Державний навчальний заклад Одеське Вище професійне училище торгівлі та технологій харчування методична розробка

Вид материалаДокументы

Содержание


На сладкое
Спиртные закуски
Розподіл учнів на мікрогрупи та видача завдань
VІІІ. Підсумки уроку
Таблиця порівняння результатів відповідей учнів (заповнюється експертами)
Подобный материал:
1   2   3

НА СЛАДКОЕ

Булочка домашняя (в трико и в тапочках)

Кекс "Столичный", 40 градусов

Торт жовто-бысквытный

Пряник-брелок сувенирный

Сахарная марля

Уста сахарные с помадкой

Хрен-брюле

НАПИТКИ

Морс "Чесночный"

Компот из сухожилий

СПИРТНЫЕ ЗАКУСКИ

Шампанское "АИ-93"

Пиво "Армянское", три звездочки

Самогонка "Формула-1"

Коктейль "Кровавый мерин"

СИГАРЕТЫ

Махорка курительная "Крупская"

VІ. Осмислення об'єктивних зв'язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі

1. З метою закріплення необхідних елементів знань на тривалий період учнів розподіляють на три групи, які самостійно складають меню скомплектованого сніданку, обіду, вечері.

Розподіл учнів на мікрогрупи та видача завдань

Експертна оцінка меню кожною підгрупою.


VІІ. Узагальнення та систематизація знань

1. Для конкретизування здобутих знань та формування в учнів практичних навичок і умінь викладач пропонує учням з використанням опорного конспекту (Додатки 6-9) та збірника рецептур заповнити таблицю меню та прейскуранту для бенкету на 20 осіб; зазначити осіб, які затверджують та підписують меню.



№ з/п

назва страви

вихід

вартість




холодні страви та закуски


























































перші страви














































другі страви














































солодкі страви














































напої


































гарніри


































кондитерські та хлібобулочні вироби























































Примітка: в меню бенкету включають декілька холодних страв та закусок, які можна замовляти із розрахунку 1\2 порції, одну гарячу закуску, другі гарячі страви одного - двох найменувань (із риби, м’яса, птиці), десертну страву, гарячі напої ( чай, кава), борошняні кондитерські вироби, хліб.


VІІІ. Підсумки уроку


Викладач пропонує учням зробити умовиводи і прийняти участь в де брифінгові, закінчити наступні речення:

1.Під час уроку я зрозумів що……..

2.Найкориснішим для мене було…….

3.Мені сподобалось……

4.На такому уроці я хотів би ……

5.На місці викладача я ……..

6.Цей урок я засвоїв на …………балів

А експертам заповнити таблицю:


Таблиця порівняння результатів відповідей учнів (заповнюється експертами)


ПІБ

тести класифікації

тести

розрізнення

тести

відповідності

тести упізнання

заповнення таблиць

складання комплексного меню


рівень засвоєння по мне нию учня за 12 бальною системою










































































Виступи експертів з аналізом робіт кожної групи

Заключне слово викладача, аналіз відповідей у відповідності з критеріями оцінювання з теми, виставлення оцінок


ІХ. Надання та пояснення домашнього завдання


Мета цього етапу полягає не тільки у закріпленні знань, а й у міжпредметній координації.

Для цього вчителеві необхідно знати, які теми та якими методами учні вже вивчали або вивчатимуть з інших дисциплін, відповідно до цього корегується зміст навчального матеріалу. Необхідно узгодити обсяг матеріалу з часом, відведеним на його вивчення, і тільки потім учитель опрацьовує методи, форми, конкретні прийоми проведення уроку.

Для більш повного закріплення теми:

1.Складіть план-конспект, який передбачає не тільки стислий виклад головних положень, їх доказів, але й наведення фактів, які ілюструють ці положення.

2.Складіть тестові завдання (найкращі будуть використані для опитування на наступному уроці). Використовуйте текст підручника, опорний конспект або інші джерела.


Висновок


Народження будь-якого уроку починається з усвідомлення і правильного, чіткого визначення його кінцевої мети - чого вчитель хоче досягти; встановлення засобів - що допоможуть в досягненні мети, а вже потім визначення способу - як вчитель буде діяти, щоб мета була досягнута.

Визначаючи метод навчання як спосіб взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів, можна розглядати учня як партнера вчителя ” а навчання - як співробітництво вчителя і учня. Якщо дидактичні принципи визначають вимоги щодо організації процесу навчання, пояснюють, чому треба вчити таким чином або іншим, то методи навчання дозволяють одержати відповідь на інше питання - як це необхідно робити з урахуванням мети, завдань, специфіки предмета та інших чинників.

Втілення ідеї синтетичного уроку є перспективою для розвитку організації навчання. Особливістю синтетичного уроку є його відповідність вимогам сучасного процесу навчання, а це забезпечує оволодіння принципами та закономірностями формування провідних понять, підвищення пізнавальної активності учнів.

Синтетичному плану уроку найповніше відповідають особистісно-розвивальні підходи. Такий план уроку сприяє розвитку розумових здібностей і формуванню прийомів логічного мислення.

Синтетичний метод навчання це взаємозв'язок та взаємопроникнення різних видів засвоєння, на всіх структурних етапах уроку, що дає можливість усвідомити суть здобутих знань. Під час такого уроку синтезується вивчення нового матеріалу, органічно об’єднується з його закріпленням, повторення раніше вивченого спирається на відомі учням знання і проводиться не тільки у формі викладу і пояснення учням але і в формі різноманітної самостійної роботи учнів. Використання викладачем колективної, групової та самостійної роботи учнів уже на всіх етапах уроку сприяє оволодінню системою знань, необхідних для засвоєння, і застосуванню їх на практиці. Також дає змогу допомагати один одному, оперативно усувати прогалини в знаннях, прислухатися до порад учителя, доповнювати відповіді, надавати новий позапрограмний матеріал з додаткових джерел, переглянути вже засвоєне з нових позицій; пов'язати його із змістом інших навчальних предметів.

Колективна учбова діяльність сприяє засвоєнню знань і формуванню особистості учнів. Вона активізує роботу кожного учасника навчального процесу, підвищує якість знань, умінь і навичок, розвиває інтерес до навчання, забезпечує потребу учня в емоційному контакті під час навчального процесу. Спілкування в групах стає одним з головних чинників обміну інформацією на уроці. Так учні набувають навичок ділового спілкування, соціальної перцепції, уміння розуміти й оцінювати особистість та її дії, навчаються правильно оцінювати власні вчинки та їх наслідки, регулювати свою поведінку відповідно до вимог і умов, що змінюються. Під час колективної учбової діяльності формуються також уміння вибирати форми і засоби передачі іншим людям своїх думок, почуттів, намірів, підпорядковувати свою поведінку інтересам групи; навички долати суперечності, що виникають у процесі роботи. Дидактичні переваги групової роботи порівняно з індивідуальною в тому, що вона забезпечує:

- двосторонній процес комунікації, тобто інформація надходить від учителя і однокласників (переважно від учнів); у зв'язку із цим зміст і способи передачі адаптуються індивідуально щодо кожного учня;

- постійний контроль за засвоєнням знань, формуванням умінь і навичок;

- можливість кожному учневі висловити свою думку, точку зору;

- правильна відповідь може бути запропонована в кількох варіантах;

- участь всіх учнів у підготовці звітів за роботу групи;

- зв'язок учителя й учня, що виявляється не тільки в передачі інформації, а й у контролі за її засвоєнням, набуває регулюючого характеру, стає природним і необхідним.

Самостійна робота на уроці має велике навчальне й виховне значення. Вона може дати бажані наслідки лише тоді, коли вчитель застосовує її у певній системі та послідовності; правильно керує нею. Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої допомоги, спираючись на свої знання, мислення, вміння, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності. Самостійна діяльність являє якість процесу пізнання, рису особистості учня і форму організації навчання. Ефективність самостійної роботи учнів можлива при дотримуванні певних умов:

1) чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;

2) характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання повинен змінюватись;

3) завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;

4) повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи (можна поділити учнів класу на певні групи за рівнем їх знань та умінь);

5) повинна дотримуватись систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;

6) важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх;

7) повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

Самостійна робота учнів у процесі навчання є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності.

Значне місце у викладанні займає наочність. Показ яскравих картинок видів меню сприяє відкриттю так званого резервного комплексу учня, так як засоби сугестопединчого мистецтва вводять у навчальний процес його особливий тип звільняючого і стимулюючого дидактизованого фактору і являються ілюстрацією частини навчального матеріалу. Характер взаємодії учнів і викладача визначає його прагнення створити добрі, довірливі, насичені позитивними емоціями відносини, радісну обстановку, атмосферу захопленості і задоволення навчальним процесом через багатство видів діяльності і можливість самореалізації для всіх і кожного зокрема. Навчальна діяльність впливає на емоції і прагнення, а основний чинник їх формування - процес пізнання.

Показ відео демонстрації (кольорові ілюстрації меню різних закладів ресторанного господарства, прикольне меню, забавні картинки для психологічного відпочинку учнів ) слугує ілюстрацією навчального змісту уроку і є одним з елементів сугестивного методу.

Дякуючи використанню інформаційно-компютерних технологій вчитель представляє учбовий матеріал як систему структурованої інформації в алгоритмічній послідовності. В цьому випадку задіяні різні канали сприйняття,які дозволяють закласти інформацію не тільки в факторологічному, але й в асоатиційному вигляді в довгочасну пам'ять учнів

Використовуючи мультимедіа посібники (наприклад віртуальні екескурсії) різновидитиь форми роботи на уроці за рахунок одночасного використання илюстративного, статистичного, методичного, а також аудио-іи відеоматеріалу.

Сумісництво відео-, аудио- і текстового матеріалу, комплексне освітлення теми забезпечують більш глибоке проникнення у матеріал, сприяє його творчому осмисленню, підвищує мотивацію навчання.

Сугестивний метод (метод навіювання) створений у другій половині XX ст. в Софійському інституті сугестології (Болгарія), названий іменем його творця, психотерапевта за фахом, Георгія Лозанова. Лозанов який дійшов висновку щодо можливості використання у навчанні неусвідомлених резервних можливостей. Безпосередня дія викладача на тих, кого він навчає і хто в цей час перебуває у стані "псевдо-пасивності", і, головним чином, саме його сугестивна, навіюоюча дія сприяє усуненню психотравмуючих (скутості, страху, побоювання можливих помилок, замкнутості, некомунікабельності, труднощів у подоланні стереотипів). Такий вплив, на думку Лозанова, створює сприятливі передумови для організації інтенсивного спілкування. Крім того, він допомагає розкрити резервні можливості учнів щодо запам'ятовування значного обсягу навчального матеріалу.

Головні положення сугестивного методу:

1) створюються сприятливі умови шляхом усунення багатьох психологічних бар'єрів, що виникають в ситуаціях навчання;

2) більша увага приділяється зв'язку навчального процесу з особистими інтересами та мотивами учнів;

3) між викладачем та учнями встановлюються і підтримуються довірливі стосунки

4) навчання проходить у двох планах — свідомому та підсвідомому, в яких діють обидві півкулі головного мозку, а це дає оптимальний результат;

Використання елементів сугестопедагогіки допомагає педагогам розкривати так званий резервний комплекс учня. А це не тільки розширює обсяг та підвищує рівень засвоєння навчального матеріалу, а й викликає почуття задоволення зрослими власними можливостями, упевненості у своїх силах, враження легкості і приємності в навчанні, що благодійно впливає як на здоров'я учня, так і самого педагога.

Використання таких методичних прийомів на уроці як пряме навчання - систематизований огляд, міні лекція,бесіда, розповідь, непряме навчання - читання з метою розуміння значення; взаємодіюче навчання: дискусія, групове навчання; самостійне навчання - письмові роботи, роботи з дидактичним матеріалом - сприяє найкращому засвоєнню знань на уроці.

Використання різноманітних методів перевірки знань учнів усного, письмового контролю, самоконтролю зумовлює необхідність володіння всією системою взаємодії вчителя та учнів, що включає: репродуктивну бесіду, розповідь учня, самостійну роботу (письмову, графічну, з підручником, із роздатковим матеріалом, дидактичними матеріалами тощо), коментування, вправи, взаємоконтроль.

Інтонація, ритміка, паузи, вираз обличчя, погляд та поведінка педагога розширюють обсяг та підвищують рівень засвоєння навчального матеріалу, а також викликають у учнів почуття задоволення власними можливостями, упевненість у своїх силах, враження легкості і приємності в навчанні.

Конкретні методичні прийоми реалізації запланованих цілей можуть бути різноманітними. Освіта — одна із найважливіших сфер людської діяльності і визначальний фактор розвитку людства. Це зумовлює необхідність упровадження в освітню практику новітніх технологій, які передбачають навчання, виховання, формування навичок наукової роботи і управління, заснованих на модернізованій дидактичній системі. Результативність цього процесу досягається використанням сучасних високоефективних методів, засобів і прийомів, що забезпечують творче оволодіння величезним масивом наукових знань.

Таким чином, викладач повинен бути ознайомлений з багатьма методами і прийомами навчання, знати їх позитивні і негативні сторони. Застосовувати ж варто ті, які дадуть найбільший ефект у конкретній обстановці.