Geum.ru

Методичні рекомендації по оптимізації технологічних процесів по економічному критерію на базі порівняльного підходу

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Для заказа доставки полной версии работы
3.2. Моделювання соціально – економічної оцінки ринкового ефекту технологічного процесу
P, що відповідають межам інтервалів шкали бажаності f
P по формулі (3.4); д) визначення значення функції бажаності f
Подобный материал:
1   2   3   4

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте ссылка скрыта.

Збір такого роду інформації досить дорога і трудомістка справа. Особливі труднощі виникають при економічній оцінці рівня конкурентоспроможності перспективних технологічних інновацій в умовах значної непевності екзогенних перемінних. Сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання на етапах життєвого циклу для продукції, що ще не продавалася на досліджуваному ринку, оцінюється дуже неточно. І будувати прогнози стосовно перспектив продажу нової технології або ліцензій, з нею пов’язаних, тільки на значенні величини економічного ефекту є вкрай ненадійним. Таким чином, при використанні традиційних підходів до економічної оцінки рівня конкурентоспроможності нових технологій виникають серйозні проблеми зі збором необхідної інформації, якщо дослідник хоче підвищити надійність і точність кінцевого результату розрахунку.


3.2. Моделювання соціально – економічної оцінки ринкового ефекту технологічного процесу


З метою більш точного визначення значення економічної оцінки ринкового ефекту нової технології (рівня її конкурентоспроможності), яка використовується або пропонується до використання на певній території, що характеризується стійким діючим або прогнозованим законодавством, пропонується метод експрес-оцінки, який можна використовувати як складову частину роботи з економічної оцінки технологічних інновацій при порівняно невеликому обсягу вихідних даних.

Запропонований метод економічної оцінки ринкового ефекту технологічної інновації (рівня конкурентоспроможності) дозволяє досить просто і наочно одержати кількісні оцінки рівня конкурентоспроможності різних об'єктів по всій сукупності розглянутих параметрів, а також гнучко реагувати на навіть незначні зміни кожного з них. Отримані значення дозволяють в підсумку рейтингу мати технологічні процеси, що розглядаються, в порядку пріоритету, тобто в порядку значень їх ринкового ефекту. Технологія, яка в розрахунках отримає найбільше значення показника конкурентоспроможності і буде найкращою на ринку, тобто буде мати найбільший ринковий ефект. Процедура одержання таких оцінок містить у собі три наступні етапи:

а) вибір критеріїв (параметрів) оцінки досліджуваного об'єкта (технологічні процеси або інноваційні зміни до них, організаційні схеми і т.п.);

б) одержання оцінок стану рівнів окремих параметрів конкретного об'єкта дослідження;

в) об'єднання отриманих оцінок в один узагальнений показник, що характеризує економічну оцінку ринкового ефекту (рівень конкурентоспроможності) досліджуваного об'єкта в цілому.

Метод заснований на використанні функції бажаності Харрінгтона f [26, 51, 115]:


f = 1 /, (3.1)


де е – основа натурального логарифма;

x – приведене значення параметра досліджуваного об'єкта.

Функція f визначена в інтервалі 0....1 і використовується в якості безрозмірної шкали, названою шкалою бажаності, для оцінки рівнів параметрів порівнюваних об'єктів (технологій, виробів, послуг). За допомогою шкали бажаності оцінюються параметри об'єктів або процесів із погляду їхньої придатності до використання або бажаності стосовно якогось практичного застосування. Кожному фактичному рівню бажаності додається конкретний економічний зміст, пов'язаний із рівнем ринкового ефекту (рівнем конкурентоспроможності, рівнем якості) досліджуваного об'єкта або процесу. Причому значення функції бажаності, рівне 0,00 відповідає цілком неприйнятному рівню параметра, при значенні якого об’єкт або процес, що досліджується, непридатний до виконання поставлених перед ним задач. Значення функції бажаності, рівне 1,00 відповідає цілком прийнятному рівню параметра, подальше поліпшення котрого не має рації або неможливо. Проміжні значення функції бажаності Харрінгтона і їх економічна характеристика подані в табл. 3.3.

Для виконання подальших розрахунків необхідно одержати значення приведеного параметра виробу х. З цією метою візьмемо логарифм від обох частин рівняння (3.1):


ln f = ln 1 - (1 / ех) ln е = - 1 /eх ;

eх = - 1 / ln f, (3.2)


Повторне логарифмування вираження (3.2) дозволяє одержати наступну залежність:

х = - ln (- ln f), (3.3)

З метою забезпечення можливості використання функції бажаності для оцінки параметрів різної розмірності і порядку, робиться приведення параметрів виробу Рі до значень приведеного параметра x функції бажаності f. З цією метою по відомих значеннях x і P на межах інтервалів функції бажаності будується апроксимуюча функція і визначаються її параметри (коефіцієнти). Найбільше проста – це лінійна функція виду:


x = a + b P, (3.4)


де a, b – коефіцієнти апроксимації.

Таблиця 3.3

Відповідність значень функції бажаності Харрінгтона рівню ринкового ефекту (рівню конкурентоспроможності) нової технології

Значення функції

бажаності
Характеристика якості нової технології

1,00
Відповідає кращому рівню якості технологічного процесу, поліпшення якого не має рації або неможливо

1,00...0,80
Відмінна якість технологічної інновації, що відповідає кращим світовим зразкам

0,80...0,63
Висока якість технологічного процесу або його показника, рівень якої вище, чим середньосвітовий

0,63
Середній рівень якості технологій-аналогів, поданих на даному ринку

0,63...0,37
Задовільна якість технологічного процесу, що перевищує мінімально припустимий рівень, але потребує покращення

0,37
Мінімально припустимий рівень якості (відповідає граничному рівню рентабельності технологічного процесу)

0,37...0,20
Низька якість технологічної інновації, не відповідає поставленим цілям (збиткове виробництво)

0,00
Абсолютно неприйнятна якість нової технології


Для одержання більш точних результатів розрахунку відповідності параметрів виробу Рi приведеному параметру функції бажаності x рекомендується використовувати й інші аналітичні залежності, застосування котрих хоча і пов'язане з великим обсягом обчислень, але дозволяє підвищити точність і достовірність кінцевого результату. Серед цих функцій – експоненційна, гіперболічна, параболічна, S-образна, логістична та інші. Вид функцій, методика їхнього перетворення і використання докладно викладені в існуючій економічній і спеціальній літературі.

Процедура одержання оцінки рівня параметра нової технології по шкалі (функції) бажаності Харрінгтона f містить у собі наступні етапи:

а) визначення значень приведеного параметра x, що відповідають вузловим точкам шкали бажаності по формулі (3.3);

б) визначення значень параметра P, що відповідають межам інтервалів шкали бажаності f, відповідно до умов (критеріїв), приведених у табл. 3.3;

в) визначення коефіцієнтів апроксимації за даними x і P;

г) обчислення значення x для конкретного значення оцінюваного параметра P по формулі (3.4);

д) визначення значення функції бажаності f для оцінюваного параметра.

Маючи оцінки рівнів окремих параметрів технологічного процесу, розраховується рівень конкурентоспроможності нової технології в цілому за допомогою узагальненої функції бажаності Харрінгтона F:


F = (f11 x f22 x....х fіi x.... x fnn)1/n, (3.5)


де fі – значення функції бажаності для i-го параметра технологічної інновації, що досліджується;

i – вагомість i-го параметра технології, що досліджується;

n – кількість проаналізованих параметрів технологічної інновації.

Слід зазначити, що модель (3.5), яка заснована на середньоарифметичній оцінці, дає не завжди в достатній мірі обґрунтований результат. На наш погляд, більш точний результат розрахунків може дати модель, яка заснована на середньогеометричній оцінці, що ми в подальшому і використаємо. Ця наша пропозиція відтворена в моделі (3.15).


. (3.6)

Порівнюючи значення F різних конкуруючих технологічних процесів, визначаємо таке з них, що у даний час має найкращу сукупність споживчих властивостей. Цьому технологічному процесу і буде відповідати найбільше значення узагальненої функції бажаності.

Очевидно, що результати порівняльної оцінки технічного рівня різних технологій-аналогів будуть у значній мірі залежати від того, які конкретні значення параметра будуть поставлені у відповідність межам інтервалів шкали бажаності f.

У випадку, коли заздалегідь невідомі вимоги конкретних споживачів, рекомендується притримуватися наступних правил:

а) за f = 1,00 приймається рівень параметра, що перевищує кращий світовий або максимально можливий рівень, або рівень, поліпшувати котрий немає рації, або досягнути який неможливо (наприклад, споживач хочу отримати таку технологію виготовлення електродвигуна, яка забезпечила б рівень його коефіцієнта корисної дії рівний 1,00);

б) за f = 0,80 приймається кращий світовий рівень, тобто найкраще значення параметра серед усіх розглянутих;

в) за f = 0,20 приймається найнижчий рівень значення параметра серед усіх розглянутих технологій;

г) за f = 0,00 приймається найбільше низький рівень значення параметра, що можна собі представити;

д) інтервал на шкалі параметрів, що відповідає значенням функції бажаності f = 0, 20...0,80 варто розбивати рівномірно.

При цьому значення параметра P у точках, що відповідають значенням бажаності 0,37 і 0,63 визначаються з рівняння апроксимації. Наприклад, для випадку лінійної моделі:


P = (x - a) / b, (3.7)


де а, b - лінійні коефіцієнти.

Якщо вимоги конкретного споживача до досліджуваного виробу і його параметрів відомі або є досить надійні експертні оцінки, розбивка шкали параметрів здійснюється відповідно до рекомендацій табл. 3.3.

У якості критеріїв оцінки можуть бути прийняті як кількісні, так і якісні показники. У останньому випадку оцінки якісного параметра (наприклад, імідж технологічного процесу або фірми, що його розробила) можуть бути також зроблені відповідно до рекомендацій, приведеними в табл. 3.3, тільки у відносних одиницях.

На закінчення зауважимо, що не варто штучно обмежувати кількість розглянутих технологій-аналогів. Необхідно прагнути розглянути максимально більшу кількість конкуруючих на даному ринку технологічних процесів, тому що тільки в цьому випадку шкала бажаності буде дійсно відбивати найвищий світовий рівень по кожному з параметрів, а виводи про рівень ринкового ефекту або рівня конкурентоспроможності технологічної інновації будуть носити гранично об'єктивний характер. Разом з тим, технологічні інновації є специфічним товаром, використовувати які не завжди є можливим в силу наявності багатьох змінних, які не завжди дозволяють для виробництва певного продукту на певному підприємстві використовувати всі технологічні процеси, які є на ринку. Деякі з них неприйнятні в силу відсутності необхідного обладнання, якого не має можливості придбати або примінити; інші – в силу відсутності трудового ресурсу необхідної кваліфікації і т.п.

Механізм практичної дії методу оцінки рівня ринкового ефекту (рівня конкурентоспроможності) промислових технологічних процесів розглянемо на прикладі технологічного процесу виготовлення статорної обмотки асинхронних електродвигунів ОАО «Укрелектромаш», виділяючи основні етапи проведення розрахунків (табл. 3.4)

Вихідні дані містять у собі значення основних техніко-економічних і ринкових показників найбільш популярних на доступному для ОАО «Укрелектромаш» ринку технологічних процесів виготовлення обмотки статора асинхронного електродвигуна. Одна з технологій – ТП № 2 – перспективна, на неї є тільки техніко-економічне обґрунтування розробки цієї інновації. Завдання ставиться в економічні оцінці всього набору технологічних процесів, включаючи і перспективну розробку, з метою обґрунтування одного з можливих рішень:

а) залишити для використання діючий технологічний процес (ТП № 1);

б) придбати одну з можливих варіантів технологій вітчизняного виробництва (ТП № 3 або ТП № 4), російського – ТП № 5 та ТП № 7 або однієї з провідних в світі електротехнічних фірм – ТП № 6;

в) розробити прогресивний технологічний процес силами і коштом власного підприємства – ТП № 2.

Дані табл. 3 отримані автором на основі вивчення першоджерел про технологічні процеси на підприємствах ВАТ «Укрелектромаш», ВАТ «ХЕМЗ» та ВАТ «Електромашина», наявних аналізів в відкритому друці результатів інноваційної діяльності російських та інших закордонних електротехнічних компаній [59, 67, 115], а також експертних оцінок провідних фахівців підприємств електротехнічної промисловості Харківського регіону.


Таблиця 3.4

Показники ринкової ефективності технологічних процесів виготовлення статорної обмотки асинхронних двигунів

№

пп.
Показники ринкової ефективності технологічного процесу
Номера технологічних процесів, що порівнюються, та оцінка якості їх параметрів

ТП № 1
ТП № 2
ТП № 3
ТП № 4
ТП № 5
ТП № 6
ТП № 7

Бал
Вага
Бал
Вага
Бал
Вага
Бал
Вага
Бал
Вага
Бал
Вага
Бал
Вага

1.
Індекс економічного ефекту
7
18
10
16
6
18
7
17
9
18
10
21
8
19

2.
Індекс соціального ефекту
5
9
9
10
7
11
8
11
7
7
6
7
6
9

3.
Індекс екологічного ефекту
6
9
8
10
8
8
6
8
8
8
10
11
7
9

4.
Простота використання технологічного процесу
9
8
8
9
8
9
8
9
6
9
3
11
5
10

5.
Широта використання технологічного процесу
5
6
6
4
5
5
4
5
5
6
4
4

5
6

6.
Ціна або витрати на створення аналогічного технологічного процесу
10
14
8
19
9
16
9
16
6
17
2
13
6
16

7.
Надійність патентного захисту оригінальних елементів та технології в цілому
10
13
10
12
7
11
7
11
9
14
10
15
9
11

8.
Місткість ринку
2
6
4
3
3
4
2
6
5
6
6
5
4
5

9.
Перспективний період використання технології
2
12
10
13
4
8
5
7
7
10
10
8
8
10

10.
Маркетингова проробка цільового ринку
4
5
8
4
6
10
7
10
8
5
10
5
7
5




П і д с у м о к:



100%



100%



100%



100%



100%



100%



100%


Примітка. В таблиці прийняти наступні позначення: ТП № 1 - технологічний процес, виготовлення статорної обмотки асинхронного електродвигуна, який в цей час використовується на ВАТ «Укрелектромаш»; ТП № 2 – технологічний процес, який планують розробити ВАТ Укрелектромаш» з метою вдосконалення ТП № 1; ТП № 3 – ТП № 7 – існуючі на ринку аналогічні технологічні процеси вітчизняного і іноземного походження (ВАТ «ХЕМЗ», ВАТ «Електромашина», ОАО «Владимирский электротехнический завод», Дженерал Електрик та Сіменс).

Це пояснюється тим, що іноземні розробники приділять більше уваги цьому показнику, так як це забезпечує надійність розповсюдження їхньої розробки на іноземних ринках. Фахівці ВАТ «Укрелектромаш» відзначають, що при виведенні їхньої розробки на іноземний ринок вагомість цього показника також безсумнівно буде підвищена. З цих же причин значно різняться вагомості такого показника, як «Маркетингова проробка цільового ринку». Напроти, показник «Індекс соціального ефекту» має більшу вагомість для вітчизняних розробок, чим для іноземних. Це можна пояснити тим, що, по-перше, в нашій країні більш стійкі соціальні тенденції інноваційної діяльності, які в нас залишились ще з часів СРСР, по-друге, соціальна сфера для вітчизняних розробників знаходиться рядом і в основному на неї розрахована інноваційна розробка.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте ссылка скрыта.

6. Запропоновано методику економічної оцінки технологічних процесів на основі ресурсно-вартісного підходу, який дозволяє визначати сукупну практична цінність любого технологічного процесу, по-перше, кількістю (потребою) необхідних економічних ресурсів для виробництва певної кількості продукції з використанням даного технологічного процесу, по-друге, сукупною вартістю цих ресурсів. До економічних ресурсів автор відносить працю, капітал, матеріали та підприємницьку здатність, для кожного з яких розроблено механізм їх кількісної вартісної оцінки Такий підхід дозволяє визначати економічну ефективність технологічного процесу як отримання певного обсягу продукції з використанням даної технології при найменших витратах економічних ресурсів. Причому, як продукція, так і економічні ресурси, що використовуються, вимірюються в вартісному вираженні.

7. Розроблені в розділі пропозиції дозволяють зробити загальний висновок про те, що низька оплата праці співробітників підприємств є гальмом в розвитку високих технологій, впровадження високопродуктивних методів роботи. Крім того, при прийнятті рішень про придбання нових технологій особливо на міжнародному ринку треба обов’язково враховувати умови нашої країни, стан цінової політики на окремі види економічних ресурсів. Може скластися так, що високоефективна технологія в США або Японії буде вкрай неефективною в умовах української економіки. Справедливе і зворотне твердження стосовно українських високих технологій на зовнішніх ринках. Запропонована методика економічної оцінки дозволяє врахувати конкретні умови тієї чи іншої країни і запропонувати їй такий варіант технологічного процесу, який для її умов буде найкращим.

8. Основні здобутки автора, викладені в розділі 3 та опубліковані автором в наступних працях: [37, 45, 46, 95, 108, 120, 121, 170].


ВИСНОВКИ