2. Характеристика системи www у мережі Internet
| Вид материала | Документы |
- Назва модуля: Інформаційні системи в менеджменті Код модуля, 40.82kb.
- План Вступ 4 Передача даних у Internet 4 Види підключення до Internet 4 Телефонна лінія,, 308.17kb.
- Лабораторна робота №19 ”Internet”, 103.46kb.
- Програма соцдослідження на тему : «Вплив глобальної мережі Internet на навчальний процес, 51.65kb.
- Правила побудови адреси в мережі Internet, 9.49kb.
- Мифы и реальности Internet известные и скрытые возможности сети Что такое Internet, 306.75kb.
- Перелік публікацій кафедри „Комп’ютерні системи та мережі” за 2008 рік, 261.9kb.
- Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 138.81kb.
- Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 132.16kb.
- Южно Уральского Государственного Университета Машиностроительный Факультет Кафедра, 213.7kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЕКТУВАННЯ
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Комп’ютерні мережі
Виконав:
студент групи БІТ-1-07
Шиш П.А.
Варіант № 20
Перевірив:
доцент кафедри ІТП
Демківський Є.О.
Оцінка ______________
| «___» _____________ 2011 р. | Підпис ___________________ |
Київ 2011
План
1. Зміст.
2. Характеристика системи WWW у мережі Internet.
2.1. Вступ.
2.2. WEB-технологія.
2.2.1. Історія виникнення WWW .
2.2.2. Поняття гіпертексту.
2.2.3. Архітектура побудови WWW .
2.3. Висновки.
3. Проект локальної мережі (Завдання 2):
3.1. Завдання.
3.2. Опис проекту локальної мережі та вартість пристроїв і матеріалів, необхідних для її побудови.
3.3. Структурна схема проекту локальної мережі.
3.4. Параметри імітованого трафіку.
3.5. Статистичні характеристики результатів імітаційного моделювання роботи локальної мережі.
3.6. Висновки.
4. Перелік використаної літератури.
2. Характеристика системи WWW у мережі Internet
2.1. Вступ
Мережу Internet (Інтернет) можна описати як величезну цифрову магістраль - систему, що зв'язує мільйони комп'ютерів, підключених до тисяч мереж по всьому світу. Її яскраве минуле сягає своїм корінням в епоху холодної війни, кінець 60-х початок 70-х років. Спочатку дані розробки фінансувалися урядом США, і мережа, яка стала попередницею Internet, була спеціально спроектована таким чином, щоб забезпечити комунікації між урядовими вузлами в тому випадку, якщо частина її вийде з ладу в результаті ядерної атаки. Застосовуваний у ній протокол TCP / IP (Transmission Control Protocol / Internetwork Protocol - протокол управління передачею / міжмережевий протокол) розроблений з урахуванням того, щоб комп'ютери усіх видів могли спільно використовувати мережеві засоби і безпосередньо взаємодіяти один з одним як одна ефективно інтегрована комп'ютерна мережа.
Сьогодні Internet мережа сильно розрослася і пов'язує вже десятки мільйонів користувачів комп'ютерів у всьому світі. Ця глобальна "мережа мереж" охоплює тисячі університетських, урядових і корпоративних мережевих систем, пов'язаних високошвидкісними приватними і загальнодоступними мережами, а також включає в себе такі популярні онлайнові служби як America Online, CompuServe і Prodigy.
Ідея створення універсальної бази даних опрацьовувалася протягом тривалого періоду, і тільки нещодавно були отримані засоби створення таких баз даних. Багато хто розглядає Internet і Всесвітню павутину (WorldWideWeb, WWW) як експериментальний зразок такої бази даних. Технологія, розроблена для WWW, втілює ідею глобальної інформаційної бази даних, реалізовану в межах сучасних можливостей.
Як правило, ці відомості сприймаються скоріше як ознака ерудиції, ніж як практично корисна річ. Дійсно, інформаційний обсяг Web-простору задовольняє багатьох користувачів.Однак, як тільки пошук ставиться на професійну основу і змушує нести відповідальність за виконану роботу, контроль за повнотою охоплення ресурсів висувається на передній план.
2.2. WEB-технологія
2.2.3. Історія виникнення WWW
Що ж пропонував Тім Бернерс-Лі в 1989 році і що з цього вийшло? У "World Wide Web: Proposal for HyperText Project", спрямованих керівництву CERN, він вважав, що інформаційна система, побудована на принципах гіпертекста, повинна об'єднати всю безліч інформаційних ресурсів CERN, яка складалася з бази даних звітів, комп'ютерної документації, списків поштових адрес, інформаційної реферативної системи, наборів даних результатів експериментів і т.п. Гіпертекстова технологія повинна була дозволити легко "перестрибувати" з одного документа в інший.
Проект ділився на дві фази, або, як у нас прийнято говорити, черги. Перша черга (тривалістю в три місяці) повинна була показати життєздатність ідеї проекту. Протягом цього етапу робіт передбачалося розробити програми-інтерфейси для роботи в алфавітно-цифровому режимі і програму-інтерфейс для Macintosh і пізніше NeXT, що працює в графічному режимі, сервер для доступу до ресурсів Usenet, сервер для доступу до інформаційно-пошукової системи CERN, гіпертекстовий сервері програму-шлюз між Internet і DECnet.
У наступні три місяці (друга черга) передбачалося розробити засоби підготовки гіпертекстових документів, повноекранну програму перегляду для VM / XA, X-Window-інтерфейс і систему автоматичної нотифікації перегляду матеріалів.
Крім програмного забезпечення передбачалося розробити спільний протокол обміну інформацією в мережі, метод відображення тексту на екрані комп'ютера, створити набір базових документів, які ілюструють роботу системи, який міг би поповнюватися за рахунок документів користувачів, забезпечити пошук за ключовими словами в цьому наборі документів.
На всю цю піврічну роботу автор привлік 4-х розробників (software designers) і одного програміста, і для кожного з них окреме робоче місце (комп'ютер того типу, для якого розробник буде писати програмне забезпечення). Крім цього було потрібно придбати комерційне програмне забезпечення, яке було б корисним при розробці системи (Guide, KMS, FrameMaker).
Вже в листопаді був реалізований прототип системи для NeXT, до різдва "задихав" line mode browser, розробці якого надавали особливого значення, тому що він відкривав доступ до системи через telnet, а в березні його можна було вже демонструвати. Через рік у Internet був встановлений анонімний telnet для доступу в систему. Перше повідомлення про WWW було послано в телеконференції: alt.hypertext, com.sys.next, comp.text.sgml і comp.mail.multimedia, в серпні 1991 року.
За сучасними мірками результати, яких досягли розробники до 1991 року виглядають досить скромно, якщо не вдаватися в суть роботи і обмежитися тільки зовнішнім її проявом. Спільнота Internet отримала ще одну програму, що працює в режимі командного рядка. Минуло ще цілих півтора роки до того моменту, коли програма Mosaic, розроблена Марком Андресеном (Mark Andressen) з Національного Центру Суперкомп'ютерних Додатків (NCSA), і побудована на принципах WWW, забезпечили бурхливе зростання популярності "павутини" в Internet.
NCSA розпочала проект з розробки інтерфейсу в World Wide Web через місяць після оголошення CERN. Одне із завдань NCSA - це розробка доступних некомерційних програм, з іншого боку NCSA вивчає нові технології на предмет їх комерційного застосування в майбутньому. World Wide Web, безумовно, підходила під ці два параметри. Крім того, специфікації WWW справляли враження добротно виконаної академічної роботи з оглядом літератури з даного питання, великою кількістю посилань і обгрунтованістю прийнятих рішень. Багатопротокольний переносимий інтерфейс в WWW, створення якого почала Група Розробки Програмного Забезпечення NCSA, був названий Mosaic. Розробники Mosaic ввели в стандарти WWW велику кількість нововведень. Агресивна політика команди NCSA призвела до того, що багато програм-інтерфейсів, розроблених в рамках ранніх стандартів, поступово стали відмирати, не витримавши конкуренції. Для самого NCSA це закінчилося тим, що лідер команди, Марк Андресен, покинув у березні 1994 року NCSA і організував комерційну корпорацію Netscape. C цього моменту почався новий етап боротьби, але тепер між старими колегами.
Слід зазначити, що проект NCSA переслідував великі цілі, ніж просто програму-інтерфейс у WWW. З самого початку Mosaic розроблялася як програма з можливостями доступу до ресурсів Internet за допомогою різних протоколів, до числа яких входили FTP, telnet, NNTP, SMTP. Однак спочатку передбачалося, що робитиметься це буде за рахунок виклику зовнішніх, щодо Mosaic, програм. В даний час Netscape сам підтримує, крім перерахованих, протоколи доступу в Gopher і Wais. Останнє дозволяє використовувати Netscape, втім, як і Mosaic, для роботи поза рамками World Wide Web.
Mosaic на деякий час затьмарила розробки CERN. Проте ця група мала добре продуману стратегію розвитку системи, яка включала в себе такі основні моменти: розробка і підтримка стандартів специфікацій системи, розробка бібліотеки вільно розповсюджуваних мобільних кодів системи, повного комплекту засобів, що забезпечують розробку і реалізацію компонентів системи на будь-якому типі комп'ютера в мережі,підготовка набору довідкових і демонстраційних документів про стан мережі і напрямки її розвитку. Дана стратегія дозволила поширювати програмне забезпечення, розроблене в рамках проекту в Internet, а наявність line mode broser'а дозволила відкрити можливості WWW для величезної аудиторії користувачів алфавітно-цифрових пристроїв, підключених до мережі.
Іншим показником успішного розвитку робіт є утворення W3-консорціуму. Консорціум створений після підписання угоди між Массачусетським Технологічним Інститутом (MIT, USA) і Національним Інститутом Інформатики та Автоматики (INRA, France) за згодою CERN. Створення Netscape Corporation та W3C легко пояснити з точки зору зростання популярності WWW. У березні 1993 року трафік World Wide Web становив 0,1% від загального трафіку мережі NSF, вересні 1993 року він вже склав 1,0% від загального трафіку мережі NSF. У жовтні 1993 року кількість зареєстрованих серверів WWW дорівнювало 500, а до червня 1994 року воно досягло 1500 і продовжує стрімко зростати.
Слід зазначити, що поява технології WWW і її бурхливий прогрес не самотній. Приблизно в цей же час з'явилися і інші розподілені інформаційні технології в Internet. Це, в першу чергу, Gopher і Wais.
Наступним важливим етапом розвитку технології World Wide Web стала поява навесні 1995 року мови програмування Java, анонсованого компанією Sun Microsystems. Якщо бути більш точним, то пряме відношення до World Wide Web має не сама мова, а мобільні коди і можливість їх інтерпретації програмами перегляду Web. Створивши свій браузер (програму перегляду) HotJava, Sun змогла продемонструвати, що ідеологія інтерпретації мови розмітки документів може бути розширена.У сторінки тепер можна було вбудовувати фрагменти програм, які після передачі по мережі активувалися на комп'ютері користувача, розширюючи тим самим концепцію розподілених обчислень.
До цього часу крім Java з'явилися ще й мови управління сценаріями перегляду документів, найвідомішим з яких стала " onclick="return false">
2.2.2. Поняття гіпертексту
У 1989 році, коли Т. Бернерс-Лі запропонував свою систему, в світі інформаційних технологій спостерігався підвищений інтерес до нового і модного в той час напрямку - гіпертекстовим системам.
Ідея гіпертекстової інформаційної системи полягає в тому, що користувач має можливість переглядати документи (сторінки тексту) в тому порядку, в якому йому це більше подобається, а не послідовно, як це прийнято при читанні книг. Тому Т. Нельсон і визначив гіпертекст як нелінійний текст. Досягається це шляхом створення спеціального механізму зв'язку різних сторінок тексту за допомогою гіпертекстових посилань, тобто у звичайному тексті є посилання типу "наступний-попередній", а у гіпертексті можна побудувати як завгодно багато інших посилань.
Простий, на перший погляд, механізм побудови посилань виявляється досить складним завданням, оскільки можна побудувати статичні посилання, динамічні посилання, асоційовані з документом в цілому або тільки з окремими його частинами, тобто контекстні посилання. Подальший розвиток цього підходу призводить до розширення поняття гіпертексту за рахунок інших інформаційних ресурсів, включаючи графіку, аудіо-та відеоінформацію, до поняття гіпермедіа.
2.2.3. Архітектура побудови WWW
Від опису основних компонентів перейдемо до архітектури взаємодії програмного забезпечення в системі World Wide Web. WWW побудована за добре відомою схемою "клієнт-сервер". На малюнку 1 показано, як розділені функції в цій схемі.
Мал. 1. Архітектура WWW-технології
Програма-клієнт виконує функції інтерфейсу користувача і забезпечує доступ практично до всіх інформаційних ресурсів Internet. У цьому змісті вона виходить за звичайні рамки роботи клієнта тільки із сервером визначеного протоколу, як це відбувається в telnet, наприклад. Досить широко поширена думка, що Mosaic чи Netscape, які, безумовно, є WWW-клієнтами, це просто графічний інтерфейс в Internet, є вірним. Однак, як уже було відзначено, базові компоненти WWW-технології (HTML і URL) грають при доступі до інших ресурсів Mosaic не останню роль, і тому мультипротокольні клієнти повинні бути віднесені саме до World Wide Web, а не до інших інформаційних технологій Internet. Фактично, клієнт - це інтерпретатор HTML. І як типовий інтерпретатор, клієнт у залежності від команд (розмітки) виконує різні функції. До кола цих функцій входить не тільки розміщення тексту на екрані, але й обмін інформацією із сервером у міру аналізу отриманого HTML-тексту, що найбільш наочно відбувається при відображенні вбудованих у тексті графічних образів. При аналізі чи URL-специфікації по командах сервера клієнт запускає додаткові зовнішні програми для роботи з документами у форматах, відмінних від HTML, наприклад GIF, JPEG, MPEG, Postscript і т.п. Взагалі кажучи, для запуску клієнтом программ, незалежно від типу документа, була розроблена програма Luncher, але останнім часом набагато більшого поширення одержав механізм узгодження програм, що запускаються, через MIME-типи.
Іншу частину програмного комплексу WWW складає сервер протоколу HTTP, бази даних документів у форматі HTML, керовані сервером, і програмне забезпечення, розроблене в стандарті специфікації CGI.
До самого останнього часу (до утворення Netscape) реально використовувалося два HTTP-сервери: сервер CERN і сервер NCSA. Але в даний час число базових серверів розширилося.З'явився дуже непоганий сервер для MS-Windows і Apachie-сервер для Unix-платформ.
База даних HTML-документів - це частина файлової системи, що містять текстові файли у форматі HTML і з ними графіку й інші ресурси. Особливу увагу хотілося б звернути на документи, що містять елементи екранних форм. Ці документи реально забезпечують доступ до зовнішнього програмного забезпечення.
Прикладне програмне забезпечення, що працює із сервером, можна розділити на програми-шлюзи та інші. Шлюзи - це програми, що забезпечують взаємодію сервера із серверами інших протоколів, наприклад FTP, чи з розподіленими на мережі серверами Oracle. Інші програми - це програми, що приймають дані від сервера і виконують які-небудь дії: одержання поточної дати, реалізацію графічних посилань, доступ до локальних баз даних чи просто розрахунки.
Все, що було сказано до цього моменту, можна віднести до класичної схеми World Wide Web.
З середини 1996 року відбулися деякі зміни в архітектурі сервісу World Wide Web.Відбулося повернення до модульної структурі сервера World Wide Web. Це повернення було реалізоване у вигляді специфікації API. API - це специфікація розробки прикладних модулів, які вбудовуються в сервер, точніше редагуються спільно з модулями сервера. Застосування у всіх серверах многопотокової технології виконання підзадач робить такий спосіб розширення можливостей сервера більш економічним з точки зору ресурсів обчислювальної установки, ніж розробка CGI-скриптів.
На додаток до HTML активно почали застосовувати ще одну мову розмітки - VRML (Virtual Reality Modeling Language). При цьому в VRML також, як і в HTML передбачені гіпертекстові посилання, що дозволяє створювати змішані бази даних, де інформаційний архів, наприклад, можна представити у вигляді книг в бібліотеці, серед яких може подорожувати автор, вибираючи потрібну йому тематику і джерело, які потім представляються у форматі документа HTML.
Java-аплети - це мобільні коди Java, посилання на які вмонтовані в тіло документа. При доступі до такого документа програма перегляду користувача попередньо аналізує документ на предмет наявності в ньому такого типу посилань, і, якщо вони існують, то підкачує мобільні коди в свою пам'ять. Коди можуть відразу виконуватися у міру розміщення їх на комп'ютері користувача, але можуть активуватися і за допомогою спеціальних команд.
2.3.Висновки
Події, що сталися в останні роки: стрімке зростання інтернет-аудиторії, зміна веб-контенту та розширення його мультимедійної частини (відео, музика), поява нових технологій веб-дизайну (банери, динамічне створення сторінок і т. д.), застосування користувачами менеджерів завантаження - вимагають якісного та кількісного аналізу змін у веб-трафіку, а також впровадження нових механізмів транспортного протоколу TCP. Проаналізувавши отримані результати, можна сказати, що, по-перше, розглянуті методи дозволяють значно прискорити передачу невеликих обсягів даних, а по-друге, найбільший виграш в скороченні часу передачі забезпечують методи, які використовують інформацію про стан мережі та розмір файла, що передається (TCP / SPAND , повільний запуск TCP, адаптований до мережі).
Успіх технології World Wide Web визначений двома основними факторами: простотою і використанням протоколів міжмережевого обміну сімейства TCP / IP, які є основою Internet. Простота і зручність застосування привели до зростання числа користувачів WWW і привернули увагу комерційних структур. Далі процес зростання числа користувачів стало лавиноподібним, і так продовжується до цих пір.
3. Проект локальної мережі
3.1. Завдання
Варіант №20
Таблиця 3.1 Параметри локальної мережі
| Кількість корпусів | 4 |
| Кількість поверхів в корпусі №1 | 4 |
| Кількість поверхів в корпусі №2 | 3 |
| Кількість поверхів в корпусі №3 | 3 |
| Кількість поверхів в корпусі №4 | 14 |
| Кількість кімнат | 20 |
| Інфраструктура кімнат | Таблиця 3.3 |
| Тип трафіку | Таблиця 3.2 |
Таблиця 3.2 Тип трафіку
| Кількість файлових серверів | Кількість HTTP серверів | Кількість FTP серверів | Кількість серверів баз даних |
| 2 | 2 | 1 | 2 |
Таблиця 3.3 Інфраструктура кімнат
| 1-101 | Серверна |
| 1-102 | Приймальна комісія. 5 робочих станцій |
| 1-228 | Комп’ютерний клас. 10 робочих станцій |
| 1-309 | Кабінет проректора. 1 робоча станція |
| 1-413 | Комп’ютерний клас. 8 робочих станцій |
| 2-112 | Лабораторія. 10 робочих станцій |
| 2-215 | Викладацька. 6 робочих станцій |
| 2-301 | Військова кафедра. 5 робочих станцій |
| 3-211 | Кабінет завідувача кафедри. 1 робоча станція |
| 3-308 | Комп’ютерний клас. 12 робочих станцій |
| 4-210 | Лабораторія. 10 робочих станцій |
| 4-311 | Кабінет завідувача кафедри. 1 робоча станція |
| 4-402 | Комп’ютерний клас. 8 робочих станцій |
| 4-616 | Викладацька. 4 робочих станцій |
| 4-712 | Комп’ютерний клас. 12 робочих станцій |
| 4-806 | Викладацька. 5 робочих станцій |
| 4-912 | Кабінет завідувача кафедри. 1 робоча станція |
| 4-1004 | Лабораторія. 12 робочих станцій |
| 4-1108 | Комп’ютерний клас. 14 робочих станцій |
| 4-1206 | Кабінет завідувача кафедри. 1 робоча станція |
| 4-1301 | Кабінет завідувача кафедри. 1 робоча станція |