підходу до розуміння поняття готовності. З.М.Онишків, наприклад, у це поняття включає сформованість вікових та індивідуальних особливостей учнів (уваги, уяви, пам’яті, уміння вчитися, розвиток здібностей, інтересів, бажань, відношень, потреб), мотивів використовувати логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення та ін.)[2].
О.Я.Савченко розглядає локальну (вміння розв’язувати конкретне завдання) і загальну готовність дітей до вивчення нового матеріалу. До загальної готовності відносить формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів до вивчення нового матеріалу, стимулювання їх навчальної діяльності. Врахування складності нового матеріалу, рівня засвоєння учнями опорного матеріалу складає локальну готовність [3].
У процесі формування навчальної діяльності в учнів важливе значення мають спеціальні (предметні) і загальнонавчальні (міжпредметні) уміння і навички. Від них значною мірою залежить здатність дітей до навчання, темпу осмислення і засвоєння ними наукової та технічної інформації і в кінцевому результаті якість знань.
Засвоєння нового навчального матеріалу буде успішнішим тоді, коли учні будуть уважно слухати пояснення вчителя, виділяти головне, робити узагальнення, дотримуватися певної послідовності в роботі над завданнями, контролювати правильність своїх дій, результатів. Навчити дітей слухати може лише той учитель, який володіє педагогічною майстерністю, уміє створювати цікаві життєві ситуації.
Успішність засвоєння нового матеріалу значною мірою залежить від уміння учнів розмірковувати, виділяти головні ознаки предметів і явищ. Формуванню цих умінь сприяють такі прийоми розумової діяльності, як порівняння, аналогія, узагальнення.
Важливою умовою підготовки молодших школярів до засвоєння нового матеріалу є стимулювання навчальної діяльності, яке пов’язане з безпосереднім впливом учителя на учнів з метою викликати в них інтерес до навчання.
Для формування у молодших школярів позитивного ставлення до навчання потрібно враховувати такі психолого-педагогічні умови: створення емоційно-позитивної атмосфери навчання, що ґрунтується на встановленні гуманних відносин між педагогами і учнями, індивідуальному підході; врахування вікових можливостей учнів у процесі навчання (відповідна побудова навчального матеріалу, використання різних форм і методів навчання, мотивованої позитивної оцінки).
Важливим засобом збудження інтересу до навчальної діяльності, особливо для дітей шестирічного віку, є заохочення, створення ситуації успіху, використання ігрових ситуацій. Усе це сприятиме підвищенню якості знань, умінь і навичок молодших школярів.
Отже, для підвищення якості знань, умінь і навичок молодших школярів, вчителеві необхідно враховувати рівень засвоєння опорних знань, умінь і навичок учнів; формувати основні загальнонавчальні уміння і навички та стимулювати учнів до навчальної діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
- Збірник статей до спецкурсу "Індивідуалізація навчання дітей молодшого шкільного віку".– К.: Крок за кроком, 2000. – 70 с.
- Онишків З.М. Індивідуалізація навчального процесу як науково-педагогічна проблема / З.М. Онишків // Наукові записки. ТДПУ: Педагогіка. – 2002. – №9. – С. 6-9.
- Савченко О.Я. Дидактика початкової школи / О.Я. Савченко. – К.: Академія, 1999. – 360 с.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Остренко Жанна Григорівна – магістрант спеціальності «Початкова освіта» ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»