Харківський національний університет внутрішніх справ
| Вид материала | Документы |
- Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх, 2069.59kb.
- Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх, 1137.29kb.
- Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх, 842.55kb.
- Харківський національний університет внутрішніх справ, 2711.9kb.
- Харківський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису, 1578.49kb.
- Мвс україни харківський національний університет внутрішніх справ сумська філія наукове, 54.77kb.
- Харківський Національний університет внутрішніх справ Дондик Наталія Яківна, 316.98kb.
- Харківський національний університет внутрішніх справ, 1117.82kb.
- Національний університет внутрішніх справ, 291.69kb.
- Національний університет внутрішніх справ духневич Андрій Вікторович, 335.8kb.
РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ СЛІДЧИХ
2.1. Раціоналізація нормування слідчої діяльності, режиму й умов праці та відпочинку слідчих як фактор підвищення результативності їх роботи
Питання щодо нормування слідчої діяльності протягом кількох десятиріч є предметом дискусій як з-поміж науковців, так і серед практиків. Цій темі присвячено значну кількість публікацій, проте практика діяльності слідчого апарату показує, що до теперішнього часу не вироблено систему об’єктивного та справедливого нормування роботи слідчих, яка дозволяла б визначитись із необхідною чисельністю працівників та стимулювала б найбільш ефективну діяльність з розслідування злочинів окремим слідчим. Наслідки недосконалого нормування слідчої діяльності знаходять свій вияв, перш за все, у недостатній якості розслідування. Так, 19 липня 2002 року на засіданні колегії МВС України “Про заходи щодо вдосконалення діяльності органів досудового слідства системи МВС України в сучасних умовах реформування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства і посилення протидії злочинності” серед інших питань удосконалення слідчої роботи також розглянуто і основні проблеми щодо покращання якості розслідування кримінальних справ. На колегії зазначено, що зменшилася кількість направлених прокурору з обвинувальним висновком кримінальних справ в ГУ-УМВС України в Київській (-164), Львівській (-146), Херсонській (-100), Волинській (-64), Кіровоградській (-62), Чернівецькій (-8) областях, на Донецькій (-80), Львівській (-85), Одеській (24), Південній (-51) і Південно-Західній (-116) залізницях. В окремих слідчих підрозділах порушуються процесуальні строки при здійсненні досудового слідства. Найбільша питома вага закінчених кримінальних справ у строки понад два місяці була в ГУМВС-УМВС України в Київській (4, 3%), Тернопольській (4,1%), Полтавській (3,4%) областях, тоді як середній показник по Україні становить 2,2%. Станом на 1 липня 2002 року у строк більше двох місяців слідчими розслідувалося 434 злочини. Найбільша їх кількість була в ГУ-УМВС України в Донецькій (60), Рівненській (44), Кіровоградській (38), Черкаській (28), Запорізькій (26), Одеській (25), Івано-Франківській (24), Львівській (20), Київській та Миколаївській (по 14) областях, м. Києві (54). Крім того, як було зазначено в вищеназваному документі, розслідується 375 злочинів, у яких встановлені винні особи (прихована тяганина). З них у Черкаській області – 49, Житомирській – 48, Херсонській – 42, Миколаївській – 33, Дніпропетровській, Тернопільській – по 25, Донецькій – 16, Одеській – 14, Закарпатській та Запорізькій – по 12 [115].
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Найбільша ефективність виробничої діяльності людини може бути досягнутою не за безперервної роботи, а за оптимального чергування праці та відпочинку. У зв’язку з цим наукова організація роботи слідчих органів внутрішніх справ України потребує встановлення раціональних режимів праці та відпочинку, які необхідно розуміти як таке чергування періодів роботи та відпочинку, за якого досягається високий рівень працездатності та продуктивності праці й оптимальний стан здоров’я працівників. Як свідчать результати досліджень впливу можливості працівників органів внутрішніх справ відпочити після напруженої праці на їх захворюваність, пов’язану із тимчасовою втратою працездатності, серед працівників, яким не надаються дні відпочинку після напруженої праці, спостерігається більша інтенсивність захворюваності, ніж серед працівників, яким відповідні дні відпочинку надаються. Крім того, більша залежність захворюваності із тимчасовою втратою працездатності від ненадання відповідних днів відпочинку спостерігається у працівників органів внутрішніх справ віком 20-29 років [135, с.67], тобто у вікової групи, яка сьогодні складає основну частину персоналу досудового слідства. Крім того, результати спеціальних досліджень свідчать, що після чергової відпустки високу працездатність 61,5 % обстежених працівників органів внутрішніх справ зберігають лише протягом півріччя, а в подальшому такі працівники зазнають зниження працездатності та підвищення захворюваності із тимчасовою втратою працездатності [135, с.67-68]. Що ж стосується структури захворюваності, то в літературі є дані щодо того, що розповсюдженість нервово-психічних захворювань серед особового складу органів внутрішніх справ вище, ніж серед населення, і складає 29,6 хворих на кожну 1000 працівників, причому мова йде лише про так звану госпіталізовану захворюваність, тобто про ті випадки, в яких прояви хвороби мали виражений характер та потребували лікарського втручання [136, с.110]. Аналіз зазначених даних свідчить, що актуальним напрямком наукової організації праці в апараті досудового слідства є гнучкий диференційований підхід до режиму праці та відпочинку слідчих.
Іншим засобом задоволення потреби працівника у відпочинку під час трудової діяльності є організація кімнат емоційно-психологічного розвантаження, під якими розуміють спеціально обладнані кімнати відпочинку, метою створення яких є вплив на людину особливо організованими подразниками для зняття виробничої втоми. У кімнатах емоційно-психологічного розвантаження забезпечуються найбільш сприятливі умови для психічної саморегуляції, а саме: відключення від звичних умов праці, створення комфортного мікроклімату, стимуляція ефективного м’язового розслаблення. Наявність кімнат емоційно-психологічного розвантаження дозволяє проводити наступні заходи: відновлення психоемоційного стану та працездатності в осіб, що знаходяться у стресовому стані; групове навчання прийомам саморегуляції (прийоми нервово-м’язової релаксації, аутогенне тренування, спеціалізовану гімнастику); покращувати психологічний клімат у колективах; отримувати оздоровчий ефект за рахунок проведення лікувально-профілактичних заходів; сприяти естетичному вихованню працівників.
Критерієм ефективності наукової організації праці слідчих є підвищення рівня продуктивності їх службово-трудової діяльності. Даний критерій повинен враховуватись під час кінцевого оцінювання комплексу раціоналізаторських заходів, включаючи і раціоналізацію режимів праці та відпочинку.
Важливим напрямком наукової організації слідчих праці є вдосконалення її умов. Під умовами праці розуміють зовнішнє середовище, що оточує працівника в процесі виробництва і впливає на його працездатність і продуктивність праці [113, с.134]. Фактори, які визначають умови праці і впливають на працездатність людини, поділяють на наступні групи: соціально-економічні, які включають законодавчу і нормативно-правову базу, що регламентує умови праці; психофізіологічні, які обумовлені конкретним змістом трудової діяльності, характером праці (фізичне і нервово-психічне навантаження, монотонність, темп і ритм праці); санітарно-гігієнічні умови, що визначають зовнішнє виробниче середовище (температура повітря, шум, вібрація, освітлення тощо), а також санітарно-побутове обслуговування на виробництві; естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (архітектурне, конструкторське, художнє оформлення інтер’єру, обладнання, оснащення, виробничого одягу тощо); соціально-психологічні фактори, що характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють морально-психологічний клімат.
Міжнародна організація праці виділяє десять груп факторів виробничого Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
- покращання естетичних умов виробничого середовища в слідчих підрозділах на основі впровадження художніх елементів, що позитивно впливають на самопочуття працівника і на підвищення результативності його праці тощо.
2.2. Оптимізація трудових операцій слідчих
Одним із найважливіших напрямків організації праці співробітників органів внутрішніх справ є оптимізація трудових процесів. Вона містить у собі комплекс заходів, спрямованих на скорочення числа зайвих операцій, що складають трудовий процес; сукупність прийомів найбільше ефективного виконання працівником трудових процесів (операцій).
Оптимізація (або раціоналізація) трудових процесів забезпечує економію часу і сил персоналу за рахунок застосування найбільше ефективних організаційних і технічних прийомів праці. Розрізняють два взаємозалежних напрямки оптимізації трудових процесів в органах внутрішніх справ: організаційно-тактичне і технічне. Організаційно-тактичний напрямок охоплює комплекс мір, що сприяють підвищенню ефективності праці працівників органів внутрішніх справ за рахунок найкращої організації і тактики здійснення трудових операцій. Ці міри пов’язані, насамперед, з удосконалюванням технології роботи з документами й усуненням непродуктивних витрат при проведенні організаційних заходів (нарад, інструктажів і т.п.). З організаційно-тактичним напрямком оптимізації трудових процесів тісно пов’язаний технічний напрямок, що полягає у використанні різних технічних засобів, що дозволяють скоротити час на виконання робіт, усунути зайві переміщення працівників. Це, насамперед, використання засобів оргтехніки, а також обчислювальної техніки [75, с.308, 314].
Планування, організація розслідування кримінальних справ, висунення та перевірка слідчих версій будуються слідчим на підставі існуючих у нього знань та професійного досвіду. Цим важливим питанням присвячено багато праць з кримінального процесу, криміналістики, кримінології, юридичної психології та інших наук. Однак навіть за умов високої мотивації до оволодіння новітніми розробками у галузі слідчої діяльності працівник слідчих органів об’єктивно не в змозі самостійно відстежувати та вивчати все нове, що стосується його професії. Це пов’язано з особливістю сучасного інформаційного простору, який характеризується постійним збільшенням кількості інформаційних об’єктів, щохвилинною появою нових результатів наукових досліджень та методологічних розробок, динамічними змінами у нормативно-правовій базі. “У самому загальному вигляді вирішення вказаної проблеми може бути реалізовано шляхом забезпечення слідчих так званим “інформаційним сервісом”, який розуміється як надання фахівцю (у даному випадку – слідчому) у потрібний момент максимального обсягу лише необхідної інформації. Це звичайно пов’язують із автоматизацією інформаційних процесів завдяки використанню електронно-обчислювальних устроїв – персональних комп’ютерів (ПК) [138, с.115-116].
Гостра нестача новітньої правової, криміналістичної, методичної, оперативної та довідкової інформації, як свідчать дані соціологічних досліджень, негативно впливає на результативність слідчої діяльності. Так, за даними опитування 128 слідчих з усіх регіонів України зі стажем роботи в органах досудового слідства від 3 до 18 років, які підвищували свою кваліфікацію в Інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС України Національного університету внутрішніх справ протягом 2003-2004 років, 100 % опитаних визнали інформаційне забезпечення своєї професійної діяльності незадовільним. У найбільш вразливому становищі знаходяться слідчі, які працюють у районних центрах. Якщо лише 18 % слідчих, які працюють в обласних центрах, повідомили, що вони не мають змоги своєчасно довідатися про зміни у законодавстві та відомчих нормативно-правових актах, то зі слідчих, що працюють у райцентрах, про це повідомили 82 % опитаних.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Резюмуючи вищезазначене, відмітимо, що за даними російських дослідників, досконале програмне та інформаційне супроводження процесу розслідування за кримінальною справою дозволяє заощаджувати від 30 до 45% робочого часу, який за інших умов витрачається на пошук інформації, телефонні розмови, ділові поїздки та інші виробничі операції, не пов’язані безпосередньо із виконанням процесуальних дій [141, с.289].
Дослідження стану впровадження комп’ютерної техніки у діяльність апарату досудового слідства органів внутрішніх справ України показує, що, хоча протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка забезпечення слідчих персональними комп’ютерами, проте спостерігається неповне використання можливостей останніх. Так, зі 128 опитаних слідчих зі всіх регіонів України 96, або 75% повідомили, що мають у своєму індивідуальному користуванні персональний комп’ютер. Проте 94 % з них використовують його лише для друкування бланків, протоколів слідчих дій та інших процесуальних документів. Лише 6 % опитаних повідомили, що вони досконало володіють комп’ютерними програмами та використовують їх у процесі розслідування. Відповідно, вирішення проблем розробки комп’ютерних програм, що дозволяють підвищити ефективність розслідування, та забезпечення органів досудового слідства комп’ютерною технікою повинно супроводжуватися серйозним навчанням як курсантів та слухачів закладів освіти системи МВС України, так і практичних працівників навичкам роботи на комп’ютері.
Дослідження труднощів, які виникають у слідчих органів внутрішніх справ під час їх професійної діяльності, та найбільш поширених помилок під час розслідування [151, 152, 153, 154, 155, 156] показує, що впродовж останніх 20-ти років для працівників органів досудового слідства залишаються актуальними проблеми, пов’язані із плануванням розслідування, отриманням необхідної правової, методичної та оперативної інформації, призначенням та проведенням судових експертиз, правильним складанням процесуальних документів, насамперед – постанови про притягнення у якості обвинувачуваного та обвинувачувального висновку. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне розробку автоматизованого робочого місця слідчого, яка повинна включати наступні блоки. По-перше, це блок “Планування”, в якому мають бути передбачені плани-схеми для кожного етапу розслідування за кримінальною справою; планування окремих, найбільш складних слідчих дій за видами розслідуємих злочинів; календарні плани роботи слідчого. По-друге, допоміжні автоматизовані системи “Судові експертизи”, “Процесуальні акти”, “Обліки”. По-третє, блок комп’ютерних методик з розслідування найбільш поширених видів злочинів. По-четверте, блок, у якому будуть міститися матеріали кримінальних справ, що знаходяться у провадженні у слідчого. По-п’яте, блок, що буде містити одну з інформаційних систем законодавства України. На нашу думку, впровадження у практику діяльності слідчого апарату органів внутрішніх справ України автоматизованих робочих місць слідчого дозволить значно підвищити якість розслідування та скоротити кількість часу, що витрачається на виконання допоміжних трудових операцій.
Сьогодні для слідчого головне не тільки виявити докази, а і зберегти їх вірогідність, захистити від недобросовісних спроб оспорити та фальсифікувати їх. Тому другим перспективним напрямком застосування слідчим науково-технічних засобів залишається звукозапис та відеозапис.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Відеозв’язок вже використовується у деяких країнах при розслідуванні окремих видів злочинів (наприклад, ФРН, Великобританія — відносно сексуальних злочинів щодо неповнолітніх), а також у справах стосовно організованої злочинності [159]. Законодавство Великобританії та Уельсу також передбачає можливість отримати показання свідка із-за кордону шляхом проведення відеоконференції у кримінальних справах про умисні вбивства та вбивства з необережності, а також про серйозні шахрайства [160].
Крім зазначених підстав, засоби відеозв’язку у ФРН використовуються для захисту свідків і встановлені §§ 58а, 168е, 247а Кримінально-процесуального кодексу ФРН, якими він був доповнений у 1998 р.[161].
Хоча законодавство Російської Федерації поки що не передбачає кримінально-процесуальний порядок проведення відеозв’язку, все ж існує позитивний досвід його використання. Так, з початку 2000 р. Верховний Суд РФ приступив до побудови системи відео-конференцзв’язку для дистанційної участі засуджених у касаційних судових засіданнях. Перше слухання справ у режимі віддаленої присутності засуджених проведено 19 квітня 2000 р. (Верховний Суд РФ — слідчий ізолятор № 3 м. Москви). В основу проекту покладений досвід експлуатації пілотної лінії відеоконференцзв’язку між Челябінським обласним судом та слідчим ізолятором № 1 м. Челябінська. У травні 2001 р. відбулося перше в РФ судове засідання з використанням відеоконференцзв’язку між Верховним Судом та слідчим ізолятором м. Челябінська [162].
Великобританія та ФРН застосовують відео-зв’язок для проведення слідчих дій чи судового розгляду також з іншими країнами.
Для України проведення слідчих дій за допомогою відеозв’язку з іншими країнами у кримінальних справах, що розслідуються, на нашу думку, є пріоритетним напрямом. Хоча також не слід забувати про можливість перспективного використання відеозв’язку в межах України.
У ст. 6 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованій Україною 10 листопада 1994 p., передбачено певний обсяг правової допомоги у кримінальних справах, який здійснюється шляхом виконання процесуальних та інших дій, встановлених законодавством Договірної сторони — ініціатора запиту. А саме: складання та пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилка та видача речових доказів, проведення експертизи, допиту обвинувачених, свідків, експертів, порушення кримінального переслідування, виконання вироків у частині цивільного позову.
Цей перелік не є вичерпним і може бути змінений або розширений міжнародним договором, але він є типовим для інших названих договорів про правову допомогу.
Отримання доказів за допомогою відеозв’язку вбачається якісною альтернативою звичайному способу їх одержання шляхом виконання міжнародних доручень про правову допомогу через проведення слідчих дій. Як ми вважаємо, було б доцільно визначити перелік таких дій, при проведенні яких можливо використовувати відеозв’язок. До таких дій доцільно віднести у першу чергу допит, очну ставку, впізнання. Також можливе проведення інших слідчих дій — огляду, проведення експертизи тощо.
Так, процедура допиту зрозуміла вже з визначення проведення вказаних дій за допомогою відеозв’язку. Аналізуючи зарубіжне законодавство щодо застосування відеозв’язку, необхідно зазначити наступне. Наприклад, обов’язковою умовою допустимості застосування його у Великобританії є згода свідка давати показання із застосуванням технічних засобів. Останній допитується так, якщо він був би присутній в англійському суді і, таким чином, на свідка поширюються всі процесуальні норми англійського законодавства.
Очна ставка за допомогою відеозв’язку дозволить проводити слідчу дію за умови знаходження допитуваних осіб у різних країнах. Це положення також стосується проведення впізнання при ситуації знаходження впізнаючої особи та осіб (предметів), яких впізнають, у різних країнах.
Стосовно проведення експертиз шляхом використання засобів Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Використання відеозв’язку дозволить також реально забезпечити виконання передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України прав (наприклад, права обвинуваченого на заяву клопотання про допит свідків, які знаходяться за межами України, про проведення з ними очної ставки тощо — п.4 ст.142 КПК [45]). Виконати такі клопотання у порядку направлення звичайних доручень про надання міжнародної правової допомоги практично неможливо, якщо порівняти строки розслідування справи згідно з КПК України та фактичні строки виконання вказаних доручень Проведення дій за допомогою відеозв’язку — один з реальних шляхів вирішення цієї проблеми
Ефективність отримання доказів за допомогою відеозв’язку безперечна гарантоване дотримання конституційних прав учасників слідчої або слідчо-судової дії, зменшення економічних витрат (виклик потерпілих, свідків та інших учасників в Україну), дія проводиться, навіть, за відмови потерпілих, свідків та інших учасників з’явитися в Україну, безперечна економія часу на відміну від виконання доручень щодо надання міжнародної правової допомоги, які виконуються за загальним правилом, „традиційно”, достовірність отримання доказів, різноманітність слідчих дій, які можна таким чином провести, не має значення відстань між особами, які проводять процесуальну дію, і місцем її проведення, якісне забезпечення безпеки осіб, котрі беруть участь у кримінальному судочинстві, відсутня можливість втечі осіб, які тримаються під вартою, з місця проведення слідчої дії, а також витрати на надійні та достатні заходи охорони таких осіб, процесуальні дії проводяться компетентними службовими особами України і застосовуються норми кримінально-процесуального права України, що забезпечує безперешкодну участь отриманих доказів у процесі доказування та допустимість їх використання при розслідуванні і судовому розгляді справи в Україні
Тому, враховуючи викладене вище, Кримінально-процесуальний кодекс України необхідно доповнити низкою норм, які законодавче закріплювали б можливість проведення слідчих дій за допомогою відеозв’язку.
2.3. Наукова організація роботи з персоналом органів досудового слідства
Удосконалення наукової організації праці в апараті досудового слідства неможливе без створення науково обґрунтованої, логічної та послідовної системи управління персоналом. У свою чергу успішне виконання складних та відповідальних завдань, які стоять перед слідчими знаходиться у прямій залежності від рівня додержання особовим складом при виконанні посадових обов’язків вимог законності та службової дисципліни, які забезпечують належну організованість та готовність працівників до негайних рішучих дій із захисту правопорядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, є заставою підвищення авторитету та престижу як апарату досудового слідства, так і органів внутрішніх справ серед населення.
“Службова дисципліна – це бездоганне і неухильне дотримання особами рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ України Конституції України, норм і вимог, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами, Присягою працівника органів внутрішніх справ України, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів, що видаються в межах їх повноважень” – визначено у Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ [165]. Суть законності в діяльності осіб рядового та начальницького складу полягає в їх добросовісному, відповідальному дотриманні, виконанні, використанні й застосуванні правових приписів під час захисту, охорони й забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників суспільних відносин. Законність в діяльності працівників органів, служб та підрозділів внутрішніх справ – явище багатоаспектне і виявляється у взаємовідносинах з іншими державно-правовими явищами суспільного буття як принцип, метод та режим. Зміст законності як принципу полягає в тому, що уся службово-трудова діяльність служб та підрозділів внутрішніх справ має відбуватись лише у суровій відповідальності до вимог нормативно-правових актів, котрі діють у цій сфері. Законність як метод діяльності органів внутрішніх справ передбачає, що останні та їх особовий склад реалізують свої функції, виконують правоохороно-правозабезпечувальні завдання виключно правовими засобами, способами і прийомами. Розгляд законності в діяльності органів системи Міністерства внутрішніх справ та їх персоналу в якості режиму призводять до ототожнення її з таким правовим порядком, за якого усі загальні і спеціальні правові приписи здійснюються означеними суб’єктами, виходячи з духу й букви закону, в межах сутності права цивілізованого суспільства [166, с.302].
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Не зупиняючись детальніше на особливостях формування систем професійної класифікації, слід сказати, що всі вони мають вирішальне значення для побудови загальної системи мотивації праці і, особливо, розвитку кар’єри та визначення величини заробітної плати, а тому внаслідок змін, які відбуваються у професіях, потребують постійного поліпшення. Саме тому статтею L.132-12 Кодексу про працю Франції передбачено переглядати системи класифікацій не менш як один раз у сім років. Досвід Франції з цього питання заслуговує на подальше ретельне вивчення та прагматичне застосування із врахуванням специфіки вітчизняних умов. Слід відзначити ретельну правову регламентацію, про яку засвідчує той факт, що обсяг лише Загальних положень про державних службовців Франції становить 725 сторінок тексту [188, с.358].
Стимулювання як спосіб впливу на поведінку працівника передбачає використання всіх його форм і методів, що потребує їх класифікації. Відправним моментом у стимулюванні є потреби, які можна поділити на дві групи: матеріальні і нематеріальні, тому і розрізняють стимулювання матеріальне та нематеріальне. Матеріальне стимулювання слідчих здійснюється за допомогою системи економічних засобів і нормативів, які ґрунтуються на економічних інтересах і регулюють розподіл матеріальних благ, що стимулюють раціональну службово-трудову поведінку, найбільш повного використання трудового потенціалу за допомогою таких важелів, як оплата і умови праці, забезпечення перспективи службового зростання, поліпшення житлових умов тощо. Отже, в матеріальному стимулюванні використовуються як грошові стимули (зарплата, премії, різні доплати та надбавки), так і негрошові (надання житла, путівки в санаторії і будинки відпочинку тощо). Проте центральне місце в грошовому стимулюванні належить грошовим стимулам, розподілу за працею.
Серед нематеріального стимулювання вирізняють моральне, творче і соціально-психологічне. Моральне стимулювання діє поруч із матеріальним і пов’язане із потребами людини у визнанні (повазі, престижі). Моральними стимулами є: а) особиста, усна чи оформлена у письмовому вигляді, подяка від керівника за добре виконану роботу; публічне виголошення керівником визнання високої ефективності праці; урахування думки працівників і залучення їх до процесу прийняття рішень; нагорода медалями, орденами, почесними знаками тощо. Творче симулювання спрямоване на вдоволення потреб у самореалізації і самовизнанні, що залежить від освітньо-професійного рівня, творчого потенціалу працівника, змісту праці. Тому стимулом може бути сам трудовий процес, його висока змістовність і такий рівень його регламентації, який забезпечує певну свободу дій працівника, вияв його здібностей. Соціально-психологічне стимулювання ґрунтується на соціальних потребах особи у спілкуванні, новій інформації, престижній роботі, належності до певної організації, групи, в комфортних умовах роботи, наявності вільного часу. В організації цього виду стимулювання важливе місце належить соціально-психологічному клімату, міжособистісним стосункам.
Потяг індивіда до задоволення матеріальних потреб дає можливість використовувати різні засоби і форми психологічного і морального впливу, які дають можливість спрямувати поведінку в бажаному для суспільства напрямку. Так, публічна подяка за сумлінне виконання професійних обов’язків, задовольняючи потребу працівника у визнанні, стимулює його інтерес до ще кращого виконання своєї роботи. Ефективність морального стимулювання залежить від громадської думки. Однак воно потребує високої індивідуалізації, тобто врахування особистих якостей працівника, умов праці, виробничого оточення тощо. “Слід зауважити, що люди, навіть з великими амбіціями, але з малим матеріальним достатком дуже чутливі до матеріальних стимулів. А забезпечених людей значно більше ніж незабезпечених інтересує престижність праці, просування по службі, можливість збільшення вільного часу, поліпшення умов праці тощо” [76, с.184]. Обґрунтування і оцінку моральне стимулювання знаходить у трудовій моралі. Формами спонукання працівників до відповідної трудової поведінки є не тільки моральне заохочення, а й засудження. Воно виявляється через критичну оцінку внеску працівника у спільну справу, його трудових результатів.
Поділ стимулювання на моральне і матеріальне носить у певній мірі умовний характер. Наприклад, дострокове присвоєння чергового звання або премія поєднують у собі обидва види стимулювання. Це є не лише винагородою, а й актом визнання працівника, оцінкою його заслуг.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Однак слід відзначити, що адаптивна ситуація в апараті досудового слідства сьогодні не завжди сприятлива до професійного становлення молодих фахівців. Елементи відчуженості як наслідок командно-адміністративних методів управління суттєво ускладнюють процеси адаптації, що знаходить свій вияв, зокрема, у високій плинності кадрів за професійними мотивами. У зв’язку з цим особливе значення набуває раціональна організація системи професійної орієнтації молоді щодо вибору професії слідчого. Дослідження залежності професійної адаптації від професійної орієнтації показують, що остання повинна розпочинатися як можна раніше та бути максимально глибокою, в інших випадках недостатня інформованість молодої людини щодо особливостей обраної професії, неврахування рівня розвитку власних професійно важливих якостей та їх значення для подальшої професійної діяльності згубно впливають на успішність вибору навчального закладу, професії та спеціальності і призводять, окрім марно витрачених на навчання державних коштів, до певних життєвих трагедій та необхідності розпочинати процес вибору професії спочатку.
Період вибору професії є тим періодом у розвитку особистості учня, коли він вперше у житті приймає самостійне рішення, яке стосується власної професійної долі і подальшого власного професійного розвитку. Успішність зробленого вибору буде залежати від того, наскільки молода людина інформована щодо особливостей роботи за даною професією, вимог, які пред'являє професія до рівня розвитку певних знань, вмінь, навичок, фізичної підготовленості та професійно значущих якостей, а також, наскільки вона відповідає таким вимогам. Тому починати профорієнтаційну роботу необхідно не з випускниками загальноосвітніх закладів, які вже не мають змоги за кілька місяців суттєво скорегувати недоліки у своїй підготовці, а на більш ранніх стадіях навчання, щоб дати можливість учневі набути знань, оволодіти навичками та розвинути якості, від наявності яких буде залежати успішність подальшого навчання та роботи за певним фахом.
Дослідження в галузі вікової психології свідчать, що початкові професійні інтереси, які носять здебільшого пізнавальний характер, виникають вже у 10-11 років. У віці 14-15 років у підлітків відмічається тенденція до більшої сформованості професійних інтересів, їх інтеграції, включеності до загальної структури особистості. Проте досвід шкільних педагогів, навіть якщо вони є найдосвідченими фахівцями своєї справи, не дає учням змоги отримати інформацію відносно особливостей певної роботи і вимог, які вона пред'являє, оскільки у сучасному світі існують десятки тисяч професій. Тому досягнення основної мети професійної орієнтації - оптимального професійного самовизначення молодої людини - неможливо без поєднання зусиль загальноосвітніх закладів освіти та відомств, які зацікавлені у притоці кращих кадрів, спроможних до конкуренції на ринці праці.
На нашу думку, з учнями віком 10-11 років серед профорієнтаційних заходів у загальноосвітніх закладах повинні переважати заходи професійної просвіти, тобто надання загальних знань відносно різноманітних професій. До цієї роботи доцільно залучати ветеранів органів внутрішніх справ, які зможуть надати загальні відомості щодо змісту професії. У 12-13 років серед учнів мають проводитися заходи професійної пропаганди, які мають за мету сформувати у профорієнтуємих інтересу до правоохоронних професій. Заходи професійної пропаганди можуть включати екскурсії до органів та підрозділів внутрішніх справ, вищих відомчих закладів освіти, бесіди з кращими фахівцями правоохоронних професій, участь учнів в урочистих заходах з нагоди професійних свят в органах внутрішніх справ. У 14-15 років до роботи з підлітками доцільно залучати спеціалістів в галузі професійної орієнтації, які зможуть надавати кваліфіковані професійні консультації відносно того, чи відповідає стан здоров'я, рівень фізичної підготовленості та професійно значущі якості особи вимогам професії. У разі виникнення перешкод для обрання професії учень разом з профконсультантом буде мати можливість оцінити свої шанси на подолання існуючих протипоказань, і, якщо це неможливо, своєчасно переорієнтуватися на вибір іншої професії, не зазнаючи психологічної травми.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Природний рівень плинності кадрів сприяє відновленню службово-трудових колективів органів досудового слідства. Цей процес відбувається безупинно і не вимагає якихось надзвичайних заходів із боку кадрових служб і керівництва системи Міністерства внутрішніх справ. Частина працівників звільнюється у зв’язку з досягненням пенсійного віку, частина звільняється з різних причин, на їхнє місце приходять нові співробітники - у такому режимі живе кожна служба, орган та підрозділ внутрішніх справ. Інша справа, коли плинність істотно перевищує 3-5%. У цьому випадку витрати стають значними і зростають із збільшенням відтоку кадрів. Як правило, відтік пов’язаний із звільненням працівників.
Високий рівень плинності кадрів майже завжди вказує на серйозні недоліки в управлінні персоналом і органами та підрозділами в цілому, це свого роду індикатор неблагополуччя. Так, викликає обґрунтоване занепокоєння керівництва МВС України той факт, що останнім часом спостерігається велика плинність кадрів серед фахівців слідчих підрозділів, і особливо молодих спеціалістів. У 2002 році звільнено 763 працівника начальницького складу (у 2001 році - 998) та 45 працівників рядового складу. З них з юридичною освітою - 713. Разом з тим, з початку року на службу в слідчі підрозділи ОВС України прийнято після закінчення вищих навчальних закладів МВС України 863 працівника з юридичною освітою. Однак, для адаптації та набуття досвіду знову прибулим спеціалістам необхідно час. Переважну більшість (60,9%) у слідчому корпусі органів внутрішніх справ України займають слідчі зі стажем роботи до 5 років. Так, 44,3% слідчих в УМВС України в Дніпропетровській області, які розслідували кримінальні справи що повернуто для додаткового розслідування у 2002 році, мають стаж слідчої роботи до 3-х років. Ще 30,5% таких слідчих – до 5 років [125]. З огляду на це не зовсім зрозумілою є позиція колишнього міністра внутрішніх справ України М.Білоконя, який вважає, що щорічна зміна 20-25 відсотків особового складу – це нормальне явище, при цьому головне полягає в тому, щоб зберегти професійне ядро служби [213]. Неважко підрахувати, що за умови 25%-ї плинності кадрів через 4 роки такий підрозділ повністю позбудеться свого професійного ядра.
Поетапно приведення рівня плинності кадрів до прийнятного значення можна представити зокрема через можливість планування майбутніх звільнень, ув’язування процесів звільнення з процесами прийому на службу, допомоги слідчим, що звільняються (аутплейсменту). Для рішення цих питань необхідно виходити з конкретної ситуації в слідчому управлінні, відділі, відділенні. Розглянута нижче методика припускає упорядковану поетапну діяльність, здійснення якої варто покласти безпосередньо на кадрову службу. Всю діяльність з управління плинністю кадрів у рамках загального управління персоналом апарата досудового слідства можна представити у вигляді п’яти послідовних етапів. Розглянемо зміст кожного з етапів більш докладно.
1 етап. Визначення рівня плинності кадрів. На цій стадії необхідно відповісти на головне запитання - чи є рівень плинності настільки високим, що це приводить до необґрунтованих економічних втрат. При визначенні індикативного рівня варто провести аналіз динаміки трудових показників слідчих певного підрозділу за можливо більший період часу (останні роки), виявити наявність і розмір коливань плинності кадрів.
2 етап. Визначення рівня матеріальних витрат, викликаних плинністю кадрів. Це дуже важливий етап і в той же час один із найбільше трудомістких, оскільки для його проведення необхідні спеціальні дані. Розмір витрат в основному складається з наступних показників:
1) витрати робочого часу:
- Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Під час нормування службово-трудової діяльності слідчих органів внутрішніх справ доцільно враховувати наступні межі (зони) допустимих робочих навантажень: 1) зона гранично допустимого навантаження – від 55 до 65 кримінальних справ, що знаходяться у одного слідчого у провадженні протягом року. Навантаження у вказаних межах передбачає здійснення слідчим своєї службово-професійної діяльності на межі своїх психофізіологічних можливостей, у зв’язку з чим підвищується вірогідність настання несприятливих наслідків для його соматичного благополуччя; або суто формальний підхід до розслідування; 2) зона підвищеного навантаження – від 54 до 45 кримінальних справ, що знаходяться у одного слідчого у провадженні протягом року; 3) зона раціонального навантаження – від 44 до 36 кримінальних справ, що знаходяться у одного слідчого у провадженні протягом року; 4) зона оптимального навантаження – від 35 до 33 кримінальних справ, що знаходяться у одного слідчого у провадженні протягом року. Врахування зон допустимого службово-трудового навантаження на слідчих в організації діяльності апарату досудового слідства дозволить гнучко використовувати заходи стимулювання працівників з високою продуктивністю та одночасно відстежувати перевищення раціонального навантаження та вживати відповідних заходів щодо відновлення працездатності слідчих, які працюють на межі своїх психофізіологічних можливостей.
- У зв’язку із значними відмінностями у навантаженні слідчих різних регіонів України доцільне створення при ГСУ МВС України спеціального слідчого підрозділу, метою створення якого буде надання допомоги тим слідчим підрозділам, в яких середнє навантаження на слідчого перевищує зону підвищеного навантаження.
- Дослідження проблем працездатності слідчих у контексті проблем управління органами внутрішніх справ вимагає виокремлення управлінсько-правового аспекту даного феномену, який, у свою чергу, можна розглядати з об’єктивного та суб’єктивного боку. З об’єктивного боку працездатність слідчих органів внутрішніх справ необхідно розуміти як динаміку продуктивності їх службово-трудової діяльності за певний проміжок часу (добу, місяць, рік тощо). З суб’єктивного боку працездатність слідчого являє собою сукупність функціональних можливостей слідчого (стан його здоров’я, рівень розвитку професійно значущих психофізіологічних та соціально-психологічних якостей тощо), які обумовлюють здатність працівника до продуктивної службово-трудової діяльності.
- Слідчим, які скінчили провадженням більш ніж 40 кримінальних справ на рік, необхідно надавати додаткову відпустку терміном 5 календарних днів. Слідчим, які скінчили провадженням більш ніж 50 кримінальних справ на рік, надавати додаткову відпустку протягом 10 календарних днів. Доцільність даного заходу пояснюється наступним. По-перше, завдяки встановленню додаткової відпустки слідчі органів внутрішніх справ матимуть можливість більш повно відновити свою працездатність; по-друге, даний захід може використовуватись як додатковий засіб оптимізації діяльності слідчих підрозділів та сприяти використанню слідчими схованих резервів робочого часу.
- Створення на робочих місцях слідчих нормальних умов праці повинне йти за такими напрямками: впровадження у процес службово-трудової діяльності слідчих нової техніки, яка забезпечує збереження здоров’я людини; застосування нових прогресивних технологій, які сприяють мінімізації негативного впливу умов праці на слідчих; впровадження сучасних засобів техніки безпеки, які забезпечують запобігання виробничого травматизму; проведення організаційних, психофізіологічних та соціальних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища та забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов праці; покращання естетичних умов виробничого середовища в слідчих підрозділах на основі впровадження художніх елементів, що позитивно впливають на самопочуття працівника і на підвищення результативності його праці тощо.
- Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
- Для ефективного виконання соціальної функції стимулювання ефективної професійної діяльності слідчих органів внутрішніх справ необхідно додержання низки принципів, використання яких дозволить оптимально використовувати людський потенціал, створюючи умови для максимального розвитку професійної майстерності персоналу, творчої ініціативи та відданості своїй справі. До таких принципів мають бути віднесені комплексність і диференційованість стимулювання, гнучкість і оперативність, гласність і справедливість у використанні стимулів праці.
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ