Львівський юридичний інститут мвс україни
| Вид материала | Документы |
СодержаниеРозділ 2 поняття кримінальної відповідальності та її підстави за кримінальним правом франції та україни |
- Львівський юридичний інститут мвс україни, 832.9kb.
- Донецький юридичний інститут мвс україни, 655.44kb.
- Запорізький юридичний інститут мвс україни, 1110.37kb.
- Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
- Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
- За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 8479.21kb.
- Затверджено, 877.19kb.
- Фальсифікованих алкогольних напоїв, 424.14kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний, 5166.67kb.
- Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
РОЗДІЛ 2ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ПІДСТАВИ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ ФРАНЦІЇ ТА УКРАЇНИ2.1. Поняття кримінальної відповідальності за кримінальним правом Франції та УкраїниЧинний КК Франції неодноразово вживає вислів “кримінальна відповідальність”, зокрема в ст.ст. 121-1, 121-2, 122-1 - 122-5 КК та інших. Більше того, Розділ 2 книги 1 КК Франції називається „Про кримінальну відповідальність”. Неодноразово словосполучення “кримінальна відповідальність” вживається і французькими науковцями. Однак ні в чинному КК Франції, ні в вищезгадуваних пам’ятках французького кримінального права, ні в досліджуваних фундаментальних наукових працях в галузі кримінального права Франції, аналізу даного поняття немає. Більше того, окремі французькі правники в межах однієї наукової праці, не проводячи аналізу інституту кримінальної відповідальності, визначають її поняття по різному. Наприклад, М.Сальваж зазначає, що кримінальна відповідальність є синонімом винності в широкому розумінні [156, с. 46], та як обов’язок відповідати за свої правопорушення [156, с. 96]. У “Словнику з кримінального права” Ж.-П.Дусе кримінальна відповідальність визначається, як відповідь перед правосуддям за загрозу заподіяння чи заподіяну власними діяннями шкоду [222]. Такий стан справ багато в чому пояснює О.Г.Аванесов, який стверджує, що проблема поняття кримінальної відповідальності не належить до числа актуальних проблем кримінально-правової науки Франції [1, с. 18]. Викладене свідчить, що поняття кримінальної відповідальності не знайшло у Франції закріплення на нормативному рівні, а також належного опрацювання в кримінально-правовій науці. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html Видається, що визначити поняття будь-якого явища можна через його структуру. Проте, дефініція, в такому випадку, буде точною, лише за умови, що в ній будуть відображені також найбільш суттєві ознаки цього явища. Думається, що саме таким чином можна визначити і поняття кримінальної відповідальності. А відтак, для його вироблення слід встановити найбільш істотні ознаки кримінальної відповідальності, як самостійного правового інституту, з’ясувати його структуру і відобразити ці ознаки та структуру у самому понятті. Встановлюючи ознаки, кримінальної відповідальності, найперше, слід виходити з аксіоматичного твердження, що вона є різновидом юридичної відповідальності, а відтак їй притаманні, нехай з певним уточненням, всі ознаки юридичної відповідальності. Проте і тут, відсутня єдність поглядів, який зміст вкладати в поняття юридичної відповідальності та які ознаки її характеризують [56, с. 109-111]. Д.А.Липинський, аналізуючи поняття юридичної відповідальності за правопорушення називає сім її концепцій [101, с. 42-56], дзеркальним відображенням яких є вищеназвані нами концепції кримінальної відповідальності. На нашу думку, доцільно прийняти за основу ознаки юридичної відповідальності які визнаються беззаперечними більшістю вчених, а саме: 1) за своєю сутністю юридична відповідальність є негативною реакцією держави на вчинене правопорушення; 2) застосування юридичної відповідальності забезпечується державним примусом; 3) застосовується, як правило, лише до суб’єктів, які винні у вчиненні конкретного правопорушення; 4) тягне застосування до правопорушника певних санкцій майнового, особистого чи організаційного характеру [173, с. 244]. Наступною ознакою кримінальної відповідальності є те, що її підстави, форми та порядок реалізації встановлюються виключно кримінальним законом. Окрім цього, як вже зазначалось вище, видається, що кримінальна відповідальність є лише однією з форм реалізації охоронних кримінально-правових відносин, які виникають між державою і особою у зв’язку з вчиненням останньою злочину. Оскільки обов’язковим елементом будь-яких правовідносин, в тому числі і кримінально-правових, є їх зміст (соціальний зв’язок, взаємні права і обов’язки), то в кримінальній відповідальності вони реалізуються як з боку держави, так і з боку особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що містить склад злочину. При цьому держава, в особі компетентних органів, реалізує своє право, яке одночасно є і обов’язком, відреагувати на діяння особи шляхом застосування кримінально-правових засобів впливу. Особа зобов’язана перетерпіти дану реакцію та має право на дотримання при цьому щодо неї вимог закону. Тому неповним є односторонній розгляд кримінальної відповідальності лише з позиції реалізації прав і обов’язків або тільки держави, або тільки винної особи, що має місце у вищенаведених концепціях. Видається, що поняття кримінальної відповідальності повинно відображати реалізацію юридичного зв’язку держави і особи, що виник з вчиненням останньою злочину. Відтак, важливою ознакою кримінальної відповідальності є те, що вона носить об’єктивно-суб’єктивний характер, що полягає у застосуванні конкретних кримінально-правових засобів з боку держави, та їх сприйняття особою, до якої, за наявності підстав, вони застосовуються. Важливою передумовою з’ясування поняття кримінальної відповідальності є також встановлення її підстави. В ч. 1 ст. 2 КК України закріплено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Проте, видається, що таке формулювання потребує певного уточнення, що буде обґрунтовано в подальшому. Окрім цього, думається, що в понятті кримінальної відповідальності вказувати на її підставу, щоб воно не ставало надто громіздким, не потрібно. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html Викладене дає підстави для твердження, що структура кримінальної відповідальності за чинним КК України включає один обов’язковий елемент: осуд судом від імені держави вчиненого діяння та особи, яка його вчинила; і п’ять факультативних – призначення покарання, загрозу виконання (відбування) покарання; виконання (відбування) покарання; позбавлення і обмеження конкретизовані вироком суду, які не є покаранням; судимість. Запропонований перелік елементів структури кримінальної відповідальності видається вичерпним, хоча і може бути деталізованим. Узагальнюючи вищевикладене, можна запропонувати поняття кримінальної відповідальності за кримінальним правом України як регламентовану законом одну з форм реалізації охоронних кримінально-правових відносин яка полягає в осуді судом від імені держави вичиненого діяння та особи, яка його вчинила, як правило поєднаному з призначенням їй покарання, а в певних випадках також у виконанні призначеного покарання і (чи) забезпеченні встановлених вироком суду позбавлень і обмежень які не є покаранням, а також судимості, та у вимушеному перетерпінні такою особою названих негативних правових наслідків вчиненого діяння. Як ми вже зазначали вище, вислів “кримінальна відповідальність” в статтях чинного КК Франції та України розуміється подібно. А відтак, запропоноване поняття може бути використане як для позначення інституту українського, так і французького права. Проте, за структурою кримінальна відповідальність за чинним КК Франції та України дещо відрізняється. Ця різниця полягає у двох моментах. По-перше, кримінальна відповідальність за чинним КК Франції може містити також елемент загрози призначення покарання, якого чинний КК України не передбачає. По-друге, за чинним КК України при застосуванні кримінальної відповідальності позбавлення і обмеження, які не є покаранням, конкретизуються у вироку суду, а за чинним КК Франції такі позбавлення є двох видів: одні - прямо передбачені в КК і, в визначених випадках, застосовуються автоматично; інші – застосовуються за вироком суду. |