Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин. Важкі метали та їх сполуки

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Запобіжні заходи
2. Дії у разі нещасних випадків, аварій і аварійних ситуацій
4. Контроль за станом здоров’я працівників
Подобный материал:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства надзвичайних

ситуацій України

«___»___________ 2011 р. № ___


ВИМОГИ ДО РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ
ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН.


ВАЖКІ МЕТАЛИ ТА ЇХ СПОЛУКИ


І. Загальні положення


1.1. Ці «Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин. Важкі метали та їх сполуки» (далі – Вимоги) встановлюють вимоги до суб’єктів господарювання щодо захисту працівників від небезпеки для їх здоров’я, що існує або може виникнути внаслідок впливу хімічних речовин, наявних, або таких, що можуть утворюватись на робочому місці в процесі виробничої діяльності.

1.2. Дія цих Вимог поширюється на суб’єкти господарювання всіх форм власності, які застосовують хімічні речовини на будь-якому технологічному етапі економічної діяльності, включаючи виготовлення, оброблення, зберігання, транспортування, складування, використання, знешкодження, утилізацію і/або інші види поводження з хімічними речовинами, а також одержання хімічних речовин в результаті перероблення.

1.3. Положення цих Вимог застосовуються незалежно від викладених у відповідних документах законодавства України положень про запобігання шкідливому впливу речовин та продуктів, щодо яких передбачено заходи радіаційного захисту.

1.4. Положення цих Вимог застосовуються незалежно від викладених у відповідних документах законодавства України положень щодо виробництва, перероблення, використання, пакування, маркування, транспортування, навантаження і розвантаження шкідливих і/або небезпечних речовин і матеріалів.


ІІ. визначення термінів


У цих Вимогах терміни вживаються в такому значенні:

хімічна речовина – будь-який хімічний елемент або хімічна сполука в чистому вигляді або у суміші з іншими речовинами природного або штучного походження, яка одержана спеціально або утворюється в процесі господарської діяльності, в тому числі, у вигляді побічних продуктів або відходів виробництва;

шкідлива хімічна речовина – речовина, яка у разі контакту з організмом людини може викликати ураження, захворювання чи відхилення у стані здоров’я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього та наступного поколінь;

поводження з хімічними речовинами – господарська діяльність, яка на будь-якому технологічному етапі передбачає виготовлення, застосування, оброблення, зберігання, транспортування, складування, знешкодження, утилізацію хімічних речовин, а також утворення цих речовин в результаті перероблення і як побічних продуктів виробництва;

зона дихання – простір у радіусі до 50 см від обличчя працівника;

гранична допустима концентрація (далі - ГДК) – граничне значення величини концентрації хімічної речовини у повітрі робочої зони працівника (у разі постійного робочого місця – в зоні його дихання), вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності і захворювання працівника в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров’я нащадків;

небезпечність – властивість хімічної речовини спричиняти шкідливий вплив на стан здоров’я людини і її нащадків;

важкі метали – умовна узагальнююча назва хімічних речовин з переважанням металічних властивостей, наявність яких (та їх сполук) у вигляді пари або аерозолю в повітрі робочої зони у певних концентраціях здатна спричинити шкідливий вплив на здоров᾿я людини (див. додаток до цих Вимог).

ІІІ. Граничні допустимі концентрації у повітрі робочої зони


3.1. Нормованими показниками концентрації хімічних речовин у повітрі робочої зони є максимальна разова гранична концентрація і середньозмінна гранична концентрація у повітрі робочої зони працівника за 8-годинної робочої зміни та 40-годинного робочого тижня.

3.2. Максимальну разову концентрацію (ГДКрзмр) визначають як середню за чотири 15-хвилинних відрізоків часу однієї робочої зміни кількість хімічної речовини в одному кубічному метрі повітря робочої зони працівника.

3.3. Середньозмінну концентрацію (ГДКрзсз) визначають як середньозважену за 8-годинну робочу зміну кількість хімічної речовини у кубічному метрі повітря робочої зони працівника.

3.4. Концентрацію хімічної речовини у повітрі робочої зони працівника вимірюють у міліграмах на один кубічний метр повітря з температурою 20º С за атмосферного тиску 101, 3 кПа.

3.5. Граничні допустимі значення максимальної разової і середньозмінної концентрації шкідливих хімічних речовин регламентовані СН 4617-88 «Общесоюзные санитарно-гигиенические и санитарно-противоэпидемические правила и нормы. Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженими Головним державним санітарним лікарем СРСР 26.05.1988 р. (далі – СН 4617-88), з додатками 1 – 7 до зазначених СН 4617-88, чинність яких на території України встановлена Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року №1545-XII та Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 9 березня 1995 року № 01/035 «Про порядок дії на території України нормативних актів колишнього Радянського Союзу в галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення» та нормативами, затвердженими Головним санітарним лікарем України, починаючи з 1991 року.

3.6. Якщо на працівників під час роботи впливає кілька шкідливих хіміч-

них речовин односпрямованої дії, враховують сумарний вплив всіх цих речовин. У цьому разі має виконуватись вимога:

,

де:

n – кількість наявних у повітрі робочої зони шкідливих речовин односпрямованої дії;

Кі - виміряне значення концентрації і-тої речовини у повітрі робочої зони;

ГДКі – гранично допустима концентрація і-тої речовини у повітрі робочої зони.

Якщо дія шкідливих хімічних речовин не є односпрямованою, результат вимірювання концентрації кожної окремої хімічної речовини співставляють з відповідною ГДК.

3.7. Визначення концентрації шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони здійснюється відповідно до методичних вказівок МУ 3936-85 «Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны», чинних на території України згідно з Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 9 березня 1995 року № 01/035 «Про порядок дії на території України нормативних актів колишнього Радянського Союзу в галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення до прийняття відповідних нормативних актів України в галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення».

IV. Загальні обов’язки суб’єктів господарювання щодо захисту

працівників від шкідливого впливу хімічних речовин


1. Запобіжні заходи


1.1. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність відповідно до пункту 1.3 цих Вимог, зобов’язаний перед початком робіт визначити наявність або можливість утворення або появи шкідливих хімічних речовин на робочих місцях. У разі наявності або можливості утворення або появи таких речовин він повинен:

провести державну реєстрацію хімічних речовин та їх сполук, що виробляються на підприємстві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 р. № 420 «Про затвердження положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів» (далі - Постанова КМУ № 420) та забезпечити зазначену продукцію паспортами безпечності відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 30333:2009 «Паспорт безопасности вещества (материала). Основные положения. Информация по обеспечению безопасности при производстве, применении, хранении, транспортировании, утилизации» (далі - ДСТУ ГОСТ 30333:2009);

оцінити небезпеку, обумовлену впливом шкідливих хімічних речовин, на підставі наданих постачальником висновку проведеної органом Держгірпромнагляду експертизи на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, чинним на території України, паспортів безпечності хімічної продукції відповідно до ДСТУ ГОСТ 303333:2009, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо властивостей і ступеню шкідливості хімічної продукції, а також здійснених заходів безпеки, сертифікату відповідності згідно з Законами України «Про підтвердження відповідності» та «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»;

чинних гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони, визначених документами, зазначеними в пункті 3.5;

інформації про заходи щодо безпечного поводження з хімічними речовинами, що постачаються на підприємство, виробляються на ньому або можуть виникнути як проміжний або побічний продукт, зокрема, про застосування засобів колективного і індивідуального захисту;

висновків атестації робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та «Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджених постановою Міністерства охорони здоров᾿я України № 41 від 01.09.92;

висновків медичного огляду працівників, які раніше працювали або мали контакт з хімічними речовинами, якщо такий огляд передбачений «Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.2. Суб’єкт господарювання повинен вжити заходів для виключення, або

зменшення до мінімуму шкідливого впливу хімічних речовин шляхом:

запровадження способів ведення робіт, які не створювали б небезпеки перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин;

забезпечення працівників засобами колективного захисту і ефективного їх використання;

забезпечення працівників необхідними засобами і індивідуального захисту згідно з чинними нормами і належного застосування працівниками цих засобів;

скорочення до мінімуму кількості працівників, що піддаються або

можуть бути піддані впливу шкідливих хімічних речовин;

скорочення до мінімуму тривалості і інтенсивності впливу хімічних речовин на працівників;

здійснення необхідних заходів особистої гігієни;

зменшення до мінімуму, необхідного для виконання робіт, кількості хімічних речовин на робочих місцях;

застосування спеціальних пристроїв для безпечного оброблення, зберігання і переміщення в межах робочих місць шкідливих хімічних речовин і відходів, що містять такі речовини;

заміни технологічних процесів, які передбачають застосування шкідливих хімічних речовин, такими процесами, які не створюють потенційної небезпеки для здоров’я працівників або зменшують цю небезпеку (за наявності таких альтернативних процесів).

1.3. Якщо специфіка робіт не дає можливості виключити небезпеку шляхом заміни шкідливих хімічних речовин більш безпечними, суб’єкт господарювання повинен здійснити комплекс запобіжних заходів, виходячи з такої їх пріоритетності:

запровадження технологічних процесів, планувальних рішень, організаційних заходів, відповідного устатковання і матеріалів з метою виключення або зниження до мінімуму надходження шкідливих хімічних речовин у повітря робочої зони;

застосування поблизу джерела небезпеки засобів колективного захис-

ту, зокрема, створення достатньої вентиляції;

застосування засобів індивідуального захисту, якщо немає можливості усунути шкідливу дію хімічних речовин за допомогою заходів і засобів, про які йдеться у попередніх абзацах цього підпункту;

розроблення і впровадження на підприємстві інструкції з практичного застосування запобіжних і захисних заходів і засобів;

організація контролю за дотриманням положень цієї інструкції;

дотримання вимог пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні», затвердженим наказом МНС України 19.10.2004 року № 126 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 року за № 480/10009.

1.4. Суб’єкт господарювання зобов’язаний регулярно з періодичністю, визначеною для конкретних умов відповідно до підпунктів 4.2 і 4.3 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», а також позачергово у разі зміни умов роботи, через яку може змінитись вплив хімічних речовин на працівників, проводити вимірювання концентрації на робочих місцях шкідливих хімічних речовин і співставлення результатів вимірювань з граничнично допустимими концентраціями, про які йдеться у розділі ІІІ цих Вимог. У разі перевищення гранично допустимих концентрацій суб’єкт господарювання повинен негайно вжити заходів для приведення ситуації у відповідність до чинних норм.

1.5. У разі використання, зберігання чи транспортування на підприємстві несумісних, а також легкозаймистих, горючих чи вибухонебезпечних хімічних речовин суб’єкт господарювання повинен вжити запобіжних заходів за їх пріоритетністю у наступному порядку:

запобігти виникненню на робочому місці вибухонебезпечних концентрацій легкозаймистих речовин;

виключити наявність джерел займання, які могли б стати причиною

пожежі або вибуху;

виключити можливість контакту між несумісними хімічними речовинами;

виключити або максимально зменшити загрозу для безпеки і здоров’я працівників, яка може виникнути у разі спалаху або вибуху через займання легкозаймистих чи горючих речовин, або внаслідок утворення таких хімічних речовин або їх сумішей. Під час зберігання легкозаймистих і горючих речовин необхідно дотримуватись вимог додатку 3 до НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 року № 126 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 року за № 480/10009.

1.6. Якщо технологічний процес передбачає зберігання, транспортування, використання, утворення чи знешкодження легкозаймистих, горючих або вибухонебезпечних речовин або сумішей, устатковання, яке використовується у цьому процесі, повинно відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 8.10.2008р. № 898 «Про затвердження Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі».

1.7. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити маркування виробничих і складських приміщень, контейнерів, трубопроводів і засобів внутрішньозаводського транспорту, призначених для зберігання чи транспортування шкідливих або небезпечних хімічних речовин, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. № 1262 «Про затвердження Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників».


2. Дії у разі нещасних випадків, аварій і аварійних ситуацій


2.1. Суб’єкт господарювання повинен:

організувати розроблення і впровадження на підприємстві плану заходів на випадок виникнення нещасних випадків, аварій і аварійних ситуацій, відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, та плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.06.99 р. № 112, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 30.06.1999 за № 424/3717;

додержуватися вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 480/10009;

забезпечити виконання заходів, передбачених Правилами техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затвердженими наказом МНС від 13.08.2007 р. № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273.

2.2. У випадку виникнення ситуацій, про які йдеться у пункті 2.1 цих Вимог, суб’єкт господарювання повинен:

негайно вжити заходів для обмеження впливу цих ситуацій і інформувати про це працівників, яким може загрожувати небезпека;

вжити заходів для якнайшвидшої ліквідації аварійної ситуації;

виключити можливість доступу у зону аварії людей, за винятком осіб, що виконують заходи з локалізації аварії та ліквідації її наслідків.

2.3. Суб᾿єкт господарювання повинен забезпечити:

негайне оповіщення працівників про аварію, задіявши додаткові системи зв’язку, необхідні для сигналізації про підвищену небезпеку для

працівників, а також для зворотнього зв’язку;

проведення рятувальних дій, евакуації і надання допомоги потерпілим та негайний початок аварійно-відновлювальних та ремонтних робіт.

2.4. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити доступ працівників до інформації про заходи з ліквідації аварійних ситуацій, обумовлених небезпечними хімічними речовинами. Така інформація повинна містити дані про:

відповідну аварійну ситуацію;

способи розпізнавання небезпеки;

запобіжні заходи;

способи ліквідації наслідків;

можливість виникнення додаткової небезпеки, або шкідливого впливу у випадку подібної аварійної ситуації.


3. Інформування і навчання працівників


3.1. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити інформування працівни-

ків перед початком виконуваних ними робіт щодо:

наявності або можливості виникнення під час роботи шкідливих і/або небезпечних хімічних речовин, ступеню іх небезпечності для здоров’я, граничних допустимих концентрацій цих речовин;

зміни цих показників у разі змін у технології, організації робіт тощо;

змісту позначень на устаткованні, контейнерах і трубопроводах.

3.2. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити навчання працівників

щодо запобіжних заходів, необхідних для убезпечення себе і інших працівників відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.05 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.05 за № 231/10511.

3.3. Інформація, що надається працівникам під час їх інструктування і нав-

чання, повинна бути найновішою, базуватись на результатах вимірювань концентрації хімічних речовин на робочих місцях, медичних оглядів з урахуванням зміни технологічних процесів та умов праці, якщо такі зміни мали місце.


4. Контроль за станом здоров’я працівників


4.1. Контроль за станом здоров’я працівників здійснюються шляхом проведення медичних оглядів відповідно до «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

4.2. Медичні огляди працівників повинні забезпечити можливість

упевнитись у тому, що:

вплив шкідливої хімічної речовини на працівника може (або не може) бути причиною виявленого захворювання або погіршення здоров’я;

наявна (або відсутня) ймовірність виникнення захворювання або погіршення здоров’я, обумовлена умовами роботи на даному робочому місці;

4.3. Методи проведення оглядів не повинні створювати додаткової небезпеки для працівників.

4.4. Має бути забезпечена конфіденційність результатів медичних оглядів. Працівник повинен мати доступ лише до записів, що стосуються його власного здоров’я і концентрації хімічних речовин на його робочому місці.

4.5. У разі ліквідації підприємства результати медичних оглядів і записи щодо концентрацій хімічних речовин на робочих місцях зберігаються в установленому порядку.

4.6. Якщо під час медичного огляду виявлено захворювання або погіршення стану здоров’я окремого працівника, викликане впливом шкідливої хімічної речовини, або перевищенням граничної допустимої концентрації на робочому місці, медичний працівник або інша особа, що проводила медичний огляд, повинні повідомити про результати огляду суб’єкта господарювання, працівника та рекомендувати організаційні та спеціальні медичні заходи.

У цьому разі суб’єкт господарювання повинен:

організувати перегляд оцінки ступеню небезпеки відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу IV цих Вимог;

переглянути заходи, призначені для усунення чи зменшення небез-

пеки, про які йдеться у пунктах 1.2. – 1.3. глави 1 розділу IVцих Вимог.

4.7. Під час виконання заходів, про які йдеться у пункті 4.6 цих Вимог, суб’єкт господарювання повинен:

виконати рекомендації осіб, що проводили медичний огляд, щодо заходів для усунення або зменшення небезпеки, включаючи переведення працівника на альтернативне робоче місце, де відсутня небезпека повторного нараження на вплив шкідливої хімічної речовини;

організувати позачергові медичні огляди всіх працівників, що підпали під вплив шкідливої хімічної речовини.

Записи про результати медичних оглядів працівників підлягають зберіганню відповідно до (Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій із зазначенням строків зберігання документів), затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.98 р. за № 576/3016.


Додаток

Перелік хімічних речовин з переважанням металічних властивостей, шкідливість яких та їх сполук доведена науковими дослідженнями

  1. Алюміній
  2. Барій
  3. Берилій
  4. Ванадій
  5. Вісмут
  6. Вольфрам
  7. Галій
  8. Германій
  9. залізо (ферум)
  10. Золото (аурум)
  11. Індій
  12. Ітрій
  13. Кадмій
  14. Калій
  15. Кальцій
  16. Кобальт
  17. Літій
  18. Магній
  19. Марганець (манган)
  20. Мідь (купрум)
  21. Молібден
  22. Натрій



  1. Нікель (нікол)
  2. Ніобій
  3. Олово (станум)
  4. Платина
  5. Ртуть (меркурій)
  6. Рубідій
  7. Рутеній
  8. Свинець (плюмбум)
  9. Срібло (аргентум)
  10. Стронцій
  11. Сурма (стибій)
  12. Талій
  13. Тантал
  14. Телур
  15. Титан
  16. Торій
  17. Уран
  18. Хром
  19. Цезій
  20. Церій
  21. цинк
  22. Цирконій