Практичні заняття з “адміністративного права україни

Вид материала

ТЕМА 4. Адміністративно-правові відносини (2 год.)
Контрольні запитання
4. Заповніть таблицю порівняльного аналізу різних видів правових актів
Контрольні запитання
3. Заповніть таблицю порівняльного аналізу
ТЕМА 12.Провадження в справах про адміністративні правопорушення (2 год.)

Подобный материал:

1 2 3

ТЕМА 4. Адміністративно-правові відносини (2 год.)

Поняття та особливості адміністративно-правових відносин.
Структура адміністративно-правових відносин.
Види адміністративно-правових відносин.
Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення адміністративно-правових відносин.

Контрольні запитання:

Яким чином в адміністративно-правових відносинах проявляються особливості предмета і метода адміністративного права?
На підставі яких критеріїв можна поділити адміністративно-правові відносини на різні види?
Які адміністративно-правові відносини належать до вертикальних і горизонтальних? Чи можна додатково виділити договірні відносини?
Яким є механізм виникнення адміністративних правовідносин?
За якими критеріями можна поділити юридичні факти в адміністративному праві?

Завдання.

В науковій літературі пропонується різноманітне групування (класифікація) адміністративно-правових відносин:
1. регулятивні, охоронні;
2. внутрішньо апаратні, поза апаратні;
3. вертикальні, горизонтальні;
4. основні, неосновні;
5. двосторонні, багатосторонні;
6. договірні

Наведіть приклади адміністративно-правових відносин кожного виду. Які ще критерії можна використати для групування (класифікації) адміністративно-правових відносин?

До якої групи адміністративно-правових відносин належать наступні правовідносини:

генеральний директор дискваліфікований судом за неналежне управління юридичною особою;
громадянин звернувся із скаргою до Комітету по захисту прав споживача;
самоврядна організація професійних учасників ринку цінних паперів провела перевірку скарги громадянина;
МВС України видало ліцензію на недержавну (приватну) охоронну діяльність;
Прокурор приніс протест на рішення судді місцевого суду про накладення адміністративного стягнення;
Група інспекторів провела перевірку діяльності товариства на предмет відповідності законодавству про ринок цінних паперів.

Які юридичні факти породжують виникнення правовідносин військової служби?

Законодавство і література до теми:

Конституція України. – К., 2006.
Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Атіка, 2005. (зі змінами).
Закон України “Про звернення громадян” від 12 жовтня 1996р. //Урядовий кур’єр. – 17 жовтня 1996р.(зі змінами).
Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 4 квітня 2006 р. // Урядовий кур’єр. – 12 травня 2006 р. - №87.
Концепція адміністративної реформи в Україні . – К., 1998р.
Галаган И.А., Василенко А.В. К проблеме правоприменительных отношений // Государство и право. – 1998. - №3.
Горьова С.Л. Класифікація норм адміністративного права: проблеми методології // Право України. – 1998. - №12.
Стрижак А. Адміністративно-правові відносини в галузі правосуддя: особливості та види // Право України. – 2004. - №1.
Юриста О. Динаміка правоохоронних відносин // Право України. – 2001. - №2.
Дерець В. Реординаційні відносини як окремий вид управлінських відносин між органами виконавчої влади “ // Право України 2005. №5. – С.32.

ТЕМА 5. Адміністративно-правовий статус громадян (2 год.)

Громадянин України як суб’єкт адміністративного права.
Поняття та структура адміністративної правосуб’єктності громадян України.
Види прав, свобод і законних інтересів, які регулюються нормами адміністративного права.
Обов’язки громадян, закріплені нормами адміністративного права.
Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

Контрольні запитання:

Які ознаки характеризують суб’єкта адміністративного права?
Що включає поняття “адміністративна деліктоздатність”?
В яких випадках адміністративна правоздатність може бути обмежена?
Як змінюється адміністративно-правовий статус громадян в умовах правового режиму надзвичайного і воєнного станів?
Який порядок набуття правового статусу біженця?
Поняття, особливості, момент виникнення адміністративної дієздатності громадян.

Завдання:

За допомогою кругів покажіть співвідношення понять “правовий статус людини”, “правовий статус громадянина”, “адміністративно-правовий статус громадянина”, “адміністративна правосуб”єктність громадянина”.
Наведіть приклади індивідуальних і групових обмежень адміністративно-правового статусу громадян.
Запишіть приклади прав громадян України, закріплених нормами адміністративного права, прийнятих в розвиток відповідних норм Конституції (назвіть норму конституції і норму адміністративного права, прийняту в її розвиток).

Задачі:

1. Під час проведення медогляду в одному з навчальних закладів м.Львова було виявлено, що студент республіки Нігерії є ВІЛ-інфікований. Він відмовився виконувати приписи лікаря. Внаслідок цього студента було виключено з навчального закладу і видворений органами внутрішніх справ з України.

Дайте правову оцінку цієї ситуації.

Який порядок видворення за межі України встановлює чинне законодавство України?

2. Начальник податкової інспекції у Галицькому районі відмовився прийняти заяву громадянина К., мотивуючи відмову тим, що громадянин порушив Закон України “Про мови” і заява складена російською мовою.

Дайте правову оцінку дій начальника районної податкової інспекції. Які права має громадянин К.?

3. Відповідаючи на практичних заняттях на питання, чому правосуб’єктність громадян за своєю природою є адміністративно-правовою, студент дав таку відповідь:

нею наділяються суб’єкти адміністративного права, тобто носії прав і обов’язків, передбачених нормами адміністративного права;
надані права реалізуються в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності;
основою правосуб’єктності є норми Конституції України, які визначають конституційно-правовий статус громадян, і також реалізуються в сфері управління; тому конституційна правосуб’єктність є складовою частиною адміністративної.

Чи можна погодитись з таким трактуванням адміністративної правосуб’єктності?

Законодавство і література до теми:

Конституція України. – К., 2006.
Закон України “Про мови” від 28 жовтня 1989//Відомості ВРУ.-1989.-№45 (зі змінами).
Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №25 (із змінами).
Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №23. - Ст.162. (зі змінами).
Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996р. // Урядовий кур’єр. – 17 жовтня 1996р. (із змінами).
Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 22 грудня 1997 //ВВР України. – 1998.- №20. – Ст.99.
Закон України “Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення” від 3 березня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 26 березня 1998 р.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” від 18 лютого 1999 р. // ВВРУ. – 1999. - №15. – Ст.86; зміни: ВВРУ. - 2000. - №25; Урядовий кур’єр. – 11червня 2004 р., №108 (Закон “Про внесення змін…” від 18 травня 2004 р.);
Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 4 квітня 2006р. // Урядовий кур’єр. –12 травня 2006р.-№87.
Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000р. // Урядовий кур’єр. – 14 червня 2000р.
Закон України “Про правовий режим воєнного стану” від 6 квітня 2000р. // Урядовий кур’єр. – 14 червня 2000р.
Закон України “Про громадянство України” // Урядовий кур’єр. – 1 березня 2001р.(зі змінами). Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” від 16 червня 2005р. // Урядовий кур’єр. – 21 липня 2005р.
Закон України “Про імміграцію” від 7 червня 2001 р. // Урядовий кур’єр. - 7 липня 2001р.
Закон України “Про біженців” від 21 червня 2001р. // Урядовий кур’єр. - 12 вересня 2001р.(зі змінами)
Закон України “Про захист суспільної моралі” від 20 листопада 2003 р. // Урядовий кур’єр. –26 грудня 2003 р., №245.
Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24 червня 2004р. //Урядовий кур’єр. – 21 липня 2004 р., №135.
Закон України “Про правовий статус закордонних українців” від 4 березня 2004 р. //Урядовий кур’єр. – 3 квітня 2004 р., №63.(зі змінами)
Указ Президента Укарїни “Про додаткові заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення” від 13 серпня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 16 серпня 2002 р
Указ Президента Укарїни “Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів” від 14 квітня 2004 р. //Урядовий кур’єр. – 22 квітня 2004р.
Бахрах Д.Н. Индивидуальные субъекты административного права // Государство и право. – 1994, №3.
Бойко І.В. Правовий статус громадян у сфері виконавчої влади. – Автореф. дис.на здоб.наук.ступеня канд.юрид.наук. – Харків, 2000.
Бояринцева М.А. Зміст адміністративно-правового статусу громадян / В кол.моногр. “Виконавча влада і адміністративне право” /за заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова/. – К.:Вид-чий Дім “Ін-Юре”, 2002. – С.155-163.
Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. - №11.
Ковалишин І. Правовий статус біженців в Україні як вид правового статусу іноземців // Право України. – 2001. - №2.
Коліушко І., Куйбіда Р. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України. – К.: Факт, 2003.
Колпаков В. Адміністративна деліктоздатність іноземців: проблеми регулювання відповідальності // Право України. – 2004. - №1.
Лазарева Н. Державні послуги у сфері освіти: погляд на питання // Право України. - 2005.-№1.- С.17.

ТЕМА 6. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади в Україні (4 год.)

Поняття та види органів виконавчої влади.
Система органів виконавчої влади та основні засади її структурної будови.
Повноваження Президента у сфері виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади. Урядові комітети.
Центральні органи виконавчої влади.
Місцеві органи виконавчої влади.

Контрольні запитання:

Яке місце виконавчої влади в механізмі розподілу державної влади?
Які зміни відбулися в системі центральних органів виконавчої влади?
Яку роль виконують колегії центральних органів виконавчої влади?
Які органи виконавчої влади створені в Автономній Республіці Крим?
Які органи виконавчої влади є колегіальними?

Завдання:

1. Заповніть порівняльну таблицю.

Види державних органів виконавчої влади	Порядок утворення	Підпорядкованість	Акти, які видають	Ким призначається чи обирається керівник
Міністерство України
Територіальне управління міністерства
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим
Районна державна адміністрація

2. Вкажіть, хто може скасувати рішення голови обласної державної адміністрації, яке суперечить Конституції та законам України:

а) Міністр юстиції України;

б) начальник управління юстиції області;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Верховна Рада України;

д) Президент України;

ж) Прем’єр-міністр України;

з) обласна рада ?

3. Назвіть структурні підрозділи органів виконавчої влади:

а) юридичний відділ Львівської обласної держадміністрації;

б) обласний відділ охорони здоров’я;

в) районний відділ внутрішніх справ управління внутрішніх справ;

г) відділ звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України;

д) виконавчий комітет Львівської міської ради;

ж) відділ по боротьбі з корупцією та безпеки державної податкової адміністрації у Львівській області;

з) управління державної служби у Львівській області?

Задачі:

Комітет з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я здійснював свою діяльність за рахунок коштів, отриманих від суб’єктів господарювання за видані ним сертифікати на здійснення імпортно-експортних операцій з наркотичними і психотропними засобами, що було встановлено під час ревізії Головного контроль-ревізійного управління.

Чи правомірними були дії комітету ? Дайте правову оцінку даної ситуації.

Законодавство і література до теми:

Конституція України. – К., 2006.
Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - Ст.170. (зі змінами).
Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999р. // Урядовий кур’єр. -15 травня 1999р.(зі змінами)
Закон України “Про джерела фінансування органів державної влади” від 30 червня 1999. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 4 вересня.
Закон України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 р.//Урядовий кур”єр – 2000 - 26 квітня.
Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України, затв. Указом Президента України від 12 березня 1996р. // Урядови кур’єр. – 1996.
Указ Президента України “Про склад Кабінету Міністрів України” у редакції від 19 грудня 2005р. // Урядовий кур’єр. – 24 січня 2006р.№13.
Указ Президента України “Про внесення змін до схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади від 19 грудня 2005р.” від 19 грудня 2005р. // Урядовий кур’єр. – 24 січня 2006р. №13.
Указ Президента України “Про деякі заходи оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади” від 26 травня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 28 травня 2003 р.
Указ Президента України “Про зміну кількісного складу керівництва у системі центральних органів виконавчої влади” від 10 березня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 16 березня 2005 р., №17.
Указ Президента України “Питання Секретаріату Президента України” від 4 листопада 2005 р.// Урядовий кур’єр. – 10 листопада 2005 р.№214.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про урядові комітети” від 17 лютого 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – 3 березня. - №339, у редакції від 14 жовтня 2005р. №1020.
Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. – Харків, 1998.
Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог // Право України.-2003.-№9.
Авер’янов В. Уряд у механізмі поділу влади: недосконалість вітчизняної конституційної моделі.//Право України.-2005.-№4-с.10.
Власенкова О. Правове регулювання діяльності місцевих державних адміністрацій // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. - №3. – С.199- 204.
Битяк Ю.П. Кабінет Міністрів – уряд України // Урядовий кур’єр. – 2003 р. 25 квітня.
Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції // Право України.-2004.-№3.
Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння // Місцеве самоврядування. – 1998. - №1-2.
Кафарський В. Правові засади функціонування Кабінету Міністрів України // Право України.- 2006. - №6. – С.8-13.
Кикоть П. Міністерство – центральний орган виконавчої влади України // Право України. – 2000. - №1.
Кисіль С.П. Центральні органи виконавчої влади України: стан і розвиток. - К.: НАН України Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 1999.
Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Моногр. – К.: Факт, 2002.
Костів Н. Види адміністративної правосуб’єктності // Право України.-2005.- №4.
Мартьянов І.В. Вдосконалення системи органів виконавчої влади – перший етап адміністративної реформи // Вісник Львівського університету. Серія юрид. Вип.37. – Львів, 2002. – С.277-283.
Ткач Г.Й. Компетенція органу виконавчої влади // Вісник Львівського Університету.Серія випуску-40. Львів,2005.- С.188 – 192.
Шатіло В. Місце Президента України в системі органів державної влади // Право України. – 2003. - №5.

ТЕМА 7. Державна служба в Україні (4 год).

Поняття і види державної служби.
Поняття посади державної служби. Класифікація державних посад.
Поняття та види державних службовців.
Адміністративно-правовий статус державного службовця: службові обов’язки, права, обмеження та заборони, гарантії виконання службових обов’язків.
Проходження державної служби: умови, способи та порядок вступу на державну службу; службова кар’єра, присвоєння рангів державного службовця.
Особливості дисциплінарної та адміністративної відповідальності державних службовців.
Припинення державної служби

Контрольні запитання:

Визначте відмінність державної служби від служби в органах місцевого самоврядування, служби в державних установах та організаціях.
Кого слід вважати “посадовими особами”, “службовими особами”, “політичними діячами”, “службовцями патронатної служби”?
Які ознаки відрізняють державну службу від інших видів служби?
Яка мета нормативно-правового врегулювання етики державних службовців?
Які існують підстави для проведення службового розслідування?
З яких стадій складається процес проходження державної служби?

Задачі:

1. Начальник органу внутрішніх справ одержав від заступника райдержадміністрації матеріали на службовця К. про вчинення ним корупційного діяння, передбаченого ст.7 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.

Через три місяці під час перевірки органцу внутрішніх справ прокуратурою району було зафіксовано, що протокол про правопорушення залишився без відповідного реагування.

Яку відповідальність нестиме начальник органу внутрішніх справ?

Які обмеження для державних службовців передбачає Закон України “Про боротьбу з корупцією”?

2. Службовці районної державної адміністрації М. і С. були присутні на мітингу політичної партії. Наступного дня за наказом голови райдержадміністрації службовці М. і С. були звільнені з посади за порушення принципу політичного нейтралітету.

Проаналізуйте ситуацію і дайте правову оцінку дій службовців М. і С. та голови райдержадміністрації.

Чи закріплює чинний Закон України “Про державну службу” принцип політичного нейтралітету державного службовця?

Чи змінилася б ситуація, коли б М. і С. були організаторами проведення мітингу ?

3. За неналежне виконання своїх службових обов’язків головному спеціалісту податкової адміністрації Русову було оголошено догану і затримано на один рік присвоєння чергового рангу. Русов, вважаючи, що за один дисциплінарний проступок до нього застосовано два дисциплінарних стягнення, оскаржив даний наказ у суді.

Яким повинно бути рішення суду?

4.Гр. Хімко, перебуваючи на посаді спеціаліста у відділі торгівлі міської ради, була уповноважена на перевірку дотримання Правил торгівлі на міському ринку і складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, відповідно до ст.255 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Як стало відомо працівникам прокуратури, вона досить часто не зважала на грубі порушення цих правил особами, які торгували на ринку, а також сприяла у підприємницькій діяльності особам, які не мали на це відповідного дозволу. За це вона отримувала м’ясо, інші продукти, транспортні послуги директора ринку.

Уповноваженим прокурором було складено протокол про порушення Закону України “Про боротьбу з корупцією” і матеріали справи передано до суду.

Дайте правовий аналіз даної справи. Складіть проект протоколу про адміністративні правопорушення.

Законодавство і література до теми:

Конституція України. – К., 2006.
Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Атіка, 2005.(із змінами)
Кримінальний кодекс України. – К.: Атіка, 2001. (зі змінами).
Закон України “Про міліцію” від 21 грудня 1990р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №4. – Ст.2 (з наступними змінами).
Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1991 . - №33 . – Ст.793. (з наступними змінами).
Закону Укрїни “Про державну службу” від 16 грудня 1993 // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №52. - Ст.490. ( з наступними змінами).
Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – №34. – Ст.266. (зі змінами).
Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001р. – 7 липня.(із змінами).
Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 6 вересня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 12 жовтня 2005 р.
Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 р. // Урядовий кур’єр. – 20 квітня 2006 р.
Рішення Конституційного Суду України у справі про атестацію державних службовців, від 8 липня 2003р. //Урядовий кур’єр. – 2003. – 6 серпня.
Концепція розвитку законодавства про державну службу в Україні, затверджена Указом Президента України від 20 лютого 2006 р. // Урядовий кур’єр. - 3 березня 2006р.-№43.
Указ Президента України “Про Положення про Головне управління державної служби України” від 2 жовтня 1999 р.// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002 – №1: Державна служба в Україні (зі змінами).
Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, затв. Указом Президента України від 5 березня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 17 березня.
Концепція розвитку законодавства про державну службу, затв. Указом Президента України від 20 лютого 2006 р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – 3 березня. - №43.
Положення про Комісію з питань формування кадрового резерву на керівні посади державних службовців, затв. Указом Президента України від 4 червня 2004 р.// Урядовий кур’єр. – 2004. – 11 червня.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення стажу державної служби” від 3 травня 1994 р. №283 // Збірник Постанов Уряду. - 1994. - №8. - Ст.213.(із змінами)
Положення “Про порядок стажування в державних органах”, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 р. №804 // Урядовий кур’єр. - 1994. - 15 грудня.
Положення про порядок проведення атестації державних службовців, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002 – №1: Державна служба в Україні.
Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затв. Постановою Кабіміну України, від 28 лютого 2001р. // Офіційний вісник України. – 2001.- №9. - Ст. 367. (зміни: Постанова Кабміну від 10 вересня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003 р. - 24 вересня.
Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затв. Постановою Кабінету Міністрів від 15 лютого 2002 // Урядовий кур’єр. – 3 квітня 2002 р.
Порядок погодження продовження терміну перебування на державній службі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р.//Урядовий кур”єр.-2004.-14 січня.
Типове Положення про управління державної служби Головного управління державної служби в Автономній Республіці Крим, області, м.м.Києві та Севастополі, затв. Постановою Кабінету Міністрів від 5 липня 2004р. // Урядовий кур’єр. – 3о липня 2004 р. - №142.
Загальні правила поведінки державних службовців, затв. Наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – №1: Державна служба в Україні.
Андрушко А. Відсторонення державного службовця від повноважень за посадою на час проведення службового розслідування // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. - №3.
Армаш Н. Вимоги та обмеження при призначенні керівників органів виконавчої влади//Право України.-2004.
Битяк Ю.П. Державна служба в Україні:організаційно-правові засади. – Харків: Право,2005р.
Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні. – К.: ІнЮре, 1999.
Іншин М. Юридичні гарантії як фактор стабільності та підвищення ефективності службово-трудової діяльності державних службовців // Право України. – 2004.- №5.
Йосифович Д. Функціональне управління у сфері боротьби та протидії корупції // Право України.-2004.-№8.
Коваленко В. Яким бути новому закону “Про державну службу”: деякі питання теорії і практики законотворення // Право України. – 2000. - №6.
Коваленко В. Вибір нової моделі державної служби України як сучасна наукова проблема // Право України.-2004.-№11.
Матіос А. Генезис адміністративно-правового статусу посадової особи // Право України.-2006.-№1.
Наукові засади реформування державної служби в Україні (наукова доповідь) /За заг.ред. В.Б.Авер’янова/. – К, 2000.
Неумивайченко Н. Правила поведінки державних службовців: практичні питання // Право України. – 2001. - №2.
Петришин О.В. Види державної служби: загальнотеоретичний підхід // Вісник Академії Правових наук України.- 2000. - №4.
Старилов Ю.Н. Служебное право: Учебник. – М.: БЕК, 1996.
Старцев О. Актуальні проблеми юридичної відповідальності посадових осіб у сфері управлінської діяльності // Право України. – 2000. - №11.
Ткач Г., Янюк Н. Правові гарантії діяльності посадових осіб // Вісник Української Академії державного управління. – 2000. – №3.
Ткач Г.Й. Правові обмеження та заборони для державних службовців // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів 2000.-№35.
Тиковенко А.Г. Служебная дисциплина и ответственность за выполнение незаконного приказа // Советское государство и право. – 1981. - №7.
Школик А. М. Вдосконалення процедури проведення конкурсу при заміщенні посад державних службовців // Вісник Львівського університету. Серія юрид. Вип.37. – Львів, 2002. – С.248-251.
Школик А.М. Порівняльно-правовий аналіз політичного нейтралітету в управлінській діяльності // Вісник Львівського університету. Серія міжнародних відносин. Випуск №1.-Львів, 1999.
Янюк Н. Поняття «посадова особа»: основні етапи дослідження в адміністративно-правовій науці і законодавстві // Вісник Львівського національного університету. – Серія юрид.- 2003. – Випуск 38. – С.224-230.
Янюк Н.В. Посада як організаційно-правова форма управлінської праці // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 39.-Львів, 2004.
Янюк Н. Співвідношення понять “посадова особа” і “службова особа” в адміністративному праві // Право України. – 2001. – №12.
Янчук О. Патронатна служба в органах державної влади України//Право України 2005.№2.-17.

ТЕМА 8. Правові акти органів виконавчої влади.– 4 год.

Поняття та ознаки акту органів виконавчої влади.
Види і функції актів.
Вимоги, що ставляться до правових актів органів виконавчої влади.
Порядок розробки, прийняття, опублікування та введення в дію актів органів виконачої влади.

Контрольні запитання

Які фактори обумовлюють вибір тієї чи іншої форми державного управління.
Поясніть в чому полягає зв'язок форми управління з процедурою її реалізації.
Чому встановлення норм права (правотворчість) є специфічною формою діяльності органів виконавчої влади.
В чому виражається підзаконність актів органів виконавчої влади?
В чому відмінність між правовими актами управління та іншими правовими документами (довідками, актами ревізії, протоколами, доповідями записками)?
Чи може бути адміністративний акт законним, економічним, але недоцільним, і навпаки, недоцільним, але законним?
В чому відмінність між відміною акту та його анулюванням?

Завдання:

1. В районній державній адміністрації необхідно було провести чергову атестацію державних службовців. Хто і які акти повинен прийняти для організації виконання цього завдання. Підготуйте проекти цих актів.

2. Головою обласної державної адміністрації протягом дня були вчинені такі службові дії:

затверджене положення про апарат облдержадміністрації; накладено дисциплінарне стягнення на начальника відділу кадрів; видано розпорядження про службове відрядження за кордон п'яти посадових осіб; проведено апаратну нараду з керівниками відділів та управлінь; укладено договір будівельною фірмою про спорудження приміщення для прийому громадян.

Дайте характеристику вказаним діям.

3. Голова Бродівської районної державної адміністрації видав розпорядження "Про організацію роботи 8 березня, де передбачалось, що компенсацію за роботу 8 березня слід провести, приєднавши їх до чергових щорічних відпусток.

Чи правомірним є розпорядження голови райдержадміністрації?

4. Заповніть таблицю порівняльного аналізу різних видів правових актів

Види актів Ознаки	Акт органу виконавчої влади	Закон Верховної Ради	Вирок суду	Контракт про військову службу
Чию волю містить?
Нормативний чи індивідуальний?
Якою галуззю права регулюється його прийняття?
Строк введення в дію
Хто вправі відмінити?

Задачі:

1. Розпорядженням Голови Самбірської районної державної адміністрації від 10.12.2003 р. спеціаліста І-ї категорії відділу містобудування і архітектури було переведено на посаду начальника відділу житлово-комунального господарства райдержадміністрації.

Дайте правову оцінку даної ситуації.

Визначте порядок скасування адміністративних актів.

2. Розпорядженням Голови Городоцької районної державної адміністрації було виділено кошти на утримання футбольної команди за рахунок коштів, передбачених в районному бюджеті по програмі “Селекція в тваринництві”.

Визначте, чи законним є даний акт.

Законодавство та література до теми:

Кодекс законів про працю. - К. : Атіка, 2002р.
Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. //ВВРУ, 1999, № 20-21, ст.190.(із змінами)
Указ Президента України “Про порядок введення в дію указів і розпоряджень Президента України” // Голос України 8 травня 1991 р.
Указ Президента від 3 жовтня 1992 р. “Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади”. //Голос України 8 жовтня 1992, зміни 25.05.1998 р. // Урядовий кур”єр.-1998.-28 травня.
Указ Президента України від 10 червня 1997 р. “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”//Урядовий кур”єр, 14 червня 1997 р. (із подальшими змінами).
Положення “Про проведення атестації державних службовців”, затв. Постановою КМ від 28.12.2000 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-2002-№1: Державна служба в Україні.
Агеева Е.А., Полиевиц Т.А. Управленческое решение (основания понятия: содержание и управляющее воздействие) // Советское государство и право. – 1988. - №11. - С. 43-50.
Борденюк В. Співвідношення актів державного управління та актів місцевого самоврядування // Право України.-2004.- №11.
Васильєв Г.Ф. Акты управления. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987.
Горбунова Л.М. Підзаконні нормативно-правові акти: організаційно-правові питання забезпечення законності. – Автореферат дис. на здоб. На здоб. наук. ступеня канд.. юрид. наук. – Київ, 2005.
Горьова С. Нормотворча діяльність в умовах побудови в Україні правової держави // Право України, 2000 р.-№ 4.
Желєзняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної правової політики // Право України. – 2004. - №7.
Демин А.В. Нормативный договор как источник административного права // Государство и право, 1998, №2.
Коліушко І., Тимощук В. Управлінські послуги - новий інститут адміністративного права // Право України.-2001. - № 5.
Лазаров К. Критерии разграничения ничтожных й оспоримых административных актов // Советское государство и право. - 1982, № 3.-С.107.
Малиновський В. Функції прийняття управлінських рішень // Вісник Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 3.
Марушевський Р. Розпочалася державна реєстрація нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади // Право України. - 1993, № 4, С.23-24.
Обидіна І. Як уникати колізії між нормативними актами? // Право України. -2000, - № 9.
Обидіна І. Правові акти управління // Право України. – 2003. - №7.
Самсін І., Іваницька Н. Адміністративний договір – форма реалізації публічного інтересу // Право України. – 2006. - №6. – С.114-118.
Стефанюк В. Правові акти управління // Право України.-2003.-№7.
Ткаченко Ю. Підстави і критерії визначення конституційності нормативно-правових актів // Право України, 2000, № 9.

ТЕМА 9. Методи діяльності органів виконавчої влади.

1.Поняття, особливості і види методів діяльності органів виконавчої влади.

2.Переконання – один із основних методів діяльності органів виконавчої влади.

3.Адміністративний примус: поняття, особливості та види.

4.Характеристика заходів адміністративного примусу.

Контрольні запитання:

1. Від чого залежить вибір того чи іншого методу діяльності органів виконавчої влади?

2. В чому сутність методу переконання?

3. Що є підставою застосування заходів адміністративного примусу?

4.Чому адміністративно-запобіжні заходи можна вважати примусовими?

5. Які заходи адміністративного примусу застосовуються до юридичних осіб?

Завдання:

1. При оголошенні надзвичайного стану у зв'язку з ситуаціями техногенного характеру державні органи можуть вживати таких заходів:

- Тимчасово або безповоротно евакуювати людей з місць, небезпечних для проживання;

- Встановлювати карантин та проводити інші обов'язкові санітарні та протиепідемічні заходи;

- Запроваджувати особливий порядок розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності;

- Усувати від роботи на період НС, в разі неналежного виконання їхніх обов'язків, керівників державних підприємств, установ та організацій

До яких видів яких видів адміністративно-правового примусу нележать ці заходи?

2. Випишіть із нормативно-правових актів приклади наступних заходів адміністративного примусу:

а) примусове обстеження;

б) примісове вилучення;

в) призупинення діяльності;

г) примусовий огляд;

д) адміністративне обмеження.

3. Заповніть таблицю порівняльного аналізу

Ознаки	Види примусу
Ознаки	дисциплінарний	адміністративний	кримінальний
Нормативна основа
Види заходів примусу
Суб’єкти,які застосовують примус
Суб’єкти,до яких застосовується примус

Задачі:

1. Сержант міліції Хом’юк і позаштатний працівник міліції Чорній затримали небезпечного злочинця, який чинив їм опір з використанням холодної зброї. При затриманні працівники міліції не постраждали.

Які заходи заохочення можуть бути вжиті до цих працівників?

2. Громадянин Кравців після відбування встановленого строку покарання за вчинення , умисного злочину, був звільнений з місця позбавлення волі і щодо нього суддею було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік.

Гр.Кравців не погодившись із цим рішенням, подав скаргу у прокуратуру. Який вид адміністративного примусу застосовано.

Чи були в гр..Кравціва підстави для скарги?

3. Головний державно-санітарний лікар м.Львова прийняв рішення про тим часове відсторонення від роботи кількох працівників підприємств громадського харчування, що були носіям й збудників інфекційного захворювання.

Чи правомірні дії посадової особи?

Чи можна віднести цей захід до заходів адміністративно-правового примусу?

4. Гр.Савко, у зв’язку із звільненням із місць позбавлення волі, де він перебував за вироком суду (ч.1 ст.185 КК України) за крадіжку, влаштував у себе вдома гучну кількаденну гулянку. Його сусідка, гр.-ка Павлова, повідомила про це дільничого міліціонера Макаренка і попросила вжити відповідних заходів для відновлення громадського порядку. Макаренко дійсно застав в квартирі Савка групу нетверезих осіб і сліди розгнузданої гулянки.

Дільничий звернувся з вимогою негайно припинити безчинство і заявив, що з метою попередження антигромадських дій він встановить над Савком адміністративний нагляд.

Поясніть, чи правомірно застосування в даному випадку адміністративного нагляду?

Законодавство та література до теми:

Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” . // ВВРУ. – 1997. - № 52. - Ст.455.
Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану" від 16 березня 2000р. //Урядовий кур’єр. – 14 червня 2000р.
// Офіційний вісник України. 2000. - № 15.- Ст.588.
Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру від 8 чернвя 2000р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – 16 серпня; Офіційний вісник України. 2000.- № 28.- Ст.1155.
Закон України "Про захист населення від інфекційних захворювань" від 6 квітня 2000р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – 21 червня; Офіційний вісник України. – 2000. - № 17.
Закон України "Про забезпечення санітарно-епідемологічного благополуччя населення від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України//ВВРУ, 1994,№ 7,ст.218. (зі змінами).
Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 р. // Урядовий кур’єр. – 20 квітня 2006 р.
Положення про державну санітарно епідеміологічну службу України. Затв. Постановою КМУ від 19.08.2002р. // Офіційний вісник України. 2002..-№ 34, ст.,1613.
Положення “Про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС”, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.91р.// Збірник нормативних актів україни з питань правопорядку. – К.1993р.
Комзюк А. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини // Право України. - 2004.- №4.
Коломоєць Т. Адміністративний примус у публічному праві як новітній інститут системи права // Право України. - 2005.- №10.
Коломоєць Т. До питання співвідношення державно-правового примусу і суміжних понять // Право України. - 2005. - №1.- С.91-93.

ТЕМА 10. Адміністративна відповідальність (4 год)

1.Поняття, особливості та принципи адміністративної відповідальності. Її місце в системі юридичної відповідальності.

2.Нормативна підстава адміністративної відповідальності. Адміністративний проступок як фактична підстава адміністративної відповідальності та його ознаки.

3.Склад адміністративного проступку. Об‘єкт та об‘єктивна сторона адміністративних проступків.

4.Суб‘єкти та суб‘єктивна сторона адміністративних проступків.

5.Адміністративні стягнення та їх види. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних проступків.

6.Накладення адміністративних стягнень.

Контрольні запитання:

1. Назвіть принципи адміністративної відповідальності та розкрийте їх зміст.

2. У яких випадках можливе звільнення особи, яка скоїла адміністративне правопорушення від адміністративної відповідальності?

3. У чому особливість адміністративної відповідальності неповнолітніх, військовослужбовців, іноземців?

4. Вкажіть обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

5.Які перспективи удосконалення та подальшої систематизації законодавства про адміністративну відповідальність.

Задачі:

Головний лікар воєнного госпіталю полковник Гусєв Н. із сином Сергієм, якому виповнилось 16 років, на службовій машині з водієм Птічкиним в суботу 29 липня 2003р. виїхав на полювання. Гусєви пополювали вдало, а Птічкін ні разу не влучив у ціль. Після полювання вони розпалили багаття. У зв’язку з цим головний лісничий Суслов склав три протоколи про порушення правил пожежної безпеки в лісах. Тут же на місці він виніс постанову про накладення на Гусєва Н., Гусєва С. і Птічкіна адміністративного штрафу із конфіскацією мисливської зброї.

Гусєв Н. оскаржив постанову про адміністративне стягнення, мотивуючи це тим, що він є військовослужбовцем і адміністративну відповідальність несе згідно із дисциплінарним статутом.

Дайте правову оцінку цієї ситуації.

Сидоркін на своєму власному авто разом із своїм товаришем Петровим повертались із пікніка. Водії зустрічного руху подали світловий сигнал, який означає те, що на посту ДАІ працівники міліції зупиняють всіх водіїв. Сидоркін, який перебув в стані сп’яніння, передав керування свого автомобіля Петрову, так як Петров перебував в меншій стадії сп’яніння, але не мав при собі водійських прав.

На посту ДАІ працівники міліції затримали Сидоркіна і Петрова, де після медичного огляду на стан сп’яніння були складені два протоколи про вчинення адміністративного правопорушення. У своєму поясненні Сидоркін вказав, що працівники ДАІ вилучили у нього посвідчення водія неправомірно, так як він працює водієм автобуса і має, крім категорії “В” категорію “С”, а без посвідчення його не допустять до роботи. Постановою суду Сидоркін був позбавлений права керування транспортним засобом категорії “В” і “С” строком на один рік. На Петрова було накладено адміністративний штраф.

Дайте правову оцінку цієї ситуації.

3. 10 квітня 2006 р. в районі автостанції №1 м.Пирятина було виявлено гр.Н., у якого були відсутні документи. Затриманий гр. Н. був доставлений у розподільник м.Полтави. У ході перевірки було встановлено, що затриманий є громадянином Російської Федерації і перебуває в Україні нелегально. Рішенням Пирятинського РВ УМВС України у Полтавській області від 26 квітня 2006 р. гр.Н. було визнано незаконним мігрантом з подальшою забороною в’їзду в Україну терміном на 2 роки.

Яка процедура видворення за межі України передбачена чинним законодавством? Як захищаються права та законні інтереси іноземців та осіб без громадянства в Україні?

Законодавство і література до теми:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення). - К.: Атіка, 2005. (зі змінами).

2. Митний кодекс України від11 липня 2002 року // // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №38-38. – Ст. 288.(із змінами)

3. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №34.(із змінами)

4.Закон України „Про виключну (морську) економічну зону України” від 16 травня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. -№ 21. – Ст. 152 (із змінами).

5.Закон України „Про боротьбу з корупцією” від 05 травня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. -№ 34. – Ст.266.(із змінами)

6.Закон України „Про державну податкову службу в Україні” від 24 грудня 1993 року року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. -№ 15. – Ст.84.(із змінами)

7. Авер’янов В., Лук’янець Д., Хорощак Н. Потрібні нові концептуальні засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки // Право України.-2004.-№11.

8.Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР / Уч.пос. - Сверловск, 1989.

9.Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР. - Львів, 1975.

10.Герасименко Є. Суб'єкти адміністративного проступку // Право України. - 1999. - №4.

11.Герасименко Є. Форми та види вини при вчиненні адміністративного правопорушення // Право України. - 1998. - №7.

12.Грибанова М. Правосуб’єктні підстави адміністративної відповідальності фізичних осіб // Право України. – 2001. - №12.

13.Дяченко О. Визначення суб’єкта адміністративного правопорушення та його загальні ознаки // Право України. – 2001. – № 8.

14.Коваль Л.В. Відповідальність за адміністративні правопорушення. - К.: Вища школа, 1975.

15.Коломоєць Т. Адміністративні штрафи: матеріальні і процесуально-правові характеристики // Право України. – 1999. - №8. – С.90-92.

16.Коломоєць Т. Система адміністративних стягнень за законодавством про адміністративні правопорушення України // Право України.- 2002. - №2. – С.31.

17. Колпаков В. Кодекс України про адміністративні правопорушення: пошук нової парадигми // Право України.-2004.-№7.

18.Колпаков В. Стан дослідження проступку в Українському адміністративному праві // Право України. - 2005р.-№6.- С.25.

19.Кротюк В., Іоффе А., Лук’янець Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення // Право України. – 2000. - №5.

20.Лукьянов В.В. Административные правонарушения и уголовные преступления: в чем различие? // Государство и право. – 1996. - №3. – С.83-92.

21.Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку. – К., 2001.

22.Лук’янець Д.М. Про вину юридичних осіб у сфері адміністративної відповідальності // Право України. – 1999. – №11. – С.117-122.

23.Паловський Р.С. Причини вчинення адміністративних правопорушень та умови, що цьому сприяють // Радянське право. - 1986. - № 5.

24.Руденко М. Нагляд за виконанням законодавства про адміністративні правопорушення // Право України. – 1991. - №3.

25.Стефанюк В., Голосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії і практики // Право України. - 1999. - №9.

26.Тараненко С. Щодо поняття неосудності в адміністративному праві // Право України. – 1998. - №6.

ТЕМА 11. Адміністративний процес. (2 год.)

1. Поняття та структура адміністративного процесу.

2.Принципи адміністративного процесу.

3.Стадії адміністративного процесу.

Контрольні запитання:

1.Чи існують відмінності в принципах адміністративного процесу, що застосовуються до різних видів проваджень?

2.Чим зумовлена багатоманітність проваджень в адміністративному процесі?

3.Які перспективи кодифікації адміністративно-процесуального законодавства в Україні?

4.В чому полягає принцип „одного вікна” і як він реалізовується в Україні?

5.Що таке „управлінські (адміністративні) послуги” і яке співвідношення з адміністративним процесом?

Законодавство і література до теми.:

Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П.Тимощук. – К.: Факт, 2003. – 496 с.
Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І.Б.Коліушко, Р.О.Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – 536 с.
Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – К., 2001.
Голосніченко І. Правове регулювання надання державних управлінських послуг та вирішення адміністративних спорів // Право України.-2003.-№10.
Демин А. Понятие административного процесса и кодификация административно-процессуального законодательства Российской Федерации // Государство и право. – 2000. - № 11.
Заверуха О. Особливості адміністративного процесу як засобу забезпечення процедури розгляду спору в адміністративному суді // Вісник Львівського університету. Серія юрид. – Вип.39.-Львів, 2004.
Колпаков В. Адміністративна деліктоздатність іноземців: проблеми правового регулювання відповідальності // Право України.-2004.-№1.
Лория В.А. Административный процесс и его кодификация. – Тбилиси, 1987.
Кузьменко О. Атестаційні провадження в адміністративному процесі // Право України-2005.№11.
Кузьменко О. Логіко-методологічні засади детермінації адміністративної процедури//Право України:-2005 -№1-с.26.
Масленников М.Я. Административно-юрисдикционный процесс // Государство и право. – 1992. - №9.
Педько Ю. Адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція: деякі теоретичні та практичні питання співвідношення // Право України .- 1999. №10.
Савицкий В.М. Язык процессуального закона. – М., 1988.
Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР. – М.: Юрид.лит., 1964.
Сорокин В.Д. Проблемы административного процесса. – М.: Юрид.лит., 1968.
Старилов Ю.Н. Административный процесс в системе современных представлений об административной юстиции//Государство и право.-2004.-№6.
Стахурський М. Адміністративно-процесуальне законодавство потребує оновлення // Право України. – 2001. - №10 .
Управленческие процедуры // Лазарев Б.М., Муксинов И.Ш., Ноздрачев А.Ф. и др. – М.: Наука, 1988.

ТЕМА 12.Провадження в справах

про адміністративні правопорушення (2 год.)

1.Поняття, правова основа завдання і принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення. Обставини, що виключають провадження. Докази в провадженні. Учасники провадження.

2.Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення. Порушення справи, розгляд справи і прийняття рішення. Оскарження і опротестування постанов і рішень. Виконання постанов і рішень.

3.Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

4.Гарантії законності провадження про адміністративні правопорушення.

Контрольні запитання:

1.Що спільного і у чому різниця між дисциплінарним і адміністративним провадженням?

2.Які права мають правопорушник і потерпілий при розгляді справи про адміністративні правопорушення?

3.У чому полягає особливість провадження в справах про адміністративні правопорушення, які розглядають судді?

4.Як змінюється суб’єктний склад адміністративно-процесуальних відносин на різних стадіях провадження?

Завдання:

1. В адміністративну комісію Галицького району міста Львова 5 січня 2004 року надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина К. за статтею 186-1 КпАП України. З‘ясувавши, що К. Перебуває у Львові у відрядженні, секретар адміністративної комісії надіслав матеріали до міста Луцька в адміністративну комісію за місцем проживання правопорушника. 17 березня 2004 року К. Повернувся додому і дізнався, що з його заробітної плати відрахували 50 гривень. К. Звернувся за роз‘ясненням до прокурора. Що повинен відповісти прокурор?

2. Адміністративна комісія розглянула справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив громадянин М. І притягнула його до відповідальності за статтею 191 КпАП України, визначивши стягнення – оплатне вилучення зброї. М. Оскаржив постанову адміністративної комісії в суд, але суд не прийняв скарги. Чи правильно зробив суд?

3. Громадянин В. Був притягнутий до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство і йому було визначено стягнення – 10 діб адміністративного арешту. В. Звернувся до судді з проханням відпустити його на похорон брата, який загинув в автомобільній катастрофі. Що повинен зробити суддя?

4. Громадянин Н. Був затриманий за злісну непокору працівнику міліції 19 травня 2004 року в 17.00. 21 травня 2004 року в 10.00 суддя місцевого суду розглянув справу і наклав адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на 14 діб. Н. Звернувся зі скаргою в апеляційний суд, який повернув скаргу без розгляду. Чи було порушення законності в цій справі.?

Законодавство і література до теми:

1.Кодекс України про адміністративні правопорушення. - К.: Атіка, 2005. (зі змінами).

2.Бахрах Д.Н., Ренев Е.В. Производство по делам об административных правонарушениях. – М.: Знание, 1989.

3.Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні правопорушення // Право України. – 2002. - №2. – С. 26.

4.Гребьонкіна Л. Порядок стягнення штрафів // Право України. – 2001. - №2.

5.Иванов В.А. Советский административный юрисдикционный процесс // Советское государство и право. – 1990. - №6. – С.30-37.

6.Заворотько Н.П. Ведення адвокатами справ про адміністративні правопорушення // Радянське право. – 1987. - №4.

7.Кізіма Н. Особливості застосування конфіскації як одного з видів адміністративних стягнень // Право України. – 2001. - №4.

8.Кінаш Я. Відшкодування шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності // Право України. – 2002. - №5. –с. 34.

9.Колпаков В. Теоретичний вимір законодавчого регулювання порушення справи про адміністративний проступок // Право України2005.-№2.-с.10.

10. Миронюк Р. Виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення: окремі питання // Право України. – 2001. – №1.

11. Миронюк Р. Діяльність органів внутрішніх справ з виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу: порядок та особливості // Право України.-2001.-№11.

11.Селиванов А., Нимченко В. Рассмотрение в судах дел об административных правонарушениях // Советское государство и право. – 1991. - №7.

12.Щербак С. Виконавче провадження як одна з правозахисних функцій держави // Право України. – 2001. - №11.

Blog

Практичні заняття з “адміністративного права україни

ТЕМА 4. Адміністративно-правові відносини (2 год.)

Контрольні запитання

4. Заповніть таблицю порівняльного аналізу різних видів правових актів

Контрольні запитання:

3. Заповніть таблицю порівняльного аналізу

ТЕМА 12.Провадження в справах

про адміністративні правопорушення (2 год.)