Методика підготовки вихованців до змагань

Вид материала

Документы

Содержание 1. Опанування спортивної техніки (використання методів на формування рухових умінь і навичок, характерних для спортивної радіопе 2. Розвиток рухових якостей (сукупність рухових методів, спрямованих на вдосконалення та підтримку фізичної форми). Змагальний метод 3. Розвиток інтелектуальних якостей (сукупність способів і прийомів, спрямованих на підтримку та покращення розумової діяльності Творчий підхід педагога-тренера Алгоритм дій вихованців під час тренування

Подобный материал:

• Методика підготовки лекції. Методика І техніка читання лекції. Сучасні проблеми лекційного, 38.08kb.
• Програма Змагань Програмою Змагань передбачається: особисто-командна першість (моделей, 57.94kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 963.69kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2705.17kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2872.46kb.
• Сумська обласна державна адміністрація управління освіти І науки наказ, 175.49kb.
• Програма та умови проведення: Змагання проводяться в 2 етапи. Перший учасник змагань:, 59.81kb.
• Методика вивчення стану психофізичної готовності дітей із дцп до навчання, 71.84kb.
• Методика проведення позакласних занять з математики. Методика розв’язування задач, 28.16kb.
• "Організація І методика аудиту" підготовки бакалавра галузі знань 0305 "Економіка, 1068.19kb.

Спортивна радіопеленгація

Методика підготовки вихованців до змагань


Гра, як відомо, — справа азартних людей, вона приваблює і захоплює. І вже давно не таємниця, що педагог за будь-якої можливості звертається до ігрової діяльності або задіює ігрові технології для досягнення результатів у навчанні.

Гра як засіб досягнення успіху.

У позашкільній роботі гра активно використовується в спортивній радіопеленгації — цей вид спорту популярний у багатьох країнах Європи та Азії. Протягом XX століття він перетворився з екзотичного заняття для ентузіастів на масове захоплення.

Тішить той факт, що серед переможців різноманітних міжнародних змагань з цього виду спорту завжди були «мисливці» України. Сьогодні завдяки Київському Палацу дітей та юнацтва (КПДЮ) нашу молодь добре знають у Європі та світі. Авторитет України на міжнародній арені підтримується зусиллями наших педагогів-тренерів та їх вихованців, які незмінно сповнені ентузіазму і не зупиняються перед жодними перешкодами. Протягом 2005—2008 років вихованці КПДЮ у складі збірної України зі спортивної радіопеленгації успішно виступали на чемпіонатах Європи в Чехії, Польщі, Німеччині, Молдові. Наші гуртківці одержали спортивні розряди: майстрів — 2, кандидатів — 5, І дорослий — 8, П дорослий — 6, ПІ дорослий — 13, І юнацький — 19, II юнацький —19, Ш юнацький — 11 осіб.

Слід зауважити, що в останні роки значно зросла конкуренція на чемпіонатах світу, Європи, інших міжнародних та всеукраїнських змаганнях зі спортивної радіопеленгації. Це підвищує вимоги до підготовки молодих спортсменів та відповідальність тренерів за впровадження нових методів, технологій у тренувальний процес. Актуалізували це завдання результати чеських спортсменів-юніорів, які на ХШ чемпіонаті Європи в 2001 році у Франції та на XI чемпіонаті світу 2002 року в Словакії одержали чотири золоті медалі. Спілкування з досвідченими спортсменами української збірної допомогло розкрити таємниці підготовки переможців.

З'ясувалося, що чехи, як і росіяни, роблять акцент на фізичній підготовці. Відмінністю української школи спортивної радіопеленгації є спрямування зусиль на комплексну підготовку, поєднання досягнення гарної фізичної форми з інтелектуальними навантаженнями.

Важливий аспект підготовки наших спортсменів — проведення тренувальних зборів напередодні змагань для відпрацювання злагодженості збірної, націлення на переможне закріплення знань і вмінь. Для російської збірної організувати та провести такий захід досить проблематично, що обумовлено віддаленістю територій Російської Федерації. Наочна ілюстрація — аналіз результативності участі спортсменів у змаганнях зі спортивної радіопеленгації за останні роки. Вихованці ж КПДЮ сьогодні у складі збірної України беруть участь у дорослому Чемпіонаті світу та Європи. Звісно, що значна частка цього успіху належить педагогам-тренерам.

2

Яку ж методику для ефективної підготовки спортсменів використовують педагоги Київського Палацу дітей та юнацтва, зокрема заслужений майстер спорту України Петренко Юлія Миколаївна?

На сьогодні не багато спеціалістів вивчають різні аспекти підготовки радіоспортсменів, дуже мало наукових робіт із цієї теми, а зі спортивної радіопеленгації — взагалі одиниці. У Росії такими дослідженнями займається Зеленський К. Г. (м. Ставрополь), який у 2007 році захистив докторську дисертацію «Методика техніко-тактичної підготовки кваліфікованих спортсменів у спортивній радіопеленгації»; в 1996 році Чешихіна В. В. вивчала питання взаємозв'язку фізичної і спеціальної інтелектуальної підготовки в процесі спортивного тренування.

Секрет успіху вихованців КПДЮ на змаганнях криється у реалізації природної потреби юних спортсменів у грі. Це виокремлює методику їх підготовки з типових, які впроваджені в дитячо-юнацьких спортивно-технічних школах. Ідея акцентувати увагу на використанні природного потягу вихованців до гри не нова. У1991 році Федерація радіоспорту СРСР та Центральний радіоклуб СРСР ім. Кренкеля Е.Т. видали брошуру Кіргєтова В.Д. «Пеленгаційні радіоігри» для малюків і підлітків, де були запропоновані ігри з використанням засобів спортивного радіоорієнтування. Розвиваючи цю ідею, Юлія Миколаївна наполегливо вводить гру в цілеспрямовану навчальну підготовку вихованців до змагань (див. схему І). Для неї найважливіше педагогічне завдання — залучити дітей до безпосередньої участі в житті суспільства шляхом досягнення спільного успіху вихованців і педагога-тренера на всеукраїнському, міжнародному і світовому рівнях.


Схема 1


Навчальна підготовка вихованців до змагань





Інтеграція гри і процесу підготовки





досягнення стану емоційного комфорту підвищення пізнавальної активності, зацікавленості




Єдність процесів фізичного і розумового розвитку










Засвоєння елементів техніко-тактичної підготовки Формування контрольно-оцінних умінь і навичок


Результативність на змаганнях


3

У навчанні використовують такі групи методів:

1. Словесні: розповідь, коментар, інформування, інструктаж, діалог, постановка завдання, закономірні та функціональні пояснення, моделювання, аналіз і обговорення з використанням спеціальної термінології.

2. Наочні: демонстрування технічних засобів, реальних об'єктів та їх зображень, використання схематичних (географічних, топографічних карт, тактичних схем, малюнків), екранних (відео-, фото-) засобів, показ вправ.

3. Практичні:

- фізичні (опанування спортивної техніки, розвиток рухових якостей);

- розумові (розвиток інтелектуальних якостей, комплексний розвиток розумових і фізичних якостей).

4. Інтегрування: використання під час виконання тренувальних вправ ігрових технік, педагогічних прийомів активізації розумової діяльності та інших методичних прийомів.

5. Ситуація інтересу: використання емоційно насичених розповідей та ігрових завдань як засіб боротьби із байдужістю вихованців.

6. Аналіз життєвих ситуацій: створення ситуацій емоційного переживання, розвиток уяви.

7. Стимулювання обов'язку й відповідальності: обґрунтування завдань, установлення правил, привчання до свідомого й обов'язкового виконання вимог.

8. Заохочення: організаційно-педагогічні вимоги до схвалення, емоційної підтримки.

9. Контроль: система самоконтролю, заохочення проявів взаємодопомоги, прагнення до самопідготовки, самодисципліни, самооцінювання.

10. Моніторинг: аналіз змін тренувального процесу (його етапів), показників досягнень (колективних, індивідуальних) та корекція плану тренування.

Практична підготовка вихованців має на меті закріпити і вдосконалити навички спортивної радіопеленгації, що поєднуються зі знаннями радіоапаратури.

Основною формою практичної підготовки є відпрацювання навчально-тренувальних задач, які містять вправи і практичні завдання на засвоєння основних елементів пошуку (вміння користуватися картою, пеленгувати маяки та наносити їх на карту), розвивають необхідні фізичні якості (витривалість, швидкість).

Відпрацювання елементів проводиться в груповій та індивідуальній формах. У першому випадку спільно, під керівництвом тренера, а в другому — елементи поставленої задачі вихованці відпрацьовують самостійно. При цьому застосовуються такі групи методів:

1. Опанування спортивної техніки (використання методів на формування рухових умінь і навичок, характерних для спортивної радіопеленгації).

4

На початковому етапі тренувань приділяється увага спортивній техніці. Набувають її шляхом поетапного засвоєння базових (опорних) вправ— простих рухових дій, що забезпечують метод алгоритмічного виконання сновного руху. Місце проведення занять обирається в залежності від завдань. Наприклад, фізична техніка відпрацьовується із використанням шведської стінки, швидкісні та витривало-швидкісні дистанції—на стадіоні.

Заняття на стадіоні необхідні для виявлення недоліків при відпрацюванні спортивної техніки. У спортзалі вихованці зміцнюють м'язи, що задіяні при русі по гірській місцевості.

2. Розвиток рухових якостей (сукупність рухових методів, спрямованих на вдосконалення та підтримку фізичної форми).

Безперервний — один із рухових методів підвищення аеробних можливостей та розвитку спеціальної витривалості. Це біг на довгі дистанції та довгі дистанції зі зміною швидкості, який використовується під час підготовчого періоду (взимку та навесні).

Інтервальний метод тренування полягає в рівномірному виконанні дій, широко використовується в практиці. Типово, коли вправи однакової тривалості виконуються з постійною інтенсивністю і строго регламентованими паузами. На кожний спортивний період складається графік тренувань, де враховуються інтервальні (швидкісні) забіги на збільшення швидкісної витривалості.

Ігровий метод передбачає виконання рухових дій в умовах гри. Його використання забезпечує емоційну насиченість занять і пов'язане з вирішенням завдань як техніко-тактичних, так і психологічних. Особливості ігрової діяльності вимагають від вихованців прояву ініціативи, сміливості, самостійності, наполегливості, вміння управляти своїми емоціями і підкоряти власні інтереси інтересам команди, прояву координаційних здібностей, швидкості реагування і мислення, застосування оригінальних і несподіваних технічних і тактичних рішень. У спортивній радіопеленгації, де головним прийомом є біг по пересіченій місцевості, ігровий метод найбільш доцільний для тренувань, оскільки довільні рухи під час гри дуже схожі на ті, які виконуються на дистанції. І хаотичність, на перший погляд, рухів є способом запобігання травмам.

Змагальний метод передбачає спеціально організовану змагальну діяльність, яка є оптимальним засобом підвищення результативності тренувального процесу. Використовується: 1) на контрольних тренуваннях при підготовці до змагань, 2) на навчально-тренувальних зборах напередодні відповідальних змагань. Метою є створення умов, максимально наближених до реальних, що сприяє досягненню бажаного результату. Дистанції на тренуванні можуть бути ускладнені або полегшені в порівнянні з типовими для офіційних змагань. Участь у тренувальних змаганнях є не тільки методом визначення кваліфікації спортсмена (виконання розрядних нормативів), а й засобом дійового контролю за ходом підготовки.


5

3. Розвиток інтелектуальних якостей (сукупність способів і прийомів, спрямованих на підтримку та покращення розумової діяльності).

Предбачає урізноманітнення й комбінування способів і прийомів, необхідних для формування у вихованців уміння сприймати, розуміти, використовувати інформацію в розвитку здібностей у спортивній радіопеленгації, розвитку просторової уяви, пам'яті та уваги.

Запорука формування стійких навичок — багаторазове повторення вправ, проте воно може втомлювати і набридати. Уникнути цього і розширити можливості вихованців можна чергуванням вправ, їх комбінуванням, уведенням елементів новизни, несподіванки, різноманітності, складності, зміною умовних ситуацій, вибору місця занять. У позашкільному навчальному закладі зазвичай не дають домашніх завдань, як у загальноосвітній школі. Проте для розвитку мотиваційної сфери вихованців гуртка радіопеленгації це потрібно робити, бо це сприяє розвитку розумових здібностей та виникненню в дітей інтелектуальних почуттів, пов'язаних із потребою в пізнанні, пошуку істини та розв'язанням різного роду мисленнєвих завдань.

4. Єдність процесів розвитку фізичних і розумових якостей (використання під час фізичних вправ ігрових технік, прийомів, виконання завдань, вправ з інтелектуальним навантаженням).

Передбачає рівномірний та варіативний (змінний) режими виконання фізичних і розумових вправ. При інтеграції інтелектуальних завдань і фізичних вправ використовуються вправи для загального і спеціального розвитку.

При виконанні завдання на збільшення фізичного навантаження, де юним спортсменам доводиться долати певні труднощі, педагог зменшує відчуття втоми шляхом чергування або поєднання фізичних, розумових вправ і завдань.

Окремі ігрові дидактичні вправи надаються для виконання спочатку до і після заняття з метою визначення у вихованців здатності зосереджувати, концентрувати увагу.

Головне — розвивати в дітей гнучкість мислення і підтримувати інтерес до занять, зберігаючи позитивний настрій. У цьому педагогу допоможуть натхнення і терпіння, урахування індивідуальних та вікових психологічних особливостей вихованців. А також розуміння, що розвиток мислення як інструмента для якісного оволодіння знаннями й навичками та творчого використання їх на практиці — сьогодні необхідність. Цілеспрямованість процесу тренування грунтується на комплексному розвитку розумових і фізичних якостей вихованців — формуванні спеціальних навичок та вмінь на основі відповідних психологічних і методичних регомендацій. Наприклад, вправи та завдання загальної фізичної підготовки у поєднанні з інтелектуальними вправами тощо (див. Схему 2).


Творчий підхід педагога-тренера

6

Найбільш вдалим шляхом оптимізації навчально-виховного процесу є створення сприятливої психологічної атмосфери для перебігу навчально-пізнавальної діяльності вихованців. Оскільки в спортивній радіопеленгації потенціальні можливості (фізичні, розумові) вихованців природно випробовуються на фоні вольових та емоційних зусиль, логічно базувати навчально-виховний процес на збагаченні пізнавального і соціального досвіду вихованців засобами гри. Це сприяє розвитку дитячої уяви, емоційної сфери та зміцненню мотиваційної.

Творчість педагога у навчально-виховному процесі виражається у використанні яскравих прикладів спортивних досягнень, життєвих парадоксальних ситуацій, фактів із життя видатних спортсменів та іншого, що може створити ситуацію емоційного переживання (пошуку, роздумів, здивування, захоплення й інтересу). Поряд з цим захват та емоційне піднесення підживлюються через висвітлення спортивних подій в Україні (світі), обговорення гарних спортивних результатів, власних успіхів, досягнень або невдач, що стимулюють до успіхів у подальшому процесі підготовки.

Початкова успішність у життєдіяльній сфері вихованців відіграє ключову роль і є основою для формування почуття успішності.

З перших занять педагог ознайомлює кожного вихованця з програмою і цілями підготовки. Слід пам'ятати: якщо вихованець не має бажання навчитися, то його навчити неможливо. Саме тому керівник мотивує гуртківця, акцентує увагу на позитивних якостях спортсмена, які необхідно розвинути чи вдосконалити. Для посилення впливу на вихованців залучаються їхні батьки: сприятлива їхня присутність на спільних заходах. Головне в цьому — зміцнити бажання початківців і тих, хто займається не перший рік, йти до своєї мети — до успіху, покращення спортивних результатів. Ця справа суттєво полегшується, якщо сам педагог є діючим спортсменом і предметом гордості для своїх вихованців.

Основну увагу педагог зосереджує на процесі підготовки вихованців, виходячи з особистих цілей та рівня підготовленості новачків, а тренувальний процес планує як складову навчально-виховної роботи. Базуючи навчально-виховний процес на засадах співпраці з вихованцями педагог обов'язково повинен:

1. Продумати питання організації всіх видів комплексної підготовки.

2. Продумати і спланувати норми і хід співпраці педагога і вихованців.

3. Передбачити комунікацію, взаємодію і взаємодопомогу вихованців.

4. Представити вихованцям програму майбутньої діяльності, розкрити перспективи практичної підготовки та алгоритм технології.

5. Організувати тренувальний процес як систему для прояву талантів та можливостей вихованців.

6. Базувати процес підготовки вихованців на збагаченні їх власного пізнавального і соціального досвіду.


7

Детальне представлення педагогом програми спільної підготовки сприяє зняттю напруги в групі, дає змогу юним «мисливцям» побачити перспективи своєї діяльності, позбутися почуття невпевненості і різних страхів. На цей процес впливають наступні чинники:

1. Чіткість формулювання цілей, завдань, етапів заняття.

2. Обґрунтованість використання засобів навчання (радіоапаратури, карт,

фішок, дидактичних ігор, контрольних пунктів, стартових талонів, спортивних м'ячів тощо).

3. Докладність плану підготовки та послідовність алгоритму дій вихованців.

4. Визначеність методів контролю, оцінки з боку педагога і самоконтролю вихованців (завдання для самопідготовки) у відповідності до обраної мети.

5. Фіксація досягнень і корекція плану тренування відповідно до
можливостей вихованця.

6. Аналіз тренувального процесу (його етапів).

Зокрема, аналіз проходження дистанції проводиться з метою вироблення комплексу заходів для попередження помилок у майбутньому, у неочікуваних, несподіваних ситуаціях під час змагань.

Алгоритм дій вихованців під час тренування

1. Сприйняти, усвідомити, осмислити.

2. Запам'ятати, узагальнити і систематизувати, застосувати знання за
представленим зразком у стандартній ситуації.

3. Застосувати знання й уміння шляхом творчого підходу.

Алгоритм дій вихованців на старті

1. Чітко уявити карту і подумки пройти дистанцію.

2. Програти в уяві типові ситуації з минулого досвіду.

3. Використати елементи аутотренінгу і спрямувати думки в творче русло.

Старші вихованці свідомо дотримуються встановлених правил тренувань, підтримують фізичну форму, виконують завдання, заплановані педагогом для самопідготовки. Такий позитивний приклад є взірцем, а іноді й предметом заздрості для початківців і стимулом для випробування власних сил, що дає безліч способів для самовираження. Самовираження проявляється також у безкорисливій допомозі один одному, підтримці, співчутті, радості за успіх, у порадах товаришам по команді. Об'єднавчу роль відіграє і спільний пошук відповідей на питання: що означає бути і як стати гарним спортсменом; навіщо потрібна постійна підтримка фізичної форми; чи треба розвивати інтелектуальні здібності.


8

Схема 2


Методика практичної підготовки


навчально-тренувальні завдання (групові, індивідуальні)




Вправи і практичні завдання









З досвіду роботи керівника гуртка

спортивної радіопеленгації КПДЮ

Петренко Юлії Миколаївни