Geum.ru

Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини Галузь застосування

Вид материалаЗакон

Содержание


9.7. Робота в серологічному відділі
9.8. Діагностика мікозів та мікотоксикозів
9.9. Робота в паразитологічному відділі
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18

9.7. Робота в серологічному відділі


9.7.1. Матеріал, що надійшов до відділу на дослідження, необхідно зберігати в холодильнику. Не допускається залишати його в коридорі або інших місцях, доступних для сторонніх осіб.

9.7.2. У лабораторії кров і біологічні рідини повинні вважатися потенційно інфікованими матеріалами.

9.7.3. Миття посуду після попередньої дезінфекції необхідно проводити в гумових рукавичках.

9.7.4. У разі попадання крові, сироватки чи культури лептоспір на шкіру необхідно обробити її тампоном, змоченим 70 % етанолом, протягом 2 хвилин.

Якщо кров чи культура потрапили на слизові оболонки, їх обробляють струменем води, а потім одним із наведених розчинів: 1 % розчином борної кислоти, 1 % розчином протарголу; ротову порожнину й горло - 70 % етиловим спиртом, 1 % розчином борної кислоти або 0,05 % розчином перманганату калію.

9.7.5. Не допускається насмоктувати матеріал у піпетки ротом. Для цього необхідно користуватися автоматичними піпетками, а у випадку їхньої відсутності - гумовими грушами, індивідуальними піпетками Флоринського. Компоненти слід розливати апаратом Флоринського, шприц-автоматом або іншими приладами.

9.7.6. Після закінчення роботи зі столів приймають все зайве і протирають їх 5 % розчином хлораміну або фламбують.

9.7.7. Відпрацьовані проби крові засипають хлорним вапном або заливають 10 % розчином гідроксиду натрію, нейтральним гіпохлоридом кальцію у співвідношенні 200 гр. на 1 літр, перемішують і витримують 60 хвилин.

9.7.8. Промиті пробірки, після попередньої їх дезінфекції, кип'ятять 30 хвилин у закритих посудинах у 0,5 % розчині миючих засобів або 2 % розчині гідрокарбонату натрію протягом 15 хвилин.

Після обліку реакції пробірки заливають розчином миючого засобу, кип'ятять протягом 10 - 15 хвилин, після чого їх миють.

9.7.9. Відпрацьоване предметне скло витримують декілька днів у хромовій суміші, промивають у проточній воді, витирають чистою ганчіркою.

Чисте скло зберігають у суміші спирту і ефіру у співвідношенні 1:1 у банці з притертою пробкою.

9.7.10. Із дезрозчинів застосовують: 10 % розчин гідроксиду натрію, 3 % розчин хлораміну, 6 % переоксид водню з 0,6 % мийних засобів (Лотос, Астра, Прогрес), 4 % розчин формальдегіду, 0,5 % нейтральний гіпохлорид кальцію. Термін знешкодження 60 хвилин.

Дезінфекційні розчини використовують тільки один раз.

9.7.11. Посудини для проведення дезінфекції повинні бути чітко позначені і мати кришки.

9.7.12. Обробку посуду, аглютинаційних пластин, скла під час роботи з культурами лептоспір слід проводити згідно з Настановою до лабораторної діагностики лептоспірозу.

Пересів штамів лептоспір необхідно проводити в боксі.

9.7.13. Ватні пробки від пробірок з кров'ю спалюють або збирають у бачки і стерилізують автоклавуванням.

9.7.14. Для доставки до лабораторії проб шкірсировини використовують тару, що відповідає за своїми габаритами внутрішньому об'єму автоклава. Проби негайно стерилізують і тільки тоді пускають у роботу.

9.7.15. Перекладати проби до автоклава або до іншої тари та автоклавувати їх дозволяється з дотриманням таких заходів безпеки:

- під час роботи з неавтоклавованою сировиною необхідно взувати гумові чоботи, одягати додатковий халат, гумовий фартух та рукавиці;

- перекладати неавтоклавовані проби слід тільки на розстеленій клейонці, яку після закінчення роботи необхідно простерилізувати в автоклаві;

- тару, в якій доставляли проби, автоклавують, а металевий посуд обпалюють факелом або паяльною лампою;

- після закінчення роботи гумовий спецодяг слід протерти дезрозчином, халат проавтоклавувати, рукавиці прокип'ятити.

9.8. Діагностика мікозів та мікотоксикозів


9.8.1. Під час проведення мікологічних досліджень необхідно виконувати вимоги охорони праці, передбачені для бактеріологічної діагностики.

9.8.2. Для попередження зараження приміщень лабораторії спорами грибів висіви з патматеріалу та кормів необхідно проводити в боксі з дотриманням правил безпеки, викладених у підрозділі 9.2 цих Правил.

9.8.3. Екстракцію кормів, випарювання екстрактів і хроматографію слід проводити у витяжній шафі при ввімкненій вентиляції. При цьому не допускається використовувати відкрите полум'я та електроплитки з відкритою спіраллю.

9.8.4. Трупи лабораторних тварин, які використовували для біологічних досліджень, знищують шляхом спалювання.

9.8.5. Культури грибів і заражений ними матеріал необхідно автоклавувати, по можливості, в день закінчення досліджень.

9.8.6. Предметне та покривне скло, піпетки, які були у використанні, спочатку знезаражують 5 % розчином хлораміну, а потім разом з використаними чашками Петрі автоклавують під тиском в 0,15 МПа (1,5 атм.) протягом 2 годин.

9.8.7. Мікотоксини зберігають у сейфі або в окремій, зачиненій на замок шафі.

9.8.8. Залишки невикористаних кормів, з яких при дослідженні були виділені токсичні або патогенні гриби, через 1 місяць після видання експертизи знищують спалюванням.

9.8.9. Під час роботи з досліджуваним матеріалом руки обробляють 70 % етиловим спиртом.

9.8.10. Наприкінці робочого дня в робочих приміщеннях проводять вологе прибирання з використанням 5 % розчину хлораміну.

9.9. Робота в паразитологічному відділі


9.9.1. Роботу із заразним матеріалом проводять тільки в боксі. Препарати, які підготовлені для дослідження, повинні бути розміщені на спеціальних підносах (емальованих або виготовлених із матеріалу, що легко знезаражується). Після дослідження матеріал автоклавують або спалюють. Предметне та покривне скло, пастерівські піпетки та інший скляний посуд, кювети, підноси знезаражують дезінфекційними препаратами.

9.9.2. Штами патогенних культур (токсоплазми, трихомонади), личинки гельмінтів (фіни, трихінели тощо) і членистоногі повинні бути на обліку і реєструватися в журналі обліку виділених культур та їх знищення (додаток 2).

9.9.3. У випадках розсіювання заразного матеріалу негайно вживають заходи по знезараженню місця, де відбулась аварія.

9.9.4. Під час роботи з матеріалом, який може обумовлювати появу алергічних процесів (алергенні кліщі тощо), необхідно вживати заходів для захисту дихальних шляхів (працювати у марлевій масці, роботу виконувати в настільному боксі).

9.9.5. Під час роботи в паразитологічному відділі необхідно дотримуватися таких самих вимог протиепідемічного режиму, як і під час роботи в бактеріологічному відділі (викладені в підрозділі 9.5 цих Правил).