Ають до приймальної комісії університету разом з необхідними документами, передбаченими правилами прийому, також список опублікованих наукових праць І винаходів

Вид материала

Содержание

4. Критерії оцінки наукової доповіді (реферату)
5. Перелік нормативних документів щодо оформлення наукової доповіді (реферату)
Київський національний університет
Нові матеріали
1.1 Зв’язок між характеристиками магнітного матеріалу та величиною
1.2 Зв’язок між характеристиками магнітного матеріалу
2.1 Основні магнітні характеристики сплавів Ni–Mn–Ga
2.2 Магнітні плівки Ni–Mn–Ga

Подобный материал:

1 2 3

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ (РЕФЕРАТУ)

Рецензія на наукову доповідь (реферат), яка надається передбачуваним науковим керівником майбутньої кандидатської дисертації та погоджується з членами екзаменаційної комісії з обраної наукової спеціальності, має об’єктивно оцінити, наскільки повно і глибоко використані вступником до аспірантури (ад‘юнктури) наукові джерела у висвітлені теми дослідження. У рецензії також оцінюють вміння автора ставити проблему, обґрунтовувати її наукове і соціальне значення, а також розуміння автором співвідношення між реальною проблемою та рівнем її концептуальності. Крім цього, оцінюють повноту авторського висвітлення використаних джерел під кутом зору тієї проблеми, яка буде покладена в основу майбутньої дисертаційної роботи, глибину порівняльного аналізу стану досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, володіння методами збирання та інтерпретації емпіричної інформації. Також оцінюється самостійність роботи, її грамотність та оригінальність в осмисленні матеріалу; обґрунтованість поданих висновків і рекомендацій.

Оцінка за наукову доповідь (реферат) виставляється передбачуваним науковим керівником спільно з екзаменаційною комісією з обраної наукової спеціальності.

Пропоновані критерії оцінки наукової доповіді (реферату):

1. Самостійність проведеного дослідження: Х₁;

5 балів – повна самостійність дослідження , потенціал і перспектива подальшого розвитку теми;
4 бали – робота більшою мірою самостійна, ніж запозичена з інших джерел;
3 бали – міру самостійності можна оцінити як середню;
2 бали – робота є компіляцією або плагіатом відомих думок з популярних джерел або Інтернету.

2. Актуальність та новизна роботи: Х₂;

5 балів – тема роботи актуальна, нова в цілому або в деяких аспектах, ще недостатньо розроблених у теоретичному або прикладному напрямах;
4 бали – актуальність та новизна теми стосуються подальшого розвитку (прикладного або теоретичного) відомого напряму проблеми;
3 бали – тема не є новою в науковому плані;
2 бали – тема повторює старі, достатньо розроблені підходи в її вирішенні.

3. Методологія та методика проведення досліджень: Х₃;

5 балів – автор повною мірою володіє наявними методами й методиками проведення наукових досліджень, вміє порівнювати їх можливості, спроможний конструювати нові методи й методики;
4 бали – автор достатньою мірою володіє відомими методами й методиками, коректно застосовує їх при проведенні дослідження;
3 бали – автор поверхово знайомий із загальноприйнятими методами та методиками проведення досліджень;
2 бали – автор не знайомий з відомими методами й методиками проведення досліджень або неправильно їх застосовує.

4. Логіка, послідовність та повнота викладу матеріалу: Х₄;

5 балів – проблема розглянута різносторонньо та глибоко, матеріал викладений логічно та послідовно;
4 бали – не всі аспекти проблеми викладені достатньо повно, сформульовані положення не випливають логічно одне з одного;
3 бали – робота являє собою набір розрізнених, не пов’язаних між собою положень та формулювань, які поверхово розкривають суть проблеми;
2 бали – робота являє собою набір міркувань щодо проблеми, яку автор не знає і не розуміє.

5. Обґрунтованість, теоретична та практична значущість поданих висновків та пропозицій, адекватність математичної обробки емпіричного матеріалу (якщо він є): Х₅;

5 балів – висновки і пропозиції логічно випливають із викладеного матеріалу і мають теоретичну або прикладну цінність (тобто реальні до впровадження в навчальний процес, наукові дослідження або практику). Достовірність емпіричних даних забезпечена адекватною математичною статистикою;
4 бали – ступінь обґрунтованості висновків та пропозицій не завжди співпадає з викладеним матеріалом, не зовсім адекватними є використані методи математичної статистики для емпіричних даних;
3 бали – висновки та пропозиції лише деякою мірою випливають з поданого матеріалу, не мають практичної цінності, не підкріплені математичною статистикою (для емпіричних даних);
2 бали – висновки та пропозиції не пов’язані з викладеним матеріалом або їх, як таких, в роботі немає.

6. Мовне оформлення, використання наукового апарату (граматична та стилістична вірність, цитовані джерела, бібліографія, посилання на першоджерела тощо): Х₆;

5 балів – відповідає прийнятим у науковій літературі нормам в повному обсязі;
4 бали – більшістю відповідає прийнятим у науковій літературі нормам;
3 бали – відповідає прийнятим у науковій літературі нормам неповністю;
2 бали –не відповідає прийнятим у науковій літературі нормам.

Середня оцінка:

Х = (Х₁ + Х₂+Х₃+Х₄+Х₅+ Х₆) з округленням до цілої.

5. Перелік нормативних документів щодо оформлення наукової доповіді (реферату)

1. Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999, № 309.

2. ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления: Взамен ГОСТ 7.1-76.- Введ.01.01.86.-М.: Изд-во стандартов, 1986.-77 с.- С изменениями (ИУС.-1999-№12.- С.64-67).

3. ГОСТ 7.12-93 Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.- Введ.01.07.95.- Минск: Изд-во стандартов, 1995.-17 с.

4.ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления.- Введ. с 01.07.2002.-Минск: Изд-во стандартов, 2001.-34 с.

5.ГОСТ 7.9-95. Реферат и аннотация. Общие требования.- Введ.01.07.97.-М.: Изд-во стандартов, 1997.-7 с.

6.ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та правила: Чинний від 01.07.1998.-К.: Держстандарт України, 1998.-27 с.

7.ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: Структура і правила оформлення.- Введ. 23.02.95.-К.: Держстандарт України, 1995.- 38 с.

Додаток 1

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РАДІОФІЗИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра напівпровідників та діелектриків

Бойко Іван Аркадійович

НОВІ МАТЕРІАЛИ

ДЛЯ МАГНІТНОГО ЗАПИСУ ІНФОРМАЦІЇ

реферат випускника магістратури радіофізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка для вступу до аспірантури за науковою спеціальністю 01.04.04

„фізична електроніка”

Передбачуваний науковий керівник –

д. ф.-м. н., проф. Григорук В.І.

Київ-2005

З М І С Т

Вступ

1 Назва першого розділу Х

1.1 Назва підрозділу Х

1.2 Назва підрозділу ХХ

2 Назва другого розділу ХХ

2.1 Назва підрозділу ХХ

2.2 Назва підрозділу ХХ

Висновки ХХ

Список використаних джерел ХХ

Додаток 1 ХХ

Додаток 2 ХХ

Основні позначення:

M – густина намагніченості

Н – магнітне поле

– внутрішнє поле магнітної анізотропії

– температура феромагнітного впорядкування

– температура структурного перетворення кристалічної гратки

Вступ

В рефераті оглянуті фундаментальні та прикладні аспекти фізики магнетизму, що мають відношення до принципів дії та технології виготовлення магнітних носіїв інформації (див., наприклад, оглядову статтю [1] та посилання в ній). Зроблено наголос на властивостях сильно анізотропних магнітних матеріалів, використання яких сприяє підвищенню густини запису інформації.

Тема реферату є актуальною у зв’язку з розповсюдженістю магнітних носіїв інформації в усіх сферах сучасного життя та тенденцією до їх швидкого вдосконалення.

Історія вивчення магнітних явищ налічує більше 2 тисяч років [2], оскільки окремі прояви магнетизму були відомі ще у стародавньому Китаї та Римі [3]. Найбільший внесок у розвиток уявлень про магнетизм та розробку технології виготовлення магнітних носіїв інформації належить вченим Данії, Франції, США та Японії. Інтенсивні дослідження магнітних явищ, взагалі, та магнітних матеріалів, зокрема, проводилися і проводяться також в Україні та Росії (див. монографії [4] та [5], відповідно). Незважаючи на великі досягнення у цій галузі, створення та вивчення нових магнітних матеріалів є актуальним і в наш час, про що свідчить велика кількість публікацій у фізичних журналах.

Питання про природу магнетизму було вперше поставлено на порядок денний завдяки відомим досвідам Ганса Хрістіана Ерстеда (1820 р.), а першу спробу теоретичного аналізу цієї проблеми здійснено Андре Марі Ампером [6]. Саме ампер вперше застосував термін "електродинаміка".

Для розуміння спонтанного магнетизму твердих тіл найбільш значущим було відкриття внутрішнього магнітного моменту електрона і пов’язаного з ним механічного моменту, названого спіном електрона. Саме уявлення про спін електрона, як про суто квантову фізичну величину, дозволило створити послідовну квантовомеханічну теорію магнітних явищ [7] та досягти такого поступу у фізиці магнетизму, який дозволив втілити її досягнення у багатьох галузях техніки (див. [1,5]).

Для створення магнітних носіїв інформації є важливим вивчення малих магнітних частинок та тонких плівок [1]. Сучасний стан проблеми, поступ у її розв’язанні та перспективи подальших досліджень проаналізовані нижче. Проведений аналіз доводить, що одним з найбільш актуальних для вдосконалення носіїв інформації завдань є створення магнітних плівок з сильною магнітною анізотропією. Ця обставина обгрунтовує вибір майбутньої теми кандидатської дисертації, попередньо сформульований як "Магнітні властивості плівок Ni₂MnGa", оскільки зазначеним плівкам притаманне виключно високе значення внутрішнього поля магнітної анізотропії

кЕ.

Розділ 1 Основні характеристики магнітних матеріалів

1.1 Зв’язок між характеристиками магнітного матеріалу та величиною

спінових взаємодій

На характеристики феромагнітних матеріалів визначальним чином впливають обмінна, спін-орбітальна та магнітодипольна взаємодії. Обмінна взаємодія визначає температуру переходу в феромагнітний стан (температуру Кюрі), а спін-орбітальна та магнітодипольна взаємодія формують магнітну анізотропію матеріалу. Магнітна анізотропія є чутливою також до форми та мікроструктури феромагнітного зразка. Питання про взаємозв’язок між мікроструктурою зразка та його магнітними властивостями розглянуто далі.

1.2 Зв’язок між характеристиками магнітного матеріалу

та його мікроструктурою

Мікроструктура кристалічної гратки матеріалу впливає на його магнітну (доменну) структуру, а це, у свою чергу, відбивається на процесі його намагнічування у зовнішньому магнітному полі. Матеріали, що намагнічуються до насичення у полях від одного до десяти ерстедів, називають магнітом’якими, а якщо для намагнічування матеріалу потрібне поле у декілька сотень або тисяч ерстедів, його називають магнітожорстким. Основною фізичною величиною, що характеризує магнітну жорсткість матеріалу є його коерцитивність, тому магнітом’які матеріали називають також низькокоерцитивними, а магнітожорсткі – висококоерцитивними.

Розділ 2 Магнітні сплави Гейслера як перспективні матеріали

для магнітного запису інформації

2.1 Основні магнітні характеристики сплавів Ni–Mn–Ga

Магнітні властивості сполуки Ni₂MnGa вперше були досліджені у роботі [8]. Було показано, що при зниженні температурі до 202 К відбувається структурне перетворення кристалічної гратки Ni₂MnGa, яке супроводжується різким збільшенням її магнітної анізотропії. Однак справжню увагу привернула більш пізня публікація [9], де було повідомлено про синтезований авторами Ni–Mn–Ga спав, в якому структурне перетворення відбувалося вище кімнатної температури, а отже, було доведено можливість практичного використання сильно анізотропної модифікації цього сплаву.

Рис. 1

Експериментальні (кільця, трикутники) та теоретичні (лінії) залежності сплаву Ni–Mn–Ga в зовнішньому магнітному полі 1 кЕ (нижня крива) та 10 кЕ (верхня крива).

Послідовне експериментальне та теоретичне дослідження температурної залежності намагніченості декількох сплавів системи Ni–Mn–Ga показало [10], що структурне перетворення веде до різкої зміни величини намагніченості, і ця зміна зумовлена саме збільшенням магнітної анізотропії. Результати експериментального вимірювання та комп’ютерного розрахунку намагніченості одного з досліджених сплавів показані на Рис. 1. Розрахунки проводилися за формулою

, (1)

де

– намагніченість,

– температура Кюрі.

Наведені на рисунку дані дозволили визначити основні характеристики дослідженого сплаву, а саме, низькотемпературну намагніченість

, температуру Кюрі, температуру структурного перетворення

та величину внутрішнього поля магнітної анізотропії

(див. Табл. 1).

Табл. 1

Фізичні характеристики сплаву Ni–Mn–Ga (за даними роботи [10]).

Фізична величина	М(0) (Гс.См³/г)	Т_С (К)	Т₀(K)	Н_А (кЕ)
Числове значення	92	375	285	10

З точки зору магнітного запису інформації особливо важливим фактором слід вважати виключно сильне поле магнітної анізотропії в комбінації з досить високими значеннями температури Кюрі та намагніченості сплаву.

2.2 Магнітні плівки Ni–Mn–Ga

У першому повідомленні про створення магнітних плівок Ni–Mn–Ga [11] наведені також температурні залежності їх намагніченості, виміряні у сталому полі 1 кЕ. Оскільки ці залежності не демонструють різкого зменшення намагніченості, на зразок показаного на Рис. 1, можна зробити висновок, що структурне перетворення кристалічної гратки цих плівок не відбувається і їх магнітна анізотропія є порівняно слабкою. Однак, зовсім нещодавно вдалося синтезувати плівки, в яких спостерігається структурне перетворення, притаманне масивним зразкам [12]. Це дозволяє планувати подальші дослідження сильноанізотропних Ni–Mn–Ga плівок з метою їх практичного використання у близькому майбутньому.

Висновки

З наведеного вище огляду результатів експериментального та теоретичного дослідження магнітних матеріалів випливає, що:

Проблема створення та дослідження нових магнітних матеріалів має як фундаментальне, так і практичне значення.
Важливе завдання фізики магнетизму полягає у створенні сильно анізотропних матеріалів для магнітного запису інформації.
Високе значення внутрішнього поля магнітної анізотропії сплавів Ni–Mn–Ga та нещодавні повідомлення про створення з них магнітних плівок доводить їх перспективність для магнітного запису інформації.

Зроблені висновки обгрунтовують доцільність виконання кандидатської дисертації за темою "Магнітні властивості плівок Ni₂MnGa".

Список використаних джерел

Ouchi K. Magnetic materials for information storage devices // Frontiers of magnetism of reduced dimension systems / Ed. by V. Bar'yakhtar, P. Wigen and N. Lesnik.- Dordecht, 1998. Р.49-78
Дорфман Я.Г. Беседы о магнетизме. –М.: Изд-во АН СССР, 1950. –83с.
Лукреций О природе вещей / За ред. Ф.А. Петровского - М.: Изд-во АН СССР, 1956. –1124 с.
Ахиезер А. И., Барьяхтар В. Г, Пелетминский С. В. Спиновые волны. -М.: Наука, 1997. –340 с.
Вонсовский С. В Магнетизм. М.: Наука, 1971. –1124 с.
Ampere A. Мagnetic // J. de Phys.-1820.-Vol. 91.- P.166-181.
Heisenberg W. Quantum theory of magnetism // Zs. Phys.-1928.-Vol. 49.-P.600-619.
Webster P. J,. Ziebeck K. R,. Town S. L, Peak M. S. Structural and magnetic properties of Ni₂MnGa alloy// Phil. Mag.-1984.- Vol. 49.- P.295-314.

Chernenko V. A, Kokorin V. A High temperature martensitic transformation in Ni-M-Ga alloy// Proceed. of Int. Conf. on Mart. Transf// Ed: Monterey Inst. for Adv. Studies; Monterey, California.- 1993.- P. 1205-1206
Chernenko V., L'vov V., Zagorodnyuk S, T. Takagi Magnetic properties of Ni–M-Gaalloys: theory and experiment // Phys. Rev.-2003.- Vol.67.-P.4407-4423.
. Lund M. S., Dong J. W., Lu J,. Dong. X.Y., Palmstrum C. J., Leighton C. Magnetoresistance of Ni₂MnGa shape-memory alloy//Appl. Phys. Letters. -2002.- Vol. 80.- P.1054 - 1066
Черненко В. А., приватне повідомлення.

Наукове видання

Методичні рекомендації

Наукова доповідь (реферат) з обраної наукової спеціальності вступника до аспірантури (ад’юнктури) Київського національного університету імені Тараса Шевченка: структура, оформлення, критерії оцінювання

Упорядники

ГОНДЮЛ Валерій Петрович

ГОРБАЧЕНКО Тетяна Григорівна

ЛЬВОВ Віктор Андрійович

МЕЛЬНИК Павло Вікентійович

ШЕВЧЕНКО Володимир Петрович

ЛОГВІН Зінаїда Іванівна

ЧЕПАК Валентина Василівна

БУГРОВ Володимир Анатолійович

ГУБЕРСЬКА Наталія Леонідівна

КОБАЛЬ Марина Володимирівна

ГУБЕРНЮК Лариса Володимирівна

За редакцією Гондюла Валерія Петровича

Blog

Содержание