Екологічна освіта І виховання в закладах освіти

Вид материала

Содержание

Методичні поради
Хід роботи.
План опису тварин

Подобный материал:

Екологічна освіта і виховання в закладах освіти

м. Києва

ЛАРИСА ГРИГОРІВНА ГОРЯНА,

канд. .пед. наук, НПУ ім. Драгоманова.

Київ місто екологічної освіти і виховання

Людство, щоб зберегти себе й природу

повинно усвідомити зміст усієї діяльності,

зробити її безпечною для довкілля.

Норман Борлауг,

автор “зеленої революції”,

Акапулько (Мексика) 1994 р.

Система безперервної екологічної освіти та виховання будується та розвивається на основі чинних державних законів України, Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ ст. Домінуючим напрямком Концепції екологічної освіти є реалізація кардинального реформування підготовки вчителя до організації навчально-виховного процесу з екології.

В освітянських колах багато дискутують, якою повинна бути шкільна екологічна освіта в Україні. Екологічна освіта школярів, як правило, здійснюється за трьома моделями: шляхом екологізації змісту традиційних навчальних дисциплін (географії, біології, хімії, фізики), запровадження окремих інтегрованих курсів або за змішаною моделлю.

Проте небезпідставно можна стверджувати – найістотнішим недоліком нашої традиційної системи освіти є те, що під час вивчення природничих дисциплін у школі загальні закони природи зазвичай не виступають у ролі наскрізних принципів обґрунтування знань, у результаті чого в школярів формується інтелект на репродуктивному рівні (виконання будь-яких завдань за зразком або за інструкцією). Це призводить до невміння самостійно приймати своєчасні рішення.

За цих причин гальмується формування в учнів екологічного мислення (бережливого ставлення до природи, екологічної свідомості і екологічної культури).

Звичайно, причини і наслідки розвитку негативних екологічних ситуацій, можливість і необхідність подолання екологічної кризи мають відображувати засоби навчання. Але занадто перевантажені науковим змістом підручники з екології не відповідають віковим можливостям учнів. Ці питання є обов’язковою складовою будь – якого сучасного підручника, посібника. Зміст підручників з біології, географії, хімії містить фрагментарні екологічні знання, що не сприяє формуванню в учнів системи екологічних знань. Аналіз підручників, зокрема методичних апаратів підручників, засвідчив невелику кількість одноманітних запитань і завдань екологічного характеру. Це гальмує екологізацію шкільного курсу біології. Під час організації навчально-виховного процесу з екології можна використовувати такий навчально-методичний комплект:

1. Програма “Екологічна освіта школярів” для 10-11 класів.- К.: “Перун”, 1998 р.

2. Білявський Г.О, Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник.– К.: «Либідь»,

1997. – 288 с.

3. Бачинський Г.О. та ін . Основи соціоекології. – К, 1998 р.

4. Бровдій В.М. Охорона природи . – К. : Генеза, 1997р.

Корсак К.В, Плахотник О.В. Основи екології . – К. : МАУП, 1996р.

Хижняк М.І, Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. – К.,1995р.

7. Дерій С.У, Ілюха В.О. Екологія. – К : Фітосоціоцентр, 1998р.

8. Воронков Н.А. Основы общей екологии Учебное пособие для студентов и учителей. - М: “Агар”. – 1997.

9. Мамедов Н.М., Суравегина И.Т. Экология: Учебное пособие для 9-11-х кл. общеобразовательной школы.– М.: Школа-Пресс, 1996.

Балацкий П. Г. Вакулюк П.Г. и др. Экология и экономика. Справочник. Под общей редакцией академика АН УССР К.М. Ситника.– К.: Политиздат Украины, 1986,– 308 с.

11. Суравегина И.Т. Школьная экология, задачи и функции.– М.: Издательство «Школа-Пресс» //Биология в школе № 3,1999,С18-20.

Горяна Л.Г. Методичні рекомендації щодо активізації екологічної освіти та виховання школярів у середніх навчальних закладах освіти м. Києва.– К.: КМІУВ, 2001.– 16 с
Прибиткова І.М. Основи демографії. Навчальне видання. К.: “АртЕк”, 1995, – 253 с.
Український державний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти України. Еколого-натуралістична творчість. Інформаційно-методичний вісник № 2. К.: “Грайлик”, 1997. – 77 с.

Ефективність національної екологічної освіті залежатиме від ряду факторів, серед яких одне з головних місць належить вибору педагогічних технологій, методів та окремих прийомів. Ця галузь шкільної екологічної освіти ще недостатньо досліджена.

Однім із перспективних і дієвих педагогічних технологій навчання основ екології є сопроективна. Стратегія даної технології полягає у співпраці учителя й учня на рівні проективної діяльності. Реалізація спільного проекту формує в учнів вміння висувати екологічно обґрунтовані гіпотези, пропозиції, робити узагальнення, критично ставитись до екологічної інформації, у результаті чого школярі навчаються передбачати очікувані наслідки, усувати негативні причини, дотримуватися безпечної поведінки, знаходити і й приймати спільне рішення.

Сучасними в реалізації екологічної освіти є застосування мультимедійних технологій, зокрема навчальних комп’ютерних технологій, що сприяє навчанню школярів моделювання екологічних ситуацій, обробки результатів спостереження, що значно розширюватиме кругозір, зближує навчання з життям, надає інформацію про проблеми взаємодії між людьми й довкіллям..

Організаційно-діяльнісній педагогічній технології належить першорядне місце щодо чіткої, поетапної системи екологічної підготовки учнів. Стратегією цієї технології є формування емоційно-ціннісної сфери (мотивації до екологічно-безпечної поведінки, зацікавленості у вивченні екології).

Упровадження особистісно зорієнтованої педагогічної технології відіграє провідну роль у формуванні громадянської відповідальності школярів, гуманне і дбайливе ставлення до сусідів по планеті; наполегливість, стриманість у бажаннях; самооцінювання своїх вчинків. Методика вказаної вище технології ґрунтується на індивідуальному підході до кожного учня, урахуванні навчальних можливостей, темпу навчання, здібностей. Основною ідеєю є розвивальний підхід, тобто не надання вчителем готових знань з екології, а навчання уміння її здобувати та переносити в реальні життєві ситуації.

Зазначені технології ґрунтуються на інтерактивному (діалоговому навчанні), коли у процесі діалогу або полілогу вчитель спонукає учня до спільної діяльності

Моделлю навчального процесу з екології є імітаційне моделювання, або ігровий підхід. Ігровий підхід до формування екологічних знань включає створення особливого простору навчальної діяльності, у процесі якого учень готується розв’язувати життєво важливі екологічні проблеми й реальні утруднення, “проживаючи” ці ситуації та способи їх подолання під час ігрової пізнавальної діяльності. Наприклад, у восьмикласників велике зацікавлення викликає таке домашнє завдання, коли, користуючись текстом підручника і власним життєвим досвідом, їм пропонується скласти сценарій акції “Життя без сміття” або рекламу та антирекламу вторинного використання поліетиленових пляшок і пакетів. Аналогічно можна запропонувати скласти рекламу і антирекламу впливу чинників довкілля на стан нервової системи: побутового й вуличного шуму, складу повітря, температурних чинників.

Чільне місце в екологічній освіті та вихованні належить курсу біології, до змісту якого входять теоретичні і рефлексивні основи організації правильної взаємодії людини з природою, довкіллям.

Так, екологічні знання учнів розширюються й поглиблюються, наприклад, під час вивчення біології в 7-му класі, наприклад, теми “Корінь”. Розглядаючи опорну функцію коренів рослин, завдяки якій рослина закріплюється в ґрунті і протистоїть вітрам, учитель підкреслює роль кореневих систем в укріпленні ярів, схилів рік, запобіганні зсувам.

Формуванню в учнів уявлення про екологічну значущість коренів рослин у реальному житті людини сприяє виконання ситуаційного завдання: “Якби ви були головою державної адміністрації вашого району, знаючи будову кореневих систем, який екологічний проект запропонували б для підтримки екологічної рівноваги на вашій вулиці?» Такий методичний прийом залучає учнів до проективної діяльності.

Розповідаючи про застосування добрив для підживлення рослин в процесі вивчення теми “Мінеральне живлення”, учителю має звернути увагу учнів на правильне їх використання і збереження. На основі отриманих знань і повсякденного досвіду учням пропонується зробити умовиводи про те, що надмірне внесення добрив, недотримання агротехнічних вимог до їх внесення руйнує життя тварин і мікроорганізмів, котрі мешкають у ґрунті і виконують певну екологічну функцію. Неправильне збереження добрив (під відкритим небом), призводить до забруднення водойм, унаслідок їх вимивання під час дощів або поливу, що спричиняє отруєння водних організмів і викликає бурхливий розвиток ціанобактерій та заболочення водойм. Особливу увагу слід звертати на вплив діяльності людини, передовсім на шкідливий вплив на рослини пилу, диму, сажі, що виділяються промисловими підприємствами.

До проективної діяльності можна віднести виконання ситуаційних завдань. Учням можна запропонувати такі ситуаційні завдання:

Завдання 1. На лісовій галявині грибники розвели багаття. Вони обідають, відпочивають. Їхні діти ламають гілки березок, щоб захищатися від комарів. Відпочили й пішли далі, не зовсім загасивши багаття. Експертні очікування на 4 години, рік, 10 років.

Завдання 2. Мешканці міста, збираючи чорниці, сіли відпочити. Консервні банки, поліетиленові пакети, скляні пляшки вони залишили після себе. Доведіть ваші експертні очікування на 1 рік, 10, 100 років.

Завдання 3. На берег річки заїхала вантажівка, звалила виробниче сміття: якийсь порошок, металеві банки з-під фарби, будівельні відходи. Ваше експертне передбачення через рік, 10, 100 років. Після розв’язання завдань учням пропонується прийняти експертне рішення.

Вивчаючи зоологію, учням 8-х класів можна запропонувати такі запитання до екологічної розминки;

1. Поясніть походження терміну екологія.

2. Обґрунтуйте відмінність понять система органів, популяційна система, екологічна система.

Дайте визначення поняття “екологічні фактори”.
Перерахуйте підрозділи науки екології.
Складіть схему класифікації абіотичних факторів.
Перерахуйте відомі екологічні угрупування тварин.
Визначте, за якими ознаками тварин відносять до екологічних угрупувань.
Обґрунтуйте екологічний закон єдності організму і середовища.

На прикладі практичної роботи “Вивчення екологічної ніші виду” розглянемо методичні прийоми формування загальноекологічного поняття “екологічна ніша” Цілями і завданнями запропонованої роботи є сформування в учнів поняття екологічна ніша, навчити описувати екологічну нішу за результатами спостережень і за інформацією підручника; довести до учнів значення впливу екологічних факторів на досліджуваний вид.

Обладнання: гербарії різних видів рослин, колекції комах, опудала тварин (малюнки), визначники рослин, тварин, підручники зоології, біології, 7 клас.

Методичні поради: екологічна ніша визначається як сукупність умов існування життя організму в екосистемі. Досліджувані об’єкти повинні бути знайомі і доступні для опису. Бажано використовувати рослини, які раніше вивчались на уроках та відносяться до таких родин: Складноцвіті, Лілійні, Розові, Злаки, Бобові.

Задля опису комах слід також орієнтуватися на вже вивчені види. У процесі роботи рекомендуємо використовувати текст підручника, довідники, додаткову літературу.

Вивчаючи особливості зовнішньої будови представників кожного класу хребетних тварин, важливим є виявити ознаки пристосованості їх до певних умов існування, способу життя. Важливим є навчити школярів наукової послідовності аналізу тварини і рослин.

Після закінчення роботи учням пропонується зробити умовиводи про причинно-наслідкові зв’язки у появі ознак пристосування до умов середовища існування.

Під час ознайомлення з поняттям “екологічна ніша” визначається:

а) систематичне положення виду; б) місце (роль) виду в біоценозі; в) вплив абіотичних факторів; г) морфоструктурні пристосування; д) фізіологічні і поведінкові особливості. Під час заняття достатньо дослідити одного виду рослин чи тварин.

Хід роботи.

Завдання. 1. Розгляньте представлені на заняття види рослин і тварин.

2. Складіть характеристику екологічної ніші, дотримуючись наукової послідовності

План опису рослин

Назва виду, його систематичне положення: відділ, родина, рід, вид.
Морфологічні особливості: коренева система і ступінь її розвитку, пагін. Розташування в просторі; лист – форма листкової пластинки, жилкування, розташування листків, розмір листкової пластинки (верхня й нижня межа); квітка – формула, тип суцвіття; тип плоду.
Місце існування. Кліматичні чинники: температура (середня, мінімальна, максимальна), вологість, світло. Тип ґрунтів. Сприятливі умови для існування виду: відкриті, закриті, уклін, гориста місцевість
Фізіологічні особливості: час появи перших листків, час бутонізації, поява квіток (початок, тривалість); тип запилення, пристосування до запилення, час утворення плодів, пристосування до поширення плодів і насіння. Особливості розмноження (вегетативного, статевого). Пристосування до несприятливих умов. Сезонні явища в житті виду.
Екологія виду. Положення виду в рослинному угрупуванні, інші споріднені види в угрупуванні, конкуренція інших видів, її інтенсивність. Положення виду в ланцюзі живлення, якими тваринами використовується в їжу.

План опису тварин

1. Назва виду, його систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид).

2. Морфофізіологічні особливості: опис зовнішнього вигляду характерні ознаки, розміри, спосіб пересування).

3. Фізіологія: особливості живлення, дихання, виділення, розмноження) Статеві відмінності між особинами, поведінка у шлюбний період, час спарювання, особливості розвитку, турбота про нащадків, середня тривалість життя: розвиток органів чуття, реагування на несприятливі чинники, спілкування один з одним.

4.Середовище життя. Місце існування. Риси пристосування. Спосіб життя.

Важливо обговорити результати дослідження екологічної ніші організмів. Після обговорення учні самостійно формулюють висновки на основі отриманих результатів щодо екології досліджуваних видів.

Без проведення екскурсій екологічна освіта в умовах міста не буде повноцінною, знання залишатимуться пасивними. Метою цих екскурсій є: навчити учнів визначати екологічний стан окремих компонентів природи й довкілля лісопаркової зони міста, проводити прості екологічні спостереження, моніторинги; навчити переносити набуті знання в реальні життєві умови. Зміст і маршрут екологічних екскурсій може бути різноманітним, у залежності від місцевості, об’єктів, часів року. Тематика може бути такою:

Екологічний моніторинг лісопаркової зони.
Екологічні зв’язки людини і рослин парку.
Аудит озера в лісопарковій зоні.
Комахи сусіднього парку.
Людина і тварини парку.

6. Практичне значення птахів міста.

Обладнання: блокнот для нотаток, олівці, лінійки, по можливості, біноклі.

Завдання екскурсії повинні бути доступними для виконання:

Пройдіть екскурсійним маршрутом.
Зберіть і опрацюйте матеріали екскурсії.
Зробіть висновки про екологічний стан довкілля.
Запропонуйте пропозиції щодо покращення екологічного стану досліджуваного природного комплексу.

Перед проведенням екологічної екскурсії бажано провести інструктаж. Учням пропонується самостійно розробити пам’ятку – пораду щодо спостережень за живими об’єктами. Роль учителя полягає в організації обговорення, у корегуванні, доповнені, з’ясуванні правил екологічної поведінки у природі. Наводимо орієнтовну пам’ятку-пораду щодо спостереження за життям мурашника:

І. Правила поведінки: Увага! Спостереження проводять тихо, не створюючи шуму.

Підходити близько до мурашника забороняється.

Укажіть місце розташування мурашника.
Проведіть його заміри.
Спостерігайте за мурашками, вивчить їх кормову ношу, стежки.
Простежте за активністю мурашок у різний час доби протягом 10-15 хв. Зафіксуйте час спостережень.
Подібні спостереження проведіть протягом декількох днів (у різну погоду). Як змінюється активність.
Систематизуйте результати спостережень у вигляді таблиці.

Ефективною формою проведення екологічної екскурсії є створення екологічних стежок. Щоб проводити екскурсії на екологічній стежці, її треба правильно облаштувати. Основними функціями екологічної стежки є навчальна – формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя; розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, формування екологічного мислення як складової загальної культури; виховна – залучення учнів до спілкування з природою. Основними завданнями екологічної стежки є

Ознайомлення відвідувачів з живим об’єктами живої та неживої природи.
Розробка і проведення на відповідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять.
Пропагування й проведення природоохоронних заходів.
Інформування про види рослин, тварин.

Таким чином, екологічні стежки є перспективною формою організації навчально-виховного процесу з екології.

В екологічній освіті та вихованні підростаючого покоління важливими є всі форми організації навчально-виховного процесу, спрямовані на підготовку школярів до цілісного сприйняття екологічних проблем; до свідомого розуміння процесів, що відбуваються в природі внаслідок людської діяльності; осмислення взаємодії багатьох наук щодо подолання екологічних криз.

Приоритетними напрямками в екологічній освіті та вихованні є створення учнівських студій, екологічних клубів за інтересами. У закладах освіти м. Києва цей напрям найвдаліше здійснюється в СЗШ № 302 Дарницького району. Вчитель С.А.Хіменко до роботи шкільного клубу “Біос” залучає батьків учнів, державні й громадські організації. Робота клубу відбувається за складеним спільно з учнями планом. Щорічно проводяться виставки домашніх улюбленців, конкурси-огляди “Зелене вбрання шкіл району”, конкурс “Кращій екологічний малюнок”, свята “Весняна вітальня”, “День Землі”, “День довкілля”.

В СШ № 197 ім. Д.О. Луценка Святошинського району вчитель В.П.Загоруй у роботу учнівського клубу “Біон” впроваджує особистісно орієнтований стиль спілку-вання з учнями - кожному приділяється увага і надається допомога залежно від його віку, інтересів і нахилів. Стали чудовими святами конкурси “Міс Мяу” і “Містер Гав”, осінні свята “Дари осені”. У роботі клубу застосовується шкільний навчально-біологічний комплекс, який має чудовий живий куточок, теплицю, кабінет-музей. Учні реалізують екологічні знання через упровадження екологічних проектів, які отримують належну оцінку на міському етапі Всеукраїнської олімпіади. Учитель-методист В.П. Загоруй щедро ділиться своїм досвідом з учителями району, міста.

У Деснянському районі учитель біології СЗШ № 308 Філюк Н.П. у роботі шкільного клубу “Еколог” особливу увагу приділяє формуванню в учнів екологічної свідомості, культури. До роботи клубу залучаються вчителі з інших шкільних дисциплін. Проводячи екологічні конференції, учитель спрямовує роботу учнів на встановлення причинно-наслідкових зв’язків здоров’я людини із станом довкілля. Кожен урок екології вчителя-методиста Н.П. Філюк стає уроком життя. Учитель біології СЗШ № 301 Мілюкова С.В. з метою проведення дослідницької роботи використовує екскурсії на екологічній стежині.

У гімназії № 191 ім. П.Г.Тичини клуб журналістів у кожному випуску газети “Моя гімназія” протягом року висвітлює останні екологічні новини, проводить опитування громадської думки в гімназії: “Яка, на Вашу думку, роль ЮНЕСКО у вирішенні екологічної проблеми на нашій планеті”. До роботи клубу запрошуються всі кафедри гімназії. Наприклад, учителі кафедри географії працюють над проблемою: “Екологічні проблеми мікрорайону”; учителі кафедри математики -“Екологія очима математики” (вони розробили комплекс екологічних математичних завдань). Кафедра іноземних мов на шпальтах гімназійної газети висвітлює діяльність ГРІНПІС у різних країнах світу, гаслом педагогів кафедри став вислів ГРІНПІС: “Ми не отримали Землю в спадщину від батьків, ми взяли її в борг від наших дітей”. Гуманітарна кафедра здійснює виховання гімназистів засобами художньої літератури. Такий підхід сприяє розвитку в учнів творчих здібностей. Учні пишуть вірші, твори, присвячені природі, екологічним проблемам. Уже з початкових класів майбутні гімназисти присвячують свої вірші, придумують загадки про природні явища. Яна Васіна звернулась до своїх однокласників: “Прилітають журавлі, квіти розквітають, зеленіє вся травичка, коли це буває ?” Настя Єфіменко присвятила свій вірш осені: “Багрянцем листя покривала, травичка трохи вже підв’яла. Хмаринонька розрюмсалась, бо осінь вже насунулась…”. Отже, стратегією екологічного виховання в гімназії є переорієнтація з антропоцентризму до природоцентризму.

У гімназії № 30 “ЕкоНад” організована суспільно-природнича студія, що об’єднує однодумців, яким не байдуже виховання інтелектуальної еліти нації, розвиток формування екологічної свідомості та культури, громадянської активності членів суспільства. У програмі роботи студії передбачено зв’язки з державними, громадськими організаціями. Гімназисти беруть участь у конкурсах, екологічних акціях, багато з них є переможцями олімпіад, Малої академії наук.

В СЗШ №281 Святошинського району учитель Г.В Циганок із групою колег спрямовують роботу екологічного клубу в краєзнавчому напрямку. Учні і вчителі під час подорожей здійснюють наукові дослідження, розробляють екологічні проекти, упроваджують їх у реальне життя. Навчання екологічної етики учнів червоною ниткою проглядається в конкурсах, подіях, акціях, проведених колективом однодумців СЗШ № 281.

У СЗШ № 232 Святошинського р-ну вчитель біології О.В.Савенок ефективно впроваджує екологічне виховання через учнівську екологічну бригаду.

Проблемі екологізації шкільного курсу біології приділяє увагу вчитель-методист СЗШ № 243 Шкуратовська Г.С. Взаємодія школи з НЕНЦ розширює можливості екологічного виховання учнів, проведення позакласних заходів, поглиблює екологічні знання учнів.

У школі № 127 Дарницького району вчителем-методистом В.І.Загороднюк створено кабінет екології, у якому працює “Екологічна вітальня”. Робота “Екологічної вітальні” розрахована на роботу учнів різного віку. Валентина Іванівна здійснює екологічне виховання, базуючись на звичаях, національних традиціях українського народу. Розкриваючи скарби знань українців про природу, виховує в учнів дбайливе ставлення до всього, що оточує людину все життя. Учитель через національне виховання вводить своїх учнів в екологічні проблеми сьогодення, навчає їх бачити шляхи подолання негативних явищ суспільства.

Співпраця СЗШ № 119 Деснянського району м. Києва (учитель Л.Б.Гризодуб) з державними та громадськими організаціями м.Києва здійснюється за такими напрямками:

1. Участь у роботах з благоустрою пришкільної території району, міста

2. Участь у науково-дослідницькій діяльності, екологічному моніторингу.

3. Участь в екологічних акціях, операціях, рейдах, суботниках.

4. Розв’язання проблем бездомних тварин.

5. Заняття просвітницькою діяльністю серед мешканців мікрорайону.

Екологічне виховання в рамках ЮНЕСКО в Фінансовому ліцеї, який є асоціативним членом, відбувається за напрямком “Людина і навколишнє середовище”. Ураховуючи особливості економічного профілю ліцею, вчитель Т.А. Мірошниченко здійснює екологічне виховання не тільки на уроках біології, а й в позакласний час. Навчаючи школярів бачити значущість екологічних знань, учитель приділяє особливу увагу формуванню в них екологічної культури, екологічного мислення. Учні розробляють навчальні комп’ютерні програми.

Запропоновані методичні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів під час занять з екології сприяють упровадженню неперервної екологічної освіти, формуванню наукового світогляду, викликають стійке бажання подолати екологічні проблеми, активізують участь у природоохоронному русі; змушують школярів уважно придивлятися до того, що відбувається навколо.

Blog

Екологічна освіта І виховання в закладах освіти

Содержание