7. методи контролю та оцінювання знань
| Вид материала | Документы |
- Назва модуля: Методи та засоби технічного захисту інформації Код модуля, 36.14kb.
- Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни, 83.2kb.
- Затверджено постановою президії вак україни від 10. 11. 1999, 17.49kb.
- Дайте визначення „знань та наведіть їх класифікацію. Методи подання знань в інтелектуальних, 58.06kb.
- Концепція літературної освіти, 1320.4kb.
- «сучасні методи експрес аналізу органічних речовин» Виконав манжос о. В зміст, 1177.91kb.
- Ставити за мету підвищення рівня математичної культури майбутніх фахівців до рівня,, 241.87kb.
- Назва модуля: Математичні методи представлення знань Код модуля, 46.86kb.
- Оцінювання побудовано таким чином, шо певний рівень навчальних досягнень передбачає, 1014.71kb.
- Методологічні основи розробки тестових завдань для автоматизації модульного контролю, 61.87kb.
7. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
Ні студентам, ні викладачам оцінювання усіх видів навчальної діяльності не до вподоби. Але зовсім не обов’язково, щоб контроль знань був причиною стресу або розчарувань. Старанно підготовлений, справедливий він може стати не тільки важливим засобом оцінювання, а й засобом навчання.
7.1. Проблеми оцінки знань в умовах КМСОНП
Сучасна система навчання у вищій школі потребує якісного оновлення, глибокого реформування і вдосконалення. Традиційні її форми, особливо з домінуючою лекційно-семінарською, у якій опитування змінюється поясненням, а потім так званим закріпленням, неспроможне забезпечити виконання вищою школою завдань підготовки фахівців нової генерації, здатних до креативного мислення, повної самореалізації в нестандартних умовах ринкової життєдіяльності. І не потрібно наводити приклад дешевих українських програмістів-комп’ютерників, яких розхоплюють західні фірми, тому що водночас існують і приклади наших лікарів-хірургів, терапевтів, які, виїхавши за кордон, змушені відпрацьовувати медсестрами, медбратами, акушерами. Не краща доля очікує і наших інженерів, економістів, агрономів. А все це через те, що український диплом про вищу освіту у Європі і решті світу недійсний за виключенням деяких країн.
Дорогу на ринок професій Європи нашим фахівцям перегороджує великий шлагбаум, підняти який Україна зможе лише за однієї умови — вступу до Болонського процесу, основними положеннями якого є формування до 2010 року відкритого європейського простору в сфері вищої освіти, стимулювання процесу вироблення єдиних стандартів для досягнення зовнішніх визнань дипломів і кваліфікацій та працевлаштування випускників на європейському ринку праці, зближення спільних структур виданих дипломів і циклів навчання.
Важливо й те, що Болонський процес грунтується на цінностях європейської освіти і жодним чином не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи, а тому пропозиція вступу виглядає досить заманливою. До Болонського процесу уже приєдналося біля 50 країн. Україна, Білорусь та Молдова — це той невеликий острівець, який до цього часу утримувався від співпраці на європейському освітянському просторі. Водночас говорити лише про колосальну перемогу нашої системи освіти у разі приєднання у травні 2005 року до Болонського процесу однозначно неможливо. Україна зіштовхнеться із рядом проблем, зокрема відбудеться не тільки нівелювання, а й часткова руйнація усієї вітчизняної системи освіти. На зміну нинішній системі прийде рейтингова зі своїми особливостями та привілеями. А якщо зважити на наш менталітет, то пристосування займе декілька років. Досить згадати, як болісно школи реагували на введення дванадцятибальної системи. У ВНЗ на зміну розділам і темам прийдуть змістові модулі; лекціям і семінарам — так звані тьютерські заняття, замість звичної чотирьохбальної системи — стобальна. Та й бали перестануть називатися балами, відтепер — залікові кредити. За кожну усну чи письмову відповідь, реферат, виконану справу чи просто активність студент отримуватиме визначену кількість цих самих залікових кредитів-одиниць. Коли прийде час, їх підсумують і визначать загальну оцінку.
Болонський процес — Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС), тому існує низка питань щодо того, про які кредити йде мова, як вони відображають роботу студента, як ці кредити ними заробляються.
Узагальнення зарубіжного досвіду і передусім країн, які приєдналися до Болонського процесу в контексті особливостей організації навчання та оцінювання роботи студентів дає підстави для наступних висновків, щоб на початкових етапах даного процесу розуміти наших європейських партнерів та бути зрозумілими для них.
ВНЗ все більшу увагу приділяють запровадженню комплексних систем оцінювання знань [4]. Такі системи спрямовані на диференціацію рівня знань студентів і повинні реагувати навіть на невеликі зміни глибини засвоєння матеріалу кожним студентом, забезпечувати методично однаковий підхід до оцінки якості навчання студентів і як результат — забезпечувати об’єктивність діагностики знань.
Для цих систем характерним є використання різноманітних шкал та критеріїв, застосування прозорих, заздалегідь відомих методів оцінювання. Прикладом такої системи є оціночні норми Міністерства освіти і науки України (табл.7.1).
На зміну формальним, спрощеним методам діагностики знань приходять комплексні системи, які водночас забезпечують і об’єктивність оцінювання знань студентів, і їх мотивацію до плідної роботи упродовж всього періоду навчання. При цьому провідною складовою навчального процесу має стати самостійна робота студента, яка повинна мати конкретні змістові характеристики, контролюватися, перевірятися й оцінюватися. Це означає, що в системі загальної діагностики знань важливого значення набуває поточна робота і поточне оцінювання. До уваги слід приймати і застосування різноманітних шкал оцінювання, які мають велику кількість діапазонів, а отже різновидів оцінок.
Таблиця 7.1
Загальнодидактичні оціночні норми Міністерства освіти і науки України
| Критерії оцінок | Норма оцінок | |||
| “5” | “4” | “3” | “2” | |
| Характер засвоєння знань, навичок і умінь | Відповіді впе-внені, аргумен-товані. Самос-тійне, творче, ініціативне зас-тосування в змінених ситуаціях | Свідоме і пов-не засвоєння, але з деякими неточностями в другоряд-ному мате-ріалі, які студент сам виправляє | Свідоме зас-воєння з незначними по-милками, які студент випра-вляє з допомо-гою викладача | Несвідоме, механічне засвоєння з великими помилками і прогалинами |
| Якість відповіді студента | Глибока об-ґрунтованість, логічність, пе-реконливість викладу, мова правильна і виразна | Достатня обгрунтовані-сть, незначне порушення послідовності, недостатня переконли-вість | Деякі порушен-ня логічності і послідовності, не зовсім дос-татня самос-тійність мислення | Необґрунтованість суд-жень, недос-татньо роз-винена само-стійність мислення |
| Якість виконання роботи | Висока старан-ність і вправ-ність у вико-нанні, бездо-ганне зовнішнє оформлення | Достатня ста-ранність і вправність, добре зов-нішнє офор-млення | Посередня старанність, зовнішнє оформлення задовільне | Відсутність старанності, погане зовнішнє оформлення |
У більшості англомовних країн застосовуються 100-бальні системи (наприклад, у США), або 100-відсоткові (у Великобританії), які мають багато варіацій. У деяких випадках використовуються додаткові градації, як, наприклад, 91-100 балів, 80-90 балів тощо [3,5].
У франкомовних країнах широко використовується двадцятибальна шкала оцінювання знань студентів. Канада використовує дванадцятибальну шкалу, у якій традиційна чотирьохбальна шкала (2, 3, 4, 5) має ще три додаткових значення оцінок, як наприклад, 5 –, 5, 5 + тощо.
Створення єдиного європейського простору вищої освіти передбачає, що незважаючи на специфіку викладання окремих дисциплін, відмінності у програмах, методичному забезпеченні різних ВНЗ, системи оцінювання у зарубіжних навчальних закладах, як правило, надають можливість перезарахувати предмети під час переходу з одного закладу до іншого. У країнах Європи, які приєдналися до Болонського процесу, це досягається завдяки застосуванню системи ЄКТС (ECTS), складовою якої є, з одного боку, уніфікований порядок визначення трудомісткості навчальної дисципліни (європейських кредитів), а з іншого — уніфіковані системи якісних оцінок, кількість яких складає сім — від A до F (табл. 7.2).
Це, так звана, європейська система „полегшеної шкали оцінювання”.
Шкала оцінювання ЄКТС не базується на припущені про будь-який розподіл студентських оцінок, а базується на визначенні досконалості та остаточної оцінки, полегшення перезарахування, але не для заміни та створення плутанини в оцінках, виставлених у ВНЗ, де навчається студент.
Таблиця 7.2
Шкала оцінювання ЄКТС (ECTS)
| Оцінка ЄКТС (ECTS) | Відсоток студентів, які успішно досягають відповідної оцінки | Визначення та критерії |
| А | 10 | ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок |
| В | 25 | ДУЖЕ ДОБРЕ – виконання вище середнього рівня з кількома помилками |
| С | 30 | ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок |
| D | 25 | ЗАДОВІЛЬНО – взагалі непогано, але зі значною кількістю недоліків |
| E | 10 | ДОСТАТНЬО – виконання роботи задовольняє мінімальні критерії |
| FX | – | НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік |
| F | – | НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота |
Спосіб встановлення відповідності балів, виставлених конкретним навчальним закладом до шкали оцінювання ЄКТС просліджується такий:
- заклад розглядає розподіл балів, присвоюванних студентам, для того, щоб отримати 10–25–30–25–10 балів за моделлю, межі між оцінками якої відповідали б 10%, 35%, 65% та 90% від загальної кількості встигаючих студентів;
- неможливо встановити статистичну межу оцінки, яку отримали 10% кращих студентів, але більш ліберальний підхід знизило б стимул для здібніших студентів;
- заклади вищої освіти мають право використовувати шкалу ЄКТС найбільш доцільним, на їх погляд, чином, оскільки її створено для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах, що приєдналися до Болонського процесу.
Виходячи з вище зазначеного, Міністерство освіти і науки України, рекомендує вищим навчальним закладам ІІІ-ІV рівнів акредитації шкалу узгодження національної системи оцінювання знань з вимогами ЄКТС, наведену у табл.7.3.
Таблиця 7.3
Шкала узгодження національної системи оцінювання знань студентів з рекомендаціями ЄКТС (ECTS)
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою ВНЗ |
| А | 5 (відмінно) | 90-100 |
| ВС | 4 (добре) | 75-89 |
| DE | 3 (задовільно) | 60-74 |
| FX | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | 35-59 |
| F | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | 1-34 |
Не складно помітити, що це не досить вдалий „гібрид”, який робить спробу примирити недосконалу національну чотирибальну систему з семирівневою європейською та й ще на основі 100-бальної (а не відсоткової) шкали. Окрім цього, дидактичні критерії оцінювання та рівень компетентності взагалі відсутні і не роз’яснюються.
На наш погляд, навіть за умови недосконалості критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів з урахуванням національної та європейської систем, така узгоджена шкала могла б мати такий вигляд (табл.7.4). Зазначений підхід не буде викликати формальних незручностей при перезарахунку оцінок з національної шкали в європейську і навпаки.
Щодо урахування результатів поточної роботи студентів в підсумковій оцінці, то їх використовується багато, але, на нашу думку, вони можуть бути розділені на три групи [2, 3].
Таблиця 7.4
Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-модульній системі
організації навчального процесу та ЄКТС (ECTS)
| Рейтинговий показник | У п’ятибальній системі | За шкалою ЄКТС (ECTS) | Рівень компетентності | Критерії оцінювання |
| 90 – 100 | 5 „відмінно” | А | Високий (творчий) | Студент виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили. |
| 85 – 89 | 4 „добре” | В | Достатній (конструктивно-варіативний | Студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна. |
| 75 – 84 | С | Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок. | ||
| 70 – 74 | 3 „задовільно” | D | Середній (репродуктивний) | Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих. |
| 60 – 69 | E | Студент володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні. | ||
| 35 – 59 | 2 „незадовільно” | FX | Низький (рецептивно-продуктивний) | Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу. |
| 1 – 34 | 1 „погано” | F | Студент володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів. |
Методи, що передбачають проведення проміжного екзамену протягом семестру. При цьому можливі наступні варіанти:
- безпосереднє врахування результату проміжного екзамену (за середньою арифметичною), на який виноситься частина програмного матеріалу, його засвоєння більше не перевіряється (університети Франції);
- врахування скорегованого результату проміжного екзамену (візового), частка якого складає 40% підсумкової оцінки (університети Туреччини). Ці та інші варіанти проміжного екзамену використовуються у випадку відсутності практичних занять або семінарів.
- Методи, що передбачають пряме врахування у підсумковій оцінці виконання студентом певного індивідуального завдання. Частка цих результатів попередньо обумовлюється (наприклад, 25%). У якості такого індивідуального завдання може виступати:
- курсова робота (проект);
- науково-дослідна робота;
- навчально-дослідна робота;
- навчально-практичне дослідження із презентацією результатів тощо.
- курсова робота (проект);
Наприклад, в деяких університетах Великобританії використовуються два види таких робіт:
- наукова робота — 25% підсумкової оцінки;
- науково-дослідна робота із презентацією в академічній групі (конференції) — 25% підсумкової оцінки.
- Методи, які базуються на полікритеріальній оцінці поточної роботи студентів. При цьому об’єктами поточного контролю, відповідної оцінки та врахування в підсумковому результаті можуть бути:
- рівень знань, продемонстрований на практичних, лабораторних та семінарських заняттях;
- активність під час обговорення питань, що винесені на заняття;
- результати виконання та захисту лабораторних робіт;
- експрес-контроль під час аудиторних занять;
- самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань;
- виконання аналітично-розрахункових завдань;
- написання рефератів, есе, звітів;
- результати тестування;
- письмові завдання при проведенні контрольних робіт;
- рівень знань, продемонстрований на практичних, лабораторних та семінарських заняттях;
виробничі ситуації, кейси тощо.
Кафедрам, викладачам потрібно надавати право самостійно розподіляти загальну кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота з вивчення навчальних матеріалів, зосереджених в змістових модулях.
В НУВГП розроблені рекомендації, щодо можливого використання 100-бальної шкали оцінювання змістових модулів в системі ЄКТС – ECTS (табл.7.5).
Таблиця 7.5
Приклади-рекомендації щодо можливого використання 100-бальної шкали оцінювання змістових модулів
в системах ECTS-ЄКТС
| Кількість кредитів ECTS | Загальний обсяг дис-ципліни, год | Кількість семестрових залікових модулів | Форма підсумко- вого контролю | Сума балів по-точного кон-тролю змісто-вих модулів | Сума балів за виконання | Загальна сума балів для допуску до заліку чи екзамену | Сума балів для підсумкового контролю (залік чи екзамен) | |||
| курсової роботи, проекти | ІНДЗ (звіт) | IP (есе) | ||||||||
| min | max | |||||||||
| 1,0 | до 36 | 1 | залік | 50 | – | – | 5...10 | 55 | 60 | 40 |
| 1,5 | 54 | 1 | залік | 45 | – | 5...15 | – | 50 | 60 | 40 |
| 2,0 | 72 | 2 | залік (екзамен) | 50 | – | 5...15 | – | 55 | 65 | 35 |
| 2,5 | 90 | 2 | залік (екзамен) | 45 | – | 5...15 | 5...10 | 55 | 70 | 30 |
| 3,0 | 108 | 3 | екзамен (залік) | 40 | 10...30 | – | 5...10 | 55 | 80 | 20 |
| 3,5 | 126 | 3 | екзамен (залік) | 35 | 10...30 | 5...15 | – | 50 | 80 | 20 |
| 4,0 | 144 | 3 | екзамен (залік) | 45 | – | 5...15 | 5...10 | 55 | 80 | 20 |
| 4,5 | 162 | 3 | екзамен (залік) | 40 | 10...30 | – | 5...10 | 55 | 80 | 20 |
| 5,0 | 180 | 3 | екзамен (залік) | 30 | 10...30 | 5...15 | 5...10 | 50 | 85 | 15 |
| 5,0 | | 3 | екзамен (залік) | + | | | | + | + | |