Розділ передумови вдосконалення методики проведення етапу закріплення знань та формування умінь І навичок з математики у середній школі
| Вид материала | Документы |
- О. П. Глазова рідна мова плани-конспект, 2342.68kb.
- Програма з підвищення рівня вдосконалення комунікативних вмінь та навичок під час проведення, 391.79kb.
- В. Е., Бражко Є. Л. Визначення коефіцієнта компетентності студентів, 49.38kb.
- Коли йдеться про зміст шкільного курсу математики, то, звичайно, мають на увазі засвоєння, 124.36kb.
- Тема: Загальні питання методики викладання біології, 88.73kb.
- Уроки розвитку зв’язного мовлення, 460.86kb.
- Методика формування умінь І навичок у процесі навчання географії в школі, 114.72kb.
- План І. Вступ >ІІ. Дидактичні ігри важливий засіб успішного засвоєння учнями математичних, 276.55kb.
- Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних, 171.21kb.
- Методичні рекомендації по самостійної роботі студентів з дисципліни, 190.19kb.
Бали “4” – “6”
Фіксують мінімальний обов”язковий рівень знань та володіння певним теоретичним матеріалом на рівні формування означень та тверджень. Щодо практичного застосування теорії учень повинен уміти самостійно чи з певною допомогою розв”язувати вправи базисного рівня.
Бали “7” – “9”
Ставляться за володіння основним рівнем підготовки та знання теоретичного матеріалу з основними елементами доведення тверджень. У практичному плані необхідне бездоганне самостійне розв”язування хаарктерних ускладнених задач.
Бали «10» – «12»
Включають володіння ускладненим рівнем підготовки. Враховується також самостійність у вивченні та володіння теорією в повному обсязі. З практичного боку – учень повинен бездоганно самостійно розв»язувати завдання ускладненого рівня та вправи підвищеної складності.
Згідно систем вправ, складених за принципом, показаним у § 2.1. даної роботи, навчання розв»язуванню задач ускладненого рівня організовується за такою схемою: розв»язування на 1-2 уроках задач самостійної роботи: урок розбору, аналізу, узагальнення цих задач; самостійне виконання тренувальних задач з урахуванням результатів самостійної роботи; залікова робота. Самостійна робота, яка проводиться на першому етапі, має пошуковий характер. Передбачається, що способи розв»язування деяких задач учні можуть відшукати самостійно за допомогою вказівок учителя. За виконання самостійної роботи оцінка не виставляється, а знаками «+» і «±», « » (в залежності від виконаного обсягу) фіксується самостійне або напівсамостійне знаходження розв»язків окремих задач. Результативність поетапного навчання учнів у міру просування за рівнями оцінюється після проведення залікової роботи, яка включає в себе основні узагальнені аспекти розглянутих прийомів розв»язування вправ на відповідному рівні. Бали високого рівня ставляться учням, які правильно виконали завдання залікової роботи і проявили певну самостійність у знаходженні розв»язків задач. Бали достатнього рівня ставляться тим учням, які оволоділи відповідними результатами переважно через репродуктивну діяльність. Згідно такого підходу відмітки за самостійну та залікову роботи фіксують не лише оволодіння учнями певним обсягом умінь, але і характеризують рівень самостійності у мисленні, здібність виходити за межі повідомленої математичної інформації.
§ 2.3. Педагогічний експеримент та його наслідки.
Під час педагогічної роботи у середній школі я спробувала частково опробувати розроблену в даній роботі методику диференційованого підходу в процесі навчання учнів на етапі закріплення знань на основі складеної системи вправ. Слід відмітити, що школа не забезпечена відповідними дидактичними матеріалами з розробленою системою вправ з кожної теми. Деякі вчителі роблять спроби щодо впровадження міжкласової диференціації відповідно до учнів з різним темпом засвоєння матеріалу, зокрема за методикою А.М.Капіносова.
Клас, з яким довелося працювати, складався з учнів з низьким (переважно) та середнім темпом засвоєння матеріалу, тому застосовувати дану методику в повній мірі не вдалося. Під час роботи за програмою почався розгляд теми «Тригонометричні рівняння». На проведених уроках я змогла застосувати розроблену систему вправ для найпростіших тригонометричних рівнянь та для рівнянь на базисному рівні. За перші два уроки учні засвоїли методи розв»язування тригонометричних рівнянь у міру їх ускладнення. У результаті розв»язувати рівнянь, дібраних за принципом, показаним в 2.1.1, в учнів складається поступова систематизація набутих знань та поступовий алгоритм знаходження коренів рівняння у відповідності з рівнем складності. У тих учнів, які добре засвоїли метод розв»язування таких рівнянь, розв»язування рівнянь базисного рівня не викликало особливих труднощів. Тут вони лише доповнювали свої знання алгоритмом зведення складніших рівнянь до елементарних. Учні, які швидше оволодівали поясненим методом, могли його самостійно реалізувати на практиці, і не гаяли часу на прослуховування повторних пояснень для решти учнів.
На мою думку, такий підхід вартозастосовувати в процесі вивчення матеріалу на етапі закріплення знань та формування умінь і навичок,оскільки це дає можливість виявити у кожного учня його здібності та не пригнічувати зацікавленість учнів, випереджаючих у навчанні.
Організація навчання на основі запропонованих мною розробок систем вправ для відповідних класів а також відповідне дидактичне забезпечення літературою кожного учня дозволяють інтенсифікувати процес навчання розв»язування задач, скоротити час, який відводиться програмою на вивчення тем. Одержаний резерв часу використовується для кінцевого закріплення, узагальнення та систематизації матеріалу пройденого курсу. Після вивчення теми відводиться час на закріплення обов»язкових та досягнутих результатів, проведення підсумкових заліків. Після цього учням, які досягли обов»язкового та ускладненого рівнів, пропонуються системи задач підвищеної складності, а з рештою проводиться додаткова робота для звільнення від виявлених недоліків.
Враховуючи описані в §2.2 критерії оцінювання знань, ми зможемо точніше виявити і оцінити здібності учнів на кожному етапі засвоєння матеріалу.
ВИСНОВКИ
У процесі написання роботи було опрацьовано ряд методичних джерел та певна кількість збірників практичних завдань, які показали, що на сьогодні немає чітко сформульованих вимог для різнорівневого підходу до навчання учнів. Нечітко виділені завдання базового, ускладненого рівня, вправи творчого характеру та методика роботи з учнями на кожному з цих рівнів.
У методичній літературі на сьогодні багато приділяється уваги розробкам системи вправ для звичайних класів загальноосвітньої школи. Сформульовано ряд вимог та дібрані завдання для оволодіння обов»язковим рівнем навчання, багато вправ для учнів, які цікавляться математикою. Разом з тим, майже немає конкретних систем вправ, які б чітко окреслювали наступні (вищі) рівні засвоєння знань, і могли б використовуватися для роботи з учнями під час закріплення знань та формування умінь і навичок, що в свою чергу, сприяло б просуванню по виділених рівнях.
У розділі 1 роботи вказані особливості впровадження рівневої диференціації на сучасному етапі, умови її досягення та психологічні основи теорії поетапного формування умінь і навичок розв»язування вправ з урахуванням індивідуальних особливостей учнів: їх типу пам»яті, темпу роботи, можливостей сприймання нової інформації.
У розділі 2 розкриті методичні особливості системи вправ на закріплення знань для кожного з виділених рівнів та способи роботи з учнями в процесі поетапного засвоєння знань та формування умінь і навичок у міру просування учнів по рівнях.
Особисто розроблена система вправ для кожного рівня цілком може бути використана в 10 класі для вивчення теми «Тригонометричні рівняння і нерівності та їх системи» на етапі закріплення знань і формуванні умінь і навичок. Було б значно краще, якби така система вправ була розмножена для кожного учня. На основі поданої системи вправ за тим самим принципом добору можна розробити систему вправ для будь-якої теми навчального курса.
Згідно описаних критерії оцінювання знань (умінь і навичок) учнів можна здійснювати фронтальну перевірку засвоєння вивченого матеріалу з кожної теми.
Застосування під час проведення уроку системи вправ, розрахованих не на середнього учня, а на три групи класу, як показали результати педагогічних досліджень, дає можливість проявити дітям свої здібності в процесі навчання. Такий підхід щодо організації навчальної діяльності допомагає вчителеві враховувати індивідуальні особливості учнів: сприйняття, темп та рівень засвоєння матеріалу.
Описані методи роботи дозволяють учневі максимально проявити себе, сприяють розвитку здібностей, кмітливості, виховують у дітей почуття віповідальності.
Запропоновані завдання можуть бути корисними для вчителя під час проведення уроків алгебри.
У перспективі планується провести повний цикл уроків з обраної теми з використанням розробленої системи вправ та вдосконалити дану методику, а також поширити її основні принципи на інші теми шкільного курсу математики.