Методи дослідження методики навчання географії в школі
| Вид материала | Документы |
- З Географії для вступу на перший курс навчання до Вінницького національного технічного, 118.27kb.
- Програма з «Методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах» до державного, 238.02kb.
- Уроку в темі, 537.68kb.
- Робоча програма з навчальної дисципліни «Методика навчання географії» розроблена, 1008.94kb.
- Юрія Федьковича " затверджую, 359.65kb.
- Робоча навчальна програма предмет Методи дослідження властивостей матеріалів (Р-32), 48.64kb.
- Розроблена програма проведення психодіагностичного дослідження. Підібраний психодіагностичний, 271.18kb.
- Конспектів на, 121kb.
- Концепція навчання української мови в системі профільної освіти, 159.58kb.
- Готовність до навчання в школі, 26.82kb.
Методи дослідження методики навчання географії в школі.
Вчитель географії повинен володіти знаннями і вміннями дослідницької роботи з методики навчального предмета. Це необхідно для самооцінки своєї роботи, для вивчення досвіду інших вчителів, самоосвіти і творчого пошуку.
На сьогоднішній час не тільки вчені займаються дослідницькою роботою, але й окремі вчителі й цілі вчительські колективи.
Методика викладання географії вирішує наукові і практичні завдання.Це вимагає різних підходів і способів досліджень. Головні напрямки досліджень визначаються провідною метою цієї науки – дослідження змісту шкільних курсів географії та удосконалення форм і методів навчання.
У наукових дослідженнях з методики навчання географії важливе місце посідає метод теоретичних досліджень. Він забезпечує дослідника науковою методологією та методикою і спрямований на створення узагальнень, встановлення і формування закономірностей вивчення явищ, процесів.
До методів теоретичного рівня , крім вивчення педагогічної спадщини, слід віднести статистично – математичний, історичний, порівняльний метод та системно – структурний підхід.
Системно – структурному підходу в методиці навчання географії останнім часом приділяють особливу увагу. Суть його полягає в тому, що предмет дослідження розглядається в якості цілісної системи, яка складається із взаємопов’язаних елементів. При цьому в центрі уваги знаходиться вивчення взаємозв’язків і взаємодій між цими елементами. У відповідності з тим під час дослідження процесу навчання географії опираються на виявлення зв’язків між діяльністю учителя і учнів; між метою, змістом, методами і засобами навчання; між засвоєнням знань, розвитком і вихованням учнів та ін.
Системно-структурний підхід передбачає визначення цілей уроку, відбір змісту, методів і засобів навчання з урахуванням цих цілей. Системний підхід проявляється і в тому, що учителеві тепер рекомендується планувати і розробляти зразу декілька уроків з цієї чи іншої теми програми.
Значення математичних методів дослідження не обмежується здійсненням обчислень. Головна функція цих методів – виявлення і обґрунтування складних взаємозв’язків і закономірностей педагогічних явищ.
Суть історичного методу полягає в тому, що явища, які досліджуються, розглядаються у розвитку і зміні в часі.
Методи експериментально – емпіричного рівня:
- - спостереження за роботою колег;
- - вивчення шкільної документації (планів, розробок учителів і методичних об’єднань, результатів перевірок контрольних робіт і самостійних робіт учнів тощо);
- - анкетування, бесіди з учителями, адміністрацією школи та учнями;
експеримент природний і лабораторний.
| Спостереження за процесом навчання а)самоспостереження; б)об’єктивне; в)наукова |
| Педагогічний експеримент Метод дослідження закономірних зв’язків, які об’єктивно існують у педагогічній практиці |
| Методи експериментально – методичного рівня |
| Вивчення сучасного педагогічного досвіду - шкільна документація - анкетування; - бесіди з учнями та вчителями |
| Основні етапи методичного дослідження 1.Проблема дослідження (вивчення об’єкта і предмета дослідження). 2.Мета і завдання дослідження. 3.Висунення робочої гіпотези. 4.Перевірка гіпотези шляхом експериментального навчання. 5.Розробка методичних рекомендацій. 6.Обгрунтувані висновки. |
Спостереження – найпоширеніший метод вивчення й узагальнення досвіду вчителів, аналізу власної педагогічної діяльності.
Види спостережень:
а) самоспостереження під час педагогічного процесу;
б) об’єктивне спостереження;
в) наукове спостереження.
Самоспостереження – це своєрідний самоконтроль і спостереження за учнями. Воно допомагає вчителю уникнути повторення помилок, сприяє підвищенню його майстерності й авторитету серед учнів, стимулює до урізноманітнення методів і форм навчання, використання різних видів опитування та контролю знань, вмінь і навичок учнів.
Об’єктивне спостереження дає підстави спостерігачеві робити певні висновки щодо педагогічного процесу, дозволяє запозичити для себе щось корисне або порадити колезі ефективніші методи, прийоми і засоби для вивчення учнями певної теми чи розділу навчальної програми, виконання практичної роботи, проведення екскурсії. Об’єктивне спостереження значно триваліше, тому його висновки можуть мати вагоміше значення. Воно передбачає аналіз роботи кількох учителів і багатьох учнів з метою вивчення певної системи навчання географії і поширення передового досвіду .Ефективність об’єктивного спостереження посилюється, якщо його поєднують із спеціальними методами перевірки діяльності учнів, якості їх знань.
Наукове спостереження в методиці викладання географії характеризується комплексністю і цілеспрямованістю. Для цього необхідно, насамперед, з’ясувати мету спостереження, яка орієнтує дослідника. Її визначають, виходячи із практичних завдань дослідження.
Для вивчення питань, що мають бути дослідженні, науковці або методисти розробляють програму, тобто певну систему завдань, дій і запитань, визначають критерії оцінок, способи обробки отриманих даних. Об’єктивність результатів спостереження забезпечується глибоким аналізом уроку.
Вивчення шкільної документації дає змогу визначити систему навчання географії в школі та з’ясувати якість знань школярів. При цьому аналізуються класні журнали, тематичні, календарні та поурочні плани, конспекти уроків, методичні розробки, щоденники і зошити учнів, контурні карти, календарі погоди тощо.
Анкетування як метод дослідження застосовується для оцінки певних явищ, фактів, подій (для оцінки якості нового підручника, посібника, нетрадиційних форм навчання, нових технологій тощо). Однією з його переваг перед іншими методами є те, що воно дає змогу отримати інформацію від великої кількості осіб. Цей метод дослідження доцільно поєднувати з іншими.
Послідовність застосування методу:
а) складання запитань анкети;
б) поширення і збирання заповнених анкет;
в) обробка, аналіз і класифікація відповідей;
г) розробка рекомендацій, врахування зауважень тощо.
Бесіди з учителем та учнями - досить поширений і давно відомий метод дослідження. За його допомогою можна вивчити досвід роботи вчителя, його відношення до нових підручників, посібників тощо.
Дослідник повинен заздалегідь підготувати цілу систему запитань для бесіди (як основних так і додаткових).
Коли вивчають досвід роботи окремих вчителів, бесіди мають цілеспрямований характер. Основні положення підкріплюються документами, методичними розробками, проведеними уроками, заняттями гуртків тощо. Оцінюючи роботу вчителя, теж враховують думку його колег, дирекції школи.
Бесіди з учнями дають уявлення про інтерес до предмета, про якість знань, про читання ними географічної літератури, про враження від екскурсії і т.д.
Педагогічний експеримент - це наукове дослідження процесу навчання з метою перевірки правильності наукової гіпотези дослідника. Виділяють природний і лабораторний педагогічний експеримент.
Суттєвою ознакою експерименту, яка відрізняє його від спостереження, є активне втручання у ситуацію дослідника, який здійснює маніпулювання однією або кількома змінними (факторами) і реєструє супутні зміни у поведінці об’єкта, що вивчається.
Природний експеримент проводять у звичних для учнів умовах – у класі (навчальному кабінеті). Для його проведення виділяють як мінімум два паралельних, рівноцінних за успішністю і рівнем загального розвитку учнів, класи. Один із них обирають за експериментальний, другий – контрольний. Після завершення експерименту порівнюють знання учнів, роблять відповідні наукові висновки, розробляють практичні рекомендації.
Лабораторний експеримент, на відміну від природного, проводять у спеціально обладнаному приміщення. Його мета – з’ясувати, чому під час природного експерименту ті чи інші знання важко засвоюються або сприймаються учнями. Лабораторний експеримент може передувати природному, тоді він має уточнити природу і доцільність останнього.
У програмі педагогічних досліджень виділяють й інші види експерименту, серед яких: констатуючий і навчальний (формуючий). Мета констатуючого – проілюструвати, зафіксувати рівень навчальної діяльності, знань та вмінь учнів. Його проводять на початку і в кінці методичного дослідження.
Мета формуючого – довести ефективність нової технології, методу, прийому, засобу або форми навчання.
Педагогічний експеримент проводять за такою схемою:
- - визначення об’єкта і предмета дослідження;
- - з’ясування мети і завдань дослідження;
- - висунення робочої гіпотези;
- - визначення тривалості, місця проведення експерименту, його обсягу;
- - вибір експериментальних і контрольних класів;
- - аналіз і розробка необхідних матеріалів для забезпечення проведення експерименту;
- - вибір критеріїв оцінки і методів обробки результатів;
- - розробка методики спостереження за ходом експерименту;
- - аналіз результатів, інтерпретація експерименту, обґрунтування методичних рекомендацій та загальні висновки.
Теоретична обробка матеріалів педагогічного експерименту – заключний етап дослідження.