Відповідальному секретареві Приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка

Вид материала

Содержание

І. Історія театру
Декан факультету культури і мистецтв проф. Б.Козак
Законодавче забезпечення бібліотечної діяльності.

Подобный материал:

Відповідальному секретареві

Приймальної комісії

Львівського національного

університету імені Івана Франка

п. Корчаку Ю.М.

На Ваш лист № 30 від 10.03.2010 р.

Програми

фахових вступних випробувань

факультету культури і мистецтв

2010 року

(додаються)

Декан

факультету культури і мистецтв проф. Б.Козак

17.03.2010 р.

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)

Програма

фахових вступних випробувань на

напрям 0202 Мистецтво

спеціальність 7.020201, 8.020201 Театральне мистецтво (театрознавство)

освітньо-кваліфіційний рівень Спеціаліст, Магістр

2010 р.

І. Історія театру

1. Роль античної культури в історії розвитку світового театру.

2. Походження давньогрецької трагедії.

3. Поняття діонісійського та аполонічного начал та їхній вплив на розвиток

театрального мистецтва.

4. Творчість та театральна реформа Есхіла.

5. Творчість Софокла та її реформаторський вплив на розвиток давньогрецького театру.

6. Особливості трагедій Еврипіда та розвиток засобів їх сценічного втілення у давньогрецькому театрі.

7. “Поетика” Арістотеля. Теоретичне обгрунтування побудови давньогрецької трагедії.

8. Творість Аристофана. Естетичні та структурні особливості давньогрецької комедії.

9. Архітектура та просторова організація античних театральних споруд.

10. Римський театр та його зв’язок з культурою Давньої Греції.

11. Драматургія доби римської імперії. Творчість Сенеки, Плавта, Теренція.

12. Театральні жанри доби Середньовіччя, їхні особливості.

13. Італійський театр доби Відродження. Комедія дель арте.

14. Театр доби Відродження. Формування стаціонарних театральних приміщень.

15. Театр доби Відродження в Іспанії. Акторське мистецтво, трупи, театральні приміщення, драматургія.

16. Театр доби Відродження в Англії. Театральні приміщення, трупи, актори, глядачі.

17. В. Шекспір. Періодизація творчості. Коротка характеристика періодів.

18. Просвітницький реалізм та його утвердження у творчості Ґ. Лессінга.

19. Веймарський класицизм В. Ґете і Ф. Шіллера. Загальна характеристика.

20. Реалізм і натуралізм у драматургії і театрі. Діяльність Саксо-Майнінгенської трупи.

21. Реалізм і натуралізм у Франції: від Е. Золя до А. Антуана.

22. Реалізм і натуралізм у Росії: творчість К. Станіславського, В. Немировича-Данченка, А. Чехова.

23. Символізм у драматургії і театрі.

24. Сюрреалізм у драматургії і театрі.

25. Експресіонізм у драматургії і театрі.

26. Напрям інтелектуалізму в європейському театрі.

27. Епічний театр Б. Брехта.

28. Драматургія і театр абсурду.

29. Періодизація історії давнього українського театру. Коротка характеристика періодів.

30. Пратеатральні елементи у народних українських іграх та обрядах.

Шкільний театр в Україні.
Український театр кінця XVIIІ – першої половини ХІХ ст. Історичні умови розвитку, основні події, постаті.
Кріпацький театр на Україні як мистецьке та соціальне явище.

34. Перший професійний український театр. Історія створення, репертуар, виконавці.

35. Реформа сценічного мистецтва М. Щепкіна та її значення в розвитку українського та російського театру ХІХ ст.

36. Професійний український театр у Галичині. Історія створення, постаті, репертуар, особливості розвитку в останній третині ХІХ ст.

37. Театр корифеїв: ідеологія, естетика, організаційні засади.

38. Видатні діячі українського професійного театру кінця ХІХ – поч. ХХ ст.:

М. Заньковецька, М. Садовський, М. Старицький, М. Кропивницький,

П. Саксаганський.

39. Розвиток української професійної сцени у першому десятилітті ХХ ст. Театр Миколи Садовського та його місце в історії національного театру.

40. Українська модерна драматургія початку ХХ ст. та її значення для розвитку українського театру.

41. Особливості драматургічної творчості Лесі Українки. Новаторство в царині жанрів. Місце та значення у формуванні засад модерного українського театру.

42. Йосип Стадник – видатний діяч української сцени в Галичині першої половини ХХ ст. Особливості репертуарної політики та антрепренерської діяльності.

43. Формування модерного філософського та мистецького світогляду Леся Курбаса. Відень-Львів.

44. Лесь Курбас – актор театру товариства “Руська бесіда”, “Тернопільських театральних вечорів”, Театру Миколи Садовського.

45. Лесь Курбас і початок театральних реформ у ”Молодому театрі”.

46. Лесь Курбас і його праця у “Кийдрамте”.

47. МОБ “Березіль”: київський період.

48. Театр “Березіль”: харківський період.

49. Створення перших державних театрів в Україні (1917/1918).

50. В. Блавацький і діяльність театру “Заграва” (1933 – 1938).

51. Український театр на окупованих землях в період Другої світової війни.

52. Діяльність Львівського оперного театру (1941 –1944).

53. Український театр в діаспорі (після 1944 р.): проблеми адаптації та виживання.

54. Український театр у добу “шістдесятництва”: репертуар, режисери, актори.

55. Основні тенденції розвитку українського театру у 1970 – 1980 рр.

56. Шекспір на українській сцені.

57. Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка: історичний огляд.

58. Видатні українські сценографи: Д. Лідер. Коротка характеристика творчості.

59. Сергій Данченко – видатний український режисер. Загальна характеристика творчості.

ІІ. Театрознавство

Театрознавство як наука, його складові.
Театральна критика як практичне театрознавство.
Предмет і завдання театральної критики.
Етапи розвитку науки про театр.

5. Театр і суспільство: принцип віддзеркалення, евристичні, естетично-виховні, суспільно-громадянські функції.

6. Жанри театральної критики, їх особливості та призначення.

7. Іван Франко – історик українського театру та театральний критик.

8. Типи театральних колективів (студійний, державний, приватний): завдання, структура, особливості.

9. К. Станіславський: робота актора над роллю. Поняття надзавдання, наскрізної дії.

10. Морально-етичні засади праці театрального критика.

11. Драматургія і театр: проблеми сценічної інтерпретації української класики на сучасній сцені.

12. Драматургія і театр: проблеми сценічної інтерпретації зарубіжної класики на сучасній сцені.

13. Драматургія і театр: проблеми інтерпретації сучасної української п’єси на сценах Львова.

14. Драматургія і театр: проблеми сценічної інтерпретації зарубіжної сучасної п’єси (друга половина ХХ – поч. ХХІ ст.) на сценах Львова.

15. Жанр п’єси і жанр вистави: проблеми інтерпретації.

16. Дієвий аналіз п’єси і ролі.

17. К. Станіславський і система “перевтілення”.

18. Епічний театр Бертольда Брехта та система “відчуження”.

19. Лесь Курбас та принцип “перетворення”.

20. В. Мейєрхольд і “біомеханіка”.

21. Репертуарна політика театру та її вияв у творчій діяльності сценічних колективів (на прикладі львівських театрів).

22. Режисура як професія. Історія становлення та основні функції.

23. Просторове рішення вистави. Типи сценічних просторів.

24. Творчий портрет митця (режисера, актора, сценографа) у театральній критиці: завдання, особливості, вимоги.

25. Психологія творчості актора.

26. “Політичний театр”: історичний аспект і сучасна практика.

27. Релігійний театр в Україні: історичний аспект і сучасна практика.

28. М. Чехов про мистецтво актора, методологію роботи над сценічним образом.

29. Мізансцена, її визначення та місце у театральній образності. Типи мізансцен.

30. Музичне рішення у драматичній виставі.

31. Режисер і актор в роботі над виставою: методи, проблеми.

32. Художник у театрі: історичний аспект.

33. Поняття конфлікту у сценографії.

34. Поняття образності у сценографії.

35. Театральні періодичні видання в Україні: історія, географія, сучасний стан.

36. Простір, час, ритм у театрі. Лесь Курбас про простір, час, ритм на сцені.

37. Пластика актора. Евдженіо Барба про мову тіла сучасного актора.

38. Пітер Брук – видатний режисер світового театру.

39. Є. Ґротовський – експериментатор сучасного європейського театру.

40. Театральний студійний рух в Україні на зламі 80-90х рр. ХХ ст.

41. Головні театральні фестивалі України. Їхні цілі, програми, діяльність, досвід.

Декан

факультету культури і мистецтв проф. Б.Козак

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)

Програма

фахових вступних випробувань на

напрям 0305 Філологія

спеціальність 7.030503, 8.030503 Фольклористика (етномузикологія)

освітньо-кваліфікаційний рівень Спеціаліст, Магістр

2010 р.

I. Музичний фольклор

Музичний фольклор як об'єкт етномузикознавства.
Етапи розвитку науки про усну музичну творчість.
Місце науки про музичний фольклор в системі гуманітарних
(суспільних, історичних) та мистецтвознавчих наук.
Основне коло методологічних питань науки про музику усної
(безписемної) традиції.
Фольклоризм в українській музичній культурі, його важніші прояви.
Стилістичні рівні музичного фольклору, їх характеристика.
Жанр в музичному фольклорі: широке та вузьке значення.
Поняття жанрового циклу: етнографічно-функціональна умотивованість.
Культуро-жанрова система музичного фольклору.
Триадність існування народномузичного твору. Характеристика
складових.
Носії музичного фольклору, їх характеристика та типологія.
Народномузичне виконавство: способи та засоби.
Історична типологія музичних культур усної традиції.
Обрядовий музичний фольклор. Важніші характеристики явища.
Поняття календарного та сезонно-трудового фольклору.
Основні музичні жанри зимового календаря.
Тематика та виконавська традиція творів зимового календаря.
Колядницькі гурти.
Типологія творів зимового жанрового циклу.
Колядки та щедрівки. Порівняльна характеристика.
Музика у народних зимових виставах.
Обрядова музика зимового календаря у дослідженні українських
фольклористів.
Народна музика весняного календаря та його географічна особливість.
Гаївки. Типологічні особливості жанру.
Риндзівки у контексті весняного колядування. Характеристика жанру.
Народна музика літнього календаря. Основні жанри.
Літні обрядові обходи полів та їх музичний супровід.
Музично-ритмічна характеристика пісень петрівочно-купальського
циклу.
Виконавські особливості пісень петрівочно-купальського циклу.
Музика в українському традиційному обряді народин-хрестин.
Традиційний репертуар весільного циклу. Загальна характеристика.
Вокальна музика українського традиційного весілля. Типологія
весільних ладканок.
Передладканки: функція, тематика та музичні характеристики.
Інструментальна музика у структурі українського традиційного весілля.
Музичні жанри весільної обрядовості у дослідженні українських
етномузикологів.
Обрядові та не обрядові танці у композиції народної весільної драми.
Репертуар традиційного похоронного обряду та його регіональні відміни.
Вокальна музика похоронного обряду. Голосіння.
Інструментальна музика традиційного українського похорону.
Необрядовий сезонно-трудовий фольклор.
Обрядові сезонно-трудові пісні землеробського циклу.
Обрядовий сезонно-трудовий фольклор: пастуша культура.
Культуро-жанрова система дитячого фольклору.
Етнопедагогічні засади дитячого фольклору та їх реалізація у
традиційних творах дорослих для дітей.
Колискові пісні: характеристика словесного та музичного елементів.
Дитяче вокальне та інструментальне музикування.
Основні музичні жанри звичайних пісень. Музично-стильові
особливості.
Народні балади у дослідженнях українських фольклористів.
Володимир Гошовський про коломийку.
Народна інструментальна музика. Загальна характеристика.
Українські традиційні капели та їх репертуар.
Кобзарі та лірники — народні професіонали української традиції:
персоналії та виконавські школи.
Думи: основні сюжети та музична характеристика.
Філарет Колесса — дослідник народних дум.
Думи у студіях Софії Грици.
Музика традиційних професіоналів у дослідженнях Климента Квітки.
Напливовий фольклор. Поняття явища.
Напливовий фольклор XX ст. Пісні визвольних змагань.
Народна музична культура сьогодення.
Пісні літературного походження.
Структурні елементи вірша у народномузичних творах української
традиції.
Народне віршування та його типологія.
Типологія народномузичної ритміки.
Поняття типової народномузичної форми («пісенного типу») в
Станіслава Людкевича, Філарета Колесси, Климента Квітки, Володимира
Гошовського.
Основні форми українського народнопісенного силабічного вірша.
Формалізовані способи запису його структури.
Етнографічне регіонування України.
Етнічний та етнографічний склад населення України та його вплив на
народномузичний репертуар.
Основні періоди запису музичних творів усної традиції у світових
школах та їх характеристика.
Історія збирання музичного фольклору на Україні.
Типологія музично-етнографічних експедицій.
Методи проведення музично-етнографічних експедицій.
Тактика та стратегія проведення передекспедиційних розвідок.
Форми звітування про проведення фольклористично-етнографічної
експедиції.
Транскрипція народномузичних творів. Загальна характеристика.
Основні засади морфологічної транскрипції.

Важніші характеристики фонологічної транскрипції.
Словесний коментар до фольклорних транскрипцій.
Однострофова та наскрізна транскрипція усього народновокального
твору.
Основні засади оформлення транскрибованих матеріалів.
Світовий музичний фольклор. Культурно-музичні регіони.
Традиційна музика Білорусії: дослідження та загальна характеристика.
Регіональні традиції в російській народній музичній творчості.
Словацька інструментальна музика.
Польські народні танці.
Історичний розвиток угорської народної музики.
Румунські професійні музиканти.
Традиційна культура Молдови.
Основні форми традиційного музикування у Західній Європі.
Музичний фольклор Боснії. Ґанга: характеристика жанру.
Традиційна музична культура Азії. Загальна характеристика.
Характеристика музичної культури Індії: гіндустані та карнатський
стиль.
Рага. Важніші ознаки явища у контексті класичної музики Індії усної
традиції.
Основні музичні форми усної традиції в Китаї.
Традиційна музика Японії як репрезентанта культури Східної Азії: аматорський та професійний репертуари.
Важніші засади придворної музики Ґагаку у культурі Японії.
Традиційна музична культура Середнього Сходу. Характеристика музичної традиції персів.
Музика усної традиції Африки: характеристика етнорегіонів.
Музичний фольклор корінного населення Північної Америки.
Музичний фольклор південно-американського регіону. Загальна характеристика.
Традиційні форми музикування Латинської Америки: джоропо, нуева канчон, санджуан, танго.

Декан

факультету культури і мистецтв проф. Б.Козак

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)

Програма

фахових вступних випробувань на

напрям 0201 Культура

спеціальність 7.020101, 8.020101 Культурологія (історія і теорія культури)

освітньо-кваліфікаційний рівень Спеціаліст, Магістр

2010 р.

І. Теорія культури

1. Основні поняття семіотики культури: текст, знак, означник, означуване,

код, адресант, адресат, семіозис.

2. Теорії Фердінанда де Соссюра та Чарльза Пірса як основа семіотичного трактування феноменів культури.

3. Моделі комунікації Романа Якобсона, Юрія Лотмана та Умберто Еко.

4. Мова як знакова система. Мови культури.

5. Інтерпретація тексту культури: межі інтерпретації, надінтерпретація, конфлікт інтерпретацій.

6. Інтертекстуальність культури.

7. Культура як вторинна моделююча система.

8. Тартусько-московська семіотична школа: представники, основні положення.

9. Французька семіотика: представники, основні положення.

10. Культурна спадщина: канон і чинники формування.

11. Простір культури як простір спільної пам’яті.

12. Види та критерії культурних цінностей.

13. Багатокультурність як культурне надбання.

14. Культурна спадщина як символічний капітал.

15. Зв’язок культурології з іншими гуманітарними дисциплінами

16. Основні типології культур. Історична типологія культур, її принципи.

17. Культурні регіони світу. Характеристика європейського культурного регіону.

18. Архаїчні форми спілкування як першооснова культури. Ранні форми релігійних вірувань.

19. Перші «річкові» цивілізації Стародавнього Сходу. Тип держави - східна деспотія на прикладі Єгипту.

20. Становлення античної культури: перехід від міфу до логосу.

21. Архетипи античної культури: Діоніс і Аполлон (Ніцше Ф., Іванов В.)

22. Грецький поліс як самостійна культурна, економічна та політична одиниця.

23. Спільне та відмінне у грецькій та римській культурі.

24. Середньовічна європейська культура. Генеза феодалізму. Формування станово-ієрархічної структури суспільства і церкви.

25. Стосунки «варварства» і християнства в Європі.(А.Гуревич)

26. Університети і схоластика. Роль алхімії і астрології.

27. Італійські гуманісти. Перехід до культури Нового часу.

28. Новоєвропейська культура. Роль Великих географічних відкриттів.

29. Реформація і контрреформація 16-17 ст.

30. Народження масової культури.

31. Мова як категорія культури. Роль мови в житті нації.

32. Логіка історії як категорія культури. Лінійні та циклічні теорії розвитку культури.

33. Цивілізація як категорія культури. «Завмирання» історії в цивілізації О.Шпенглера.

34. Релігія як категорія культури і як елемент культури.

35. Соціальні функції мистецтва.

36. Статичні та динамічні види мистецтва.

37. Принцип індивідуалізму в філософії, етиці, політиці.

38. Проблеми взаємовідносин людини та суспільства у ХХ ст.

ІI. Історія культури

1. Географічні та цивілізаційні передумови етногенезу на території України.

2. Автохтонні та кочові культури на території України: напрями і зони впливів.

3. Язичницьке світосприйняття, його відображення в памятках народної творчості.

4. Київська Русь на перетині культур: варязький, візантійський, римський, «Степовий» чинники.

5. Значення християнства для розвитку давньоруської культури.

6. Формування середньовічної міської культури в Україні.

7. Діяльність братств в Україні.

8. Роль козацтва у культурній розбудові України XVII ст.

9. Українське бароко: витоки, періодизація, особливості художнього стилю.

10. Полемічний характер українського бароко.

11. Особливості «гуманістичної» освіти періоду бароко.

12. Вплив Української барокової культури на російську.

13. Три етапи національного відродження української культури у XIX ст.

14. Модернізм як світоглядне та мистецьке явище в історії української культури.

15. Особливості національного відродження в Галичині: історичні обставини, основні етапи, осередки, представники.

16. Український романтизм. Творчість Т.Г. Шевченка.

17. «Розстріляне Відродження».

18. Особливості культурного розвитку України 1920-1930-х рр.

19. «Соцреалістичний канон» української культури XX ст.

20. Культура протистояння: дисидентський та андеграундний рухи в Україні другої пол. XX ст.

21. Сучасна культура: постмодернізм, постколоніальність, карнавал…

22. Мистецтво Давнього Єгипту.

23. Мистецтво Стародавньої Греції.

24. Мистецтво Стародавнього Риму.

25. Мистецтво Візантії.

26. Середньовічне мистецтво Західної Європи. Романський стиль.

27. Середньовічне мистецтво Західної Європи. Готика.

28. Високий Ренессанс.

29. Мистецтво Франції XVII ст.

30. Мистецтво Франції кін. XVIII - поч. XIX ст. Неокласицизм.

31. Мистецтво Західної Європи першої пол. XIX ст. Романтизм.

32. Імпресіонізм.

33. Постімпреосіонізм.

34. Стилі та напрямки у мистецтві XX ст.

35. Мистецтво скіфів.

36. Мистецтво Київської Русі.

37. Український іконопис XIV – XVI ст.

38. Мистецтво українського бароко.

39. Українське мистецтво першої пол. XIX ст.

40. Українське мистецтво другої пол. XIX ст

41. Українське мистецтво кінця XIX - першої пол. XX ст.

42. Музична культура Київської Русі. Ратна та побутова музика.

43. Музика українського бароко.

44. Розвиток української професійної музики у XIV – XVII ст.

45. Класицизм. «Золота доба» української музики.

46. Українська музична культура XIX ст. Романтична школа.

47. С.Гулак-Артемовський . «Запорожець за Дунаєм» - перша національна опера.

48. Музичне мистецтво Західної України XIX ст. «Перемиська школа».

49. М.Лисенко – основоположник української класичної музики. Життя і творчість.

50. Українська музична культура XX ст. Загальна характеристика.

51. Перші композитори-професіонали на Західній Україні. С.Людкевич, В.Барвінський.

52. Функції і завдання музеїв.

53. Музеєзнавство як наука. Теорія та методика музейної роботи.

Декан

факультету культури і мистецтв проф. Б.Козак

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)

Програма

фахових вступних випробувань на

напрям 0202 Мистецтво

спеціальність 7.020204 Музичне мистецтво (музична педагогіка і виховання)

освітньо-кваліфікаційний рівень Спеціаліст

2010 р.

І. Творчий конкурс

Виконання 2 творів на музичному інструменті.
Спів пісні під власний супровід.
Диригування хорового твору під інструментальний супровід.

ІІ. Методика музичного виховання

Музичне виховання школярів, як складова частина естетичного виховання.
Завдання і сучасні концепції в галузі музичного виховання школярів.
Професійні вимоги до вчителя музики загальноосвітньої національної школи.
Урок музики в сучасній загальноосвітній національній школі (специфіка, особливості, типи уроків).
Види музичної діяльності на уроці музики та взаємозв’язок між ними.
Історичний досвід становлення музичного виховання в Україні до кінця ХІХ ст.
Історичний досвід становлення музичного виховання в Україні з ХІХ ст.
Внесок українських композиторів М. Лисенка, М. Леонтовича у теорію та практику музично-естетичного виховання школярів.
Внесок українських композиторів К. Стеценка, Я. Степового у теорію та практику музично-естетичного виховання школярів.
Педагогічна спадщина В. Матюка, С. Воробкевича, А. Вахнянина, О. Нижанківського.
Педагогічна спадщина композиторів В. Верховинця, Ф. Колесси.
Педагогічна спадщина композиторів С. Людкевича, П. Козицького, Л. Ревуцького
Характеристика «Практичного курсу навчання співу у середніх школах України» М. Леонтовича.
Музично-педагогічна концепція, створена під керівництвом З. Кодая (принципи, методи).
Метод відносної сольмізації як один з найефективніших в процесі розвитку музичних здібностей молодших школярів (порядок вивчення та засвоєння щаблів ладу).
Система дитячого музичного виховання Карла Орфа (загальна характеристика і можливість використання в українській школі).
Характеристика зарубіжних систем музичного виховання (Японія, Болгарія, Чехія, США).
Основні принципи музично-педагогічної системи, розробленої Д. Кабалевським.
Значення та зміст програми з «Музики» для поглибленого вивчення предмету.
Теоретичні положення відомих педагогів Н.Н.Ветлугіної та В.О.Сухомлинського.
Психолог Б. М. Теплов про роль творчого розвитку особистості.
Методика музичного виховання в молодших класах загальноосвітньої школи.
Методика музичного виховання в старших класах загальноосвітньої школи.
Позакласні форми музично-естетичного виховання школярів.
Організація позакласної музичної діяльності дітей та молоді.
Планування роботи як творчість вчителя музики.
Облік і оцінка в музичному вихованні.
Розвиток вокальних навичок учнів молодших класів.
Розвиток навичок читання та запису музики школярів.
Етапи розвитку музичної творчості молодших школярів.
Етапи розвитку імпровізаційно-творчих навичок дітей в молодших класах.
Слухання музики в молодших класах як основа сприймальної діяльності дітей (мета та завдання, психологічні аспекти).
Дидактичні форми та методи розвитку тембрального слуху молодших школярів.
Етапи роботи над формуванням в дітей навичок багатоголосного співу.
Ознаки мутації голосу дітей, особливості роботи вчителя в цей період.
Методика розвитку чуття ритму молодших школярів.
Індивідуальні та загальні особливості школярів 5-8 класів.
Методика використання дитячих музичних інструментів на уроках музики (на конкретному прикладі).
Психологічна та музична характеристика дітей молодшого віку. Роль дитячого фольклору (поспівок, лічилок, забавлянок, примовок).
Співочий діапазон різних вікових груп школярів, роль акапельного співу в розвитку музичного слуху дітей.

Декан

факультету культури і мистецтв проф. Б. М. Козак

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)

Програма

фахових вступних випробувань на

напрям 0202 Мистецтво

спеціальність 8.020204 Музичне мистецтво (музична педагогіка і виховання)

освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр

2010 р.

І. Творчий конкурс

Виконання 2 музичних творів великої та середньої форми (для абітурієнтів інструментального фаху).
Спів арії та романсу (для абітурієнтів вокального фаху).
Диригування хорового твору великої форми під інструментальний супровід (для абітурієнтів диригентського фаху).

ІІ. Методика музичного виховання

Музичне виховання школярів, як складова частина естетичного виховання.
Завдання і сучасні концепції в галузі музичного виховання школярів.
Професійні вимоги до вчителя музики загальноосвітньої національної школи.
Урок музики в сучасній загальноосвітній національній школі (специфіка, особливості, типи уроків).
Види музичної діяльності на уроці музики та взаємозв’язок між ними.
Історичний досвід становлення музичного виховання в Україні до кінця ХІХ ст.
Історичний досвід становлення музичного виховання в Україні з ХІХ ст.
Внесок українських композиторів М. Лисенка, М. Леонтовича у теорію та практику музично-естетичного виховання школярів.
Внесок українських композиторів К. Стеценка, Я. Степового у теорію та практику музично-естетичного виховання школярів.
Педагогічна спадщина В. Матюка, С. Воробкевича, А. Вахнянина, О. Нижанківського.
Педагогічна спадщина композиторів В. Верховинця, Ф. Колесси.
Педагогічна спадщина композиторів С. Людкевича, П. Козицького, Л. Ревуцького
Характеристика «Практичного курсу навчання співу у середніх школах України» М. Леонтовича.
Музично-педагогічна концепція, створена під керівництвом З. Кодая (принципи, методи).
Метод відносної сольмізації як один з найефективніших в процесі розвитку музичних здібностей молодших школярів (порядок вивчення та засвоєння щаблів ладу).
Система дитячого музичного виховання Карла Орфа (загальна характеристика і можливість використання в українській школі).
Характеристика зарубіжних систем музичного виховання (Японія, Болгарія, Чехія, США).
Основні принципи музично-педагогічної системи, розробленої Д. Кабалевським.
Значення та зміст програми з «Музики» для поглибленого вивчення предмету.
Теоретичні положення відомих педагогів Н.Н.Ветлугіної та В.О.Сухомлинського.
Психолог Б. М. Теплов про роль творчого розвитку особистості.
Методика музичного виховання в молодших класах загальноосвітньої школи.
Методика музичного виховання в старших класах загальноосвітньої школи.
Позакласні форми музично-естетичного виховання школярів.
Організація позакласної музичної діяльності дітей та молоді.
Планування роботи як творчість вчителя музики.
Облік і оцінка в музичному вихованні.
Розвиток вокальних навичок учнів молодших класів.
Розвиток навичок читання та запису музики школярів.
Етапи розвитку музичної творчості молодших школярів.
Етапи розвитку імпровізаційно-творчих навичок дітей в молодших класах.
Слухання музики в молодших класах як основа сприймальної діяльності дітей (мета та завдання, психологічні аспекти).
Дидактичні форми та методи розвитку тембрального слуху молодших школярів.
Етапи роботи над формуванням в дітей навичок багатоголосного співу.
Ознаки мутації голосу дітей, особливості роботи вчителя в цей період.
Методика розвитку чуття ритму молодших школярів.
Індивідуальні та загальні особливості школярів 5-8 класів.
Методика використання дитячих музичних інструментів на уроках музики (на конкретному прикладі).
Психологічна та музична характеристика дітей молодшого віку. Роль дитячого фольклору (поспівок, лічилок, забавлянок, примовок).
Співочий діапазон різних вікових груп школярів, роль акапельного співу в розвитку музичного слуху дітей.

Декан

факультету культури і мистецтв проф. Б. М. Козак

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)

Програма

фахових вступних випробувань на

напрям 0201 Культура

спеціальність 7.020102, 8.020102 Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія

освітньо-кваліфікаційний рівень Спеціаліст, Магістр

2010 р.

І. Загальне бібліографознавство

Походження і сучасне вживання терміна "бібліографія".
Культурно-історичне значення бібліографії.
Науково-практичне значення бібліографії.
Основні принципи бібліографії.
Зародження і два напрями розвитку бібліографічної інформації
Бібліографічна інформація – посередник у системі документних комунікацій.
Інформаційні бар’єри в системі "документ – користувач" і способи їх подолання.
Форми існування бібліографічної інформації.
Традиційні та новітні носії бібліографічної інформації, їх переваги і недоліки.
Виникнення і задоволення інформаційних, документних та бібліографічних потреб.
Документно – бібліографічні потреби як причина виникнення основних суспільних функцій бібліографічної інформації.
Характеристика основних суспільних функцій бібліографічної інформації.
Властивості бібліографічної інформації, вимоги до неї.
Характеристика поняття "бібліографічна діяльність".
Компонентна структура бібліографічної діяльності.
Характеристика об’єкта і суб’єкта бібліографічної діяльності.
Бібліографування як один з головних процесів бібліографічної діяльності.
Основні напрями бібліографічного обслуговування.
Характеристика засобів бібліографічної діяльності.
Види бібліографічних посібників за суспільним призначенням.
Види бібліографічних посібників залежно від ознак внутрішньої форми.
Видова класифікація бібліографії як наукова проблема.
Зіставлення понять "державна" та "національна" бібліографія.
Співвідношення бібліографічної науки і практики.
Структура бібліографознавства.
Бібліографознавство в системі суміжних і споріднених дисциплін.
Бібліографічний пошук як різновид інформаційного документного пошуку.
Основні структурні компоненти інформаційно–пошукової системи.
Значення бібліографічного пошуку для бібліографічної та наукової діяльності.
Співвідношення понять "бібліографічний пошук", "бібліографічна евристика" та "бібліографічне джерелознавство".
Інтуїтивний, емпіричний та логічний методи бібліографічної евристики.
Особливості уточнювального бібліографічного пошуку.
Тематичний бібліографічний пошук.
Біобібліографічний пошук.
Алгоритм бібліографічного пошуку в каталозі бібліотек.
Особливості бібліографічного пошуку в систематичному каталозі, який організований на основі УДК.
Особливості бібліографічного пошуку в систематичному каталозі, який організований на основі ББК.
Бібліографічний посібник – основне традиційне джерело бібліографічного пошуку.
Значення бібліографії другого ступеня для бібліографічного пошуку.
Функції бібліографічного опису.
Бібліографічні пам’ятки Київської Русі.
Українська бібліографія у ХVI – XVII століттях.
"Оглавленіе книг, кто их сложил" – друкована пам’ятка східнослов’янської бібліографії ХVІІ століття.
Розвиток бібліографії в Україні у ХVІІІ столітті.
Роль Харкова як важливого осередку бібліографічної діяльності в Україні у першій половині ХІХ століття.
Викладання бібліографії у Кременецькому ліцеї.
Огляди нової української літератури – важлива віха становлення нової української бібліографії.
Книготорговельна бібліографія в Україні у другій половині ХVІІІ – першій половині ХІХ століття.
"Книжная старина южнорусская" М.Максимовича – перша спроба репертуарної української бібліографії.
Бібліографія на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ століття.
Еволюція бібліотечної бібліографії: від інвентарних списків до друкованих каталогів.
Започаткування ретроспективної українознавчої бібліографії (О.Лазаревський, П.Єфименко, Г.Милорадович)
Книготорговельна бібліографія в Україні у другій половині ХІХ століття.
Ретроспективна українська бібліографія другої половини ХІХ століття–початку ХХ століття.
Каталоги приватних громадських бібліотек ХІХ століття як бібліографічне джерело.
Бібліографічна діяльність І.О.Левицького.
Характеристика "Галицько-руської бібліографії ХІХ століття" І.О. Левицького.
Бібліографічна діяльність М.Комарова.
Характеристика "Бібліографічного покажчика нової української літератури" М.Комарова.
Бібліографічна діяльність І.Франка
Бібліографія на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ століття.
Роль періодичних видань ХІХ століття у поширенні бібліографічної інформації.
Українська бібліографія поч. ХХ століття.
Діяльність Бібліографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка (1909-1939 рр.)
Діяльність Одеського бібліографічного товариства.
Рекомендаційна бібліографія в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Краєзнавча бібліографія в Україні (ХІХ – початок ХХ століття).
Біобібліографія в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Започаткування і становлення державної бібліографії в Україні.
Бібліографічна діяльність Українського наукового інституту книгознавства.
Дискусії навколо українського бібліографічного репертуару в 20-х роках ХХ століття
Книгознавча періодика 20-30 років ХХ століття – важливий чинник розвитку української бібліографії.
Стан бібліографії в УРСР у 30-х роках ХХ століття.
"Таблиці Каллімаха" – найбільше досягнення бібліографії стародавнього світу.
К.Геснер – засновник сучасної бібліографії.
"Міріобібліон" Фотія – визначна бібліографічна пам’ятка Середньовіччя.
Перші національні ретроспективні бібліографії Європи (Англія, Італія).
Перші національні ретроспективні бібліографії Європи (Франція, Іспанія).
Бібліографія на сторінках перших наукових журналів Європи (ХVІІ – ХVІІІ ст.).
Спроби створення універсального міжнародного репертуару книг.

ІІ. Теорія та практика функціонування бібліотек

Законодавче забезпечення бібліотечної діяльності.
Бібліотека як система. Структурні елементи бібліотеки, їх характеристика та еволюція.
Бібліотечна діяльність: зміст і об’єкти.
Бібліотечна технологія, її складові. Технологічні підсистеми ресурсонакопичення, ресурсозберігання, ресурсовикористання.
Основні цикли бібліотечної технології, принципи їх організації.
Бібліотечна галузь, система, мережа. Принципи організації і функціонування.
Типо-видове різноманіття бібліотечної системи України.
Національна бібліотека України, характеристика, функції, основні завдання.
Бібліотека: суть, призначення, завдання і функції.
Бібліотечний соціальний інститут: сутність і завдання.
Інформатизація бібліотечної справи і основні напрями роботи бібліотек на сучасному етапі.
Типологія бібліотек. Сутність і критерії.
Українська бібліотечна асоціація, основні завдання та напрямки діяльності.
Міжнародні бібліотечно-бібліографічні організації. Діяльність, завдання, основні функції ЮНЕСКО, ІФЛА, ФІД, ІСО.
Бібліотечна професія. Система професійних знань бібліотечного працівника.
Бібліотечна етика. Норми і законодавча основа професійної етики бібліотекаря.
Інформаційне суспільство. Основні функції бібліотеки в інформаційному суспільстві.
Історія становлення бібліотечної професії. Завдання інформаційно-бібліотечних працівників у піднятті престижу професії.
Організаційна структура бібліотеки.
Види бібліотечних підрозділів, їх характеристика, функції і зміст роботи.
Планування бібліотечної діяльності: суть, значення і принципи. Видове різноманіття бібліотечних планів, їх специфіка.
Уніфікація і нормування у бібліотечній справі.
Бібліотечна статистика. Завдання, об’єкт і предмет. Значення і використання статистичних показників.
Облік і звітність у бібліотеці, їх форми.
Управління бібліотечною діяльністю.
Бібліотечний менеджмент.
Бібліотечний маркетинг.
Характеристика функціональних підрозділів бібліотеки.
Характеристика комплексних підрозділів бібліотеки.
Системи документно-інформаційних ресурсів Львова.
Характеристика галузевих підрозділів бібліотеки.
Бібліотека: зібрання документів. Зв’язок документно-інформаційних ресурсів з іншими підсистемами бібліотеки.
Адміністративно-господарські і допоміжні відділи бібліотеки.
Бібліотека, бібліотечна справа, бібліотекознавство. Об’єкт і предмет бібліотекознавства.
Бібліотекознавство у системі суміжних наук.
Документний фонд: суть поняття, ознаки і властивості.
Фізико-хімічні та біологічні чинники збереження документного фонду бібліотеки.
Властивості документних фондів.
Функції документних фондів.
Параметри документних фондів.
Оптимальний фонд: кількісні і якісні характеристики.
Типи бібліотечних фондів.
Структура документних фондів, її елементи. Залежність структури фондів від структури бібліотеки.
Формування фонду документів як технологічний цикл.
Принципи формування фондів бібліотеки.
Управління – необхідна умова процесу формування документно-інформаційного фонду.
Моделювання документного фонду бібліотеки.
Види моделей документно-інформаційних ресурсів. Поняття ідеальної моделі фонду.
Комплектування документно-інформаційних ресурсів, принципи здійснення.
Підручні та спеціальні бібліотечні зібрання: принципи організації та особливості користування.
Система постачання документів у бібліотеках: засоби і джерела.
Планування документних фондів – важлива функція управління.
Ядро бібліотечного фонду: значення та комплектування.
Документний фонд: організація, послідовність виробничих процесів і операцій з кожним документом.
Облік документів у бібліотеці: види, форми, одиниці.
Вилучення документів з фонду бібліотеки; причини, підстави здійснення процесу.
Розміщення документного фонду у бібліотеці, способи, їх характерні особливості.
Система розстановки документного фонду. Види розстановки, їх можливості.
Приміщення, обладнання та устаткування для розміщення і розстановки документів у бібліотеках.
Зберігання документного фонду. Технологія та соціальні фактори збереження фонду.
Перевірка документного фонду: завдання, можливості, значення і терміни проведення.
Відділ фондозберігання: функції і основні процеси роботи.
Організація консервації, реставрації та часткового ремонту документу.
Соціальні чинники зберігання документних фондів.
Вивчення документного фонду з метою його оптимізації.
Склад документних фондів бібліотеки, їх класифікація.
Предметизація документів. Функції і структура предметних рубрик.
Систематизація документів: загальна методика і правила.
Анотування документів.
Реферування документів. Функції і види рефератів.
Інформаційно-пошукова мова предметних рубрик.
Інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки, його різноманіття.
Алфавітний каталог бібліотеки: функції і організація.
Системний каталог бібліотеки: функції і організація.
Система каталогів і картотек у бібліотеці.
Вивчення якості та ефективності використання довідково-пошукового апарату бібліотеки.
Електронний каталог – різновид автоматизації інформаційної системи. Впровадження електронних каталогів у бібліотеках України.
Особливості опису серійних видань.
Системні класифікації документів: історія розвитку, характеристика, використання.
Характеристика основних міжнародних класифікаційних систем, їх застосування.
Бібліографічно-бібліотечна класифікаційна система. Предметизація і систематизація документів.
Десятична класифікаційна система.
Аналітико-синтетична обробка документів, види і використання.
Бібліотечно-інформаційне обслуговування – провідна функція сучасних бібліотек.
Законодавче забезпечення бібліотечно-бібліографічного обслуговування в українських бібліотеках. Права та обов’язки громадян, юридичних осіб, бібліотек і держави у цій галузі.
Бібліотечна послуга – результат бібліотечної діяльності у задоволенні інформаційних потреб користувачів.
Психолого-педагогічні основи спілкування в процесі бібліотечно-бібліографічного інформаційного обслуговування. Вимоги до працівників відділу обслуговування.
Вивчення процесів обслуговування, їх методи і значення у бібліотечних дослідженнях.
Стратегія бібліотечно-бібліографічного обслуговування, основні принципи та норми.
Бібліотечно-бібліографічного обслуговування: мета і завдання курсу, місце в системі інтегрованих бібліотекознавчих дисциплін.
Користувач бібліотеки. Категорії читачів і читацькі групи.
Мотиви звернення читачів до бібліотеки, зміст інформаційних потреб читачів.
Методи і форми роботи з читачами бібліотеки.
Процес бібліотечно-бібліографічного обслуговування у загальній бібліотечній технології.
Відділ обслуговування: функції, завдання, процеси роботи. Інші бібліотечні підрозділи, що беруть участь у бібліотечно-бібліографічному обслуговуванні.
Напрямки бібліотечно-бібліографічного обслуговування, завдання і способи індивідуального, масового і групового бібліотечно-бібліографічного обслуговування.
Користування бібліотечними зібраннями: форми і методи.
Читальні зали бібліотек: різноманітність функцій та призначень.
Види бібліотечних послуг, їх класифікація.
Нові інформаційні технології у процесі обслуговування. Нові послуги у бібліотеці.

Декан

факультету культури і мистецтв проф. Козак Б. М.

Blog

Відповідальному секретареві Приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка

Содержание

І. Історія театру

Законодавче забезпечення бібліотечної діяльності.