Організація технічної творчості учнів птнз як засіб підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Водоп’ян Ю.Є.,

викладач Панютинського професійного

аграрного ліцею


Організація технічної творчості учнів ПТНЗ як засіб підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників


Інтелектуалізація праці в умовах науково-індустріального виробництва зумовлює потребу творчого мислення.

Творчість - це діяльність, яка породжує дещо якісне, що визначається неповторністю, оригінальністю і суспільно корисною значущістю.

Зміст праці в сучасних умовах вимірюється не тільки ступенем його інтенсивності, але і рівнем прояву творчості. Причому спостерігається об’єктивна тенденція – з розвитком суспільства інтенсивність і кількість фізичної праці убуває, а інтелектуального, творчого зростає. Змінюється і оцінка праці та працюючого. Все більшу суспільну значущість набуває творча праця, а значить і творчо працююча людина.

Розвиток технічної творчості є вагомою соціально-економічною задачею і від її успішного рішення залежить загальний економічний і культурний рівень спільноти. Процес творчості - складний і багатоваріантний. Формування з раннього віку вміння створювати нові предмети спочатку в ідеальному вигляді, а потім втілювати їх в конкретних умовах, розвивається далі у професійній діяльності. Труд сучасної людини набуває все більш творчий характер.

В сучасних умовах проблемі творчості і творчої особистості надають увагу філософи, соціологи, педагоги, психологи. Психологи переконливо довели, що задатки творчих здібностей властиві будь-якій людині, будь-якій нормальній дитині. Відмінність полягає лише в масштабах досягнень і їх суспільної значущості.

Технічна творчість учнів – наймасовіша форма залучення їх до творчості. У визначенні поняття «технічна творчість учнів» існують дві точки зору – педагогічна і психологічна.

Педагоги розглядають технічну творчість учнів не тільки як вид діяльності, направлений на ознайомлення учнів з різноманітним світом техніки, розвитку їх здібностей, але і як один із ефективних засобів трудового виховання і політехнічної освіти. Психологи більше уваги приділяють своєчасному виявлення здібностей учнів до певного виду творчості, встановленню рівня їх формування і послідовності розвитку. Іншими словами, в процес управління творчою діяльністю учнів психологи включають методи правильної діагностики творчих здібностей, які допоможуть зрозуміти в якому виді діяльності і за яких умов учні зможуть найбільш продуктивно проявити себе. Таким чином, з урахуванням педагогічної і психологічної точок зору, технічна творчість учнів – це ефективний засіб виховання, цілеспрямований процес навчання і розвитку творчих здібностей в результаті створення матеріальних об’єктів з ознаками корисності і новизни.

Нове в технічній творчості учнів, в основному, носить суб’єктивний характер. Учні часто винаходять вже винайдене, а виготовлений виріб або ухвалене рішення є новим тільки для його творця, проте педагогічна користь творчої праці безперечна. Результат творчої діяльності учнів – комплекс якостей творчої особи: розумова активність, прагнення здобувати знання і формувати уміння для виконання практичної роботи, самостійність в рішенні поставленої задачі, цілеспрямованість, працьовитість, винахідливість. Технічна творчість знаходиться у складному взаємозв’язку із звичайним мисленням. По-перше, воно розвивається на основі звичайного мислення, тобто всі складові компоненти звичайного мислення властиві і технічному. Наприклад, однією з найважливіших операцій звичайного мислення є порівняння. Виявляється, без нього немислимо і технічне мислення. Те ж можна сказати і про такі операції мислення, як зіставлення, класифікація, аналіз, синтез та ін. Характерним є тільки те, що перераховані вище операції мислення в технічній діяльності розвиваються на технічному матеріалі. По-друге, звичайне мислення створює психофізіологічні передумови для розвитку технічного мислення. В результаті звичайного мислення, розвивається мозок учнів, їх асоціативна сфера, пам’ять, гнучкість мислення.

В той же час понятійно-образний апарат звичайного мислення не має в своєму розпоряджені тих понять і чинів, які необхідні для технічного мислення. Та і самі поняття по характеру в звичайному мисленні і технічному відрізняються між собою. Наприклад, поняття, взяті з матеріалознавства, технології металів та сплавів включають відомості з різних наук (фізики, хімії та ін..). Вони є не механічним конгломератом відомостей, а є єдністю істотних ознак технологічного процесу або явища, що розглядається з погляду різних наук. Але найважливішим є те, що в процесі технічного мислення не ставляться дві відносно самостійні задачі: формування понять, знань і навчання прийомам їх використання. Тут немає проблеми застосування знань тому що вона стоїть завжди сама собою. Вказані дві задачі злиті воєдино в часі, бо технічне поняття (яким би абстрактним воно не було по духу), за змістом за своїм змістом націлене на практичне використання тобто має прикладний характер.

Особливу увагу в процесі технічної творчості учнів повинно надаватися формуванню технічних понять, просторових уявлень, умінь складати і читати креслення і схеми. В процесі технічної творчості учні неминуче удосконалюють свою майстерність у володінні та правильному користуванні креслярським, слюсарним, верстатним обладнанням та пристосуваннями.

Удосконалюючи, свою майстерність, учні набувають особистісні можливості працівника, які в подальшому будуть дозволяти йому самостійно і ефективно реалізовувати цілі процесу над яким потрібно працювати.

Важливе значення технічна творчість відіграє в розширенні політехнічного кругозору учнів. В процесі творчої технічної діяльності вони стикаються з потребою в додаткових знаннях про техніку: у вивченні спеціальної літератури, ознайомленні з новинками техніки, консультаціях фахівців.

Виконання творчої роботи, часто буває пов’язана не лише зі створенням чогось принципово нового, а й може проявлятися на виконавчому рівні, тобто в новому переосмисленні й новому баченні вже існуючого об’єкта. Для того щоб успішно виконати завдання, що виникають у процесі планування, придбання необхідних матеріалів і створення об’єкта, необхідно не лише чітко усвідомити мету розробки того чи іншого об’єкта, мету тієї чи іншої проблеми, а й оволодіти методами їх виконання.

Методи, які практично використовуються для розвитку творчої активності і технічної діяльності учнів, а також засоби, які забезпечують цей розвиток можна показати у вигляді діаграми:




Кожен із цих методів може бути використаний у різних формах: масові й груповій, індивідуальній. При цьому засобом впливу цих методів може виступати, як слово, так і дія. Використання будь-якого з методів підпорядковане єдиній меті: розвитку технічно-творчих здібностей, які включають у себе розвиток творчого мислення, вміння у кожному конкретному випадку ставити передумову, обирати серед них проблему, розв’язувати її, робити висновки.

Саме технічна творчість і розвиває у підлітків ці риси. Технічне мислення є складним технічним явищем. Від звичайного поняття «образне мислення» технічне мислення відрізняється тим, що воно насамперед завжди пов’язане з практикою. Тому для розвитку технічного мислення добираємо такі проблемні завдання, які безпосередньо пов’язані з реальними об’єктами.

У роботі викладача (керівника гуртка технічної творчості) використання вищезазначених методів та засобів повинні розкривати найцікавіші та конкретні питання, які виникають в учнів. Але треба пам’ятати, що учні відчувають потребу не лише в консультаціях, а й у використанні необхідної літератури, практичного розбирання та збирання машин, механізмів, які стосуються їх професії. Допомога учням в переході від загального завдання до конкретного, тобто до елементарних складових, виконання яких не виникає особливих утруднень (розробка того чи іншого виробу здійснюється «зверху-вниз».Вироблення в учнів якостей, необхідних для успішної роботи в умовах, наближених до виробництва. Використання наочних засобів, діючих моделей, механізмів, навчальних фільмів, плакатів. Використання при пошуку розв’язання проблемних завдань завчасно підготовлених запитань(коли інші методи при виконанні пошукових завдань не дають результатів).

Технічна творчість учнів це специфічна форма практичної діяльності.

за характером - це експеримент;

за спрямуванням - це виробнича діяльність;

за завданням - це навчання і виховання.

Експеримент такого роду є для учнів засобом впровадження у своїй діяльності їх власних практичних знань, що наочно обґрунтовують шляхи переходу від пізнання законів натуральної природи до пізнання особливостей їх дії в умовах техніки і матеріального виробництва. Навчально-виробничий технічний експеримент, виступаючи, як результат засвоєння теоретичних знань і трудових навичок, є потужною єдиною ланкою теорії та практики в політехнічній освіті учнів ПТНЗ. Він вочевидь демонструє взаємозв’язок науки і виробництва.

Навчально-виробничий експеримент як процес технічно-творчої діяльності вимагає від учнів, крім глибоких знань предметів професійного циклу, трудових умінь і навичок, ще й ґрунтовного ознайомлення з характером і специфікою виробництва, стосовно якого здійснюється експеримент.

Два роки тому у нас в ліцеї був створений гурток технічної творчості.

Мета діяльності нашого гуртка : Виховувати у членів гуртка інтерес та творчий підхід до виконання технічних робіт пов’язаних з професійною діяльністю.

Розвивати творчі здібності і формувати у них вміння і навички конструкторської і раціоналізаторської діяльності.

Закріпити у гуртківців навики творчого підходу до вирішення технологічних задач та користування технічною літературою.

Заняття гуртка провадяться на базі кабінету « Технічне обслуговування та ремонт машин»

Робота гуртка технічної творчості складається з двох етапів:

- теоретичного;

- практичного;

На теоретичному етапі визначаються основні напрямки роботи. Визначається тема та мета виготовлення того чи іншого об’єкту, збір інформації про об’єкт ( його призначення, будову, застосування). Інформація повинна включати в себе не тільки об’єкти вітчизняного виробництва а й іноземні аналоги. Підбір та вивчення інформації про об’єкт вимагає більш глибоких знань з таких предметів як: матеріалознавство, слюсарні роботи, будова тракторів і автомобілів, технічне обслуговування та ремонт машин, технічне креслення, електротехніка. Вже на теоретичному рівні учнів захоплюють порівняльні характеристики, як з будови об’єкту так і його експлуатаційних властивостей, галузях застосування. Проходить обговорення при якому учні самі визначають необхідність, актуальність, практичність у використанні, економічності матеріалів для виготовлення об’єкту творчої роботи.

Практичний етап включає в себе безпосереднє виконання запланованих робіт, але в творчому процесі можуть виникати зміни, що цілком нормально.

Виконання робіт в першу чергу вимагає від учнів безперечного виконання правил техніки безпеки, протипожежних правил та електробезпеки. Перелік основних робіт, які виконують гуртківці:
  • мийно-очисні роботи;
  • розбирально-складальні роботи;
  • вимірювально-розмічальні роботи;
  • слюсарні роботи;
  • мулярні роботи.

Цей об’єм робіт дає змогу учням напрацьовувати додаткові практичні навички, які будуть допомагати їм в подальшій практичній та професійній діяльності.

Всі творчі роботи які виконувалися учнями, практично задіяні в навчальному процесі нашого ліцею. Це такі об’єкти, як:

Стенд: «Вузли і деталі системи з розподіленим впорскуванням палива»

Наглядні посібники: «Ведучий міст автомобіля з барабанним гальмом» «Гальмівна система легкового авто. Дискові гальма»

Цілий ряд наглядних посібників (розрізи):
  • по системі живлення;
  • по системі охолодження;
  • по системі змащування;
  • по системі запалювання;
  • по гідросистемі.

Технічна творчість, творчі вміння, знання теорії та вміння застосовувати їх в практичній діяльності, самостійно і ефективно реалізовувати особисті проекти – невід’ємний елемент професійної компетентності майбутніх робітників агропромислової галузі.


Заняття гуртка технічної творчості













Наочні посібники, що виготовили гуртківці







Література:

  1. В.І. Амелькіна, В.М.Зайончик «Технічна творчість учнів» - К. Центр учбової літератури, 2010.
  2. А.Андріанова «Технічна творчість учнів» - М. Освіта, 1987.
  3. А.Дворенкіна «Методи синтеза і технічних рішень» - М. Наука. 1977.
  4. Зайончик В.М. «Основи творчо- конструкторської діяльності: Методи і організація» - М.: Видавничий центр «Академія», 2004.