Біологічні ритми людини. Вплив сонячної активності на організм людини

Вид материала

Содержание

Ритми, які спостерігаються в живій природі називаються біологічними, або біоритмами.
Сонячна активність
Вихідний контроль з подальшою взаємо перевіркою
Використана література

Подобный материал:

1 2

Тема: Біологічні ритми людини. Вплив сонячної активності на організм людини.

Мета :

Сформувати поняття про біологічні ритми як одну з основних властивостей всіх живих істот.
З’ясувати їх суть і значення та навчитися визначати індивідуальний хронобіологічний тип і на основі нього планувати свій розпорядок дня.
Встановити вплив сонячної активності на організм людини.
Розвивати в учнів уміння аналізувати, порівнювати та робити висновки під час виконання практичної роботи.

Обладнання: комп’ютери, телевізор, програми : «Бібліотека електронних наочностей « Біологія 8-9 » інтернет

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

Уявіть собі величезну алмазну гору. Раз на рік до неї прилітає пташка – поточити дзьобик. Коли вона стеше цю гору, мине одна секунда вічності. Ось так старовинна притча малює космічний час. Наш людський, не такий неприступний. Йому можна зазирнути в обличчя, з ним можна потоваришувати…

Чи є тайники, куди ховає Хронос минулі роки? Чи можуть люди знайти ключ до невідомої схованки часу? Годинників, які рахують час Землі, багато. Серед них є дуже неточні. Але є годинники, які не бояться ні вогню, ні холоду, ні вологості.

У Р. Гамзатова є такі рядки:

Писав рецепти хворим Авіценна

Віршами – чув таке я від людей.

Я чув, що тяжкохворих достеменно

Піснями виліковував Орфей.

Це – не поетичне перебільшення: потреба в музиці йде від ритму, закладеного в наших психічних особливостях. Кожен народ подарував світові свій танок. Гопак, наприклад, не сплутаєш з грецьким сиртакі чи угорським чардашем. Чи не виявився тут єдиний ритм, характерний для певного народу? Кожен народ ввібрав прихований ритм природи, серед якої народився, створивши на його основі свою музику, свій стиль життя. «Свою музику» належить знайти кожному, кожному належить збагнути свій ритм. (Під час розповіді звучать фрагменти музики різних народів)

Отже, наш шлях – в схованки Хроноса… Переглянемо сторінки розвитку, заглянемо в історичне минуле.

Групи працюють за методом проектів та презентацій.

Словничок :

Біологічні ритми –

Хронобіологія –

«Жайворонки» --

«Сови» --

«Біологічний годинник» --

«Сонячна активність» --

Історики.

Легенда про Хроноса.

Засновником учення про ритми життя вважають німецького вченого, доктора медицини Христофора Гуфелянда, який у 1797р. звернув увагу на універсальність ритмічних процесів у біології і зробив висновок, що наше життя кожний день повторюється в певних ритмах. Він вважав, що за цикл 24 години, протягом якого Земля обертається навколо своєї осі, регулюючи все живе, впливає і на фізіологію людини.

Основні ритми в природі виникли і під впливом обертання Землі по відношенню до Сонця, Місяця і зірок. У 20-х рр. ХХст. вчений О. Чижевський довів, що сонячна активність зумовлює більшість біологічних процесів. Коли на Сонці виникають плями, то на нашій планеті спалахують епідемії хвороб, катастрофічно швидко розмножуються шкідники сільського господарства, господарства спіткають неврожаї.

Ритми, які спостерігаються в живій природі називаються біологічними, або біоритмами. Біоритми вперше описав французький астроном де Меран.

У XVIII ст.. де Меран вивчав явища обертання Землі навколо своєї осі. Але, як спостережлива людина, вчений звернув увагу на поведінку деяких рослин. Протягом доби вони то розкривають своє листя та пелюстки квіток, то знову стуляють. Відбувається це періодично. Зацікавившись цим явищем, де Меран вирішив перевірити свої висновки, змінивши умови. У кімнаті, куди не проникав жодний промінь світла, він помістив горох і конюшину. У звичайних умовах ці рослини опускають своє листя вниз уночі, а розправляють його зі сходом сонця. У темряві рослини повелися точнісінько так само. Учений дійшов висновку: у рослин є якісь внутрішні регулятори часу, які не залежать від денного світла. Це відкриття стало першим проривом у загадковий світ біоритмів.

З того часу дослідники зібрали величезний фактичний матеріал щодо природи біоритмів, що сприяло створенню нової наукової дисципліни - хронобіології.

Астрономи.

Сонячна активність – це сукупність нестаціонарних явищ на Сонці: утворення сонячних плям, сонячних спалахів, факелів, протуберанців, збільшення ультрафіолетового випромінювання тощо.

Вплив сонячної активності.

Сонячна активність – це сукупність нестаціонарних явищ на Сонці: утворення сонячних плям, сонячних спалахів, факелів, протуберанців, збільшення ультрафіолетового випромінювання тощо.

Біосфера

Організм людини

Біосфера Організм людини


Коливання атмосферного тиску, температури, вологості повітря. Землетруси, рух льодовиків та айсбергів, великі повені, виверження вулканів тощо	Стан серцево – судинної та нервової систем, психіка й поведінка людини

Кількість сонячних плям та їх площу вчені досліджують вже близько 200 років. Сонячна активність змінюється циклічно, причому тривалість середнього періоду становить 11,2 року.

Ритмічні зміни сонячної активності впливають на живі організми, змінюють їх реактивність і функціональний стан різних систем. Вчений О.Л. Чижевський у 20 – х роках ХХ ст.. показав ймовірність зв’язку поширення деяких інфекційних хвороб з рівнем сонячної радіації. Є дані, що кількість хворих, що потрапляють у психіатричні клініки, різко зростає у дні посиленої сонячної активності. Клініцисти відмічають збільшення частоти серцево – судинних захворювань і ускладнень під час найбільшої активності Сонця. Однією з причин цього може бути активація у такі періоди системи зсідання крові. У дні підвищеної активності Сонця кількість інфарктів міокарда і приступів стенокардії на 20% більше. Встановлення таких геліобіотичних зв’язків було зроблено на базі вивчення як короткочасних(27 - денних), так і 11 – річних циклів сонячної активності.

Хронобіологи І.

Ми розглядали внутрішні біоритми

Професор О.В. Шнитніков на читаннях про ритмічність природних явищ розпочав свій виступ такими словами: «З першого дня життя людини, з першої свідомої думки і до останьої хвилини ритми в тій чи іншій формі супроводжують її існування. День та ніч, місяць і рік, низка років у сухих та теплих фазах або вологих багатоводних і холодних; ритми землетрусів і місячних затемнень та багато чого іншого мимоволі й несвідомо, найчастіше дуже глибоко, впливає на умови її існування.»

«Світ, у якому ми живемо, на диво здатний до коливань», – так писав відомий англійський вчений Р. Бішоп. Якщо і нам придивитися до явищ природи, то дійсно, у природі з коливаннями можна зустрітися всюди. Наприклад, звук – це коливання повітря, сонячний промінь – електромагнітні та світлові коливання, доба – зміна дня і ночі, рік – це зміна сезонів.

Біологічні ритми, або біоритми – це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя – молекулярному, тканинному, популяційному й біосферному.

Біоритмічність є однією з основних властивостей усіх живих істот, важливим регулятором функцій організму. Розрізняють внутрішні і зовнішні біоритми.

Біоритми.
Внутрішні (фізіологічні)	Зовнішні(екологічні)

Дихання

Серцебиття

Травлення

Виділення

Річні

Добові

Місячні

Сезонні

Періодичність біоритмів

Назва процесу	Тривалість
Нервовий імпульс	0,001с.
Серцевий цикл	0,8с.
Вдих – видих	8с
Голодна перистальтика шлунка	30хв.
Зміна дня і ночі	Доба
Менструальний цикл у жінок	28 діб
Народження потомства	Рік
Зміна пір року	Сезон (3 місяці)
Циклічність сонячної активності(11,2год)	Багато років

Жоден фізіологічний процес не здійснюється безперервно. Ритмічність виявлена в процесах синтезу ДНК і РНК клітинах, синтезі білків, в роботі ферментів, діяльності мітохондрій. Певному ритму відповідає поділ клітин, скорочення м’язів, робота залоз внутрішньої секреції, серцебиття, дихання, збудливість нервової системи, тобто робота всіх клітин, органів і тканин організму.

При цьому кожна система має свій власний період. Змінити цей період дією факторів зовнішнього середовища можна лише в вузьких межах, а для деяких процесів зовсім не можливо. Таку ритміку називають – ендогенною.

Ритмічно здійснюючи свої фізіологічні функції, організм ніби відраховує час.

При пояснені використовуються матеріали «Бібліотеки електронних наочностей:

А)кардіограма б) тони серця;

в) рухи в клітині;

г) поділ клітин

Хронобіологи ІІ.

Найбільше вивчені вченими добові ритми. Відомо близько 300 функцій з добовою періодичністю. Наприклад, протягом доби в людини змінюється температура. Самою «гарячою» людина буває у 18 год, а самою «холодною» між першою та п’ятою годинами. Коливання температури відмічається в різних людей від 0,6 – 1,3 С˚. Приблизно в тому ж ритмі здійснюється в людини й частота серцевих скорочень і кров’яний тиск, але о 13 – й годині та о 21 – й годині він найбільш низький. Відомо, що аналіз крові роблять вранці. Це тому, що саме в ці години кров’яний потік наповнюється молодими еритроцитами, у крові міститься максимум гемоглобіну і цукру.

Навіть фізичне навантаження людина по – різному переносить протягом доби. Найсильнішою людина буває з 8 годин і зберігає фізичну активність до 12 годин дня. Потім настає перерва, коли людина ніби слабне, з 12 – ї до 14 – ї години, а потім - з 14 – ї до 17 – ї години – до неї приходить новий прилив сил. Уночі від 2 – ї до 5 – ї години людина найбільш слаба. Таким чином, інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці й знижується вночі. Ці дані слід враховувати, плануючи режим дня.

Адаптивні біоритми виникли як пристосування фізіології живих організмів до регулярних екологічних змін в зовнішньому середовищі. Цим вони відрізняються від чисто фізіологічних ритмів які підтримують безперервну життєдіяльність організмів, дихання, кровообіг, поділ клітин і тому подібне. У людини відзначено більше як 100 фізіологічних функцій які мають добову періодичність: сон і бадьорість, зміна температури тіла, ритм серцевих скорочень, глибина і частота дихання, об’єм і хімічний склад сечі, потовиділення, м’язова і нервова робото спроможність і тому подібне…

Використовуючи метод фазограм, ми попередньо провели збір даних:

зміни пульсу протягом доби;
зміни температури тіла протягом доби

побудували графіки, які пропонуємо вам розглянути:

Частота пульсу

7 9 12 14 16 18 20 22

Час доби

36 36,5 37 Температура тіла

7 9 12 14 16 18 20 2 2 Час доби

Зробили висновки, що інтенсивність фізіологічних процесів підвищується вранці і знижується вночі.

Хоча людина і створила навколо себе штучне температурне середовище, та все ж температура її тіла коливається протягом доби, як і багато віків тому. Це пов’язано з тим, що вдень обмін речовин інтенсивніший, що зумовлює підвищення активності організму. Ритмічні добові коливання характерні також для артеріального тиску.

Практична робота «Вивчення індивідуального добового ритму».

Ком’ютерне тестування (програма Біологія людини 8 – 9 клас);
Тести в зошиті (Мій зошит з біології 9 клас Соболь).

Blog

Біологічні ритми людини. Вплив сонячної активності на організм людини

Содержание