Книга видана за сприяння
| Вид материала | Книга |
- Книга видана у рамках проекту №44094, 2607.28kb.
- Методичні рекомендації щодо соціально-психологічного супроводу діяльності навчального, 70.25kb.
- Видана (піб) в тому, що він (вона) дійсно працює в (назва підприємства) на посаді, 5.76kb.
- Головні завдання програми: Створення сприятливого середовища для здійснення підприємницької, 77.25kb.
- Загальна інформація про мережу шкіл сприяння здоров’ю м. Харкова, 107.67kb.
- Програма сприяння розвитку підприємництва у м. Львові на 2011-2013 роки вступ, 798.27kb.
- Довідка про сплату роботодавцем податків та зборів (обов'язкових платежів), 17.5kb.
- Київська міська програма сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, 790.39kb.
- Програма сприяння розвитку малого підприємництва в кегичівському районі, 648.2kb.
- 1 Програму сприяння залученню інвестицій у місто Львів на 2011-2013 роки (додаток, 376.86kb.
23 вересня 1999 року
№ 1105-XIV
Стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку
Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
Стаття 33. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
Витяг
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
18 січня 2001 року
№ 2240-III
Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Стаття 45. Право на допомогу на поховання
1. Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:
2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років;
Стаття 47. Санаторно-курортне лікування та оздоровлення
1. Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. (Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2152-IV від 04.11.2004)
Стаття 48. Фінансування санаторіїв-профілакторіїв та соціальних послуг у сфері позашкільної роботи
За рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків в порядку, визначеному правлінням Фонду. {Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2152-IV від 04.11.2004, N 322-V від 02.11.2006}
Витяг
ГАЛУЗЕВА УГОДА
між Міністерством освіти і науки України та
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007– 2009 роки
2. Термін дії Угоди
2.1. Угода укладена на 2007 – 2009 роки, набирає чинності з моменту підписання представниками Сторін і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.
3. Створення умов для забезпечення стабільного розвитку галузі
3.1. Міністерство освіти і науки України:
3.1.2. В межах повноважень вживе заходів щодо безумовного виконання норм законів в галузі освіти, що стосуються соціально-економічних гарантій, прав та інтересів працівників та студентів, недопущення їх зупинення та скасування під час формування та прийняття законів про Державний бюджет України на відповідні роки.
3.1.7. Забезпечить у повному обсязі фінансування заходів соціального захисту студентів-сиріт, студентів, позбавлених батьківського піклування, студентів-інвалідів, студентів із малозабезпечених сімей.
4. Зайнятість
4.1. Міністерство освіти і науки України зобов’язується:
4.1.5. З урахуванням регіональних потреб визначити обсяги державного замовлення на підготовку фахівців без відриву від виробництва з числа випускників педколеджів, училищ та навчальних закладів системи загальної середньої освіти та перепідготовки педагогічних працівників за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з метою опанування ними гостродефіцитними педагогічними спеціальностями.
4.1.7. Сприяти роботі молодіжних центрів праці, їх взаємодії з державною службою зайнятості.
4.1.8. Вжити заходів щодо посилення соціального партнерства з роботодавцями для підвищення якості професійно-практичної підготовки та результативності працевлаштування випускників.
5. Регулювання виробничих, трудових відносин. Режим праці та відпочинку
5.1. Міністерство освіти і науки України зобов’язується:
5.1.10. Вжити заходів для удосконалення нормативів чисельності студентів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах з урахуванням особливостей Болонського процесу.
5.2. Міністерство освіти і науки України рекомендує органам управління освітою, власникам або уповноваженим органам:
5.2.12. Домогтися запровадження пільгового користування для студентів, які є переможцями всеукраїнських та міжнародних олімпіад, конкурсів, турнірів, послугами бібліотек, музеїв, виставок, театрів, спортивних закладів.
8. Соціальні гарантії, пільги, компенсації
8.1. Міністерство освіти і науки України зобов’язується:
8.1.5. Забезпечити вирішення питання щодо проведення обов’язкових щорічних безоплатних медичних оглядів працівників закладів освіти, студентів, придбання медичних книжок нового зразка.
8.1.7. Вжити заходів для надання адресної державної підтримки учням і студентам з числа сиріт, інвалідів, малозабезпечених сімей та обдарованої молоді.
8.1.8. Домагатися збільшення та виділення у Державному та місцевих бюджетах коштів для надання довгострокових кредитів молоді для здобуття освіти у вищих навчальних закладах.
8.1.9. Забезпечити реалізацію прав студентської молоді на безоплатне і пільгове користування об’єктами культури, фізкультури і спорту.
8.1.10. Провести інвентаризацію студентських гуртожитків з метою цільового використання їх виключно для проживання студентів.
8.1.11.Вжити заходів для забезпечення керівниками вищих навчальних закладів створення та обладнання в студентських гуртожитках кімнат для самопідготовки, відпочинку, занять фізкультурою і спортом, пральних кімнат тощо відповідно до Державних будівельних норм України від 18.05.2005.
8.1.12. Організувати проведення реконструкції приміщень гуртожитків з метою забезпечення житлом студентських сімей .
8.2. Сторони Угоди домовились:
8.2.3. Сприяти збереженню, функціонуванню та розвитку:
- об’єктів соціальної сфери, мережі культурно-освітніх, оздоровчих закладів, спортивних споруд галузі;
- санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти.
Здійснювати перепрофілювання, закриття, ліквідацію, а також зміну форм власності цих об’єктів лише за згодою відповідної профспілкової організації.
8.2.7. Розробити спільні заходи щодо забезпечення реалізації законних прав та інтересів працівників освіти та студентів у сфері духовного, культурно-освітнього та фізичного розвитку, підтримки провідних творчих колективів та аматорських спортивних команд, організації відпочинку і дозвілля.
8.2.8. Брати участь у громадських слуханнях з обговорення студентських проблем спільно з представниками зацікавлених міністерств, громадських організацій.
8.2.9. Організовувати проведення галузевих спартакіад серед працівників освіти та студентів.
8.2.10. Сприяти залученню освітянських та студентських колективів до участі у місцевих, міжрегіональних, всеукраїнських оглядах, конкурсах, фестивалях художньої самодіяльності.
8.2.11. Вживати заходів для встановлення в проектах Державного бюджету обсягів стипендіального фонду, необхідного для забезпечення академічними стипендіями всіх студентів, які встигають, надання їм матеріальної допомоги і преміювання .
8.2.15. Вживати заходів для наближення розміру стипендії студентам та учням професійно-технічних навчальних закладів до прожиткового мінімуму.
8.2.16. Вживати заходів для забезпечення пільгового проїзду студентів вищих навчальних закладів усіх форм власності та учнів професійно-технічних навчальних закладів впродовж календарного року.
8.3. Сторони Угоди рекомендують закладам освіти і науки:
8.3.9. Спільно з керівниками органів управління освітою сприяти діяльності культурно-освітніх і оздоровчих закладів, що належать профспілці, шляхом надання їм пільг і забезпечення відшкодування фінансових витрат відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
8.3.11. Відраховувати профспілковим комітетам не менше як 0,3 % фонду оплати праці на культурно-масову, спортивно-оздоровчу роботу, роботу з дітьми.
8.3.12. Спрямовувати на заохочення студентів, аспірантів, докторантів за успіхи в навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій роботі, надання їм матеріальної допомоги та преміювання не менше як 10 % коштів стипендіального фонду, передбаченого кошторисом навчального закладу.
8.3.14. Забезпечити своєчасну виплату соціальних та академічних стипендій студентам та учням навчальних закладів.
9. Розвиток соціального партнерства
З метою подальшого розвитку соціального партнерства в галузі сторони Угоди домовились про наступне:
9.1. Сприяти підготовці і прийняттю законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють соціально-трудові відносини в галузі освіти. При розгляді та поданні до Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади проектів нормативно-правових актів, які стосуються трудових відносин або соціального захисту працівників галузі та студентів, враховувати позицію іншої сторони.
9.4. Представники Міністерства освіти і науки України, органів управління освітою, керівники закладів освіти і науки на запрошення профспілкових органів братимуть участь в заходах Профспілки, які спрямовані на захист трудових, соціально-економічних прав працівників та студентів.
9.5. Міністерство освіти і науки України, органи управління освітою, керівники закладів освіти і науки:
- забезпечать відповідне погодження з ЦК Профспілки, комітетами (радами) Профспілки на місцях нормативних актів, які стосуються прав та інтересів працівників та студентів у сфері трудових, соціально-економічних відносин;
- надаватимуть відповідним комітетам Профспілки інформацію щодо соціально-економічного розвитку галузі, стану фінансування закладів, підпорядкованих міністерству, результатів їх діяльності, заборгованості із виплати заробітної плати і стипендії, реалізації трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників і студентів;
- сприятимуть профспілковим органам у забезпеченні навчання учасників колективних переговорів на всіх рівнях, проведенні з цією метою семінарів, конференцій, спеціальних навчальних курсів, фінансуванні відповідних заходів.
10. Сприяння роботі галузевої Профспілки з питань соціально-економічного захисту працівників освіти, студентів, підвищення ефективності її діяльності
10.1. Міністерство освіти і науки України зобов’язується:
10.1.4. Рекомендувати Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних державних адміністрацій:
- вводити до складу їх колегій представників Профспілки працівників освіти і науки України;
- утримуватись від будь-яких дій, що можуть бути розцінені як втручання у статутну діяльність Профспілки;
- створювати умови для безперешкодного доступу уповноважених профспілкових представників до закладів освіти і науки, органів виконавчої влади, у компетенції яких вжиття рішень з порушених питань у сфері соціально-трудових відносин.
10.1.5. Підтримувати безготівковий порядок сплати членських профспілкових внесків згідно з особистими заявами членів профспілки з подальшим їх перерахуванням на рахунки відповідних профспілкових органів або транзитні рахунки профспілкових органів не пізніше трьох банківських днів після виплати заробітної плати працівникам та стипендії студентам.
10.1.6. Сприяти навчанню профспілкових кадрів та активу, підвищенню їх кваліфікації.
10.1.7. Сприяти наданню у користування профспілковим комітетам вищих навчальних закладів, територіальним комітетам і радам Профспілки приміщень з усім необхідним обладнанням, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною, зв’язком (в т.ч. електронна пошта, Internet) для взаємного обміну інформацією з керівними органами Профспілки працівників освіти і науки України.
10.2. Сторони Угоди рекомендують керівникам закладів освіти і науки:
10.2.1. Забезпечувати вільний вхід до закладів освіти і науки представників Профспілки працівників освіти і науки України, їх доступ до робочих місць, місць зібрання членів профспілки, можливість зустрічі та спілкування з працівниками і студентами.
10.3. ЦК Профспілки зобов’язується:
10.3.3. Проводити роз’яснювальну роботу щодо трудових прав та гарантій працівників і студентів, а також методів і форм їх захисту через засоби масової інформації, безпосередньо в трудових та студентських колективах.
Міністр освіти і науки України Голова
Профспілки працівників
освіти і науки України
С.М. Ніколаєнко Л.С. Сачков
04 квітня 2007 р. 04 квітня 2007 р.
Розділ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 вересня 1996 р. N 1074
ПОЛОЖЕННЯ
про державний вищий навчальний заклад
Загальна частина
1. Державний вищий навчальний заклад (далі – вищий навчальний заклад) є суб'єктом освітньої діяльності, яка здійснюється з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства і держави.
2. Вищий навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міносвіти, міністерств і відомств та цим Положенням.
3. В Україні діють такі види вищих навчальних закладів:
1) університет (класичний університет) – багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення, має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ, високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності. Можуть створюватися технічні, технологічні, економічні, медичні, сільськогосподарські та інші університети, які здійснюють багатопрофільну підготовку фахівців з вищою освітою у відповідній галузі;
2) академія – вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
3) інститут – вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, провадить наукову та науково-виробничу діяльність, має високий кадровий та матеріально-технічний потенціал;
4) консерваторія (музична академія) – вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у галузі культури і мистецтва – музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Навчання в консерваторії передбачає всебічну теоретичну і практичну підготовку музикантів до професійної виконавської і педагогічної діяльності;
5) коледж – вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу;
6) технікум (училище) – вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.
4. Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого навчального закладу встановлює Кабінет Міністрів України.
5. Вищому навчальному закладу Міносвіти разом з міністерством, відомством, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад, може надавати йому встановлену Законом України "Про освіту" певну автономію відповідно до отриманого статусу.
6. Вищий навчальний заклад відповідно до Закону України "Про освіту" забезпечує громадянам України та громадянам інших країн, особам без громадянства можливість отримати вищу освіту на рівні державних стандартів за освітньо-кваліфікаційними рівнями та здобути наукові ступені. Порядок здійснення державного контролю за якістю підготовки випускників вищих навчальних закладів встановлює Кабінет Міністрів України.
Порядок організації навчального процесу, форми навчання та контролю за набуттям знань студентами, порядок їх атестації та тривалість канікул встановлює Міносвіти.
7. Умови прийому студентів до вищих навчальних закладів розробляє Міносвіти і затверджує після попереднього розгляду їх Віце-прем'єр-міністром України. Згідно з цими Умовами кожен вищий навчальний заклад розробляє власні правила прийому, які затверджує Міносвіти. Порядок затвердження правил прийому до вищих навчальних закладів встановлює Міносвіти.
8. Відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки студентів, способів реалізації освітньо-професійних програм та соціальних функцій у системі освіти можуть діяти вищі навчальні заклади таких рівнів акредитації:
вищі навчальні заклади першого рівня акредитації (технікум, училище та інші прирівняні до них за результатами акредитації вищі навчальні заклади), які готують фахівців: на основі повної загальної середньої освіти – з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста; на основі базової загальної середньої освіти – з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста та з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;
вищі навчальні заклади другого рівня акредитації (коледжі та інші прирівняні до них за результатами акредитації вищі навчальні заклади), які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікацій молодшого спеціаліста, бакалавра;
вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації (університети, академії, інститути, консерваторії та інші прирівняні до них за результатами акредитації вищі навчальні заклади), які готують: фахівців на основі повної загальної середньої освіти – з присвоєнням кваліфікацій бакалавра, спеціаліста, магістра; на основі вищої освіти – з присудженням наукових ступенів кандидата та доктора наук у встановленому порядку.
9. Рівень акредитації вищого навчального закладу, освітньо-кваліфікаційні рівні, за програмами яких здійснюється підготовка студентів, змінюється виключно за результатами акредитації.
10. За результатами акредитації вищий навчальний заклад без зміни свого статусу може отримати право здійснювати з окремих напрямів (спеціальностей) підготовку за освітньо-професійними програмами вищого навчального закладу більш високого рівня акредитації. Вищі навчальні заклади за погодженням з міністерствами, відомствами, у підпорядкуванні яких вони перебувають, можуть готувати фахівців за всіма освітньо-професійними програмами навчальних закладів нижчого рівня акредитації, якщо вони утворили комплекс з іншими навчальними закладами, які проводять підготовку за програмами такого рівня. Питання про включення до таких комплексів навчальних закладів місцевого підпорядкування погоджується з відповідними органами управління освітою.
11. Державному вищому навчальному закладу за особливі досягнення в роботі відповідно до Указу Президента України від 16 червня 1995 р. N 451 "Про Положення про національний заклад (установу) України" може надаватися статус національного.
12. Статут вищого навчального закладу приймається на загальних зборах (конференції) трудового колективу, затверджується у порядку, передбаченому частиною шостою статті 18 Закону України "Про освіту" . У такому ж порядку вносяться зміни та доповнення до Статуту вищого навчального закладу.
13. Взаємні зобов'язання керівництва (власника або уповноваженого ним органу) вищого навчального закладу і профспілкового комітету чи іншого уповноваженого трудовим колективом органу працівників вищого навчального закладу у частині забезпечення прав, безпечних умов праці, виконання обов'язків регулюються колективним договором, що розробляється та укладається відповідно до чинного законодавства.
14. У вищому навчальному закладі створюється комісія з трудових спорів, яка розглядає спірні питання, що виникають між працівниками та керівництвом закладу.
15. Вищі навчальні заклади незалежно від їх статусу мають право на добровільних засадах об'єднуватися в комплекси та інші типи об'єднань у встановленому порядку. Порядок створення, реорганізації та ліквідації зазначених комплексів (об'єднань) встановлює Міносвіти.
16. Вищим навчальними закладами третього і четвертого рівнів акредитації, які працюють за спільними навчальними планами і об'єднані в комплекс із навчальними закладами першого і другого рівнів акредитації, надається право зараховувати випускників цих навчальних закладів для продовження навчання за спеціальними програмами із скороченим терміном підготовки спеціалістів або на II-IV курси для поповнення академічних груп. Умови фінансування такої підготовки визначаються керівництвом вищого навчального закладу за погодженням з міністерством чи відомством, у підпорядкуванні якого перебуває заклад.
16-1. На вищі навчальні заклади III – IV рівня акредитації поширюються права, передбачені Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" для науково-дослідних (науково-технічних) установ. (Положення доповнено пунктом 16-1 згідно з Постановою КМ 1487 від 13.08.99)
16-2. Вищому навчальному закладу IV рівня акредитації (об'єднанню вищих навчальних закладів IV рівня акредитації), що проводить комплексні наукові дослідження загальнодержавного значення, визнані на світовому рівні, може бути надано статус національного наукового центру в установленому порядку. (Положення доповнено пунктом 16-2 згідно з Постановою КМ 1487 від 13.08.99)