Програма навчальної практики для студентів юридичного факультету Спеціальність: 060101 Правознавство

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Державний вищий навчальний заклад

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВа ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра конституційного та трудового права

“Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

_______________ Бондар О.Г.

(підпис) (прізвище, ініціали)

“_____” _____________ 2006

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

для студентів юридичного факультету

Спеціальність: 6.060101 – Правознавство

Ухвалено

на засіданні науково-методичної ради факультету

Протокол №1 від 28 серпня 2006 р.

Журавльова Г.С.

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 1 від 28 серпня 2006 р.

__________________ Журавльова Г.С.

Запоріжжя

2008

ЗМІСТ

1. Загальні питання організації та проведення навчальної

практики студентів II курсу юридичного факультету..........................……4

1.1 Мета та завдання навчальної практики......……...............................4

1.2 Організація навчальної практики................……...............................5

1.3 Керівництво навчальною практикою..........……………...................6

2. Обов’язки студента-практиканта......................................................……..10

3. Зміст навчальної практики................................................................……...11

4. Документи та звітність за підсумками навчальної практики...........…14

4.1 Звіт……………………………………………………………………...14

Щоденник навчальної практики…………………..……..………...15
Характеристика……..……..……………………………………….....15
Матеріали навчальної практики……...………………………..…..16
Захист звіту……………………………………………………….…...16

5. Навчально-методичні матеріали..................................................................17

6. Додаток А (приклад оформлення звіту)…………………………………..21

1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ III КУРСУ ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

1.1 Мета та завдання навчальної практики

Навчальна практика студентів юридичного факультету Запорізького державного університету є важливою складовою частиною навчального процесу. При проходженні навчальної практики студенти не тільки закріплюють і поглиблюють теоретичні знання, одержані в процесі вивчення загальних та спеціальних юридичних навчальних дисциплін, а й набувають уміння та навики правозастосовчої практичної діяльності. В період навчальної практики студент стає учасником практичної діяльності із застосування правових норм, спостерігає й аналізує різні боки діяльності юристів-практиків, вчиться здійснювати дії, пов’язані із захистом прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Тому метою навчальної практики студентів є:

закріплення теоретичних знань, здобутих студентами в процесі вивчення конституційного, адміністративного, фінансового, муніципального, цивільного, кримінального, господарського права;
придбання навиків та умінь із застосування теоретичних знань у практичній діяльності.

Визначена мета навчальної практики досягається через вирішення таких завдань:

закріплення та поглиблення теоретичних знань, одержаних студентами в процесі навчання;
уміння творчо застосовувати одержані знання в муніципально-правовій, судовій та правоохоронній, господарсько-правовій та іншій юридичній діяльності;
ознайомлення студентів із структурою та функціонально-організаційними особливостями діяльності органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації, судових та правоохоронних органів, юридичних служб підприємств, установ та організацій завдяки вирішенню поставлених перед ними завдань у зазначених формах і визначеними методами;
цілісне бачення, спостерігання та аналіз діяльності судових та правоохоронних органів, господарської діяльності підприємств, установ, організацій тощо;
формування загальноюридичних навиків праці в умовах муніципальних та правоохоронних органів, юридичних служб підприємств, установ, організацій;
ознайомлення студентів з використанням у правозастосувальній діяльності науково-технічних засобів, криміналістичної і комп’ютерної техніки;
уміння студентів, спираючись на теоретичні знання, одержаних при вивченні загальноюридичних та спеціальних навчальних дисциплін, здійснювати тлумачення закону і його застосування;
надбання практичних навиків правильного складання, ведення та зберігання процесуальної документації;
сприяння в розвитку здібностей студентів аналізувати ситуації, які вимагають застосування норм права, давати їм юридичну оцінку і приймати рішення згідно з положеннями законодавчих та інших актів;
ознайомлення з організацією діловодства, відомчими наказами та інструкціями з питань організації діяльності органів місцевого самоврядування, фінансових установ, судових та правоохоронних органів і юридичних служб підприємств і організацій;
адаптація студентів до виконання обов’язків посадових осіб, розширити їх уявлення з правової культури та професійної етики юриста;
освідомлення студентами юридичного факультету необхідності отримання практичного досвіду в сфері правозастосовчої та іншої юридичної діяльності для більш ефективного подальшого навчання.

1.2. Організація навчальної практики

Згідно з навчальним планом і графіком навчального процесу юридичного факультету Запорізького державного університету навчальна практика студентів зі спеціальності “Правознавство” проводиться на другому курсі в четвертому семестрі.

Тривалість навчальної практики 4 тижні.

При визначенні змісту, а також місця проходження навчальної практики враховуються:

наявність базових органів або структур, до яких прикріплюються студенти-практиканти;
бажання студента щодо визначення місця проходження практики.

Тривалість робочого дня студента-практиканта встановлюється відповідно до тривалості робочого дня співробітників органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, судових правоохоронних органів та юридичних служб підприємств, установ, організацій, що відповідає трудовому законодавству України.

1.3. Керівництво навчальною практикою

Керівництво навчальною практикою здійснюють:

декан юридичного факультету;
курсові керівники практики;
керівники базових органів або структур;
спеціалісти на місцях, до яких прикріплюються студенти-практиканти.

Деканат.

Подає у визначені строки до ректорату заяву про базу проведення навчальної практики студентів.
Щороку (до 1 грудня) укладає договори (якщо інше не встановлено укладеними договорами) з органами місцевого самоврядування, місцевими державними адміністраціями, судовими та правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями, що є базовими органами для проходження навчальної практики на один календарний рік та за два місяці до початку практики, погоджує з керівниками муніципальних органів, судових та правоохоронних органів, підприємств, установ, організацій тощо програму та календарні графіки проходження навчальної практики студентами.
Призначає керівниками практики викладачів, які мають досвід роботи у відповідних місцях проходження практики.
Разом з адміністрацією муніципальних органів, судових та правоохоронних органів, підприємств, установ та організацій організовує екскурсії студентів в органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, судові та правоохоронні органи, на підприємства, в установи та організації; міжнародні та реґіональні науково-практичні конференції студентів та викладачів за участю спеціалістів-практиків, семінари, круглі столи.
Забезпечує муніципальні, судові та правоохоронні органи, підприємства, установи та організації, а також студентів-практикантів програмами навчальної практики.
Здійснює контроль за організацією та проведенням навчальної практики студентів безпосередньо на місцях, а також за виконанням її строків та змістом.
Декан факультету несе відповідальність за організацію та проведення практики.

Керівник навчальної практики від кафедри.

До початку практики відвідує базові місця проведення навчальної практики.
Забезпечує проведення всіх організаційних заходів для виходу студентів на практику (інструктаж про порядок проходження практики та т.і.).
Забезпечує високу якість проходження практики студентами та її відповідність навчальному плану та програмі (відповідальність за такий вид роботи несе завідувач кафедрою).
Здійснює курівництво науково-дослідною роботою студентів, яка передбачена засіданням кафедри.
Здійснює контроль за забезпеченням муніципальними, судовими та правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями належних умов для трудової діяльності студентів відповідно до вимог чинного трудового законодавства; контролює проведення із студентами обов’язкових інструктажів з охорони праці та техніки безпеки.
Контролює дотримання студентами-практикантами внутрішнього трудового розпорядку.
Розглядає звіти студентів з практики, дає відгук щодо їх роботи та подає до деканату і до кафедри письмовий звіт про проведення виробничої практики разом із зауваженнями та пропозиціями стосовно удосконалення теоретичної та практичної підготовки студентів.
Здійснює навчально-методичне керівництво практикою.
Керівник практикою від кафедри проводить усю роботу разом з керівниками практикою на місцях.

Відповідальність за організацію навчальної практики в муніципальних, судових та правоохоронних органах, на підприємствах, установах, організаціях покладається на відповідних керівників.

Загальне керівництво навчальною практикою студентів покладається наказом керівника муніципального, судового та правоохоронного органу, підприємства, установи, організації на одного з провідних фахівців.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, судові та правоохоронні органи, підприємства, установи та організації, які є базами навчальної практики.

Організовують та проводять навчальну практику студентів відповідно до Положення про навчальну практику студентів юридичного факультету Запорізького державного університету та програми практики.
Надають студентам відповідно до програми місця для проходження практики, забезпечують найбільшу ефективність проходження практики.
Створюють необхідні умови для отримання студентами за період навчальної практики знань зі спеціальності.
Додержуються узгоджених з факультетом календарних графіків проходження практики.
Надають студентам-практикантам можливість використовувати матеріали та літературу, законодавчі та підзаконні акти та процесуальну документацію, яка є на місці проходження навчальної практики.
Всебічно сприяють та здійснюють допомогу щодо підбору матеріалів для написання курсових робіт.
Проводять передбачені обов’язкові інструктажі з техніки безпеки та охорони праці.
Забезпечують та контролюють виконання студентами-практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку, які встановлені на місці проходження практики.
Можуть покладати, у випадку необхідності, наказом керівника муніципального, судового та правоохоронного органу, підприємства, установи, організації стягнення на студентів-практикантів, які порушують правила внутрішнього трудового розпорядку, та доповідати про це ректору ЗНУ або деканові юридичного факультету.
Несуть повну відповідальність за нещасні випадки із студентами, які проходять навчальну практику в правоохоронному та іншому органі, на підприємстві, установі, організації.

Керівник навчальною практикою студентів від органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації, судового та правоохоронного органу, підприємства, установи, організації або їх структурних підрозділів.

Здійснює підбір досвідчених юристів, до яких прикріплює студентів-практикантів або безпосередньо самостійно керує їх працею.
Разом з керівником практики від кафедри організовує та контролює роботу студентів відповідно до програми практики та графіку її проходження.
Забезпечує якісне проведення інструктажів з охорони праці та техніки безпеки.
Забезпечує участь студентів у науково-винахідницькій роботі.
Сприяє виконанню студентами їх індивідуальних завдань і обов’язків відповідно до програми навчальної практики.
Організовує спільно з керівником практики від кафедри проведення лекцій та докладів, круглих столів, консультацій, зустрічей із провідними фахівцями-юристами.
Контролює дотримання студентами трудової дисципліни та повідомляє на факультет (кафедру) про всі випадки порушення студентами-практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку, а також про винесені студентам дисциплінарні стягнення.
Здійснює облік роботи студентів-практикантів.
Організовує спільно з керівником практики від кафедри переміщення студентів на робочих місцях з метою отримання більш універсальних практичних знань;
Контролює ведення студентами щоденників навчальної практики, виконання індивідуальних завдань, звітів; складає на студентів-практикантів характеристики, які повинні містити відомості щодо виконання студентом програми практики, індивідуальних завдань, а також відомості про відношення студента до праці та про виконання доручень.

2. ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА - ПРАКТИКАНТА

У період проходження навчальної практики студент-практикант зобов’язаний:

Не пізніше, як за 3 дні до початку виробничої практики, отримати від керівника практики від кафедри інструктаж про проходження практики, ознайомитись з програмою навчальної практики та отримати інші необхідні документи.
Підібрати необхідну наукову літературу, навчальні посібники та нормативно-правові акти, матеріали щодо практичної юридичної діяльності (зразки оформлення документації), які знадобляться при проходженні навчальної практики.
Своєчасно (у призначений строк) прибути до органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації, судового та правоохоронного органу або до підприємства, які визначені для проходження навчальної практики, представитись керівнику практики, отримати від нього необхідні вказівки та роз’яснення після чого приступити до виконання завдань, що передбачені програмою практики.
Якісно виконувати всі завдання, які передбачено програмою навчальної практики та керівника практики, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни.
Ознайомитись з положеннями та інструкціями з профілю роботи органу, в якому студент проходить практику, організацією діловодства, обліку, звітності.
Приймати активну участь у житті колективу, в якому студент проходить навчальну практику.
Набути елементарні професійні навики праці на посадах спеціалістів юридичного профілю, сформувати уміння правильно складати процесуальні та інші документи.
Вести щоденник навчальної практики, відображати в ньому зміст виконаної за кожен день практики роботи з детальним аналізом і висновками;
Скласти письмовий звіт про виконання програми навчальної практики, належним чином його оформити і разом з іншими документами представити на кафедру в зазначений строк.

3. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

Студент-практикант за час проходження навчальної практики вивчає структуру і організацію органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації, судових та правоохоронних органів, юридичних служб підприємств, установ, організацій; відомчі та інші нормативні документи, якими визначається їх діяльність, форми і методи, за допомогою яких вирішуються поставлені перед ними завдання, функціональні обов’язки співробітників-юристів базових органів. Знайомиться з кримінальними, цивільними, адміністративними справами, іншими матеріалами, які знаходяться в провадженні базового органу. За дорученням керівника практики готує проекти постанов, рішень, планів, відповідей на скарги і заяви громадян та таке інше, а також виконує окремі завдання, пов’язані із застосуванням теоретичних знань або набуттям практичних навиків.

В канцеляріях базових органів студент-практикант вивчає накази та інструкції, які визначають ведення діловодства, знайомиться з номенклатурою справ, правилами документообігу, організацією обліку та контролю вхідної та вихідної документації та кореспонденції, веденням наглядових проваджень, правилами складання документів первинного обліку і статистичної звітності.

При проходженні навчальної практики в місцевих та апеляційних судах студент-практикант:

вивчає нормативні документи і відомчі акти, які визначають діяльність судів, організацію їх роботи, функціональні обов’язки суддів;
вивчає кримінальні, цивільні, адміністративні та господарські справи, які знаходяться в провадженні судів, складає проекти ухвал, постанов, рішень;
приймає участь в судових засіданнях, в процесі чого вивчає діяльність судді, прокурора, захисника та інших учасників процесу;
складає проекти вироків та інших рішень суду, проекти промов прокурора та захисника, протоколів судових засідань;
з дозволу керівника навчальної практики приймає участь в прийомі суддею громадян і розгляді їх заяв та скарг.

При проходженні навчальної практики в органах попереднього слідства студент-практикант:

знайомиться з функціональними обов’язками слідчого;
вивчає кримінальні справи які, знаходяться в провадженні слідчого, а також із матеріалами, які надходять на розгляд;

знайомиться з правилами обліку та зберігання речових доказів, правилами провадження і оформлення кримінальних справ;
приймає участь у проведенні слідчих експериментів;
виїжджає з слідчим на місця події, приймає участь у виконанні слідчих дій;
складає проекти постанов, протоколів, планів розслідування кримінальних справ, обвинувальних висновків;
знайомиться з науково-технічними засобами і криміналістичною технікою та їх застосуванням при розслідуванні кримінальних справ;
з дозволу слідчого студент-практикант приймає участь у допитах підозрюваних, обвинувачених, потерпілих, свідків, у виконанні інших слідчих дій; може бути присутнім при доповіді слідчим матеріалів справи прокуророві, а також за дорученням слідчого доповідати прокуророві нескладні справи;
знайомиться із методами вивчення та узагальнення слідчої практики, складає огляди слідчої практики та різні довідки.
За період проходження навчальної практики в слідчих підрозділах Міністерства внутрішніх справ, студент-практикант разом з вивченням роботи слідчого зобов’язаний ознайомитись з функціями співробітників дізнання, кримінального розшуку, експертно-криміналістичних підрозділів, підрозділів по боротьбі із злочинністю в сфері економіки, охорони громадського порядку, організацією розкриття та профілактики злочинів.

При проходженні навчальної практики у прокурора, його заступників або помічників студент-практикант:

зобов’язаний ознайомитись з їх функціональними обов’язками, формами і методами здійснення прокурорського нагляду, а також профілактики порушень закону, веденням довідкової роботи з питань застосування положень законодавства та інше;
за дорученням прокурора, або безпосередньо керівника навчальної практики, студент-практикант вивчає кримінальні справи, які належать передати до суду; справи, які повернені для додаткового розслідування, або закриття справи, складає по них проекти постанов, апеляційних, касаційних та інших подань, вказівок та інше;
приймає участь у здійсненні нагляду за попереднім слідством і дізнанням, бере участь у перевірках органів внутрішніх справ щодо виконання вимог про реєстрацію і розгляд заяв та повідомлень про вчинення злочину;
разом із прокурором бере участь в розгляді кримінальних та цивільних справ, в розпорядчих та судових засіданнях, приймає участь у заходах боротьби із злочинністю, правової пропаганди серед населення та трудових колективів з попередження скоєння злочинів та інших порушень чинного законодавства;
приймає участь у перевірках підприємств, установ, організацій з питань виконання трудового законодавства взагалі, а також з питань праці жінок та неповнолітніх;
здійснює перевірки органів внутрішніх справ та адміністративних комісій щодо дотримання адміністративного законодавства, законності та обґрунтованості застосування адміністративних стягнень;
приймає участь у здійсненні прокурором або його заступником прийому громадян, за їх дорученням здійснює перевірку скарг та заяв, за результатами чого складає довідки, проекти відповідей та т.і.

4. ДОКУМЕНТИ ТА ЗВІТНІСТЬ ЗА ПІДСУМКАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

Після закінчення навчальної практики студент зобов’язаний надати до кафедри наступні документи:

письмовий звіт,
щоденник виробничої практики,
характеристику з місця проходження практики;
матеріали практики (100 аркушів).

4.1 Звіт

Особливе місце серед підсумкової документації навчальної практики займає звіт про проходження навчальної практики, який має містити наступні відомості:

строки проходження навчальної практики;
назва органу місцевого самоврядування, судового або правоохоронного органу, підприємства, установи, організації, юридичної служби, в яких студент проходив навчальну практику; їх коротка характеристика та специфіка діяльності;
які умови були створені керівництвом органу місцевого самоврядування, судового або правоохоронного органу, підприємства, установи, організації, юридичної служби для проходження студентом навчальної практики;
зміст робіт, які були виконані студентом за період проходження навчальної практики, послідовність та процесуальні особливості їх виконання;
коротка характеристика вивчених студентом кримінальних, цивільних та інших справ, договорів, претензій, в провадженні і розгляді яких брав участь студент;
види та характеристика завдань і доручень, які були виконані студентом, та їх результати;
колізійні питання, які виникли в процесі проходження навчальної практики, в яких формах вони розглядались та які рішення були прийняті;
науково-технічні засоби та криміналістична техніка, яка застосовувалась при виконанні процесуальних та інших дій;
труднощі (теоретичного та практичного характеру), які виникали у студента за час проходження навчальної практики;
пропозиції щодо поліпшення організації діяльності органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, судових та правоохоронних органів та юридичних служб та відділів підприємств, установ, організацій, на яких студент проходив практику;
пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу, якості викладання навчальних дисциплін, підвищення ефективності навчальної практики.

4.2 Щоденник навчальної практики

Кожний студент, який направляється до базових структур для проходження навчальної практики, одержує на тій кафедрі, за якою його закріплено, щоденник. За час проходження практики, студент зобов’язаний вести одержаний щоденник, та відображувати в ньому зміст та обсяг виконаної ним роботи щодня, а саме:

участь студента-практиканта у виконанні процесуальних та інших дій при підготовці документів;
зміст спостережень студента за діяльністю органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, судових та правоохоронних органів та юридичних служб та відділів підприємств, установ, організацій.

Щоденник підписує керівник навчальної практики базового органу та свій підпис скріплює печаткою.

4.3 Характеристика

Характеристика – це документ індивідуального характеру, в якому повинно бути відображено:

рівень теоретичної підготовки студента;
відношення студента до виконання практичних обов’язків юриста;
його бажання оволодіти юридичною професією;
вміння застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності;
індивідуальні якості студента, та т.і.

Характеристику складає та підписує керівник навчальної практики базового органу, а також затверджується його керівником та скріплюється печаткою.

4.4 Матеріали навчальної практики

До матеріалів навчальної практики належать: протоколи допитів, різноманітні постанови, обвинувальні вироки, висновки експертів, ухвали, рішення, вироки суддів, претензії, звернення, відповіді на них, позовні заяви, договори, різноманітні запити тощо.

Всі ці матеріали складає студент самостійно або вони повинні бути складені за його участю, чи в його присутності. Документи необхідно систематизувати в хронологічному порядку, підшити за правилами діловодства, пронумерувати та скласти опис документів. Обсяг документів в матеріалах навчальної практики повинен складати не менш як 100 аркушів.

4.5 Захист звіту

Студент захищає свій звіт про проходження навчальної практики та її підсумки на засіданні комісії кафедри конституційного та адміністративного права в строк, який передбачено календарним графіком проходження навчальної практики. Кращі студентські звіти за підсумками навчальної практики, що повністю відповідають вимогам навчальних програм – можуть бути заслухані на студентських науково-практичних конференціях, під час проведення круглих столів, семінарів та можуть бути зараховані як курсові роботи.

При оцінюванні роботи студента за час навчальної практики враховуються звіт, характеристика студента за період проходження практики, щоденник, матеріали практики, а також якість їх оформлення.

Результати захисту звітів за підсумками навчальної практики та висновки профільних комісій оформлюються протоколом та заносяться до відомостей, які передаються в деканат юридичного факультету та навчальну частину Запорізького державного університету.

Студенти, які не виконали програму навчальної практики та одержали незадовільну характеристику за місцем проходження практики, або одержали незадовільну оцінку при захисті звіту про проходження навчальної практики - проходять практику знов в період літніх канікул.

Ті студенти, які не пройшли практику та не захистили звіт до початку нового навчального року, відраховуються із числа студентів Запорізького національного університету.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. – К., 1996. – 118 с.
Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради. – 1990. – № 31. – ст. 429.
Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1993.- № 9. – ст. 62 (із наступними змінами).
Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 20. – ст.134 (із наступними змінами).
Про державну виконавчу службу: Закон України від 24 березня 1998 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 36-37. – ст. 243(із наступними змінами).
Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – ст. 650 (із наступними змінами).
Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996.- № 49. – ст. 272 (із наступними змінами).
Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 // Відомості Верховної Ради України. – 1991.- № 4. – ст. 20 (із наступними змінами).
Про місцеве самоврядування: Закон України від 21 травня 1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – ст. 170 (із наступними змінами).
Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992.- №22. – ст.303 (із наступними змінами).
Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №34. – ст. 451 (із наступними змінами).
Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991.- № 53. – ст. 793 (із наступними змінами).
Про службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р.- Відомості Верховної Ради України. – 1992.- №27. – ст. 382 (із наступними змінами).
Про статус суддів: Закон України від 15 грудня 1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1993.- № 8. – ст. 56 (із наступними змінами).
Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 58 (із наступними змінами).
Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Харків, 1996.
Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. – Харьков, 1997.
Бризгалов І.В. Юридична деонтологія. – К., 1998.
Варфоломеєва Т.В. Проблеми розвитку української адвокатури // Адвокат.- 1996.- № 2.
Вівчарик М.М., Капелюшний В.П. Українська нація: витоки, становлення і сьогодення: Навч. пос. – К.: Орлан, 2003. – 280 с.
Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – 576 с.
Герехина В.А. Место юридической профессии среди других профессий. - Харьков, 1993.
Глен Райт. Державне управління. – К., 1994.
Грошев А.В. Профессиональное правосознание сотрудников органов внутренних дел (понятие, функции, проблеми формирования): Учебное пособие. – Екатеринбург, 1995.
Гусарєв С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія. – К., 1998.
Жалинский А.З. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность: Учебное пособие. – М.: БЕК, 1997.
Железняк Н. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики // Право України.- № 8.- 2000.- С.38.
Капра Ф. Уроки мудрости: Разговоры с замечательными людьми/ О науке будущего/ - М.: ИТИ, 1996. – 316 с.
Коваль Н.В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект). – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998. – 192 с.
Колесникова О.В. Естетична культура у професійному становленні юриста. – К., 1993.
Колесник В.П., Петришин А.Т. Юридическая наука и проблемы формирования демократического правового государства. – К., 1993.
Костицький М. Управлінню в органах внутрішніх справ - належне наукове забезпечення // Право Україи.- 1996.- №6.- с. 93-95.
Кукушкин В.М. Полицейская деонтология. Социологический анализ зарубежных концепций. – М., 1994.
Кравченко С.А. Психологічні особливості розвитку екологічного мислення у студентів: Автореф. дис. … канд. псих. Наук: 19.00.01 / Київ. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 1996.
Логінова С. Охорона адвокатської таємниці: етика, деонтологія, право// Право України.- № 5.- 2000. - С.76.
Малахов В.А. Етика. Курс лекцій, навчальний посібник — К., 1996.
Михайлюк В.О. Українська мова професійного спілкування: Навч. пос. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 496 с.
Несімко О.Д., Сливка С.С., Штангрет М.Й. Особа юриста. – Львів, 1996.
Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки: Рідномовний катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства (1936р.). – Факс. вид. – К.: АТ “Обереги”, 1994. – 72 с.
Олейник А.Н. Основы конфликтологии. Психологические средства деятельности сотрудников ОВД в ситуации конфликтов. – М., 1992.
Ольховський Б., Ольховський Є. Конституційні засади судової влади в умовах формування правової держави // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 1. – С. 45.
Профессиональные навыки юриста: Опыт практического обучения. – М.: Дело, 2001. – 415 с.
Притика Д. Судова незалежність: етика і проблеми корупції// Право України.- № 6. - 2000.- С.3.
Резников Б.Л., Статьева С.Н., Шереметьев К.М. Воспитание юриста. — М., 1992.
Русанова І. Становлення суду присяжних в Україні: деякі міркування// Право України № 7.- 1999.- С.71.
Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. – К., 2002.
Сливка С.С. Правнича деонтологія. Підручник. – К.: Атіка, 1999.
Сливка С.С. Професійна етика працівника міліції. – Львів, 1995.
Сливка С.С. Професійна культура працівника міліції. – Львів, 1995.
Словник законодавчих термінів/ Ред.. Н. Стрілець. – К.: Основа, 2000. – 604 с.
Словник термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах України / Упоряд. О.В. Богачова, К.С. Винокуров, Ю.І.Крусь та інші. – К.: Оріани, 1999. – 500 с.
Смалій В.А., Гуржій 0.І. Як і коли почала формуватися українська нація. - К., 1991.
Сухонос В. Місце прокуратури в системі органів державної влади України, її розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності // Право України.- № 6. - 2000. - С.10.
Стефанюк В. Незалежний суд - гарант прав людини і громадянина// Право України.- 1996.- № 5.- С.16 – 18.
Твоя профессия – юрист: Учеб. пос. для проф. ориент. / Под ред. С.Я.Казанцева. – М.: Академия, 2005. – 256 с.
Теоретичні засади виховання національної самосвідомості. Програма спецкурсу: Навч. пос. / За ред. Д.О. Тхоржевського. – К.,1998.
Упоров И.В. Профессия – юрист. – М.: АСТ, Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – 416 с.
Фурса С. Правова концепція нотаріальної діяльності щодо охорони прав громадян. Право України.- № 6. – 2000. – С.100.
Халиулина В.П. Профессиональная этика юриста: Учеб. пособие. – М.: Изд-во РУДН, 2005. – 164 с.
Хрестоматия по юридической деонтологии: Сб. нормат. Актов (международ., отеч., заруб.) об основних стандартах проф. деятельности юристов (с общ. коммент. к разделам) / М-во образования и науки Украины; Сост. и общ. ред. О.Ф. Скакун. – Х.: Эспада, 2002. – 448 с.
Чернявский В.С., Шушкевич И.Ч. Из опыта работы учебных заведений стран Центральной и Восточной Европы по подготовке работников милиции: Обзорная лекция. – М., 1995.
Чубатий М Огляд історії українського права. – Мюнхен-СПб., К., 1994
Чуфаровский Ю.В. Психология в оперативно-розыскной деятельности правоохранительных органов. – М., 1996.
Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология. – М., 1995.
Шемчушенко Ю.С. Україна: проблеми формування правової держави. – К., 1992.
Шмоткін О.В. Юридична деонтологія. – К., 1995
Шумський П. Підготовка юридичних кадрів: проблемні питання // Право України. – 1994.- № 3. – С. 19.
Шумський П. Підготовка юридичних кадрів: проблемні питання // Право України. - 1993. - № 4.
Юридическая конфликтология. — М., 1995.
.16 , 1996.ти: Разговоры с замечательными людьми/ О науке будущего/ - М.ах України / Упоряд.ского профиля

70.Януш Я.В. Сучасна українська мова: Курс лекцій. І і ІІ частини: Навч. пос. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 460 с.

Додаток А

Державний вищий навчальний заклад

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВа ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра конституційного та трудового права

ЗВІТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ

НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

Іванової Ірини Олександрівни

студентки 2-го курсу

групи 6111-1

Запоріжжя

2006

Я, Іванова Ірина Олександрівна, студентка 2-го курсу юридичного факультету, проходила навчальну практику в прокуратурі Орджонікідзівського району міста Запоріжжя в період з ___ по ____ 2006р.

Навчальна практика проходила по індивідуальному плану, який був розроблений на основі Законів України: «Про прокуратуру» від 05.11.1991р., «Про судоустрій» від 07.02.2002 р., «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р., «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р. та ряду інших.

Під час проходження практики я ознайомилася з усіма напрямками діяльності прокуратури району та з організацією діловодства у прокуратурі: прийомом, реєстрацією кореспонденції, веденням та оформленням наглядових проваджень, методикою проведення прокурорських перевірок, порядком розгляду заяв та скарг про порушення прав громадян юридичних осіб, складанням процесуальних документів. Також мною була вивчена нормативно-правова база, якою у своїй роботі керуються працівники прокуратури. А саме: Конституція України, Закон України «Про прокуратуру», Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України та інші нормативно-правові акти.

У процесі проходження практики мною були досліджені основні принципи організації й діяльності прокуратури. Ці принципи закріплені Законом України «Про прокуратуру». У ст. 6 цього Закону закріплено, що органи прокуратури України: становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території нашої держави законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення; діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких
політичних партій чи рухів.

Також при проходженні навчальної практики мною було проаналізовано діяльність помічника прокурора по прокурорському нагляду за додержанням та застосуванням законів. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

   2) додержання законів про недоторканність особи,
соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи
громадян, захист їх честі й гідності, якщо законом не передбачений
інший порядок захисту цих прав;

   3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища,
митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та
іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають
прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з
власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи
відомчого управління та контролю і не втручається у господарську
діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному
законодавству.

При виконанні прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів прокурор має право: 1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або
конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру
для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

   3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення
перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних
підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від
форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення
перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

   4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них
усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у
межах своєї компетенції мають право: а) опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ,
організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; б) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень; в) порушувати в установленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; г) давати приписи про усунення очевидних порушень закону; д) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; е) звертатись до суду або арбітражного суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

В період проходження практики я ознайомилась з організацією та методикою проведення загальнонаглядових перевірок з усіх галузей діючого законодавства України. Також неодноразово була присутня при здійсненні таких перевірок, безпосередньо приймала участь.

Неодноразово приймала участь при проведенні перевірок по нагляду за додержанням законодавства про неповнолітніх, зокрема про дітей-сиріт. Метою яких було з'ясування, чи знають ці діти взагалі про спеціально надані їм державою права та пільги, в якому обсязі вони користуються ними, дії яких державних органів, службовців чи окремих громадян перешкоджають їм у цьому. Разом із помічником прокурора відвідала дитячі приюти, школи, лікарні. В ході перевірок було виявлено багато порушень законодавства, в наслідок чого було складено багато актів прокурорського реагування. До районних суддів прокуратурою були направлені заяви про позбавлення батьківських прав, порушено кілька кримінальних справ стосовно батьків, що не виконують своїх батьківських обов'язків.

Також приймала участь при проведенні перевірок органів соціального забезпечення громадян, пенсійного фонду, районної адміністрації, медичних закладів стосовно дотримання норм законодавства про соціальну захищеність інвалідів, ветеранів та пенсіонерів.

Під час практики більш докладно ознайомилася з головними засадами прокурорського нагляду за діяльністю органів внутрішніх справ.

Відповідно до чинного законодавства існують такі акти прокурорського реагування: протест, припис, подання та постанова. У ході проходження навчальної практики я детально ознайомилася з кожним із цих актів.

Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором,
його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого
органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні
рішення чи дії посадової особи.

   У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або
приведення його у відповідність із законом, а також припинення
незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

   Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає
обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду
протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду
прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта
незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти
днів із моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або
закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача
такої заяви зупиняє дію правового акта.

Що стосується припису, то письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону
має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам
держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам,
якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню,
про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому
прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти
днів, або до суду.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про
день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його
розгляді.

Відповідно до Закону України “Про прокуратуру” у разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або
провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду
повноважною посадовою особою або відповідним органом у
десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено
законом.

Також у період проходження практики я ретельно ознайомилась з діяльністю слідчого прокуратури. Була присутня при проведенні окремих слідчих дій, зокрема: допитах свідків, підозрюваних, потерпілих, експертів; виїмці документів; огляд місця події скоєння злочину, обшуку складських приміщень; очній ставці та інших. Повноваженнями слідчого на етапі досудового слідства є:

- він самостійно приймає рішення стосовно напрямків слідства та проведення слідчих дій;

- він має право давати органам дізнання доручення та вказівки про проведення розшукових та слідчих дій, що обов'язковим для органів дізнання;

- постанови слідчого, що видані по кримінальній справі, яка знаходиться у його впровадженні, є обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами;

- під час проведення слідчих дій слідчий має право використовувати звукозапис, фотографування, кінозйомку та відеозапис.

Під час складання проектів відповідних процесуальних документів слідчого мною на практиці були застосовані теоретичні знання, засвоєні в процесі навчання.

Ознайомилася з головними напрямками роботи прокуратури по підтримці державного обвинувачення в суді. Я складала проекти промови прокурора по кримінальним справам, проекти апеляційних скарг та позовних заяв. Допомагала вісти облік справ, що розглядаються місцевим судом.

Мене зацікавила участь прокурора в кримінальному та цивільному судочинстві, неодноразово була присутня при розгляді кримінальних та цивільних справ у місцевому суді, вивчила матеріали кримінальних справ, що направляються до суду. Це мені допомогло значно поглибити мої знання з таких учбових дисциплін як: кримінально-процесуальне право та цивільне-процесуальне право. Я більш детально ознайомилася з правилами судової етики, порядком ведення судового засідання, повноваженнями прокурора у судовому процесі:

підтримка державного обвинувачення у суді;
надає докази та бере участь під час дослідження цих доказів;
заявляє клопотання та висловлює свою думку відносно клопотань інших учасників судового розгляду;
викладає свої думки про застосування кримінального закону та міри покарання підсудного.

Підсумовуючи, необхідно зауважити, що під час проходження навчальної практики у районній прокуратурі я значно поглибила свої знання з багатьох галузей права, зокрема: кримінального права, цивільного права, податкового права, кримінально-процесуального права тощо. Я навчилася застосовувати свої теоретичні знання на практиці, отримала певні навички юриста-практика.

Blog