Методика навчання школярів розв’язанню творчих графічних задач із креслення стаття присвячена висвітленню методики навчання школярів рішенню творчих графічних задач на уроках креслення

Вид материала

Урок

Содержание The article is devoted to methods of teaching students creative graphic solution of problems in drawing lessons. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виклад основного матеріалу.

Подобный материал:

• План роботи районного методичного об’єднання вчителів трудового навчання та креслення, 106.71kb.
• Розвиток творчих здібностей молодших школярів, 28kb.
• Тема: Основні принципи та функції сприяння розвитку творчих здібностей обдарованих, 17.75kb.
• Методика навчання розв’язуванню планіметричних задач на побудову із використанням комп’ютера., 256kb.
• Структурно-діяльний аналіз організаційних форм І методів навчання молодших школярів, 513.47kb.
• Методика застосування творчих ігор у музично-естетичному вихованні молодших школярів, 396.66kb.
• Підручників для дистанційного навчання [1-5], але в жодному з них не висвітлені питання, 83.65kb.
• Трудове навчання (технології) та креслення, 112.97kb.
• Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках, 75.44kb.
• Творчі завдання на розвиток продуктивного мислення молодших школярів на уроках математики, 233.03kb.

УДК 371


Анатолій Брехунець


МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ РОЗВ’ЯЗАННЮ ТВОРЧИХ ГРАФІЧНИХ ЗАДАЧ ІЗ КРЕСЛЕННЯ


Стаття присвячена висвітленню методики навчання школярів рішенню творчих графічних задач на уроках креслення.

Ключові слова: творчі здібності, графічні задачі, креслення, учні основної школи, загальноосвітні заклади.


Статья освещает методику обучения школьников решению творческих графических задач на уроках черчения.

Ключевые слова: творческие способности, графические задачи, черчение, ученики основной школы, общеобразовательные учреждения.


The article is devoted to methods of teaching students creative graphic solution of problems in drawing lessons.

Key words: creativity, image problems, drawings, elementary school students, secondary schools.


Постановка проблеми. Представники методичної науки активно відстоюють базу графічної підготовки школярів, борються за збереження статусу креслення як самостійного шкільного предмета, багато уваги приділяють дослідженню проблеми теорії та методики навчання креслення в школі і виші.

Незважаючи на значний внесок вчених-методистів у теорію і практику навчання кресленню, у методичній науці спектр розвитку творчих здібностей залишається недостатньо вивченим. Цей факт пояснюється тим, що творче мислення є складним психічним утворенням, що складається з підструктур, що формуються в психологічно обумовленій послідовності: топологічних (що сприяють встановленню загальної форми об’єкта за його зовнішнім контуром), проективних (що дозволяють розпізнавати, представляти, оперувати і орієнтуватися серед просторових об’єктів або їх графічних зображень з будь-якій точці відліку), метричних (що дозволяють визначати числові значення величин об’єктів і здійснювати їх кількісні перетворення), порядкових (виявляють місця розташування просторових властивостей в об’єкті). У процесі взаємодії одна з одною підструктури визначають загальний рівень розвитку здібностей. Формування підструктур повинно також відповідати закономірним етапам їх становлення в онтогенезі. У методиці навчання кресленню формування творчих здібностей з урахуванням рішення графічних завдань не отримало належної уваги дослідників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відзначено, що творча уява, оперування просторовими образами лежать в основі всіх справжніх досягнень науки (Б.М. Теплов).

У своїх найбільш розвинених формах творчі здібності формуються на графічній основі (А.В. Запорожець, В.П. Зінченко, І.Я. Каплуновіч, Б.Ф. Ломов, Є.І. Рогов, І.С. Якиманська та ін.).

Отже, в загальноосвітній школі одним з основних предметів, що сприяє розвитку творчих здібностей дитини, є креслення.

Вчені-методисти М.М. Анісімов, А.Д. Ботвінников, В.Н. Виноградов, Е.А. Василенко, І.А. Воротніков, В.А. Гервер, С.І. Дембінський, Є.Т. Жукова, Ю.Ф. Катханова, Л.М. Коваленко, В.І. Кузьменко, А.А. Павлова, Н.С. Преображенська, Л.М. Пижевіч, І.А. Ройтман, В.К. Сидоренко, В.В. Степакова, О.П. Шабанова, В.І. Якунін та ін. у своїх дослідженнях підкреслюють важливість і значущість вивчення предмета креслення в школі і вказують на його роль в інтелектуальному розвитку особистості школяра, у розвитку його творчих здібностей, технічного мислення, просторових уявлень, логіки, здатності до конструювання та моделювання.

У процесі вивчення школярами креслення виховується точність, акуратність, розвивається увагу, спостережливість, зорова пам’ять, формується активна життєва позиція й інші найкращі особистісні якості. Будучи міжнародною мовою спілкування, графічна мова креслення розширює пізнавальні можливості школярів, збільшуючи діапазон їх світорозуміння.

Мета статті – розкрити основи експериментальної методика навчання школярів рішенню творчих графічних задач з креслення.

Виклад основного матеріалу. Задачі, що використовуються на заняттях із креслення, розглядають питання початкового навчання творчості. Розглянемо приклади творчих задач, що розвивають загальну готовність учнів до проектної діяльності.

Найпростішими є задачі у яких задається ортогональна проекція просторової форми, що, природно, не має властивості оборотності, а тому може зображувати всілякі, абсолютно не схожі один на одного предмети. До можливості розуміння цього учнів потрібно підвести поступово.

Спочатку можна на прикладі моделей показати їм, що прямокутник може виявитися зображенням прямокутного паралелепіпеда, циліндра або його частини; призм, в основі яких лежить рівносторонній прямокутний або довільний трикутник. У кожному випадку з відповідної основи віддаляється її частина, що і показано на заданому зображенні. Таким чином, чотири предмети різної форми мають загальну проекцію.

Наведені приклади далеко не вичерпують можливих варіантів. З огляду на це учням можна доручити виконання технічних малюнків інших предметів, що мають ту ж ортогональну проекцію. Розуміючи визначену складність цієї задачі на початкових етапах навчання, можна задати її додому і не вважати обов’язковою для всіх. Важливо виставити оцінку тим, хто виконав цю роботу.

Кожний із прикладів, включених у другу задачу, можна розв’язувати фронтально або індивідуально. У прикладах задається вид спереду, до якого потрібно придумати варіанти можливих видів зверху. Для успішного розв’язування задач учням варто нагадати, які геометричні тіла можуть мати однією зі своїх проекцій квадрат, трикутник або коло. Цього буде достатньо для того, щоб більшість школярів одержали три варіанти розв’язку. Інші розв’язки можуть бути зроблені тільки сильними учнями і, можливо, лише після домашнього аналізу.

Підкреслимо, що в цьому і більшості наступних прикладів задаються габарити шуканих зображень. Це конкретизує роботу і виключає випадки, коли варіативність розв’язків досягається лише за рахунок зміни габаритів зображень.

Наприклад, учням можна запропонувати задачу, зміст якої практично той же, однак як вихідне зображення задана проекція більш складного об’єкта. До того ж потрібно виконати креслення не у двох, а в трьох видах. У кожному випадку потрібно, щоб учні розуміли, які геометричні тіла можуть лежати в основі форми. Якщо при розв’язуванні задачі будуть використані похилі площини, необхідно пояснити учням, що в перетині циліндра вийде еліпс або його частина, і допомогти виконати побудову, складність якої виходить за рамки шкільної програми.

Задачі, що передбачають моделювання форми за технічним малюнком з відсутніми на ньому лініями. За умовою такої задачі потрібно добудувати технічний малюнок предмета. Подібно відомим задачам на зв’язок креслення з розміткою, де за заготівкою та нанесеними на ній лініям потрібно показати зображення предмета після виконання відповідних операцій, ці задачі фактично вимагають того ж. Водночас усі вони мають багато розв’язків. Задачі, що рекомендуються, корисні і тим, що створюють основу, необхідну учням пізніше, при побудові наочних зображень із вирізами.

Знайомлячи школярів зі способами розв’язування цих задач, потрібно звернути їхню увагу на два моменти: по-перше, на те, що дві січні площини, які утворять елементи вирізів, завжди мають загальну лінію (із геометрії школярі довідаються про це пізніше) для пояснення можна використовувати розгорнуту книгу або модель тригранного кута; по-друге, на те, що виріз може містити і круглі елементи.

Задачі, що передбачають моделювання форми за кресленням із відсутніми на ньому лініями. У їх основу покладені відповідні задачі виконавського характеру, у яких кількість і зміст пропущених ліній дають підстави одержати в підсумку єдине рішення. У задачах, що пропонуються, пропущені деякі елементи, це позбавляє умови визначеності, але тим самим перетворює виконавську задачу у творчу.

Широку популярність одержали задачі на реконструкцію зображень, у яких перетин, що входять до складу розрізу, потрібно подумки повернути на 360° навколо заданої осі й у підсумку побудувати з’єднання половин виду і розрізу. Перетин задається не цілком, відсутню його частину учень може доповнити довільно відповідно до заданих габаритів. Розв’язок може містити в собі зображення зовнішнього і внутрішнього різьблення.

Для розв’язування задачі добудовану фігуру перетину потрібно подумки повернути на 360°, одержавши при цьому зовнішній обрис виду. Потім провести відсутні лінії виду і розрізу. При поясненні вчитель може використовувати модель перетину, жорстко скріпленого з віссю, і, обертаючи її, демонструвати утворення зовнішньої і внутрішньої форми предмета.

Застосування таких задач сприяє розумінню учнями правил з’єднання половини виду з половиною розрізу. Пізніше вони користуються прийомами розв’язування цих задач при читанні складальних креслень, де часто потрібне розуміння форми деталі, частково закритої іншими деталями.

У задачах ще одного виду за умовою потрібно добудувати з’єднання половини виду з половиною розрізу "круглої" деталі, якщо задані елементи її зовнішнього і внутрішнього контуру, а також положення осі. Для розв’язування задачі з роз’єднаних елементів зовнішнього і внутрішнього контуру потрібно скласти фігуру перетину, що входить до складу розрізу, а потім розв’язати задачу за типом попередньої.

Для наступної групи задач загальним є те, що за заданим видом і габаритами інших зображень у них потрібно виконати креслення і технічний малюнок. Однак у першому випадку всі три зображення повинні бути видами. Тим самим ця задача орієнтована на початковий період навчання креслення.

В іншому випадку половину заданого виду попереду потрібно з’єднати з половиною відповідного розрізу і придумати вид зверху. Ще як варіант задається вид зверху, а вид спереду і з’єднаний із ним розріз потрібно розробити самостійно. В окремих випадках можна використовувати перетин. Технічні малюнки до двох останніх прикладів рекомендується виконати з вирізом. Ці приклади орієнтовані на більш пізні етапи навчання, коли вивчаються розрізи і перетини.

Використовуються також задачі в яких потрібно виконати креслення предмета в трьох видах, якщо задані один з них і габарити іншого. Особливість цих задач полягає в тому, що їх можна ускладнювати, послідовно додаючи нові елементи в задане зображення. Це робить задачі посильними для всіх учнів, але кожний із них зупиняється біля тієї межі складності, яка доступна йому на даному етапі.

Відповідно до умови задач в яких потрібно за фронтальним розрізом і габаритами виду зверху виконати креслення предмета в трьох видах, а також технічний малюнок. Оскільки задані зображення вже досить складні і на їх повторне креслення учнем потрібно багато часу, для цієї та інших графічно трудомістких задач рекомендується використовувати роздавальний матеріал, поверх якого закріплений креслярський папір на прозорій основі.

В умовах задач на заданих розрізах навмисно опущені осьові лінії отворів, тому що відповідний елемент може бути й не круглим.

Загальновідомі задачі, у яких потрібно побудувати перетин за заданими видами або розрізами. У таких задачах необхідно за перетинами і габаритами головного виду виконати креслення предмета. Для допомоги учням у роботі можуть бути заготовлені наочні зображення елементів, яким відповідають найбільш складні із заданих перетинів.

Використовуються також задачі, що передбачають моделювання форми за описом. Звичайний графічний диктант у нашому випадку змінений за рахунок того, що дані, які визначають елементи форми і їх взаємозв’язок, задані невиразно або не повністю. Це відкриває можливість до пошуку різних варіантів розв’язку і тому робить задачу творчою. Якщо задача виявиться складною, її можна спростити, опустивши ту або іншу частину умови.

Графічні задачі на оперування розгортками пов’язані зі специфічними видами уявних перетворень просторових форм та їх зображень. Відомо, що при розгляді самого предмета або його зображення виникає вторинний образ об’єкта, адекватний уявному, і ми оперуємо елементами цього образу. Подумки розгинаючи елементи розгорнення, суміжно розташовані один стосовно одного, ми приймаємо один із них за нерухомий і обертаємо другий навколо лінії згину до сполучення двох площин в одну. Такі уявні дії називають перетворенням суміжних елементів образу.

Якщо плоскі елементи деталі різним чином орієнтовані в просторі, то при діях із розгорненням ми незмінно робимо уявні перетворення, пов’язані із співвіднесенням роз’єднаних та ізольованих одна від одної граней та ребер. У цьому випадку кінцевий результат розумових дій є сукупністю ряду операцій з уявлення. Ці операції, у свою чергу, можуть бути умовно розділені на дві групи.

Якщо в процесі побудови розгорнення уявне "розгинання" плоских елементів відбувається навколо взаємно рівнобіжних ліній згину, то загальний результат розумових дій являє собою суму однотипних перетворень образу. У цьому випадку ми маємо справу з однотипними перетвореннями роз’єднаних елементів образа. Якщо ж лінії згину не рівнобіжні між собою, то образ розгорнення, що уявляється, виникає в результаті різних поєднань згаданих вище перетворень. Такий вид розумових дій називають багатотипними перетвореннями роз’єднаних елементів образу.

Висновки. У методиці використання пропонованих задач досить чітко простежуються всі види прямих і зворотних перетворень, що активно впливає на розвиток просторової уяви школярів. Варіанти мають різну складність, тому при видачі завдань учням потрібно мати на увазі, що найбільші труднощі в них викликають багатотипні перетворення. Задачі з елементами проектної діяльності до останнього часу не включалися в курс креслення і тому є незвичними для учнів. З цієї причини успіх їхньої роботи багато в чому залежить від методики навчання.


ЛІТЕРАТУРА

1. Анисимов Н.Н. Черчение и рисование / Н.Н. Анисимов, Н.С. Кузнецов, А.Ф. Кириллов. – М. : Стройиздат, 1983. – 368 с.

2. Боголюбов С.К. Задания по курсу черчения : в двух книгах / С.К. Боголюбов. – М. : Высшая школа, 1978. – (Основы черчения и начертательной геометрии ; кн. 1). – 1978. – 168 с.

3. Боголюбов С.К. Задания по черчению / С.К. Боголюбов. – М. : Машиностроение, 1967. – 268 с.

4. Виноградов В.Н. Графические задачи на уроках черчения / В.Н. Виноградов, Е.А. Василенко, Е.Т. Жукова ; под ред. В.Н. Виноградова. – Минск : Народная асвета, 1984. – 126 с.

5. Методика обучения черчению / [В.Н. Виноградов, Е.А. Василенко, А.А. Альхименок и др.] ; под ред. Е.А. Василенко. – М.: Просвещение, 1990. – 176 с.

6. Основы методики обучения черчению / [под ред. А.Д. Ботвинникова]. – М. : Просвещение, 1966. – 510 с.

7. Практикум по черчению / [под ред. Е.А. Василенко]. – М. : Просвещение, 1982. – 142 с.


Відомості про автора

Брехунець Анатолій Іванович – доцент кафедри теорії та методики викладання трудового навчання і креслення ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».


A.I. Brehunets. METHODS OF TEACHING PUPILS SOLUTIONS CREATIVE GRAPHICS PROBLEMS WITH DRAWING