В ринкових умовах
| Вид материала | Автореферат |
- Управління кредитним портфелем комерційного банку в ринкових умовах господарювання, 374.05kb.
- За отримання найбільших прибутків. Водночас - механізм стихійного регулювання виробництва, 913.54kb.
- Державне регулювання вищої освіти в умовах ринкових відносин, 893.86kb.
- Назва реферату: Особливості методу трудового права в умовах формування ринкових відносин, 57.54kb.
- Сутності податку на додану вартість, переваги його та недоліки, розкриті особливості, 125.52kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1225.87kb.
- Тематика рефератів з дисципліни Соціальна І гуманітарна політика, 472.86kb.
- Реферат на тему: Поняття І види цінних паперів, 76.72kb.
- «Прибуток підприємства І його формування І використання в ринкових умовах» Зміст, 310.68kb.
- 2 Особливості дослідження ринку послуг поштового зв'язку, 545.28kb.
Повітряний підтип
Атомний підтип
Садовий тип
Садовий підтип
Природоохоронний підтип
Кабельний підтип
Тепловий підтип
Супутниковий підтип
Виноградно-ягідий підтип
Оздоровчий тип
Санаторно-курортний підтип
Телеграфний підтип
Комерційний тип
Пасовище-сіножатний тип
Офісний підтип
Підтип масового оздоровлення
Адміністративно-побутові забудови
Комунальний підтип
Пасовищний підтип
Побутовий підтип
Торгівельний підтип
Рекреаційний тип
Дачний підтип
Культурно-освітній підтип
Туристично-спортивний підтип
Будівельний підтип
Сіножатний підтип
Заводський тип
Релігійний підтип
Оздоровчо-спортивний підтип
Деревообробний підтип
Державно-адміністративний підтип
Лісово-рекреаційний підтип
Фабричний підтип
Сільськогосподарський підтип
Рис. 1. Структура формування інвестиційно-привабливих та екологобезпечних типів землекористування
У другому розділі “Тенденції землевпорядкування сільсько-господарських підприємств Київської області та його еколого-економічна оцінка” – детально проаналізовано зміни у землевпорядкуванні
сільськогосподарських підприємств регіону у процесі земельної реформи, визначено тенденції змін еколого-економічного стану сільсько-господарського землекористування.
Обґрунтовано, що у процесі земельної реформи в регіоні створено економічні умови для формування ринкового середовища в землекористуванні.
Встановлено, що у результаті трансформації землекористування в Київській області відбулися значні зміни у структурі земельних угідь і типах землекористування. Зокрема, на базі колишніх колгоспів і радгоспів створено нові агроформування: 373 товариства з обмеженою відповідальністю, 77 акціонерних товариств, 165 приватних (приватно-орендних) підприємств, 109 сільськогосподарських кооперативів.
Проте землевпорядні роботи із формування землекористування новостворених сільськогосподарських підприємств здійснювалися на незначних площах. Почали виникати окремі види нових землевпорядних робіт, інтенсифікувалися землеоціночні роботи, розпочинається розмежування земель державної та комунальної власності. Але попри це, внаслідок сформованої за останнє десятиріччя державної політики, землевпорядкування переважно зводиться до розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Такі зміни у структурі землевпорядних робіт призвели до порушення розмірів землекористування та системи сівозмін, фрагментації земельних угідь, що, в свою чергу, негативно впливає на економічну ефективність виробництва та дестабілізує екологічну ситуацію.
Аналіз структури земель області за їх функціональним використанням свідчить про переважання земель, що використовуються як сільсько-господарські угіддя: на ріллю припадає 48,7 %, багаторічні насадження – 1,4, сіножаті – 4,2, пасовища – 4,9 %.
При цьому, для раціональної організації сільського господарства особливо важливо мати найповнішу характеристику якості земель, зокрема щодо відмінностей їх ґрунтового покриву та екологічного стану. Аналіз динаміки гумусового стану за період з 1990 по 2002 рік свідчить про закономірне зниження вмісту гумусу внаслідок зменшення внесення органічних добрив. Так, якщо на початку 90-х років за рахунок внесення 10,5 т/га органічних добрив гумус компенсувався на 0,49 т/га, то в 1997 році його дефіцит становив 0,17 т/га, а в 2002-му при внесенні органічних добрив 2,1 т/га дефіцит гумусу збільшився до 0,22 т/га.
Обґрунтовано, що значна частина земель Київської області має стійку тенденцією до погіршення екологічного стану. В цілому вони характеризуються передкризовим станом, а подекуди – кризовим, що потребує невідкладної реалізації низки науково обґрунтованих заходів до організації їх використання
Відзначається, що реформування земельних відносин, зміна форм власності та господарювання на землі поки що не привели до поліпшення використання земельних ресурсів. За останні роки призупинено здійснення заходів щодо охорони земель, картографування земельних угідь, ґрунтових обстежень, визначення територій техногенного забруднення земель.
Послаблення ролі держави у здійсненні землеустрою порушило комплексність у проведенні землевпорядних робіт, призвело до виникнення хаосу у використанні земель, появи недоліків у землеволодінні та землекористуванні (черезсмужжя, вкраплювання тощо), ігнорування рельєфу схилу і ландшафтних принципів проектування, формування сільсько-господарських підприємств неоптимальних розмірів без урахування інженерної та соціальної інфраструктури, до непроведення консервації малопродуктивних і деградованих угідь. Наслідком цього є нераціональна організація виділених на місцевості земельних часток (паїв), неефективне використання території сівозмін, подальший розвиток процесів водної та вітрової ерозії, дисбаланс економічної та соціальної сфер.
У третьому розділі “Методика еколого-ландшафтного землевпоряд-кування сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах” – викладено удосконалену методику еколого-ландшафтного землевпоряд-кування сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах, яка базується на даних оцінки земельно-ресурсного та природного потенціалу території.
Здійснено аналіз сучасного стану використання земель досліджуваної території за цільовим призначенням, що дав змогу виділити три типи землекористувань відповідно до їхнього функціонального впливу на навколишнє природне середовище: агроландшафтний, середовище-стабілізуючий, селітебний.
Досліджено питання ландшафтної типізації землекористувань та запропоновано порядок формування агроландшафтів і агросистем при еколого-ландшафтному землевпорядкуванні (рис. 2).
Відповідно до розробленої методики еколого-ландшафтного земле-впорядкування сільськогосподарських підприємств щодо досліджуваної території здійснено:
- ландшафтне зонування земель, еколого-економічну класифікацію придатності орних земель та формування на їх основі інвестиційно-привабливих типів землекористування;
- організацію землеволодінь і землекористувань та їхніх територій, визначення обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;
- економічне обґрунтування ефективності формування земле-користувань сільськогосподарських підприємств.
Еколого-ландшафтне, агроландшафтне
районування
Еколого-господарське, еколого-економічне, агроекологічне
районування
Еколого-ландшафтне внутрішньо-господарське
землевпорядкування
Еколого-господарські типи землекористування, агроекологічні види земель (агроекологічні
однорідні ділянки)
Агроландшафтні види земель, контури, смуги
Агроландшафтні одиниці території
Еколого-господарські одиниці території (масиви угідь, типи землекористування)
Санітарно-захисні зони
Агроекологічні одиниці території (підтипи землекористування, класифікація агроекологічної придатності земель)
Охоронні зони технічних об’єктів
Охоронні зони природних об’єктів
Агроекологічно однорідні робочі ділянки (масиви сівозмін)
Мікрозаповідники, міграційні коридори
Поля сівозмін, садові, пасовищні та сіножатні ділянки
Рис. 2. Порядок формування агроландшафтів і агроекосистем при еколого-ландшафтному землевпорядкуванні
Оскільки еколого-ландшафтний метод землевпорядкування передбачає поєднання ландшафтної типізації земель з еколого-економічною класифікацією їхньої придатності, на території Грушівської сільської ради була проведена еколого-економічна класифікація придатності орних земель: І клас – 840,2 га, ІІ клас – 404,5, ІІ клас – 115,0, ІV клас – 318,1, V клас – 643,6 га.
В результаті розподілу земель Грушівської сільської ради за інвестиційно-привабливими типами землекористування виділено: 1427,8 га – польового типу, 555,8 га – пасовище-сіножатного типу.
Оскільки земельні відносини в сільськогосподарських підприємствах – це відносини щодо володіння, користування й розпорядження землею, моделі земельних відносин для сільськогосподарських підприємств будуються залежно від обраної ними форми господарювання.
Формування і становлення ринкових відносин в аграрному секторі України об’єктивно зумовлюють розвиток його багатоукладності, в основу якої покладено принципи рівних можливостей, здорової конкуренції та ділового співробітництва структур із різними формами власності й господарювання. Однією із форм господарювання на території Грушівської сільської ради є селянські (фермерські) господарства, які були створені на землях запасу (130,5 га), а збільшення їх відбулося за рахунок земельних часток (паїв), узятих фермерами в оренду.
В основу розробки проекту землеустрою Грушівської сільської ради покладено еколого-ландшафтний підхід, при якому організація території вписується у структуру природних ландшафтів з урахуванням агро-економічного потенціалу. Цим досягається стабільність території та створюється інвестиційно-привабливе землекористування. При організації сільськогосподарського землекористування (розміщення полів сівозмін, пасовищезмін, доріг, виробничих центрів тощо) з особливою ретельністю враховували взаємозв’язки морфологічних частин ландшафту (фації, урочища) та їхнє водоохоронне і ґрунтозахисне екологічне значення. Це стало основою для встановлення типів використання земель, а також для виділення екологічно однорідних ділянок, їхньої ув’язки з потребами сільськогосподарських культур, однаковими технологіями їх вирощування.
Одночасно з розробкою пропозицій щодо організації використання земель, вдосконалення землеволодінь і землекористувань у межах території сільської ради обґрунтовано та сформовано обмеження і земельні сервітути у використанні земель, які є механізмом регулювання земельних відносин, без яких важко або неможливо поєднати інтереси власників землі, земельних часток (паїв) із суспільними інтересами.
Обґрунтовано, що глибоке дослідження економічної ефективності землекористування, яке зазнало екологічної оптимізації при проведенні землевпорядкування, може бути виконане, перш за все, на основі методів економіко-математичного моделювання, які дозволяють визначити граничні стани використання орнопридатної частини земель для вирощування провідних товарних культур із, відповідно, найбільшою та найменшою окупністю затрат.
Результати економіко-математичного моделювання дозволили зробити висновок про те, що землевпорядкування сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі дозволить досягнути високих еколого-економічних показників використання земель, причому окупність витрат може змінюватися у діапазоні ±10 % (мінімум – від 2,19, максимум – до 2,62).
Оцінка економічної ефективності еколого-ланшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств включала визначення ефективності передбачуваних проектом рішень, систематизацію вартісних показників, які характеризують ефективність проекту.
Оскільки найбільш узагальнюючим показником в умовах ринкової економіки є сукупний ефект землевпорядкування, який характеризується збільшенням валової доданої вартості або вартості землі на земле-впорядкованій території, його оцінка була здійснена дохідним методом за такими етапами:
1) визначення площі ріллі переведенням продуктивності інших сільськогосподарських угідь через поправочні коефіцієнти типів ґрунтів;
2) розрахунок показників нормальної врожайності зернових культур (Кн) з метою їх використання для оцінки показника зернового еквівалента;
3) обчислення показника зернового еквівалента (Уе) в ц/га з урахуванням чистого доходу, одержаного від зернових та інших вирощуваних сільськогосподарських культур на землевпорядкованій території;
4) визначення чистого доходу з 1 га від вирощування земельних культур з урахуванням показника зернового еквівалента (ЧД);
5) обчислення доходу з 1 га від вирощування зернових культур з урахуванням впливу місця розташування земельної ділянки сільськогосподарського підприємства (фермерського господарства);
6) визначення приросту валової доданої вартості;
7) розрахунок вартості земельної ділянки методом капіталізації доходу (Ву).
Оцінка екологічної ефективності проектних заходів виконувалась шляхом визначення площ земель, що виводяться із сільськогосподарського обігу, визначення впливу складу угідь на екологічну стабільність території, стійкість якої залежить від сільськогосподарської освоєності, розораності та інтенсивності використання угідь, проведення меліоративних і культур-технічних робіт, забудови території та характеризується коефіцієнтами екологічної стабільності ландшафту до і після освоєння проекту.
Встановлено, що у результаті вдосконалення структури земельних угідь шляхом збільшення частки лісів та залуження зменшиться розораність території сільської ради на 10,2 %, а площа ріллі скоротиться на 26,8 %. Це позитивно позначиться на еколого-економічній ефективності земле-користування.
Комплексну оцінку ефективності проектних рішень на еколого-ландшафтній основі в розрізі фермерських господарств і сільсько-господарських підприємств наведено в табл. 1.
Обґрунтовано, що найвищої економічної ефективності землевпорядні проектні рішення досягають у фермерському господарстві А.І. Пушняка
Таблиця 1
Комплексна оцінка ефективності проекту еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських землекористувань
на території Грушівської сільської ради
| Показники | Оцінка ефективності | |||
| фермерські господарства | СПП М.П.Торбенка | СВК “Грушів-ський” | ||
| В.М.Нероби | А.І. Пушняка | |||
| Приріст валової продукції рослинництва, грн/га | 707 | 1026 | 586 | 782 |
| у тому числі. за рахунок: еколого-ландшафтної організації території, грн/га зростання врожайності, грн/га | 179 | 498 | 58 | 254 |
| 528 | 528 | 528 | 528 | |
| Нормативні витрати на додаткову продукцію, грн/га | 258 | 374 | 214 | 285 |
| Вартість розробки проекту, тис.грн | 120 | 25 | 25 | 80 |
| Чистий дохід рослинництва, грн/га | | | | |
| у тому числі.: фактичний, грн/га | –328 | –34 | –34 | – 363 |
| за проектом, грн./га | 31 | 298 | 76 | 72 |
| Приріст чистого доходу рослинництва, грн/га | | | | |
| у тому числі за рахунок: організації території, грн/га зростання урожайності, грн/га | 359 | 626 | 404 | 400 |
| 99 | 366 | 144 | 140 | |
| Приріст чистого доходу на 1 грн вартості проектних робіт, грн | 4,7 | 3,5 | 2,0 | 4,1 |
| Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на проектні роботи | 0,41 | 1,74 | 0,37 | 0,76 |
| Коефіцієнт екологічної стабільності території | 0,60 | 0,60 | 0,60 | 0,60 |
| Приріст коефіцієнта екологічної стабільності території | 0,08 | 0,08 | 0,08 | 0,08 |
| Приріст валової доданої вартості, тис. грн | Разом по трьох господарствах 889,8 | 953,6 | ||
| Приріст вартості землі, тис. грн | Разом по трьох господарствах 725,6 | 886,5 |
(366 грн/га приросту чистого доходу), але в сумі доходу найвигідніший варіант організації території в сільськогосподарському виробничому кооперативі “Грушівський”.
Визначено, що найбільшими приростами валової доданої вартості (953,6 тис. грн) і вартості землі (886,5 тис. грн) характеризуються проектні рішення щодо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільсько-господарського виробничого кооперативу “Грушівський”. Продуктивність землекористування можна підняти за рахунок комплексних заходів: організації території, сівозмін, культури землеробства, землеохоронних заходів.
Раціональне використання земельних ресурсів є передумовою зниження собівартості товарної продукції, повнішого задоволення життєвих потреб населення, зростання загального рівня його життя. Це спонукає до виявлення і приведення в дію резервів підвищення еколого-економічної ефективності використання земельних угідь, таких як:
- впровадження раціональної структури землекористування;
- застосування ресурсозберігаючих технологій виробництва на землі;
- використання найновіших екологічних систем у рослинництві й тваринництві;
- впровадження іноземного та вітчизняного прогресивного досвіду в досягненні високих показників еколого-економічної ефективності земле-користування.
Пропонується для запобігання негативним соціально-економічним наслідкам зниження ефективності використання земельних ресурсів здійснити такі заходи як: надання екологічному напряму пріоритету при розв’язанні господарських завдань; охорона земельних ресурсів і створення умов для розширеного відтворення родючості ґрунту; оптимізація системи удобрення ґрунту, в тому числі співвідношення між елементами живлення у внесених добривах; недопущення перевищення граничнодопустимих концентрацій нітратів, залишків пестицидів у товарній продукції та продуктах харчування. Це дасть змогу отримати соціально-економічний ефект (економія витрат на медичні послуги в результаті зниження захворюваності серед населення, зменшення втрат робочого часу), що сприятиме виробленню додаткової продукції, економії витрат на оплату листків непрацездатності.
Обґрунтовано, що еколого-економічний ефект, якого досягають при впровадженні комплексу заходів щодо охорони земель, передбачених у проекті, матиме значну соціальну ефективність (зростання прибутковості сільськогосподарського виробництва, збереження агроландшафтів, зменшення негативного впливу шкідливих речовин на організм людини).