Geum.ru

Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини Галузь застосування

Вид материалаЗакон

Содержание


9.10. Робота в хіміко-токсикологічному відділі
Фарбування і нанесення написів на балони
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18

9.10. Робота в хіміко-токсикологічному відділі


9.10.1. Роботу з горючими й отруйними речовинами необхідно проводити тільки у витяжній шафі.

9.10.2. Для проведення робіт із вибухо- та вогненебезпечними речовинами їх беруть у мінімальній кількості. Загальний запас таких речовин у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати денної потреби, а на робочих місцях - у кількості, яка потрібна для виконання певної операції.

9.10.3. Нагрівання легкозаймистих речовин (ефір, бензин, бензол, ацетон, спирт тощо) проводять у витяжній шафі на піщаній (або водяній) бані із закритим електронагрівом. Не дозволяється користуватися відкритим полум'ям та опускати колбу з легкозаймистою рідиною в гарячу воду без попереднього поступового підігріву.

При перегонці легкозаймистих рідин у холодильник спочатку пускають холодну воду, а потім умикають нагрів бані.

9.10.4. Відпрацьовані горючі рідини збирають у спеціальну герметичну тару і передають для регенерації або знищення. Зливання їх у каналізацію не допускається.

9.10.5. Під час виготовлення робочих розчинів, наважок хімічних речовин, що викликають ураження шкіри або всмоктуються через неї, а також під час роботи з речовинами, відомості про дію яких на шкіру відсутні, необхідно користуватися гумовими рукавичками.

9.10.6. На склянки з реактивами наклеюють етикетки з назвами речовин.

9.10.7. Під час роботи з концентрованими кислотами, лугами та органічними розчинниками необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

- усі роботи проводити у витяжній шафі;

- одягати окуляри, гумові рукавички, нарукавники й гумовий фартух;

- концентровану кислоту відбирати з посудини тільки за допомогою спеціальної піпетки з грушею, сифоном або мірним циліндром;

- під час приготування розчинів кислот у посудину спочатку наливати потрібну кількість води, після чого, помішуючи, повільно вливати кислоту;

- під час виготовлення розчину лугів потрібно наважку лугу опускати в посудину з широким горлом, залити необхідною кількістю води і ретельно перемішати;

- розбивання великих шматків їдкого лугу на дрібні проводять у спеціально відведеному місці. Під час виконання цієї роботи слід користуватися захисними окулярами, фартухом, рукавицями та респіратором;

- концентровані кислоти та луги можна виливати в раковину після їх попередньої нейтралізації або розбавлення водою.

9.10.8. Під час роботи з фосфороорганічними отрутохімікатами необхідно дотримуватися таких правил безпеки:

- проби патологічного матеріалу, води, кормів та інших об'єктів для досліджень брати, одягнувши захисний фартух і гумові рукавички. Проби дозволяється брати у скляні банки з притертими пробками або в інші посудини, які герметично закриваються;

- проби, які надійшли для досліджень, зберігати у витяжних шафах;

- після закінчення роботи обробити 1 % розчином гідроксиду натрію або гідрокарбонату натрію предмети та спецодяг, із наступним промиванням їх чистою водою;

- для обробки рук користуватися нашатирним спиртом, розведеним наполовину водою (12,5 % розчин);

- забруднену тару знешкоджують промиванням гарячим розчином миючих засобів і потім водою;

- при появі ознак отруєння (головний біль, нудота, блювання, часте дихання, посилене виділення слини, пітливість, болі в животі, посмикування м'язів тощо) негайно звернутися до лікаря.

9.10.9. Під час роботи із ртуттю необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

- витяжні шафи, лабораторні та робочі столи у спеціальних приміщеннях (ртутних кімнатах) не повинні мати під робочою поверхнею ящиків;

- ртуть необхідно зберігати в литому товстостінному скляному посуді під шаром води. У кожну посудину поміщати не більше 1 кг ртуті. Посуд зі ртуттю необхідно зберігати в гумовому мішку або в металевій банці. Не дозволяється зберігати ртуть у відкритих посудинах;

- не користуватися посудом із тонкого скла (колбами, бюксами, хімічними стаканами тощо);

- перед тим, як переливати ртуть, посудину необхідно поставити на піддон, що дозволить швидко зібрати ртуть при випадковому її проливанні;

- не допускати зберігання у відділах несправних або розбитих приладів та апаратури зі ртутним наповненням;

- не виливати ртуть у каналізаційні раковини. Для забрудненої ртуті повинна бути банка з водою, закрита гумовою пробкою;

- працювати в гумових рукавичках і стежити за чистотою спецодягу, який повинен бути зшитий із цупкої бавовняної або льняної тканини. Для дегазації спецодягу (від діетилртуті) необхідно пропарювати його перегрітою парою при температурі 120 град. - 130 град. C протягом 2 годин; 

- перед уживанням їжі, після роботи зі ртуттю, ротову порожнину потрібно прополоскати слабким розчином бертолетової солі або перманганату калію, а руки та обличчя помити теплою водою з милом. Після закінчення роботи прийняти душ.

9.10.10. Ртутні прилади та апаратура повинні бути розміщені віддалік від дверей, проходів, опалювальних та нагрівальних приладів.

9.10.11. Апаратуру та прилади з відкритими поверхнями ртуті розміщують, як правило, у витяжних шафах з відсмоктуванням повітря не тільки зверху, але й знизу. Швидкість руху повітря при всіх відкритих стулках під час проведення робіт із шкідливими речовинами і не пов'язаних з нагріванням ртуті повинна бути не менше 0,5 м/сек., а при нагріванні ртуті - не менше 1 м/сек.

9.10.12. У приміщеннях для роботи зі ртуттю необхідно включати вентиляцію за 30 хвилин до початку роботи і виключати через 30 хвилин після закінчення роботи.

9.10.13. Під час експлуатації балонів із стиснутими або зрідженими газами (далі - балони) необхідно дотримуватися вимог ДНАОП 0.00-1.07-94 та вживати таких заходів безпеки:

- ковпаки з балонів слід відгвинчувати та знімати тільки руками;

- не допускати витікання газів із балонів та газопроводів. При зниженні тиску за манометром необхідно "обмилити" місця можливого витікання газу і негайно ліквідувати негерметичність. При інтенсивному витіканні потрібно повністю перекрити вентиль;

- не курити та не запалювати вогонь у приміщеннях, де проводяться роботи з горючими газами. Не запалювати сірниками водень під час роботи з термоіонними та полум'яно-іонізаційними детекторами;

- не залишати незакріпленими балони, що розміщені у вертикальному положенні;

- не закріпляти балони за горловину, штуцер або редуктор;

- не кріпити балони до газопроводу, водопроводу тощо;

- вести облік одержуваних зі складу балонів, для чого у спеціальний журнал вносять порядковий номер балона, дату одержання, найменування газу в балоні, номер балона та дату його перевірки, прізвище особи, відповідальної за безпечну експлуатацію балона, підпис відповідальної особи, дату здавання на склад порожнього балона, підпис особи, яка здала балон;

- ураховувати, що:

бокові штуцери вентилів балонів, наповнених горючим газом, мають ліву різьбу, а негорючим - праву;

відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94 зовнішня поверхня балонів фарбується у відповідний колір, залежно від того, який газ в ньому знаходиться (табл. 2).

Таблиця 2

Фарбування і нанесення написів на балони

Газ 
  
Колір балона 
  
Текст напису 
  
Колір 

напису 
смуги 

Азот 
Чорний 
Азот 
Жовтий 
Коричневий 

Ацетилен 
Білий 
Ацетилен 
Червоний 
- 

Бутан 
Червоний 
Бутан 
Білий 
- 

Водень 
Темно-зелений 
Водень 
Червоний 
- 

Вуглекислота 
Чорний 
Вуглекислота 
Жовтий 
- 

Гелій 
Коричневий 
Гелій 
Білий 
- 

Кисень 
Голубий 
Кисень 
Чорний 
- 

Кисень медичний 
Голубий 
Кисень медичний 
Чорний 
-  

Повітря 
Чорний 
Стиснуте повітря 
Білий 
-