Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини Галузь застосування
| Вид материала | Закон |
- Правила охорони праці в архівних установах загальні положення, 269.4kb.
- Затверджено, 1033.12kb.
- Правила охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії, 2403.16kb.
- Правила охорони праці у прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу, 1185.04kb.
- Правила охорони праці для виробництв основної хімічної промисловості, 737.14kb.
- Правила охорони праці в деревообробній промисловості 1 загальні положення, 1947.96kb.
- Правила охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, 628.68kb.
- Правила внутрішнього трудового розпорядку фінансового управління Недригайлівської районної, 75.92kb.
- Правила охорони праці в содовій промисловості I. Визначення термінів, 681.45kb.
- Співдружність Незалежних Держав (снд) 11. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці, 47.8kb.
10. Вимоги безпеки під час виконання робіт у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи
10.1. Під час проведення робіт у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи необхідно дотримуватися вимог, викладених у розділах 3, 4, 6, 7, 8 та пунктах 9.5, 9.10, 9.11 цих Правил.
10.2. Згідно з Правилами ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів, при підозрі на інфекційні захворювання потрібно відбирати проби харчових продуктів і направляти їх для дослідження в міські, обласні чи районні лабораторії ветеринарної медицини.
11. Заходи у випадку аварії під час роботи з культурами мікроорганізмів, інфікованим матеріалом, кислотами, лугами та іншими хімічними речовинами
11.1. У підрозділах лабораторії, де проводиться робота з культурами бактерій та вірусів або з іншим заразним матеріалом, необхідно мати і зберігати в окремому місці резервний набір предметів (бак, емальовану миску, пінцет, гігроскопічну вату, 5 % розчин хлораміну, гумові рукавички, калоші) для ліквідації наслідків аварії (дезінфекції місця аварії, обробки рук, взуття, прибирання заразного матеріалу).
У підрозділах повинні бути туалетне й господарське мило та аптечка першої медичної допомоги. В аптечці повинні бути: етанол, розчин йоду, бактерицидний пластир, перев'язувальні матеріали, сухий перманганат калію, необхідний набір антибіотиків специфічної дії, а також сухі наважки протарголу та азотнокислого срібла, які можна розчинити в мірному об'ємі дистильованої води для одержання 1 % розчину.
11.2. Для нейтралізації кислот і лугів у випадку аварії слід мати в резерві 2 % розчин гідрокарбонату натрію, 1 % розчин аміаку і 1 % розчин лимонної або оцтової кислоти, насичений розчин борної кислоти, а також ватно-марлеві тампони і марлевий бинт.
11.3. Якщо під час роботи розбилася посудина із заразним матеріалом (культура, суспензія, кров) або вилився рідкий заразний матеріал (розбризкалась культура, суспензія, кров), працівник, в якого це сталося, негайно повинен обробити 5 % розчином хлораміну руки, забруднені ділянки тіла і місце, залите культурою (рідким матеріалом). При цьому працівник залишається на місці, викликає лаборанта й санітара з усіма необхідними матеріалами для дезінфекції місця аварії й прибирання заразного матеріалу.
11.4. Підлогу на місці аварії (якщо матеріал вилився на підлогу) ретельно зволожують 5 % розчином хлораміну. Після обробки рук у рукавичках, працівник одягає чисті рукавички і знімає із себе спецодяг.
11.5. Знезараження місця аварії проводить лікар ветмедицини або лаборант під контролем лікаря (обов'язково в гумових рукавичках, калошах, а при роботі з вірусами - у додатковому халаті). Санітар (техробітниця) виконує допоміжну роботу і прибирає приміщення після закінчення знезараження.
11.6. Рідку частину заразного матеріалу збирають за допомогою пінцета гігроскопічною ватою, яку складають в емальовану миску. Уламки посуду збирають у ту саму миску пінцетом і совочком, разом із зібраним заразним матеріалом вміщують у водонепроникний посуд (бак) і віддають автоклавувати.
11.7. Місце аварії спочатку покривають на 1 - 2 години шаром гігроскопічної вати, змоченої 5 % розчином хлораміну, а потім обережно обпалюють.
11.8. При проливанні лугів поверхню засипають піском або тирсою, які потім збирають, місце заливають розчиненою соляною або оцтовою кислотою та змивають водою.
11.9. При проливанні кислоти поверхню засипають піском, пісок збирають лопаткою і місце заливають 2 % розчином гідрокарбонату натрію або 2 % розчином аміаку, потім промивають великою кількістю води.
11.10. При випадковому проливанні металічної ртуті необхідно негайно її зібрати. Для запобігання втиранню ртуті в підлогу й розповсюдженню її по всьому приміщенню краплини ртуті починають збирати з периферії забрудненої ділянки до центру.
11.11. Розлиту ртуть спочатку потрібно зібрати емальованими совками, а потім перенести у приймальник із небиткого скла або в товстостінну скляну посудину, попередньо заповнену підкисленим розчином перманганату калію.
11.12. Окремі краплини ртуті збирають за допомогою:
- вологого слабопроклеєного або непроклеєного паперу. Папір розмочують у воді, віджимають і протирають ним поверхню, забруднену ртуттю. Краплинки ртуті від пилоподібних до розмірів 0,5 - 1,0 мм, добре прилипають до вологого паперу і можуть бути перенесені разом із ним у банку з водою. При збовтуванні води в банці, закритій гумовою пробкою, ртуть відділяється від паперу і падає на дно. Папір віджимають і знову використовують для протирання забрудненої поверхні. Зібрану ртуть відфільтровують від механічних домішок і переносять в ампули, які запаюють, і в такому вигляді ртуть зберігають до її очищення. Цей спосіб найбільш зручний для прибирання невеликих площ, забруднених ртуттю (поверхні столів, підлоги, деталі приладів, скляний посуд тощо);
- пасти, яка являє собою суміш піролюзиту і 5 % розчину соляної кислоти у співвідношенні 1:2. Паста накладається товстим шаром на оброблювану поверхню на 1,5 години, після цього шар пасти з краплинами ртуті, що прилипли, видаляється емальованою металевою пластинкою. Краплини ртуті струшують у приймальник для ртуті, заповнений розчином перманганату калію;
- емульсії-пасти із глини (аналогічним чином);
- амальгованих пластинок або щіточок із білої жерсті;
- водоструминного насоса або гумової груші. При збиранні ртуті цим способом для запобігання забрудненню нею шлангів, апарату й каналізації між вільним кінцем шланга і всмоктувальним апаратом необхідно вводити "пастку" (двогорлу склянку Вульфа, склянку Дрекселя тощо), заповнену розчином перманганату калію чи хлориду заліза (III).
11.13. Для визначення наявності парів ртуті в повітрі приміщень застосовують папірці М. І. Полежаєва, які при наявності парів набувають яскраво-червоного забарвлення.
11.14. Забруднені ртуттю приміщення необхідно прибирати та проводити їхню демеркуризацію згідно з чинними санітарними нормами і правилами та додатком 6 до цих Правил.
11.15. У випадках аварій під час роботи з радіоактивними речовинами слід керуватись ДНАОП 0.03-3.24-97 та ДНАОП 0.03-3.72-87.
11.16. Під час роботи в умовах можливого забруднення повітря радіоактивними газами або парами (ремонтні роботи, ліквідація аварій, непередбачені виділення радіоактивних речовин у повітря тощо), якщо застосування фільтрувальних засобів захисту не забезпечує безпечного виконання робіт, то слід використовувати ізолювальні захисні засоби (пневмошоломи, пневмокостюми і, в окремих випадках, кисневі ізолювальні прилади).
11.17. Весь персонал лабораторії повинен бути навчений наданню першої долікарської допомоги працівникам, які постраждали внаслідок аварії або нещасного випадку, відповідно до вимог, викладених у додатку 7.