Бакалаврських, дипломних та магістерських атестаційних

Вид материалаДиплом

Содержание


Методичні вказівки
8.090102 «Фізичне матеріалознавство»
С.і. сидоренко, є.в. іващенко, л.д. демченко
Мета та задачі атестаційної науково-дослідної роботи студентів
Організація проведення ндрс
Вимоги до змісту атестаційних робіт бакалавра, магістра та спеціаліста
Звіт з курсової, дипломної, бакалаврської та магістерської роботи
Вимоги щодо оформлення пояснювальної записки до курсової, дипломної, бакалаврської та магістерської робіт
Реферат призначається для ознайомлення з роботою (з дипломним проектом або роботою). Рефера
Ключові слова
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
Суть роботи
Суть роботи
У текстовій частині пояснювальної записки і розрахунках необхідно використовувати тільки одиниці системи СИ (SI).
2 Матеріали та методика дослідження»
3 Результати дослідження та їх обговорення»
Економічна частина
Перелік посилань
При оформленні списку літератури джерела слід розташовувати у порядку появи посилань у тексті звіту. Іноземні джерела даються в
Типи додатків
...
Полное содержание
Подобный материал:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ,

БАКАЛАВРСЬКИХ, ДИПЛОМНИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ АТЕСТАЦІЙНИХ

РОБІТ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

8.090102 «ФІЗИЧНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО»


Київ – 2010


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ, ДИПЛОМНИХ

ТА МАГІСТЕРСЬКИХ АТЕСТАЦІЙНИХ РОБІТ

для студентів спеціальності

8.090102 «Фізичне матеріалознавство»


Київ – 2010

Розглянуто та затверджено

на засіданні кафедри фізики металів

Протокол № __ від «__» _____ 200_ р.


С.І. СИДОРЕНКО, Є.В. ІВАЩЕНКО, Л.Д. ДЕМЧЕНКО


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ, ДИПЛОМНИХ

ТА МАГІСТЕРСЬКИХ АТЕСТАЦІЙНИХ РОБІТ

для студентів спеціальності

8.090102 «Фізичне матеріалознавство»


Відповідальний редактор С.І. Сидоренко


Рецензент В.М. Надутов


ЗМІСТ


Вступ
  1. Мета та задачі атестаційної науково-дослідної роботи студентів (НДРС)
  2. Організація проведення НДРС
  3. Вимоги до змісту атестаційних робіт бакалавра, магістра та спеціаліста
  4. Звіт з курсової, дипломної, бакалаврської та магістерської роботи
  5. Вимоги щодо оформлення пояснювальної записки до курсової, дипломної, бакалаврської та магістерської робіт
  6. Правила оформлення пояснювальної записки до курсової, дипломної, бакалаврської та магістерської робіт
  7. Захист курсових, дипломних, бакалаврських та магістерських науково-дослідних робіт

Додаток А Перелік тем для НДРС

Додаток Б Форма титульного листа

Додаток В Форма завдання


ВСТУП


У сучасних умовах науково-технічного прогресу діяльність інженера-матеріалознавця, дослідника, нерозривно пов’язана з вивченням явищ і закономірностей, які визначають шляхи раціональних пошуків матеріалів для нової техніки. Успішне рішення цієї проблеми багато в чому залежить від рівня підготовки фахівців з обов’язковим введенням у навчальний процес курсових, дипломних, бакалаврських і магістерських атестаційних науково-дослідних робіт студентів, що сприяє розвитку їхньої творчої ініціативи, навичок ведення самостійних досліджень, прилученню до розробки актуальних питань науки і техніки, що, в остаточному підсумку, підвищує ефективність підготовки фахівців.

Дані методичні вказівки складені на підставі діючих в Україні законодавчих норм, зокрема ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки”, ЕСКД, вимог ВАКу до оформлення та виконання кандидатських дисертацій та ін., положень НТУУ ”КПІ”по виконанню дипломних та магістерських атестаційних робіт, та досвіду роботи кафедри фізики металів і призначені для студентів, що виконують різні види навчальних наукових досліджень, а також для їхніх керівників, консультантів та рецензентів.

  1. МЕТА ТА ЗАДАЧІ АТЕСТАЦІЙНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


При підготовці спеціалістів та магістрів за спеціальністю "Фізичне матеріалознавство" атестаційна науково-дослідна робота студентів (НДРС) є найважливішим етапом навчання, що об’єднує їхні знання із гуманітарних та соціально-економічних, професійних та практичних, вибіркових дисциплін, що дозволяє перетворити ці знання в уміння і навички виконання науково-дослідних робіт.

У період виконання атестаційних НДРС студента вчать:

- умінню підбирати, опрацьовувати, реферувати і критично аналізувати вітчизняну і зарубіжну літературу за фахом;

- працювати на сучасному науково-дослідному обладнанні;

- оволодівати сучасними методиками дослідження;

- методично правильно організовувати експерименти і приймати активну участь в удосконаленні методик досліджень;

- вести робочий журнал за темою роботи;

- кваліфіковано обробляти, обговорювати отримані дані і робити за ними висновки;

- оформляти звіт;

- виступати з доповіддю.

Окрім виступу з доповіддю на науковому семінарі кафедри чи конференції кожен студент зобов’язаний підготувати до опублікування результати роботи, а магістр - опублікувати, взяти участь у конкурсі на кращу студентську науково-дослідну роботу, а також виступити з доповіддю на науковій конференції.

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ НДРС


Відповідно до науково-дослідного профілю спеціальності весь навчальний процес студентів ведеться в напрямку безперервної підготовки до самостійної науково-дослідної роботи.

НДРС, як система обов’язкових навчальних занять, включає в себе читання лекційних курсів “Вступ до спеціальності”, “Інформатика, обчислювальна техніка, програмування та числові методи”, “Стандартизація, метрологія та контроль якості продукції”, “Основи наукових досліджень та організація експерименту”, виконання лабораторних робіт із спеціальних курсів, проходження виробничої практики дослідницького характеру в лабораторіях інститутів НАН України, виконання самостійної курсової науково-дослідної роботи і завершується виконанням бакалаврської, та потім дипломної або магістерської атестаційної науково-дослідної роботи.

Започатковується НДРС в лекційному курсі "Вступ до спеціальності" в межах якого студенти коротко знайомляться з основними напрямками науково-технічного прогресу в області фізичного матеріалознавства, з постановкою науково-дослідної роботи на кафедрі за держбюджетною та госпдоговірною тематикою, з устаткуванням лабораторій кафедри. В курсі також повідомляються основні правила роботи з літературою і основами бібліотечної справи. На закінчення курсу перед студентами ставиться задача, яка полягає в тому, що кожен випускник спеціальності зобов’язаний здати чи підготувати до друку власну науково-дослідну роботу, виконану ним особисто під час навчання в університеті.

Основні практичні елементи НДРС починаються після одержання студентами необхідного обсягу знань на молодших курсах за загальнонауковими та загальнотехнічними дисциплінами і оволодіння технікою фізичного експерименту.

Перші навички виконання самостійної науково-дослідної роботи студенти отримують у дослідницьких лабораторіях кафедри або інститутів НАН України при проходженні практики.

Виконуючи обов'язки лаборантів, кожен студент повинен навчитися самостійно працювати на сучасному лабораторному устаткуванні, проводячи своє перше наукове дослідження за спеціальністю, у відповідності до індивідуального завдання. При підведенні підсумків практики студенти здають диференційований залік по тій частині завдання, якою визначаються знання основних методів фізичних досліджень металів і сплавів (мікроскопічні, дифракційні, електричні, магнітні, теплові, механічні та ін.), уміння і навички роботи в якості лаборанта.

По другій частині практики, яка містить елементи самостійного наукового дослідження одного з питань, що вирішується даною лабораторією, в 10 семестрі кожен студент виступає на науковому семінарі своєї групи з доповіддю.

Під час проходження практики в лабораторіях і відділах інститутів Національної Академії наук студенти повинні виконати науково-дослідні роботи, включаючись в наукові колективи відповідних підрозділів на рівні інженерів-дослідників. Обсяг і зміст цих робіт заздалегідь визначається, а потім уточнюється керівником практики від кафедри і завідувачем відділом (лабораторією), у якому студент проходить практику. При виконанні робіт студенти повинні прагнути до використання різноманітних методів фізико-хімічного аналізу, що дають найбільш об'єктивну інформацію про матеріали, процеси і явища, що підлягають вивченню.

Програмою практики передбачається, що при складанні звіту по практиці особлива увага повинна бути приділена викладу розділів, що відносяться до самостійної дослідної роботи. Рівень виконання та узагальнення дослідної частини практики повинен бути таким, щоб у ній містилися елементи наукової новизни.

У 6 семестрі читається курс "Основи наукових досліджень", в якому викладаються методи роботи з науковою літературою, основні принципи математичного планування, постановки та виконання експерименту, теорія похибок, правила складання наукових звітів і т.д. Програма курсу приведена нижче.

У 8 семестрі студенти виконують розширені лабораторні роботи з рентгенографії і фізичних методів дослідження металів з елементами НДРС. Зміст дослідної частини в лабораторних роботах заздалегідь визначається керівником занять, що проводяться.

В 10 семестрі на наукових семінарах кожен студент доповідає про результати атестаційної науково-дослідної роботи, виконаної в період практики.

Відповідно до учбового плану спеціальності, у 10 семестрі студенти виконують курсові науково-дослідні роботи, які є найбільш відповідальною частиною самостійної роботи в системі обов'язкових учбових занять.

Завдання по НДРС розробляється її керівником за встановленою формою і затверджується завідувачем кафедри. Тематика НДРС повинна випливати з тематики НДР кафедри.

При виконанні НДРС в інших наукових організаціях тема роботи може не співпадати з науковим напрямком кафедри, але повинна відповідати профілю спеціалізації студента.

У вихідних даних до завдання вказуються основні літературні джерела та інші матеріали, необхідні для подальшого бібліографічного пошуку, у тому числі стаття на іноземній мові, яку вивчає студент (для повного перекладу).

У завданні треба вказати основні методи дослідження та апаратуру, а також використання задачі для вирішення з використанням ПЕОМ.

Керівництво атестаційними НДРС здійснюється силами професорсько-викладацького складу кафедри. Кожному студенту завідувач кафедри призначає керівника з числа викладачів кафедри. Співкерівниками можуть бути призначені наукові співробітники, інженери та аспіранти кафедри, а також співробітники інших організацій, у яких виконується НДРС (НДІ НАН України і т.п.). На керівника НДРС покладається відповідальність за науково-методичну постановку та організацію роботи студента.

Для виконання НДРС за розкладом приділяється один день на тиждень. На вступному занятті завідувач кафедри або призначений їм викладач проводить із групою загальний інструктаж, роз'ясняючи цілі, задачі і порядок виконання роботи, загальні вимоги з техніки безпеки при роботі в лабораторіях кафедри, НДІ. При видачі завдань студентам розповідають про форми та терміни звітності.

Керівник НДРС допускає студента до роботи після додаткового інструктажу на робочому місці і розпису в журналі з техніки безпеки.

У дні виконання НДР, дипломних, бакалаврських та магістерських робіт студенти зобов'язані вести робочі журнали або щоденники, в яких записуються необхідна інформація про матеріали для дослідження, їх обробку, методику дослідження, а також подається опис усіх дослідів, первинних експериментальних даних, розрахунків, таблиць, графіків та фотографій. Щоденник є основним первинним документом, що характеризує ефективність поточної роботи студента в семестрі. Крім щоденника необхідно також вести короткий конспект прочитаної літератури за темою НДРС. Щоденники і конспекти треба вести охайно і щотижня пред'являти керівнику для перегляду.

За час виконання НДРС кожен студент повинен не менше одного разу виступити на науковому семінарі групи з доповіддю за своєю темою. Терміни доповідей студентів визначаються їх керівниками і затверджуються завідувачем кафедри.

Розподіл годин та форми звітності студентів за дисциплінами, що відносяться до виконання НДР наведено нижче, в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Обсяг годин на НДРС і розподіл за семестрами




Дисципліна

Семестр

Об’єм у год.

Форма звітності

Аудиторні

СРС

всьо-го

лекції

лабор.

семін. та практ.

1

Вступ до спеціальності

1

36

18







36

Диф. залік

2

Інформатика, обчислювальна техніка, програмування та числові методи

1, 2

176

54

72




192

екз.,

зал..

3

Стандартизація, метрологія та контроль якості продукції

6

45

45







27

Диф. зал.

4

Основи техники експериментальних досліджень

3, 4

63

36

27




99

зал., кур. роб.

5

Виробнича практика

6

4 тиж.













диф. зал.,

звіт




Бакалаврська атестаційна робота (Наукові дослідження за темою)

8

3 тиж

486










486

захист

6

Наукові семінари

10

17







17

37

зал.,

допов.

7

Курсова НДРС

10













102

кур. роб.

8

Переддипломна практика

11

8 тиж.










432

диф. зал.,

звіт

9

Дипломування (спеціалісти)

11

14 тиж.










756

захист

10

Наукові дослідження за темою.

11

144





144




126


Диф залік




Магістерська атестаційна робота

12














918

захист



  1. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ АТЕСТАЦІЙНИХ РОБІТ БАКАЛАВРА, МАГІСТРА ТА СПЕЦІАЛІСТА

Атестаційна робота бакалавра, магістра та спеціаліста - це кваліфікаційна наукова робота, яка-виконується студентом самостійно під керівництвом наукового керівника. Атестаційна робота магістра виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов'язаної з розробкою конкретних теоретичних і науково-виробничих задач фізичного матеріалознавства

Атестаційна робота бакалавра, магістра та спеціаліста має бути результатом закінченого наукового дослідження, мати внутрішню єдність та свідчити про те, що автор володіє сучасними методами наукових досліджень і спроможний самостійно розв'язувати наукові задачі, які мають теоретичне і практичне значення.

Зміст атестаційної роботи бакалавра, магістра та спеціаліста передбачає:

- формулювання наукової, науково-технічної задачі, аналіз стану вирішення проблеми за матеріалами вітчизняних і зарубіжних публікацій, обґрунтування цілей дослідження;

- аналіз методів і методик досліджень, які застосовуються при розв'язанні науково-дослідної задачі, обґрунтування вибору методу дослідження або його апаратного забезпечення;

- науковий аналіз і узагальнення фактичного матеріалу, який використовується в процесі дослідження;

- викладення про отримання результатів та оцінку їх теоретичного, прикладного або науково-методичного значення;

апробацію (бажано) отриманих результатів і висновків у вигляді патентів (заявок на патенти та інше), доповідей на наукових конференціях (не нижче факультетського рівня) або підготовлених публікацій у наукових журналах і збірниках із обов'язковими результатами їх рецензування.

У процесі підготовки та захисту атестаційної роботи студент повинен продемонструвати:

- уміння проводити системний аналіз відомих підходів і пропонувати

- нові шляхи розв'язання наукової задачі;

- володіння методами і методиками досліджень, використаних у процесі роботи;

- здатність до наукового аналізу отриманих результатів і розробки висновків і положень, уміння аргументовано їх захищати;

- уміння оцінити можливості використання отриманих результатів у науковій та практичній діяльності;

- володіння сучасними інформаційними технологіями для проведення досліджень та оформлення атестаційної роботи.

  1. ЗВІТ З КУРСОВОЇ, ДИПЛОМНОЇ, БАКАЛАВРСЬКОЇ ТА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


В залежності від часу, відведеного на виконання НДРС, її обсягу і змісту, формами звітності можуть служити:

- звіти по лабораторних роботах з елементами НДРС;

- письмові доповіді за підсумками НДРС у період практики;

- зошити записів роботи наукового семінару групи;

- звіти по НДРС;

- дипломна, бакалаврська або магістерська робота.

Зазначені матеріали по НДРС повинні задовольняти ряду загальних вимог, що випливають з ДСТУ 3008-95.

- чіткості побудови;

- логічної послідовності викладеної матеріалу;

- переконливості аргументації;

- стислості і точності формулювань;

- конкретності викладу результатів роботи;

- доказовості висновків і обґрунтованості рекомендацій.


  1. ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО КУРСОВОЇ, ДИПЛОМНОЇ, БАКАЛАВРСЬКОЇ ТА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБІТ


(Розроблено на підставі ДСТУ 3008-95)

При оформленні звітів студенти зобов'язані дотримувати вимоги ЄСКД, ДСТУ 3008-95.

Звіт з атестаційної НДРС оформлюється в одному екземплярі у вигляді друкованого тексту обсягом близько 50-70 сторінок для бакалавра, 80- 100 сторінок для спеціаліста і магістра.

Звіт включає наступні структурні складові роботи:

1. Вступна частина

2. Основна частина

3. Додатки


Вступна частина містить такі структурні елементи:

1. Обкладинка

2. Титульний аркуш /див. Додаток Б/;

3. Завдання /див Додаток В/

4. Календарний план (для дипломних атестаційних робіт спеціаліста ы бакалавра)

5. Реферат

6. Зміст

7. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.


Основна частина містить такі структурні елементи:

1. Вступ

2. Суть роботи

3. Економічна частина (для дипломних атестаційних робіт спеціаліста і бакалавра)

4. Охорона праці і навколишнього середовища (для дипломних атестаційних робіт спеціаліста і бакалавра)

5. Висновки

6. Рекомендації (не обовязково)

7. Перелік посилань


Завдання обов`язково заповнюється та видається студентові керівником роботи.


Календарний план (тільки для спеціалістів і бакалаврів) заповнюється студентом спільно з керівником.


Реферат призначається для ознайомлення з роботою (з дипломним проектом або роботою).

Реферат має бути викладений українською і англійською (або іншою іноземною) мовами. Обсяг реферату не повинен перевищувати 500 слів і має розміщуватися на одній сторінці формату А4.

Вимоги: стислий, інформативний, з чітким формулюванням кожної складової

Розміщується безпосередньо за календарнім планом

Реферат повинен містити:

1. Відомості щодо обсягу роботи - кількість сторінок, таблиць, ілюстрацій, літературних джерел згідно з переліком посилань.

2. Текст реферату викладають у такій послідовності:

Об’єкт розроблення або дослідження;

Мета роботи;

Матеріали та методика дослідження;

Результати та їх новизна;

Галузь застосування;

Рекомендації щодо використання результатів роботи;

Пропозиції про можливі напрямки розвитку, продовження виконаних досліджень.

Економічна ефективність (для дипломних робіт);

3. Ключові слова.


Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті проекту або роботи, розміщують одразу після тексту реферату. Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Приклад:

КВАЗІКРИСТАЛИ, АПРОКСИМАНТИ, Al-Ni-Co СПЛАВИ, ПРЯМІ МЕТОДИ, 2-НМ КЛАСТЕРИ,


Зміст розташовують після реферату з нової сторінки.

До змісту вносять:

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

Вступ;

Послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів основної частини;

Висновки;

Рекомендації;

Перелік посилань (відповідно до вимог нормативних документів);

Назви додатків.

Номери сторінок, що містять початок матеріалу, зазначають біля кожного пункту змісту.


Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається після змісту з нової сторінки іі включає пояснення всіх застосованих у роботі мало поширених умовних позначень, символів, скорочень і термінів.

Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті записки наводять їх розшифровку.

Приклад:

σв – тимчасовий опір розриванню.


Вступ починають з нової сторінки.

У вступі коротко викладають:

Оцінку сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної науково-технічної літератури та патентного пошуку із зазначенням практично вирішених задач, існуючих проблем, провідних фірм, вчених і спеціалістів у даній предметній галузі;

Світові тенденції розв`язання поставлених задач;

Актуальність даної роботи та підстави для її виконання;

Мету роботи та галузь застосування результатів;

Взаємозв`язок з іншими роботами.


Суть роботи, тобто відомості про предмет (об'єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття суті даної роботи, викладається в основній частині роботи. При цьому увага акцентується на новизні роботи.

Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи поділяють на підрозділи та пункти. Пункти, за необхідністю поділяють на підпункти.

Кожний пункт і підпункт має вміщувати закінчену інформацію.

У текстовій частині пояснювальної записки і розрахунках необхідно використовувати тільки одиниці системи СИ (SI).

Суть роботи містить наступні розділи:
  1. Літературний огляд
  2. Матеріали та методика дослідження
  3. Результати дослідження та їх обговорення


Розділ «1 Літературний огляд» містить аналітичний огляд літератури /стану питання/. В цьому розділі розглядаються теоретичні аспекти за темою дослідження, досягнення вітчизняної та світової науки в цьому напрямку досліджень; наприкінці розділу формулюється постановка задачі дослідження

В кінці літературного огляду у пункті «Постановка задачі» проводиться обґрунтування обраного напрямку дослідження; формулюються мета дослідження та його основні цілі.


Розділ « 2 Матеріали та методика дослідження» містить обґрунтування обраних матеріалів дослідження; обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження поставлених задач; розробку методик досліджень; опис експериментального, обладнання; аналіз похибок експериментів.


Розділ « 3 Результати дослідження та їх обговорення» являє собою експериментальну частину роботи та відображає результати виконаної роботи та дає їх пояснення.

В цьому розділі містяться:

Розробка моделей процесів, що досліджуються в роботі;

Постановка задачі моделювання, обґрунтування припущень і розробка базової моделі, аналіз адекватності розроблених моделей; розробка алгоритмів і методик проведення моделювання;

Формулювання та опис результатів теоретичних і експериментальних досліджень;

Аналіз основних науково-технічних результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

При описі експериментальної частини особливу увагу варто приділити метрологічному забезпеченню виконуваного дослідження, тобто оцінці вірогідності отриманої інформації та обробці експериментальних даних методами математичної статистики. Ілюстраційний матеріал роботи /графіки, схеми, креслення, мікрофотографії та ін./ називається рисунками і повинен супроводжуватися підписами.


Економічна частина наводиться тільки для дипломних робіт і її зміст треба узгодживати з керівником цього розділу.


Охорона праці і навколишнього середовища наводиться тільки для дипломних робіт і її зміст треба узгодживати з керівником цього розділу..


Висновки розміщують після суті роботи на новій сторінці.

У висновках наводять оцінку одержаних результатів під час виконання роботи, значущість цих результатів.

Текст висновків поділяють на пункти, кожний з яких позначають арабськими цифрами.

Примітка: Висновки слід узгоджувати з керівником до остаточного оформлення пояснювальної записки.


Рекомендації (якщо потрібно) наводять на підставі грамотно сформульованих висновків. Їх вміщують після висновків, з нової сторінки.

У рекомендаціях визначають необхідні подальші дослідження проблеми роботи, містять пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження. Рекомендації повинні мати конкретний характер. Текст рекомендації поділяють на пункти (як і висновки).


Перелік посилань – це перелік літературних джерел, на які є посилання в основній частині роботи, у тому числі перелік використаних директивних і матеріалів публікації магістранта.

При оформленні списку літератури джерела слід розташовувати у порядку появи посилань у тексті звіту. Іноземні джерела даються в оригінальній транскрипції.

Наводять в кінці роботи. Бібліографічні описи подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті.

Їх наводять відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи.


Додатки оформляються як продовження звіту на наступних його сторінках. Усі сторінки звіту нумеруються.

В додатках вміщують матеріали, які необхідні для повного розуміння суті роботи і які не можуть бути послідовно розміщені в основній частині роботи через великий обсяг, або спосіб відтворення.

Додатки можуть бути вилученими для широкого кола читачів, але є необхідними для фахівців фізичного матеріалознавства.

Типи додатків:

1. Додаткові ілюстрації або таблиці.

2. Матеріали, що не можуть бути послідовно розміщені в основній частині роботи через великий обсяг (фотографії, формули, проміжні математичні докази, протоколи випробувань, інструкції, методики, комп`ютерні програми, опис розроблених комп'ютерних програм та ін.).

3. Додатковий перелік літературних джерел, на які не було посилань у роботі, але які мають відношення до виконаної роботи і можуть викликати інтерес у читачів.

4. Опис нової апаратури і приладів, що використовуються під час проведення експерименту. тощо.

5. Звіт щодо патентних досліджень.

6. Технічне завдання (копії програми робіт, договору).

  1. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО КУРСОВОЇ, ДИПЛОМНОЇ, БАКАЛАВРСЬКОЇ ТА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБІТ


Пояснювальну записку до проекту або роботи оформлюють у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць та їх поєднань на аркушах білого паперу формату А4, на одному боці машинним способом. Допускається вміщення сторінок, виконаних способом ксерокопіювання (репрографії).

Текст друкують через півтора інтервали, з розрахунку не більше 40 рядків на одній сторінці.

Розміри відступів (від краю аркуша)- верхній, нижній і лівий - 20 мм, правий - 10 мм.

Весь текст впродовж усієї роботи має бути однаково чорним (включаючи ті елементи, що вписуються або докреслюються в нього).

Скорочення в тексті наводять відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи.

Структурні елементи - «Реферат», «Зміст», «Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів», «Вступ», «Висновки», «Рекомендації», « Перелік посилань» - не нумерують, а їх назви слугують за заголовки. Кожний такий структурний елемент розташовують симетрично на робочому полі аркуша.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів роботи та розділів розташовують посередині аркуша і друкують великими літерами без крапки в кінці та не підкреслюють. Перенесення слів у заголовках не допускається.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів починають з абзацного відступу і друкують маленькими літерами (крім першої великої) без крапки в кінці та не підкреслюють.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усієї роботи і дорівнювати п`яти знакам від лівого робочого поля.

Відстань між заголовком і подальшим текстом має бути не менше трьох інтервалів (два рядки).

Не допускається розміщення назви розділу, підрозділу, пункту або підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.


Нумерація сторінок - наскрізна, арабськими цифрами; для роботи проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці, для проекту - у відповідному місці штампа.

Титульний аркуш, завдання і календарний план включають до нумерації, але номер на них не ставлять.


Нумерація розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів.

Розділи нумерують арабськими цифрами в межах викладення сутності проекту (роботи) - 1, 2, 3 без крапки після цифри.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах розділу - 1.1; 1.2; 1.3, яка складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу без крапки після другої цифри.

Пункти - повинні мати нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу - 1.1.1; 1.1.2; 1.1.3, яка складається з номера розділу, номера підрозділу та номера пункту без крапки після третьої цифри.

Підпункти - повинні мати нумерацію в межах розділу, підрозділу та пункту - 1.1.1.1; 1.1.1.2; 1.1.1.3, яка складається з номера розділу, підрозділу, пункту та порядкового номера підпункту без крапки після останньої цифри.


Ілюстрації - (кресленики, рисунки, графіки, фотографії, схеми, діаграми) розміщують у роботі безпосередньо після тексту, в якому вони вперше згадуються, або на наступній сторінці.

На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі.

Якщо ілюстрації створені не авторами, при їх поданні необхідно посилатися на джерела.

Кресленики, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам ЄСКД і ЄСПД.

Фотознімки розміром менше А4 повинні бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією, там же за необхідністю розміщують підрисунковий текст (пояснювальні дані).

Ілюстрацію позначають словом «Рисунок -», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальний даних.

Приклад: Рисунок 3.2 – Мікроструктури дифузійних шарів в сплавах на основі заліза після азотування.

Ілюстрації нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу (за винятком ілюстрацій, наведених у додатках).

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, після якого крапку не ставлять.


Таблиці - цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць.

Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, де вона вперше згадується, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в роботі.

Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу (за винятком таблиць, наведених у додатках).

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

Слово «Таблиця» пишуть зліва з абзацного відступу.

Якщо таблицю переносять на наступні аркуші (великий обсяг), то на першому вказують «Таблиця - », а на всіх інших аркушах зліва «Продовження таблиці - », при цьому допускається заміна головки, або боковика таблиці відповідно номерами граф чи рядків. Їх нумерують їх арабськими цифрами в першій частині таблиці).

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, які мають самостійне значення - починають з великої літери.

Заголовки та підзаголовки граф указують в однині.


Переліки. Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка. Перед кожною позицією переліку ставлять малу літеру української абетки з дужкою, або - дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з абзацним відступом відносно місця розташування переліків першого рівня деталізації.

Приклад: В роботі розглянуті такі властивості сплавів та сталей:

а) механічні:

1) тимчасовий опір розриванню;

2) твердість;

б) фізичні властивості:

1) електропровідність;

2) теплопровідність;

в) спеціальні властивості:

1) окалиностійкість;

2) термостійкість.


Примітки. Примітки вміщують у роботі за необхідністю пояснення змісту тексту, таблиці, або ілюстрації і розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, або ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після цього ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Якщо приміток декілька, то після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки, з великої літери подають її зміст.

Приклад:

Примітки:

1. Габаритні розміри опок наведені залежно від розмірів модельних плит.

2. Матеріал опок – чавун або алюмінієві сплави.


Формули та рівняння. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, де їх вперше згадують, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння нумерують порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні рядка.

Пояснення значень, символів і числових коефіцієнтів наводять після формули (рівняння) в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення кожного символу починають з нового рядка.

Перший рядок пояснення починають з абзацного відступу словом «де» без двокрапки.

Формули, які розташовують одну за одною, відокремлюють комою.

Приклади:

Серед найбільш поширених феноменологічних формул потенціалів парної взаємодії використовують:

а) функцію Морзе:





б) функцію Ленарда – Джонса:





в) функцію Борна-Майера:




де  і a – параметри, безразмірні одиниці;

 - максимальна глибина потенціальної ями, еВ;

r0 – рівноважна відстань між атомами, на якій потенціальна енергія мінімальна, м.


Посилання. Посилання в тексті роботи на джерела зазначають порядковим номером за переліком посилань, виділених квадратними дужками.

При посиланні на розділи, додатки, таблиці тощо зазначають їх номери.


Виноски. Пояснення до окремих даних допускається оформляти виносками, які позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр з дужкою.

Нумерація виносок окрема для кожної сторінки і її виконують безпосередньо після того слова, символу чи тексту, який треба пояснити.

Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30…40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Текст починають з абзацного відступу і друкують через один інтервал.

Приклад:

Цитата в тесті: „В індукційних тигельних печах рідкий метал, який нагрівається до високих температур (1500…1800˚С) справляє на футеровку термічну, корозійну і ерозійну дію“ 1)

____________

1) О.П.Макаревич, Г.Є.Федоров, Є.О.Платонов. Виробництво виливків із спеціальних сталей. –К.: Видавництво НТУУ „КПІ“, 2005. 712 с.


  1. ЗАХИСТ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ


Виконані атестаційні науково-дослідні роботи разом з графічним матеріалом (плакатами у кількості не меньше 3-х аркушів формату А1 – для бакалаврів, 6 аркушів формату А1 - для спеціалістів і магістрів) студенти представляють в ДЕК, члени і голова якої призначені завідувачем кафедри.

На захисті бажано бути присутніми всім студентам групи.

Перед ДЕК студент робить доповідь, після чого члени комісії проводять опитування за змістом НДРС. Питання можуть задавати і присутні студенти. Після захисту робіт усіма студентами комісія підводить підсумки і виставляє в екзаменаційнній відомості оцінку за захист.

Звіти та атестаційні роботи зберігаються на кафедрі протягом усього терміну навчання студента в інституті.


Додаток А

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ НДРС


1. Фізичне матеріалознавство тонкоплівкових структур:

-Формування силіцидних плівкових наноструктур на кремніі:

а) стабилізація моносиліцида нікеля на монокристалевому кремнії;

б) формування епітаксійних плівок CoSі2 на монокристалічному кремнії;

в) формування епітаксійних плівок MnSі1,7 на монокристалічному кремнії;


-Фізико-хімічні властивості поверхні металевих сплавів медицинського призначення;

-Розв'язання задач матеріалознавства обчислювальними методами:

-Масоперенос та фазоутворення в металах при впливі концентрованих потоків енергії.


2. Кристалохімічні перетворення в сплавах заліза при дифузії елементів проникнення в процесі термомеханічної активації поверхні:

-Вплив напруженого стану на фазовий склад та структуру сплавів заліза при нагріванні в різних середовищах;

-Високотемпературна рентгенографія процесів азотування, цементації та нітроцементації сплавів заліза під година механічної активації поверхні;

-Фазовий склад, структура та механічні властивості дифузійних шарів сплавів заліза після термомеханічної активації поверхні в газовому середовищі;

-Атестація дифузійних шарів за даними мікродюрометричного аналізу.


3. Дослідження структури та фазових перетворень у богатокомпонентних системах на основі Nі та Cr під впливом високоенергетичних джерел енергії:

-Фізичні та механічні властивості захисно-відновлюваних покриттів на жароміцних Cr-, Nі-сплавах для транспортного та енергетичного машинобудування;

-Енергодисперсійна та хвильова спектроскопія рентгенівських променів у зонах дифузійних реакцій речовин у конденсованому стані.


4. Вивчення впливу попередньої пластичної деформації на дифузію азоту та вуглецю в сплавах на основі заліза:

- вплив нагрівання на структуру та властивості деформованого металу;

- вплив дефектів кристалічної будови на дифузію атомів проникнення;

- структура і властивості деформованого металу;

- формування структури та властивостей поверхневих дифузійних шарів;

- моделювання дефектів кристалічної будови та їх вплив на процеси дифузії;

- моделювання процесів хіміко-термічної обробки.


Вивчення закономірностей утворення диффузийных шарів при насиченні легованих сталей вуглецем і азотом.

Дослідження механізму і кінетики утворення азотистих фаз у залізі, легованому титаном і хромом.

Дослідження впливу холодної пластичний деформаціі на процеси азотування заліза та його сплавів.

Дослідження тонкої структури сплавів заліза після нітроцементаціі.

Електронномікроскопічні дослідження структури високоміцних сталей.

Дослідження впливу технологічних факторів на фазовий склад і стуктуру надпровідних тонких плівок.

Дослідження дифузійних процесів у плівкових композиціях ніхром-золото.

Рентгеноспектральне дослідження електронної структури карбідів хрому.

Дослідження властивостей поверхні металів і сплавів методом електронної спектроскопії.


Додаток Б


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»


Кафедра фізики металів


До захисту:

Зав. кафедри ___________

«__» _______ 200_ р.


ЗВІТ

з курсової науково-дослідної роботи:


___________________________________________________________

(найменування теми роботи)

______________________________________________________________________________________________________________________


Науковий керівник


__________________________ підпис ______________

(посада, наук. ступень, звання) дата (прізвище)


Консультант


__________________________ підпис ______________

(посада, наук. ступень, звання) дата (прізвище)


Виконавець:


__________________________ підпис ______________

(ПІБ, група)


Київ - 2002


Додаток В


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»


Кафедра фізики металів


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Зав. кафедри ___________

«__» _______ 200_ р.


ЗАВДАННЯ

на курсову науково-дослідну роботу


Студенту групи ___________________________________________

(ПІБ)

Тема роботи _____________________________________________

_________________________________________________________

________________________________________________________________

Вихідні дані ______________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

Основні етапи досліджень ___________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

Основна апаратура та устаткування __________________________

_________________________________________________________

Термін представлення звіту керівнику _________________________

Термін захисту звіту ________________________________________

Керівник роботи ___________________________________________

(посада, звання, ПІБ)

____________________

(підпис)

Завдання видано __________ Прийнято до виконання

(дата) ____________________

(дата, підпис студента)