Програма вступного іспиту зі спеціальності 050201 «Менеджмент організацій»

Вид материалаДокументы

Содержание


Рекомендована література
Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів.
Характеристика змісту програми.
1.1. Функція планування в системі менеджменту.
1.2. Функція організації в системі менеджменту.
2.1. Функція мотивації в системі менеджменту.
2.2. Функція контролю в системі менеджменту.
2.3. Функція координації в системі менеджменту.
3.1. Макроекономічне прогнозування
3.2. Макроекономічне програмування
Модуль 4. державне регулювання економіки
4.2. Методи фінансового регулювання економіки
4.3. Державне регулювання інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності
Ii. система оцінювання
Завдання теоретичного рівня
Завдання операційного рівня
Iii. зразок екзаменаційного білету
Iv. література
Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана


ПРОГРАМА

вступного іспиту


зі спеціальності 8.050201 «Менеджмент організацій»

( спеціалізація «Менеджмент державних установ»)

на освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр»


Київ КНЕУ 2010

Програма вступного іспиту зі спеціальності 8.060201 – “Менеджмент організацій” (спеціалізація “Менеджмент державних установ”) на освітньо – кваліфікаційний рівень “магістр”. – К.: КНЕУ, 2007. – 15 с.


Концепцію програми вступного іспиту в КНЕУ на освітньо – кваліфікаційний рівень “магістр” розроблено творчою групою у складі:

керівник творчої групи А.Ф. Павленко – ректор КНЕУ, д-р екон. наук, проф., акад.. АПН України;

заступник керівника творчої групи С.В. Степаненку – проректор КНЕУ, канд. екон. наук, проф.;

Д.Г. Лук’яненко, д-р екон. наук, проф.;

А.П. Наливайко, д-р екон. наук, проф.;

М.М. Коцупатрий, канд. екон. наук, проф.


Програму вступного іспиту зі спеціальності 8.060201 - “Менеджмент організацій” на освітньо – кваліфікаційний рівень “магістр” підготували:

А.Г. Савченко, д-р екон. наук, проф.;

В.М. Багацький, канд. екон. наук, доц.;

Т.В. Омельяненко, канд. екон. наук, доц.;

Г.О. Пухтаєвич, канд. екон. наук, проф.;

Є.І. Равікович, канд. екон. наук, доц.;

С.М. Соболь, канд. екон. наук, доц.;

С.М. Чистов, канд. екон. наук, доц.;

З.Є. Шершньова, канд. екон. наук, доц.


Науковий редактор В.М. Данюк, канд. екон. наук, проф.


КНЕУ, 2010


Зміст


ВСТУП

ПРОГРАМА

Модуль 1. Функції планування та організації в системі менеджменту..............

1. 1. Функція планування в системі менеджменту

1.2. Функція організації в системі менеджменту

Модуль 2. Функції мотивації, контролю та координації в системі менеджменту

2.1. Функція мотивації в системі менеджменту.........................................................

2.2. Функція контролю в системі менеджменту

2.3. Функція координації в системі менеджменту

МОДУЛЬ 3. Стратегія соціально – економічного розвитку країни

3.1. Макроекономічне прогнозування ........................................................................

3.2. Макроекономічне програмування .......................................................................

Модуль 4. Державне регулювання економіки

4.1. Основні засади державного регулювання економіки .......................................

4.2. Методи фінансового регулювання економіки ...................................................

4.3. Державне регулювання інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності ..

Структура екзаменаційного білету

Критерії оцінювання письмових відповідей на іспиті

Рекомендована література


ВСТУП


Мета вступного іспиту – з’ясування рівня знань та вмінь, необхідних абітурієнтам для опанування ними магістерських програм за спеціальністю та проходження конкурсу. Завданнями вступного іспиту є: оцінка теоретичної підготовки вступників з дисциплін фахової підготовки бакалавра; виявлення рівня і глибини практичних умінь і навичок; визначення здатності застосування набутих знань. Умінь і навичок під час розв’язання практичних ситуацій.

Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів. Для успішного засвоєння освітньо – професійної програми магістра абітурієнти повинні мати базову вищу освіту за однойменною спеціальністю та здібності до оволодіння знаннями, уміннями і навичками в галузі загальноекономічних та конкретно – економічних наук. обов’язковою умовою є вільне володіння державною мовою.

Характеристика змісту програми. Програма вступних іспитів охоплює коло питань, які в сукупності характеризують вимоги до знань і вмінь особи, що бажає навчатись у магістратурі КНЕУ з метою одержання освітньо – кваліфікаційного рівня “магістр” за спеціальністю “Менеджмент організацій” зі спеціалізації “Менеджмент державних установ”. Програму розроблено відповідно до Освітньо - кваліфікаційної характеристики бакалавра з менеджменту, якою встановлено галузеві кваліфікаційні вимоги бакалавра з менеджменту і державні вимоги до властивостей і якостей особи, котра здобула базову вищу освіту за професійним спрямуванням “Менеджмент організацій”. Особливістю програми є те, що вона побудована за функціональними модулями і має міжпредметний синтетичний характер. Модулі програми відповідають функціям, для виконання яких має бути підготовлений бакалавр зі спеціальності “Менеджмент організацій” за спеціалізацією “Менеджмент державних установ”.

Під час формування модулів даної програми враховувалися дисципліни циклу професійної підготовки, передбачені Освітньо – професійною програмою підготовки бакалавра за спеціальністю “Менеджмент організацій” та її варіативної компоненти “Менеджмент державних установ”. У кожному модулі подається інтегрований матеріал певного функціонального спрямування з різних дисциплін. При цьому органічно поєднуються теоретичні і прикладні питання та матеріал операційного характеру, що дозволяє виявити знання і уміння використовувати категоріальний апарат, методи обґрунтувань й розрахунків за окремими функціями менеджера організації.

Порядок проведення іспиту визначається Положенням про приймальну комісію КНЕУ.


ПРОГРАМА


Модуль 1. Функції планування та організації в системі менеджменту .


1.1. Функція планування в системі менеджменту.


Місце і значення планування у циклі менеджменту. Основні елементи системи планування. Етапи процесу планування: визначення цілей; розробка стратегії; надання стратегії конкретної форми. Типи планів в організації: стратегічні та оперативні, короткотермінові та довготермінові плани, завдання та орієнтири. Кількісні та якісні методи прогнозування. Фактографічні методи прогнозування (екстраполяції, функцій, кореляційно-регресійних моделей).

Класифікація цілей організації. Вимоги до вірно сформульованих цілей. Характеристика методів постановки цілей. Сутність концепції управління за цілями (концепція МВО). Алгоритм процесу управління за цілями, його переваги та недоліки.

Поняття стратегії та її елементи. Характеристика рівнів стратегії: загальнокорпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія. Технологія стратегічного планування. Складові елементи місії організації. Основні методи аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Методика оцінки сильних та слабких сторін організації. Основні методи оцінки економічного потенціалу та динаміки розвитку потенціалу. Стандартні методи дослідження ринку та оцінки позиції організації на ньому. Методика SWOT-аналізу. Методи творчого пошуку альтернативних варіантів. Інструменти оцінки стратегічних альтернатив. Застосування методу пакетного менеджменту та життєвого циклу для вибору загальнокорпоративної стратегії. Сутнісна характеристика стратегій бізнесу (за М. Портером) та сфери їх застосування.

Використання методу «дерева рішень» для вибору оптимального варіанту плану дій організації. Методи обґрунтування рішень в умовах невизначеності. Характеристика та сфери застосування експертних методів у плануванні діяльності організації.

Тактичні та оперативні плани діяльності організації. Класифікація методів планування діяльності та розвитку організації. Визначення мінімально ефективного розміру виробництва. Характеристика складових ефекту масштабу виробництва. Визначення раціонального обсягів залучення ресурсів на основі аналізу виробничої функції та функції витрат.


1.2. Функція організації в системі менеджменту.

Сутність функції організації та її місце в системі управління. Основні складові організаційної діяльності. Організаційна структура як результат організаційної діяльності. Схема організаційної структури управління. Вплив технології, розмірів організації, зовнішнього середовища і стратегії на організаційну структуру.

Сутнісна характеристика процесу проектування робіт в організації. Методи проектування і перепроектування робіт в організації. Методи нормування праці і способи встановлення норм. Поняття, принципи класифікації та базові схеми департаменталізації.

Поняття «делегування повноважень» і типи повноважень (лінійні, штабні, функціональні). Співвідношення категорій «вплив», «влада», «повноваження», «лідерство». Централізація і децентралізація. Поділ управлінської праці (сфери і рівні менеджменту). Діапазон контролю і фактори, що впливають на його величину. Висока і плоска структури організації: переваги і недоліки. Механізми вертикальної і горизонтальної координації робіт і видів діяльності в організації.

Характеристика основних типів організаційних структур управління: лінійної, функціональної, лінійно-функціональної, дивізіональної, матричної. Мережеві організаційні структури. Сфери застосування різних типів організаційних структур. Фактори, що впливають на формування організаційної структури управління. Характеристика методів вибору типу організаційної структури.

Модель процесу управління організаційними змінами. Причини опору організаційним змінам. Варіанти стратегії подолання опору змінам. Вибір тактики проведення організаційних змін.

Проектно-конструкторська підготовка виробництва: зміст, завдання та етапи. Технологічна підготовка виробництва: порядок, склад документації. Методика вибору варіанту технологічного процесу. Визначення норми штучного часу на операцію.


Модуль 2. Функції мотивації, контролю та координації в системі менеджменту.


2.1. Функція мотивації в системі менеджменту.


Сутнісна характеристика мотивації як функції управління. Співвідношення понять "потреби", "спонукання", "стимули", "мотивація". Види стимулів та їх характеристика. Модель процесу мотивації. Внутрішнє і зовнішнє винагородження. Класифікація потреб співробітників організації відповідно до теорії змісту мотивації. Метод збагачення праці і його застосування в практичній діяльності організації. Основні фактори мотивації згідно процесного підходу.

Методи вимірювання продуктивності праці. Показники оцінки рівня продуктивності праці та методика їх розрахунку. Методика розрахунку впливу факторів на рівень продуктивності праці. Методи мотивації результативної діяльності працівників.

Функції заробітної плати. Форми та системи оплати праці. Сутнісна характеристика тарифної системи. Методика визначення заробітку працівника за різних систем оплати праці. Склад та структура заробітної плати (основна та додаткова заробітна плата). Основні принципи формування системи преміювання персоналу організації. Особливості організації преміювання окремих категорій персоналу організації. Участь працівників у прибутках підприємства.

Модель процесу комунікацій. Міжособистісні та організаційні комунікації. Усна, письмова та невербальна комунікації, їх форми, переваги та недоліки. Формальні та неформальні організаційні комунікації. Поняття "комунікаційна мережа". Типи комунікаційних мереж в групах. Індивідуальні перешкоди на шляху ефективної комунікації. Організаційні комунікативні бар’єри. Шляхи подолання перешкод до ефективної комунікації. Модель вибору стилю комунікації.


2.2. Функція контролю в системі менеджменту.

Роль і місце контролю в системі управління. Етапи процесу контролю: вимірювання процесів; порівняння реального виконання із стандартами; оцінка та реакція. Модель процесу контролю. Види управлінського контролю: попередній; поточний; заключний.

Класифікація інструментів управлінського контролю. Фінансовий контроль та його основні складові. Характеристика та сфери контролю інструментів аналізу фінансової звітності. Різновиди та сфери контролю аналізу фінансових коефіцієнтів. Сутність та складові операційного контролю. Графік Гантта. Сітьовий графік. Розрахунок параметрів сітьового графіку, визначення тривалості «критичного шляху». Розрахунок витрат на управління запасами.

Сутнісна характеристика контролю якості продукції. Методи оцінки рівня якості (об’єктивний, органолептичний, диференційований). Види і методи технічного контролю якості. Показники оцінки рівня якості продукції та методика їх розрахунку. Застосування статистичних методів у технології приймального контролю.

Контроль поведінки працівників: модель; методи оцінки реального виконання; прямий управлінський контроль; замінники прямого управлінського контролю.

Ефективність контролю. Основні характеристики ефективної системи контролю. Дисфункціональний ефект системи контролю та методи його подолання.

Ефективність діяльності організації. Поняття “організаційна ефективність”. Видова класифікація ефективності організації: індивідуальна, групова, загальноорганізаційна. Особливості оцінки організаційної ефективності.

Концепції визначення ефективності управління: цільова; системна; на основі досягнення балансу інтересів, функціональна та композиційна. Критерії ефективності управління організацією за зазначеними концепціями. Напрямки підвищення ефективності управління організацією.


2.3. Функція координації в системі менеджменту.

Сутнісна характеристика координації як функції менеджменту. Зв'язок координації з рештою функцій менеджменту. Змістовна характеристика оперативно-календарного планування. Міжцехове та внутрішньоцехове оперативне планування. Методика розробки календарного плану виробництва. Календарно-планові нормативи планування та організації виробництва на підприємствах одиничного типу, у серійному виробництві та масовому виробництві. Класифікація систем оперативного планування. Визначення оптимального (економічного) розміру замовлення.

Сутнісна характеристика і задачі диспетчеризації виробництва. Елементи диспетчеризації. Об’єкти диспетчеризації в одиничному та серійному виробництві.

Структура виробничого циклу і фактори, що його визначають. Методи розрахунку тривалості виробничого циклу. Побудова графіків та розрахунок операційного циклу за послідовного, паралельного та паралельно-послідовного способів поєднання операцій. Визначення потреби і регулювання запасів інструментів. Методика визначення потреби у матеріальних ресурсах. Визначення економічно оптимального розміру партії деталей. Визначення норми оперативного часу на оброблення деталі.


Модуль 3. СТРАТЕГІЯ СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ


3.1. Макроекономічне прогнозування


Соціально – економічне прогнозування. Сутність понять: проноз, гіпотеза, план (програма). Функції соціально – економічного прогнозування. Принципи соціально – економічного прогнозування: наукової обґрунтованості, адекватності, альтернативності, системності, цілеспрямованості. Класифікація соціально – економічних прогнозів. Типологія методів прогнозування. Інтуїтивні та формалізовані методи прогнозування.

Методи макроекономічного прогнозування. Суб’єктивні (експертні) методи. Процедура проведення експертизи та аналіз експертних оцінок. Прогнозування часових рядів: механічні та аналітичні методи згладжування часових рядів; методи фільтрації сезонної компоненти; методи прогнозування випадкових компонент. Прогнозування на основі регресійної моделі.

Прогнозування макроекономічного розвитку. Короткострокове прогнозування ВВП за категоріями доходів та кінцевого використання; середньо- та довгострокове прогнозування ВВП. Прогнозування зайнятості населення; розрахунки показників ринку праці; міжгалузевий баланс на основі витрат праці; прогнозування рівня безробіття.

Лінійна статична міжгалузева модель виробництва та розподілу продукції. Прогнозування динаміки коефіцієнтів МГБ. Динамічна багатогалузева модель виробництва та розподілу продукції. Мультиплікаторна модель Кейнса. Динамічна модель відкритого типу змішаної економіки. Макроеконометрична модель прогнозування економіки України – УКРМАКРО.

Прогнозування окремих макроекономічних процесів. Прогнозна лінійна регресійна модель чистого експорту. Авторегресійна прогнозна модель чистого експорту. Прогнозування валютного курсу. Прогнозування індексу споживчих цін на базі моделі факторного аналізу. Багатофакторні регресійні моделі інфляції. Економетричні моделі прогнозування темпів інфляції.


3.2. Макроекономічне програмування


Державна програма економічного і соціального розвитку України (ДПЕСР). Зміст ДПЕСР України на середньо – та короткостроковий періоди. Послідовність розробки ДПЕСР. Принципи макроекономічного програмування. Система показників макроекономічних програм. Методи планово – економічних розрахунків. Система балансів, норм і нормативів. Структура ДПЕСР України. Розділи і розрізи макроекономічних програм.

Цільові комплексні програми (ЦКП). Класифікація ЦКП. Життєвий цикл ЦКП. Зміст етапів програмно - цільового планування: відбір переліку проблем, що підлягають програмному розв’язанню; формування та видача вихідного завдання на розробку ЦКП; звіт про виконання ЦКП. Сутність поняття “соціально – економічна проблема”. Статус учасників програмно – цільового планування. Вимоги щодо цілей ЦКП: конкретність, визначеність у часі, реальність. Організаційно – економічний механізм реалізації ЦКП.

Контроль за виконанням державних програм. Сутність поняття “контроль”. Попереджувальний, поточний і заключний контроль. Етапи контролю: розробка критеріїв і нормативів, співставлення фактичних результатів з критеріями і нормативами; коректуючі дії.


МОДУЛЬ 4. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ


4.1. Основні засади державного регулювання економіки


Функції держави в сучасній економіці: емісійна, формування правових засад функціонування економіки, усунення вад ринкового саморегулювання, перерозподіл доходів, забезпечення людей суспільними товарами та послугами.

Сутність державного регулювання економіки. Сутність: “державне втручання в економіку”, “державне управління”, “економічна політика держави”, “державна регуляторна політика”, “державне регулювання економіки”. Об’єкти та суб’єкти економічної політики держави. Вади державного “втручання” в економіку.

Методи державного регулювання економіки. Елементи державного регулювання економіки. Методи прямого та непрямого (опосередкованого) регулювання. Правові, адміністративні, економічні та пропагандистські методи регулювання економіки.

Система органів державного регулювання економіки. Роль державних органів України у впровадженні економічної політики: Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національного банку, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України, місцевих державних адміністрацій.


4.2. Методи фінансового регулювання економіки


Структура доходів та видатків державного бюджету. Бюджетна класифікація. Дотації, субсидії, субвенції. Дефіцит, профіцит та секвестр державного бюджету. Методи оцінювання стану державного бюджету. Джерела фінансування бюджетного дефіциту. Боргове та емісійне фінансування, сеньйораж та інфляційний податок. Державний борг. Державне замовлення та державні потреби. Замовники і виконавці державних замовлень. Державний контракт, тендер. Етапи конкурентного відбору.

Алгоритм фіскальної політики. Ефект витіснення приватних інвестицій. Мультиплікатор фіскальної політики. Вплив фіскальної політики на економіку на основі моделі IS–LM. Наслідки фіскальної політики для державного бюджету.

Податкова система. Види прямого та непрямого оподаткування. Податок на додану вартість: порядок визначення суми ПДВ; платники, об’єкт і база оподаткування, звільнення від ПДВ. Акцизний збір: порядок визначення суми акцизного збору, платники та об’єкт оподаткування, пільги і строки сплати акцизного збору. Мито: види мито, платники, об’єкт оподаткування, ставки, пільги і порядок сплати. Податок на прибуток підприємств: платники, об’єкт оподаткування, скорегований валовий доход і валові витрати, пільги та строки сплати податку. Податок на доходи фізичних осіб: платники, ставки і об’єкт оподаткування, порядок нарахування та сплати податку, пільги.

Механізм монетарного регулювання економіки. Грошова база та її структура за джерелами формування. Валові міжнародні резерви, чисті зовнішні та чисті внутрішні активи Національного банку. Цілі та інструменти монетарної політики. Передатний механізм монетарної політики. Прямі і зворотні зв’язки монетарного механізму. Мультиплікатор монетарної політики. Вплив монетарної політики на економіку на основі моделі IS–LM. Інфляція як ціль монетарної політики (таргетування інфляції). Етапи обгрунтування цільової інфляції.


4.3. Державне регулювання інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності


Роль держави у інвестиційному процесі. Принципи державної інвестиційної політики. Принципи визначення пріоритетних сфер та об’єктів інвестування. Податкове регулювання інвестиційної діяльності. Кредитне регулювання інвестиційної діяльності. Регулювання інвестиційної діяльності на основі гнучкої амортизаційної політики. Регулювання участі інвесторів у приватизації. Регулювання фондового ринку. Експертиза інвестиційних проектів та захист інвестицій.

Регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Протекціонізм і вільна торгівля. Адміністративні інструменти державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності: ліцензування, квотування, державна монополія на зовнішню торгівлю окремими товарами. Економічні методи регулювання зовнішньої торгівлі. Митні інструменти: ввізне та вивізне мито, мінімальна митна вартість, антидемпінгове мито. Немитні інструменти.

Регулювання іноземного інвестування та кредитування. Іноземні інвестиції. Стимулювання іноземних інвестицій: податкові пільги, валютні гарантії, фінансове сприяння, захист від конкуренції. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Форми підприємств з іноземними інвестиціями. Вільні економічні зони. Регулювання умов інвестування за межі держави. Стратегія і тактика політики іноземного інвестування в Україні.

Роль держави у залученні іноземних кредитів. Іноземні кредити. Необхідність залучення іноземних кредитів в національну економіку. Джерела іноземних кредитів в економіку України. Порядок залучення іноземних кредитів. Порядок погашення іноземних кредитів. Стратегія і тактика політики іноземного кредитування в Україні.


II. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ


Критерії оцінювання. Рівень знань та практичних навичок абітурієнтів на магістерську освітньо-професійну програму оцінюється приймальною комісією за результатами письмового іспиту. Екзаменаційний білет містить 10 завдань трьох рівнів -теоретичного, прикладного і операційного.

Завдання теоретичного рівня спрямовані на виявлення знань теоретичних засад менеджменту та державного управління економікою.

Завдання прикладного рівня спрямовані на виявлення умінь застосовувати відповідні методи і методики управлінської діяльності.

Завдання операційного рівня мають на меті визначення наявності навичок здійснення відповідних розрахунків з обґрунтування управлінських рішень.

Тривалість іспиту - 4 астрономічні години.

Згідно з чинною в КНЕУ системою оцінки екзаменаційних завдань, кожне питання і розв’язання задачі оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів.


Для оцінювання рівня відповіді використовуються такі критерії:

На 10 балів оцінюється відповідь, яка ілюструє всебічне, системне і глибоке знання матеріалу, його логіки і взаємозв'язку; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками й інструментами, передбаченими програмою. Розв’язання задачі на 10 балів має бути методично правильним з належними поясненнями і обґрунтуванням.

На 5 балів оцінюється відповідь, що в цілому є правильною, але має окремі неточності, відсутнє системне розуміння матеріалу; наявність у відповіді виключно нормативного матеріалу без виявлення самостійності щодо його опрацювання. Розв’язання задачі має бути виконане не менш ніж на 50%.

На 0 балів оцінюються відповіді, які свідчать про неспроможність студента до викладення у відповіді нормативного матеріалу програми. Задача не розв’язана.

Остаточні результати складання іспиту до магістратури визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у КНЕУ, з обов’язковим їх переведенням до національної шкали та шкали ЕСТS у такому порядку:


Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

за шкалою КНЕУ

Оцінка

за національною шкалою

A

85 – 100

5 (відмінно)

B

80

4 (добре)

C

65 - 75

D

60

3 (задовільно)

E

50 - 55

F, FX

0 - 45

2 (незадовільно)


У випадку, якщо абітурієнт за результатами іспиту набрав менше 50 балів, йому виставляється оцінка «незадовільно» і він не може претендувати на місце в магістратурі.

III. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана

спеціальність «Менеджмент організацій»

спеціалізація «Менеджмент державних установ»


Екзаменаційний білет № ___


Завдання теоретичного рівня
  1. Сутність концепції управління за цілями (концепція МВО).
  2. Діапазон контролю і фактори, що впливають на його величину.
  3. Методи та інструменти державного регулювання економіки.
  4. Цілі та інструменти монетарної політики.


Завдання прикладного рівня
  1. Методи розрахунку виробничої потужності промислового підприємства.
  2. Короткострокове прогнозування ВВП за категоріями доходів.
  3. Методи оцінювання стану державного бюджету.


Завдання операційного рівня
  1. Задача.

Підприємство має пакет замовлень на 1000 одиниць продукції за ціною 200 грн., що повинно забезпечити йому прибуток в розмірі 40 тис. грн. Собівартість 1000 виробів за планом 160 тис. грн., в тому числі постійні затрати складають 80 тис. грн.

На протязі року фактичний обсяг реалізації значно зменшився та, за прогнозами менеджерів буде менше, ніж плановий на 40%. Щоб уникнути збитків, підприємству необхідно знайти вихід з даної кризової ситуації. Припустимо, замовник погодився придбати в поточному році 400 виробів за ціною 150 грн. При цьому підприємство повинно додатково витратити на конструкторсько-технологічну підготовку виробництва цієї партії продукції 10 тис. грн.
  1. Чи потрібно підприємству приймати додаткове замовлення? Поясніть свою точку зору.
  2. Зробіть техніко-економічне обґрунтування рішення щодо прийняття додаткового замовлення на таких умовах (результати розрахунків представте в табличній формі).
  3. Чи можна стверджувати, що на підприємстві виникла криза збуту? Відповідь обґрунтуйте.



Обґрунтування додаткового замовлення

Показник

І варіант

(100% пакета замовлень)

ІІ варіант

(60% пакета замовлень)

ІІІ варіант

(60% пакета замовлень + додаткове замовлення )

Обсяг виробництва

1000

600

600 + 400

Ціна за одиницю продукції, грн.







Виручка від продажу, тис.грн.







Змінні витрати на одиницю продукції, грн.







Сума змінних витрат, тис.грн.







Сума постійних витрат, тис.грн.







Собівартість всього випуску продукції, тис.грн.







Собівартість одиниці продукції, грн.








Прибуток (+), збитки (-), тис.грн.







9. Задача.

Скласти баланс ринку праці і визначити перевищення попиту над пропозицією або пропозиції над попитом робочої сили. Запропонувати типові заходи щодо поліпшення стану на ринку праці.

Вихідні дані:

1. Збільшення робочих місць за рахунок використання гнучких форм зайнятості населення – 5,2 тис. чол.

2. Чисельність незайнятих інших категорій – 169,6 тис. чол.

3. Кількість робочих місць, звільнених у зв’язку з виходом працівників на пенсію, призовом у збройні сили та за іншими обставинами – 184,2 тис. чол.

4. Збільшення попиту на робочу силу за рахунок інших факторів – 30,2 тис. чол.

5. Створення нових робочих місць за рахунок інвестицій – 134,6 тис. чол.

6. Збільшення робочих місць за рахунок підвищення коефіцієнта змінності роботи підприємств – 11,2 тис. чол.

7. Чисельність безробітних на початок року – 38,8 тис. чол.

8. Чисельність звільнених з народного господарства – 125,5 тис. чол.

9. Чисельність осіб, які знялися з реєстрації для самовирішення питань зайнятості – 22,5 тис. чол.

10. Чисельність випускників навчальних закладів – 52,4 тис. чол.

10. Задача.

У прогнозному році згідно з передбаченнями Національного банку коефіцієнт готівки повинен скласти 0,30; а резервна норма буде дорівнювати 0,12. Відповідно до зазначених передбачень у прогнозному році запланований приріст грошової маси мав би скласти 4 млрд. грн. Але коефіцієнт готівки в прогнозному році непередбачувано зріс до 0,40. На яку величину Нацбанк має додатково закупити облігації внутрішньої державної позики, щоб досягти запланований приріст грошової маси?


Затверджено на засіданні кафедри макроекономіки та державного управління

Протокол № ____ від _____________

Завідувач кафедри ____________________ А.Г.Савченко

IV. ЛІТЕРАТУРА


Замков О.О. Эконометрические методы в макроекономическом анализе. Курс лекций.- М.: ГУ ВШЭ, 2001.

Кугаенко А.А. Основы теории и практики динамического моделирования социально-экономических объектов и прогнозирования их развития.- М.: Вузовская книга, 1998.

Манків Г. Макроекономіка. – К.: Основи, 2000.

Макконелл К., Брю С. Макроекономіка. – Львів: Просвіта, 1997.

Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. – Львів: Укр. технології, 1999.

Мікроекономіка і макроекономіка / Під ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 1998.

Панасюк Б. Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. – К.: Поліграфкнига, 1998.

Присенко Г.Равікович Є. Прогнозування соціально-економічних процесів. Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

Пухтаєвич Г.О. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни “Аналіз національної економіки”. – К.: КНЕУ, 2003.

Равікович Є., Присенко Г. Макроекономічне прогнозування: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2002.

Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика. – К.: Таксон, 2004.

Савченко А.Г. Макроекономічна політика - К.: КНЕУ, 2001.

Сакс Д., Ларен Ф. Макроекономіка. Глобальний подход – М.; Дело 1996., (пер с англ.).

Слезингер Г.Э. Социальная экономика: Учебник. – М.: Дело и сервис, 2001.

Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; за наук. ред. С.С. Герасименка. – К.: КНЕУ, 2000.

Стиглиц Дж. Ю. Экономика государственного сектора. – М.: Изд–во Моск. ун–та – ИНФРА-М, 1997.

Чистов С. М., Никифоров А. Є., Куценко Т. Ф., Стеценко Т.А., Тормоса Ю.Г., Ягодка А.Г. Державне регулювання економіки. Друге видання. – К.: КНЕУ, 2004.

Чистов С.М. Державне регулювання економіки. Навч.-метод. пос. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002.