Програма /рівень стандарту/ для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
| Вид материала | Документы |
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Технології, 343.5kb.
- Програма для учнів 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка, 162.74kb.
- Програма /рівень стандарту/ для учнів 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 538.84kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів економіка 11 клас, 147.97kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів економіка 11 клас, 148.83kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів економіка 11 клас, 147.25kb.
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 309.47kb.
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 310.47kb.
- Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів загальноосвітніх, 206.93kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 762.32kb.
| Зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення учнів |
| Вступ (1година) Повторення і узагальнення знань, отриманих учнями на уроках трудового навчання у 5 класі. Ознайомлення із програмою та об’єктами праці у 6 класі. Повторення правил внутрішнього розпорядку в майстерні і загальних правил безпечної праці. Основні галузі народного господарства: промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво, зв’язок. Приклади технологій , що застосовуються в них (сільське господарство - технології обробітку ґрунту, вирощування рослин; машинобудівна промисловість - автомобілебудування, літакобудування, суднобудування; деревообробна промисловість - технології виготовлення меблів; легка промисловість - технології виготовлення швейних виробів; зв'язок - технології радіозв'язку, телебачення, мобільного зв'язку тощо). | характеризує: основні галузі виробництва: сільське господарство, промисловість, транспорт, зв'язок, будівництво; .наводить приклади: технологій, які застосовуються у різних галузях господарства; дотримується: правил внутрішнього розпорядку та безпечної праці в майстерні. |
| Розділ 1. Проектування виробів. (5 годин) Тема 1.1. Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування (1 година) Загальні відомості про одяг, його види і призначення. Робочий одяг, вимоги до нього. Спеціалізовані видання про швейні і вишиті вироби. Методи пошуку потрібної текстової та ілюстративної інформації у спеціальних виданнях. Види ілюстрацій у цих виданнях : фотографії, малюнки, схеми. Пошук зразків робочого одягу. Технічний опис об’єкта технологічної діяльності. Читання і аналіз опису моделей. Способи копіювання графічної інформації : за допомогою кальки, копіювального паперу, ксерокопіювання. Копіювання моделей від руки і на око. Метод комбінування у створенні нових об'єктів. Виявлення найкращих ознак у кожній моделі. Процес створення нової моделі із використанням найкращих ознак розглянутих моделей. Практична робота. Створення моделі виробу із застосуванням методу комбінування. Робота із спеціальною літературою. Пошук і підбір кількох зразків одягу, які мають різну форму, конструкцію, колір, оздоблення тощо. Копіювання графічних зображень із спеціальних видань різними способами. Виявлення найкращих ознак у кожній моделі. Створення нової моделі із використанням найкращих ознак розглянутих моделей. | характеризує: одяг, його види і призначення; розпізнає і називає: спеціалізовані видання про швейні і вишиті вироби; називає: види робочого одягу, вимоги до нього; застосовує: метод комбінування у створенні нових об'єктів; здійснює: пошук графічної інформації в спеціальних виданнях; копіює: графічні зображення кількома способами. |
| Тема 1.2. Художнє конструювання виробів. (1год.) Історичні відомості про розвиток форм різних виробів: одягу, машин, меблів тощо. Базова форма. Моделі-аналоги. Фартух як вид робочого одягу. Моделі-аналоги фартухів. Практична робота. Складання ескізів моделей -аналогів. Розпізнавання і аналіз моделей-аналогів. Складання ескізів моделей-аналогів фартухів. | характеризує: історичний розвиток форм одягу, машин, меблів; поняття базова форма, моделі-аналоги; розпізнає: моделі-аналоги складає ескізи моделей-аналогів. |
| Тема 1.3. Технічне конструювання (2 години.) Загальні відомості про проеціювання. Види проеціювання (центральне, паралельне). Поняття про прямокутне проеціювання на дві взаємно-перпендикулярні площини. Креслення деталей об'ємної форми (циліндричної, конічної, призматичної). Професія кресляр. Поняття про побудову базових конструкцій. Вихідні дані для побудови креслення базової конструкції фартуха. Загальні відомості про будову фігури людини. Правила зняття мірок з фігури людини. Зняття мірок для побудови фартуха. Умовні позначення мірок. Послідовність і правила побудови креслення фартуха. Поняття про технічне моделювання. Моделювання фартуха, виготовлення лекал. Практичні роботи. Побудова креслення фартуха. Виконання креслення деталей (циліндричної, конічної форми), зображення яких потребує двох проекцій. Виконання технічного малюнка фартуха. Опис моделі. Зняття мірок і записування результатів обміру фігури. Побудова креслення фартуха. Моделювання. Виготовлення лекал. | характеризує: центральне і паралельне проеціювання , проеціювання на дві взаємно-перпендикулярні площини; побудову базових конструкцій, розробку модельних особливостей; будову фігури людини; розпізнає і записує: умовні позначення мірок; визначає: послідовність побудови креслення фартуха; застосовує: прийоми технічного моделювання; креслить: деталі об'ємної форми (циліндричної, конічної, призматичної); знімає: :мірки для побудови фартуха; виконує: технічний малюнок моделі фартуха, його опис, креслення і технічне моделювання деталей фартуха, виготовляє: лекала. |
| Тема 1.4. Конструкційні матеріали і їх вибір (1 год) Відомості про властивості конструкційних матеріалів: геометричні (ширина, довжина, товщина), механічні (міцність, розтяжність, пластичність, зминальність тощо), оптичні (блиск, прозорість, колір), технологічні (опір різання, обсипальність тощо). Врахування властивостей матеріалів у процесі їх вибору та виготовлення виробів. Властивості тканини. Оптичні властивості: колір, блиск. Механічні властивості: міцність, розтяжність, зминальність. драпірувальність. Гігієнічні властивості: гігроскопічність, повітряпроникність, теплозахисні. Технологічні властивості: обсипальність, зсідальність. Короткі відомості про волокна рослинного походження. Бавовняні та льняні тканини, їх властивості. Розпізнавання бавовняних та льняних тканин. Їх використання для виготовлення швейних виробів. Тканини для пошиття фартухів, їх підбір. Розрахунок необхідної кількості тканини. Практична робота. Підбір матеріалів для виготовлення виробу. Розпізнавання конструкційних матеріалів за їх властивостями (деревина, метал, скло, пластмаси, тканина тощо). Ознайомлення із зразками бавовняних і льняних тканин за колекціями. Розпізнавання бавовняних і льняних тканин. | характеризує: види конструкційних матеріалів, їх властивості, підбір конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу, текстильні волокна, ткацьке переплетення, прядіння і ткацтво, будову тканини, властивості ниток основи і спіткання; розпізнає: тканини полотняного переплетення, лицьовий і виворітний бік тканини; підбирає: матеріали для виготовлення виробу. розраховує: їх необхідну кількість. |
| Тематичне оцінювання | |
Розділ 2. Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів. (12 годин)Тема 2.1.Види технологічних процесів. Розмічання. Різання. (1 година). Поняття розкладка. Схема розкладки лекал деталей фартуха на тканині. Економна розкладка. Організація робочого місця для розкроювання. Правила безпечної праці. Використання відходів матеріалів. Відомості про застосування механічних знарядь праці для різання матеріалів. Практична робота. Розкроювання виробу. Економна розкладка лекал на тканні. Розкрій деталей фартуха. Контроль якості крою. Орієнтовний перелік об’єктів праці: фартух без нагрудника, фартух з відрізним чи суцільнокроєним нагрудником, фартух – сарафан. | визначає: схему розкладки лекал деталей фартуха на тканині; розкладає: економно лекала на тканині; розкроює: тканину: здійснює: контроль якості крою; дотримується: правил безпечної праці під час розкроювання, економного використання матеріалів. |
| Тема 2.2. Техніка. (2 години) Поняття про механізми в машинах. Механізми для передачі обертального руху (пасова, зубчата). Передатне число. Механізми для перетворення обертального руху в поступальний і навпаки. Поняття про кінематичну схему. Основні умовні позначення на кінематичних схемах (вал, вісь, зубчате колесо, пас, гвинт тощо). Будова і принцип роботи регулятора натягу верхньої нитки. Намотування ниток за допомогою моталки. Усунення дефектів строчки (нерівномірний слабкий або надмірний натяг нитки). Технологія виконання накладного і настрочного швів. Графічне зображення і прийоми виконання швів. Практична робота. Виконання машинних швів. Усунення дефектів строчки. Вивчення будови регулятора натягу верхньої нитки, моталки швейної машини. Намотування ниток за допомогою моталки. Вправи на виконання накладного і настрочного швів. Розпізнавання строчок з нерівномірним , слабким або надмірним натягом ниток, усунення дефектів. | характеризує: будову і принцип роботи регулятора натягу верхньої нитки,. будову та принцип роботи моталки швейної машини; розпізнає: строчки з нерівномірним, слабким або надмірним натягом ниток; усуває: дефекти строчок з нерівномірним натягом ниток, намотувати нитки за допомогою моталки. |
| Тема 2.3. . Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів.(4 години). Поняття про схему монтажу виробу, механічні знаряддя праці для з’єднання матеріалів, їх переваги над ручними Послідовність обробки і з'єднання деталей фартуха. Ручні і машинні шви, що використовуються для виготовлення фартуха. Обробка деталей фартуха. З'єднання деталей фартуха. Волого-теплова обробка (поопераційна й остаточна). Практична робота 1. Обробка деталей фартуха. Підготовка деталей крою фартуха до обробки. Ручна і машинна обробка окремих деталей. Волого-теплова обробка. Практична робота 2. Монтаж виробу. Монтаж фартуха. Остаточна обробка виробу. | визначає: послідовність обробки і з'єднання деталей фартуха. розпізнає : накладний і настрочний шви та їх графічне зображення; креслить: графічні зображення вивчених швів; виконує: настрочний і накладний шви; підготовляє: деталі крою фартуха до обробки; виконує: ручну і машинну обробку окремих деталей, волого-теплову обробку (поопераційну і остаточну). |
| Тема 2.4.Оздоблення виробів (4 години). Особливості технологічних процесів оздоблення. Використання різних матеріалів для оздоблювальних робіт (лак, фарби, нитки для вишивання тощо). Відомості про механічні знаряддя праці для виконання оздоблювальних робіт. Українська вишивка - традиційний вид оздоблення одягу. Оздоблення вишивкою фартухів. Короткі відомості про види технік вишивання (однобічні й двобічні, глухі і прозорі, лічильні і вільні). Поняття про поверхнево-нашивні (глухі) лічильні техніки вишивання. Техніки, характерні для свого регіону. Орнамент. Види орнаментів. Рапорт. Перенесення малюнка на тканину способом припороху. Технологія вишивання штапівкою. Технологія вишивання косим хрестиком по горизонталі, вертикалі, діагоналі. Професійна діяльність майстра народної вишивки . Типові умови праці, знаряддя і предмети праці. Вимоги до особистісних якостей людини. Відомі центри народної вишивки в Україні. Практична робота 1. Виконання оздоблювальних швів. Вправи на виконання найпростіших швів технік "штапівка", "косий хрестик". Добір візерунку для оздоблення виробу. Перенесення візерунку на тканину. Практична робота 2. Оздоблення виробу. Оздоблення виробу вивченими швами. Орієнтовний перелік об’єктів праці: серветка, рушничок, листівка, ялинкові прикраси та сувеніри, деталі одягу, занавіски, декоративні картинки і панно. | характеризує: українську вишивку як традиційний вид оздоблення одягу; техніки вишивання, характерні для свого регіону; розпізнає: вишивки однобічні і двобічні, глухі і прозорі, лічильні і вільні; характеризує: професійну діяльність майстра народної вишики; називає: відомі .центри народної творчості в Україні; називає і розпізнає: основні види орнаментів, характерні для української народної вишивки, технологію вишивання штапівкою і косим хрестиком; визначає: рапорт на орнаменті, переносити малюнок на тканину способом припороху; вишиває: нескладні візерунки техніками "штапівка", "косий хрестик"; дотримується: правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог під час вишивання. |
| Тема 2.5. Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності. (1 година) Оцінка геометричних розмірів об’єкту праці. Найпростіші вимірювальні інструменти для контролю і оцінки геометричних розмірів деталей (лінійка, сантиметрова стрічка, складний метр, кутник, штангенциркуль). Прийоми роботи вимірювальними інструментами. Поняття дійсний розмір і номінальний. Особливості вимірювання геометричних розмірів деталей із різних матеріалів. Особливості вимірювання геометричних розмірів деталей швейних і трикотажних виробів. Практична робота. Оцінювання виготовлених виробів. Контроль геометричних розмірів деталей та якості виготовленого виробу. | характеризує способи і прийоми контролю геометричних розмірів деталей із різних конструкційних матеріалів, поняття дійсний розмір і номінальний; користується вимірювальними інструментами для контролю геометричних розмірів деталей; здійснює контроль розмірів швейних виробів. |
| Тематичне оцінювання | |
| Розділ 3. Раціональне ведення домашнього господарства. (10 годин) Тема 3.1. Традиції декоративно-ужиткового мистецтва в побуті. В'язання гачком. (4 години) В'язання гачком як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Вироби, в'язані гачком. Використання їх для виготовлення одягу та оформлення інтер'єру. Інструменти і матеріали для в'язання гачком. Добір гачків і ниток. Організація робочого місця. Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Прийоми роботи гачком. Основні елементи в'язання гачком: початкова петля, повітряна петля, ланцюжок, півстовпчик, стовпчик, стовпчик з накидом. Правила переходу до наступного ряду. Закріплення останньої петлі. Умовні позначення елементів на схемах для в'язання гачком. Читання схем. Правила догляду за виробами, в'язаними гачком. Практична робота 1. Вправи на виконання основних елементів в’язання. Добір ниток та гачків для в'язання. Вправи з утворення початкової петлі, повітряної петлі. В'язання ланцюжка. В'язання півстовпчиків, стовпчиків, стовпчиків з накидом. Читання схем нескладних візерунків. Практична робота 2. В’язання виробу. В'язання виробу за схемою. | характеризує в'язання гачком як вид декоративно-ужиткового мистецтва; називає і розпізнає: види одягу та вироби для оформлення інтер'єру, в'язані гачком; інструменти і матеріали для в'язання гачком; розпізнає і замальовує : умовні позначення елементів на схемах для в'язання гачком; добирає: гачки і нитки для в'язання; організовує: робоче місце; виконує: прийоми роботи гачком; в'язати основні елементи: початкова петля, повітряна петля, ланцюжок, півстовпчик, стовпчик, стовпчик з накидом; переходити на наступний ряд в'язання; закріплювати останню петлю. дотримується: правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог під час в'язання; правил догляду за в'язаними виробами. |
| Тема 3.2. Нормування харчування в сім'ї (1 година) Відомості про енергетичну цінність харчових продуктів. Поняття про норми харчування людей різного віку, ваги, різного фізичного навантаження. Таблиці норм харчування. Вплив порушення норм харчування на організм людини. Практична робота. Визначення енергетичної цінності продуктів. Ознайомлення із таблицями норм харчування. Підрахування енергетичної цінності продуктів. | характеризує енергетичну цінність харчових продуктів підраховує: енергетичну цінність продуктів, використовуючи таблиці; визначає: норми харчування людей певного віку, ваги за таблицями норм харчування; дотримується: норм харчування. |
| Тема 3.3.. Технологія приготування страв. Особливості української національної кухні (5 годин) . Значення овочів у харчуванні людини. Використання їх для приготування страв та напоїв. Умови зберігання свіжих овочів. Види салатів, їх харчова цінність. Первинна і теплова обробка овочів для салатів, її особливості у сучасних екологічних умовах. Способи збереження вітаміну С під час обробки овочів. Способи подрібнення овочів. Інструмент і пристосування для подрібнення овочів. Форми нарізання овочів. Прийоми виконання робіт. Правила безпечної праці, організація робочого місця та санітарно-гігієнічні вимоги під час обробки овочів. Посуд для приготування і подавання салатів. Технологія приготування овочевих салатів. Види теплової обробки овочів: варіння (у воді, на парі, припускання), смаження, тушкування, пасерування. Варені, смажені та тушковані овочеві страви. Технологія приготування варених, тушкованих та смажених овочевих страв. Сервірування стола до обіду. Практична робота 1. Приготування салатів. Приготування салатів із сирих та варених овочів. Практична робота 2. Приготування других страв. Приготування других овочевих страв з використанням різних видів теплової обробки овочів - варіння, смаження, пасерування, тушкування. Визначення їх якості, подавання до столу, споживання. Сервірування стола . Орієнтовний перелік страв: салати (з сирих чи варених овочів, вінегрети, овочеві рагу, картопля (смажена, варена, у фритюрі, тушкована, запечена, картопляне пюре), овочеві котлети (морквяні, капустяні, картопляні), овочеві голубці, фаршировані овочі, деруни, овочеві оладки тощо. | усвідомлює: значення овочів у харчуванні людини; називає види салатів, їх харчову цінність; особливості обробки овочів у сучасних екологічних умовах; називає і розпізнає: інструменти і пристосування для подрібнення овочів; форми нарізання овочів; подрібнює: різні овочі для приготування страв; підбирає: посуд, інструмент і пристосування для приготування і подавання овочевих страв; варить: овочі із збереженням вітаміну С; смажить, тушкує і пасерує овочі; сервірує: стіл до обіду; дотримується: правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог під час приготування овочевих страв. |
| Тематичне оцінювання | |
| Розділ 4. Технологія вирощування рослин (4 годин) Тема 4.1. Технологія вирощування коренеплодів. (2 години) Біологічні особливості й основи агротехніки вирощування моркви, столового буряка. Сорти. Підготовка насіння моркви та столового буряка до висівання, підготовка грунту. Практична робота: Висівання насіння коренеплодів
Об’єкти праці: коренеплоди: столовий буряк, морква. | характеризує: технологію вирощування коренеплодів; порівнює: різні сорти моркви та столового буряка спостерігає: за ростом коренеплодів; розпізнає: сорти; порівнює: біологічні властивості різних коренеплодів |
| Тема 4.1. Технологія вирощування лікарських рослин. (2 години) Значення лікарських рослин у житті людини. Лікарські рослини свого регіону. Лікарські рослини у народній медицині. Умови вирощування і заготівля лікарських рослин. Практичні роботи (за вибором):
| характеризує: значення лікарських рослин доглядає за посівами розпізнає: лікарські рослини за біологічними ознаками порівнює: різні види лікарських рослин. спостерігає: за посівами лікарських рослин. дотримується: правил збирання садильного матеріалу лікарських рослин. |
| Розділ 5. Технологія догляду за тваринами (2 години) Тема 4.3. Технологія утримання домашніх тварин, птахів та догляд за ними (2 години) Птахівництво як галузь тваринництва. Види свійських (кури, індики) та декоративних (папуг, канарейок) птахів. Ознайомлення з умовами утримання свійських та декоративних птахів і догляду за ними. Гігієна праці на птахофермах. Загальна характеристика домашніх тварин (котів, собак та ін.). Санітарно-гігієнічні та психологічні умови їх утримання. Правильний вибір породи. Специфіка поведінки. Годівля, тренування. Режим. Гігієна та профілактика захворювань. Улаштування годівниць для диких, зимуючих в регіоні, пташок. Підгодовування і оберігання їх взимку. Законодавство України про відповідальність господаря за збитки, заподіяні людям і довкіллю домашніми тваринами. Практична робота. Влаштування годівниць для диких пташок. | характеризує: види свійських та декоративних птахів; характеризує: домашніх тварин; доглядає за свійськими та декоративними птахами; порівнює: види свійських та декоративних птахів; спостерігає: за ростом домашньої птиці; дотримується: правил гігієни праці на птахофермах. |