2 облік запасів
| Вид материала | Документы |
- Формат опису модуля, 18.54kb.
- Облік запасів. 1 Склад, класифікація, оцінювання та завдання обліку запасів, 219.19kb.
- План заняття: Поняття запасів. Класифікація запасів за рахунками бухгалтерського обліку, 34.04kb.
- Розділ 6 облік запасів основні терміни І поняття, 2137.55kb.
- Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, 320.28kb.
- Формат опису модуля, 17.43kb.
- Тема: «Облік, аналіз та аудит збереження та руху виробеничих запасів» Зміст, 2694.13kb.
- Закону України "Про внесення змін до Закону України, 59.48kb.
- Методика І техніка складання консолідованої фінансової звітності, аналіз та аудит, 38.38kb.
- Напрям: Економіка І підприємництво, 150.09kb.
Визначте, на яку суму має бути зменшена стаття товарів ВАТ “Промінь” станом на 31.03.2002 р.
Розв’язання: Товари на комісії знаходяться у комісіонера, але залишаються власністю комітента і включаються до запасів комітента за собівартістю, а не за ціною продажу. Таким чином, ВАТ “Промінь” має зменшити залишок товарів на 15 000 грн. (30% від ціни продажу 50 000 грн.). Крім того, необхідно зменшити залишок товарів на
25 000 грн. (вартість товарів, які утримуються на комісії).
Товари в дорозі включаються до залишку запасів, оскільки право на майно і ризик збитків переходять до покупця на місці відвантаження. В результаті, залишок товарів слід зменшити на загальну суму 40 000 грн. (15 000 + 25 000).
Приклад 2
У 1-му кварталі 2002 р. ВАТ “Промінь” оплатило послуги з дослідження ринку меблів. Вартість дослідження становила 5 000 грн., крім того, ПДВ 1 000 грн. Завдяки проведеному дослідженню ринку підприємство придбало 200 одиниць офісних меблів на суму 120 тис. грн., крім того, ПДВ 24 тис. грн. Витрати на транспортування склали
800 грн., крім того ПДВ 160 грн.
Таким чином, первісна вартість меблів, які придбало ВАТ “Промінь”, становить 120 800 грн. (120 000 + 800 = 120 800 грн.).
Первісна вартість одиниці товару = 120 800 / 200 = 604 грн.
Вартість послуг з дослідження ринку не включається до первісної вартості запасів, а відноситься на витрати періоду.
У табл. 3 наведені приклади бухгалтерських записів з придбання запасів з оплатою грошовими коштами.
Таблиця 3
Придбання запасів з оплатою грошовими коштами
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |||
| Дебет | Кредит | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| 1.1 | Придбані виробничі запаси з оплатою грошовими коштами (на суму договору поставки) | 20 “Виробничі запаси” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | ||
| 22 “МШП” | |||||
| 1.2 | Одночасно на суму ПДВ | 641 “Розрахунки за податками” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | ||
| 2.1 | Витрати з доставки і розвантаження запасів стороннім транспортом | 20 “Виробничі запаси” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | ||
| 22 “МШП” | |||||
| 2.2 | Відображена сума ПДВ у складі транспортних витрат | 641 “Розрахунки за податками” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | ||
| 3.1 | Придбані і оприбутковані матеріали підзвітними особами | 20 “Виробничі запаси” | 372 “Розрахунки з підзвітними особами” | ||
| 22 “МШП” | |||||
| 3.2 | Відображена сума ПДВ | 641 “Розрахунки за податками” | 372 “Розрахунки з підзвітними особами” | ||
| | | Продовження табл. 3 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| 4.1 | Сплачено за товари авансом | 371 “Розрахунки за виданими авансами” | 31 “Рахунки в банках” | ||
| 4.2 | Відображено податковий кредит | 641 “Розрахунки за податками” | 644 “Податковий кредит” | ||
| 4.3 | Прийняті на склад товари | 28 “Товари” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | ||
| 4.4 | Списана сума раніше нарахованого податкового кредиту з ПДВ | 644 “Податковий кредит” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | ||
| 4.5 | Відображено зарахування заборгованості | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | 371 “Розрахунки за виданими авансами” | ||
| 5.1 | Придбано підприємством молодняк тварин для відгодівлі | 211 “Молодняк тварин на вирощуванні” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | ||
| 5.2 | Прийнята від населення худоба для реалізації | 218 “Худоба, що прийнята від населення для реалізації” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | ||
У розглянутому вище прикладі транспортно-заготівельні витрати включаються безпосередньо до собівартості придбаних запасів.
Якщо це неможливо, то згідно з ПБО 9 підприємство може відображати транспортно-заготівельні витрати з доставки запасів на окремому субрахунку рахунків обліку запасів (200, 219, 289). Наприкінці місяця сума по рахунку транспортно-заготівельних витрат розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.
Розподіл здійснюється на базі середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.
| Сума транспортно-заготівельних витрат , яка відноситься до запасів, що вибули | = | Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат | х | Вартість запасів, що вибули |
| Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат | = | Залишок транспортно-заготівельних витрат на початок місяця | + | Сума транспортно-заготівельних витрат за місяць |
| Залишок запасів на початок місяця | + | Вартість запасів, що надійшли за місяць |
Приклад 3
Торговельне підприємство “Промінь” здійснює доставку товарів стороннім транспортом і облік транспортно-заготівельних витрат з придбання товарів ведеться на окремому субрахунку. За рішенням підприємства було введено новий субрахунок для ведення обліку цих витрат – 289 “Транспортно-заготівельні витрати з придбання товарів”.
Є такі дані щодо руху товарів за березень 2002 року по підприємству “Промінь”:
| | Вартість товарів, тис. грн. | Транспортно-заготівельні витрати, тис. грн. |
| Залишок на початок місяця | 100 | 15 |
| Надійшло за місяць | 400 | 65 |
| Вибуло за місяць всього: | 450 | |
| В тому числі: | | |
| Реалізовано | 440 | |
| Виявлена нестача товарів | 10 | |
| Залишок на кінець місяця | 50 | |
Вартість запасів та транспортно-заготівельні витрати вказані без ПДВ. Товар придбаний у кредит.
Розв’язання:
- визначимо середній відсоток транспортно-заготівельних витрат:
Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат
=
15 +
65
х 100
=
16%
100 +
400
- визначимо суму транспортно-заготівельних витрат, яка відносяться до запасів, що вибули:
-
Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до реалізованих товарів
=
440 х 16
=
70,4 тис. грн.
100
-
Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до нестачі товарів
=
10 х 16
=
1,6 тис. грн.
100
Всього транспортно-заготівельних витрат: 72 тис. грн.
- бухгалтерські записи з надходження і вибуття товарів та розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені у табл. 4.
Таблиця 4
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, тис. грн. | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Отримано товар від постачальника | 281 “Товари” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | 400 |
| 2 | Відображена сума податкового кредиту з ПДВ | 641 “Розрахунки за податки” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | 80 |
| 3 | Витрати на транспортування | 289 “Транспортно-заготівельні витрати” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | 65 |
| 4 | Відображена сума податкового кредиту з ПДВ | 641 “Розрахунки за податки” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” | 13 |
| 5 | Списана собівартість реалізованих товарів | 902 “Собівартість реалізованих товарів” | 281 “Товари” | 440 |
| 6 | Списані транспортно-заготівельні витрати | 902 “Собівартість реалізованих товарів” | 289 “Транспортно-заготівельні витрати” | 70,4 |
| 7 | Списана нестача товарів | 947 “Нестачі та збитки від псування цінностей” | 281 “Товари” | 10 |
| 8 | Списані транспортно-заготівельні витрати | 947 “Нестачі та збитки від псування цінностей” | 289 “Транспортно-заготівельні витрати” | 1,6 |
Собівартість реалізованих товарів склала 510,4 тис. грн. (440 + 70,4).
Собівартість товарів списаних на нестачу становить 11,6 тис. грн. (10 + 1,6).
Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за ПБО 16 “Витрати”.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Розрахунок собівартості виробництва більш детально розглянуто у розділі
2.11.3 “Визнання та облік витрат”.
Таблиця 5
Відображення у бухгалтерському обліку
надходження запасів власного виробництва
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Надійшли з виробництва і оприбутковані на склад: | ||
| - відходи виробництва | 209 “Інші матеріали” | 23 “Виробництво” | |
| - малоцінні та швидкозношувані предмети | 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” | 23 “Виробництво” | |
| - готова продукція | 26 “Готова продукція” | 23 “Виробництво” | |
| - продукція с/г виробництва | 27 “Продукція с/г виробництва” | 23 “Виробництво” | |
| - напівфабрикати | 25 “Напівфабрикати” | 23 “Виробництво” | |
| 2 | Приплід молодняку продуктивної та робочої худоби | 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі” | 23 “Виробництво” |
| 3 | Вибракувана із основного стада худоба (на залишкову вартість) | ||
| | Для відгодівлі | 212 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі” | 107 “Робоча і продуктивна худоба” |
| | Для реалізації | 217 “Доросла худоба, що вибракувана з основного стада” | 107 “Робоча і продуктивна худоба” |
Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, є погоджена із засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Таким чином, справедлива вартість запасів буде зафіксована в установчих документах підприємства.
В бухгалтерському обліку надходження запасів від засновників в рахунок їх внеску до статутного капіталу буде відображено записом:
Дебет 20 “Виробничі запаси”
Дебет 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Дебет 28 “Товари”
Кредит 46 “Неоплачений капітал”
Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
В бухгалтерському обліку така операція відображається як збільшення відповідного рахунку запасів та визнання іншого операційного доходу:
Дебет 20 “Виробничі запаси”
Дебет 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Дебет 28 “Товари”
Кредит 719 “Інші доходи від операційної діяльності”
Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду (рахунок 946 “Втрати від знецінення запасів”).
Первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів1.
Подібними запасами є запаси, призначення яких співпадає та які мають однакову справедливу вартість. Всі інші запаси є неподібними.
Дохід від обміну подібними активами не визнається (ПБО 15, п.9). Дохід від обміну неподібними активами визнається у розмірі справедливої вартості активів, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів (ПБО 15, пп.23, 24).
Згідно з ПБО 19 справедливою вартістю запасів є сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Визначення справедливої вартості для окремих видів запасів наведено у табл. 6.
Таблиця 6
| Види запасів | Визначення справедливої вартості |
| Готова продукція і товари | Ціна реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічної готової продукції та товарів |
| Незавершене виробництво | Ціна реалізації готової продукції за вирахуванням витрат на завершення, реалізацію та надбавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної готової продукції |
| Матеріали | Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) |
Таким чином, для визначення справедливої вартості виробничих запасів підприємство може використовувати інформацію прайс-листів та інших подібних документів або скористатися послугами експерта.
Інші надходження запасів відображаються такими бухгалтерськими записами:
Таблиця 7
Відображення у бухгалтерському обліку інших видів надходження запасів
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Оприбуткований надлишок матеріалів, виявлений при інвентаризації | 20 “Виробничі запаси” | 719 “Інші доходи від операційної діяльності” |
| 22 “МШП” | |||
| 2 | Надійшли на склад відходи виробництва | 209 “Інші матеріали” | 23 “Виробництво” |
| 24 “Брак у виробництві” | |||
Вибуття запасів: оцінка та відображення в обліку
Питання щодо переходу права власності на запаси при їх вибутті вирішується аналогічно, як і при надходженні запасів.
Згідно з ПБО 9 оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється одним із таких методів:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);
- нормативних затрат;
- ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування запасів або однорідна група запасів (вид).
Доцільність використання різних методів для визначення собівартості запасів визначається підприємством. Наприклад, може бути доцільним застосування різних методів визначення собівартості запчастин, які реалізуються, та таких самих запчастин, що використовуються для власних потреб (ремонт устаткування). Не може бути підставою для застосування різних методів визначення собівартості одного виду запасів різниця в географічному місцезнаходженні запасів та в податкових правилах.
Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів
Запаси, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.
Цей метод може застосовуватися за умов незначної номенклатури матеріалів чи товарів, що використовуються на підприємстві. Облік надходження матеріалів, їх відпуску та залишків здійснюється по конкретних партіях.
Такий метод звичайно застосовують при виробництві кораблів, літаків, виконанні індивідуальних замовлень або при торгівлі нерухомістю, автомобілями, коштовностями тощо.
У разі використання, реалізації (іншого вибуття) великої кількості одиниць запасів, які є взаємозамінними, звичайно використовується один з наступних методів для визначення собівартості запасів.
Метод середньозваженої собівартості
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущені, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), при вибутті оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Використання методу ФІФО максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості.
Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО)
Оцінка запасів за цим методом базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство. Запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.
Метод нормативних затрат
Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.
Застосування нормативних затрат для оцінки запасів у бухгалтерському обліку та звітності допускається лише тоді, якщо результати такої оцінки запасів приблизно дорівнюють їх собівартості. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних, норми затрат і ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися.
Метод нормативних затрат звичайно застосовується у разі стабільності цін на запаси. У цьому випадку відхилення між нормативними та фактичними витратами на матеріали є несуттєвими і списуються в момент придбання матеріалів. Сума перевищення фактичної собівартості запасів над їх нормативною собівартістю включається до собівартості реалізованої продукції звітного року.
Метод ціни продажу
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, що мають значну й змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на реалізовані товари. Сума торговельної націнки на товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
| Середній відсоток торговельної націнки | = | Торговельна націнка на початок місяця | + | Торговельна націнка поточного місяця |
| Залишок товарів на початок місяця | + | Загальна вартість придбаних товарів |
Приклад 4
Підприємство, що реалізує паливо, використовує метод ціни продажу для оцінки місячних кінцевих запасів. Станом на 31 березня 2000 року є така інформація за двома видами палива у тисячах гривень:
| Показник | Тверде паливо | Рідке паливо | ||
| Собівартість | Ціна продажу | Собівартість | Ціна продажу | |
| Залишок товарів на початок місяця | 500 | 800 | 40 | 70 |
| Покупна вартість придбаних товарів | 2 300 | 3 680 | 380 | 540 |
| Транспортні витрати | 10 | | 3 | |
| Реалізовано товарів | | 2 100 | | 500 |
Розв’язання:
- Визначаємо собівартість придбання кожного виду палива:
тверде паливо = 2 300 + 10 = 2 310 тис. грн.;
рідке паливо = 380 + 3 = 383 тис. грн.
- Визначаємо торгову націнку у продажній вартості наявних для реалізації товарів (до залишку торгової націнки на початок звітного періоду додається торгова націнка у продажній вартості одержаних запасів у звітному періоді):
тверде паливо = (800 – 500) +(3 680 – 2 310) = 300 + 1 370 = 1 670 тис. грн.;
рідке паливо = (70 – 40) +(540 – 383) = 30 + 157 = 187 тис. грн.
- Визначаємо продажну (роздрібну) вартість наявних для продажу товарів (до продажної вартості залишку товарів на початок звітного періоду додається продажна вартість отриманих в звітному періоді товарів):
тверде паливо = 800 + 3 680 = 4 480 тис. грн.;
рідке паливо = 70 + 540 = 610 тис. грн.
- Визначаємо середній відсоток торгової націнки (торгова націнка у продажній вартості товарів, наявних для продажу, ділиться на продажну вартість наявних для продажу товарів):
тверде паливо = 1 670 / 4 480 = 37,3%;
рідке паливо = 187 / 610 = 30,7%.
- Визначаємо суму торгової націнки на реалізовані товари (середній відсоток торгової націнки необхідно помножити на продажну (роздрібну) вартість реалізованих товарів):
тверде паливо = 37,3% х 2 100 = 783 тис. грн.;
рідке паливо = 30,7% х 500 = 154 тис. грн.
- Визначаємо собівартість реалізованих товарів (від продажної вартості реалізованих товарів віднімається сума торгової націнки на реалізовані товари):
тверде паливо = 2 100 – 783 = 1 317 тис. грн.;
рідке паливо = 500 – 154 = 346 тис. грн.
Вибір методу оцінки запасів має значний вплив на суму оподатковуваного прибутку. Використання різних методів приводить до різного розміру балансового прибутку. В умовах зростання цін перевага надається методу ЛІФО, оскільки цей метод забезпечує більшу суму собівартості реалізованої продукції і дозволяє фактично відстрочити сплату податків. Зрозуміло, що коли ціни перестануть зростати і, навпаки, почнуть знижуватись, такі підприємства будуть віддавати перевагу іншому методу – ФІФО.
Неможливо сказати, що один з методів є кращим. На вибір методу впливають наслідки, до яких приводить використання того чи іншого методу, з точки зору оподаткування. Кращий метод – це той метод, який відповідає політиці ціноутворення підприємства. Більшість підприємств встановлюють продажну ціну, виходячи із собівартості. При іншому підході орієнтуються на те, що більш важливо: правильне відображення фінансового стану підприємства в Балансі чи більш точні дані про результати фінансової діяльності в Звіті про фінансові результати. Якщо друге – то перевагу слід надати методу ЛІФО, тому що він співвідносить поточний дохід з поточною собівартістю реалізованої продукції. Якщо перевага надається правильному відображенню залишків запасів у Балансі – то методу ФІФО, бо він показує запаси за поточною вартістю (вартість останніх закупок).
Прийняті методи оцінки запасів не повинні змінюватися впродовж року чи більшого періоду, а їх зміна повинна мати обґрунтування, яке обов’язково розкривається у примітках до фінансової звітності.
Приклад 5. Вплив методу оцінки запасів при їх вибутті на суму прибутку
Вихідні дані про рух товару А за місяць:
| Дата | Показник | Кількість одиниць | Ціна за одиницю, грн. |
| 01.03.2002р. | Залишок на початок місяця | 15 | 10 |
| 14.03.2002р. | Придбано | 15 | 12 |
| 17.03.2002р. | Продано | 10 | 20 |
| 24.03.2002р. | Придбано | 17 | 13 |
| 29.03.2002р. | Продано | 12 | 20 |
Розрахунок:
У березні було продано 22 одиниці товару А. Дохід від реалізації склав 440 грн.
Виручка від продажу = 10 х 20 + 12 х 20 = 200 + 240 = 440 грн.
Залишок на початок місяця = 15 х 10 = 150 грн.
Усього за місяць було придбано 32 одиниці товару А.
Вартість придбання дорівнює 401 грн.
Придбано за місяць = 15 х 12 + 17 х 13 = 180 + 221 = 401 грн.
Визначимо собівартість запасів з використанням різних методів:
Ідентифікована собівартість
Якщо на підприємстві використовується метод ідентифікованої собівартості, то відомо скільки одиниць товару А вибуло і за якою ціною (з якої партії був саме цей товар).
Вибуття запасів = 10 од. х 10 грн. = 100 грн.
5 од. х 12 грн. = 60 грн.
7 од. х 13 грн. = 91 грн.
251 грн.
Залишок запасів на кінець місяця = 150 +401 – 251 = 300 грн.
5од. х 10 грн. = 50 грн.
10 од. х 12 грн. = 120 грн.
10 од. х 13 грн. = 130 грн.
Середньозважена ціна
Вибуття запасів:
17.03.2002р. (15 х 10 + 15 х 12) / 30 = 330 / 30 = 11 грн.
Продаж = 10 х 11 = 110 грн.
29.03.2002р. (20 х 11 + 17 х 13) / 37 = 441 / 37 = 11,92 грн.
Продаж = 12 х 11,92 = 143 грн.
Залишок запасів на кінець місяця = 150 + 180 – 110 +221 –143 = 298 грн.
Або в цілому за місяць:
Середньозважена ціна: (15 х 10 + 15 х12 + 17 х 13) / (15 + 15 +17) = 551 / 47 = 11,72 грн.
Продаж: 11,72 х (10 + 12) = 258 грн.
Залишок запасів на кінець місяця: 150 + 180 + 221 – 258 = 293 грн.
ФІФО
Вибуття запасів:
17.03.2002р. 10 од. х 10 = 100 грн.
29.03.2002р. 5 од. х 10 = 50 грн.
7 од. х 12 = 84 грн.
Всього 234 грн.
Залишок запасів на кінець місяця:
8 од. х 12 = 96 грн.
17 од. х 13 = 221 грн.
Всього 317 грн.
ЛІФО
Вибуття запасів: 17. 03.2002р. 10 од. х 12 = 120 грн.
29.03.2002р. 12 од. х 13 = 156 грн.
Всього 276 грн.
Залишок запасів на кінець місяця: 15 од. х 10 = 150 грн.
5 од. х 12 = 60 грн.
5 од. х 13 = 65 грн.
Всього 275 грн.
Таблиця 8
Вплив на прибуток різних методів оцінки запасів (грн.)
| № з/п | Показник | Ідентифіко-вана собівартість | Середньозважена ціна | ФІФО | ЛІФО | |
| за кожною операцією вибуття | в цілому за місяць | |||||
| 1 | Виручка від продажу (22 од.) | 440 | 440 | 440 | 440 | 440 |
| 2 | Залишок на початок місяця | 150 | 150 | 150 | 150 | 150 |
| 3 | Придбано | 401 | 401 | 401 | 401 | 401 |
| 4 | Залишок на кінець місяця | 300 | 298 | 293 | 317 | 275 |
| 5 | Собівартість реалізованих запасів | 251 | 253 | 258 | 234 | 276 |
| 6 | Валовий прибуток | 189 | 187 | 182 | 206 | 164 |
| 7 | Операційні витрати | 130 | 130 | 130 | 130 | 130 |
| 8 | Прибуток до оподаткування | 59 | 57 | 52 | 76 | 34 |
| 9 | Податок на прибуток (30%) | 18 | 17 | 16 | 23 | 10 |
| 10 | Чистий прибуток | 41 | 40 | 36 | 53 | 24 |
Як бачимо з прикладу, в період зростання цін при застосуванні методу ЛІФО маємо найменший прибуток. В умовах інфляції ця формула найкращим чином сприяє встановленню відповідності доходів та витрат у Звіті про фінансові результати. Але в багатьох країнах цей метод не дозволяють використовувати з метою оподаткування. За ПБО 9, метод ЛІФО один із дозволених методів, але він потребує додаткового розкриття інформації в Примітках до фінансових звітів.
Відображення в бухгалтерському обліку вибуття запасів
Запаси, які були реалізовані, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від їх реалізації (принцип відповідності доходів та витрат) відповідно на рахунках 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”, 902 “Собівартість реалізованих товарів”, 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”.
Запаси, використані у процесі виробництва та надання послуг, залежно від мети використання включаються або до собівартості виготовлення продукції, робіт, послуг (рахунок 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”), або до витрат періоду (92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, 99 “Надзвичайні витрати”). Більш детально відображення в бухгалтерському обліку вибуття запасів розглянуто нижче.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.
Передача МШП в експлуатацію відображається в бухгалтерському обліку записом:
Дебет 23 “Виробництво” або відповідний рахунок обліку витрат класу 9
Кредит 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
При поверненні МШП з експлуатації на склад робиться запис:
Дебет 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Кредит 719 “Інші доходи від операційної діяльності”
Одним з видів вибуття запасів є втрата запасів від надзвичайних подій або інші втрати, які відносяться на відповідні витрати періоду (див. табл. 11).
Якщо очікується відшкодувати втрати запасів за рахунок винних осіб, то до прийняття рішення про конкретних винуватців для обліку втрат та нестач від псування цінностей використовується позабалансовий рахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. Зменшення цих сум на рахунку 072 відображається після встановлення конкретних винуватців з одночасним записом:
Дебет 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”
Кредит 716 “Відшкодування раніше списаних активів”
Аналітичний облік за позабалансовим рахунком 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” ведеться за випадками встановлення нестач і втрат від псування цінностей.
В табл. 9 наведені приклади відображення в бухгалтерському обліку вибуття запасів.
Таблиця 9