Програма фахових вступних випробувань для прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки окр «спеціаліст», «магістр»

Вид материала

Документы

Содержание II.«Технологія програмування та створення програмних продуктів» III. «Експертні системи в медицині» V - діапазон чисел від 59 до 100. Для простоти обмежимося невеликою кількістю можливих значень: U ={0, 3, 6, 9, 12, 18, 21, 27}, Якщо тварина їсть багато м 'яса, вона виросте великою (щодо ваги). IV. «Системний аналіз та проектування інформаційних систем. Теоретичні аспекти» I та зони ( Tfk T ) області II I та зони ( Trk Tfk ) області II IІ та зони (T Tm) області II IІ та зони (TM Tm) області IІI IІ та зони (Trk Tm) області I IІ та зони (Trk Tm ) області I IІІ та зони (T Tm) області I I та зони (Trk Tfk ) області IІ I та зони (T Tm) області IІ IІ та зони (TM Tm) області IІІ IІ та зони (Trk Tm) області IІІ V.«Системний аналіз та проектування інформаційних систем. Прикладні аспекти» Критерії оцінювання письмової екзаменаційної роботи

Подобный материал:

• Програма фахових вступних випробувань для прийому на навчання за освітньо-професійною, 507.49kb.
• Програма фахових випробувань для прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 390.11kb.
• Програма фахових випробувань для прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 520.72kb.
• Програма фахових вступних випробувань для бакалаврів, які бажають продовжувати навчання, 138.89kb.
• Програма вступних випробувань з географії для вступників на навчання за освітньо-професійною, 749.45kb.
• Програма вступних випробувань з біології для вступників на навчання за освітньо-професійною, 471.04kb.
• Програма фахового вступного випробування на навчання за освітньо-професійними програмами, 442.16kb.
• Програма фахового випробування для прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційними, 204.17kb.
• Програма вступних випробувань з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною, 336.23kb.
• Програма фахового вступного випробування на навчання за освітньо-професійною програмою, 416.72kb.

Програма

фахових вступних випробувань

для прийому на навчання за освітньо-професійною

програмою підготовки ОКР «спеціаліст», «магістр»
7. 05010101, 8. 05010101
«Інформаційні управляючі системи та технології»


Ухвалено на засіданні кафедри медичної кібернетики і телемедицини

Протокол № 18 від 28 березня 2011 р.


Ухвалено Вченою радою
Міжуніверситетського медико-інженерного факультету

Протокол № 9 від 28 березня 2011 р.

I. «Математичне моделювання систем»

1. Три основних парадигми пізнання. Три категорії моделей біомедичних систем.
   
2. Регресійні моделі математичної статистики. Особливості застосування для дослідження об’єктів в біології та медицині.
   
3. Види даних, що характеризують об’єкти в біології та медицині. Особливості обробки методами математичної статистики.
   
4. Особливості збору та накопичення біомедичної інформації. Як оцінити достатність кількості спостережень.
   
5. Побудова полігону частот, емпіричних гістограм щільності розподілення кількісних даних. Які ситуації можуть зустрітися. Як вони пов’язані з вибором методу статистичного моделювання. Як форма гістограми розподілу характеризує властивості масиву спостережень.
   
6. Характеристики кривих або гістограм розподілу випадкової величини. Якими характеристиками кривої щільності розподілу ймовірності є центральні моменти третього та четвертого порядку?
   
7. Назвіть критерії нормального (Гаусового) розподілу випадкової величини.
   
8. Параметричні методи варіаційної статистики. Коли застосовуються. Типи задач, що вирішуються із застосуванням t-критерію.
   
9. Параметричні методи варіаційної статистики. Коли застосовуються? Типи задач, що вирішуються із застосуванням χ2 (критерію Пірсона). Чи можна його застосовувати при порівнянні декількох факторів?
   
10. Сутність однофакторного дисперсійного аналізу кількісних даних. Особливості застосування і типи задач. Чи є цей метод параметричним методом?
    
11. Дисперсійний аналіз. Коли використовується? Багатофакторний комплекс. Особливості побудови розрахункових процедур. Кількісні оцінки, які можна отримати в результаті його застосування. Їх інтерпретація.
    
12. Дисперсійний аналіз. Альтернативний комплекс.
    
13. Кореляційний аналіз. Специфіка застосування для дослідження біомедичних об’єктів. Різниця між поняттями «колінеарність» та «функціональний зв’язок». Особливості інтерпретації результатів.
    
14. Лінійні регресійні моделі. Сутність, область застосування. Лінійні статистичні моделі взаємозв’язку показників.
    
15. Нелінійні регресійні моделі. Типи нелінійності. Особливості застосування в біомедичних дослідженнях.
    
16. Основні види кластерного аналізу. Метод k-середніх.
    
17. Основні види кластерного аналізу. Метод KRAB.
    
18. Які методи кластерного аналізу є дивізівними? Порівняйте їх із ієрархічними кластеризаціями та методами побудови кінцевого незамкненого шляху.
    
19. Які методи класифікації називаються агломеративними? Приклади?
    
20. Які методи автоматичної класифікації є дивізивними? Наведіть приклади.
    
21. Дискримінантний аналіз. Чи є він дивізійною процедурою? В чому особливість початкових умов?
    
22. Що таке побудова найкоротшого незамкненого шляху в алгоритмі KRAB кластерного аналізу? Як потім утворюються класи?
    
23. Що таке методи найближчого, найдальшого сусіда? Приклади використання.
    
24. Коли застосовуються непараметричні критерії розбіжності ? Дайте приклади таких критеріїв.
    
25. Який метод найкраще застосовувати при порівнянні трьох або більше груп при нормальному розподілі даних? Опишіть його.
    
26. Які методи найкраще застосовувати при порівнянні двох груп при нормальному розподілі даних?
    
27. Регресійний аналіз. Яка характеристика випадкової величини прогнозується за допомогою рівняння регресії? Що таке коефіцієнт детермінації? Які значення він набуває? Як така залежність відображується графічно?
    
28. Види даних. Які властивості мають безперервні, дискретні дані?
    
29. Які типи процедур покрокової регресії Ви знаєте? Наведіть приклади.
    
30. Що таке функціональне нелінійне перетворення випадкової величини. Для чого воно застосовується?
    
31. Як оцінюється корельованість двох бінарних ознак? Як оцінюється корельованість декількох якісних (поліхоричний показник зв’язку)?
    

II.«Технологія програмування та створення програмних продуктів»

1. Опишіть етапи спіральної моделі життєвого циклу програмного продукту. Поясніть переваги та недоліки застосування даної моделі.
   
2. Опишіть етапи каскадної моделі життєвого циклу програмного продукту. Поясніть переваги та недоліки застосування даної моделі.
   
3. Опишіть етапи інкрементної моделі життєвого циклу програмного продукту. Поясніть переваги та недоліки застосування даної моделі.
   
4. Напишіть, чим відрізняються одна від одної моделі життєвого циклу програмного продукту. Поясніть переваги та недоліки застосування кожної з моделей.
   
5. Дайте визначення технології програмування програмного продукту. Поясніть основні види парадигм програмування.
   
6. Дайте визначення поняттю «модуль» програмної системи. Що означає властивість модульності програмного продукту? Яким умовам повинен відповідати ідеальний модуль та чому?
   
7. Охарактеризуйте основні види парадигм програмування.
   
8. Що таке зв’язність модуля? З якою метою застосовується зв’язність модуля і які вона має властивості?
   
9. Що таке щеплення модуля? З якою метою застосовується щеплення модуля і які вона має властивості?
   
10. Як оцінюється важкість програмної системи? Які існують метрики оцінки програмного забезпечення? Як вони оцінюються?
    
11. Що таке нев’язка системи? Як вона розраховується та які має властивості?
    
12. Дайте визначення поняттю CASE-засоби. З якою метою вони застосовуються? Наведіть приклади.
    
13. Дайте визначення поняттю UML. На яких етапах життєвого циклу програмного продукту застосовуються моделі UML?
    
14. Опишіть основні елементи UML. Наведіть приклади.
    
15. Опишіть стандарт СММ. З яких рівнів складається модель СММ?
    
16. Опишіть принцип роботи технології екстремального програмування (XP). Охарактеризуйте переваги та недоліки XP-процесу.
    
17. Опишіть принцип роботи моделі швидкої розробки програмного забезпечення (RAD). Охарактеризуйте переваги та недоліки RAD – моделі.
    
18. Дайте визначення поняттю «Алгоритм». Опишіть основні властивості алгоритму за Кнутом, Марковим та Колмогоровим.
    
19. Які види діаграм існують у UML? Опишіть призначення кожної UML-діаграми.
    
20. Опишіть основні пункти технічного завдання. Яке основне призначення технічного завдання? Хто і з якою метою його складає?
    
21. Опишіть структуру розподілу робіт при розробці програмного забезпечення. Охарактеризуйте кожен етап структури розподілення робіт (WBS).
    
22. Охарактеризуйте основні принципи розподілу часу на розробку програмного забезпечення (наведіть приклади для різних моделей життєвого циклу програмного продукту).
    
23. Наведіть основні правила хорошого стилю програмування на прикладі середовища розробки лабораторних віртуальних приладів NI LabVIEW.
    
24. З якою метою у NI LabVIEW використовується кожна із структур: Case, Event, While Loop, For Loop, FeedBack Node?
    
25. За допомогою яких інструментів (функцій) в NI LabVIEW програмується інтерфейс користувача? Опишіть властивості та можливості кожного з них?
    
26. Намалюйте блок-схему алгоритму запису даних у файл та читання і відображення даних з файлу у системі NI LabVIEW.
    
27. Яка структура програмної системи називається ієрархічною? За допомогою яких метрик вона оцінюється?
    
28. Яка послідовність яких дій має бути виконана для забезпечення успішності проведення проекту з розробки програмного забезпечення?
    
29. Що зображується на діаграмі Ганта? Які програмні засоби існують для її створення? Охарактеризуйте їх.
    
30. Дайте визначення поняттю «Життєвий цикл програмного продукту». Які існують моделі життєвого циклу програмного продукту? Охарактеризуйте кожну з них.
    
31. Які існують моделі якості програмних засобів? Охарактеризуйте модель СММ (визначення, застосування, характеристики).
    
32. Опишіть технологію розробки систем збору даних із застосуванням технологій National Instruments.
    
33. Охарактеризуйте основні можливості системи тривимірного моделювання Mimics. Як розшифровується Mimics (Materialise) та для вирішення яких прикладних задач даний програмний продукт може застосовуватися?
    

III. «Експертні системи в медицині»

Практичні завдання

1. Нехай задана множина Х={1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10}. Розглянемо відношення R(Х, X)={| x,уХ: “x і у мають один і той же самий залишок при діленні на 3”}. Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

2. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (max-min) - композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х₁, х₂} і Y={y₁, y₂}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z₁, z₂, z₃}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

3. Нехай задана множина Х={Іван, Петро, Миколай, Тетяна}. Розглянемо відношення R(X,X)=«бути родичем». Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

4. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (max-prod) - композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х₁, х₂} і Y={y₁, y₂}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z₁, z₂, z₃}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

5. Нехай задана множина Х={Іван, Петро, Миколай, Тетяна}. Розглянемо відношення R(X,X)=«мати однаковий зріст». Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

6. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (max-max) - композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х₁, х₂} і Y={y₁, y₂}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z₁, z₂, z₃}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

7. Нехай задана множина Х={гумка, олівець, зошит}. Розглянемо відношення R(X,X)=«мати однакову ціну». Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

8. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (min-max) - композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х₁, х₂} і Y={y₁, y₂}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z₁, z₂, z₃}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

9. Нехай задана множина Х у вигляді скінченої множина різних предметів. Розглянемо відношення R(Х,X)={| x, уХ: “y набагато більше за x”}. Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

10. Описати процедуру визначення нечіткого відношенння С як результату (min-min)-композиції двох бінарних нечітких відношень С=АB, де А – бінарне нечітке відношення, побудоване на двох базисних множинах: Х={х₁, х₂} і Y={y₁, y₂}, а В - на двох базисних множинах: Y і Z={z₁, z₂, z₃}. Матриці цих нечітких відношень мають наступний вигляд:

;

11. Нехай задано нечітке число – «нечітка одиниця», яка описується нечіткою множиною . Описати процедуру визначення нечіткого числа «нечіткий нуль», який описується нечіткою множиною В, враховуючи той факт, що B=(I - I) .

12. Нехай задано нечітке число – «нечітка одиниця», яка описується нечіткою множиною . Описати процедуру визначення нечіткого числа «нечітка двійка», яка описується нечіткою множиною В, враховуючи той факт, що B=(I + I) .

13. Нехай задано нечітке число – «нечітка двійка», яка описується нечіткою множиною . Описати процедуру визначення нечіткого числа «нечітка четвірка», яка описується нечіткою множиною В, враховуючи той факт, що B=(I * I) .

14. Визначте нечітку множину - «понижена температура тіла», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

15. Визначте нечітку множину - «нормальна температура тіла», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

16. Визначте нечітку множину - «підвищена температура тіла», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

17. Визначте нечітку множину - «висока температура тіла», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

18. Визначте нечітку множину - «людина похилого віку», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

19. Визначте нечітку множину - «людина середнього віку», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

20. Визначте нечітку множину - «молода за віком людина», побудуйте графік її функції належності, опишіть математично наведену функцію належності.

21. Наведіть приклади (не менше трьох) нечітких множин, які мають графік функції належності трикутного вигляду, визначте ці множини і їх функції належності математично.

22. Наведіть приклади (не менше трьох) нечітких множин, які мають графік функції належності у вигляді трапеції, визначте ці множини і їх функції належності математично.

23. Наведіть приклади (не менше трьох) нечітких множин, які мають S-подібний графік функції належності, визначте ці множини і їх функції належності математично.

24. Маємо два нечітких числа: перше - «нечітка трійка», яка описується нечіткою множиною , і друге - «нечітка четвірка», яка описується нечіткою множиною . Визначте нечітке число В - «нечітка сімка», враховуючи той факт, що B=(A₁ + А₂) .

25. Маємо два нечітких числа: перше - «нечітка трійка», яка описується нечіткою множиною , і друге - «нечітка четвірка», яка описується нечіткою множиною . Визначте нечітке число В - «нечітка 12-тка», враховуючи той факт, що B=(A₁ * А₂) .

26. Маємо два нечітких числа: перше - «нечітка трійка», яка описується нечіткою множиною , і друге - «нечітка четвірка», яка описується нечіткою множиною . Визначте нечітке число В - «нечітка одиниця», враховуючи той факт, що B=(A₂ - А₁).

27. Нехай задана множина Х у вигляді скінченої множини назв різних міст. Розглянемо відношення R(Х,X)={| x, уХ: “y дуже далеко від x”}. Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

28. Нехай задана множина Х у вигляді скінченої множини назв різних міст. Розглянемо відношення R(Х,X)={| x, уХ: “y дуже близько від x”}. Назвіть його основні властивості, обґрунтуйте їх.

29. Наведіть приклади лінгвістичних змінних, опишіть їх.

30. Наведіть приклади нечітких змінних, опишіть їх.

31. Нехай задані універсуми Х={1, 2, 3, 4, 5} та Y={5, 10, 15, 20}. Припустимо, що має місце висловлювання (нечітке правило) “Якщо х=, то y=”, де ={<1;0,0>, <2;0,1>, <3;0,5>, <4;0,8>, <5;1,0>}, ={<5;1,0>, <10;0,8>, <15;0,4>, <20;0,2>} і за допомогою висловлювання “х=” задано факт, де ={<1;0,3>, <2;0,5>, <3;1,0>, <4;0,7>, <5;0,4>}.Використовуючи правило виведення modus ponens (та min-імплікацію), визначіть значення висновку (вихідної змінної y), який описується за допомогою висловлювання “y=”.

32. Задано нечітке продукційпе правило: Якщо студент багато працює в бібліотеці, він отримає високу оцінку.

Нехай U - множина чисел, що визначають кількість годин на тиждень, які студент може проводити в бібліотеці, а V - діапазон чисел від 59 до 100. Для простоти обмежимося невеликою кількістю можливих значень: U ={0, 3, 6, 9, 12, 18, 21, 27}, V= {59, 72, 84, 91, 96, 100}. Задано функції належності для нечітких множин А("багато працює в бібліотеці") та В("високий рейтинг") таким чином:

А = {<3; 0>, <6; 0.1>, <9; 0.4>, <12; 0.6>, <18; 0.8>, <21; 1>, <27; 1.0>}; В = {<59; 0>, <72; 0.2>, <84; 0.4>, <91; 0.7>, <96; 0.9>, <100; 1>}.Нехай дано, що студент працює в бібліотеці середню кількість часу: нечітка множина А' (середня кількість часу)={(3, 0); (6, 0.2); (9, 0.7); (12, 1); (18, 0.6); (21, 0.2); (27, 0)}.

Визначити, яку оцінку повинен отримати даний студент (при цьому застосувати max-min нечітке композиційне правило виведення (з використанням mіn-імплікації нечітких множин А та В) і операцію дефазифікації (метод центра ваги).

33. Дано нечітке продукційне правило: Якщо тварина їсть багато м 'яса, вона виросте великою (щодо ваги).

Нехай U - множина чисел, що визначають кількість кг, які їсть тварина, а V - діапазон чисел від 5 до 15. Для простоти обмежимося невеликою кількістю можливих значень: U ={3, 6, 9, 12, 18, 21, 27}, V= {5, 7, 9, 11, 13, 15}. Задано функції належності для нечітких множин А("їсть багато м 'яса") та В("виросте великою") таким чином:

А = {<3; 0>, <6; 0.1>, <9; 0.4>, <12; 0.6>, <18; 0.8>, <21; 1>, <27; 1.0>}; В = {<5; 0>, <7; 0.2>, <9; 0.4>, <11; 0.7>, <13; 0.9>, <15; 1>}.

Нехай дано, що тварина їсть середню кількість м 'яса: нечітка множина А' (середня кількість м 'яса)={(3, 0); (6, 0.2); (9, 0.7); (12, 1); (18, 0.6); (21, 0.2); (27, 0)}.

Підрахуйте, якою вона виросте, за правилом центра ваги композиції max-min (з використанням mіn-імплікації нечітких множин А та В).

IV. «Системний аналіз та проектування інформаційних систем. Теоретичні аспекти»

1. Системний аналіз (історія розвитку як науки, засновники, загальне визначення).
   
2. Об’єкти системних описів живих систем та їх специфіка. Система Людина – Здоров’я – Середовище як предметна область системного аналізу.
   
3. Системний аналіз як двомірна наукова методологія. Планетарний підхід до системного аналізу системи Людина – Здоров’я – Середовище.
   
4. Загальна характеристика інформаційного простору пентаграми системи Людина – Здоров’я – Середовище. Властивості задач системного аналізу (багатокритеріальність).
   
5. Властивості задач системного аналізу (багатофакторність та багатопараметричність).
   
6. Загальна характеристика інформаційного простору Людина – Хвороба (пентаграма системи «Діагноз»).
   
7. Інформаційний аналіз системних задач. Алгоритм розрахунку рівня неінформованності.
   
8. Оцінка якості інформації особою, яка приймає рішення (ОПР). Невизначеність та неточність як властивість інформації.
   
9. Неповнота та нечіткість як властивість інформації.
   
10. Несвоєчасність, недостовірність та суперечність як властивості інформації.
    
11. Загальна характеристика показників інформованості ОПР (повнота, своєчасність та достовірність інформованості) .
    
12. Загальна характеристика показників та алгоритм інформованості ОПРособи, приймаючої рішення (достовірності інформованості)
    
13. Загальна характеристика графологічної структури повноти інформованості ОПР.
    
14. Загальна характеристика інформаційного простору Людина – Хвороба (пентаграма системи «Лікування»)
    
15. Загальна характеристика П = П^-_m та П = П^- рівнів графа логічної структури повноти інформованості ОПР.
    
16. Загальна характеристика П = П⁺ та П = П⁺_M рівнів графа логічної структури повноти інформованості ОПР.
    
17. Загальна характеристика П = П_k та П = П⁺_M рівнів графа логічної структури повноти інформованості ОПР.
    
18. Граф логічної структури повноти інформованості ОПР. Загальна характеристика області недостатньої повноти інформованості ОПР.
    
19. Граф логічної структури повноти інформованості ОПР. Загальна характеристика області раціональності повноти інформованості та надлишкової повноти та дефіцит повноти інформованості ОПР.
    
20. Загальна характеристика показника надлишкової повноти інформованості та дефіциту повноти інформованості ОПР.
    
21. Загальна характеристика пентаграми «Хвороба» з точки зору своєчасності інформованості ОПР. Загальна характеристика схеми взаємозв’язку величин, які характеризують поняття своєчасності інформованості И _Т.
    
22. Характеристика зони ( T^{- _} T^-_m ) області I та зони ( T_fk ^_ T^- ) області II загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
23. Характеристика зони ( T_rk ^_ T^-_m ) області I та зони ( T_rk ^_ T_fk ) області II загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
24. Характеристика зони ( T_fk ^_ T^-_m ) області IІ та зони (T^{+ _} T^-_m) області II загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
25. Характеристика зони ( T_fk ^_ T^- ) області IІ та зони (T⁺_M ^_ T^-_m) області IІI загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
26. Характеристика зони ( T_rk ^_ T_fk ) області IІ та зони (T_rk ^_ T^-_m) області I загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
27. Характеристика зони ( T_rk ^_ T^- ) області IІ та зони (T_rk ^_ T^-_m ) області I загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
28. Характеристика зони (T⁺_M ^_ T^-_m ) області IІІ та зони (T^{- _} T^-_m) області I загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
29. Характеристика зони (T^{- _} T^-_m ) області I та зони (T_rk ^_ T_fk ) області IІ загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
30. Характеристика зони (T_rk ^_ T^-_m ) області I та зони (T^{+ _} T^-_m) області IІ загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
31. Характеристика зони (T_fk ^_ T^-_m ) області IІ та зони (T⁺_M ^_ T^-_m) області IІІ загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
32. Характеристика зони (T_rk ^_ T_fk ) області IІ та зони (T_rk ^_ T^-_m) області IІІ загальної схеми, яка характеризує розуміння своєчасності інформованості ОПР.
    
33. Алгоритм розрахунку часового ресурсу формування рішення ОПР для зони ( T^{+ _} T^-_m ) області ІІ.
    
34. Загальна характеристика графа логічної структури динаміки формування даних для кількісної формалізації своєчасної інформованості для прийняття рішення (ОПР- лікар терапевт). Характеристика алгоритму розрахунку показника своєчасної інформованості ОПР.
    
35. Загальна характеристика пентаграми рівнів ОПР у системі охорона здоров’я України.
    
36. Загальна характеристика пентаграми пріоритетності типів елементів та типів відношення елементів у системі охорони здоров’я України (ОПР – лікуючий лікар Лікувально - профілактичного закладу (ЛПЗ)).
    
37. Загальна характеристика пентаграми пріоритетності типів елементів та типів відношення елементів у системі охорони здоров’я України (ОПР – головний лікар ЛПЗ).
    
38. Загальна характеристика пентаграми пріоритетності типів елементів та типів відношення елементів у системі охорони здоров’я України (ОПР – головний спеціаліст МОЗ України).
    
39. Загальна характеристика пентаграми пріоритетності типів елементів та типів відношення елементів у системі охорони здоров’я України (ОПР – міністр охорони здоров’я України).
    

V.«Системний аналіз та проектування інформаційних систем. Прикладні аспекти»

1. Сучасний стан розвитку вищої освіти в Україні в прикладних аспектах системного аналізу. Напрямки реформи вищої освіти.
   
2. Сучасний стан розвитку вищої освіти в Україні в прикладних аспектах системного аналізу. Міжнародна кооперація .
   
3. Сучасний стан розвитку вищої освіти в Україні в прикладних аспектах системного аналізу. Рейтингова оцінка знань.
   
4. «САПІС-2.ПА» та його місце в підготовці медико – інженерного фахівця.
   
5. Науково – методичне обґрунтування формування прикладних задач системного аналізу для бакалавра кафедр МКТМ и ЛДК ММІФ НТУУ «КПІ».
   
6. Загальна характеристика навчального плану підготовки бакалаврів на ММІФ в аспектах системного аналізу.
   
7. Наукові дослідження кафедри МКТМ ММІФ в напрямку «Розробити спосіб ініціації протипухлинної дії комплексу магнітних мікро - та наночасток і доксорубіцину під впливом електромагнітного поля та пристрій для його реалізації».
   
8. Наукові дослідження кафедри МКТМ ММІФ в напрямку «Інформаційне та алгоритмічне забезпечення аналізу КТ-зображень основи черепа хворих на ангіофіброму носової порожнини».
   
9. Наукові дослідження кафедри МКТМ ММІФ в напрямку «Технології менеджменту при формуванні телемедичного міжнародного проекту».
   
10. Наукові дослідження кафедри МКТМ ММІФ в напрямку«Створення діагностичних комплексів для оцінки транспорту кисню в організмі людини».
    
11. Наукові дослідження кафедри МКТМ ММІФ в напрямку «Теоретичні та методичні основи формування професійної компетентності з інформаційних технологій майбутніх фахівців медико-інженерного профілю».
    
12. Наукові дослідження кафедри МКТМ ММІФ в напрямку « Моніторинг здоров’я студентів НТУУ «КПІ» на базі нових інформаційних технологій. (етап-2010)».
    
13. Роль ННМІЦ НТУУ «КПІ» в підготовці фахівців на ММІФ.
    
14. Прикладні аспекти діяльності лабораторії інвестиційного проектування ННМІЦ НТУ «КПІ» ( системний підхід ).
    
15. Теоретичні та прикладні аспекти системного аналізу ринку праці для випускників кафедри МКТМ. «Програма 1001».
    
16. Системний аналіз інформаційного простору «Освіта на протязі всього життя» (ранній постнатальний розвиток та раннє дитинство).
    
17. Системний аналіз інформаційного простору «Освіта на протязі всього життя» ( школяр молодших та старших класів ).
    
18. Системний аналіз інформаційного простору «Освіта на протязі всього життя» ( студент). Аналіз пентаграми елементів «Бакалавр».
    
19. Системний аналіз інформаційного простору «Освіта на протязі всього життя» (фахівець - спеціаліст). Аналіз пентаграми елементів «Спеціаліст».
    
20. Системний аналіз інформаційного простору «Освіта на протязі всього життя» (фахівець - магістр). Аналіз пентаграми елементів «Магістр».
    
21. Системний підхід до фахового забезпечення проблем клінічної медицини» з використанням технологій телемедицини.
    
22. Інформаційне забезпечення ІТ-проекта.
    
23. Аналіз результатів власних розрахунків інформаційних характеристик при порівнянні навчальних планів підготовки бакалаврів на споріднених факультетах НТУУ «КПІ» з напрямку «Комп’ютерні науки».
    
24. Структуризація та результати системного аналізу індивідуальної успішності навчання на протязі 1-3 курсів.
    
25. Аналіз результатів власних розрахунків інформаційних характеристик участі молодих вчених та студентів у виконанні НДР за планами кафедр ММІФ.
    
26. Аналіз результатів власних розрахунків інформаційних характеристик діяльності ННМІЦ НТУ «КПІ».
    

Критерії оцінювання письмової екзаменаційної роботи

Фахове вступне випробування проводиться письмово та оцінюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів оцінювання екзаменаційного білета – 100.

Завдання (Екзаменаційний білет) складається з п’яти питань.

На кожне питання екзаменаційного білету виділено 20 балів:

Максимальна кількість балів оцінювання екзаменаційного білета – 100.

Кількість балів оцінювання питання	% правильного виконання завдання	Кількість балів
20	95-100	20-19
	85-94	18-17
	75-84	16-15
	65-74	14-13
	50-64	12-10
	менше 50	менше 10

Загальна кількість балів оцінювання екзаменаційного білета складається з суми балів, отриманих за кожне з 5 питань екзаменаційного білету.

Оцінювання письмової роботи з фахового випробування здійснюється у відповідності до європейських стандартів за такою шкалою:

Загальна кількість балів	Оцінка ECTS	Визначення оцінки за ECTS	Традиційна екзаменаційна оцінка	Чисельний еквівалент оцінки з фахового випробування
95-100	A	Відмінно	відмінно	5
85-94	B	Дуже добре	добре	4,5
75-84	C	Добре	добре	4
65-74	D	Задовільно	задовільно	3,5
60-64	E	Зараховано	задовільно	3
менше 60	F	незадовільно	незадовільно	0 балів, вступник виключається з конкурсного відбору

Розробники:


Завідувач кафедри медичної кібернетики і телемедицини, д.мед. н., професор Яценко В.П.

Професор кафедри, д.біол.н. Настенко Є.А.

Доцент кафедри, к.п.н. Добровська Л.М.

Ст. викладач Кисельова О.Г.