Geum.ru

Методичні рекомендації по проведенню занять з екології

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Увага! увага! увага!
Групове спорядження
Форми екологічного виховання
Перший блок
Третій гейм
Третій блок
Подобный материал:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПО ПРОВЕДЕННЮ ЗАНЯТЬ

З ЕКОЛОГІЇ

В ЖИВІЙ ПРИРОДІ

Екологічна стежка

Екологічна стежка — це своєрідна лабораторія в природі, де створюються умови для виконання системи завдань, які організо­вують і спрямовують діяльність учнів у природному оточенні. Цим визначається і ряд вимог до організації екостежки: вибір місця створення, маршруту та його довжини, вибір природних об'єктів, підготовка екскурсоводів тощо. Організація екостежини сприяє тому, що учні вивчають об'єкти і явища в самій природі, визнача­ють види рослин і тварин, з'ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, нагромад­жують досвід оцінювання характеру і результатів взаємодії люди­ни та природи, оволодівають навичками екологічно грамотної по­ведінки в природному оточенні, розвивають уміння пропагувати ідеї охорони природи серед однолітків та населення, розширю­ють свій кругозір щодо сучасних природоохоронних проблем і шляхів їх розв'язання. Важливим моментом в організації та створенні екологічної стеж­ки є підготовчий етап. Він починається з пошуку доступних естетичновиразних і приваблюючих ландшафтів місцевості, де організовуєть­ся стежка. Серед природних об'єктів ландшафту обираються найбільш інформаційно насичені (старе дерево, гайок, озерце, боліт­це тощо). На основі відібраних об'єктів розробляється маршрут стеж­ки, який краще всього прокладати по вже протоптаних людьми стеж­ках. Довжина маршруту не повинна перевищувати двох кілометрів, а тривалість екскурсії — 2,5 годин, ці параметри змінюються з ураху­ванням віку учнів.

Після того, як маршрут прокладено, починається наступна ста­дія підготовчого етапу. Під керівництвом учителя розробляються тематика та зміст рефератів до кожного відповідного об'єкта. Ре­феративні повідомлення повинні бути змістовними та емоційними. На основі написаних рефератів здійснюється підготовка екскурсо­водів, краще всього 2—3 різного віку на один об'єкт. Залежно від категорії відвідувачів стежки розробляється і рівень інформації про об'єкт.

Наступний етап — розробка паспорта стежки (встановлення контактів з міською радою з метою отримання допомоги в проекту­ванні та обладнанні, яке передбачає створення інформаційних знаків та щитів, обладнання оглядових майданчиків тощо). Доцільно ство­рити такі типи інформаційних щитів і знаків: загальний путівник-схема стежки, правила і норми поведінки, гасла, екологічні знаки тощо. Виховним моментом тут повинні стати особиста ініціатива і творчість школярів, а допомогти їм у цьому мають учителі різних предметів.

Екологічна стежка допомагає ефективно реалізувати цілий ряд проб­лем комплексного виховання. Вона дає змогу поглиблено вивчити про­грамовий матеріал з біології та географії, є місцем проведення екс­курсій, передбачених програмою, формує в дітей ініціативу і творчість, виховує доброту, відвертість, любов до ближнього, чуйність. Екостежка може бути місцем проведення екологічних акцій та фестивалів. Усі знання, навички, уміння, почуття, переконання, які формуються під час занять на навчальній екологічній стежині, спрямовані на вирішен­ня одного з найгуманніших завдань сучасності — збереження довкіл­ля, у якому живе людина.

Екскурсії

Екскурсії — одна з форм вивчення екології. Разом з тим їх можна розглядати як урок у живій природі, Проводяться вони з різною ме­тою і в різних біогеоценозах: у лісі, парку, на луках, біля боліт і озер. Об'єктами вивчення під час екскурси є рослинний і тваринний світ, абіотичні умови природного середовища. Під час екскурсій учні на­вчаються спостерігати об'єкти і явища, аналізувати їх, робити висновки й узагальнення. Кожна екскурсія планується вчителем заздалегідь. Для того, щоб її про­вести, педагог сам повинен добре знати особливості обраного ландшафту: його географічне розташування, кліматичні умови, експозицію і рельєф, ґрунти, характерних представників флори і фауни, їх пристосування до умов існування тощо. Знаючи це, учитель розробляє інструктивні картки-завдання для окремих учнів і цілих груп. За такими інструкціями учні краще орієнту­ються на місцевості, ефективніше виконують завдання і пізнають навко­лишній світ. Наводимо приклад інструктивних карток таких екскурсій.

Еколого-туристичний похід

Кожна людина мріє побачити і відкрити нове, невідоме: виявити новий льодовик або острів, знайти снігову людину або живого ящера. Мандри постійно кличуть людину, але не треба думати, що дивовижні відкриття, цікаві знахідки чекають на нас десь далеко, за тридев'ять земель. Вони поряд.

Однією з форм екологічного виховання, спрямованого на пізнан­ня природи і розуміння її законів, є туристичні походи. Еколого-туристичний похід — це створення сприятливих умов для учнів, які прагнуть краще пізнати рідний край, вивчити його багатства, зрозуміти красу природи, а також для школярів, які не знаходять себе в стінах школи, не можуть виявити свої таланти і яскраві риси характеру. Саме такі діти розкриваються під час проведення турис­тичних походів, мають позитивний вплив на інших і допомагають учителю.

Турпоходи повинні проводитися цілеспрямовано, вони являють собою колективну творчу справу, у якій задіяні всі учасники походу. Турпохід складається з двох етапів: підготовчого і власне похо­ду. На підготовчому етапі створюється організаційна рада, яка зай­мається визначенням завдань і методів проведення походу, схеми маршруту. Рада розробляє програму проведення походу, певні кри­терії, розподіляє обов'язки між учасниками. Далі формуються за­гони: обираються командир, скарбник, встановлюється порядок чергування. Кожний загін повинен мати назву, девіз, пісню і забез­печити себе необхідним спорядженням. Під час підготовки до по­ходу в школі на дошці оголошень необхідно вивісити оголошення приблизно такого змісту:

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Чи потрібно говорити про далекі мандри? Про загадкові пустелі й гірські хребти? Про казкові багатства Алтаю та острова Цейлон? Чи потрібно захоплюватися телеподорожами, коли зовсім поруч з нами ще дуже багато невідомого і таємничого. Тож швидше збирайте свої рюкзаки і подорожуйте з нами стежками рідного краю!

Дата походу____________________________

Місце походу___________________________

Умови походу___________________________

Перед тим, як вирушити в подорож, треба дістати офіційний дозвіл адміністрації закладу (видається відповідний наказ, у якому визнача­ються відповідальні особи; проводиться інструктаж з техніки безпе­ки). Тільки тоді можна вирушати в дорогу.

Збираючись у похід, необхідно своєчасно підготувати споряджен­ня — групове й індивідуальне.

Групове спорядження: намет, карта місцевості, планшет, ліхтарик, відро, сокира, саперна лопатка, кухонний ніж, чайник, сковорода, чер­пак, сірники, ножиці, кухонний рушник, мотузка, аптечка, фотоапарат, шпильки, нитки, голки, мило, ремонтний набір, свічки, дратва, плос­когубці тощо.

Індивідуальне спорядження: рюкзак, спальний мішок, кухоль, ложка і миска, фляга для води, складний ніж, компас, годинник, ліхта­рик, свічка, накидка від дощу, труси, майка або футболка, дві пари шкарпеток, легкий светр, сорочка, штормівка.

У похід необхідно брати зручний одяг, який можна буде легко ком­бінувати, а із взуття — туристські черевики або кросівки з рифленою підошвою (у жодному разі не гумові). Не забувайте про похідну аптеч­ку і навчіться надавати першу допомогу.

Отже, маршрут визначено, рюкзак складено. Ви готові відкрити для себе таємниці природи. Пам'ятайте про десять порад учасникові походу.


Поради учасникові походу
  1. Перед тим, як вирушити в дорогу, перевірте за списком споря­дження і покладіть його в рюкзак (важкі предмети на дно, м'які
    речі — до спини, легкі — зверху, під клапан — найбільш потрібні речі). Кожна річ у рюкзаку повинна мати своє місце.
  2. Щоб шкіряне взуття під час походу було м'яким і не промокало,
    змастіть його риб'ячим жиром або рициновою олією.
  3. У сирому вигляді можна пити лише джерельну воду. Воду
    з річки, струмка, колодязя потрібно знезаражувати. Для цього
    в неї слід додати 2—3 краплі йоду або 2—3 кристалики пер­манганату калію. Можна також прокип'ятити воду. Під час руху
    воду бажано не пити, у крайньому випадку — прополоскати рот
    водою.
  4. Для розпалювання вогнища в будь-яку погоду треба мати таб­летку сухого спирту або недогарок свічки. Розпалюйте багаття на
    галявині, на березі річки або водойми. Обране для цього місце
    розчистить, зніміть на площі до 1 м2 лопатою дерну і складіть його
    неподалік травою вниз. Залишаючи стоянку, загасле багаття за­
    лийте водою і засипте землею, а зверху вкрийте раніше знятим
    дерном.
  5. Під час багатоденних походів необхідно уникати переходів у спе­ку. Рухатися краще зранку або надвечір.
  6. Під час вибору місця для ночівлі головне — безпека стоянки,
    наявність води і дров. Краще всього зупинятися в спеціально органі­зованих для туристів місцях.
  7. Почорнілий, закопчений казанок можна почистити хвоєю або
    жмутиком трави хвоща.
  8. Щоб відігнати гнус, підкиньте у багаття ромашку або полин.
    Перед входом у намет повісьте жмут полину або пижма.
  9. Якщо ви травмувалися, а бинт відсутній, промийте листок по­
    дорожника і прикладіть його до ранки. Він спинить кров і змен­шить біль.
  10. Дізнатися про погоду можна по радіо, а також скориставшись народними прикметами.

Еколого-туристичний збір повинен проходити цікаво, щоб кож­ний його учасник був максимально задіяний у роботі. Необхідно роз­робити програму походу. Наводимо приклад програми дводенного походу.

Програма дводенного походу

і

День перший
  1. Збір членів походу, виїзд.

2. Розбивка табору. Конкурс «Кращий намет».
  1. Обід. Конкурси «Як розпалити вогнище», «Краща похідна
    страва».
  2. Урочисте відкриття еколого-туристичного збору. Обрання
    журі.

Конкурс похідної пісні. Калейдоскоп конкурсів: «Орієнтування на місцевості. Визначення сторін горизонту», «Вимірювання висоти де­рев», «Вимірювання площі табору», «Звуки лісу», «Що залишилося на панчосі» та ін.
  1. Вечеря.
  2. Екофестиваль пісні «Біля багаття».
  3. Сон. Конкурси: «Укладка в спальний мішок», «Шнурівка па­латки».

День другий
  1. Підйом.
  2. Ранкова гімнастика.
  3. Сніданок. Конкурс «Кращий сніданок туриста».
  4. Контрольно-комбінований маршрут. Спорядження рюкзака.
    Орієнтування в лісі за азимутом. Конкурс «Острів скарбів». Марш-кидок.
  5. Обід.
  6. Закриття походу. Інтелектуальні ігри. Конкурс кмітливих і до­питливих. Оголошення переможців. Посвячення новачків у юні туристи-екологи.
  7. Збирання табору.
  8. Від'їзд додому.

Гра-змагання «Робінзонада»

Для дітей середнього шкільного віку замість туристичного по­ходу можна провести гру-змагання «Робінзонада». Свято готує керівник разом із батьками. Визначаються місце і час проведення, го­туються атрибути та інвентар для конкурсів, призи. «Робінзона­ду» можна проводити як серед учнів одного гуртка, так і між двома гуртками. Тільки за таких умов гра-змагання є ефективною. Головна мета «Робінзонади» — навчити дітей правильно поводитися у природі, не порушуючи її законів. Для проведення гри краще всього обрати лісову галявину. А починається свято з оголошення.

ОГОЛОШЕННЯ!

Ти дізнаєшся, як визначити сторони світу, як виміряти висоту де­
рева без приладів, як приготувати похідний обід з дарів лісу, як жи­вуть тварини, які звуки можна почути в лісі, якщо прийдеш на свято
РОБІНЗОНІВ, яке відбудеться __________

Не забудь захопити із собою батьків!


ФОРМИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Ігри

Однією з найефективніших форм екологічного виховання є екологічні ігри. У них розв'язується і реалізується ціла серія різних проб­лем комплексного навчання та виховання. Ігрова діяльність дитини — це «нульовий цикл» майбутньої особистості. «Яка дитина в грі, такою вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутньої людини відбувається перш за все в грі». Ці слова належать А.Макаренку, вели­кому поборнику дитячої гри.

Гра — це шлях пізнання дитиною самої себе, своїх можливостей і здібностей.

Ігри — чудове доповнення до навчально-виховного процесу в роз­витку різних видів діяльності особистості: фізичної, психічної та інтелектуальної. І хоча гра, на перший погляд, має розважальний харак­тер, вона все ж таки є справою досить серйозною. Завдяки грі форму­ються і моральні якості дитини: чесність, порядність, гідність, само­оцінка дій, підтримка товариша, реалізується можливість випробува­ти свої сили.

Залежно від мети, яку ставить перед собою педагог, ігри можуть бути різноманітними: імітаційними, на увагу і спостережливість, на швидкість реакції і координацію рухів, для розвитку творчих здібностей та ін. За характером пізнавальної діяльності учнів розр­ізняють репродуктивні, проблемно-пошукові та творчі ігри. Усі їх доцільно об'єднати в три основні групи: динамічні, або рухливі, інтелектуальні та духовно-естетичні. Динамічні ігри спрямовані на фізичний розвиток, інтелектуальні розвивають мислення, духовно-естетичні розкривають внутрішній світ дитини, її емоційно-творчу сферу.

Головна мета екологічних ігор полягає в розвитку потреби спілку­вання з природою, оволодінні нормами екологічно грамотної поведін­ки, розумінні багатогранної цінності природи (естетичної, санітарногігієнічною, науково-пізнавальної, рекреаційної, морально-етичної тощо), формування потреби природооберігаючої діяльності, відчути себе частинкою природи, Землі і Всесвіту.

Вікторина

Популярністю серед учнів користуються різного роду вікторини. Вони активізують мислення, дають можливість перевірити знання про життя природи, зацікавлюють дітей, спонукають їх пильніше вдивлятися в навколишній світ. Запитання вікторини, як правило, починається словами: чому, яким чином, для чого, як пояснити… навчити дітей цікавитися багатьма «чому» і шукати в самій природі відповіді на них – складне і відповідальне завдання.


■

Аукціон

Цікавою формою екологічного виховання є екологічні аукціони. У них можуть брати участь усі бажаючі. Зміст екологічного аукціону полягає в тому, що учні розповідають про природний об'єкт або яви­ще, яке виставляється на аукціон.

Наприклад

Ведучий. На аукціон виставляється береза бородавчаста. Стартова ціна— 10 балів.

Покупець 1: розповідає про біологічні особливості берези (10 балів).

Покупець 2: розповідає вірш про березу (10 балів).

Покупець 3: співає пісню (10 балів).

Покупець 4: розповідає про лікарські властивості берези (10 балів).

Покупець 5: розповідає про народні звичаї, пов'язані з березою (10 балів).

Виграє той, хто буде останнім. Він заробляє найбільшу кількість балів, за що одержує приз.


Естафета

Учні сідають по колу. Умови естафети прості: розігрується сло­во (загадка про рослину, тварину, природне явище тощо), хто відга­дає — «водить», з нього за годинниковою стрілкою починається гра. Наступний учень повинен назвати слово на останню літеру попереднього.

Наприклад: мак—копитняк — конюшина — абрикос — солерос — сосна і т.д.

Усний журнал

Усний журнал одна з форм масової художньо-пропагандистсь­кої роботи з охорони природи. Його підготовка ґрунтується на ініціа­тиві й самодіяльності колективу з моменту зародження задуму. Не варто перетворювати усний журнал на набір коротких лекцій, доповідей або монтаж з віршів і пісень. Добре, якщо кожна сторінка усного журналу буде представлена окремим жанром. Спілкування учасників заходу, зміст виступів повинні мати характер імпровізації.

Однією з важливих вимог до організації усного журналу є обов'яз­кова художня ілюстрація кожної рубрики, сторінки. Набір засобів має бути різноманітним. Поряд з музичними творами це можуть бути но­мери художньої самодіяльності, інсценівки, кінофрагменти, діафіль­ми, фотоматеріали тощо. Цікавими формами проведення усного жур­налу є інтерв'ю, репортажі, бесіди, що записані на магнітну плівку, плакати, карикатури, розповідь-естафета з музичним супроводом, те­лепередача, живі малюнки тощо.

Турнір

Однією з дієвих форм роботи з гуртківцями є проведення екологічних турнірів. Мета турніру – розкрити інтелектуальні й творчі здібності кожного його учасника. Тема кожного заходу оголошується за 2-3 тижні до його проведення, що дає можливість учням ретельно підготуватися до нього. Склад команди має бути неоднорідним, тобто до неї повинні входити учні-інтелектуали, учні-митці, учні-спортсмени. У турнірі беруть участь дві команди.

Попередньо заготовляється велика кількість орденів, які видають­ся за правильну відповідь або швидке виконання завдання кожному учаснику. Форма ордена може бути довільною, усе залежить від фан­тазії самих учнів.

Турнір складається з трьох блоків: інтелектуального, динамічного і художньо - естетичного.

Перший блок — інтелектуальний — включає три гейми. Перший гейм — розминка. Під час розминки запитання ставлять учас­ники обох команд. Учасник команди, який дасть правильну відповідь, отримує орден. Учні, які набрали більше всього орденів, запрошують­ся до участі в другому геймі — «доріжки», які мають форму класиків і розкреслені на підлозі.

Кожний учасник отримує по три завдання. За кожну правильну і повну відповідь він нагороджується орденом і має право зробити три кроки: за правильну, але неповну відповідь — лише два кроки; за відповідь, зроблену з допомогою членів команди, - один крок; якщо відповіді немає — учень залишається на місці. У випадку, коли відповідь на запитання для однієї команди дали учасники іншої ко­манди, останні отримують право зробити додатковий крок. Перемагає команда, члени якої набрали найбільше балів і орденів (усього 6 чо­ловік).

Третій гейм проводиться у формі гри «Поле чудес» або «Що? Де? Коли?». Визначається індивідуальний переможець інтелектуальною туру.

Другий блок — динамічний — також складається з трьох геймів: перший — це виконання завдань на спостережливість і увагу, другий -на швидкість реакції і витривалість, третій — на вміння орієнтуватися в просторі. Усі завдання оцінюються з урахуванням часу виконання, точності й правильності дій. Після першого гейму відбираються 12 учасників, після другого - 6, після третього – 1, який стає індивідуальним переможцем.

Третій блок – художньо-естетичний. Від кожної команди обираються три учасники, які отримають конкретне завдання. оцінюється ступінь творчої уяви і фантазії, а також внесок кожного учасника у виконання завдання.

Командну першість отримує та команда, яка заробить найбільшу кількість орденів і балів.

Для оцінювання роботи команд створюється журі з керівників гуртків еколого-натуралістичного відділу та образотворчого мистецтва. Тема екологічного турніру довільна.

Вечір



Екологічне виховання в школі сьогодні неможливе без використання народознавчих, фольклорних, етнографічних виховних традицій, у яких закладена народна філософська думка, ідея гуманного ставлення до природи, її багатств.

Поряд з нетрадиційними формами екологічного виховання вико­ристовуються і класичні, до яких належать шкільні вечори. Готуючи сценарій вечора, до нього можна включити елементи народознавства або повністю присвятити захід обрядам, які тісно пов'язані за своїм змістом з природою. Саме така форма сприяє вихованню національ­ної свідомості майбутнього громадянина нашої держави.


Агітбригада

Усе нове – добре забуте старе. Створення і функціонування в закладі екологічного патруля є ще однієї формою екологічного виховання. Робота екопатруля в школі спрямована на доведення кож­ному учневі значущості екологічних знань та екоповедінки не тільки в природі, а й у школі, на вулиці, вдома. Протягом певного часу екологічний патруль збирає інформацію про різні види негативної поведінки й діяльності учнів у школі (наприклад, про дотримання учнями санітарно-гігієнічних умов навчання, їхнє ставлення до уроків фізичної культури та ін.). Результатом таких спостережень може бути випуск агітаційних листівок, бюлетенів, газет, дружніх шаржів тощо. Для більш повного висвітлення своєї роботи із членів екопатруля та інших учнів школи створюється агітбригада. З допо­могою дорослих вона готує свої виступи, які повинні бути емоцій­ними і театралізованими, щоб змусити кожного учня замислитися над своєю поведінкою, екологічними проблемами, усвідомити не­обхідність збереження власного здоров'я і здоров'я навколишньо­го середовища.


Конференція

Одним із завдань екологічної освіти школярів є формування в них різноманітних умінь і навичок, серед яких можна виділити вміння оці­нювати стан навколишнього середовища (найближчого природного оточення), розробляти заходи щодо його збереження.

Найбільш цікавим видом діяльності учнів старших класів у цьому напрямку є вивчення екологічного стану довкілля, що дає мож­ливість дітям ознайомитися з різноманітними методами оцінювання навколишнього середовища. Після проведення роботи в природі мате­ріали узагальнюються для проведення конференції.

Мета конференції — привернути увагу школярів до екологічної ситуації, стану навколишнього середовища; узагальнити і поглибити їхні знання з екології, біології, фізики, хімії, географії, історії; запропонува­ти школярам найпростішу методику проведення спостережень та дослідів у природі, сформувати вміння теоретичного обґрунтування зібраних матеріалів; навчити учнів встановлювати причини погіршення стану довкілля та прогнозувати його наслідки; виховувати в дітей відпо­відальне ставлення до природи і свого здоров'я; мотивувати необхідність поведінкової діяльності щодо покращення стану довкілля.


План проведення конференції

1.Відкриття конференції. Вступне слово керівника, знайомство із запрошеними.

2. Виступи експертів.

3. Виступи проектувальників.

4. Виступи запрошених.

5. Оголошення звернення учасників до керівників міста.

6. Закриття конференції.


Бумеранг

Однією з цікавих форм екологічного виховання є проведення екологічних бумерангів, які передбачають активізацію діяльності учнів у питанні охорони природи та примноженні її багатства, з’ясування питань зворотної дії антропогенного фактора на саму людину.


Акції

Д1евою формою екологічного виховання е р1зноманітні екологічні акції. Акція може бути епізодичною (розчищення берегів водойми під час літнього пішохідного маршруту) або постійною. Такі заходи формують життєву активну позицію дитини, i тому їx треба проводити, починаючи з 1-го класу школи. Щорічними стали такі Всеукpaїнські акції:

«Не рубай ялинку», метою якої е попередження незаконного вирубування хвойних дерев, формування громадської думки про «ялинкову» проблему шляхом пропаганди заміни ялин, сосен аранжуванням з гілок хвойних дерев, що повинно значно скоротити попит на великі дерева, або повна їx заміна на штучні;

«Первоцвіт» — еколого-просвітницька робота щодо роз'яснення важливост1 збереження ранньовесняних квітів;

«Птах року» — обл1к i охорона рідкісних та зникаючих України.

Кросворди i задачі

Серед різноманітних методів i засобів екологічного виховання учн1в заслуговують на увагу й кросворди та задачі, як1 сприяють активізації розумової i творчої пізнавальної д1яльност учнів, розвивають уміння систематизувати набуті знання, самост1йно працювати з інформацією, використовувати її на практиці.