Книга видана за сприяння

Вид материала

Содержание

Умови молодіжного житлового кредитування
Умови отримання державного кредиту
Пільги мають громадяни
Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків
Для отримання права на часткову компенсацію кандидат подає регіональному відділенню Фонду
Розмір кредиту
Типове положення
Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України
Мета і завдання органів студентського самоврядування
Структура й організація роботи органів студентського самоврядування
Права й обов'язки адміністрації вищого навчального закладущодо взаємодії з органами студентського самоврядування
Міжнародна діяльність органів студентського самоврядування

Подобный материал:

1 ... 46 47 48 49 50 51 52 53 54

УМОВИ МОЛОДІЖНОГО ЖИТЛОВОГО
КРЕДИТУВАННЯ

(Коментар Федерації профспілок України)

Забезпечення молоді житлом – найактуальніша проблема. Ще в 1992 році Асоціація молодіжних житлових комплексів України вийшла з ініціативою на законодавчому рівні закріпити право молоді на отримання довгострокових кредитів на придбання житла, за рахунок коштів передбачених у державному бюджеті. Ця пропозиція знайшла відображення у статті 10 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”. З метою подальшої реалізації програми молодіжного житлового будівництва в 1992 році постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.92 №369 створено Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (далі Фонд). В 1996 році Фонд був підпорядкований Міністерству у справах сім’ї та молоді, а у 2000 році – безпосередньо Кабінету Міністрів України.

Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву створено 27 регіональних відділень, які надають кредити молодим людям на місцях й забезпечують їх цільове використання та своєчасне погашення.

Порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла врегульовано Положенням “Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла”, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року №584.

Умови отримання державного кредиту:

– вік молодої сім’ї чи одинокого молодого громадянина не повинен перевищувати 35 років;

– перебування кандидата на обліку серед громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

– підтвердження кандидатом своєї платоспроможності (витрати на погашення кредиту та комунальні платежі не повинні перевищувати 50% сукупного доходу сім’ї в місяць);

– внесення кандидатом на свій особистий рахунок, що відкривається регіональним відділенням Фонду в банку-агенті, першого внеску не менше 6% передбаченої вартості будівництва (реконструкції) чи експертної оцінки вартості об’єкта кредитування.

Кредит надається молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла на термін до 30 років. Розмір кредиту визначається множенням нормативної площі (21 кв. м. загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 20 кв. м. на сім'ю) на середню вартість будівництва одного кв. м. Середня вартість будівництва житла затверджуються для кожного регіону Держкомітетом будівництва, архітектури та житлової політики України.

В разі, коли ціна одного кв. м житла перевищує середню вартість по регіону, або площа придбаного житла більша за нормативну, позичальник за рахунок своїх коштів сплачує додаткову вартість будівництва та вартість площі, яка перевищує нормативну.

Погашення кредиту, наданого на будівництво (реконструкцію житла), і сплата відсотків за користування ним здійснюються позичальником з дати реєстрації свідоцтва про право власності на збудоване (реконструйоване) житло, а погашення кредиту, наданого на придбання житла, і сплати відсотків за користування ним здійснюється позичальником, починаючи з дати укладення договору.

Платежі з погашення кредиту та сплата відсотків за користування ним вносяться в порядку, визначеному кредитною угодою, щокварталу (не пізніше, ніж останній день кварталу) на рахунок регіонального відділення Фонду в банку-агенті.

Позичальник, який не має дітей, сплачує кредит з відсотковою ставкою у розмірі 3% річних суми зобов’язань; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом; позичальникові, який має двох дітей, за рахунок бюджетних коштів погашається 25% від суми зобов’язань за кредитом; позичальникові, який має трьох і більше дітей за рахунок бюджетних коштів погашається 50% суми зобов’язань за кредитом.

Якщо у складі сім’ї позичальника сталися зміни, які дають йому право на отримання зазначених пільг, він протягом одного місяця подає регіональному відділенню Фонду відповідну заяву та документи встановленого зразка, що підтверджують такі зміни.

Пільги мають громадяни, які проживають у будинку, збудованому (реконструйованому) за рахунок кредиту у сільській місцевості, за умови їх постійної роботи у сільськогосподарському виробництві, в соціальній сфері села або органах місцевого самоврядування на селі. Їм держава, в порядку встановленому законодавством, погашає 25% суми наданого кредиту додатково до вищевказаних пільг.

Молоді громадяни, які відповідають вищеназваним вимогам та бажають отримати кредит повинні звернутися до регіонального відділення Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву за місцем проживання та заключити кредитну угоду.

Побудоване (реконструйоване) житло є власністю позичальника, яке він повинен закласти по договору застави на період погашення кредиту. Після отримання документів на право власності та оформлення договору застави починається погашення кредиту та виплата відсотків за користування ним. В разі несвоєчасної виплати за кожний день просрочки нараховується пеня.

При відмові від погашення кредиту дія кредитного договору розривається, а позичальнику повертається сума погашеного кредиту, крім відсотків за його користування та штрафних санкцій. Розторгнення кредитного договору відбувається в разі виявлення недостовірних документів, а також за бажанням самого позичальника.

Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків

Кошти комерційних банків – найбільш перспективне джерело для суттєвого збільшення обсягів реалізації Державної програми забезпечення житлом молоді на 2002-2012р.р (постанова Кабінету Міністрів від 29.07.2002р. № 1089)

Порядок часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла врегульований постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла” від 4 червня 2003 року №853.

Часткова компенсація здійснюється у межах коштів, передбачених у державному бюджеті та місцевих бюджетах Фонду на цю програму, і визначається у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на день укладення кредитної угоди.

При отриманні часткової компенсації держави відсотків банківського кредитування:

– вік позичальника повинен не перевищує 35 років;

– розмір державної компенсації залежить від складу сім'ї;

– підтвердження про перебування на квартирному обліку не потрібно.

Кожен комерційний банк має свої умови щодо надання кредиту на придбання житла. Проте, незалежно від обраного банку, позичальник, який виконує поточні зобов'язання за кредитною угодою, має можливість одержати від Держави часткову компенсацію своїх витрат у розмірі ставки НБУ, яка, на сьогодні, складає 7% річних. Тобто, якщо банківський кредит буде надано під 16% річних, то фактично молода сім'я буде сплачувати 9%.

Для отримання права на часткову компенсацію кандидат подає регіональному відділенню Фонду:

– заяву про надання часткової компенсації;

– довідку про склад сім'ї;

– копію свідоцтва про шлюб, паспортні дані;

– копію свідоцтва про народження дитини (дітей);

– копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Розмір кредиту на будівництво (придбання) житла, на який може бути надана часткова компенсація, визначається шляхом множення нормативної площі на розрахункову вартість.

Розмір часткової компенсації переглядається у разі зміни розміру облікової ставки Національного банку з урахуванням виконання позичальником зобов'язань за кредитною угодою та коштів, передбачених на часткову компенсацію у державному бюджеті на відповідний рік.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України

від 3 липня 2006 р. N 899

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про молодіжний трудовий загін

1. Молодіжний трудовий загін (далі - загін) - це тимчасове формування, утворене з метою забезпечення вторинної зайнятості молоді у вільний від навчання час.

Основними періодами діяльності загону є:

підготовчий - з дня утворення загону до дня виїзду на місце виконання робіт;

робочий - з дня виїзду на місце виконання робіт до дня їх завершення;

підсумковий - з дня завершення робіт до дня ліквідації загону.

Загін утворюється засновником без права юридичної особи для виконання сільськогосподарських, будівельних, реставраційних та інших робіт (далі - роботи).

Загін може мати найменування, емблему, прапор, знаки розрізнення.

Члени загону можуть забезпечуватися форменим одягом.

2. Засновником загону (далі - засновник) може виступати орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, молодіжна громадська організація, загальноосвітній, професійно-технічний і вищий навчальний заклад, молодіжний центр праці.

Засновник видає розпорядчий документ (наказ) про утворення загону і строк виконання ним робіт, затвердження його складу, призначення командира загону, а також спрямовує, координує і контролює діяльність загону та надає допомогу в її організації.

Про утворення загону засновник інформує відповідні структурні підрозділи з реалізації державної молодіжної політики місцевого органу виконавчої влади.

3. Замовником робіт, які виконує загін, може бути юридична або фізична особа (далі - замовник).

4. Взаємовідносини засновника, замовника і членів загону визначаються договором, укладеним відповідно до вимог цивільного законодавства, в якому передбачаються:

види, умови, обсяги, строки виконання робіт; порядок нарахування та виплати заробітної плати членам загону;

види і форми матеріально-технічного забезпечення діяльності загону (будівельні матеріали, машини та механізми, інструменти, транспортні засоби тощо);

умови проходження у разі потреби професійного навчання членів загону;

зобов'язання щодо забезпечення організації охорони праці, умов проживання, харчування та відпочинку, медико-санітарного обслуговування членів загону;

права, обов'язки і відповідальність сторін.

У договорі можуть передбачатися інші умови, що не суперечать законодавству.

Типова форма договору затверджується Мінсім'ямолодьспортом за погодженням з Мінпраці.

Взаємовідносини замовника і членів загону визначаються договором, укладеним відповідно до вимог трудового законодавства, з урахуванням норм застосування праці осіб молодше ніж 18 років.

5. Членами загону можуть бути учні загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів, студенти та курсанти вищих навчальних закладів, які не мають медичних протипоказань до виконання передбачених договором робіт.

6. Особа, яка бажає вступити до загону, подає засновнику такі документи:

письмову заяву;

медичну довідку про стан здоров'я, щеплення, відсутність інфекційних хвороб, епідемічне оточення, результати флюорографії, а також відсутність медичних протипоказань до виконання передбачених договором робіт;

письмову згоду одного з батьків або особи, що його замінює (для неповнолітніх).

7. У підготовчий період члени загону проходять інструктаж з охорони праці, профілактики травматизму (пожежної безпеки, поводження на воді, правил дорожнього руху тощо), запобігання нещасним випадкам, дотримання санітарно-гігієнічних правил, надання невідкладної долікарської допомоги.

8. Кількість членів загону не може перевищувати 60 осіб. У разі потреби у загоні утворюються виробничі бригади, про що зазначається у договорі.

9. Для керівництва діяльністю загону та вирішення його внутрішніх питань командир загону формує штаб, до складу якого крім нього входять заступник командира, бригадир, медичний працівник, особа, відповідальна за дотримання законодавства про охорону праці.

Взаємовідносини командира, членів штабу загону і замовника визначаються договором, зазначеним в абзаці першому пункту 4 цього Положення.

10. Командир загону:

здійснює оперативне керівництво діяльністю загону;

забезпечує дотримання умов договору;

несе відповідальність за виконання загоном робіт, дотримання законодавства з охорони праці, трудової дисципліни, санітарних норм і збереження інвентарю;

звітує перед засновником про виконані загоном роботи.

11. Заступник командира загону:

здійснює контроль за дотриманням трудової дисципліни в загоні;

забезпечує створення належних побутових умов для членів загону;

організовує дозвілля членів загону;

виконує обов'язки командира у разі його відсутності.

12. Бригадир:

розподіляє роботу між членами бригади;

безпосередньо керує виконанням робіт;

контролює стан трудової дисципліни та дотримання правил техніки безпеки;

подає на розгляд штабу загону пропозиції щодо поліпшення його діяльності.

13. Особа, відповідальна за дотримання законодавства про охорону праці:

бере участь у розробленні та здійсненні заходів з профілактики нещасних випадків, травматизму;

здійснює контроль за дотриманням законодавства про охорону праці;

забезпечує своєчасне проведення інструктажу з охорони праці;

зупиняє виконання робіт у разі виникнення загрози життю та здоров'ю членів загону;

інформує командира та штаб загону про стан охорони праці на об'єкті та про порушення правил техніки безпеки;

невідкладно інформує бригадира, командира або заступника командира та замовника у разі настання нещасного випадку у місці проживання членів загону та на об'єкті;

подає на розгляд штабу загону пропозиції щодо застосування заходів до членів загону, які порушують законодавство про охорону праці, трудову дисципліну, правила техніки безпеки та не виконують зобов'язання, передбачені договором.

14. Медичний працівник:

забезпечує надання першої невідкладної медичної допомоги;

здійснює контроль за дотриманням санітарних норм і протиепідемічного режиму в місці проживання членів загону та на об'єкті, організацією харчування і водопостачання, якістю продуктів харчування і готових страв;

виконує інші обов'язки, передбачені договором.

15. Члени штабу загону:

несуть відповідальність за життя і здоров'я членів загону в межах покладених на них обов'язків та відповідно до законодавства;

обговорюють на засіданні штабу факти порушення членами загону трудової дисципліни, правил техніки безпеки, визначають ступінь відповідальності, вид стягнення (усна догана, утримання коштів) та ініціюють виключення із складу загону;

вживають заходів для морального заохочення членів загону.

16. Члени загону зобов'язані дотримуватися трудової дисципліни і техніки безпеки, виконувати рішення штабу та вказівки командира загону.

17. Члени загону мають право:

своєчасно отримувати інформацію з питань діяльності загону;

подавати заяви, скарги та пропозиції щодо поліпшення діяльності загону;

добровільно виходити із складу загону (з поданням засновнику письмової заяви).

18. Після завершення робіт, передбачених договором, командир звітує про їх результати перед засновником, який інформує відповідні структурні підрозділи з реалізації державної молодіжної політики місцевого органу виконавчої влади про виконані загоном роботи.

Затверджено

наказом Міністерства освіти і науки України

15. 11. 2007 № 1010

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України

Загальні положення

Це Положення регламентує порядок створення і функціонування студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України.
Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі є гарантованим державою правом студентів, курсантів, екстернів, асистентів-стажистів, інтернів, клінічних ординаторів (далі - Студенти) самостійно або через представницькі органи вирішувати питання, віднесені до їх повноважень.
У студентському самоврядуванні беруть участь Студенти, які навчаються у вищому навчальному закладі за всіма формами навчання. Кожен Студент має право обирати й бути обраним до органів студентського самоврядування.
Органи студентського самоврядування створюються на добровільних виборних засадах за ініціативою Студентів і є складовою громадського самоврядування вищого навчального закладу.
У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством України, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти та науки, відповідного центрального органу виконавчої влади, який має у підпорядкуванні вищий навчальний заклад, Статутом вищого навчального закладу і Положенням про студентське самоврядування в конкретному вищому навчальному закладі.
Перелік повноважень органів студентського самоврядування визначається Положенням про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі (далі - Положення) й узгоджується з керівництвом вищого навчального закладу.
У своїй діяльності органи студентського самоврядування не дублюють роботу первинної профспілкової організації студентів, а співпрацюють з нею.
Органи студентського самоврядування можуть співпрацювати з органами студентського самоврядування інших навчальних закладів та молодіжними організаціями, діяльність яких не має політичного або релігійного характеру.
Органи студентського самоврядування є вільними від втручання політичних партій та рухів, громадських і релігійних організацій.
Керівництво вищого навчального закладу зобов’язане створювати умови для забезпечення діяльності та розвитку студентського самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» представники студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій студентів мають право брати участь у роботі колегіальних органів вищого навчального закладу та його структурних підрозділів.

Мета і завдання органів студентського самоврядування

Метою студентського самоврядування є створення умов для самореалізації особистості Студентів і формування у них організаторських навичок, лідерських якостей, відповідальності за результат своєї праці тощо.

Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчального процесу, підвищення його якості, забезпечення виховання духовності та культури Студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності.

Основні завдання органів студентського самоврядування:

захист прав та інтересів Студентів;
забезпечення виконання Студентами своїх обов'язків;
сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності Студентів;
сприяння поліпшенню умов проживання й відпочинку Студентів;
сприяння створенню різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами та координація їх діяльності;
співробітництво з органами студентського самоврядування інших вищих навчальних закладів;
сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів та залученню Студентів до вторинної зайнятості у вільний від навчання час;
забезпечення участі у вирішенні питань міжнародного обміну Студентами.

Структура й організація роботи органів студентського самоврядування

Студентське самоврядування здійснюється на рівні вищого навчального закладу, його структурних підрозділів (факультету (інституту), відділення), курсу, академічної групи, груп за спеціальностями, гуртожитку, студентського містечка з урахуванням типу та специфіки діяльності вищого навчального закладу.

На всіх рівнях органи студентського самоврядування є виборними. Їх формування (таємним чи відкритим голосуванням) та термін повноважень визначаються Положенням про студентське самоврядування у відповідному вищому навчальному закладі.

Первинна структурна одиниця студентського самоврядування створюється на рівні академічної групи.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори або конференція студентів вищого навчального закладу, які:

ухвалюють Положення про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі, в якому визначається структура, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування, порядок звітності та інформування Студентів про поточну діяльність органів студентського самоврядування;
формують і затверджують склад виконавчого органу студентського самоврядування та обирають його голову (заступників), визначають термін їх повноважень; виконавчий орган студентського самоврядування є колегіальним на засадах рівного представництва від усіх органів студентського самоврядування нижчих рівнів;
спільно з первинною профспілковою організацією студентів визначають порядок обрання представників із складу Студентів до вищого колегіального органу громадського самоврядування, вченої ради вищого навчального закладу та їхніх структурних підрозділів (загальних зборів або конференції вищого навчального закладу);
не менше одного разу на рік заслуховують звіти органів студентського самоврядування і виносять ухвалу щодо їхньої діяльності;
розглядають найважливіші питання життєдіяльності Студентів, окреслені основними завданнями органів студентського самоврядування.

Позачергова конференція (загальні збори) скликається на вимогу 10 відсотків Студентів вищого навчального закладу або в інших випадках, якщо це передбачено Положенням про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі.

Голова виконавчого органу студентського самоврядування відповідного рівня:

організовує роботу й несе відповідальність за ефективність діяльності виконавчого органу студентського самоврядування;
представляє інтереси студентської громади;
може брати участь у роботі інших колегіальних, робочих органів та комісій вищого навчального закладу;
делегує свої повноваження заступнику;
забезпечує організацію проведення загальних зборів або конференції Студентів;
ініціює проведення позачергових загальних зборів або конференції;
має право отримувати необхідну інформацію від адміністрації та органів студентського самоврядування для здійснення своєї діяльності;
має інші права й обов’язки, передбачені Положенням про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі.

Секретар виконавчого органу студентського самоврядування веде протоколи засідань, веде облік виконання рішень, відповідає за документообіг.
Голова та секретар виконавчого органу студентського самоврядування відповідають за збереження документації органу студентського самоврядування.
При виконавчому органі студентського самоврядування можуть створюватися сектори (комісії) відповідно до напряму роботи.
Засідання виконавчого органу студентського самоврядування проводяться не менше одного разу на місяць і вважаються чинними, якщо на них присутні не менше двох третин від числа обраних до їхнього складу членів. Виконавчий орган приймає рішення простою більшістю голосів.
Засідання виконавчого органу студентського самоврядування веде голова або, за його дорученням, заступник. Хід засідання фіксується протоколом, який підписується головою (заступником) та секретарем.
Органи студентського самоврядування всіх рівнів підконтрольні та підзвітні загальним зборам або конференціям відповідних рівнів. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.
Рішення органів студентського самоврядування в межах своїх повноважень доводяться до відома адміністрації відповідного рівня.
Між органами студентського самоврядування, первинною профспілковою організацією студентів та керівництвом вищого навчального закладу може укладатись угода про співробітництво.

Права й обов'язки органів студентського самоврядування

Органи студентського самоврядування мають право:

отримувати від адміністрації консультативну підтримку та інформацію, необхідну для виконання своїх завдань;
звертатися з пропозиціями, заявами, клопотаннями до адміністрації відповідного рівня та органів студентського самоврядування всіх рівнів стосовно питань, що належать до кола повноважень цього органу, та отримувати відповіді щодо порушених питань;
вести конструктивний діалог з адміністрацією вищого навчального закладу щодо дій посадових осіб, керівників структурних підрозділів, органів студентського самоврядування, якщо вони порушують права Студентів, подавати скарги на їх дії відповідно до Закону України „Про звернення громадян”, вимагати реагування на скаргу згідно з чинним законодавством;
делегувати представників до Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки України.

Органи студентського самоврядування зобов’язані:

забезпечувати дотримання прав та інтересів Студентів, сприяти виконанню Студентами своїх обов’язків;
порушувати проблеми Студентів перед адміністрацією;
звітувати перед студентською громадою відповідного рівня про свою діяльність;
сприяти розвитку та вдосконаленню студентського самоврядування;
координувати свою діяльність у вищому навчальному закладі з іншими студентськими об’єднаннями, осередками тощо;
узгоджувати в установленому порядку зміни та доповнення до Положення про студентське самоврядування та інші питання, що потребують розгляду на засіданнях колегіальних та робочих органів вищого навчального закладу.

Права й обов'язки адміністрації вищого навчального закладу
щодо взаємодії з органами студентського самоврядування

Адміністрація вищого навчального закладу має право:

отримувати інформацію про діяльність органів студентського самоврядування (плани, звіти, копії протоколів засідань, інформацію про поточну діяльність тощо);
скликати позачергові загальні збори чи конференцію Студентів у випадках недотримання органами студентського самоврядування Статуту вищого навчального закладу та Положення про органи студентського самоврядування у вищому навчальному закладі;
брати участь через своїх представників із дорадчим голосом у заходах, що проводять органи студентського самоврядування (загальних зборах, конференціях, засіданнях виконавчих органів тощо).

Адміністрація вищого навчального закладу зобов’язана:

створити умови, необхідні для ефективної діяльності органів студентського самоврядування: забезпечити приміщенням, обладнаним відповідними меблями, оргтехнікою, телефонним зв’язком, Інтернетом тощо;
інформувати органи студентського самоврядування про важливі рішення, які стосуються життєдіяльності Студентів вищого навчального закладу;
надавати за можливості інформаційну, правову, психологічну, фінансову, матеріальну та інші види підтримки для розвитку студентського самоврядування у вищому навчальному закладі.

Міжнародна діяльність органів студентського самоврядування

Органи студентського самоврядування можуть співпрацювати з органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів інших країн, міжнародними студентськими організаціями та їх об’єднаннями для кращого виконання своїх завдань у межах визначених повноважень.
Укладання угод, проведення спільних заходів міжнародного рівня має відбуватися за погодженням з адміністрацією вищого навчального закладу.
Міжнародна діяльність органів студентського самоврядування має сприяти формуванню позитивного іміджу вищого навчального закладу та держави.

Затверджено постановою Президії
Федерації профспілок України
від 21.07.2004 № П-9-13

Blog