Маркетингове дослідження ринку оцінки майна та землі в україні

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

РИНКУ ОЦІНКИ МАЙНА ТА ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ

Предмет маркетингового дослідження: ринок оцінки майна та землі

Мета маркетингового дослідження: вивчення ринку оцінки майна та землі

Напрями дослідження:

Загальна характеристика ринку оцінки майна та землі (тенденції, проблеми, перспективи, стан)
Аналіз ринку оцінки майна
1. Ринок оцінки нерухомості
2. Ринок оцінки квартир
3. Ринок оцінки автомобілів
4. Ринок оцінки літаків
5. Ринок оцінки плавзасобів
6. Ринок оцінки продукції
7. Ринок оцінки обладнання та устаткування
8. Ринок оцінки цінних паперів та акцій
9. Ринок оцінки бізнесу
Аналіз ринку оцінки землі

3.1 Ринок оцінки землі несільськогосподарського призначення

3.2 Ринок оцінки землі сільськогосподарського призначення

4. Аналіз цінової політики ринку оцінки майна та землі

5. Учасники ринку оцінки майна та землі

Період дослідження: 2008 рік

Інформація для дослідження: відкриті джерела та телефонні опитування

1. Загальна характеристика ринку оцінки землі та майна в Україні

В Україні оціночний бізнес є одним із найприбутковіших - відкриття спеціалізованого агентства оцінки виправдовує себе вже через кілька років.

Оцінки потребують майно (будівлі, споруди, автомобілі, обладнання, земельні паї, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності) та майнові права (володіння, розпорядження, користування, провадження діяльності тощо). Оцінка має бути незалежною (саме тому її проводять незалежні оцінювачі або суб’єкти оціночної діяльності). Сьогодні вона здійснюється у декількох формах.

Практична діяльність з оцінки майна зводиться до, власне, оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, згідго з вимогами, установленими відповідними нормативно-правовими актами. Ще одна форма оціночної діяльності - консультаційна. Вона полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній чи письмовій формі.

Професійна оціночна діяльність передбачає процедуру рецензування звітів про оцінку майна (актів оцінки майна). Рецензенти здійснюють аналіз зазначених документів щодо їхньої повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів.

Оціночна діяльність неможлива без методичного забезпечення - розроблення методичних документів з оцінки майна та надання роз'яснень з їх застосування.

Не менш важливою є навчальна діяльність оцінювачів. Вони беруть участь у процесі професійної підготовки суб’єктів оціночної діяльності й незалежних оцінювачів.

Проведення оцінки майна обов'язкове при створенні підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що знаходиться у комунальній власності; реорганізації, банкрутстві, ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

виділенні або визначенні частки майна у спільному майні, у якому є державна частка (частка комунального майна); визначенні вартості внесків учасників і засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника зі складу такого товариства; приватизації та іншому відчуженні у випадках, установлених законом, оренді, обміні, страхуванні державного майна, майна, що знаходиться у комунальній власності, а також поверненні цього майна на підставі рішення суду; переоцінці основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткуванні майна згідно із законом; визначенні збитків або розміру відшкодування у випадках, установлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Проведення незалежної оцінки також є обов'язковим у випадках застави або відчуження державного й комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

Також суб’єктами оціночної діяльності вважаються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління і розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та в складі яких працюють оцінювачі.

Професійними оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці й особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит і одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача. Непогашена судимість за корисливі злочини такого права позбавляє.

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, у тому числі земельні ділянки, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;

Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

1.1 Тенденції ринку

Суб'єктами оціночної діяльності є:

• суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”;
• органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
• Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:

• створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
• реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);
• виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);
• визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
• приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
• переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
• оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом;
• передачі майна під заставу;
• визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
• в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
• Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках його застави, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

1.2 Проблеми та перспективи

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Професійна підготовка оцінювачів здійснюється навчальними закладами, які уклали угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з Фондом державного майна України. Фонд державного майна України повинен сприяти створенню конкурентного середовища серед навчальних закладів, які здійснюють професійну підготовку оцінювачів. Професійна підготовка оцінювачів складається з навчання за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації. Загальні вимоги до змісту навчальних програм підлягають обов'язковому погодженню Наглядовою радою з питань оціночної діяльності. Фонд державного майна України та саморегулівні організації оцінювачів спільно здійснюють контроль за якістю професійної підготовки оцінювачів. Оцінювачі зобов'язані не рідше одного разу в два роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації. Невиконання цієї вимоги є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

1.3 Поточний стан ринку та сегментація

На ринку найбільший попит наразі має оцінка об’єктів нерухомості. Основні її замовники – фізичні особи. У такий спосіб можна дізнатися реальну ринкову вартість будинку, квартири, котеджу, земельної ділянки тощо. Ці послуги необхідні не лише під час купівлі або продажу об’єкта нерухомості, а й у випадках лізингу, оренди, здійснення обміну, дарування тощо. Як фізичні, так і юридичні особи виступають замовниками послуг з оцінки транспортних засобів, машин і обладнання. Якщо для фізосіб така оцінка є необхідною для здійснення тих же таки купівлі, продажу або оренди, то в підприємців мета інша - кредитування, оптимізація оподаткування, переоцінка основних засобів підприємства. На оцінку об’єктів нерухомості припадає порядку 60% ринку.

Оцінка підприємства або бізнесу – не менш поширений вид послуг. Звертаються до неї в разі приватизації компанії, здійснення емісії акцій, проведення операцій купівлі чи продажу, а також для успішної реорганізації чи ліквідації підприємства. Переважна більшість власників бізнесу регулярно оцінюють власні активи з метою прийняття грамотних управлінських рішень. Такі послуги охоплюють близько 25% ринку.

Стрімкий розвиток ринку цінних паперів викликав необхідність оцінювання цих документів. Такі оціночні послуги через дефіцит хороших спеціалістів є найдорожчими. Між тим без них не обійтися, якщо треба продати або купити цінні папери, розплатитися ними, зробити вклад до статутного капіталу і не помилитися з інвестиційним рішенням.

Окремо слід сказати про оцінку дебіторської заборгованості – вона необхідна під час здійснення продажу боргу, ліквідації підприємства та обміну прав вимоги на погашення зобов’язань. Як правило, такі послуги надаються не агентствами оцінки, а аудиторськими фірмами, у штаті яких працюють незалежні оцінювачі. Такий підхід дає змогу максимально якісно зробити здійснити аудит.

У переліку послуг більшості агентств нерухомості можна знайти оцінку майнових комплексів. Вона необхідна для проведення приватизації, передачі в довірче управління або оренду, купівлі або продажу, реорганізації або ліквідації підприємства, кредитування тощо.

З метою оптимізації оподаткування, залучення інвестицій і приведення розміру статутного капіталу до реальної величини підприємці все частіше замовляють послуги з переоцінки основних засобів. Разом на усі перераховані послуги припадає не більше 15% ринку.

Основними гравцями ринку оцінки виступають агентства нерухомості. За кількістю вони значно переважають спеціалізовані оціночні фірми. Останні поки що працюють у сегменті малого та середнього бізнесу. На переконання більшості фахівців, така тенденція спостерігатиметься в найближчі 3-4 роки.

Будь-який вид оцінки здійснюється на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності (агентством оцінки), незалежним оцінювачем, з одного боку, і замовником – з іншого. Істотними умовами такого договору є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов'язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. Після завершення процесу виконавець надає замовнику звіт про виконану роботу, де детально обґрунтовується вартість об’єкта оцінки.

Для здійснення оцінки є обов’язковим встановлення кількісних і якісних характеристик об’єкта. Зрозуміло, що у кожного об’єкта оцінки вони різні.

Запорукою грамотної оцінки є проведення аналізу ринку, до якого належить об’єкт, що оцінюється, і правильний вибір методів оцінювання. Оцінювачі вважають, що найкращий результат дають затратний, порівняльний та доходний методи.

Дуже важливо не помилитися у розрахунках. Загалом оцінка – процедура комплексна. Щоб провести її якомога точніше, потрібно здійснювати аналіз об’єкта з різних позицій, узагальнювати результати і тільки потім визначати підсумкову величину вартості.

Деякі замовники схильні більше довіряти суб’єктам оціночної діяльності, особливо це стосується юридичних осіб. Такі послуги вважаються більш якісними. Насправді це не зовсім так. Незалежні оцінювачі, які працюють самостійно, також можуть грамотно здійснювати найскладніші види оцінки при тому, що їх послуги в кілька разів дешевші.

Оцінка майна та нерухомості в Україні проводиться у таких формах:

практична оціночна діяльність, яка полягає в практичному виконанні оцінки та всіх необхідних процедур, що пов’язані з нею і відповідають вимогам чинного законодавства;
консультаційна діяльність – надання консультацій щодо оцінки майна та землі суб’єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки тощо в усній та письмовій формі;
рецензування звітів про оцінку майна – висновки щодо повноти і правильності виконання процедур оцінки, їх відповідності вимогам чинного законодавства;
методичне забезпечення оцінки – розробка методичних документів з оцінки і надання роз’яснень щодо їх застосування.

Замовниками оціночних послуг найчастіше виступають:

підприємства як юридичні особи (мета оцінки – забезпечення економічної безпеки; розробка планів розвитку підприємства; випуск акцій; оцінка ефективності менеджмента);
власники (мета оцінки – вибір оптимального варіанта розпорядження власністю, складання балансу при реструктуризації, обгрунтування ціни купівлі-продажу підприємства або його частки; визначення суми виручки при впорядкованій ліквідації підприємства);
кредитні установи (мета оцінки – перевірка фінансової дієздатності позичальника, визначення суми кредиту, що видається під заставу);
страхові компанії (мета оцінки – визначення суми страхового внеску, визначення суми страхових виплат);
інвестори (мета оцінки – перевірка економічної доцільності інвестиційних вкладень, визначення максимально припустимої ціни купівлі підприємства з метою включення його в інвестиційний проект);
державні органи (мета оцінки – підготовка підприємства до приватизації (розробка і реалізація комплексу спеціальних заходів), встановлення суми виручки від примусової ліквідації через процедуру банкрутства, оцінка, необхідна для судових цілей).

Ринок оцінки в Україні можна поділити на такі сегменти:

оцінка майна (оцінка нерухомості, квартир, автомобілів, літаків, суден, продукції, обладнання);
оцінка підприємств (оцінка цінних паперів, бізнесу, акцій);
оцінка об’єктів інтелектуальної власності (оцінка брендів, товарних знаків, торгових марок, патентів, прав);
оцінка землі;
експертна оцінка (підприємств, землі, нерухомості, обладнання, машин, автомобілів, дорожніх транспортних засобів, літальних апаратів, судохідних засобів, рухомих речей, продукції).

Предметом нашого дослідження виступає ринок оцінки майна та землі. На них і зупинимося докладніше.

2. Аналіз ринку оцінки майна

Ринок оцінки майна включає оцінку нерухомості, квартир, автомобілів, літаків, суден, продукції, обладнання.

2.1 Характеристика ринку оцінки нерухомості

Оцінка нерухомості передбачає визначення вартості об’єкта оцінки. Вартість нерухомості – це вираження у грошовій формі загальної корисності від прав на використання і володіння майном. Кожен учасник ртнку з врахуванням його власних інтересів буде оцінювати корисність по-різному. Ті учасники ринку, які оцінюють вартість з урахуванням типового для ринку будуть визначати ринкову вартість. Ті, що відпрацювали власні критерії (часто нетипові для ринку) будуть визначати вартість, яка відрізняється від ринкової, але відповідає цілям підприємства.

Найчастіше під час оцінки нерухомості визначаються 2 методи – порівняння продажу та дохідний метод. Вони грунтуються на визначенні грошових сум, що надходять від орендної плати (дохідний метод) або ціни продажу об’єкта (метод порівняння продажу). Почасти використовується затратний метод – об’єкт нерухомості розглядається як сукупність матеріалів, трудових затрат, а також вартості управління.

Сьогодні ринок пропонує такі види оцінки нерухомості:

оцінка об’єктів комерційної нерухомості (магазини роздрібної торгівлі, офісні та складські приміщення, готелі);
оцінка об’єктів промислової нерухомості;
оцінка об’єктів житлової нерухомості (квартири, котеджі, дачі);
оцінка соціальних об’єктів нерухомості (об’єкти суспільного, культурного, лікувального та спортивного призначення);
оцінка об’єктів незавершеного будівництва (від тих, що мають тільки фундаменд, до тих, що потребують лише ремонту).

Для того щоб правильно оцінити об’єкт нерухомості важливо мати інформацію про: місцерозташування об’єкта, будівельний майданчик, площу забудови, обсяг будівництва, кількість поверхів, віддаленість від об’єктів інфраструктури району, планування, тип будинку тощо.

2.2 Характеристика ринку оцінки квартир

Оцінку квартир сьогодні мають право проводити сертифіковані спеціалісти. Вони визначають ринкову вартість квартири. Сума та методика її визначення фіксуються у спеціальному документі „Звіт про оцінку ринкової вартості квартири”.

Оцінка квартир потрібна для укладання угод купівлі-продажу квартири та визначення вартості застави при кредитуванні.

Оцінка квартири займає 1-2 дні. За цей час спеціалісти оглядають квартиру і збирають інформацію про її фізичні характеристики, аналізують оточення об’єкта оцінки, ринок квартир, обирають методи і підходи, які можуть бути використані при оцінці об’єкта ( урахуванням його специфіки), здійснюють розрахунок вартості квартири та складають звіт про оцінку ринкової вартості квартири.

2.3 Характеристика ринку оцінки автомобілів

Оцінка автомобілів

До економічної кризи ринок оцінки автомобілів набув значного поширення. Таку ситуацію передусім можна пояснити активним розвитком автокредитування та збільшенням реальних доходів населення.

При оцінці автомобілів використовуються різні довідкові матеріали і загальнодоступні джерела інформації про ціни на автомобілі. При оцінці автомобіля обов’язково враховується його технічний стан та необхідність проведення ремонту (якщо йдеться про автомобіль, який вже був у використанні). Оцінка автомобілів потрібна при: розподілі майна в суді, отриманні спадку (для нотаріуса), внесенні до статутного капіталу юридичної особи, продажу автомобіля юридичною особою, підтвердженні митної вартості тощо. Послуги незалежних оцінювачів потрібні і коли потрібно визначити ціну продажу або здачі в оренду окремих транспортних засобів або підприємств, що мають серед основних фондів транспортні засоби. Незалежна оцінка автомобілів проводиться також при визначенні стартової ціни машини для аукціона, при приватизації машини або передачі в довірче управління, при використанні автомобіля як застави, при вирішенні майнових спорів. Оцінка автомобілів також необхідна при розрахунку заставної вартості для отримання кредиту, при формуванні статутного капіталу, розробці стратегії розвитку підприємства і визначенні технічного рівня оснащеності виробництва і виявлення можливої заміни чи модернізації застарілого автопарку.

2.4 Характеристика ринку оцінки літаків

Оцінка літаків

Визначення ринкової вартості авіаційної техніки передбачає проведення оцінки повітряних суден (літаків та гелікоптерів), інших літальних апаратів, а також оцінку окремих їх компонентів (приміром, двигунів).

Оцінка літаків проводиться з метою укладання угоди купівлі-продажу повітряного судна, передачі літаків під заставу як забезпечення зобов’язань позичальника, правильного відображення вартості повітряного судна в бухгалтерській звітності.

При оцінці літаків зазвичай визначається їх ринкова вартість, хоча трапляються випадки, коли літак оцінюється, коли його використовують як заставу, якщо реалізація літака здійснюється в умовах дефіциту часу. У такому разі визначається так звана вартість обмеженої реалізації повітряного судна. У випадку, коли повітряне судно непридатне до експлуатації і не підлягає відновленню, визначається скрапова вартість повітряного судна, тобто вартість металобрухту з урахуванням витрат на розбір повітряного судна.

При оцінці літаків з метою правильного відображення їх вартості в бухгалтерській звітності вибір стандарту вартості звичайно диктується вимогами діючого законодавства і стандартів системи бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві.

Літальні апарати класифікують за 2 критеріями – функціональним призначенням та принципом дії.

За функціональним призначенням розрізняють такі літальні апарати:

науково-дослідні (експериментальні);
народно-господарські (пасажирські, вантажні, сільськогосподарські і т.д.)
військові;
спортивні.

За принципом дії:

аеростатичні (повітроплавальні) літальні апарати;
аеродинамічні літальні апарати;
космічні літальні апарати;
ракети;
гібридні літальні апарати.

Крім того, класифікація літальних апаратів може грунтуватися і на інших ознаках, що впливають на вартість оцінюваного літального апарата. Наприклад, за наявністю екіпажа - на пілотованій і безпілотні, повторності використання - на одноразового і багаторазового використання.

Blog

Маркетингове дослідження ринку оцінки майна та землі в україні

Содержание