О. М. Підходи до організації та здійснення самостійної роботи в професійних навчальних закладах постановка проблеми

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз останніх досліджень і публікацій. Постановка завдання. Виклад основного матеріалу. Висновки і перспективи подальших досліджень.

Подобный материал:

• Методика проведення лекційних занять у вищих навчальних закладах в умовах гуманізації, 150.95kb.
• Науково-методичні засади аналізу академічної успішності студентів постановка проблеми, 182.09kb.
• Тематичний план аудиторної та самостійної роботи 7 Перелік тем та питань самостійної, 209.58kb.
• Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, 286.57kb.
• Рони, та характер підготовки педагогічних кадрів, з іншої, визначають якість формування, 199.83kb.
• Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних, 912.87kb.
• Програмування наскрізної самостійної роботи при вивчені дисципліни «машиновикористання, 162kb.
• 2. Організації самостійної роботи студентів Форми самостійної роботи, 43.14kb.
• Психологічний супровід адаптаційного процесу в навчально-виховних закладах, 234.94kb.
• Методичні рекомендації виконані з метою поліпшення організації та проведення навчально-виховної, 1596.44kb.

УДК 378.147

© 2007

Кіосєва О.М.


ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В ПРОФЕСІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ


Постановка проблеми. Входження України в Європейський простір потребує адаптації системи освіти до нових умов. Головним її завданням є забезпечення належного рівня конкурентоспроможності випускників вітчизняних професійних, зокрема технічних, навчальних закладів на Європейському ринку праці. Це потребує формування в них певних якостей і вмінь, як то передбачати, прогнозувати, гнучко мислити, приймати нестандартні рішення, швидко реагувати на мінливі ринкові умови.

Особлива відповідальність за формування вказаних якостей лежить на педагогічних працівниках, які повинні стати рушійною силою цього процесу. Бо саме їм довірено навчання і виховання фахівців, які володітимуть тим комплексом знань, умінь та навичок, що дозволить їм вільно відчувати себе на Європейському ринку праці. Тому сьогодні головну увагу слід зосередити на підготовці нового покоління педагогів, які б володіли, з одного боку, високою професійною культурою і професійною кваліфікацією, що забезпечується здобутими знаннями в академічних стінах, а з іншого боку були спроможні до самостійного пошуку, відчували потребу до збагачення своїх знань.

Сьогодні вкрай замало тільки знань, що здобуті під час навчання чи то в ПТУ чи то в технічному ВНЗ. Наука в галузі техніки розвивається неймовірно швидкими темпами, те що було новим учора, сьогодні вже вчорашній день, бо вважається застарілим. Майбутній викладач, що здобує навіть новітні професійні знання без постійного їх оновлення через декілька років буде володіти та передавати новим поколінням застарілі знання, що не в повній мірі відповідають потребам суспільства. Особливо негативно це явище проявляється в підготовці інженерів-педагогів, коли виконується подвійна місія: студенти інженерно-педагогічних спеціальностей як і їхні наставники будуть передавати свої професійні знання іншим робітникам різних галузей господарської діяльності.

Тому педагогічні кадри, задіяні в підготовці інженерів-педагогів повинні і зобов’язані не тільки бути обізнаними в педагогічній і технічній області новітніх знань, а й навчати та розвивати потребу до самостійного пошуку знань у своїх підопічних.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема здійснення самостійної роботи студентів досліджується в роботах В.А.Козакова, В.Д.Мороза, М.Г.Гарунова, А.М.Юркова, В.Т.Форменко та інших. А також в дисертаційних дослідженнях, що розкривають окремі напрямки здійснення самостійної роботи.

На думку більшості авторів, які торкнулися у своїх роботах [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8] теми самостійної роботи, самостійна робота є об'єктивно необхідним фактором навчального процесу, без якого практично неможлива організація таких форм навчання як практичні й лабораторні роботи, підготовка до державного іспиту, виконання диплому. Із цих же робіт можна зробити висновок про те, що якість протікання навчальної діяльності, а отже відповідність випускника тим вимогам, які пред'являються на ринку праці, залежить від рівня ефективності самостійної роботи студентів, тобто на якому рівні вона організується, керується й перевіряється.

Проблема самостійної роботи не є новою. Вона розглядається як з позиції умов середньої освіти, так і з позиції професійної освіти. Але виходячи з завдань професійної школи В.Д.Мороз зауважує, що висновки дидактики щодо самостійної навчальної діяльності школярів не в повній мірі відповідають умовам і завданням професійної освіти. Тут ми маємо дещо інші умови навчання, принципово іншу мотивацію навчальної діяльності (середня освіта є обов’язковою за Конституцією України, професійна освіта обирається особистістю самостійно), інші ніж в школі організаційні форми навчального процесу і ще багато відмінностей. Це вимагає і дещо інших підходів до аналізу організації самостійної роботи [4].

Тому надалі зосередимося на аналізі здебільшого праць дослідників професійної освіти.

В психолого-педагогічній літературі існує багато підходів до визначення самостійної роботи:

1. це вся сукупність занять студента, що базується на вміннях свідомо і активно працювати [4];
   
2. це його навчальна діяльність без участі викладача, вона є складовою частиною цілісного процесу а навчання, та має ті ж завдання, що й навчальний процес [5];
   
3. одна з форм навчально-пізнавальної активності студента [2];
   
4. це специфічний вид діяльності вчення, головною ціллю якого є формування самостійності суб'єкта, що вчиться, формування його вмінь, знань та навиків здійснюються опосередковано через зміст і методи усіх видів навчальних занять [3].
   

В деяких роботах автори не дають особистого визначення самостійної роботи, а виходять з поглядів, які існують в літературі. Так у роботі [6] автори підсумовують існуючі твердження про самостійну роботу: одні автори ототожнюють її з самостійною діяльністю та розглядають в системі навчально-виховного процесу, як сприйняття й самостійне осмислення студентами інформації що доноситься, відтворення її на лекційних та практичних заняттях. Інші вважають самостійною роботою лише ту, коли студент без допомоги викладача проаналізував та узагальнив навчальний матеріал, перевірив свої висновки та результати.

Виходячи з вище сказаного можна зробити висновок про те, що єдиної думки та чітких критеріїв визначення самостійної роботи в психолого-педагогічній літературі не існує. Теж стосується і питання організації та здійснення самостійної роботи.

Постановка завдання. Метою даної роботи є обґрунтування обраного напряму дослідження через визначення та узагальнення досвіду організації та здійснення самостійної роботи в професійних навчальних закладах, який висвітлено в дисертаційних роботах за останні десять років.

Виклад основного матеріалу. У результаті вивчення найменувань дисертаційних робіт за напрямком «Педагогічні науки», що відображені в журналі «Науковий світ» за період з 1998-2007рр. було відокремлено 28 робіт за наступними напрямками дослідження самостійної роботи в професійних закладах освіти:

• формування пізнавальної самостійності, самоорганізації (І.А.Левіна, С.В.Каяліна, Т.В.Новиченко, В.Р.Мичковська, Л.А.Тархова);
  
• розвиток творчої пізнавальної самостійності (О.П.Грибок);
  
• підготовка майбутнього вчителя до організації самостійної роботи (Н.В.Кардаш);
  
• умови (педагогічні, дидактичні) організації, керівництва самостійної діяльності Т.М.Лобода, Л.В.Онучак, І.М.Шимко, Н.М.Генералова, С.М.Кустовський, І.В.Шевченко);
  
• організація самостійної роботи з використанням певних технологій (М.І.Сичова, С.Г.Заскалєта, В.В.Луценко, В.Р.Мичковська, І.А.Шайдур, Н.В.Ванжа, Н.О.Шишкіна, В.О.Качурівський);
  
• індивідуалізація самостійної роботи з використанням відповідних засобів (О.Л.Коношевський);
  
• формування вмінь і навичок, досвіду самостійної роботи за допомогою певних засобів та технологій (Л.В.Савенкова, С.М.Яшанов, І.В. Хомюк, Л.Л.Головко);
  
• самостійна робота як засіб вдосконалення підготовки (В.М.Буринський).
  
• чинники результативності самостійної роботи (Г.М.Романова);
  

Результати поглибленого аналізу дисертаційних напрямків дослідження самостійної роботи у якості їх процентного співвідношення представлено у графічному вигляді за допомогою кругових діаграм на рис.1.




З рисунка 1 видно, яка кількість дисертаційних робіт присвячена тому чи іншому питанню. Так найбільшу увагу дисертанти привернули організації самостійної роботи з використанням певних технологій (8 робіт). Питання формування пізнавальної самостійності, самоорганізації та умов організації, керівництва самостійної діяльності розглянуто в п’ятьох та шістьох роботах відповідно. Чотири роботи присвячені проблемі формування вмінь і навичок, досвіду самостійної роботи за допомогою певних засобів та технологій. Найменшу увагу приділено питанню творчості, чинникам результативності самостійної роботи та висвітленню самостійної роботи в якості вдосконалення підготовки, підготовці майбутнього вчителя до організації самостійної роботи.

Проведений аналіз показав, що більшість дисертаційних робіт присвячена проблемам самостійної роботи саме у вищих закладах освіти, близько 96%, від загальної кількості досліджень. В той же час, як і в будь-якому професійному закладі, у ПТНЗ високий рівень здійснення самостійної роботи при вивченні навчальних дисциплін є гарантом забезпечення ринку праці висококваліфікованими робітниками, здатними використовувати адекватно реальній ситуації нові засоби виробництва, грамотно вирішувати правові, економічні, екологічні питання.

Такий розподіл дисертаційних робіт в професійній освіті в першу чергу спричинено відсутністю нормативної бази, щодо здійснення самостійної роботи в ПТНЗ. Тобто самостійна робота учнів не є регламентованою в навчальних планах та програмах. Але все ж таки є невід’ємною частиною навчального процесу в профтехосвіті.

Самостійна робота в ПТНЗ в багатьох випадках здійснюється за механізмами здійснення самостійної роботи в професійній освіті в цілому. Бо на відміну від загальноосвітніх закладів освіти в професійному закладі значну роль відіграє професійна мотивація, що є результатом усвідомленого вибору майбутньої професійної діяльності. Завдяки чому самостійна робота стає для учня (студента) інструментом досягнення професійної зрілості та майстерності в обраній справі, а для викладача інструментом активізації учнів.

Як вказувалося вище, вкрай замало майбутньому викладачеві здобути знання та вміння з обраної професійної діяльності. Він повинен оволодіти технологією ефективної організації самостійної роботи, якої треба навчати, ще під час підготовки в академічних стінах, як опосередковано, через здійснення самостійної роботи у вищому закладі освіти, так і безпосередньо, розглядаючи питання організації самостійної роботи під час аудиторних занять з відповідного курсу.

Як свідчать результати аналізу дисертаційних робіт питанню організації та здійснення самостійної роботи вчені приділяли значну увагу в різні роки.

Як зазначає Н.О.Шишкіна результат самостійної роботи значною мірою залежіть від її організації. Тобто який рівень взаємовідносин встановлено між викладачем та студентом (учнем) (пряме, співуправління чи самоуправління) на відповідному етапі розвитку його самостійної діяльності.

Одним з головних результатів самостійної роботи є самостійність (Н.О.Шишкіна, В.О.Качурівський). Останній виділяє чотири її рівня (виконавчий, дії у типових ситуаціях, дії в нетипових ситуаціях, творчий), які реалізуються через самостійну роботу, що має також чотири види (репродуктивна, реконструктивна, пошукова, творча). А стратегічним напрямком виступає поступовий перехід від нижчого рівня (виду) до вищого.

Питанню самостійності при організації самостійної роботи приділяє увагу Н.В.Ванжа, яка розглядає самостійність у двох аспектах, що мають тісний взаємозв’язок: як характеристика діяльності студента та як властивість його особистості. Вона виділяє її зовнішні ознаки (вміння планувати свою діяльність, виконувати завдання без безпосередньої допомоги викладача, обирати найбільш раціональні способи розв’язання завдань, здійснювати самоконтроль за процесом та результатом праці) та внутрішні ознаки (сукупність потреб та мотивів, власні розумові та фізичні зусилля студента, які спрямовані на досягнення мети).

Планомірно та ефективно організувати самостійну роботу можливо лише тільки при наявності чіткої моделі (технології, системи) організації самостійної роботи (Н.О.Шишкіна, В.О.Качурівський, Н.В.Ванжа).

Так, в своїй роботі В.О.Качурівський пропонує розглядати організацію самостійної роботи через модель базисом якої є три напрямки: організаційно-освітній (макрорівень), виконавчий (мінірівень), самоосвітній (мікрорівень). Кожен з яких включає чотири основних компоненти (планування, організацію, регулювання, контроль-аналіз), що функціонують на різних напрямках, між якими діють прямі та зворотні зв’язки, які визначають послідовність їх реалізації в процесі реалізації моделі в цілому.

Дана модель може бути частково використана в ПТНЗ тобто зведена до двох рівнів міні рівня (викладач) та мікрорівня (учень).

Серед головних завдань викладача є створення сприятливих умов для самостійної роботи студента (В.О.Качурівський, В.М.Буринський, Т.М.Лобода, Н.М.Генералова, С.М.Кустовський, Л.В.Онучак, І.М.Шимко, І.В.Шевченко, Н.В.Ванжа). Останій виділяє дві групи умов: зовнішні і внутрішні. Забезпечення сприятливих зовнішніх умов можливе через:

• складання планів самостійної роботи з дисциплін, рівномірний розподіл роботи протягом семестру;
  
• складання графіків консультацій, розробка та видання методичних посібників для самостійної роботи над окремими темами або типами завдань;
  
• застосування нових перспективних методик та методів навчання (модульне навчання, проведення самостійної роботи в малих групах або у парах, різнорівневе, диференційоване та індивідуальне навчання, використання опорних конспектів, організацію комп’ютерних класів для самостійної робот та підготовку відповідних тренінгових та навчаючих програм);
  
• чітке визначення вимог до продукту та результату самостійної роботи студентів, розробку критеріїв її об’єктивної оцінки;
  
• створення сприятливої атмосфери у стосунках між викладачем та студентами.
  

Оптимізація внутрішніх умов полягає у створенні позитивної мотивації до роботи та врахуванні індивідуальних особливостей студента. Останнє детально досліджено в роботах І.А.Шайдур та В.В.Луценко, які розглядають організацію самостійної роботи на основі індивідуально орієнтованого та особистісно орієнтованого навчання, яке засноване на розробці навчальних завдань різних рівнів складності в залежності від особливостей відокремлених типологічних груп.

Серед переліку факторів впливу на процес організації самостійної роботи за даними С.Г.Заскалити, що виділяють одночасно і викладачі і студенти є компетентність викладача з питань організації самостійної роботи. Цей фактор в своїх дослідженнях підкреслюють і інші вчені такі як І.В.Хомюк, В.Р.Мичковська.

Підсумовуючи вище сказане можна зробити висновок, що розглянуті підходи до організації та здійснення самостійної роботи студентів ВНЗ мають прикладний характер, тобто набутий досвід різних вчених може бути використано у системі професійної освіти у цілому та зокрема в професійно-технічних навчальних закладах.

Виходячи з досвіду, що накопичено різними вченими, організацію та здійснення самостійної роботи в ПТЗО слід проводити при наявності чіткої моделі її реалізації. За основу цієї моделі може бути взята модель, що запропонована В.О.Качурівським. При реалізації такої моделі необхідно враховувати наступне:

• самостійна робота повинна набувати свого розвитку поступово та планомірно. Цьому має сприяти складений викладачем та виданий учням план-графік самостійної роботи, що містить рівномірно розподілені роботи, а самостійна робота повинна стати продовженням аудиторної роботи;
  
• кожен учень це окрема особистість зі своїми потребами, мотивами та здібностями, що визначають рівень його навчальної діяльності і зокрема самостійної роботи. Тому навчальні завдання до самостійної роботи повинні враховувати індивідуально-типологічні особливості учнів та сприяти розвитку самостійності, як професійної якості його особистості.
  

Але слід зазначити, що не дивлячись на накопичений досвід організації та здійснення самостійної роботи серед визначених напрямків дослідження не приділена увага навчанню, підготовці майбутнього викладача до організації самостійної роботи в галузі професійної освіти в цілому та профтехосвіти зокрема, де самостійна робота набуває вагомого значення. Бо, з одного боку, викладач системи професійної освіти крім високого рівня знань та умінь з навчального предмету, розвинутих загальнолюдських та професійних якостей, повинен мати ще й уявлення про особистість учня, його здібності, ефективні прийоми організації його самостійної роботи.

Вивчення практики методичної підготовки дозволило встановити, що в багатьох випадках під час організації самостійної роботи майбутні фахівці керуються інтуїтивним уявленням про те, як має бути організована самостійна робота, що призводить до зниження якісних показників успішності, тих хто навчається.

З іншого боку, в контексті приєднання України до Болонського процесу в галузі вищої освіти намітилася тенденція до зменшення аудиторних годин навчання та збільшення за цей рахунок годин на самостійну роботу студентів. Це, в свою чергу, потребує визначення змісту самостійної роботи, забезпечення її інформаційно-консультативного супроводження, відповідного методичного забезпечення, а також – пошуку нових методів та засобів навчання студентів організації та здійснення самостійної роботи.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Аналіз дисертаційних досліджень вказав на не розробленість такої методики, яка б дозволила навчати майбутніх викладачів технічних дисциплін організації самостійної роботи, яка б враховувала особливості підготовки інженерів-педагогів, сприяла формуванню і розвитку в них професійно важливих умінь і разом з тим враховувала особливості організації самостійної роботи в професійно-технічних навчальних закладах.

Необхідність виконання викладачами технічних дисциплін діяльності з організації самостійної роботи – з однієї сторони, та недостатність розробки теорії і практики з питання навчання студентів відповідних спеціальностей методиці організації самостійної роботи – з іншої, дозволили сформулювати актуальну для педагогіки проблему - Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін організації самостійної роботи учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ)”.

Перспектива подальших досліджень полягає у встановленні видів, структури самостійної роботи учнів ПТНЗ та обґрунтуванні відповідної їй структури діяльності інженера-педагога з організації самостійної роботи, в розробці алгоритму її здійснення і на цій основі визначення мети та змісту навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін організації самостійної роботи учнів ПТНЗ.


Література

1. Гарунов М.Г., Зотков Р.М. Активизация внеаудиторной самостоятельной работы студентов. - М., 1977
   
2. Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в ВУЗе: Учебное пособие. – Х.: ХГУ, 1991. – 72с.
   
3. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: Учеб. пособие. – К.: Выща шк., 1990. – 248 с.
   
4. Методические рекомендации преподавателям педагогических отделений университета по организации самостоятельной работы студентов при изучении педагогических дисциплін/ ХГУ им. Горькова - Х., 1989
   
5. Мороз В.Д. Самостійна навчальна робота студентів - Х., ХМК, 2003
   
6. Самостоятельная работа студентов физической культуры по дисциплинам предметной подготовки/ И.М. Туревский, Ж.К. Холодов, В.С Кузнецов и др.; Под. ред. И.М. Туревского: Уч. пособие для студентов высш. пед. учебн. заведений. – М.: Издательский центр "Академия", 2003. – 320 с.
   
7. Фоменко В.Т. О связи самостоятельной работы студентов и лекционных форм обучения// Самостоятельная работа студентов: поиски, проблемы, решения Сборник/ Под. ред А.М. Юркова. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского университета, 1991. – 176 с.
   
8. Юрков А.М. Планирование, организация и контроль самостоятельной работы студентов в процессе перестройки учебного процесса в университете// Самостоятельная работа студентов: поиски, проблемы, решения Сборник/ Под. ред А.М. Юркова. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского университета, 1991. – 176 с.
   

Кіосєва О.М.

Підходи до організації та здійснення самостійної роботи в професійних навчальних закладах

В даній статті обґрунтовано обраний напрям дослідження через визначення та узагальнення досвіду організації та здійснення самостійної роботи в професійних навчальних закладах, який відображено в дисертаційних роботах за останні десять років.


Киосева А.М.

Подходы к организации и осуществлению самостоятельной работы в профессиональных учебных заведениях

В данной статье обосновано выбранное направление исследования через определение и обобщение опыта организации и осуществления самостоятельной работы в профессиональных учебных заведениях, которое отображено в диссертационных работах за последние десять лет.


A. Kioseva

Approaches to the Organization and Realization of Independent Work in Professional Educational Institutions

In given article chosen direction of research through definition and generalization of experience of the organization and realization of independent work in professional educational institutions, which described in dissertational works for last ten years is proved.


Стаття надійшла до редакції 16.08.2007р.