Реферат об'єктом дослідження даної курсової роботи служить протокол динамічної маршрутизації bgp ефективність роботи даного протоколу розглядається в практичній частині за допомогою програмного забезпечення для симуляції комп’ютерних мереж Packet Tracer ця програма дозволяє емулювати І візуалізувати

Вид материалаРеферат

Содержание


Мета: Сформувати у студентів поняття про налаштування і перевірку маршрутизації BGP, відображення таблиць маршрутизації. Обладна
Теоретична частина
Протокол граничного шлюзу Border Gateway Protocol версії 4
Основні команди для налаштування BGP на маршрутизаторах CISCO.
Router(config)# router bgp [AS]
Практична частина
Router#configure terminal
Подобный материал:
1   2
Тема: Протокол маршрутизації BGP

Мета: Сформувати у студентів поняття про налаштування і перевірку маршрутизації BGP, відображення таблиць маршрутизації.

Обладнання: ПК, ПЗ Packet Tracer v5.1


Основні поняття:

BGP (Border Gateway Protocol) - Протокол граничного шлюзу, призначений для маршрутизації між автономними системами (AS).

AS – автономна система – це набір маршрутизаторів, які працюють під управлінням одного адміністратора, або однієї групи адміністраторів, і використовують спільну стратегію маршрутизації.

neighbors (або peers) – будь-які два маршрутизатори, між якими встановлене tcp з’єднання для обміну інформацією про маршрутизацію.

Теоретична частина

Мережа Інтернет є об’єднання автономних систем (autonomous systems), які ділять між собою зони адміністративної відповідальності і визначають для різних організацій правила маршрутизації. Автономні системи створюються на основі маршрутизаторів, які можуть працювати з протоколами внутрішнього шлюзу Interior Gateway Protocols (IGP), такими як: протокол інформації про маршрути Routing Information Protocol (RIP), розширений протокол внутрішнього шлюзу Enhanced Interior Gateway Protocol (EIGRP), протокол переважного вибору найкоротшого шляху Open Shortest Path First (OSPF) і протокол обміну маршрутною інформацією між проміжними системами Intermediate System-to-Intermediate System (IS-IS). Всі ці протоколи і граничні з ними взаємодіють за допомогою протоколу зовнішнього шлюзу Exterior Gateway Protocol (EGP). В даний час стандартом для мережі Internet є протокол граничного шлюзу версії 4 (Border Gateway Protocol Version 4 — BGP-4), описаний в RFC 17711.

Огляд маршрутизаторів і схем маршрутизації

Маршрутизатори — це пристрої, які регулюють напрям трафіку між хостами. Вони створюють маршрутні таблиці, які містять інформацію про всі можливі маршрути до всіх відомих вузлів.

Протокол граничного шлюзу Border Gateway Protocol версії 4

Протокол граничного шлюзу Border Gateway Protocol (BGP) зазнав декілька змін з моменту виходу його першої версії BGP - 1 в 1989 році. Повсюдне впровадження BGP - 4 почалося в 1993 році. Це перша з версій BGP, в якій з'явилися можливості агрегації (об'єднання), що дозволило реалізувати безкласову міждоменну| маршрутизацію (classless interdomain routing - CIDR), і забезпечити підтримку супермереж.

Протокол BGP не пред'являє ніяких вимог до топології мережі. Маршрутизатори які належать до однієї AS обмінюються BGP update'ами по Internal BGP (IBGP); маршрутизатори які належать до різних AS і також обмінюються BGP update'ами, працюють по External BGP (EBGP). Команди для конфігурації IBGP і EBGP однакові.

Протокол BGP являється протоколом вектора маршруту і використовується для обміну маршрутною інформацією між AS. Термін вектор маршруту (path vector) походить з самого принципу дії BGP : маршрутна інформація містить послідовності номерів AS, через які пройшов пакет із заданим префіксом мережі. Маршрутна інформація, пов'язана з префіксом, використовується для запобігання утворення петель в маршрутах.

Як транспортний протокол в BGP використовується протокол TCP (порт 179). Таким чином уся надійність доставки (включаючи повторну передачу) покладається на протокол TCP і не вимагає окремої реалізації в самому BGP, що природно спрощує механізми надійності в BGP.

Маршрутизатори, які працюють з протоколом BGP, часто називають спікерами BGP (BGP speakers). Два спікери BGP, які утворюють TCP – з’єднання| один з одним для обміну маршрутною інформацією, називають сусідніми (neighbors) або взаємодіючими (peers). Взаємодіючі маршрутизатори спочатку обмінюються відкритими повідомленнями для того, щоб визначити параметри з'єднання. Ці повідомлення використовуються для узгодження параметрів, таких як номер версії BGP та ін.


Основні команди для налаштування BGP на маршрутизаторах CISCO.

Для ввімкнення процесу BGP на маршрутизаторі необхідно ввести в режимі конфігурації команду:

Router(config)# router bgp [AS]

Наприклад

Router (config)#router bgp 200

Після цього в таблицю маршрутизації необхідно внести інформацію про сусідні маршрутизатори:

Router (config-router)# neighbor [ip address] remote-as [AS]

Наприклад

Router (config-router)#neighbor 10.0.0.2 remote-as 100

Також необхідно вказати мережі

Router (config-router)#network [network address] mask [mask]

Наприклад

Router (config-router)#network 12.0.1.0 mask 255.255.255.0


Команди для перевірки роботи протоколу BGP:

show ip route – команда для перевірки таблиці маршрутизації.

show ip bgp neighbors – команда для перевірки того, чи працюють BGP peers.

show ip bgp – команда для перевірки працездатності BGP на маршрутизаторі.

Практична частина

Налаштування процесу BGP маршрутизації


  1. За допомогою інтерфейсу програми Packet tracer скласти топологію наведену на рис.


  1. Для налаштування необхідного об’єкта, потрібно натиснути ЛКМ на його зображені, у вікні яке з’явиться обрати вкладку CLI.


  1. Налаштування маршрутизатора ISP1.
    1. На запитання Continue with configuration dialog? [yes/no]: відповісти no.
    2. Після цього з’являється user режим (Router>), який дає змогу тільки проводити моніторинг, для налаштувань, потрібно перейти в привілегійований режим, скориставшись командою

Router>enable
    1. Для переходу в режим конфігурації використовується команда

Router#configure terminal
    1. В режимі конфігурації обираємо потрібний нам інтерфейс відповідною командою

ISP1(config)#interface serial 2/0

Для того щоб не вводити повну назву можна скоротити serial буквою s, або ввівши перші букви слова і натиснути клавішу Tab.
    1. Для задання ІР-адреси інтерфейсу, в режимі його конфігурації вводиться команда

ISP1 (config-if)#ip address <маска>

В нашому випадку команда буде мати вигляд

ISP1(config-if)#ip address 10.0.0.1 255.255.255.252

маска /30 означає що 30 біт покладені в 1, а 2 в 0. Тобто 11111111.11111111.11111111.11111100, що при переводі в десяткову форму дасть 255.255.255.252
    1. Для послідовних інтерфейсів, які використовують функції DCE, необхідно вказати фізичну швидкість передачі даних. Це можна зробити командою

ISP1(config-if)# clock rate 64000
    1. Для «підняття» інтерфейсу використовують команду

ISP1(config-if)#no shutdown


  1. Налаштування маршрутизатора ISP2
    1. Налаштуйте інтерфейс serial 2/0 користуючись п. 3.4, 3.5 і 3.7
  2. Налаштування маршрутизатора SanJose
    1. Налаштуйте інтерфейси serial 2/0 та serial 3/0 користуючись п. 3.4 – 3.7
  1. Налаштування Loopback інтерфейсу на маршрутизаторах
    1. Для налаштування Loopback інтерфейсу на ISP1 вводять наступне:

ISP1(config)#intarface loopback 0

ISP1(config-if)# ip address 12.0.1.1 255.255.255.0

ISP1(config-if)#no shutdown



    1. Для налаштування Loopback інтерфейсу на ISP2 вводять наступне:

ISP2(config)#intarface loopback 0

ISP2(config-if)# ip address 172.16.1.1 255.255.255.0

ISP2(config-if)#no shutdown

    1. Для налаштування Loopback інтерфейсів на SanJose вводять наступне:


SanJose(config)#intarface loopback 0

SanJose (config-if)# ip address 192.168.0.1 255.255.255.0

SanJose (config-if)#no shutdown

SanJose (config-if)#exit

SanJose(config)#intarface loopback 1

SanJose (config-if)# ip address 192.168.1.1 255.255.255.0

SanJose (config-if)#no shutdown

  1. Налаштування процесу маршрутизації BGP на маршрутизаторах.
    1. На маршрутизаторі ISP1|, вводять наступну конфігурацію:

ISP1(config)#router bgp 200

ISP1(config-router)#neighbor 10.0.0.2 remote-as 100

ISP1(config-router)#network 12.0.1.0 mask 255.255.255.0




    1. На маршрутизаторі ISP2, вводять наступну конфігурацію:

ISP2(config)#router bgp 300

ISP2(config-router)#neighbor 172.16.0.2 remote-as 100

ISP2(config-router)#network 172.16.1.0 mask 255.255.255.0

    1. Зконфігуруйте BGP протокол на маршрутизаторі SanJose:


SanJose(config)#router bgp 100

SanJose(config-router)#neighbor 10.0.0.1 remote-as 200

SanJose(config-router)#neighbor 172.16.0.1 remote-as 300

SanJose(config-router)#network 192.168.0.0

SanJose(config-router)#network 192.168.1.0



  1. Щоб перевірити конфігурацію, перевіряють таблицю маршрутизації на Сан-Хосе командою show ip route:

SanJose#show ip route


  1. Щоб перевірити працездатність маршрутизатора Сан-Хосе, використовують |команду show ip bgp:

SanJose#show ip bgp




Зірочка (*) поряд з маршрутом вказує, що це - кращий маршрут. Кутова дужка (>) вказує, що маршрут записується в таблицю маршрутизації.


Контрольні запитання:
  1. Яка команда використовується для переходу в режим конфігурації маршрутизатора?
  2. За допомогою якої команди можна подивитися таблицю маршрутизазії?
  3. Що означає “/24” в адресі 12.0.1.1/24?
  4. Що таке маршрутизація?
  5. Що таке BGP і для чого він використовується?



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  1. Создание маштабируемых сетей Cisco. : Пер. с англ. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2004. С.768
  2. Принципы маршрутизации в Internet, 2-е издание. : Пер. с англ. М. : Издательский дом "Вильяме", 2001. — 448 с. : ил. —Парал. тит. англ.

ISBN 5-8459-0188-Х (рус.)
  1. n.org.ua/article/bgp - BGP протокол (перевод на русский)
  2. ссылка скрыта - Cisco IOS Command Line Interface Tutorial