Біологічні ритми людини. Вплив сонячної активності на організм людини

Вид материала

Документы

Содержание Вихідний контроль з подальшою взаємо перевіркою Використана література

Подобный материал:

• Дія води на організм людини. Як правильно купатися, 22.66kb.
• Назва реферату: Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини Розділ, 91.2kb.
• Реферат на тему: Радіація, 190.47kb.
• План формування шкідливих звичок. Алкогольні напої та їх вплив на організм людини, 123.67kb.
• План вступ. Екологія людини, її предмет І задачі. Зв'язок людини І природи. Залежність, 279.81kb.
• Реферат на тему: Тема: «Вплив алкоголю на організм людини», 1170.67kb.
• Основи безпеки життєдіяльності білет, 41.68kb.
• Назва реферату: Вплив алкоголю на організм людини Розділ, 38.49kb.
• Організм людини зовнішнє (виробниче) середовище та особливості її функціонування, 69.78kb.
• Питання прав та свобод людини І громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої, 45.21kb.

Фізіологи.

Більшість живих істот: люди, тварини, рослини – мають «пристрої часу», які дозволяють їм вимірювати минулі проміжки часу їхнього життя. Однак з «живими годинниками» пов’язані також і біологічні, які «керують» і без нашого відома. Тільки деякі віддалені відчуття свідчать про невпинну роботу пристоїв у нашому організмі. Добові ритми контролюються «біологічним годинником».

Людині майже не доводиться користуватися власним біологічним годинником. Але бувають ситуації, коли ніякого годинника, окрім біологічного, у людини немає, а щось потрібно зробити в певний час. Наприклад, прокинутися в потрібний час, а розбудити нікому й немає годинника. Але, тим не менш, людина просипається вчасно.

Біологічний годинник – це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Він грунтується на строго періодичних фізико – хімічних процесах, які здійснюються в організмі.

А тепер ось таке цікаве питання: яку ж будову має живий годинник і в якому органі він розташований? Учені встановили що в організмі структури, які відповідають за життєві ритми, і тим більше молекулярні структури, які задають первинні коливання в біологічному годиннику. Є тільки низка гіпотез, які пояснюють будову показника часу.

Так існує думка, що механізм біологічного годинника неможливо розгледіти в жоден мікроскоп, тому що «маятником» їх може бути молекула білка. Такий маятник коливається дуже часто. Коливання, які задають ритм часові, пов’язані в основному з рухом скручування й розкручування білкових молекул.

Існує також інша гіпотеза, за якою маятником біологічного годинника служать ДНК, і – РНК і пов’язані з ними реакції біологічного синтезу.

Не існує серед вчених однієї думки стосовно механізму, який керує ходом біологічного годинника. Більшість учених вважають що ходом біологічного годинника керує механізм, який закладено в самих клітинах.

Багато в організмі є незрозумілих систем коливань, про які нам нічого не відомо. Наприклад, нейрони головного мозку оточені зірчастими клітинами, які називаються астроглія. Так ось, ці клітини здійснюють одне коливання на чотири хвилини. Чому саме такий ритм, що він відмірює, можливо, це маянтик місячних, сезонних або річних годин? Поки це невідомо. Про сезонний годинник ми майже нічого не знаємо, окрім того, що він може вмикати і вимикати на певний сезон роботу окремих генів. Так, усім відомо, що багато тварин упадають в анабіоз (зимову сплячку).

Показники	Години максимальної активності
Маса тіла	18 – 19
Температура	16 – 18
Частота серцевих скорочень	15 – 16
Частота дихання	13 – 16
Артеріальний тиск	15 – 18
Рівень еритроцитів	11 – 12
Рівень лейкоцитів	21 – 23
Рівень інсуліну	18
Рівень холестерину	18
Рівень фібриногену	18
Біоелектрична активність мозку	8 – 12, 17 – 19

А ще дуже цікаві дані

з 3 до 5години ранку найбільш активно працюють нирки

з 5 до 7 – товстий кишечник з 7 до 9—шлунок

з 9 до11 – селезінка з 11 до13—серце

з 13 до 15 тонкий кишечник

з 15 до 17 сечовий міхур а

з 17до23 діяльність внутрішніх органів практично затухає


Наприкінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя чеський психолог Г.Свобода і німецький В. Флейс висловили гіпотезу, що протягом життя в кожної людини з моменту народження чергуються три цикли, пов’язані з її фізіологічною (23 дні), емоційною (28 днів) та інтелектуальною (33 дні) активністю.

Посередині кожного циклу є критичний, або нульовий, день; першу половину циклу, яка передує цьому дню, вважають позитивним періодом (зростання працездатності, фізіологічного, емоційного стану).

Друга половина – негативний період , протягом якого стан організму дещо погіршується. Цю гіпотезу підтримують деякі дослідники, і на її основі я пропоную вам зараз визначити свої біоритми. (Комп’ютерне тестування «Біоритми людини»)

Люди, які належать до «жайворонків», увечері відчувають сонливість, рано лягають спати, швидко прокидаються. «Сови», навпаки, засинають пізно і пізно встають, їм властива найбільша працездатність у другій половині дня, а деяким – пізно ввечері. За даними вчених, 20 – 25 % людей – «жайворонки», 40 – 50 % «сови», а решта – «голуби», тобто люди, які не мають вираженого біоритму.

При розподілі людей на робочі місця науковці пропонують враховувати індивідуальні особливості ритму працездатності, особливо для роботи в нічні зміни. «Сови» можуть краще працювати в нічні години і відновлювати сили, засинаючи о 3 – 5 годині ранку. «Жайворонкам» звикати до такого режиму набагато важче. У нічні зміни при безперервному виробництві, водіями таксі, лікарями швидкої допомоги мають працювати «сови».

Ритмічне життя сприятливо впливає на нервову систему, зміцнює здоров’я, сприяє нормальному фізичному і розумовому розвитку. Треба навчитися ставитися до свого біоритму спокійно, без вимушеного напруження, завжди намагатися його дотримуватися.

Висновок учнів.

Дослідження біоритмів – завдання великого соціально – економічного значення. Зокрема, вони дають змогу здійснювати ранню діагностику захворювань, медичні прогнози, удосконалювати методи підготовки спортсменів з метою забезпечення високої спортивної готовності при зміні годинних поясів. Біоритми мають велике значення в психології, художній творчості, космонавтиці. Будемо слідкувати за подальшими науковими відкриттями в галузі хронобіології і враховувати їх у своєму житті.

Беручи до уваги власний хронобіологічний тип , сплануйте свій день (якщо зміну в школі можна було б вибирати використовуємо урок 46 Соболь В. І).

Вихідний контроль з подальшою взаємо перевіркою

1.Наука , що вивчає біологічні ритми?

А) екологія

Б) хронобіологія

В) хронологія

Г) генетика

2.Який вчений вперше описав біоритми?

З) Гуфелянд

І) де Меран

Є) Чижевський

3.Регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів:

Н)біологічний годинник

О) біологічні ритми

П) адаптації

4.Біоритми бувають:

Р) фізіологічні

С) соціальні

Т) анатомічні

5.Зміна пульсу протягом доби відноситься до :

И)зовнішніх біоритмів

І) внутрішніх біоритмів

6.Пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі:

С) біологічні ритми

Т) біологічний годинник

7.Люди які увечері відчувають сонливість, рано лягають спати це :

К) «сови»

Л) «голуби»

М) «жайворонки»

8.Сукупність нестаціонарних явищ на Сонці:

И) сонячна активність

І) рух Землі навколо Сонця

Ї)рух Землі навколо своєї осі.

Відповіді на запитання:

1 – Б; 2 – І; 3 – О; 4 – Р; 5 – И; 6 – Т; 7 – М; 8 – И.

Домашнє завдання: урок №46 «Мій зошит з біології»; § 115

Використана література:

Шабатура М. Н., Матяш Н. Ю., Мотузний В. О. Біологія людини : підручник для 8-9кл. К.: Ґенеза, 1998

Задорожний К. М. Біологія 8клас плани-конспекти уроків Харків «РАНОК» «Веста» 2001


Яковлєва Є. В. Уроки біології Методичний посібник для вчителів біології 9 клас 2001

Біологія за редакцією Мотузного В. О. Київ «Вища школа»1995

Ел. програма біологія людини 8-9

Бібліотека електронних наочностей

Соболь В. І. «Мій зошит з біології 9 клас»

http : // www. Osvita. Org . ua / referat /biology/ 717

http : // www. Osvita. Org . ua / referat / medicine/ 1881