Geum.ru

Визначення потенційних зон Надзвичайних ситуацій для управління безпекою життєдіяльності населення Сердюк А. М

Вид материалаДокументы

Содержание


Перелік посилань
Подобный материал:
УДК 316.75; 614.7; 504.06


Визначення потенційних зон Надзвичайних ситуацій для управління безпекою життєдіяльності населення


Сердюк А.М.1, Турос О.І.1, Петросян А.А.1, Картавцев О.М.1,

Бичков В.В.2, Вознюк О.В.1


Державна установа „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМНУ”, м.Київ1

Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), м. Київ2


Всі надзвичайні ситуації можна розділити на природні - метеорологічні, топологічні, теллурічні і тектонічні, епідемії і техногенні - авіаційні катастрофи, автомобільні та залізничні аварії, аварії на морських і річкових судах; радіаційні, шахтні, рудникові, на хімічних підприємствах, трубопроводах і т.д..

Складні технології, енергоозброєння та інші особливості сучасного виробництва в багато разів збільшують вірогідність виникнення аварійних ситуацій, роблять їх більш небезпечними для населення і навколишнього природного середовища. Самими небезпечними є аварії на підприємствах хімічної і нафтохімічної промисловості, що супроводжуються викидами в атмосферу отруйних хімічних речовин або забрудненням унаслідок їх розлиття на великі площі. В Україні всі заходи у сфері аварійної готовності та кризового реагування інтегровано в Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі – ЄДС НС), що створена та діє згідно з постановою КМУ від 3 серпня 1998 року за № 1198 [1].

Надзвичайні ситуації супроводжуються дією на людину різних шкідливих і небезпечних чинників. Несприятлива дія на людину хімічного чинника в надзвичайних ситуаціях обумовлена непланованим і некерованим викидом небезпечних хімічних речовин. Хімічні речовини можуть діяти на організм людини, як безпосередньо при попаданні на шкіру та в травний тракт, так і інгаляційно. Велика різноманітність хімічних речовин, їх взаємодія при аварійній ситуації з утворенням нових, інколи більш токсичних сполук, визначає характеристику вогнища аварії.

Для повної характеристики осередків хімічного ураження необхідно враховувати фізико-хімічні властивості речовини, що визначають стійкість вогнища, ступінь небезпеки хімічного забруднення, можливість вторинного ураження.

За швидкістю розвитку патологічних порушень і, отже, формування санітарних втрат, всі хімічні речовини які є причиною НС, підрозділяються на три основні групи [2,3].

До першої групи відносяться речовини швидкої дії. Розвиток симптомів інтоксикації при цьому спостерігається протягом декількох хвилин. До речовин цієї групи відносяться синильна кислота, акрилонітріл, сірководень, оксид вуглецю, оксиди азоту, хлор і аміак у високих концентраціях, фосфорорганічні з'єднання та ін.

До другої групи відносяться речовини сповільненої дії з розвитком симптомів інтоксикації протягом декількох годин (динітрофенол, диметилсульфат, метилбромід, метилхлорид, оксихлорид фосфору, окис етилену, трихлористий фосфор, фосген, хлорид сірки, етиленхлорид, етиленфторид та ін.).

До третьої групи відносяться речовини повільної дії з розвитком симптомів інтоксикації в строк до двох тижнів (метали, диоксини та деякі інші). Необхідно звернути увагу на той факт, що існує ціла низка речовин, при дії яких спостерігається прихований (латентний) період інтоксикації.

Зважаючи на вищевикладене, у контексті рішення задач оцінки експозиційних навантажень, обумовлених забрудненням атмосфери, враховуючи дані метеорологічних спостережень, топографії та характеристики землекористування у м. Запоріжжя, була адаптована програма ISСSТ3 Aеrmod для розрахунку середньорічних концентрацій [4,5].

На основі розрахованих рівнів експозиції були встановлені характеристики ризику для м. Запоріжжя від забруднення атмосферного повітря, обумовлені викидами стаціонарних джерел.

Для речовин, що не володіють канцерогенною дією оцінка ризику проводилася на основі розрахунку коефіцієнтів небезпеки HQ, що є співвідношенням між величинами експозиції і безпечним (референтним) рівнем дії та індексами небезпеки (НІ) [6].

На підставі розрахованих коефіцієнтів небезпеки ризик розвитку неканцерогенних захворювань від досліджуваних підприємств (найменша та найбільша концентрація), має наступний вигляд, де найбільш вагомими є: азоту діоксид HQ=0,6÷9,8, аміак HQ=0,04÷20,04, ангідрид сірчистий HQ=0,82÷24,54, ванадій та його сполуки HQ=0,4÷75,74, формальдегід HQ=0,015÷78,45, хром та його сполуки HQ=0,1÷80,5, водню хлорид HQ=0,04÷93,83, алюмінію оксид HQ=1,32÷122,92, нікель та його сполуки HQ=0,16÷162,06, сірководень HQ=0,12÷257,04, бенз(а)пірен HQ=0,615÷273, сірчана кислота HQ=1,04÷480,87, хлор та його сполук HQ=0,92÷877,74, мідь та її сполуки HQ=0,75÷905,5, марганець та його сполуки HQ=24,9÷1808.

Найбільш несприятливим відносно ризику розвитку неканцерогенних ефектів з урахуванням розрахованих індексів небезпеки є вплив на:
  • органи дихання (HQ=907) за рахунок: міді та її сполук (у перерахунку на мідь), хлору та сполук хлору, сульфатної кислоти (сірчана кислота), бенз(а)пірну, сірководню, нікелю та його сполук, алюмінію оксиду, хрому та його сполук, формальдегіду,
  • центральну нервову систему (HQ=403) за рахунок: хлору та сполук хлору, сульфатної кислоти (сірчана кислота), нікелю та його сполук, бензолу, ксилолу, фенолу, акрилонітрилу, метану, стиролу,
  • імунну систему (HQ=42) за рахунок нікелю та його сполук та формальдегіду,
  • репродуктивну систему (HQ=2), за рахунок свинцю та його сполук
  • кров (HQ=33), за рахунок нікелю та його сполук, азоту діоксиду, бензолу, свинцю та його сполук,
  • розвиток (HQ=60), за рахунок бенз(а)пірену, бензолу, толуолу.

На підставі результатів попередніх досліджень були проведені розрахунки канцерогенних ризиків пріоритетних полютантів. Проведені розрахунки показали, що найбільший внесок у рівень індивідуального канцерогенного ризику вносять наступні речовини:
  • нікель та його сполуки (133 додаткових випадків смерті на протязі життя та 1,9 додаткових випадки в рік);
  • хром та його сполуки (12723 додаткових випадків смерті на протязі життя та 182 додаткових випадки в рік);
  • сажа (153 додаткових випадків смерті на протязі життя та 2,2 додаткових випадки в рік);
  • бензол (119 додаткових випадків смерті на протязі життя та 1,7 додаткових випадки в рік);
  • бенз(а)пірен (19 додаткових випадків смерті на протязі життя та 0,27 додаткових випадки в рік);
  • акрилонитріл (5 додаткових випадків смерті на протязі життя та 0,1 додаткових випадки в рік).

Як випливає з виконаних розрахунків, середній сумарний канцерогенний ризик для інгаляційного шляху надходження від пріоритетних полютантів м. Запоріжжя сягає достатньо високих значень та складає ICRtotal= 1,31 * 10-3, Популяційний канцерогенний ризик РСR від пріоритетних канцерогенів складає близько 13002 додаткових випадків онкозахворювань на протязі життя (70 років) на популяцію або 186 додаткових випадків в рік [7,8].

На сьогодні в Україні відсутня нормативно-правова база щодо організації та проведення санітарно - гігієнічних заходів у критичних випадках забруднення довкілля хімічними речовинами. Єдиним інструментом регулювання хімічного забруднення атмосферного повітря є гігієнічні нормативи: гранично - допустимі концентрації (ГДК), орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), гранично допустимі викиди (ГДВ), які не завжди гарантують повну безпеку чи збереження здоров’я всіх груп населення в умовах антропогенних аварій та стихійних лих [9,10].

Таким чином виникає потреба в проведенні досліджень у визначенні

зон найбільшого техногенного навантаження підприємств підвищеної небезпеки на стан здоров’я населення, а саме створення діючої моделі управління НС у критичних ситуаціях, використовуючи сучасні геоінформаційні технології.

Створена система дозволить корегувати гігієнічні регламенти, прийняті для комфортних умов, що додає практичну значущість для проведення заходів, направлених на захист людини в надзвичайних ситуаціях та може рекомендуватися для забезпечення динамічної оцінки управління якістю довкілля, оцінок економічної ефективності природоохоронних заходів, та визначатиме загальні обсяги заходів щодо управління ризиком у критичних ситуаціях [11,12].

Проведені дослідження можуть бути основою для визначення границь допустимого ризику, проведення екологічного аудиту та сертифікації промислових підприємств, що тісно пов’язано з можливістю вступу нашої країни до WTO, впровадженню медичного та екологічного страхування населення України. Визначення збитків здоров’ю, що викликає хімічне забруднення атмосферного повітря, може бути покладено в основу екологічного маркування підприємств, реалізації державних профілактичних заходів, спрямованих на зниження смертності працездатного населення та підвищення трудових резервів держави.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1. Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (Затв. Постановою КМУ від 3 серпня 1998 року за № 1198) // Офіційний вісник України.– 1998.– № 31.– 41 с.
  2. Надання медичної допомоги на догоспитальному етапі ураженим при масовому інгаляційному отруєнні невідомою речовиною: Допомога для лікарів / І.В.Воронцов, Л.І..Івашина, Г.А.Газієв та ін. / ВЦМК «Защита».– 40 с.– (Додаток до журн. «Медицина катастроф», № 7; 2001).– С. 5-10, 14-18.
  3. Владимиров В.А., Лукьянченков А.Г. Химические аварии: реальность и тенденции // Химия в России. –1998. –№ 4. –С. 9-13.
  4. Guidelines for Ecological Risk Assessment / U.S. Environmental

Protection Agency. - Washington, DC, 1998. - 114p.
  1. Guidelines: Health risk assessment and valuation of human health /

Environmental Protection Agency. - Washington: 2001.- 32 р.
  1. Руководство по оценке риска для здоровья населения при

воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. – М.: Федеральный центр Госсанэпиднадзора Минздрава Росси, 2004. – 143 с.
  1. Турос О.І., Петросян А.А., Мазко Л.В. Використання методології

ризику при оцінці впливу мілкодисперсного пилу на стан здоров’я населення //Перший Всеукраїнський з’їзд екологів. Тези доповідей. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. - C. 244-245
  1. Використання оцінки ризику для здоров’я населення в пілотному

проекті американської агенції з охорони довкілля щодо впровадження методології оцінки ризику в Україні / Сердюк А.М., Турос О.І., Петросян А.А. и др. // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць. – К., 2006. - Вип.48. – С. 39-43.


  1. Методические рекомендации по разработке максимально–допустимых концентраций опасных химических веществ / Л.А. Тиунов, В.В. Кустов, А.В. Седов и др. – М.-Л., 1986. – 14 с.
  2. Ильина С.Л., Семкина Г.А., Морозов И.С. Фармакологическая коррекция функционального состояния и работоспособности персонала аварийно – спасательных формирований: Методические рекомендации. – М.: ВЦМК «Защита», 2000.– 24 с.
  3. Воронцов И.В., Простакишин Г.П. Медико-санитарные последствия химических аварий и их ликвидация // Безопасность России. Медицина катастроф и реабилитация.– М.: МГФ «Знание», 1999.– С. 395-418.
  4. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии

химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Г.Г. Онищенко, С. М.Новиков, Ю. А.Рахманин и др.; НИИ ЭЧ и ГОС – М., 2002. - 408 с.