Виховання інформаційної культури та культури читання учнів засобами бібліотечної роботи”

Вид материала

Содержание

3.Повідомлення теми та мети уроку.
4. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.
Повідомлення „дослідників” з історії виникнення газет і журналів.
Повідомлення „Всезнайок”
5. Узагальнення і систематизація знань учнів.
Мандрівка з газетами і журналами.
Друже мій, читай „Барвінок”
6. Підсумок уроку.
Бібліотечні ерудити

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Тема : Дитячі газети і журнали

(Бібліотечний урок)

Мета : Розширити знання учнів про періодичну пресу, спонукати до систематичного ознайомлення з дитячими газетами і журналами. Виховувати у дітей бережне ставлення до періодики, сприяти всебічному розвитку дитячого кругозору.

Обладнання :

Виставка літератури «Про все на світі»
Плакат «Як читати газети і журнали»
Дитячі періодичні видання
Висловлювання відомих людей
Питання вікторини
Вислів «Газети і журнали всім несуть новини звідусіль»
Кросворди «Газета» , «Журнал».

Хід заняття.

Організація класу.

2.Актуалізація навчальної діяльності учнів.

Діти, ми з вами згадаємо деякі відомості про книги . Дайте відповіді на питання:

Книга, що містить відомості з різних тем, розміщених в тематичному чи алфавітному порядку. (енциклопедія)
Довідкове видання , в якому в алфавітному порядку подано слова певної мови.(словник)
Перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім’я автора, рік і місце видання.(титульна)
Подвійний аркуш паперу , який з’єднує книжку з обкладинкою.(Форзац)
Той ,хто написав наукову працю, книгу.(автор)
Книжка, що містить короткі відомості з певних питань.(довідник)
Спеціальний знак, яким позначають на письмі звуки мови, тобто буква.(літера)
Книга ,за якою вивчають учбовий предмет.(підручник)

Так, ви добре справились із завданням.

Ми живемо в час , коли події змінюються з величезною швидкістю. Здається, зовсім недавно була та Новорічна ніч , яка почала відлік нового тисячоліття, ми стали свідками зміни епох. Нам хочеться все пізнати : яким буде цей світ, що станеться з нашою планетою, Всесвітом? Та ,насамперед, нас цікавить, що відбувається в світі щодня, як живуть люди сьогодні, що їх хвилює?

Дізнатися про це нам допомагає, у першу чергу, телебачення, радіо. А ще звідки ми черпаємо новини, дізнаємось, коли розгадаємо два маленькі кросворди.

Розгадування кросвордів «Газета» і «Журнал»

3.Повідомлення теми та мети уроку.

Саме про газети і журнали для дітей ми з вами і поговоримо сьогодні.

Газета і журнал – це ніби молодші брат і сестра книги, так звана, книжкова родина. Про значення книг у житті людства ми всі добре знаємо.

(показати вислів) „Книги мають здатність безсмертя. Вони най довговічніші плоди людської діяльності”, - так говорив англійський письменник Самюел Смайлс.

У Лії Вест є невеличка казка , в якій підкреслюється вагомість старої книги над метеликом-одноденкою - газетою, якою цікавляться один день.

(інсценізація казки Лії Вест „Казка про книжку і газету”)

Казкар : Якось у домі з’явилась нова газета. ЇЇ поклали поряд зі старою книжкою. Газета вгледілася і почала розмову з книжкою.

Газета : - Яка ти стара, пошарпана.

Казкар : Книжка у відповідь нічого не сказала. Та газета не вгавала.

Газета :А я новенька, тільки-но віддрукована. На мене всі чекають, поспішають дізнатися останні новини.

Казкар : Книжка мовчала. Але через деякий час усі в домі прочитали газету і викинули її геть. А стару книжку читають і перечитують ще і сьогодні, бо в ній зібрано багатовікову мудрість людську.

Бібліотекар: Так, серед усіх джерел інформації книга завжди буде займати чільне місце, але, мабуть, ніколи не перестане людина заглядати у поштову скриньку, щоб дістати з неї свіжу ще з характерним запахом друкарської фарби білокрилу голубку-газету, чи яскраво ілюстрований журнал, щоб з головою зануритися у цікаві новини, дізнатися про останні події, повправлятися у майстерності розгадування кросвордів, ребусів, посміятися над новим анекдотом. За швидкість, оперативність донесення інформації газету недарма порівнюють із птахом. Ось послухайте загадку:

Крила птаха не з пір’їн,

А з паперу і з новин.

Він щодня на диво крилах

Їх розносить по квартирах. (Газета)

„За одну лише хвилину

Розповім вам всі новини

Щиру правду розкажу” – звертається до нас газета.

4. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

А звідки так швидко дізнаються про останні новини ті, хто створює газету? У всіх куточках Землі редакції газет мають своїх кореспондентів. Вони уважно слідкують за життям і про найцікавіше негайно повідомляють до редакції газети. За допомогою радіо, телефону, через супутниковий зв’язок, комп’ютер приходять до редакції новини. А наступного дня газета розповідає про них своїм читачам.

Коли ви тримаєте у руках свіжий номер газети, одночасно з вами такий же номер читають тисячі людей. Це тому, що газети друкуються величезними накладами, у багатьох примірниках.

Газету створюють сотні людей – кореспонденти, редактори, друкарі. А ще ті, хто виробляє газетний папір, друкарську фарбу, друкарські машини. А готові видання розвозять в усі кінці світу машини, поїзди, літаки і ін.

Повідомлення „дослідників” з історії виникнення газет і журналів.

Прообразом газети були інформаційні бюлетені, які виходили у Римі ще у І ст.до н.е. – IV ст.н.е. Першими бюлетенями були гіпсові плити, поставлені в Римі за наказом тодішнього правителя Юлія Цезаря. Вони розповідали про різні події з життя міста, вміщували оголошення. Гіпсові плити мали спеціальні назви. Вони, звичайно, не були схожі на справжню газету. І все-таки це були газети: вони виконували одне з основних завдань – повідомляли новини. Плити виставлялись досить значний час. Вони припинили своє існування лише на початку IV ст.н.е.
Перші газети з’явились у Китаї у VІІІ ст.н.е.; у ХVІ ст. відповідно у окремих країнах Європи (1609 р. – у Німеччині, 1616р. – у Голландії, у 1622р. – в Англії). У Венеції у ХVІІ ст. виходила газета „Письмові новини”. Коштувала вона одну гадзетту (гадзетта – Венеціанська монета). За цю дрібну монету можна було купити аркуш дрібно списаного паперу, спеціальний бюлетень з новинами, який стали називати газетою. Писали його від руки. Спочатку в ньому повідомлялися лише новини, що цікавили купців, мореплавців. Потім „письменники новин” стали цікавитися політикою. Так народився термін – газета, а через кілька десятиріч це слово стало навіть власною назвою друкованого листа, який випускався у Франції. Запозичене у французів слово „газета” прижилося у слов’янських мовах. З’явилася й нова професія – „збирач новин”, пізніше їх стали називати журналістами.
Не шовкова сукня, а шовкова газета прославила перуанське місто Пуерто-Макдональдо 1915 року. Редакція газети „Орієнте” почала друкувати своє видання на шовку. Газетярі змушені були вдатися до такого дивацтва, оскільки у місті не було паперу. Шовкова газета мала неабиякий успіх – її відразу ж розкуповували. Кілька таких примірників ще й досі зберігається у колекціонерів.
В Україні перша газета з’явилась у Львові 1749 року. Вона мала назву „Львівський кур’єр”. Пізніше, 1912 року, починають виходити газети у Харкові – „Харьковський еженедельник” та „Харьковские известия”. Згодом з’явилися газети і в інших містах України: „Киевские обьявления”, „Одеський вісник”.
У сучасному Парижі виходить багато курйозних газет, серед яких особливою популярністю користується газета „Ласунка”. Вона друкується на еластичному вафельному листку. Прочитавши газету, її можна з’їсти, запиваючи чаєм. А в іншому французькому місті – Гаврі друкується унікальна газета „Голос водолаза”. Вона цікава тим, що замість паперу випускається на пластмасі і призначена для підводників, які можуть дізнатися про новини не піднімаючись на поверхню.
Слово „журнал” у перекладі з французької мови означає „щоденник”. Журнал це також періодичне видання. Перші журнали з’явилися в Європі у другій половині ХVІ ст., але широкого розповсюдження набули тільки після виходу в світ французького „Жорналь де Саван” („Журнал учених”, Париж, 1665 рік.).
Перші журнали в Україні з’явилися на початку ХІХ ст. Вони видавались у Харкові. За зовнішнім виглядом журнал нагадує книгу. Є журнали присвячені проблемам науки і техніки, історії, філософії, літератури, мистецтва. Є журнали для жінок, дітей, молоді.
Першим журналом для дітей був „Журнал ліліпутів, або Золота бібліотека юних леді й джентльменів”, він почав виходити в червні 1751 року в Лондоні. Мав розміри 10Х6,25см. У ньому друкувалися короткі розповіді, загадки, жарти, малюнки.

Першим, єдиним на всю Україну ілюстрованим художньо-педагогічним журналом для дітей та молоді був „Дзвінок”. Виходив у Львові (1890-1914) двічі на місяць. Його першим редактором був Володимир Шухевич. У цьому журналі вперше побачили світ твори для дітей І.Франка, Л.Українки, Л.Глібова, М.Коцюбинського, О.Пчілки. На початку ХХст. у Києві для дітей виходив журнал „Молода Україна” (1908-1914), який видавала своїм коштом Олена Пчілка.

Бібліотекар: газети і журнали виходять з означеною періодичністю. Давайте з вами дізнаємось, що означають слова: газета, журнал, періодичні видання. Звернемося до допомоги „Всезнайок”.

Повідомлення „Всезнайок”

Періодичні видання – це газети, тижневики, журнали, наукові записки, частини літературно-художніх збірників.

А самі слова „періодичні видання” означають видання, які повторюються через рівні проміжки часу, але містять щоразу інший зміст.

Газета – періодичне, переважно щоденне, друковане на великих аркушах видання, яке містить матеріали про поточні події життя.
Журнал – це періодичне друковане видання у вигляді книжки; книга для обліку відвідування та успішності учнів.

5. Узагальнення і систематизація знань учнів.

Бібліотекар: Перегорнемо сторінку нашої зустрічі, яка розповіла історію створення газет і журналів, і зупинимось на іншій – познайомимося із українськими журналами і газетами для дітей.

І знову нам буде потрібна допомога „Всезнайок”

1. Журналіст – професійний літературний працівник газет, журналів.

2. Редакція – це колектив, що здійснює підготовку видання до друку.

3. Редактор – людина, яка готує видання.

4. Тираж – кількість примірників друкованого видання.

5. Рубрика – розділ у газеті чи журналі.

Перед вами поради, як читати газети і журнали (зачитуємо).

Мандрівка з газетами і журналами.

Бібліотекар: Я хочу познайомити вас з газетами і журналами, які є на нашій виставці. Частину з них можна прочитати в бібліотеці, інші – передплатити.

І. Газети:

1. „Велика дитяча газета” – для дітей віком від 9 років. В ній є безліч корисної інформації, як наукової (історичні, наукові відкриття, міфи, історії з життя видатних людей), так і розважального характеру (головоломки, ігри, лічилки, анекдоти, цікаві оповідання). До кожного номера додається цікава гра, а також – безліч чудових конкурсів.

2. „Новачок” – газета цікава,

Кольорова, повчальна, яскрава.

Його веселі сторінки

Читають діти залюбки.

Щоб і вам не нудьгувати

Почніть мерщій його читати.

Газета познайомить з новими друзями і розважить головоломками й кросвордами. На її сторінках ви знайдете багато цікавинок, які всім можуть бути корисними. За шість років „Новачок” став добрим другом сотням дітей, які його читають, адже він відкриває можливості побачити небачене і дізнатися про те , чого раніше не знали.

3. „Долоньки” - У кожної дитини є мрія у житті -

В „Долоньки” віршенята постати золоті,

Газета надрукує з них віршиків два-три,

І автор стане другом всієї дітвори –

Такий віршик склали про газету „Долоньки” Ольга Маринич з Кіровоградщини. Адже ця газета для дітей, про дітей і найголовніше – з казками, віршами, загадками, які склали діти. Читайте дитячі твори і надсилайте свої в „Долоньки”

4. „Райдуга” – це наша газета, яка розповідає про шкільне життя, містить твори учнів. Газету цю готують і випускають самі учні.

ІІ. Журнали:

„Барвінок” – виходить щомісяця і крокує по всій Україні. Він порадує вас чудовими казками, оповіданнями, легендами, переказами, познайомить з прикметами, прислів’ями, приказками, загадками, іграми, розвеселить у сумні години, підтримає в час скрути, посіє у ваших душах зерна добра, щирості, любові.

А тепер, діти розкажіть що ви знаєте про „Барвінок”:

1. Народився „Барвінок” в 1928 році в м.Києві. але до 1941 року журнал виходив під назвою „Жовтеня”. На початку 1945 року було відновлено випуск журналу з новою назвою „Барвінок”, яка співзвучна з іменем весняної, ніжної квітки оспіваної у піснях, легендах за стійкість, здатність зеленіти в найлютіші морози. Редактором стала українська письменниця Наталя Забіла.

2. Чи читаєш ти „Барвінок”

Друже мій, читай „Барвінок”,

Передплачуй без вагань

Двадцять вісім лиш сторінок,

А цікавинок, а знань!

В ньому, вічно молодому,

Все для нас — краси зразок.

Скільки віршиків у ньому!

А малюнків, а казок!

Що краса це барвінкова

— Знають юні і малі,

А духмяна рідна мова,

Рідні пахощі землі!

А мандрівки, а пригоди,

Серед буднів, серед свят!

Ще й любов 'ю до природи,

До звірят і пташенят.

Знайдеш ти й веселі жарти,

Разом ми посміємось

(Прочитать пильніше варто

— І впізнаєш ти когось!)

А ще хочу я, щоб знав ти,

Що між друзів є твоїх

Барвінчата-космонавти,

Прочитаєш і про них!

Двадцять вісім лиш сторінок,
А цікавинок, а знань!
Друже мій, читай «Барвінок»,
Передплачуй без вагань! (Д. Білоус)

2. «Весела перерва» — загальноукраїнський пізнавально-гумористичний кольоровий журнал для школярів. Журнал розповість, покаже та допоможе:

• вирушити у цікаву подорож до Країни знань

• знайти друзів в усьому світі

• вивчати англійську легко та весело

• працювати на комп’ютері по-справжньому

• взяти участь у конкурсах та виграти приз

• весело проводити час із навчальними кросвордами та історичними коміксами.

3. «Веселі уроки» — навчально-пізнавальний журнал для учнів 1—11 класів.

Енциклопедія навчальних матеріалів, цікавих фактів та корисних порад, які допомагають учням успішно навчатися в школі.

Ви дізнаєтесь з журналу:

про цікаві фізичні та хімічні досліди
про вулкани, цунамі, землетруси
про найдивовижніших тварин та рослин
про найбільші катастрофи планети, про таємниці Землі та космосу
про Інтернет та будову комп’ютера
про поради для майбутніх мільйонерів

„Юний моделіст-конструктор”. Якщо ви хочете власноручно створити чудову модель-копію літака, автомобіля чи навіть вітрильника – тоді цей журнал саме для вас. У кожному його номері містяться кольорові картонні деталі для конструювання моделей-копій військової та цивільної техніки. Разом з журналом ви поринете в цікавий світ технічної творчості та дізнаєтесь про будову й історію створення техніки різних країн і років.

Бібліотекар: (роздати журнали учням) Діти розгляньте журнали і коротенько розкажіть:

Назва, номер, рік видання.
Хто і де видає журнал чи газету.
Кому адресовані журнал, газета.
Як часто видається газета чи журнал.
Який тираж видання.
Які рубрики містить журнал.
Які з них ви читали раніше?
Які журнали і газети є у вас вдома?
Які журнали є в нашій бібліотеці?

Про що можна дізнатися з обкладинки журналу?

6. Підсумок уроку.

Бібліотекар. На нашому уроці присутній «кореспондент» шкільної газети „Райдуга”. Він хоче взяти у вас інтерв'ю.

Кореспондент. Добрий день! Назвіться будь-ласка.

Що ви цікавого дізнались з уроку?

Чому газету назвали «газета»?

Що таке журнал?

Як називаються газети та журнали одним словом?

Які журнали вам найбільше сподобались?

Які ви читаєте газети?

Чим ви будете користуватись, якщо зустрінете незнайоме слово?

Назвіть місцеву газету. Кому вона адресована: дорослим чи дітям?

Бібліотекар. Діти, я сподіваюсь, що урок для вас був корисним. Читаючи дитячі журнали і газети ви відкриєте для себе світ знань, умінь, доброти. Адже ви знаєте: «Хто багато читає, той багато знає». Отож дружіть з книжковою родиною.

7. Домашнє завдання: Підготувати розповідь про дитячу газету чи журнал (на вибір).

БІБЛІОТЕЧНІ ЕРУДИТИ

Вікторина 1

1. В якому році було прийнято закон України „ІІро бібліотеки і бібліотечну справу” (1995 р.)

2. Заклад культури, що організовує збір, зберігання творів друку та інших носіїв інформації?

(Бібліотека)

3. Що означає слово «книга»?

(Книга — походить від церковно-слов'янського виразу «кьнигы», що означає букви, і взагалі письмо)

4. Пам'ятка старовинного письменства?

(Рукопис)

5. Назвіть першу українську друковану книгу. Де і коли вона була видана? («Часослов», 1616 р.)

6. Хто з відомих письменників і вчених був бібліотекарем?

(Герцен, Крилов, Сурков, Сейфуліна, Лобачевський)

7. Яка пам'ятка давньої літератури пов'язана з Сумщиною?

(«Слово о полку Ігоревім»)

8. Що таке ІSВN?

(Міжнародний стандартний книжковий номер)

9. Скорочене написання слова або групи слів?

(Абревіатура)

10. Видання, що містить найбільш цікаві матеріали (часто в скороченому вигляді), передруковані з інших видань?

(Дайджест)

11. Рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, що складається і не потребує розрізування під час читання?

(Буклет)

12. Матеріал для письма, що застосовувався в Єгипті? (Папірус)

13. Спеціально змінена систем а (зрозуміла тільки вузькому колу осіб)? (Тайнопис)

14. Особа чи організація, яка фінансує якийсь захід?

(Спонсор)

15. Рослини, що стали символом України?

(Верба, калина)

Вікторина 2

1. Яку назву має головна бібліотека України? (Національна парламентська бібліотека України)

2. Хто був засновником першої на Русі бібліотеки?

(Я.Мудрий)

3. З яких матеріалів, крім паперу, виготовлялись книги? (Береста, пергамент, глина, шовк)

4. Основний історичний жанр слов'янської літератури XI—XVIII ст.? (Літопис)

5. З якої книги починається історія популяризації української книги?

(«Енеїда» І.Котляревського)

6. Хто очолює Українську бібліотечну асоціацію?

(В.Пашкова)

7. Будинок-музей якого письменника знаходиться в м. Суми?

(А.П.Чекова)

8. Що таке ІФЛА?

(Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій)

9. Невелике за обсягом друковане видання? (Брошура)

10. Несамостійна частина видання, що пояснює, коментує, доповнює його? (Додаток)

11. Товста книга великого формату?

(Фоліант)

12. Книжковий знак, ярлик, що наклеюється на книгу, на якому вказується ім'я, прізвище власника, його професія.

(Екслібрис)

13. Одна із слов'янських абеток.

(Кирилиця)

14. Скільки років нараховує історія літописання і книжкової справи в Україні? (1000 років)

15. Хто автор слів гімну України?

(П.Чубинський)

Літературні вікторини

Вікторина „Пам'яті Т.Г.Шевченка”

1. Як звали матір Тараса?

(Катря)

2. Коли народився Т.Шевченко? (9березня 1814 р.)

3. Як звали сестер і братів Шевченка? (Катерина, Ярина, Марія, Микита і Йосип)

4. В якому селі народився Тарас?

(Моринці)

5. Прізвище прапрадіда Тараса.

(Швець)

6. Село, в якому минуло дитинство.

(Кирилівка)

7. Ім'я улюбленого Тарасового діда.

(Іван)

8. Прізвище пана, кріпаком якого був Шевченко.

(Енгельгардт)

9. Прізвище дяка — першого вчителя Тараса.

(Савчир)

10. В яких творах Шевченко описує своє дитинство?

(«Мені 13 минало», «Якби ви знали паничі», «І золотої, й дорогої»)

11. На якому році помер Шевченко і де його поховано?

(47 років і 1 день, помер у Петербурзі, там же був похований на Смоленському кладовищі 13 березня 1861 р. Через 40 днів труну перевезли в Україну і поховали в Каневі на Чернечій, горі)

Вікторина «Сторінками підручника»

Blog

Виховання інформаційної культури та культури читання учнів засобами бібліотечної роботи”

Содержание