Методика оцінки вартості майна під час приватизації
| Вид материала | Документы |
- Методика оцінки майна загальні питання Ця Методика застосовується для проведення оцінки, 1181.03kb.
- 1. Правове забезпечення оцінки вартості військового майна, 37.59kb.
- Методика оцінки майнових прав інтелектуальної власності 2008-08-16 Фонд державного, 173.71kb.
- Страхування майна громадян Страхування, 187.1kb.
- Методика розрахунку та порядок використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній, 400.58kb.
- Методика розрахунку І порядок використання плати за оренду майна спільної власності, 357.01kb.
- Маркетингове дослідження ринку оцінки майна та землі в україні, 694.3kb.
- Ііі. Ресурсне та інформаційне забезпечення, подальше формування інфраструктури, 299.7kb.
- Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, 356.97kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 301.07kb.
IV. Визначення розміру статутного фонду ВАТ (пайового фонду колективних сільськогосподарських підприємств), що створюються на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства
57. Розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств (пайового фонду колективних сільськогосподарських підприємств), що створюються на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, підприємств рибного господарства (далі - сільськогосподарські підприємства) та приватизуються відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", визначається на підставі даних бухгалтерського обліку із застосуванням стандартизованої оцінки у такому порядку:
1) утворення державним органом приватизації інвентаризаційної комісії в порядку, встановленому пунктом 18 розділом II цієї Методики, та визначення дати оцінки вартості майна;
2) проведення інвентаризаційною комісією повної інвентаризації майна з урахуванням особливостей, визначених пунктами 18 - 20 цієї Методики, та подання до комісії з приватизації її результатів;
3) перевірка комісією з приватизації зведеного акта інвентаризації майна та його затвердження державним органом приватизації в місячний термін від визначеної дати оцінки вартості майна;
(підпункт 3 пункту 57 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2001 р. N 1366)
4) проведення аудиторської перевірки відповідно до вимог пункту 22 Методики у разі прийняття відповідного рішення державним органом приватизації;
5) складання передавального балансу сільськогосподарського підприємства на дату оцінки за результатами повної інвентаризації майна та підготовка інших документів, необхідних для проведення оцінки майна (додатки 15, 16, 17 до цієї Методики);
6) складання комісією з приватизації акта оцінки вартості майна згідно з додатком 1 до цієї Методики та затвердження його державним органом приватизації у термін, що не перевищує двох місяців від визначеної дати оцінки.
58. Під час проведення повної інвентаризації майна повністю зношені за даними бухгалтерського обліку основні засоби розподіляються на такі дві групи: термін корисного використання яких не вичерпано на дату оцінки та термін корисного використання яких вичерпано на зазначену дату. Зазначені групи основних засобів підлягають переоцінці спеціальною комісією, створеною керівником підприємства, або шляхом проведення незалежної оцінки на засадах, встановлених цією Методикою. У разі проведення незалежної оцінки цих основних засобів щодо першої групи експертом визначається справедлива (ринкова) вартість, щодо другої групи - вартість ліквідації. Результати переоцінки додаються до акта оцінки (додаток 1 до цієї Методики) та відносяться на збільшення залишкової вартості основних засобів у відповідних рядках акта оцінки.
59. Акт оцінки вартості майна під час приватизації заповнюється комісією з приватизації підприємства на підставі даних його передавального балансу виходячи з вимог відповідних пунктів розділу III цієї Методики без застосування незалежної оцінки щодо необоротних активів та з урахуванням вимог пункту 58.
V. Особливості визначення вартості внесків держави до статутних фондів холдингових компаній
60. Статутні фонди холдингових компаній, які створюються шляхом внесення до них державного майна (у тому числі державних пакетів акцій) за його ринковою вартістю, визначаються за результатами незалежної оцінки.
61. Державне майно (у тому числі державні пакети акцій), що передається до статутних фондів раніше створених холдингових компаній, оцінюється шляхом проведення незалежної оцінки його ринкової вартості у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
62. Незалежна оцінка державного майна (у тому числі державних пакетів акцій) проводиться експертом, що відбирається Фондом державного майна на конкурсних засадах у порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна, та з урахуванням вимог розділів I та II цієї Методики.
При цьому висновки про вартість майна, яке вноситься (передається) до статутних фондів холдингових компаній, затверджуються відповідними органами, що вносять (передають) зазначене майно.
На підставі затверджених висновків про вартість майна державний орган приватизації підписує акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки державного майна.
(розділ V в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 27.04.2002 р. N 585)
VI. Порядок застосування заходів фінансової реструктуризації під час визначення розміру статутних фондів ВАТ
63. Заходи фінансової реструктуризації здійснюються у порядку, встановленому цим розділом Методики, з метою запобігання банкрутству підприємств, що приватизуються шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства, їх фінансового оздоровлення, і мають передбачати розрахунок додаткової вартості державного майна, що виникає внаслідок фінансової реструктуризації простроченої заборгованості підприємства перед Державним бюджетом України, у тому числі за розрахунками за оренду державного майна, та внесення цієї вартості до статутного фонду ВАТ під час його визначення. При цьому порядок списання зазначеної простроченої заборгованості ВАТ та Державного бюджету України перед створеним ВАТ встановлюється Мінфіном та Державною податковою адміністрацією.
64. З метою визначення доцільності застосування заходів фінансової реструктуризації проводиться аналіз фінансового стану підприємства за спрощеною схемою. Спрощена схема передбачає розрахунок одного показника (коефіцієнта) з кожної групи показників (коефіцієнтів), що характеризують фінансовий стан підприємства, а саме: коефіцієнт покриття з групи коефіцієнтів ліквідності, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості з групи коефіцієнтів ділової активності, коефіцієнт рентабельності активів підприємства з групи коефіцієнтів рентабельності, коефіцієнт маневреності власного капіталу з групи коефіцієнтів платоспроможності (фінансової стійкості).
Порядок розрахунку зазначених показників (коефіцієнтів), їх груп та їх нормативні значення встановлюються Мінфіном та Фондом державного майна.
65. Розрахунок показників (коефіцієнтів) для визначення фінансового стану підприємства здійснюється на підставі вихідних даних, що містяться в додатку 18 до цієї Методики. Вихідні дані заповнюються з бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства за два останні календарні роки та за період від початку поточного року до дати оцінки. Дані про прострочені поточні зобов'язання за розрахунками з державним бюджетом, у тому числі за оренду державного майна, на дату оцінки подаються у формі довідки, скріпленої підписом керівника підприємства.
За результатами розрахунку показників (коефіцієнтів) фінансового стану підприємства комісія з приватизації (корпоратизації) заповнює таблицю згідно з додатком 19 до цієї Методики.
66. Якщо на дату оцінки фактичні значення показників (коефіцієнтів) відповідають нормативним вимогам або підприємство є прибутковим, його фінансовий стан і платоспроможність визнаються задовільними, а заходи фінансової реструктуризації під час визначення розміру статутного фонду ВАТ не застосовуються.
67. Якщо на дату оцінки фактичне значення коефіцієнта покриття менше від його нормативного значення або підприємство не має прибутків, комісія з приватизації (корпоратизації) здійснює розрахунок додаткової вартості майна, що може бути отримана в результаті застосування заходів фінансової реструктуризації (Зр) за наведеною нижче формулою та проводить повторний розрахунок показників (коефіцієнтів) на дату оцінки з урахуванням змін у вихідних даних для їх розрахунку після визначення додаткової вартості майна.
Додаткова вартість майна визначається за формулою:
Зр = Зпб + Збо - Здб,
де Зпб - прострочені поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом; Збо - прострочені поточні зобов'язання за розрахунками за оренду державного майна; Здб - дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом.
У вихідних даних на величину показників Зпб та Збо зменшується вартість поточних зобов'язань, на величину показника Зр збільшується вартість першого розділу пасиву балансу, на величину показника Зд зменшується вартість другого розділу активу. Зазначені величини відображаються у відповідному рядку додатка 20 і на їх підставі здійснюється розрахунок показників (коефіцієнтів).
68. Для прийняття рішення про доцільність застосування заходів фінансової реструктуризації розраховані показники (коефіцієнти) порівнюються з нормативними значеннями та з їх значеннями до застосування заходів фінансової реструктуризації. Якщо отриманий показник (коефіцієнт) покриття поліпшився, досяг нормативного значення та спостерігається відповідне поліпшення інших показників (коефіцієнтів), комісія з приватизації (корпоратизації) приймає рішення про застосування заходів фінансової реструктуризації. При цьому визначена додаткова вартість майна, отримана в результаті застосування заходів фінансової реструктуризації, відображається у відповідному рядку додатка 1 до цієї Методики.
В інших випадках приймається рішення про недоцільність застосування заходів фінансової реструктуризації.
VII. Порядок розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу ВАТ, створеного під час приватизації (корпоратизації)
69. Розрахунок суми збільшення вартості власного капіталу відкритих акціонерних товариств здійснюється з метою реалізації вимог абзацу п'ятого пункту 140 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки та для цілей, визначених цією Методикою.
Порядок здійснення додаткового випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), на суму збільшення вартості їх власного капіталу встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Фондом державного майна.
70. Вартість власного капіталу ВАТ, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), визначається як сума коштів статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, зменшена на суму непокритого збитку, неоплаченого капіталу та вилученого капіталу.
Зміна вартості власного капіталу ВАТ розраховується як різниця між вартістю власного капіталу, зафіксована на дату оцінки розміру статутного фонду та на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку. Позитивний показник зміни вартості власного капіталу ВАТ є його сумою збільшення.
У разі здійснення ВАТ додаткового випуску акцій на суму індексації балансової вартості основних засобів, що увійшли до його статутного фонду, зазначена сума вираховується з розрахованої суми збільшення вартості власного капіталу.
71. Для розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу для випадку, зазначеного у розділі V Методики, ВАТ, розмір статутного фонду якого визначався до набрання чинності цією Методикою, подає до державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) такі документи:
копії засновницьких документів та змін до них, пов'язані із Змінами розміру статутного фонду ВАТ від дня його державної реєстрації;
копію затвердженого плану приватизації (плану розміщення акцій) підприємства;
затверджений акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпоратизації);
баланс, що додавався до вищезазначеного акта оцінки, та засвідчений аудитором його варіант, трансформований згідно з Методичними рекомендаціями щодо визначення підприємствами та організаціями показників вступного сальдо Балансу (графа 3) у 2000 році, що додаються до листа Мінфіну від 23 лютого 2000 р. N 18-432;
копії балансів ВАТ за останній звітний рік, що передував року, в якому проводиться розрахунок, та на останню звітну дату, складені згідно з вимогами, встановленими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим Мінфіном;
довідку про суму попередніх збільшень розміру статутного фонду на суму індексації балансової вартості основних фондів, підписану головою правління ВАТ, та документи, що підтверджують розрахунок зазначених сум.
72. Для розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу для випадку, зазначеного у розділі V Методики, ВАТ, розмір статутного фонду якого визначався відповідно до цієї Методики, подає до державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) такі документи:
копії засновницьких документів;
затверджений акт оцінки вартості майна та передавальний баланс, на підставі якого він складався;
копії балансів ВАТ за останній звітний рік, що передував року, в якому здійснюється розрахунок, та на останню звітну дату, оформлені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим Мінфіном.
73. Зазначені в пунктах 71 та 72 документи перевіряються і на їх підставі складається акт розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу ВАТ (додаток 3 до цієї Методики). Акт розрахунку підлягає затвердженню керівником державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном).
Порядок здійснення додаткового випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), на суму збільшення вартості їх власного капіталу може передбачати подання додаткових документів, не визначених у пунктах 71 та 72 цієї Методики.
VIII. Особливості оцінки вартості індивідуально визначеного майна
74. Оцінка вартості індивідуально визначеного майна та будь-якого іншого окремого майна, що відповідно до вимог цієї Методики не може бути визнане цілісним майновим комплексом, яке приватизується способами, визначеними законодавством для продажу об'єктів груп А та Ж, або відчужується шляхом продажу відповідно до законодавства, проводиться залежно від виду майна та способу його продажу.
75. У разі викупу індивідуально визначеного майна, у тому числі майна підприємств-банкрутів та підприємств, що ліквідовані або ліквідуються, відповідні органи, до компетенції яких належить право розпорядження зазначеним майном, способи його оцінки для встановлення ціни продажу визначаються таким чином:
щодо будівель (у тому числі приміщень), споруд, нематеріальних активів, транспортних засобів, а також інших необоротних активів, що за даними бухгалтерського обліку повністю зношені, проводиться незалежна оцінка;
щодо інших необоротних активів та оборотних активів оцінка проводиться державним органом приватизації на підставі даних бухгалтерського обліку про їх залишкову вартість (вартість). При цьому ціна продажу виробничих запасів, що були придбані підприємством, визначається відповідно до цін постачальників зазначених запасів або на підставі інформації про їх ринкові ціни на визначену дату оцінки.
76. У разі продажу індивідуально визначеного майна, у тому числі майна підприємств-банкрутів та підприємств, що ліквідовані або ліквідуються, відповідні органи, до компетенції яких належить право розпорядження зазначеним майном, на аукціоні або за конкурсом початкова вартість визначається таким чином:
щодо будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку інших необоротних активів проводиться незалежна оцінка;
щодо інших необоротних активів та оборотних активів оцінка проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку про їх залишкову вартість (вартість).
77. Метою проведення незалежної оцінки зазначеного у пунктах 75 та 76 майна є встановлення відповідно початкової вартості або ціни продажу. Для цього експертом застосовуються такі методичні прийоми:
будівлі (у тому числі приміщення), споруди, що містять здійснені орендарем поліпшення, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди, і відповідно до умов договору оренди та законодавства підлягають компенсації орендарю, оцінюються шляхом визначення інвестиційної вартості (під час викупу орендованого об'єкта) або шляхом визначення справедливої (ринкової) вартості (під час продажу об'єкта на аукціоні або конкурсі);
будівлі (у тому числі приміщення), споруди в усіх інших випадках оцінюються шляхом визначення ринкової вартості;
повністю зношені за даними бухгалтерського обліку інші необоротні активи, термін корисного використання яких вичерпано, оцінюються шляхом визначення вартості ліквідації;
повністю зношені за даними бухгалтерського обліку інші необоротні активи, термін корисного використання яких не вичерпано, оцінюються шляхом визначення ринкової вартості;
транспортні засоби та інші об'єкти оцінюються шляхом визначення ринкової вартості або, в окремих випадках, залишкової вартості заміщення.
Результати проведення незалежної оцінки оформляються відповідно до вимог, установлених Фондом державного майна. Висновок про вартість майна, що приватизується, затверджується керівником відповідного державного органу приватизації.
(абзац сьомий пункту 77 в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 18.10.2001 р. N 1366)
78. У разі коли договором оренди, укладеним з дотриманням вимог законодавства, та іншими актами законодавства передбачено компенсацію орендарю у процесі приватизації орендованого майна (будівель, у тому числі приміщень, споруд) невід'ємних поліпшень, здійснених за час оренди за рахунок власних коштів орендаря, та за наявності відповідної письмової згоди орендодавця, державний орган приватизації вимагає від орендаря подання:
письмової згоди орендодавця на здійснення орендарем таких поліпшень;
відповідної проектно-кошторисної документації;
актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт;
копій платіжних документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані будівельні роботи та придбані матеріали;
у разі потреби - аудиторського висновку про джерела фінансування виконаних робіт.
Під час проведення незалежної оцінки експерт аналізує вищезазначені матеріали з метою розрахунку суми невід'ємних поліпшень відповідно до вимог пункту 4 цієї Методики у їх фактичних цінах, за вирахуванням податку на додану вартість, для визначення інвестиційної вартості орендованого майна, що приватизується шляхом викупу. Початкова вартість такого майна, що приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом, визначається експертом як його ринкова вартість, відповідно до технічного стану на дату оцінки. При цьому окремо у звіті про оцінку майна відображається сума невід'ємних поліпшень відповідно до вимог пункту 4 цієї Методики у їх фактичних цінах, за вирахуванням податку на додану вартість.
Порядок компенсації орендарям вартості поліпшень орендованого майна під час його продажу на аукціоні або за конкурсом визначається Фондом державного майна.
79. Оцінку індивідуально визначеного майна, що приватизується, на підставі даних бухгалтерського обліку проводить державний орган приватизації. Результати такої оцінки оформлюються актом оцінки згідно з додатком 7, до якого додаються підтвердні документи та матеріали, зібрані під час її проведення.
IX. Особливості оцінки вартості цілісних майнових комплексів під час їх приватизації шляхом викупу та конкурентними способами
80. Оцінка вартості цілісних майнових комплексів, віднесених згідно з Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки до груп А, В, Г та Ж, у процесі приватизації, а також в інших випадках їх відчуження проводиться залежно від складу майна зазначених об'єктів, фінансових результатів діяльності за останні два роки до визначеної дати оцінки та способу продажу з переважним застосуванням методичних засад незалежної оцінки.
(пункт 80 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 18.10.2001 р. N 1366)
81. Оцінка вартості цілісних майнових комплексів, віднесених до груп А та Ж (крім санаторно-курортних закладів, профілакторіїв, будинків і таборів відпочинку), проводиться у такому порядку:
цілісні майнові комплекси, до складу майна яких не включаються будівлі (у тому числі приміщення) та споруди, які приватизуються шляхом викупу або продажу на аукціоні (за конкурсом), оцінюються на підставі даних бухгалтерського обліку на визначену дату оцінки з урахуванням вимог абзацу третього пункту 75;
цілісні майнові комплекси, до складу майна яких включаються будівлі (у тому числі приміщення) та споруди, або такі, що приватизуються одночасно з будівлями (приміщеннями) та спорудами, оцінюються незалежно від способу продажу на засадах незалежної оцінки.
82. Готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, що перебувають на самостійних балансах, а також санаторно-курортні заклади, профілакторії, будинки і табори відпочинку, віднесені до групи Ж, незалежно від способу продажу оцінюються на засадах незалежної оцінки з урахуванням впливу факторів місцезнаходження земельних ділянок, на яких вони розташовані.
83. Оцінка вартості віднесених до груп В і Г цілісних майнових комплексів, що належать державі, у разі прийняття рішення державним органом приватизації про їх продаж на аукціоні (за конкурсом) проводиться на засадах незалежної оцінки.
(абзац другий пункту 83 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2001 р. N 1366)
84. Оцінка цілісних майнових комплексів, зазначених у пункті 81, на підставі даних бухгалтерського обліку, а також цілісних майнових комплексів, що перебувають в оренді, проводиться відповідно до інвентаризації майна та балансу, підготовлених на дату оцінки. Інвентаризація майна цілісного майнового комплексу проводиться інвентаризаційною комісією в один етап з урахуванням особливостей, визначених у розділі II Методики.
Під час проведення оцінки заходи фінансової реструктуризації не застосовуються, необоротні активи не переоцінюються. За результатами оцінки складається акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу згідно з додатком 5.
Вартість цілісного майнового комплексу, що належить державі та приватизується шляхом викупу або продажу на аукціоні (за конкурсом), дорівнює чистій вартості після вирахування вартості майна, що вилучається.
Вартість державного майна цілісного майнового комплексу, наданого в оренду, оцінюється з урахуванням особливостей, визначених абзацом четвертим пункту 85. Порядок визначення часток держави та орендаря у відсотковому виразі у вартості цілісного майнового комплексу, наданого в оренду, встановлюється Фондом державного майна.
Під час приватизації шляхом викупу державного майна цілісного майнового комплексу, зданого в оренду, ціна продажу обов'язково включає суму прострочених зобов'язань орендаря за розрахунками за оренду державного майна та не використаний на дату оцінки залишок амортизації, нарахованої на орендовані необоротні активи.
До початкової вартості державного майна цілісного майнового комплексу, що перебуває в оренді, для продажу на аукціоні (за конкурсом) не включається сума зазначених прострочених зобов'язань.
(абзац четвертий пункту 84 замінено абзацами четвертим - шостим
згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2002 р. N 585)
85. Незалежна оцінка цілісних майнових комплексів проводиться з урахуванням таких особливостей:
під час оцінки цілісних майнових комплексів, діяльність яких була переважно незбитковою протягом двох останніх років до дати оцінки, визначається вартість діючого підприємства (цілісного майнового комплексу);
під час оцінки цілісних майнових комплексів, діяльність яких була переважно збитковою протягом двох останніх років до дати оцінки, визначається ринкова вартість підприємства (цілісного майнового комплексу) при існуючому використанні;
в інших випадках під час оцінки цілісних майнових комплексів визначаються обидва з вищезазначених видів вартості з подальшим узгодженням експертом отриманих результатів для встановлення початкової вартості (ціни продажу).
У процесі визначення ринкової вартості підприємства (цілісного майнового комплексу) при існуючому використанні не оцінюється майно, яке відповідно до вимог законодавства не підлягає приватизації або вилучається. Перелік такого майна за результатами інвентаризації майна цілісного майнового комплексу визначається державним органом приватизації.
За результатами незалежної оцінки експерт подає до державного органу приватизації висновок експерта за формою, встановленою Фондом державного майна, та звіт про оцінку майна з додатками.
Початкова вартість продажу цілісних майнових комплексів, віднесених Державною програмою приватизації до об'єктів групи В та Г, визначається у плані приватизації об'єкта на підставі затвердженого висновку про вартість цілісного майнового комплексу.
(пункт 87 доповнено абзацом сьомим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 27.04.2002 р. N 585)